Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чагатайський улус — загальна назва азійських областей, що склали за розподілом 1224 року спадкову частку сина Чингісхана Чаґатая і його роду. До улусу входили Мавераннахр, Семиріччя та Кашгар.
| Чагатайський улус | |
| Прапор | |
 | |
| Дата створення / заснування | 1225 |
|---|---|
| Участь у | d |
| Континент | Азія |
| Країна |  Монгольська імперія |
| Столиця | Алмалик і Карші |
| Форма правління | виборна монархія |
| Законодавчий орган | курултай |
| Валюта | монета |
| На заміну | d |
| Мова комунікації | монгольська мова, чагатайська мова і перська |
| Час/дата припинення існування | 1687 |
| Площа | 3 500 000 км² |
 | |
 Чагатайський улус у Вікісховищі | |
Історія
У другій половині XIII на початку XIV ст. важливим торговим шляхом із Середньої Азії на Алтай (Казалінський район, Кизилординська область, Казахстан) та Монголію були шляхи через Семиріччя.
У 1219 році під час монгольського завоювання Чингісхан захопив Мавераннахр та державу Хорезмшахів.
У 1227 році, перед смертю, він передав західні землі Центральної Азії своєму другому синові Чаґатаю, який заснував державу, відому під назвою Чагатайський улус.
У 1225 році в Мавераннахрі керування у грошовій справі отримав податковий відкупник Махмуд Ялавач (1225-1238), призначений ханом Уґедеєм.
У 1238 році Чаґатай змістив Махмуда, передавши керування у відкупі податків синові Махмуда, Масуд-беку (1238-89). Також його було призначено вести грошову справу і в Мавераннахрі.
Після курултаю у 1251 році ханом Монгольської імперії став Мунке, який одразу ж стратив дорослих представників династії Чагатаїв. Улус поділили Мунке і Батий, до якого відійшов Мавераннахр.
У 1260-х онук Чагатая Алгу відновив владу Чагатаїв в улусі. Наступники Алгу Мубарек і Барак, прагнучи до тісніших зв'язків з населенням осілих областей, прийняли іслам.
У 1266 році в Мавераннахрі з Семиріччя була перенесена ханська ставка й переселені деякі монгольські роди, у тому числі джалаїри і барласи. На західній частині Середньої Азії у 1266 році Хорезм отримав фактичну незалежність від Монгольської імперії. Водночас у Чаґадайському улусі поміж чингізидами виник конфлікт через розподіл влади. На трон претендували одразу декілька чингізидів. Хан Хайду, що правив в Імілі (поблизу сучасної Алмати), вимагав від свого суперника Хубілая титул Великого хана і володарства над землями Великого Хорасану.
Навесні 1269 року в Таласі поміж уґедейським ханом Хайду та чаґадайським Барак-ханом уклалася угода, згідно з якою Хайду дісталося управління в Східному Туркестані.
Грабіжницькі війни за землі
У 1269—1270 роках під час першого захоплення чагатайськими військами Барак-хана Газні та інших міст у східному Хорасані караунаси-нікудерійці присягнулися на вірність хану. У ті роки еміром (1262—1321), племінником Чагатая, була заснована Нікудерійська Орда в східній частині улусу Хулагу. Центальними містами Нікудерійської Орди були області Кабул і Кандагар. У військовому союзі з чагатаїдами нікудерійці час від часу керували Хорасаном під ханським наглядом. .
Наприкінці 1272 року перський ільхан Абака послав до Хорезму та Мавераннахру армію, яка розграбувала Урґенч і Хіву і увійшла до Бухари 29 січня 1273 року, де протягом 7 днів все було розграбовано та спалено. Після відходу агресорів емір Мавераннахра Масуд-бек очищав міста від руїн, які з'являлися кожного разу після громадянських війн конкуруючих чингізидів. Він продовжував відновлювати міста аж до своєї смерті в жовтні-листопаді 1289 року.
У 1282 році, на початку правління хана Дуви, поміж Дувою і Хайду виник союз співволодіння. У 1287-1288 роках вони володіли удвох у Хорезмі, Андижані, Алмалику, Янгі, Таразі, Оші, Маргілані, Муґалаку. А також одноосібні володіння цих двох чингізидів: Самарканд, Бухара, Шаш, Отрар, Алмати, Іміл, Кашгар, Пуладі, Хотан, Орду-Базарі, Кенджід, Тараз. Пізніше в Худжанді та Хорезмі володарював Хайду, у Термезі, Бадахшан, Хості та Газні — Дува. Після смерті Дуви хан Есен-Бука (1310-1318) відновив грабіжницькі походи і в 1312-1313 роках здійснив набіг на Хорасан. У відповідь війська ільхана Олджейту (1304-1316) в союзі з Ясавуром Нікудері пограбували Мавераннахр і захопили південні чагатайські володіння. Війна двох улусів у 1313-1315 роках велася на території Хорасану. Чагатайська армія двічі вторгалася в ці області, захопила околиці Герата, а в 1315 році здобула важливу перемогу при Мургабі. У 1316-1320 роках караунаси на чолі Ясавуром Нікудері були одними із головних військово-політичних сил Центральної Азії.
Адміністративна та грошова реформи Кепек-хана
У 1321 році відбулася адміністративна та фінансова реформа Кепек-хана, яку продовжив хан Тармаширін. Але його проісламська політика виклинала обурення серед беків східних чагатайських племен. Вони звинуватили його у відступі від Великої Яси, Чингіз-хана і, загалом, у тому, що він перестав збирати курултай Чингизидів. Східні чагатаїди підняли заколот і обравши на курултаї 1333-1334 років свого хана Бузана, виступили під його керуванням на землі Мавераннахру. Тармаширін намагався втекти, але був схоплений. За твердженням Ібн Батути йому вдалося згодом втекти до Індії. Після цього ханська ставка чагатаїдів була перенесена в Семиріччя, що означало зміщення політичного центру улусу на схід у неісламські землі. Після смерті хана Тармаширіна (1334 рік) Нікудерійська Орда припинила своє існування. У 1334 році, в союзі з гератським еміром Му'ізз ад-Дін Картом (1331-1370) та термезьким еміром Ала ал-Мулком, чагатайський емір Алі-Султан розбив війська Бузан-хана, що вів агресивну політику щодо мусульман, а самого Бузун-хана було повішено на струні з лука. На деякий період поміж Чагадайським улусом та Могулістаном виникло перемир'я, а на ханському троні посіли хани із роду Нікудера.
Розпад Чагадайського улусу
У подальші роки були спроби різних ханів укріпити єдність чагатайських володінь, однак вони не змогли усунути подальшої феодальної роздробленості. Близько 1340-х років Чагатайський улус фактично розпався на західну та східну частини. У 1347 році проти Казан-хана повстав амір Казаган, якому вдалося здобути перемогу в битві біля Карші. Казаган захопив владу й висунув підставного хана спочатку з роду Кайду, а потім з роду Дуви. Східні чагатаїди, не визнавши Казагана, проголосили свого хана й утворили самостійну державу — Могулістан.
Могулістан та Мавераннахр
У 1360-х роках хан Туглуг-Тимур здійснив спробу об'єднати східні та західні частини колишньої держави Чагатаїдів.
Після смерті в 1363 році його спадкоємці володіли лише східною частиною, а контроль над Могулістаном оскаржувався поміж чагатаїдами та тимуридами — еміром Хусейном та Тимуром. Перемога Тимура над Хусейном закінчилася пануванням першого над Могулістаном (1369—1405). Але на ханському троні він поставив свою маріонетку — хана Ілля-Ходжу.
У 1388 році Тимур зруйнував Куня-Ургенч і підпорядкував собі весь Хорезм.
Східна частина Мавераннахру зберігалася протягом кількох століть під владою нащадків Туглу-Тимура.
На початку XVI ст. спадкоємці розділили поміж собою землі і східна частина розпалася на декілька держав.
У 1678-1680 роках останнє незалежне Яркендське ханство було завойоване військами Джунгарського ханства .
Список ханів Чаґатайського улусу
- Чаґатай, володар Великої Яси, засновник Чагатайського улусу (1225—1242)
- Кара-Хулегу, (1242—1247, 1252)
- Єсу-Мунке, (1252)
- Мубарак-шах, за регенства [en](1251/2–1260), хан Чаґадайського улусу (1266)
- Алгу, (1260—1266)
- Барак-хан, (1266–1271)
- Негу-бей та Хайду, (1271–1272)
- Буга-Тимур та Хайду, (1272–1282)
- Дува та Хайду, (1282–1301)
- Дува, (1301–1307)
- Кончек, (1307–1308)
- Талігу, (1308–1309)
- Кепек-хан, (1309, 1318-1326)
- Есен-Бука, (1310—1318)
- Ільчиґідай, (1326—1329)
- Дува-Тимур, (1329—1330)
- Тармаширін, (1331—1334)
- Бузан-хан, (1334—1335)
- Чанкші-хан, (1335—1338)
- Єсун-Тимур, (1338—1342)
- Алі-Султан, (1342)
- Мухамад І, (1342—1343)
- Казан-хан, (1343-1346)
- Даніш-Менке та Казан-хан, (1346–1348)
Список ханів західного Чаґатайського улусу та східного Могулістану
- Баян-Кулі та Казаган, (1348–1358)
- Шах-Темур, (1358)
- Абдулах (1358)
- Буян-Сулдус, (1358—1359)
- Амір Хусейн, (1360, 1364—1370)
- Туглуг-Тимур, (1361–1363)
- Ільяс-Ходжа, (1363)
- [en], (1363, 1370—1372)
- [en], (1364–1370)
- [en], (1370–1384)
- [en], (1384–1402)
Див. також
Примітки
- Тимур Ермаганбеков. "История Казахстана"(рос.)
- Караев О. Чагатайский улус. Государство Хайду. Могулистан. – Бишкек, 1995.(рос.)
- М. Rossabi. The Middle Kingdom and its neighbors, 10th-14th centuries// Berkeley : University of California Press, ©1982. ISBN 9-7805-200-438-31(англ.)
- Арапов А.В. Караунасы-никудерийцы и их роль в чагатайской истории // Общественные науки Узбекистана. – Ташкент, 2004, № 2-3, C. 61- 67.
- E. van Donzel, Islamic desk reference: compiled from The Encyclopaedia of Islam, Leiden: E. J. Brill, 1994. (англ.)
- Петров П.Н. Нумизматическая история Чагатаидского государства 668/1270-770/1369 гг. Казань, 2007. Ст. 379(рос.)
- Ибрагимов Н. Ибн Баттута и его путешествия по Средней Азии. - М., 1988(рос.)
- Ибатов А. Қутбтың «Хусрау уа Шірін» поэмасының сөздігі (XIV ғасыр). Алматы: Гылым, 1974. 280 с.(казах.)
- René Grousset (1970). The Empire of the Steppes: A History of Central Asia. New Brunswick, N.J: Rutgers University Press. ISBN 978-0-8135-1304-1 [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.](англ.)
Джерела
- (рос.)
- Атлас Монгольской Империи онлайн [Архівовано 27 серпня 2011 у WebCite](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chagatajskij ulus zagalna nazva azijskih oblastej sho sklali za rozpodilom 1224 roku spadkovu chastku sina Chingishana Chagataya i jogo rodu Do ulusu vhodili Maverannahr Semirichchya ta Kashgar Chagatajskij ulusPraporData stvorennya zasnuvannya1225Uchast udKontinentAziyaKrayina Mongolska imperiyaStolicyaAlmalik i KarshiForma pravlinnyaviborna monarhiyaZakonodavchij organkurultajValyutamonetaNa zaminudMova komunikaciyimongolska mova chagatajska mova i perskaChas data pripinennya isnuvannya1687Plosha3 500 000 km Chagatajskij ulus u VikishovishiIstoriyaMapa Chagatajskogo ulusu kincya XIII st Almalik Dinar 1258 657 rik hidzhri Vaga 4 52 gr Diametr 24 mm U drugij polovini XIII na pochatku XIV st vazhlivim torgovim shlyahom iz Serednoyi Aziyi na Altaj Kazalinskij rajon Kizilordinska oblast Kazahstan ta Mongoliyu buli shlyahi cherez Semirichchya U 1219 roci pid chas mongolskogo zavoyuvannya Chingishan zahopiv Maverannahr ta derzhavu Horezmshahiv U 1227 roci pered smertyu vin peredav zahidni zemli Centralnoyi Aziyi svoyemu drugomu sinovi Chagatayu yakij zasnuvav derzhavu vidomu pid nazvoyu Chagatajskij ulus U 1225 roci v Maverannahri keruvannya u groshovij spravi otrimav podatkovij vidkupnik Mahmud Yalavach 1225 1238 priznachenij hanom Ugedeyem U 1238 roci Chagataj zmistiv Mahmuda peredavshi keruvannya u vidkupi podatkiv sinovi Mahmuda Masud beku 1238 89 Takozh jogo bulo priznacheno vesti groshovu spravu i v Maverannahri Pislya kurultayu u 1251 roci hanom Mongolskoyi imperiyi stav Munke yakij odrazu zh strativ doroslih predstavnikiv dinastiyi Chagatayiv Ulus podilili Munke i Batij do yakogo vidijshov Maverannahr U 1260 h onuk Chagataya Algu vidnoviv vladu Chagatayiv v ulusi Nastupniki Algu Mubarek i Barak pragnuchi do tisnishih zv yazkiv z naselennyam osilih oblastej prijnyali islam U 1266 roci v Maverannahri z Semirichchya bula perenesena hanska stavka j pereseleni deyaki mongolski rodi u tomu chisli dzhalayiri i barlasi Na zahidnij chastini Serednoyi Aziyi u 1266 roci Horezm otrimav faktichnu nezalezhnist vid Mongolskoyi imperiyi Vodnochas u Chagadajskomu ulusi pomizh chingizidami vinik konflikt cherez rozpodil vladi Na tron pretenduvali odrazu dekilka chingizidiv Han Hajdu sho praviv v Imili poblizu suchasnoyi Almati vimagav vid svogo supernika Hubilaya titul Velikogo hana i volodarstva nad zemlyami Velikogo Horasanu Navesni 1269 roku v Talasi pomizh ugedejskim hanom Hajdu ta chagadajskim Barak hanom uklalasya ugoda zgidno z yakoyu Hajdu distalosya upravlinnya v Shidnomu Turkestani Grabizhnicki vijni za zemliU 1269 1270 rokah pid chas pershogo zahoplennya chagatajskimi vijskami Barak hana Gazni ta inshih mist u shidnomu Horasani karaunasi nikuderijci prisyagnulisya na virnist hanu U ti roki emirom 1262 1321 pleminnikom Chagataya bula zasnovana Nikuderijska Orda v shidnij chastini ulusu Hulagu Centalnimi mistami Nikuderijskoyi Ordi buli oblasti Kabul i Kandagar U vijskovomu soyuzi z chagatayidami nikuderijci chas vid chasu keruvali Horasanom pid hanskim naglyadom Naprikinci 1272 roku perskij ilhan Abaka poslav do Horezmu ta Maverannahru armiyu yaka rozgrabuvala Urgench i Hivu i uvijshla do Buhari 29 sichnya 1273 roku de protyagom 7 dniv vse bulo rozgrabovano ta spaleno Pislya vidhodu agresoriv emir Maverannahra Masud bek ochishav mista vid ruyin yaki z yavlyalisya kozhnogo razu pislya gromadyanskih vijn konkuruyuchih chingizidiv Vin prodovzhuvav vidnovlyuvati mista azh do svoyeyi smerti v zhovtni listopadi 1289 roku U 1282 roci na pochatku pravlinnya hana Duvi pomizh Duvoyu i Hajdu vinik soyuz spivvolodinnya U 1287 1288 rokah voni volodili udvoh u Horezmi Andizhani Almaliku Yangi Tarazi Oshi Margilani Mugalaku A takozh odnoosibni volodinnya cih dvoh chingizidiv Samarkand Buhara Shash Otrar Almati Imil Kashgar Puladi Hotan Ordu Bazari Kendzhid Taraz Piznishe v Hudzhandi ta Horezmi volodaryuvav Hajdu u Termezi Badahshan Hosti ta Gazni Duva Pislya smerti Duvi han Esen Buka 1310 1318 vidnoviv grabizhnicki pohodi i v 1312 1313 rokah zdijsniv nabig na Horasan U vidpovid vijska ilhana Oldzhejtu 1304 1316 v soyuzi z Yasavurom Nikuderi pograbuvali Maverannahr i zahopili pivdenni chagatajski volodinnya Vijna dvoh ulusiv u 1313 1315 rokah velasya na teritoriyi Horasanu Chagatajska armiya dvichi vtorgalasya v ci oblasti zahopila okolici Gerata a v 1315 roci zdobula vazhlivu peremogu pri Murgabi U 1316 1320 rokah karaunasi na choli Yasavurom Nikuderi buli odnimi iz golovnih vijskovo politichnih sil Centralnoyi Aziyi Administrativna ta groshova reformi Kepek hanaDokladnishe Groshova reforma Kepeka U 1321 roci vidbulasya administrativna ta finansova reforma Kepek hana yaku prodovzhiv han Tarmashirin Ale jogo proislamska politika viklinala oburennya sered bekiv shidnih chagatajskih plemen Voni zvinuvatili jogo u vidstupi vid Velikoyi Yasi Chingiz hana i zagalom u tomu sho vin perestav zbirati kurultaj Chingizidiv Shidni chagatayidi pidnyali zakolot i obravshi na kurultayi 1333 1334 rokiv svogo hana Buzana vistupili pid jogo keruvannyam na zemli Maverannahru Tarmashirin namagavsya vtekti ale buv shoplenij Za tverdzhennyam Ibn Batuti jomu vdalosya zgodom vtekti do Indiyi Pislya cogo hanska stavka chagatayidiv bula perenesena v Semirichchya sho oznachalo zmishennya politichnogo centru ulusu na shid u neislamski zemli Pislya smerti hana Tarmashirina 1334 rik Nikuderijska Orda pripinila svoye isnuvannya U 1334 roci v soyuzi z geratskim emirom Mu izz ad Din Kartom 1331 1370 ta termezkim emirom Ala al Mulkom chagatajskij emir Ali Sultan rozbiv vijska Buzan hana sho viv agresivnu politiku shodo musulman a samogo Buzun hana bulo povisheno na struni z luka Na deyakij period pomizh Chagadajskim ulusom ta Mogulistanom viniklo peremir ya a na hanskomu troni posili hani iz rodu Nikudera Rozpad Chagadajskogo ulusuU podalshi roki buli sprobi riznih haniv ukripiti yednist chagatajskih volodin odnak voni ne zmogli usunuti podalshoyi feodalnoyi rozdroblenosti Blizko 1340 h rokiv Chagatajskij ulus faktichno rozpavsya na zahidnu ta shidnu chastini U 1347 roci proti Kazan hana povstav amir Kazagan yakomu vdalosya zdobuti peremogu v bitvi bilya Karshi Kazagan zahopiv vladu j visunuv pidstavnogo hana spochatku z rodu Kajdu a potim z rodu Duvi Shidni chagatayidi ne viznavshi Kazagana progolosili svogo hana j utvorili samostijnu derzhavu Mogulistan Mogulistan ta MaverannahrDokladnishe Mogulistan ta Maverannahr U 1360 h rokah han Tuglug Timur zdijsniv sprobu ob yednati shidni ta zahidni chastini kolishnoyi derzhavi Chagatayidiv Pislya smerti v 1363 roci jogo spadkoyemci volodili lishe shidnoyu chastinoyu a kontrol nad Mogulistanom oskarzhuvavsya pomizh chagatayidami ta timuridami emirom Husejnom ta Timurom Peremoga Timura nad Husejnom zakinchilasya panuvannyam pershogo nad Mogulistanom 1369 1405 Ale na hanskomu troni vin postaviv svoyu marionetku hana Illya Hodzhu U 1388 roci Timur zrujnuvav Kunya Urgench i pidporyadkuvav sobi ves Horezm Shidna chastina Maverannahru zberigalasya protyagom kilkoh stolit pid vladoyu nashadkiv Tuglu Timura Na pochatku XVI st spadkoyemci rozdilili pomizh soboyu zemli i shidna chastina rozpalasya na dekilka derzhav U 1678 1680 rokah ostannye nezalezhne Yarkendske hanstvo bulo zavojovane vijskami Dzhungarskogo hanstva Spisok haniv Chagatajskogo ulusuHan Chagadajskogo ulusu Tarmashirin Ala ad Din 1331 1334 Chagataj volodar Velikoyi Yasi zasnovnik Chagatajskogo ulusu 1225 1242 Kara Hulegu 1242 1247 1252 Yesu Munke 1252 Mubarak shah za regenstva en 1251 2 1260 han Chagadajskogo ulusu 1266 Algu 1260 1266 Barak han 1266 1271 Negu bej ta Hajdu 1271 1272 Buga Timur ta Hajdu 1272 1282 Duva ta Hajdu 1282 1301 Duva 1301 1307 Konchek 1307 1308 Taligu 1308 1309 Kepek han 1309 1318 1326 Esen Buka 1310 1318 Ilchigidaj 1326 1329 Duva Timur 1329 1330 Tarmashirin 1331 1334 Buzan han 1334 1335 Chankshi han 1335 1338 Yesun Timur 1338 1342 Ali Sultan 1342 Muhamad I 1342 1343 Kazan han 1343 1346 Danish Menke ta Kazan han 1346 1348 Spisok haniv zahidnogo Chagatajskogo ulusu ta shidnogo MogulistanuBayan Kuli ta Kazagan 1348 1358 Shah Temur 1358 Abdulah 1358 Buyan Suldus 1358 1359 Amir Husejn 1360 1364 1370 Tuglug Timur 1361 1363 Ilyas Hodzha 1363 en 1363 1370 1372 en 1364 1370 en 1370 1384 en 1384 1402 Div takozhMaverannahr Mogulistan DzhuchidiPrimitkiTimur Ermaganbekov Istoriya Kazahstana ros Karaev O Chagatajskij ulus Gosudarstvo Hajdu Mogulistan Bishkek 1995 ros M Rossabi The Middle Kingdom and its neighbors 10th 14th centuries Berkeley University of California Press c 1982 ISBN 9 7805 200 438 31 angl Arapov A V Karaunasy nikuderijcy i ih rol v chagatajskoj istorii Obshestvennye nauki Uzbekistana Tashkent 2004 2 3 C 61 67 E van Donzel Islamic desk reference compiled from The Encyclopaedia of Islam Leiden E J Brill 1994 ISBN 90 04 09738 4 angl Petrov P N Numizmaticheskaya istoriya Chagataidskogo gosudarstva 668 1270 770 1369 gg Kazan 2007 St 379 ros Ibragimov N Ibn Battuta i ego puteshestviya po Srednej Azii M 1988 ros Ibatov A Қutbtyn Husrau ua Shirin poemasynyn sozdigi XIV gasyr Almaty Gylym 1974 280 s kazah Rene Grousset 1970 The Empire of the Steppes A History of Central Asia New Brunswick N J Rutgers University Press ISBN 978 0 8135 1304 1 7 listopada 2017 u Wayback Machine angl Dzherela ros Atlas Mongolskoj Imperii onlajn Arhivovano 27 serpnya 2011 u WebCite ros