Нікудерійська Орда — монгольске державне утворення, що виникло в середині XIII століття внаслідок розділу Монгольської імперії й утворення Держави Хулагуїдів та Чагатайського улусу. Займала практично усю територію сучасного Афганістану. Правителі Орди тривалий час маневрували між Хулагуїдами і Чагатадами. Зрештою визнали зверхність останніх. Стратегічне положення володінь Нікудерійської Орди дозволяло її правителям близько 100 років контролювати основні торгові шляхи до Індії, а також здійснювати регулярні набіги на багаті області Кермана, Сістану, Фарсу і північній Індії. З послабленням у XIII ст. Чагатайського улусу стала майже незалежною. У 1340-х роках беки Орди очолили спротив централізаторській політиці чагатайських ханів. Зрештою у 1346 році стали фактичними правителями західного Чагатайського улусу. Розпалася після 1360 року.
Нікудерійська Орда | ||||
| ||||
Столиця | Газні | |||
Релігії | іслам | |||
Форма правління | Монархія | |||
Історія | ||||
- Засновано | 1262 | |||
- Ліквідовано | 1360 | |||
Історія
Утворення
Нікудерійская орда сформувалася в останній третині XIII ст., з укорінених в цих землях монгольських загонів. При збереженні монгольської військової-політичної організації шлюби монголів з місцевими жінками призвели до формування змішаного етнічного типу, через що їх стали називати також .
У науковій думці походження цієї орди є дві версії. Перша пов'язує її виникнення з загонами чагатайського царевича , що відкололися від улусу Хулагу. Вона походить від Марко Поло, який був у полоні у караунасів. За іншою — утворилася з загонів Джучидів — Бату і Орди, які перебували в армії Хулагу на чолі із нойоном Нікудером. 1262 року через конфлікт між Берке-ханом і Хулагу джучидське військо в хулагідській армії опинилося під загрозою знищення. Частина з них прорвалася на північ до Берке, а частина пішла на схід — до Хорасану. Тут вони зайняли області від Газні до Мултана і Лахора.
Перші згадки відносяться до 1269—1270 років, коли чагатайський хан Барак вдерся на територію Нікудерійської Орди й підкорив караунасів.
У складі держави Хулагуїдів
У 1271—1272 роках ільхан Абака вдерся до східного Хорасану, де завдав поразки чгатайському війську та нікудерійцям. Частина чгатаїв перейшла на бік Абаки, об'єднавшись з Нікудерійською Орда. Остання водночас визнала зверхність Хулагуїдів.
У 1271-72 роках в союзі з Сістаном війська Орди здійснили спустошливі набіги в землі Куртів і Кермана. Вже у 1275 році повстали проти влади хулагуїдів, перемігши очільника поставленого Абакою — мубарак-шаха. Слідом за цим нікудерійці здійснили набік на Хорасан. У 1278 році було вчинено напад на область Фарс. У відповідь 1279 року Абака виступив проти Нікудерійської Орди, завдавши тій тяжкої поразки. В результаті нікудерійці знову визнали зверхність Хулагуїдів. після цього нікудерійці увійшли до складу війська, що здійснило похід проти Делійського султанату.
У 1284 році війська Нікудерійської Орди підтримали сина претендента на трон Аргуна в боротьбі за трон ільхана з Текудером. За наказом Аргуна армія нікудерійців захопила і розграбувала ставку Текудера. Зійшовши на трон, Аргун призначив Навруза, хакіма Орди, еміром Хорасану. У 1286 році війська Орди разом з армією Хулагуїдів брали участь у поході до Пенджабу (Делійський султанат).
Але вже у 1289 році Навруз повстав проти ільхана, намагаючись здобути самостійність. Але його підтримали не всі нікудерійці. Також допомога з боку хана Хайду не допомогла. У 1292 армія нікудерійцев перейшла Інд і просунулася до Сунаму, але була розбита.
У 1294, за наказом ільхана війько Орди здійснило каральний похід до Сістану. Нікудерійці вибили сістанців з Кухістану, змусивши підкоритися їхнього правителя Наср ад-Діна. Тоді ж влада ільхана за підтримки нікудерійських загонів була відновлена в Кермані. Втім, боротьба за трон у Державі Хулагуїдів дозволила правителям Орди звільнитися від залежності, вони перейшли на бік Чагатаїдів.
У складі Держави Чагатаїдів
У 1295 році, коли війська Дуви, хана Чагатайського улусу, вдерлися до Хорасану, загони нікудерійців підтримали їх. Водночас хакіми нікудерійців захопили Сістан та змусили маліка Герата визнати владу Чагтаїдів й зобов'язати сплачувати данину також і нікудерійцям. Втім протягом 1295—1296 роках Нікудерійська Орда спільно з Чагатайським улусом воювала проти Газан-хана, нового правителя держави Хулагуїдів.
Зрештою Нікудерійська Орда зуміла зміцнити владу на території навколо Кабулу, Газні та Кандагару. У 1297—1298 роках спільно з чагатаїдськими загонами на чолі із дувою вчинило напади на Делійський султанат, пограбувавши Пенджаб, але зрештою зазнавши поразки від військ султана. За підтримки чагатайців новий хакім Кутлуг-Ходжа відновив владу на Сітаном, а у 1299 році здійснив похід проти Делійського султанату: деякий час тримав в облозі Делі, але зрештою зазнав поразки.
1299 року було відбито напад хулагуїдських військ на Герат, який опинився знову під зверхністю Нікудерійської Орди. У 1300 році здійснено напади на області Керман і Фарс, пограбовано місто Шираз. Внаслідок набігів нікудерійців місто Ормуз перенесено на острів.
Протягом 1301—1303 років точилася війна з Державою Хулагуїдів. В результаті нікудерійці зазнали поразки, втративши області Фарс, Керман. Після цього було укладено мирний договір. Водночас чагатайськийхан віволікся боротьбою в Угедейському улусі, тому хакіми Нікудерійської Орди фактично діяли незалежно, прийнявши титул емірів.
З 1303 року починаються практично щорічні походи проти Делійського султанату. Спочатку здійснено похід столиці султанату — Делі, околиці якого було сплюндровано. У 1304 році здійснено новий похід (спільно з Чагатайським улусом), під час якого пограбовано Пенджаб, але зазнано поразки у битві при Амрохі. У 1305—1306 році відбувся черговий похід з метою захоплення Мултану, проте він не мав успіху. Похід 1306—1307 року також був невдалим.
Починаючи з 1307 року, делійський військовик Газі Малик щороку ходив набігами на області Нікудерійської Орди, пограбувавши Кабула, Газні, Кандагара і Гармсіра. Взимку 1307/1308 року емір Ікбалманд спробував ще раз пограбувати володіння Делійського султанату, але після переходу Інду був розбитий і загинув. 1310 року тимчасово втрачено Газні. У 1313 армія ільхана Олджейту захопила частину володінь Орди на південь від Гіндукушу. Емір Давуд-ходжа був змушений відступити на північ за Амудар'ю, в межі основної Чагатайської території.
У 1314 році спільно з військом Чагатїдів нікудерійці відбили власні землі та сплюндрували північний Хорасан. У 1315 році нікудерійсько-чагатайське військо завдало армії Хулагуїдів відчутної поразки у битві при річці Мургабе. Згодом було підкорено Герат.
Невдовзі Нікудерійська Орда розкололася на власне караунасів та ясавурів (за іменем нового правителя-чагатаїда Ясавур-оглана, відомий також як Ясавур Нікудері). Ясавур за підтримки Хулагуїдів протягом 1316—1320 років намагався підкорити Чагатайський улус, проте зрештою зазнав поразки. Втім, у цій війні південні караунаси з столицею в Газні не підтримали Ясавура.
У 1317 році невдовзі після смерті ільхана Олджейту Ясавур уклав союз з Узбеком, ханом Золотої Орди, намагаючись розширити також володіння за рахунок Держави Хулагуїдів. У 1319 році було пограбовано Хорасан і Мазандеран. Проте 1320 року Ясавур зазнав поразки від війська Чагатаїдів та південних караунасів. В результаті влада Чагатайського улусу на Нікудерійською ордою відновилася. За цим протягом 1321—1322 років чагатайсько-нікудерійське військо відвоювало Газні та Бінбан, відсунувши зрештою кордон Орди з Делійським султанатом до річки Інд. Протягом 1325—1326 років точилася боротьба проти делійців в Пешаварі. Нікудерійці вимушені були його залишити, водночас не дозволили супротивнику захопити Газні.
у 1326—1327 роках Нікудерійська Орда брала участь у чагатайському поході проти делійського султанату, коли було пограбовано Пенджаб, Сінд та Гуджарат. До 1334 року Орда зберігала вірність Чагатаїдам. після цього надавала допомогу претендентам на трон Халілю та Казану, які почергово стали ханами. В цей час влада Орди поширилася на Бадахшан.
Політика Казан-хана (з 1342 року) щодо зміцнення центральної влади призвела до невдоволення місцевої знаті яку очолив бек Казаган. Він дістав допомогу від Нікудерійської Орди, завдяки чому з другої спроби переміг Казан-хана у 1346 році. За правління Казагана, що став фактичним правителем Західного Чагатайського улусу, нікудерійська Орда ще корилася Чагатаїдам. Після його вбивства у 1358 році стала незалежною, а після 1360 року фактично розпалася на бекства.
Втім клани нікудерійців відігравали помітну роль. У 1370 році вони перейшли на бік Тамерлана, сприявши тому повалити еміра Хусейна. Протягом 1370—1380 років були головною опорою Тамерлана. Проте це не завадило останньому вжити проти південних нікудерійських бекств суворих заходів, коли ті відмовилися підкоритися. У 1383 році рештки нікудерійської Орди увійшли до складу Тимуридської держави.
Релігія
До 1290-х років власне нікудерійці-караунаси зберігали батьківську належність до шаманізму. Невеликий вплив на них мало несторіанство. Втім, протягом XIV ст. відбулася ісламізація населення.
Фінанси
Правителі
- , 1262—1272
- Мубарак-шах, 1272—1276
- невідомі, 1276—1279
- Абдаллах, 1279—1284
- Навруз, 1284—1297
- Кутлуг-Ходжа, 1298—1303
- Дауд-Ходжа, 1303—1315
- Ясавур-оглан, 1315—1320 (північ Орди)
- Мансур-оглан, 1315—1319 (південь Орди)
- невідомі, 1320—1334
- Халіл, 1334—1341
- Казан-хан, 1334—1344
- Казаган, 1344—1358
Джерела
- Массон В. М., Ромодин В. А. История Афганистана. Т. 1. С древнейших времен до начала XVI века. — М., 1964.
- Петров П. Н. Смута 1340-х гг. в государстве Чагатаидов (нумизматические данные) // Одиннадцатая всероссийская нумизматическая конференция. СПб. 14—18 апреля 2003. Тезисы докладов и сообщений. — СПб.: изд-во ГЭ, 2003. — С. 104—106. (рос.)
- Арапов А. В. Караунасы-никудерийцы и их роль в чагатайской истории // Общественные науки Узбекистана. — Ташкент, 2004, № 2—3. — C. 61—67. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nikuderijska Orda mongolske derzhavne utvorennya sho viniklo v seredini XIII stolittya vnaslidok rozdilu Mongolskoyi imperiyi j utvorennya Derzhavi Hulaguyidiv ta Chagatajskogo ulusu Zajmala praktichno usyu teritoriyu suchasnogo Afganistanu Praviteli Ordi trivalij chas manevruvali mizh Hulaguyidami i Chagatadami Zreshtoyu viznali zverhnist ostannih Strategichne polozhennya volodin Nikuderijskoyi Ordi dozvolyalo yiyi pravitelyam blizko 100 rokiv kontrolyuvati osnovni torgovi shlyahi do Indiyi a takozh zdijsnyuvati regulyarni nabigi na bagati oblasti Kermana Sistanu Farsu i pivnichnij Indiyi Z poslablennyam u XIII st Chagatajskogo ulusu stala majzhe nezalezhnoyu U 1340 h rokah beki Ordi ocholili sprotiv centralizatorskij politici chagatajskih haniv Zreshtoyu u 1346 roci stali faktichnimi pravitelyami zahidnogo Chagatajskogo ulusu Rozpalasya pislya 1360 roku Nikuderijska Orda1262 1360Stolicya GazniReligiyi islamForma pravlinnya MonarhiyaIstoriya Zasnovano 1262 Likvidovano 1360IstoriyaUtvorennya Nikuderijskaya orda sformuvalasya v ostannij tretini XIII st z ukorinenih v cih zemlyah mongolskih zagoniv Pri zberezhenni mongolskoyi vijskovoyi politichnoyi organizaciyi shlyubi mongoliv z miscevimi zhinkami prizveli do formuvannya zmishanogo etnichnogo tipu cherez sho yih stali nazivati takozh U naukovij dumci pohodzhennya ciyeyi ordi ye dvi versiyi Persha pov yazuye yiyi viniknennya z zagonami chagatajskogo carevicha sho vidkololisya vid ulusu Hulagu Vona pohodit vid Marko Polo yakij buv u poloni u karaunasiv Za inshoyu utvorilasya z zagoniv Dzhuchidiv Batu i Ordi yaki perebuvali v armiyi Hulagu na choli iz nojonom Nikuderom 1262 roku cherez konflikt mizh Berke hanom i Hulagu dzhuchidske vijsko v hulagidskij armiyi opinilosya pid zagrozoyu znishennya Chastina z nih prorvalasya na pivnich do Berke a chastina pishla na shid do Horasanu Tut voni zajnyali oblasti vid Gazni do Multana i Lahora Pershi zgadki vidnosyatsya do 1269 1270 rokiv koli chagatajskij han Barak vdersya na teritoriyu Nikuderijskoyi Ordi j pidkoriv karaunasiv U skladi derzhavi Hulaguyidiv U 1271 1272 rokah ilhan Abaka vdersya do shidnogo Horasanu de zavdav porazki chgatajskomu vijsku ta nikuderijcyam Chastina chgatayiv perejshla na bik Abaki ob yednavshis z Nikuderijskoyu Orda Ostannya vodnochas viznala zverhnist Hulaguyidiv U 1271 72 rokah v soyuzi z Sistanom vijska Ordi zdijsnili spustoshlivi nabigi v zemli Kurtiv i Kermana Vzhe u 1275 roci povstali proti vladi hulaguyidiv peremigshi ochilnika postavlenogo Abakoyu mubarak shaha Slidom za cim nikuderijci zdijsnili nabik na Horasan U 1278 roci bulo vchineno napad na oblast Fars U vidpovid 1279 roku Abaka vistupiv proti Nikuderijskoyi Ordi zavdavshi tij tyazhkoyi porazki V rezultati nikuderijci znovu viznali zverhnist Hulaguyidiv pislya cogo nikuderijci uvijshli do skladu vijska sho zdijsnilo pohid proti Delijskogo sultanatu U 1284 roci vijska Nikuderijskoyi Ordi pidtrimali sina pretendenta na tron Arguna v borotbi za tron ilhana z Tekuderom Za nakazom Arguna armiya nikuderijciv zahopila i rozgrabuvala stavku Tekudera Zijshovshi na tron Argun priznachiv Navruza hakima Ordi emirom Horasanu U 1286 roci vijska Ordi razom z armiyeyu Hulaguyidiv brali uchast u pohodi do Pendzhabu Delijskij sultanat Ale vzhe u 1289 roci Navruz povstav proti ilhana namagayuchis zdobuti samostijnist Ale jogo pidtrimali ne vsi nikuderijci Takozh dopomoga z boku hana Hajdu ne dopomogla U 1292 armiya nikuderijcev perejshla Ind i prosunulasya do Sunamu ale bula rozbita U 1294 za nakazom ilhana vijko Ordi zdijsnilo karalnij pohid do Sistanu Nikuderijci vibili sistanciv z Kuhistanu zmusivshi pidkoritisya yihnogo pravitelya Nasr ad Dina Todi zh vlada ilhana za pidtrimki nikuderijskih zagoniv bula vidnovlena v Kermani Vtim borotba za tron u Derzhavi Hulaguyidiv dozvolila pravitelyam Ordi zvilnitisya vid zalezhnosti voni perejshli na bik Chagatayidiv U skladi Derzhavi Chagatayidiv U 1295 roci koli vijska Duvi hana Chagatajskogo ulusu vderlisya do Horasanu zagoni nikuderijciv pidtrimali yih Vodnochas hakimi nikuderijciv zahopili Sistan ta zmusili malika Gerata viznati vladu Chagtayidiv j zobov yazati splachuvati daninu takozh i nikuderijcyam Vtim protyagom 1295 1296 rokah Nikuderijska Orda spilno z Chagatajskim ulusom voyuvala proti Gazan hana novogo pravitelya derzhavi Hulaguyidiv Zreshtoyu Nikuderijska Orda zumila zmicniti vladu na teritoriyi navkolo Kabulu Gazni ta Kandagaru U 1297 1298 rokah spilno z chagatayidskimi zagonami na choli iz duvoyu vchinilo napadi na Delijskij sultanat pograbuvavshi Pendzhab ale zreshtoyu zaznavshi porazki vid vijsk sultana Za pidtrimki chagatajciv novij hakim Kutlug Hodzha vidnoviv vladu na Sitanom a u 1299 roci zdijsniv pohid proti Delijskogo sultanatu deyakij chas trimav v oblozi Deli ale zreshtoyu zaznav porazki 1299 roku bulo vidbito napad hulaguyidskih vijsk na Gerat yakij opinivsya znovu pid zverhnistyu Nikuderijskoyi Ordi U 1300 roci zdijsneno napadi na oblasti Kerman i Fars pograbovano misto Shiraz Vnaslidok nabigiv nikuderijciv misto Ormuz pereneseno na ostriv Protyagom 1301 1303 rokiv tochilasya vijna z Derzhavoyu Hulaguyidiv V rezultati nikuderijci zaznali porazki vtrativshi oblasti Fars Kerman Pislya cogo bulo ukladeno mirnij dogovir Vodnochas chagatajskijhan vivoliksya borotboyu v Ugedejskomu ulusi tomu hakimi Nikuderijskoyi Ordi faktichno diyali nezalezhno prijnyavshi titul emiriv Z 1303 roku pochinayutsya praktichno shorichni pohodi proti Delijskogo sultanatu Spochatku zdijsneno pohid stolici sultanatu Deli okolici yakogo bulo splyundrovano U 1304 roci zdijsneno novij pohid spilno z Chagatajskim ulusom pid chas yakogo pograbovano Pendzhab ale zaznano porazki u bitvi pri Amrohi U 1305 1306 roci vidbuvsya chergovij pohid z metoyu zahoplennya Multanu prote vin ne mav uspihu Pohid 1306 1307 roku takozh buv nevdalim Pochinayuchi z 1307 roku delijskij vijskovik Gazi Malik shoroku hodiv nabigami na oblasti Nikuderijskoyi Ordi pograbuvavshi Kabula Gazni Kandagara i Garmsira Vzimku 1307 1308 roku emir Ikbalmand sprobuvav she raz pograbuvati volodinnya Delijskogo sultanatu ale pislya perehodu Indu buv rozbitij i zaginuv 1310 roku timchasovo vtracheno Gazni U 1313 armiya ilhana Oldzhejtu zahopila chastinu volodin Ordi na pivden vid Gindukushu Emir Davud hodzha buv zmushenij vidstupiti na pivnich za Amudar yu v mezhi osnovnoyi Chagatajskoyi teritoriyi U 1314 roci spilno z vijskom Chagatyidiv nikuderijci vidbili vlasni zemli ta splyundruvali pivnichnij Horasan U 1315 roci nikuderijsko chagatajske vijsko zavdalo armiyi Hulaguyidiv vidchutnoyi porazki u bitvi pri richci Murgabe Zgodom bulo pidkoreno Gerat Nevdovzi Nikuderijska Orda rozkololasya na vlasne karaunasiv ta yasavuriv za imenem novogo pravitelya chagatayida Yasavur oglana vidomij takozh yak Yasavur Nikuderi Yasavur za pidtrimki Hulaguyidiv protyagom 1316 1320 rokiv namagavsya pidkoriti Chagatajskij ulus prote zreshtoyu zaznav porazki Vtim u cij vijni pivdenni karaunasi z stoliceyu v Gazni ne pidtrimali Yasavura U 1317 roci nevdovzi pislya smerti ilhana Oldzhejtu Yasavur uklav soyuz z Uzbekom hanom Zolotoyi Ordi namagayuchis rozshiriti takozh volodinnya za rahunok Derzhavi Hulaguyidiv U 1319 roci bulo pograbovano Horasan i Mazanderan Prote 1320 roku Yasavur zaznav porazki vid vijska Chagatayidiv ta pivdennih karaunasiv V rezultati vlada Chagatajskogo ulusu na Nikuderijskoyu ordoyu vidnovilasya Za cim protyagom 1321 1322 rokiv chagatajsko nikuderijske vijsko vidvoyuvalo Gazni ta Binban vidsunuvshi zreshtoyu kordon Ordi z Delijskim sultanatom do richki Ind Protyagom 1325 1326 rokiv tochilasya borotba proti delijciv v Peshavari Nikuderijci vimusheni buli jogo zalishiti vodnochas ne dozvolili suprotivniku zahopiti Gazni u 1326 1327 rokah Nikuderijska Orda brala uchast u chagatajskomu pohodi proti delijskogo sultanatu koli bulo pograbovano Pendzhab Sind ta Gudzharat Do 1334 roku Orda zberigala virnist Chagatayidam pislya cogo nadavala dopomogu pretendentam na tron Halilyu ta Kazanu yaki pochergovo stali hanami V cej chas vlada Ordi poshirilasya na Badahshan Politika Kazan hana z 1342 roku shodo zmicnennya centralnoyi vladi prizvela do nevdovolennya miscevoyi znati yaku ocholiv bek Kazagan Vin distav dopomogu vid Nikuderijskoyi Ordi zavdyaki chomu z drugoyi sprobi peremig Kazan hana u 1346 roci Za pravlinnya Kazagana sho stav faktichnim pravitelem Zahidnogo Chagatajskogo ulusu nikuderijska Orda she korilasya Chagatayidam Pislya jogo vbivstva u 1358 roci stala nezalezhnoyu a pislya 1360 roku faktichno rozpalasya na bekstva Vtim klani nikuderijciv vidigravali pomitnu rol U 1370 roci voni perejshli na bik Tamerlana spriyavshi tomu povaliti emira Husejna Protyagom 1370 1380 rokiv buli golovnoyu oporoyu Tamerlana Prote ce ne zavadilo ostannomu vzhiti proti pivdennih nikuderijskih bekstv suvorih zahodiv koli ti vidmovilisya pidkoritisya U 1383 roci reshtki nikuderijskoyi Ordi uvijshli do skladu Timuridskoyi derzhavi ReligiyaDo 1290 h rokiv vlasne nikuderijci karaunasi zberigali batkivsku nalezhnist do shamanizmu Nevelikij vpliv na nih malo nestorianstvo Vtim protyagom XIV st vidbulasya islamizaciya naselennya FinansiDokladnishe Moneti serednovichnogo Afganistanu Nikuderijska Orda Chagatajskij ulus Praviteli 1262 1272 Mubarak shah 1272 1276 nevidomi 1276 1279 Abdallah 1279 1284 Navruz 1284 1297 Kutlug Hodzha 1298 1303 Daud Hodzha 1303 1315 Yasavur oglan 1315 1320 pivnich Ordi Mansur oglan 1315 1319 pivden Ordi nevidomi 1320 1334 Halil 1334 1341 Kazan han 1334 1344 Kazagan 1344 1358DzherelaMasson V M Romodin V A Istoriya Afganistana T 1 S drevnejshih vremen do nachala XVI veka M 1964 Petrov P N Smuta 1340 h gg v gosudarstve Chagataidov numizmaticheskie dannye Odinnadcataya vserossijskaya numizmaticheskaya konferenciya SPb 14 18 aprelya 2003 Tezisy dokladov i soobshenij SPb izd vo GE 2003 S 104 106 ros Arapov A V Karaunasy nikuderijcy i ih rol v chagatajskoj istorii Obshestvennye nauki Uzbekistana Tashkent 2004 2 3 C 61 67 ros