Текудер (*Tögöldör, бл. 1247 — 10 серпня 1284) — хан держави Ільханів у 1282—1284 роках.
Текудер | |
---|---|
Народився | 1247 |
Помер | 10 серпня 1284 Мераге, Східний Азербайджан, Іран ·вбивство |
Країна | Монгольська імперія Юань[1] Ільхани |
Національність | монгол |
Діяльність | суверен |
Знання мов | d |
Титул | хан |
Посада | Ільхан |
Термін | 1282—1284 роки |
Попередник | Абака-хан |
Наступник | Аргун-хан |
Конфесія | іслам |
Рід | Ільхани |
Батько | Хулагу |
Мати | Кутай-хатун |
Брати, сестри | Абака-хан, d, d, d і d |
У шлюбі з | 6 дружин |
Діти | 3 сини |
|
Життєпис
Походив з династії Хулагуїдів. Сьомий син Хулагу-хана та Кутай-хатун. При народжені отримав ім'я Миколай, був хрещений у хрестиніанстві (у несторіанській конфесії). Водночас було надано монгольське ім'я Текудер, тобто «Досконалий».
У 1282 році після смерті брата Абаки посів трон Ільханів. Водночас його ним було оголошено про прийняття мусульманства. Після цього Текудер прийняв нове ім'я Султан-Ахмад. Разом з тим продовжив політику попередників щодо віротерпимості до інших релігій, насамперед християнства-несторіанства. Більшість монголів залишалися при ньому поганами або буддистами. Проте надавав значну підтримку мусульманському духівництву. У 1283 році проти нього виступив нойон Кангіртай, що рекував Малою Азією. Але Текудеру вдалося придушити заколот.
Ахмад Текудер розпочав перемовини з Калауном, султаном мамлюкського Єгипту щодо встановлення дружніх відносин. В Єгипет було направлено два посольства з пропозицією налагодити торговельні зв'язки між двома державами. Також відправив посольство до Туда-Менгу, хану Золотої Орди.
У 1284 року проти Текюдера підняв у Хорасані повстання його небіж Аргун-хан. У травні противники зустрілися в околицях Акходжі, неподалік від Казвіну. Запекла і тривала битва завершилася поразкою Аргуна, який потрапив у полон. Та тільки-но бранця привезли в табір дядька, його звільнив емір Бука. Багато бекі Текюдера вже давно були незадоволені своїм володарем і тепер перейшли на бік Аргуна. Покинутий усіма Текюдер втік і деякий час переховувався. У серпні його захопили і стратили, за монгольським звичаєм, без пролиття крові — йому зламали хребет.
Родина
- Кабланчі
- Арсланчі
- Нокачир
Примітки
- China Biographical Database
Джерела
- René Grousset, L'Empire des steppes, Paris, Éditions Payot, 2001, 656 p. (, lire en ligne [archive]) (Première édition: Payot, 1939)
- Atwood, Christopher P. (2004). The Encyclopedia of Mongolia and the Mongol Empire. Facts on File, Inc. .
- Christopher P. Atwood: The Encyclopedia of Mongolia and the Mongol Empire. Facts on File Inc., New York NY 2004, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tekuder Togoldor bl 1247 10 serpnya 1284 han derzhavi Ilhaniv u 1282 1284 rokah TekuderNarodivsya1247 1247 Pomer10 serpnya 1284 1284 08 10 Merage Shidnij Azerbajdzhan Iran vbivstvoKrayina Mongolska imperiya Yuan 1 IlhaniNacionalnistmongolDiyalnistsuverenZnannya movdTitulhanPosadaIlhanTermin1282 1284 rokiPoperednikAbaka hanNastupnikArgun hanKonfesiyaislamRidIlhaniBatkoHulaguMatiKutaj hatunBrati sestriAbaka han d d d i dU shlyubi z6 druzhinDiti3 sini Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dinastiyi Hulaguyidiv Somij sin Hulagu hana ta Kutaj hatun Pri narodzheni otrimav im ya Mikolaj buv hreshenij u hrestinianstvi u nestorianskij konfesiyi Vodnochas bulo nadano mongolske im ya Tekuder tobto Doskonalij U 1282 roci pislya smerti brata Abaki posiv tron Ilhaniv Vodnochas jogo nim bulo ogolosheno pro prijnyattya musulmanstva Pislya cogo Tekuder prijnyav nove im ya Sultan Ahmad Razom z tim prodovzhiv politiku poperednikiv shodo viroterpimosti do inshih religij nasampered hristiyanstva nestorianstva Bilshist mongoliv zalishalisya pri nomu poganami abo buddistami Prote nadavav znachnu pidtrimku musulmanskomu duhivnictvu U 1283 roci proti nogo vistupiv nojon Kangirtaj sho rekuvav Maloyu Aziyeyu Ale Tekuderu vdalosya pridushiti zakolot Ahmad Tekuder rozpochav peremovini z Kalaunom sultanom mamlyukskogo Yegiptu shodo vstanovlennya druzhnih vidnosin V Yegipet bulo napravleno dva posolstva z propoziciyeyu nalagoditi torgovelni zv yazki mizh dvoma derzhavami Takozh vidpraviv posolstvo do Tuda Mengu hanu Zolotoyi Ordi U 1284 roku proti Tekyudera pidnyav u Horasani povstannya jogo nebizh Argun han U travni protivniki zustrilisya v okolicyah Akhodzhi nepodalik vid Kazvinu Zapekla i trivala bitva zavershilasya porazkoyu Arguna yakij potrapiv u polon Ta tilki no brancya privezli v tabir dyadka jogo zvilniv emir Buka Bagato beki Tekyudera vzhe davno buli nezadovoleni svoyim volodarem i teper perejshli na bik Arguna Pokinutij usima Tekyuder vtik i deyakij chas perehovuvavsya U serpni jogo zahopili i stratili za mongolskim zvichayem bez prolittya krovi jomu zlamali hrebet RodinaKablanchi Arslanchi NokachirPrimitkiChina Biographical Database d Track Q13407958DzherelaRene Grousset L Empire des steppes Paris Editions Payot 2001 656 p ISBN 2 228 88130 9 lire en ligne archive Premiere edition Payot 1939 Atwood Christopher P 2004 The Encyclopedia of Mongolia and the Mongol Empire Facts on File Inc ISBN 0 8160 4671 9 Christopher P Atwood The Encyclopedia of Mongolia and the Mongol Empire Facts on File Inc New York NY 2004 ISBN 0 8160 4671 9