Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Дерсу Узала Дерсу Узала 1849 1849 13 березня 1908 мисливець корінни

Дерсу Узала

Дерсу Узала
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дерсу Узала.

Дерсу́ Узала́ (1849(1849) — 13 березня 1908) — мисливець, корінний житель Уссурійського краю, учасник експедицій В. К. Арсеньєва. Виступає головною дійовою особою в романах В. К. Арсеньєва «По Уссурійському краю» та .

Дерсу Узала (Дэрчу́ Оджа́л)
image
Дерсу Узала на фотографії В. К. Арсеньєва
Народився 1849(1849)
Уссурійська тайга
Помер 13 березня 1908(1908-03-13)
станція Корфовська, , Приморська область, Російська імперія
Громадянство image Російська імперія
Національність гольд
Діяльність мисливець
Конфесія анімізм

Біографія

Дерсу Узала народився в Уссурійському краї, який до 1860 року входив до складу імперії Дай-Цін-Го. Свою національність Дерсу визначив так: «Моя гольд». Втратив родину в результаті епідемії віспи. Кочував в долині річки Уссурі, займаючись промисловим полюванням на хутрового звіра.

З 1902 (за іншими відомостями, з 1906) року брав участь як провідник в експедиціях під керівництвом відомого російського мандрівника, письменника, дослідника Уссурійського краю Володимира Клавдієвича Арсеньєва.

Загинув 13 березня 1908 року в районі залізничної станції Корфовська в результаті розбійного нападу.

Персонаж книг Арсеньєва

image
Сторінка одного з перших видань книги «По Уссурійському краю». На фотографії — В. К. Арсеньєв і Дерсу Узала.

Дерсу Узала був провідником у Арсеньєва. Військовий інженер-топограф Арсеньєв Володимир Клавдійович і «лісова людина» Дерсу з 1902 по 1907 пройшли разом багато кілометрів уссурійської тайги і стали великими і добрими друзями. Після експедиції 1907 року Арсеньєв запросив напівсліпого Дерсу жити в його будинку в Хабаровську. Дерсу переїхав до Хабаровська, він дуже любив свого «капітана» (капітана — так він називав Арсеньєва), але життям в місті обтяжувався. Йому було «душно» в чотирьох стінах.

Навесні 1908 року він розпрощався зі своїм добрим другом «капітана» і рушив пішки з Приамур'я в Приморський край, на свою батьківщину, до витоків річки Уссурі.

Дерсу Узала знайшли вбитим поблизу станції Корфовська, недалеко від Хабаровська. Сутінки застали його в дорозі; Дерсу розвів вогнище біля самої дороги, щоб скоротати холодну весняну ніч. Цінностей у Дерсу не було, проте грабіжники заволоділи його гвинтівкою, яка була вельми цінною річчю для тайгових жителів. За заявою Арсеньєва, Дерсу був убитий 13 березня 1908 року каторжником Козловим в районі перевалу Хехцир, поблизу кам'яного кар'єру.

Нині у селищі Корфовський, недалеко від місця загибелі Дерсу, в пам'ять про нього поставлена ​​гранітна брила, і школярі посадили навколо неї сосни.

Прототип

image
У. К. Арсеньєв, Дерсу Узала, невстановлена ​​особа і Чжан Бао (зліва направо) в поході по басейну річки Такема
image
Сторінка дорожнього щоденника В. К. Арсеньєва від 4 (17) серпня 1906 із записом про згоду Дерсу Узала стати провідником.
image
image
Володимир Арсеньєв і Дерсу Узала в експедиції 1 906 роки після маршруту по річці Кулумбі.
image
Дерсу Узала в експедиціях В. К. Арсеньєва

Хоча Дерсу Узала — реально існуюча людина, згаданий у щоденниках Арсеньєва, однак в силу часткової белетризації книг «По Уссурійському краю» і «Дерсу Узала», — образ Дерсу дещо змінений. Його справжнє ім'я — Дерчу́ Оджа́л (Дерчу з роду Оджал). Це підтверджується приміткою В. К. Арсеньєва до передмови в першому виданні книги «По Уссурійському краю» і словами Анни Костянтинівни, першої дружини Арсеньєва.

На підставі збережених експедиційних щоденників Арсеньєва вважається, що він познайомився з Дерсу лише в 1906 році, зустріч сталася 3 серпня біля річки . Але в книзі Арсеньєв описує свою першу зустріч у 1902 році біля річки Лефу, в той час як зустріч на річці, яку В. К. Арсеньєв називає Тадуш, виявляється другою. Можливо, що Арсеньєв приписав йому деякі риси і вчинки інших провідників, з якими раніше ходив по тайзі. Однак сторінка щоденника із записами про подію на озері Ханка в 1902 році, коли Дерсу врятував В. К. Арсеньєва, збереглася, на ній є неодноразове згадування саме Дерсу..

Припущення про національність Дерсу Узала

Популярний далекосхідний письменник, директор , декан географічного факультету Всеволод Сисоєв висловив припущення, що Дерсу Узала був удегейцем.

Чому Дерсу називають нанайцем? Та перш за все тому, що сам він представився Арсеньєву як гольд, тобто нанаєць, а не ороч і не уде.

— Всеволод Сисоєв

Вчений-краєзнавець мотивував своє припущення наступним:

  • Арсеньєв зустрічає Дерсу в землях приморських уде;
  • Дерсу одягається в одяг удегейців — штани і куртку з оленячої шкіри, взутий в унти;
  • Дерсу з родиною жив у тайзі, взимку — в юрті з жердин, критих корйом, влітку — в берестяному балагані, як і кочівники-удегейці; гольде (нанайці) НЕ кочували;
  • За словами Сисоєва, чорна віспа лютувала здебільшого серед удегейців, вони вимирали цілими стойбищами, нанайці ж хворіли віспою рідко;
  • Дерсу — мисливець, а не рибалка, він добре знає тайгу, всі гірські річки і ключі, пам'ятає кожну сопку;
  • Дерсу вчить Арсеньєва удегейській мові, а не нанайській;
  • «Тільки серед приморських уде зустрічалися в той час люди, у яких були русяве волосся, зеленуваті очі …»
  • «Згадайте, як він іде з Хабаровська. Не на Амур же йде, а від нього, від Амура. Справжній гольд так не мав йти. Тим більше, що перед смертю людини зазвичай тягне до рідних місць.»

Бесіду з Всеволодом Петровичем Сисоєвим записала далекосхідна письменниця і публіцист Юлія Шестакова в нарисі «Дада», увійшла до книги «Люди-зірки».

Дерсу Узала в літературі та в кіно

image
Обкладинка першого видання книги «В нетрях Уссурійського краю» — найбільш відомою з тих, героєм яких є Дерсу Узала. Оригінал був кольоровим.
  • Романи В. К. Арсеньєва: «По Уссурійському краю» (1921), (1923). Крім перших видань, у радянський час видавалися в сильному скороченні (приблизно у два рази) і з численними правками цензури. Книга «В нетрях Уссурійського краю», що здобула популярність в зарубіжній Європі, також створена шляхом значного скорочення і незначного доповнення тексту романів «По Уссурійському краю» і «Дерсу Узала».
  • «Дерсу Узала» (1961): режисер , в ролі Дерсу .
  • «Дерсу Узала» (1975): режисер Акіра Куросава, в ролі Дерсу . Фільм отримав премію «Оскар» за найкращий іноземний фільм (1976).

Пам'ять

Пам'ятник Дерсу Узала і Володимиру Арсеньєву

image
, скеля Дерсу над річкою (),
одне з імовірних місць першої зустрічі Арсеньєва з Дерсу Узала.

Над містом Арсеньєв на сопці Увальна в 1970-і роки був відкритий пам'ятник Володимиру Клавдійович Арсеньєву і його другу Дерсу Узала. Дерсу зображений символічно, в оточенні .

Примітки

  1. Дай-Цин-Го (Велика Цінськая держава) являла собою династичну унію Маньчжурії і Китаю.
  2. гольда — застаріла назва нанайців).
  3. . Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 27 жовтня 2015.
  4. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 27 жовтня 2015.
  5. . Архів оригіналу за 5 червня 2022. Процитовано 14 червня 2022.
  6. Див. По Уссурійському краю - Глава 17. Дерсу Узала.
  7. . Архів оригіналу за 18 листопада 2015. Процитовано 27 жовтня 2015.
  8. . Архів оригіналу за 18 листопада 2015. Процитовано 27 жовтня 2015.
  9.  — село в Нанайському районі Хабаровського краю.
  10. Юлія Шестакова. Люди-зірки. — Хабаровськ : Хабаровське книжкове видавництво, 1981. — С. 224-225. — 30000 прим.
  11. Арсеньєв Володимир Клавдійович. Зібрання творів у 6 томах. Том I. / Под ред. ОІАК. — Владивосток, Альманах «Рубіж», 2007. — 704 с. — С. 8-12.

Посилання

  • По Уссурійському краю — в Вікіджерела, повний текст, близький до тексту видання 1921 року, і короткий текст, який видавався в СРСР.
  • Сайт про В. К. Арсеньеве і Дерсу Узала [недоступне посилання — історія]
  • Дерсу Узала — тайговий мисливець [ 28 червня 2020 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dersu Uzala Dersu Uzala 1849 1849 13 bereznya 1908 mislivec korinnij zhitel Ussurijskogo krayu uchasnik ekspedicij V K Arsenyeva Vistupaye golovnoyu dijovoyu osoboyu v romanah V K Arsenyeva Po Ussurijskomu krayu ta Dersu Uzala Derchu Odzha l Dersu Uzala na fotografiyi V K ArsenyevaNarodivsya 1849 1849 Ussurijska tajgaPomer 13 bereznya 1908 1908 03 13 stanciya Korfovska Primorska oblast Rosijska imperiyaGromadyanstvo Rosijska imperiyaNacionalnist goldDiyalnist mislivecKonfesiya animizm Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDersu Uzala narodivsya v Ussurijskomu krayi yakij do 1860 roku vhodiv do skladu imperiyi Daj Cin Go Svoyu nacionalnist Dersu viznachiv tak Moya gold Vtrativ rodinu v rezultati epidemiyi vispi Kochuvav v dolini richki Ussuri zajmayuchis promislovim polyuvannyam na hutrovogo zvira Z 1902 za inshimi vidomostyami z 1906 roku brav uchast yak providnik v ekspediciyah pid kerivnictvom vidomogo rosijskogo mandrivnika pismennika doslidnika Ussurijskogo krayu Volodimira Klavdiyevicha Arsenyeva Zaginuv 13 bereznya 1908 roku v rajoni zaliznichnoyi stanciyi Korfovska v rezultati rozbijnogo napadu Personazh knig ArsenyevaStorinka odnogo z pershih vidan knigi Po Ussurijskomu krayu Na fotografiyi V K Arsenyev i Dersu Uzala Dersu Uzala buv providnikom u Arsenyeva Vijskovij inzhener topograf Arsenyev Volodimir Klavdijovich i lisova lyudina Dersu z 1902 po 1907 projshli razom bagato kilometriv ussurijskoyi tajgi i stali velikimi i dobrimi druzyami Pislya ekspediciyi 1907 roku Arsenyev zaprosiv napivslipogo Dersu zhiti v jogo budinku v Habarovsku Dersu pereyihav do Habarovska vin duzhe lyubiv svogo kapitana kapitana tak vin nazivav Arsenyeva ale zhittyam v misti obtyazhuvavsya Jomu bulo dushno v chotiroh stinah Navesni 1908 roku vin rozproshavsya zi svoyim dobrim drugom kapitana i rushiv pishki z Priamur ya v Primorskij kraj na svoyu batkivshinu do vitokiv richki Ussuri Dersu Uzala znajshli vbitim poblizu stanciyi Korfovska nedaleko vid Habarovska Sutinki zastali jogo v dorozi Dersu rozviv vognishe bilya samoyi dorogi shob skorotati holodnu vesnyanu nich Cinnostej u Dersu ne bulo prote grabizhniki zavolodili jogo gvintivkoyu yaka bula velmi cinnoyu richchyu dlya tajgovih zhiteliv Za zayavoyu Arsenyeva Dersu buv ubitij 13 bereznya 1908 roku katorzhnikom Kozlovim v rajoni perevalu Hehcir poblizu kam yanogo kar yeru Nini u selishi Korfovskij nedaleko vid miscya zagibeli Dersu v pam yat pro nogo postavlena granitna brila i shkolyari posadili navkolo neyi sosni PrototipU K Arsenyev Dersu Uzala nevstanovlena osoba i Chzhan Bao zliva napravo v pohodi po basejnu richki TakemaStorinka dorozhnogo shodennika V K Arsenyeva vid 4 17 serpnya 1906 iz zapisom pro zgodu Dersu Uzala stati providnikom Volodimir Arsenyev i Dersu Uzala v ekspediciyi 1 906 roki pislya marshrutu po richci Kulumbi Dersu Uzala v ekspediciyah V K Arsenyeva Hocha Dersu Uzala realno isnuyucha lyudina zgadanij u shodennikah Arsenyeva odnak v silu chastkovoyi beletrizaciyi knig Po Ussurijskomu krayu i Dersu Uzala obraz Dersu desho zminenij Jogo spravzhnye im ya Derchu Odzha l Derchu z rodu Odzhal Ce pidtverdzhuyetsya primitkoyu V K Arsenyeva do peredmovi v pershomu vidanni knigi Po Ussurijskomu krayu i slovami Anni Kostyantinivni pershoyi druzhini Arsenyeva Na pidstavi zberezhenih ekspedicijnih shodennikiv Arsenyeva vvazhayetsya sho vin poznajomivsya z Dersu lishe v 1906 roci zustrich stalasya 3 serpnya bilya richki Ale v knizi Arsenyev opisuye svoyu pershu zustrich u 1902 roci bilya richki Lefu v toj chas yak zustrich na richci yaku V K Arsenyev nazivaye Tadush viyavlyayetsya drugoyu Mozhlivo sho Arsenyev pripisav jomu deyaki risi i vchinki inshih providnikiv z yakimi ranishe hodiv po tajzi Odnak storinka shodennika iz zapisami pro podiyu na ozeri Hanka v 1902 roci koli Dersu vryatuvav V K Arsenyeva zbereglasya na nij ye neodnorazove zgaduvannya same Dersu Pripushennya pro nacionalnist Dersu Uzala Populyarnij dalekoshidnij pismennik direktor dekan geografichnogo fakultetu Vsevolod Sisoyev visloviv pripushennya sho Dersu Uzala buv udegejcem Chomu Dersu nazivayut nanajcem Ta persh za vse tomu sho sam vin predstavivsya Arsenyevu yak gold tobto nanayec a ne oroch i ne ude Vsevolod Sisoyev Vchenij krayeznavec motivuvav svoye pripushennya nastupnim Arsenyev zustrichaye Dersu v zemlyah primorskih ude Dersu odyagayetsya v odyag udegejciv shtani i kurtku z olenyachoyi shkiri vzutij v unti Dersu z rodinoyu zhiv u tajzi vzimku v yurti z zherdin kritih korjom vlitku v berestyanomu balagani yak i kochivniki udegejci golde nanajci NE kochuvali Za slovami Sisoyeva chorna vispa lyutuvala zdebilshogo sered udegejciv voni vimirali cilimi stojbishami nanajci zh hvorili vispoyu ridko Dersu mislivec a ne ribalka vin dobre znaye tajgu vsi girski richki i klyuchi pam yataye kozhnu sopku Dersu vchit Arsenyeva udegejskij movi a ne nanajskij Tilki sered primorskih ude zustrichalisya v toj chas lyudi u yakih buli rusyave volossya zelenuvati ochi Zgadajte yak vin ide z Habarovska Ne na Amur zhe jde a vid nogo vid Amura Spravzhnij gold tak ne mav jti Tim bilshe sho pered smertyu lyudini zazvichaj tyagne do ridnih misc Besidu z Vsevolodom Petrovichem Sisoyevim zapisala dalekoshidna pismennicya i publicist Yuliya Shestakova v narisi Dada uvijshla do knigi Lyudi zirki Dersu Uzala v literaturi ta v kinoObkladinka pershogo vidannya knigi V netryah Ussurijskogo krayu najbilsh vidomoyu z tih geroyem yakih ye Dersu Uzala Original buv kolorovim Romani V K Arsenyeva Po Ussurijskomu krayu 1921 1923 Krim pershih vidan u radyanskij chas vidavalisya v silnomu skorochenni priblizno u dva razi i z chislennimi pravkami cenzuri Kniga V netryah Ussurijskogo krayu sho zdobula populyarnist v zarubizhnij Yevropi takozh stvorena shlyahom znachnogo skorochennya i neznachnogo dopovnennya tekstu romaniv Po Ussurijskomu krayu i Dersu Uzala Dersu Uzala 1961 rezhiser v roli Dersu Dersu Uzala 1975 rezhiser Akira Kurosava v roli Dersu Film otrimav premiyu Oskar za najkrashij inozemnij film 1976 Pam yatNa zgadku pro Dersu Uzala nazvanij asteroyid 4142 Dersu Uzala vidkritij cheskim astronomom Zdenkoyu Vavrovoyu v 28 travnya 1981 roku selo v Krasnoarmijskomu rajoni Primorskogo krayu zhuk nazvanij na chest Dersu Uzala Pam yatnik Dersu Uzala i Volodimiru Arsenyevu skelya Dersu nad richkoyu odne z imovirnih misc pershoyi zustrichi Arsenyeva z Dersu Uzala Nad mistom Arsenyev na sopci Uvalna v 1970 i roki buv vidkritij pam yatnik Volodimiru Klavdijovich Arsenyevu i jogo drugu Dersu Uzala Dersu zobrazhenij simvolichno v otochenni PrimitkiDaj Cin Go Velika Cinskaya derzhava yavlyala soboyu dinastichnu uniyu Manchzhuriyi i Kitayu golda zastarila nazva nanajciv Arhiv originalu za 30 sichnya 2016 Procitovano 27 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 27 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 5 chervnya 2022 Procitovano 14 chervnya 2022 Div Po Ussurijskomu krayu Glava 17 Dersu Uzala Arhiv originalu za 18 listopada 2015 Procitovano 27 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 18 listopada 2015 Procitovano 27 zhovtnya 2015 selo v Nanajskomu rajoni Habarovskogo krayu Yuliya Shestakova Lyudi zirki Habarovsk Habarovske knizhkove vidavnictvo 1981 S 224 225 30000 prim Arsenyev Volodimir Klavdijovich Zibrannya tvoriv u 6 tomah Tom I Pod red OIAK Vladivostok Almanah Rubizh 2007 704 s S 8 12 PosilannyaPo Ussurijskomu krayu v Vikidzherela povnij tekst blizkij do tekstu vidannya 1921 roku i korotkij tekst yakij vidavavsya v SRSR Sajt pro V K Arseneve i Dersu Uzala nedostupne posilannya istoriya Dersu Uzala tajgovij mislivec 28 chervnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ