Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джу ліо Че заре Мартіне нґо італ Giulio Cesare Martinengo 1564 або 1568 Верона 10 липня 1613 Венеція італійський компози

Джуліо Чезаре Мартіненґо

Джуліо Чезаре Мартіненґо

Джу́ліо Че́заре Мартіне́нґо (італ. Giulio Cesare Martinengo; 1564 або 1568, Верона — 10 липня 1613, Венеція) — італійський композитор пізнього Відродження та раннього бароко, представник венеціанської школи. Був попередником Клаудіо Монтеверді на посаді капельмейстера Собору святого Марка у Венеції.

Джуліо Чезаре Мартіненґо
італ. Giulio Cesare Martinengo
Основна інформація
Дата народження1564 або 1568
Місце народженняВерона
Дата смерті10 липня 1613(1613-07-10)
Місце смертіВенеція
Громадянствоimage Італія
Національністьіталієць
Професіякомпозитор, капельмейстер, священик
Жанрмотет, мадригал

Біографія

Певно що походив з Верони і був сином композитора та Еуфемії. Щодо дати його народження, існують розбіжності у джерелах: згідно з заявою матері, він народився у 1564 році, але документ Casa degli Accoliti (Дому Послушників) міста Верони вказує, що у 1583 році він мав п'ятнадцять років. Навчався у батька у Вероні, між 1590 та 1600 роком перебував при [it] як кантор, а прийнявши 17 грудня 1586 року сан священника — одного з дванадцяти соборних капеланів.

Мартіненґо перш за все відомий тим, що був наступником Джованні Кроче та попередником Клаудіо Монтеверді на посаді керівника капели Базиліки Сан Марко у Венеції; місце, що, стосовно музики, вважалось найавторитетнішим в північній Італії. Призначення відбулося 22 серпня 1609 року (після прослуховування та за рекомендацією веронців); жалування складалося з 200 дукатів. Дивно, що Мартіненґо був єдиним учасником конкурсу, адже принаймні два органісти могли конкурувати з ним: , який можливо не мав достатнього композиторського досвіду, та Джованні Ґабріелі, один з найталановитіших композиторів свого часу та ключових митців венеціанської школи.

Його діяльність на посаді була цілковитим провалом; він був майже завжди хворим, і якість хору та оркестру невпинно й послідовно знижувалась. Крім того музична капела була обтяжена боргами і зрештою дійшла до стану жалюгідної подоби того блискучого колективу, якою вона була до початку керування нею Мартіненґо. Він не тямив ув управлінні фінансами і відповідно до записів Сан Марко, тільки те й робив, що просив авансування платні, був завжди у боргах перед фінансовим керівництвом базиліки, і навіть після смерті був винен казначею плату за декілька місяців, що той виплатив йому наперед. Помер усього по чотирьох роках після свого призначення і авторитет собору піднісся, коли на його місце зійшов Клаудіо Монтеверді, який у короткий час зміг привести якість капели до рівня найкращих її часів.

Твори

Лише декілька творів Мартіненґо дісталися нашого часу:

  • Дві короткі композиції з триденного богослужіння; включені до збірки ламентацій Джованні Кроче, опубліковані посмертно
  • Мотет «Regnum mundi» для сопрано та басо контінуо, написаний у формі , схожий на тогочасні праці ; опублікований посмертно у важливій антології мотетів на один голос «Ghirlanda sacra», 1625 (та багато разів перевиданий) клопотаннями Леонардо Сімонетті, кастрата, призначеного до Сан Марко у січні 1613 року, себто у період Мартіненґо
  • Три книги мадригалів на чотири, п'ять та шість голосів, остання опублікована у 1605 році; можливо вона містить твори його батька Ґабріеле, книга мадригалів якого не дісталася нашого часу

Бібліографія

  • F. Caffi, Storia della musica sacra nella già Cappella ducale di S. Marco in Venezia dal 1318 al 1797 [1854], nuova ed. a cura di E. Surian, Firenze 1987, p. 161;
  • G. Gaspari, Catal. della Biblioteca del liceo musicale di Bologna, II, Bologna 1893, pp. 214, 366;
  • G. Vale, La Cappella musicale del duomo di Udine, in Note d'arch. per la storia musicale, VII (1930), pp. 130–133, 185 s. doc. XI;
  • H.J. Moser, Heinrich Schütz, Kassel 1936, pp. 51-53 (contiene ed. moderna del mottetto Regnum mundi);
  • Gustave Reese, Music in the Renaissance. New York, W.W. Norton & Co., 1954.
  • Denis Arnold, Monteverdi. London, J.M. Dent & Sons Ltd, 1975.
  • Eleanor Selfridge-Field, Venetian Instrumental Music, from Gabrieli to Vivaldi. New York, Dover Publications, 1994.
  • Denis Arnold/Tiziana Morsanuto: «Giulio Cesare Martinengo», Grove Music Online ed. L. Macy (Accessed November 13, 2005), (subscription access) [Архівовано 21 липня 2007 у WebCite]

Джерела

  • Біографічний Словник Італійців (Dizionario Biografico degli Italiani) — том 71 (2008) [ 16 березня 2016 у Wayback Machine.](італ.)


Увага! Ключ сортування «Мартіненґо» перекриває попередній ключ сортування «Донато».

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzhu lio Che zare Martine ngo ital Giulio Cesare Martinengo 1564 abo 1568 Verona 10 lipnya 1613 Veneciya italijskij kompozitor piznogo Vidrodzhennya ta rannogo baroko predstavnik venecianskoyi shkoli Buv poperednikom Klaudio Monteverdi na posadi kapelmejstera Soboru svyatogo Marka u Veneciyi Dzhulio Chezare Martinengoital Giulio Cesare MartinengoOsnovna informaciyaData narodzhennya1564 abo 1568Misce narodzhennyaVeronaData smerti10 lipnya 1613 1613 07 10 Misce smertiVeneciyaGromadyanstvo ItaliyaNacionalnistitaliyecProfesiyakompozitor kapelmejster svyashenikZhanrmotet madrigalBiografiyaPevno sho pohodiv z Veroni i buv sinom kompozitora ta Eufemiyi Shodo dati jogo narodzhennya isnuyut rozbizhnosti u dzherelah zgidno z zayavoyu materi vin narodivsya u 1564 roci ale dokument Casa degli Accoliti Domu Poslushnikiv mista Veroni vkazuye sho u 1583 roci vin mav p yatnadcyat rokiv Navchavsya u batka u Veroni mizh 1590 ta 1600 rokom perebuvav pri it yak kantor a prijnyavshi 17 grudnya 1586 roku san svyashennika odnogo z dvanadcyati sobornih kapelaniv Martinengo persh za vse vidomij tim sho buv nastupnikom Dzhovanni Kroche ta poperednikom Klaudio Monteverdi na posadi kerivnika kapeli Baziliki San Marko u Veneciyi misce sho stosovno muziki vvazhalos najavtoritetnishim v pivnichnij Italiyi Priznachennya vidbulosya 22 serpnya 1609 roku pislya prosluhovuvannya ta za rekomendaciyeyu veronciv zhaluvannya skladalosya z 200 dukativ Divno sho Martinengo buv yedinim uchasnikom konkursu adzhe prinajmni dva organisti mogli konkuruvati z nim yakij mozhlivo ne mav dostatnogo kompozitorskogo dosvidu ta Dzhovanni Gabrieli odin z najtalanovitishih kompozitoriv svogo chasu ta klyuchovih mitciv venecianskoyi shkoli Jogo diyalnist na posadi bula cilkovitim provalom vin buv majzhe zavzhdi hvorim i yakist horu ta orkestru nevpinno j poslidovno znizhuvalas Krim togo muzichna kapela bula obtyazhena borgami i zreshtoyu dijshla do stanu zhalyugidnoyi podobi togo bliskuchogo kolektivu yakoyu vona bula do pochatku keruvannya neyu Martinengo Vin ne tyamiv uv upravlinni finansami i vidpovidno do zapisiv San Marko tilki te j robiv sho prosiv avansuvannya platni buv zavzhdi u borgah pered finansovim kerivnictvom baziliki i navit pislya smerti buv vinen kaznacheyu platu za dekilka misyaciv sho toj viplativ jomu napered Pomer usogo po chotiroh rokah pislya svogo priznachennya i avtoritet soboru pidnissya koli na jogo misce zijshov Klaudio Monteverdi yakij u korotkij chas zmig privesti yakist kapeli do rivnya najkrashih yiyi chasiv TvoriLishe dekilka tvoriv Martinengo distalisya nashogo chasu Dvi korotki kompoziciyi z tridennogo bogosluzhinnya vklyucheni do zbirki lamentacij Dzhovanni Kroche opublikovani posmertno Motet Regnum mundi dlya soprano ta baso kontinuo napisanij u formi shozhij na togochasni praci opublikovanij posmertno u vazhlivij antologiyi motetiv na odin golos Ghirlanda sacra 1625 ta bagato raziv perevidanij klopotannyami Leonardo Simonetti kastrata priznachenogo do San Marko u sichni 1613 roku sebto u period Martinengo Tri knigi madrigaliv na chotiri p yat ta shist golosiv ostannya opublikovana u 1605 roci mozhlivo vona mistit tvori jogo batka Gabriele kniga madrigaliv yakogo ne distalasya nashogo chasuBibliografiyaF Caffi Storia della musica sacra nella gia Cappella ducale di S Marco in Venezia dal 1318 al 1797 1854 nuova ed a cura di E Surian Firenze 1987 p 161 G Gaspari Catal della Biblioteca del liceo musicale di Bologna II Bologna 1893 pp 214 366 G Vale La Cappella musicale del duomo di Udine in Note d arch per la storia musicale VII 1930 pp 130 133 185 s doc XI H J Moser Heinrich Schutz Kassel 1936 pp 51 53 contiene ed moderna del mottetto Regnum mundi Gustave Reese Music in the Renaissance New York W W Norton amp Co 1954 ISBN 0 393 09530 4 Denis Arnold Monteverdi London J M Dent amp Sons Ltd 1975 ISBN 0 460 03155 4 Eleanor Selfridge Field Venetian Instrumental Music from Gabrieli to Vivaldi New York Dover Publications 1994 ISBN 0 486 28151 5 Denis Arnold Tiziana Morsanuto Giulio Cesare Martinengo Grove Music Online ed L Macy Accessed November 13 2005 subscription access Arhivovano 21 lipnya 2007 u WebCite DzherelaBiografichnij Slovnik Italijciv Dizionario Biografico degli Italiani tom 71 2008 16 bereznya 2016 u Wayback Machine ital Uvaga Klyuch sortuvannya Martinengo perekrivaye poperednij klyuch sortuvannya Donato

Дата публікації:
Топ