Ця стаття містить текст, що не відповідає . (травень 2024) |
Десяти́на (лат. decenia) — рід церковного або світського податку, поширений в Середньовічній Європі та на Русі в ; десята частина доходів, яку сплачувало залежне населення церкві у феодальний період в європейських країнах. Первісно десятину давав князь єпископові як десяту частину своїх річних прибутків.
Десятина в Старому Заповіті
У Старому Заповіті про десятину вперше згадується в історії про патріарха Авраама, який передав десяту частину військової здобичі Мелхіседеку, царю Саліма і священику:
«Благословен хай буде Бог Всевишній, що видав ворогів твоїх тобі в руки!» І дав йому (Аврам) десяту частину з усього.» (Бут. 14: 20). |
Патріарх Яків обіцяв віддати Богу десятину, якщо Він збереже його у дорозі:
«Як Господь буде зо мною і збереже мене в цій дорозі, що її верстаю, і як дасть мені хліба їсти та й одежі одягтися,так що вернусь я живим-здоровим у господу мого батька, то Господь буде мені Богом...і з усього, що даси мені, напевно дам тобі десятину». (Бут. 28: 20 -22) |
Однак немає прямого підтвердження, що спочатку десятина мала регулярний або загальнообов'язковий характер. Найбільш раннє свідоцтво про регулярну десятину — слова з Книги пророка Амоса:
«Приносьте ранком ваші жертви, що три дні — ваші десятини.» (Ам. 4: 4) |
Поступово десятина набуває іншого змісту. Мойсей встановлює її як обов'язковий податок для ізраїльтян, які отримали землю в Ханаані, на користь левітів, храмових служителів, що не мали земельних наділів і тому їм потрібні були засоби для існування. Десятина в даному випадку становила своєрідну компенсацію, що виділялась їм замість відсутнього наділу землі. Одну десяту частину від отриманої десятини Левіти вносили на утримання первосвященика. (Чис. 18: 21-32). Під десятиною розумілася десята частина зі всього, що добуває своєю працею людина:
«Всяка десятина від землі, чи від засівів із поля, чи від плодів із дерева, буде Господеві, (вона) свята Господеві...Десятина з великорослої чи з дрібної скотини; десятина з усього, що проходить під ґирлиґою пастуха, буде свята Господеві.» (Лев. 27: 30-32) |
Але не тільки десятина була засобом жертви Богу — існували й іншого роду пожертвування. Так, у Виході (22: 29-30) записано:
«Так робитимеш з волом і з дрібним скотом твоїм; сім днів буде воно при матері своїй, восьмого ж дня даси його мені.» |
Первістки людей присвячувалися Богу, а первістки від тварин приносилися на восьмий день в жертву Богові.
Головний сенс приношення десятини в Старому Заповіті — навчитися боятися Господа:
« Даватимеш точно десятину з усього врожаю твого посіву, з того, що виросте в полі щороку. І їстимеш перед Господом, Богом твоїм, на місці, яке вибере він, щоб там поставити своє ім'я, десятину твого зерна, твого молодого вина й твоєї олії й перваків твоєї високорослої та дрібної скотини, щоб ти навчавсь, поки життя, боятися Господа, Бога твого.»(Втор. 14: 22-23). |
Старозавітна людина була переконана, що земля та її плоди належать Богу, який дав їх Ізраїлю у володіння:
«Господь - мій пастир: Нічого мені не бракуватиме.На буйних пасовиськах він дає мені лежати; веде мене на тихі води.» (Пс. 23: 1-2). |
Саме тому пророк Малахія називає несплату десятини «обкраданням Бога»:
«Хіба годиться людині обкрадати Бога? Ви ж мене обкрадаєте й питаєте: В чім ми тебе обікрали? - Десятинами й приносами!»(Мал. 3: 8). |
Десятина в Новому Заповіті
У Новому Заповіті заповідь про десятину прямо не скасовується, але й не пропонується. Христос викриває буквалізм співвітчизників:
«Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з м'яти, кропу і кмину, а занедбуєте, що найважливіше в законі: справедливість, милосердя і віру. І те слід робити, і того не слід лишати.» (Мв. 23 : 23). |
Цікаво, що десятиною хвалиться фарисей з євангельської притчі:
«... з усіх моїх прибутків даю десятину.» (Лк. 18: 12). |
В апостольських посланнях відсутні вимоги чи вказівки для християн слідувати системі десятин. Однак апостол Павло неодноразово пише про необхідність матеріальної підтримки Церкви, зокрема її служителів. Так, у Першому посланні до коринтян він говорить:
« Хіба не знаєте, що ті, які коло святого працюють, їдять із святого, і ті, які служать жертовникові, мають частку з жертовника? Так само й Господь звелів тим, що проповідують Євангелію, з Євангелії жити.»(1 Кор. 9: 13-14). |
Слід зазначити, що Апостол не визначає конкретну суму або частину доходу, яку повинні збирати християни на потреби Церкви, але пропонує:
«Першого дня тижня кожний з вас хай відкладає в себе, збираючи, що може заощадити, щоб збірок не робити тоді, коли сам прийду.» (1 Кор. 16: 2). |
Такі пожертвування повинні відбуватися віруючими добровільно:
«Нехай дає кожний, як дозволяє серце, не з жалю чи примусу: Бог любить того, хто дає радо.» (2 Кор. 9: 7). |
Десятина в історії Церкви
Десятина в католицькій церкві
До початку III ст. регулярна десятина в Церкві не практикувалася. Проте вже тоді ієрархи висловлювали жаль, що християни не хочуть навіть десяту частину свого майна передати Церкві для підтримки. Як обов'язок для кожного християнина десятина була встановлена в Західній Церкві в V ст. Церковна десятина згадується в 14 проповідях єпископа Цезарія Арльского. Широко питання представлене і в 33-й проповіді, яка створена приблизно у 536 році. Проповіді обґрунтовують ключові положення — справедливість і доцільність сплати парафіянами церковної десятини, їх пряму для себе вигоду.
«Наближаються жнива, саме час подумати про сплату десятини від усіх плодів і доходів Господу нашому, бо він її справедливо отримує і …. має право на неї розраховувати. Що якщо скаже Бог: ти, чоловіче, мій, я тебе створив, моя земля, яку ти обробляєш, і насіння моє, яке сієш, мої тварини, яких стомлюєш роботою, і раби, мої дощі та зливи, віяння вітрів, сонячне тепло, словом , всі життєві елементи мої власні, а коли ж так, невже ти, докладаючи лише працю рук своїх, сам заслуговуєш хоча б десятини? Подаючи приклад милосердя, Бог залишає нам дев'ять десятих. Як відмовити в десятині тому, кому ми зобов'язані всім?» |
Починаючи з VI століття, десятина стає обов'язковою для кріпаків, несплата якої загрожує відлученням від Церкви: Турський собор 567 року пропонував вірним вносити десятину, Маконський собор 585 року вже наказував платити десятину під загрозою відлучення Імператор Карл Великий указом 779 року ввів десятину в державне законодавство, поширивши її виключно на землевласників, при цьому її несплата вважалася кримінальним злочином і каралася іноді стратою. Разом з тим закони Карла Великого передбачали поділ десятини на три частини: на будівництво та утримання храмів, на допомогу мандрівникам і прочанам, на потреби духовенства. У пізньому середньовіччі римо-католицькі єпископи поширили десятину на всі прибуткові заняття, включаючи й самі аморальні. При цьому церковна благодійність була майже повністю забута, зате значна частина доходів йшла на потреби Папи Римського (особливо з століття, при папі Олександрі III).
З посиленням королівської влади духовенству довелося ділитися десятиною і з ними. Через те, що десятина в сумі становила великі доходи, виникали різкі зіткнення між окремими категоріями середньовічного суспільства (наприклад, вікова боротьба за десятину в Польщі між шляхтою і духовенством, про що повідомляє Любович у книзі «Історія реформації в Польщі»).
В епоху реформації католицька церква втратила в більшій частині протестантських країн свої мирські володіння і доходи, що стали тепер надбанням світської влади та дворянства. Відбулась секуляризація церковних володінь. В Англії десятина збереглася, і спроба її відмінити, зроблена в епоху першої революції століття, не увінчалася успіхом, бо в англійській церкві десятина йшла на утримання духовенства, і, скасовуючи її, доводилося шукати замість неї інше джерело прибутку. У католицьких державах десятина продовжувала існувати як і раніше, і, наприклад, у Франції перед революцією духовенство отримувало близько 125 млн ліврів десятини, яка здебільшого залишалася в руках вищого духовенства. З 1789 року почалася епоха скасування десятини, прикладом стала Франція, де революція скасувала десятину, віддавши духовенство на утримання держави. У Швейцарії та деяких державах Німеччини десятина, як і у Франції, була скасована без будь-якої винагороди для тих установ, на користь яких вона стягувалася, але більшість німецьких держав (Нассау, Баварія, обидва Гессена, Баден, Вюртемберг, Ганновер, Саксонія, Австрія, Пруссія та ін) вдавалися до системи викупу.
У XIX столітті десятина втрималася в Англії, де в 1836 році за англ. Tithe Commutation Act у розподілі та способах стягнення цього податку були внесені істотні зміни. У сільських десятинах (англ. prediales) сплата натурою була замінена певною сумою, що називалася англ. tithe rent-charge. Кількість хліба, ячменю і вівса було встановлено раз і назавжди (нормою було прийнято середню кількість за 7 років) і вартість щорічно офіційно визначалась за ринковими цінами та виплачувалась грошима. Крім того, скасовано десятину з рибного промислу, гірського промислу та ін.
Зараз у ряді Західних країн існує церковний податок, який в обов'язковому порядку виплачують віруючі різних конфесій.
Десятина у православній церкві
Коріння десятини виходять із практики забезпечення язичницьких святилищ. Офіційно виникла у Х ст. і зберігалася до XIX ст. Церковна десятина у Київській Русі з'явилась після прийняття Володимиром Великим християнства у 988 році. Він віддав десяту частину своїх прибутків на будівництво Десятинної церкви (церкви Богородиці) — першої кам'яної церкви Київської Русі Це джерело прибутку «священства» було привнесено з Візантії і спиралося на давню першохристиянську традицію. Десятина закріплювалася 59-м апостольським правилом церковного статуту Володимира, який проголошував, що церковне багатство —
«жебраків багатство, церквам, монастирям, пустелям подняття , живим притулок і втіха, мертвим пам'ять». |
На Русі десятина спочатку являла собою 1 / 10 частина князівських доходів, які передавалися на користь церкви (іноді замінювалася грошами або угіддями). Для її збору існували спеціальні посадові особи — десятники, які могли бути людьми як духовними, так і світськими. До обов'язків десятників, крім збору податків, входили й інші обов'язки, головним чином спостереження за благопристойною поведінкою священнослужителів і сумлінним виконанням ними своїх службових обов'язків. У чистому вигляді, як князівська данина десятина існувала з IX до кінця XII в. Десята частина врожаю віддавалася церковними (монастирськими) селянами на користь монастиря, який виступав як феодальний власник. Така ситуація могла викликати невдоволення селянства. У 1337 р. відбулось повстання в Новгороді проти Юр'ївського монастиря, яке закінчилось вбивством архімандрита, в 1594—1595 р.р. — повстання селян Волоколамського монастиря. До XVI–XVII ст.. отримала розвиток система спеціальних зборів на користь церкви, яка була незалежною від державної влади. Збори з парафіяльних дворів (воєводських, вотчинних, гостинних) становили 6 грошей; з піддячих, найкращих людей посадських — 4; з інших — 2 гроша. З 1687 р. система була офіційно обов'язковою для всіх єпархій. Мали місце додаткові прибутки: встановлені мита з новопоставлених осіб та церков, передача певної кількості землі приходу для власноручнї обробітки. Православна Церква особливого значення десятині не надавала, оскільки її доходи без були і так достатні. Благочестиві російські князі, купці і самі прості люди жертвували на утримання церкви великі кошти без будь-якого спеціального примусу. Це були не тільки гроші, але, в першу чергу, чудотворні ікони, дорогоцінне начиння, землі для заснування монастирів. У необхідних випадках до фінансової допомоги церкві вдавалася світська влада. Однак, починаючи з царювання Петра Великого, добробут церкви почав непокоїти світську владу, яка мріяла про повне відлучення церковного майна. Перша, несмілива спроба секуляризації була зроблена самим Петром, який перетворив Монастирський наказ у Економічну колегію. Імператриця Катерина ІІ в 1764 році відразу позбавила церкву всіх її земельних володінь. При цьому перестало існувати більше двох третин всіх Російських монастирів, а ті монастирі і храми, що залишилися стали утримуватися за рахунок Державної скарбниці. Ліквідована церковна десятина була в кінці XIX в. Ще безжалісніше діяли більшовики, які організували в 1922 році тотальне вилучення церковних цінностей, при якому Церква, не тільки була пограбована матеріально, а й загинула величезна кількість пам'яток культури та духовних святинь. Після розпаду СРСР православна церква знаходить ці кошти у вигляді добровільних пожертвувань віруючих та благодійних актів. При цьому, ні про яку обов'язкову десятину або про будь-який інший церковний податок мова не йде.
Вислови про десятину
Багато людей вірять в те, що, віддаючи десятину, хвалять свого Бога і забезпечують собі місце на небесах. У церкві Королівського коледжу в Кембриджі (Англія) можна прочитати такі слова Вільяма Вордсворта:
«Дай те, що можеш: не сприймає Бог ні занадто малий, ні великий податок». |
«Той, хто тільки бере і нічого не дає, подібний стоячій воді ставка: все, що в нього втікає, залишається, а все, що залишається, стає затхлим». (Джон А. Джеймс) |
«Данина у вигляді десятини - це мовчазна угода щодо того, що людина перебуває в партнерстві з Богом ... Десятина вносить у свідомість почуття божественного порядку….Це - найнадійніший спосіб показати багатство ». (Чарльз Філлмор) «Указ слово» |
Примітки
- Церковная десятина Дубровский И.В. http://articles.excelion.ru/science/history/world/62961475.html[недоступне посилання з жовтня 2019]
- http://leksika.com.ua/18740414/legal/statut_knyazya_volodimira_svyatoslavicha
- . Архів оригіналу за 8 листопада 2011. Процитовано 13 січня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Православие и современность http://www.eparhia-saratov.ru/index.php?option=com_questions&task=view_quest&q_id=508 [ 26 січня 2012 у Wayback Machine.]
- http://www.mirradosti.com.ua/?p=398
Література
- Грушевський М. Ілюстрована історія України. Репринтне відтворення видання 1913 р. — К., 1990. — 524 с
- Кульчицький С. В. Мисик Ю. А. Власов В. С. Історія України, Київ «Літера», 2011 рік, 526 ст.
- Полонська-Василенко Н. Історія України у 2-х томах, К. 1992 р.
- Всесвітня історія Документи і матеріали 6-11 класи,-Х.: «Ранок», 2011 р. 288 с.
- Всесвітня історія ПД Х.: Весна, 2009 р.. 760 с.
Посилання
- (рос.)
- Десятина церковна // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 333. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2024 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Desyatina znachennya Desyati na lat decenia rid cerkovnogo abo svitskogo podatku poshirenij v Serednovichnij Yevropi ta na Rusi v desyata chastina dohodiv yaku splachuvalo zalezhne naselennya cerkvi u feodalnij period v yevropejskih krayinah Pervisno desyatinu davav knyaz yepiskopovi yak desyatu chastinu svoyih richnih pributkiv Desyatina v Staromu ZapovitiU Staromu Zapoviti pro desyatinu vpershe zgaduyetsya v istoriyi pro patriarha Avraama yakij peredav desyatu chastinu vijskovoyi zdobichi Melhisedeku caryu Salima i svyasheniku Blagosloven haj bude Bog Vsevishnij sho vidav vorogiv tvoyih tobi v ruki I dav jomu Avram desyatu chastinu z usogo But 14 20 Patriarh Yakiv obicyav viddati Bogu desyatinu yaksho Vin zberezhe jogo u dorozi Yak Gospod bude zo mnoyu i zberezhe mene v cij dorozi sho yiyi verstayu i yak dast meni hliba yisti ta j odezhi odyagtisya tak sho vernus ya zhivim zdorovim u gospodu mogo batka to Gospod bude meni Bogom i z usogo sho dasi meni napevno dam tobi desyatinu But 28 20 22 Odnak nemaye pryamogo pidtverdzhennya sho spochatku desyatina mala regulyarnij abo zagalnoobov yazkovij harakter Najbilsh rannye svidoctvo pro regulyarnu desyatinu slova z Knigi proroka Amosa Prinoste rankom vashi zhertvi sho tri dni vashi desyatini Am 4 4 Postupovo desyatina nabuvaye inshogo zmistu Mojsej vstanovlyuye yiyi yak obov yazkovij podatok dlya izrayiltyan yaki otrimali zemlyu v Hanaani na korist levitiv hramovih sluzhiteliv sho ne mali zemelnih nadiliv i tomu yim potribni buli zasobi dlya isnuvannya Desyatina v danomu vipadku stanovila svoyeridnu kompensaciyu sho vidilyalas yim zamist vidsutnogo nadilu zemli Odnu desyatu chastinu vid otrimanoyi desyatini Leviti vnosili na utrimannya pervosvyashenika Chis 18 21 32 Pid desyatinoyu rozumilasya desyata chastina zi vsogo sho dobuvaye svoyeyu praceyu lyudina Vsyaka desyatina vid zemli chi vid zasiviv iz polya chi vid plodiv iz dereva bude Gospodevi vona svyata Gospodevi Desyatina z velikorosloyi chi z dribnoyi skotini desyatina z usogo sho prohodit pid girligoyu pastuha bude svyata Gospodevi Lev 27 30 32 Ale ne tilki desyatina bula zasobom zhertvi Bogu isnuvali j inshogo rodu pozhertvuvannya Tak u Vihodi 22 29 30 zapisano Tak robitimesh z volom i z dribnim skotom tvoyim sim dniv bude vono pri materi svoyij vosmogo zh dnya dasi jogo meni Pervistki lyudej prisvyachuvalisya Bogu a pervistki vid tvarin prinosilisya na vosmij den v zhertvu Bogovi Golovnij sens prinoshennya desyatini v Staromu Zapoviti navchitisya boyatisya Gospoda Davatimesh tochno desyatinu z usogo vrozhayu tvogo posivu z togo sho viroste v poli shoroku I yistimesh pered Gospodom Bogom tvoyim na misci yake vibere vin shob tam postaviti svoye im ya desyatinu tvogo zerna tvogo molodogo vina j tvoyeyi oliyi j pervakiv tvoyeyi visokorosloyi ta dribnoyi skotini shob ti navchavs poki zhittya boyatisya Gospoda Boga tvogo Vtor 14 22 23 Starozavitna lyudina bula perekonana sho zemlya ta yiyi plodi nalezhat Bogu yakij dav yih Izrayilyu u volodinnya Gospod mij pastir Nichogo meni ne brakuvatime Na bujnih pasoviskah vin daye meni lezhati vede mene na tihi vodi Ps 23 1 2 Same tomu prorok Malahiya nazivaye nesplatu desyatini obkradannyam Boga Hiba goditsya lyudini obkradati Boga Vi zh mene obkradayete j pitayete V chim mi tebe obikrali Desyatinami j prinosami Mal 3 8 Desyatina v Novomu ZapovitiU Novomu Zapoviti zapovid pro desyatinu pryamo ne skasovuyetsya ale j ne proponuyetsya Hristos vikrivaye bukvalizm spivvitchiznikiv Gore vam knizhniki j fariseyi licemiri sho dayete desyatinu z m yati kropu i kminu a zanedbuyete sho najvazhlivishe v zakoni spravedlivist miloserdya i viru I te slid robiti i togo ne slid lishati Mv 23 23 Cikavo sho desyatinoyu hvalitsya farisej z yevangelskoyi pritchi z usih moyih pributkiv dayu desyatinu Lk 18 12 V apostolskih poslannyah vidsutni vimogi chi vkazivki dlya hristiyan sliduvati sistemi desyatin Odnak apostol Pavlo neodnorazovo pishe pro neobhidnist materialnoyi pidtrimki Cerkvi zokrema yiyi sluzhiteliv Tak u Pershomu poslanni do korintyan vin govorit Hiba ne znayete sho ti yaki kolo svyatogo pracyuyut yidyat iz svyatogo i ti yaki sluzhat zhertovnikovi mayut chastku z zhertovnika Tak samo j Gospod zveliv tim sho propoviduyut Yevangeliyu z Yevangeliyi zhiti 1 Kor 9 13 14 Slid zaznachiti sho Apostol ne viznachaye konkretnu sumu abo chastinu dohodu yaku povinni zbirati hristiyani na potrebi Cerkvi ale proponuye Pershogo dnya tizhnya kozhnij z vas haj vidkladaye v sebe zbirayuchi sho mozhe zaoshaditi shob zbirok ne robiti todi koli sam prijdu 1 Kor 16 2 Taki pozhertvuvannya povinni vidbuvatisya viruyuchimi dobrovilno Nehaj daye kozhnij yak dozvolyaye serce ne z zhalyu chi primusu Bog lyubit togo hto daye rado 2 Kor 9 7 Desyatina v istoriyi CerkviDesyatina v katolickij cerkvi Do pochatku III st regulyarna desyatina v Cerkvi ne praktikuvalasya Prote vzhe todi iyerarhi vislovlyuvali zhal sho hristiyani ne hochut navit desyatu chastinu svogo majna peredati Cerkvi dlya pidtrimki Yak obov yazok dlya kozhnogo hristiyanina desyatina bula vstanovlena v Zahidnij Cerkvi v V st Cerkovna desyatina zgaduyetsya v 14 propovidyah yepiskopa Cezariya Arlskogo Shiroko pitannya predstavlene i v 33 j propovidi yaka stvorena priblizno u 536 roci Propovidi obgruntovuyut klyuchovi polozhennya spravedlivist i docilnist splati parafiyanami cerkovnoyi desyatini yih pryamu dlya sebe vigodu Nablizhayutsya zhniva same chas podumati pro splatu desyatini vid usih plodiv i dohodiv Gospodu nashomu bo vin yiyi spravedlivo otrimuye i maye pravo na neyi rozrahovuvati Sho yaksho skazhe Bog ti choloviche mij ya tebe stvoriv moya zemlya yaku ti obroblyayesh i nasinnya moye yake siyesh moyi tvarini yakih stomlyuyesh robotoyu i rabi moyi doshi ta zlivi viyannya vitriv sonyachne teplo slovom vsi zhittyevi elementi moyi vlasni a koli zh tak nevzhe ti dokladayuchi lishe pracyu ruk svoyih sam zaslugovuyesh hocha b desyatini Podayuchi priklad miloserdya Bog zalishaye nam dev yat desyatih Yak vidmoviti v desyatini tomu komu mi zobov yazani vsim Pochinayuchi z VI stolittya desyatina staye obov yazkovoyu dlya kripakiv nesplata yakoyi zagrozhuye vidluchennyam vid Cerkvi Turskij sobor 567 roku proponuvav virnim vnositi desyatinu Makonskij sobor 585 roku vzhe nakazuvav platiti desyatinu pid zagrozoyu vidluchennya Imperator Karl Velikij ukazom 779 roku vviv desyatinu v derzhavne zakonodavstvo poshirivshi yiyi viklyuchno na zemlevlasnikiv pri comu yiyi nesplata vvazhalasya kriminalnim zlochinom i karalasya inodi stratoyu Razom z tim zakoni Karla Velikogo peredbachali podil desyatini na tri chastini na budivnictvo ta utrimannya hramiv na dopomogu mandrivnikam i prochanam na potrebi duhovenstva U piznomu serednovichchi rimo katolicki yepiskopi poshirili desyatinu na vsi pributkovi zanyattya vklyuchayuchi j sami amoralni Pri comu cerkovna blagodijnist bula majzhe povnistyu zabuta zate znachna chastina dohodiv jshla na potrebi Papi Rimskogo osoblivo z stolittya pri papi Oleksandri III Z posilennyam korolivskoyi vladi duhovenstvu dovelosya dilitisya desyatinoyu i z nimi Cherez te sho desyatina v sumi stanovila veliki dohodi vinikali rizki zitknennya mizh okremimi kategoriyami serednovichnogo suspilstva napriklad vikova borotba za desyatinu v Polshi mizh shlyahtoyu i duhovenstvom pro sho povidomlyaye Lyubovich u knizi Istoriya reformaciyi v Polshi V epohu reformaciyi katolicka cerkva vtratila v bilshij chastini protestantskih krayin svoyi mirski volodinnya i dohodi sho stali teper nadbannyam svitskoyi vladi ta dvoryanstva Vidbulas sekulyarizaciya cerkovnih volodin V Angliyi desyatina zbereglasya i sproba yiyi vidminiti zroblena v epohu pershoyi revolyuciyi stolittya ne uvinchalasya uspihom bo v anglijskij cerkvi desyatina jshla na utrimannya duhovenstva i skasovuyuchi yiyi dovodilosya shukati zamist neyi inshe dzherelo pributku U katolickih derzhavah desyatina prodovzhuvala isnuvati yak i ranishe i napriklad u Franciyi pered revolyuciyeyu duhovenstvo otrimuvalo blizko 125 mln livriv desyatini yaka zdebilshogo zalishalasya v rukah vishogo duhovenstva Z 1789 roku pochalasya epoha skasuvannya desyatini prikladom stala Franciya de revolyuciya skasuvala desyatinu viddavshi duhovenstvo na utrimannya derzhavi U Shvejcariyi ta deyakih derzhavah Nimechchini desyatina yak i u Franciyi bula skasovana bez bud yakoyi vinagorodi dlya tih ustanov na korist yakih vona styaguvalasya ale bilshist nimeckih derzhav Nassau Bavariya obidva Gessena Baden Vyurtemberg Gannover Saksoniya Avstriya Prussiya ta in vdavalisya do sistemi vikupu U XIX stolitti desyatina vtrimalasya v Angliyi de v 1836 roci za angl Tithe Commutation Act u rozpodili ta sposobah styagnennya cogo podatku buli vneseni istotni zmini U silskih desyatinah angl prediales splata naturoyu bula zaminena pevnoyu sumoyu sho nazivalasya angl tithe rent charge Kilkist hliba yachmenyu i vivsa bulo vstanovleno raz i nazavzhdi normoyu bulo prijnyato serednyu kilkist za 7 rokiv i vartist shorichno oficijno viznachalas za rinkovimi cinami ta viplachuvalas groshima Krim togo skasovano desyatinu z ribnogo promislu girskogo promislu ta in Zaraz u ryadi Zahidnih krayin isnuye cerkovnij podatok yakij v obov yazkovomu poryadku viplachuyut viruyuchi riznih konfesij Desyatina u pravoslavnij cerkvi Korinnya desyatini vihodyat iz praktiki zabezpechennya yazichnickih svyatilish Oficijno vinikla u H st i zberigalasya do XIX st Cerkovna desyatina u Kiyivskij Rusi z yavilas pislya prijnyattya Volodimirom Velikim hristiyanstva u 988 roci Vin viddav desyatu chastinu svoyih pributkiv na budivnictvo Desyatinnoyi cerkvi cerkvi Bogorodici pershoyi kam yanoyi cerkvi Kiyivskoyi Rusi Ce dzherelo pributku svyashenstva bulo privneseno z Vizantiyi i spiralosya na davnyu pershohristiyansku tradiciyu Desyatina zakriplyuvalasya 59 m apostolskim pravilom cerkovnogo statutu Volodimira yakij progoloshuvav sho cerkovne bagatstvo zhebrakiv bagatstvo cerkvam monastiryam pustelyam podnyattya zhivim pritulok i vtiha mertvim pam yat Na Rusi desyatina spochatku yavlyala soboyu 1 10 chastina knyazivskih dohodiv yaki peredavalisya na korist cerkvi inodi zaminyuvalasya groshami abo ugiddyami Dlya yiyi zboru isnuvali specialni posadovi osobi desyatniki yaki mogli buti lyudmi yak duhovnimi tak i svitskimi Do obov yazkiv desyatnikiv krim zboru podatkiv vhodili j inshi obov yazki golovnim chinom sposterezhennya za blagopristojnoyu povedinkoyu svyashennosluzhiteliv i sumlinnim vikonannyam nimi svoyih sluzhbovih obov yazkiv U chistomu viglyadi yak knyazivska danina desyatina isnuvala z IX do kincya XII v Desyata chastina vrozhayu viddavalasya cerkovnimi monastirskimi selyanami na korist monastirya yakij vistupav yak feodalnij vlasnik Taka situaciya mogla viklikati nevdovolennya selyanstva U 1337 r vidbulos povstannya v Novgorodi proti Yur yivskogo monastirya yake zakinchilos vbivstvom arhimandrita v 1594 1595 r r povstannya selyan Volokolamskogo monastirya Do XVI XVII st otrimala rozvitok sistema specialnih zboriv na korist cerkvi yaka bula nezalezhnoyu vid derzhavnoyi vladi Zbori z parafiyalnih dvoriv voyevodskih votchinnih gostinnih stanovili 6 groshej z piddyachih najkrashih lyudej posadskih 4 z inshih 2 grosha Z 1687 r sistema bula oficijno obov yazkovoyu dlya vsih yeparhij Mali misce dodatkovi pributki vstanovleni mita z novopostavlenih osib ta cerkov peredacha pevnoyi kilkosti zemli prihodu dlya vlasnoruchnyi obrobitki Pravoslavna Cerkva osoblivogo znachennya desyatini ne nadavala oskilki yiyi dohodi bez buli i tak dostatni Blagochestivi rosijski knyazi kupci i sami prosti lyudi zhertvuvali na utrimannya cerkvi veliki koshti bez bud yakogo specialnogo primusu Ce buli ne tilki groshi ale v pershu chergu chudotvorni ikoni dorogocinne nachinnya zemli dlya zasnuvannya monastiriv U neobhidnih vipadkah do finansovoyi dopomogi cerkvi vdavalasya svitska vlada Odnak pochinayuchi z caryuvannya Petra Velikogo dobrobut cerkvi pochav nepokoyiti svitsku vladu yaka mriyala pro povne vidluchennya cerkovnogo majna Persha nesmiliva sproba sekulyarizaciyi bula zroblena samim Petrom yakij peretvoriv Monastirskij nakaz u Ekonomichnu kolegiyu Imperatricya Katerina II v 1764 roci vidrazu pozbavila cerkvu vsih yiyi zemelnih volodin Pri comu perestalo isnuvati bilshe dvoh tretin vsih Rosijskih monastiriv a ti monastiri i hrami sho zalishilisya stali utrimuvatisya za rahunok Derzhavnoyi skarbnici Likvidovana cerkovna desyatina bula v kinci XIX v She bezzhalisnishe diyali bilshoviki yaki organizuvali v 1922 roci totalne viluchennya cerkovnih cinnostej pri yakomu Cerkva ne tilki bula pograbovana materialno a j zaginula velichezna kilkist pam yatok kulturi ta duhovnih svyatin Pislya rozpadu SRSR pravoslavna cerkva znahodit ci koshti u viglyadi dobrovilnih pozhertvuvan viruyuchih ta blagodijnih aktiv Pri comu ni pro yaku obov yazkovu desyatinu abo pro bud yakij inshij cerkovnij podatok mova ne jde Vislovi pro desyatinuBagato lyudej viryat v te sho viddayuchi desyatinu hvalyat svogo Boga i zabezpechuyut sobi misce na nebesah U cerkvi Korolivskogo koledzhu v Kembridzhi Angliya mozhna prochitati taki slova Vilyama Vordsvorta Daj te sho mozhesh ne sprijmaye Bog ni zanadto malij ni velikij podatok Toj hto tilki bere i nichogo ne daye podibnij stoyachij vodi stavka vse sho v nogo vtikaye zalishayetsya a vse sho zalishayetsya staye zathlim Dzhon A Dzhejms Danina u viglyadi desyatini ce movchazna ugoda shodo togo sho lyudina perebuvaye v partnerstvi z Bogom Desyatina vnosit u svidomist pochuttya bozhestvennogo poryadku Ce najnadijnishij sposib pokazati bagatstvo Charlz Fillmor Ukaz slovo PrimitkiCerkovnaya desyatina Dubrovskij I V http articles excelion ru science history world 62961475 html nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 http leksika com ua 18740414 legal statut knyazya volodimira svyatoslavicha Arhiv originalu za 8 listopada 2011 Procitovano 13 sichnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Pravoslavie i sovremennost http www eparhia saratov ru index php option com questions amp task view quest amp q id 508 26 sichnya 2012 u Wayback Machine http www mirradosti com ua p 398LiteraturaGrushevskij M Ilyustrovana istoriya Ukrayini Reprintne vidtvorennya vidannya 1913 r K 1990 524 s Kulchickij S V Misik Yu A Vlasov V S Istoriya Ukrayini Kiyiv Litera 2011 rik 526 st Polonska Vasilenko N Istoriya Ukrayini u 2 h tomah K 1992 r Vsesvitnya istoriya Dokumenti i materiali 6 11 klasi H Ranok 2011 r 288 s Vsesvitnya istoriya PD H Vesna 2009 r 760 s Posilannya ros Desyatina cerkovna Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 2 D Ye kn 3 S 333 1000 ekz