Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Д єдонне Сільвен Гі Танкред де Грате де Долом є зазвичай відомий як Деода де Долом є фр вимова deɔda də dɔlɔmjø 23 червн

Деода Грате де Долом'є

Деода Грате де Долом'є

Д'єдонне Сільвен Гі Танкред де Грате де Долом'є, зазвичай відомий як Деода де Долом'є (фр. вимова: [deɔda də dɔlɔmjø]; 23 червня 1750 р – 28 листопада 1801) — французький геолог. Його іменем названо мінерал і породу доломіт і кратер на вулкані Пітон-де-ла-Фурнез.

Деода Грате де Долом'є
фр. Déodat Gratet de Dolomieu
image
Народився23 червня 1750(1750-06-23)[1][2]
Долом'є
Помер26 листопада 1801(1801-11-26)[3][4][5] (51 рік)
Шатонеф
Країнаimage Франція
Діяльністьгеолог, мінералог, вулканолог
Alma materГірнича школа Парижа
Галузьгеологія
Вчителіd
Відомі учніd
П'єр Луї Антуан Кордьє
d
ЧленствоФранцузька академія наук
госпітальєри
Нагороди
image Деода Грате де Долом'є у Вікісховищі

Біографія

Деодат де Долом'є народився в Дофіне, Франція. Він був одним з 11 дітей Марі-Франсуази де Беренже та її чоловіка, маркіза де Долом'є. У дитинстві молодий Деодат виявив значний інтелектуальний потенціал і особливий інтерес до природного оточення свого будинку в Альпах на південному сході Франції. Долом'є розпочав свою військову кар'єру в Суверенному військовому ордені Лицарів Святого Іоанна (також званих Госпітальєрами або Мальтійськими Лицарями) у віці 12 років. Його зв'язок з Мальтійським орденом викликав у нього труднощі протягом усього його життя, починаючи з дуелі, на якій він бився у віці 18 років, коли він убив одного з членів ордена. За цей злочин його засудили до довічного ув'язнення, але завдяки заступництву папи Климента XIII він був звільнений лише через рік.

Кар'єра

В роки, передуючі Французькій революції, Долом'є брав активну участь в інтелектуальному житті Франції та решти Європи. Він підтримував численні соціальні контакти серед дворянства, і хоча він ніколи не одружувався, Долом'є мав репутацію дамського угодника. Через свого друга і наставника, [en], Долом'є став членом-кореспондентом Королівської академії наук. В 1782 році він переконав Великого Магістра Мальтійського ордену почати астрономічні спостереження на Мальті. Він проводив свій вільний час, здійснюючи наукові екскурсії по Європі, збираючи зразки мінералів і відвідуючи райони їх видобутку. Його інтереси включали мінералогію, вулканологію та походження гірських хребтів. Хоча Долом'є дуже цікавився вулканами, він переконався, що вода відіграла важливу роль у формуванні поверхні Землі через низку доісторичних катастрофічних подій. Долом'є був геологом-катастрофістом набагато більшою мірою, ніж уніформістом.

Його сучасник Джеймс Гаттон опублікував принцип уніформізму лише в 1795 році. Долом'є був спостережником і витрачав багато часу на збір і класифікацію геологічних даних. На відміну від Гаттона, він не створив важливих наукових принципів чи теорій, але він зробив значний внесок у геологію в інший спосіб: відкривши мінерал доломіт, який названий тепер на його честь.

Геологія Доломітових Альп

image
Доломіти, гірський масив в італійських Альпах, названий на честь Долом'є, який вперше описав знайдений там мінерал доломіт.

Під час однієї зі своїх подорожей до Тірольських Альп (сьогодні частина північно-східної Італії) Долом'є виявив вапняну породу, яка, на відміну від вапняку, не пінилася під дією слабкої соляної кислоти. Ці спостереження він опублікував у 1791 році у французькому науковому журналі . У березні 1792 року назвав цю гірську породу доломітом. Сьогодні і гірська порода, і її основний мінерал носять назву на честь Долом'є, як і Доломітові Альпи, гірський хребет на північному сході Італії.

Долом'є не був першим, хто описав мінерал доломіт. Карл Лінней, ймовірно, перший звернув увагу на гірську породу, що нагадує вапняк, але не піниться від розведеної кислоти. У своїй книзі «Oryctographia Carniola, oder physikalische Erdbeschreibung des Herzogthums Krain, Istrien und zum Theil der benachbarten Länder», опублікованій у 1778 році, австрійський натураліст Бельсазар Гакет також помітив цю різницю між вапняком і гірською породою, яку Гакет описав як lapis suillus. Гакет і Долом'є познайомилися в Лайбаху в 1784 році, коли Долом'є відвідував Жиґу Цойса. Гакет добре знав про описи цієї гірської породи Карлом Ліннеєм. На сторінці 5 другого тому його роботи «Oryctographia Carniola», яка вийшла у 1781 році, Гакет писав, що білий порошок, який він знайшов біля міста Ворле, був схожим на вапняк, але не реагував з розбавленим розчином соляної кислоти, нагадавши йому marmor tardum, описаний Ліннеєм.

Мальтійський орден

Одночасно з науковою діяльностю, Долом'є продовжував кар'єру в Мальтійському лицарському ордені і був підвищений до командира в 1780 році. Однак він мав труднощі через те, що його ліберальні політичні уподобання були непопулярні серед консервативної знаті, яка контролювала Орден. У 1780 році Долом'є пішов у відставку з військової служби і присвятив весь свій час подорожам і науковій роботі.

Французька революція

Долом'є спочатку був відданим прихильником Французької революції, але змінив своє ставлення до революції після вбивства його друга герцога де ла Рошфуко, обезголовлення кількох його родичів, та коли йому саму ледь вдалось уникнути гільйотини. У цей час Долом'є став прихильником Наполеона Бонапарта. У 1795 році, втративши своє майно під час революції, Долом'є погодився на посаду професора природничих наук у Центральній паризькій школі та почав писати мінералогічний розділ . Наступного року його призначили інспектором шахт і професором у Вищій національній школі шахт Парижа, де його портрет досі висить у бібліотеці. Його велика колекція мінералів сьогодні зберігається в Національному музеї природної історії в Парижі.

Епоха Бонапарта

До 1798 року Долом'є завоював міжнародну репутацію одного з провідних геологів світу, і його запросили приєднатися до наукової експедиції, яка супроводжувала вторгнення Наполеона до Єгипту, і увійти до складу секції природничої історії та фізики Інституту Єгипту. У березні 1799 року Долом'є захворів і був змушений повернутись з Александрії до Франції. Його корабель потрапив у шторм і шукав порятунку в італійському порту Таранто, де Долом'є був взятий у полон. У полон також потрапив генерал , батько письменника Александра Дюма. Місто було частиною Королівства Обох Сицилій, яке тоді воювало з Францією. Великий магістр Мальтійського ордену вважав Долом'є своїм ворогом за його участь у переговорах про капітуляцію острова Мальта Наполеону. Магістр засудив Долом'є, і його перевели до Мессіни в Сицилію, і ув'язнювали в жахливих умовах, в одиночній камері, протягом наступних 21 місяця.

Ув'язнення всесвітньо відомого вченого за таких умов викликало обурення інтелектуальної спільноти Європи. Навіть наукова спільнота Англії (яка воювала з Францією) протестувала проти ув'язнення. Талейран, міністр закордонних справ Франції, намагався домовитися про звільнення Долом'є через Римського папу. Наполеон, який на той час був першим консулом Франції, був проти того, щоб звертатись до папи. Підхід майбутнього імператора до проблеми був більш прямим. Навесні 1800 року Наполеон повів французьку армію в Італію, завдавши нищівного удару австрійцям та їхнім італійським союзникам 14 червня в битві при Маренго. Тоді вся Італія опинилася під контролем Наполеона. Однією з умов, продиктованих Наполеоном у Флорентійському мирному договорі (березень 1801 року), було негайне звільнення Долом'є.

Після звільнення Долом'є відновив наукові дослідження та подорожі. Але його здоров'я, підірване довгим ув'язненням на Сицилії, не витримало подорожі в Альпи. Деодат Долом'є помер 28 листопада 1801 року в будинку своєї сестри в Шатонефі.

Роботи

image
Подорож до островів Ліпарі, 1783 рік
  • Voyage aux iles de Lipari (фр.). Paris: Gaspard-Joseph Cuchet. 1783.

Пам'ять

написав про його внесок у мінералогію.

Учень Долом'є і відомий натураліст в 1801 році дав ім'я свого вчителя найбільшому вершинному кратеру вулкана на французькому острові Реюньйон, кратеру Долом'є.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas — 2009.
    d:Track:Q55740543d:Track:Q2926731
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  5. Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
    d:Track:Q18696256d:Track:Q2664168
  6. Ventura, F. (1990). Grandmaster de Rohan's astronomical observatory (1783-1789) (PDF). Melita Historica. 10 (3): 245—255.
  7. Hooykaas, R. (1970). Catastrophism in Geology: Its Scientific Character in Relation to Actualism and Uniformitarianism. Koninklijke Nederlandse Akademie van Wetenschappen, Afdeling Letterkunde, 33 (7): 271—316.
  8. Déodat de Gratet de Dolomieu. Oxford Reference.
  9. Saussure le fils, M de. (1792): Analyse de la dolomie. Journal de la Physique, vol.40, pp.161-173. Gardien, Guy (2002). Introduction. Déodat Gratet de Dolomieu (French) . Editions Publibook. с. 9. ISBN .
  10. On p.41 of part 3 of his book Systema naturae per regna tria naturae, Secundum Classes, Ordines, Genera, species cum characteribus & differentiis published in 1768 by Laurentii Salvii, Homiae, 236 p., Linnaeus stated clearly: «Marmor tardum — Marmor particulis subimpalpabilius album diaphanum. Hoc simile quartzo durum, distinctum quod cum aqua forti non, nisi post aliquot minuta & fero, effervescens». In translation: «slow marble — marble, white and transparent with barely discernable particles. This is as hard as quartz, but it is different in that does not, unless after a few minutes, effervesce with 'aqua forti'»
  11. Felizardo, Alexandre. Baltazar Hacquet (1739–1815). Cavernas em Foco (Portuguese) . Bookess. с. 119. ISBN . {{}}: |access-date= вимагає |url= (); |archive-url= вимагає |url= ()
  12. Kranjc, Andrej (2006). Balthasar Hacquet (1739/40-1815), the Pioneer of Karst Geomorphologists. Acta Carsologica. 35 (2). doi:10.3986/ac.v35i2-3.544. ISSN 0583-6050.
  13. Šumrada, Janez (2001). Žiga Zois in Déodat de Dolomieu. Kronika: časopis za slovensko krajevno zgodovino [The Chronicle: the Newspaper for the Slovenian History of Places] (Slovenian та English) . Association of Slovenian Historical Societies, Section for the History of Places. 49 (1/2): 65—72. ISSN 0023-4923. PMID 18700306.
  14. Kunz, George F. «Déodat Dolomieu.» Science Monthly. Volume 8, pages 527—536. June, 1919. (Based on Alfred Lacroix. «Notice Historique sur Déodat Dolomieu,1750–1801.» 88 pages, portrait, 1918)
  15. Kunz, George F. «Un Manuscrit [sic] inédit de Dolomieu sur la Minéralogie du Dauphiné.» Science. Volume 50, number 373, pages 373—374. October 17, 1919.

Література

  • Carozzi, A. V.; Zenger, D. H. (1981). On a type of calcareous rock that reacts very slightly with acid and that phosphoresces on being struck (translation, with notes of Dolomieu's paper, 1791). Journal of Geological Education. 29: 4—10.
  • Dolomieu, D. G. de (October 1791). Sur un de pierres trés-peu effervescentes avec les acides of phosphorescentes par la collision. Journal de Physique. 39: 3—10.
  • Zenger, D. H., Bourrouilh-Le Jan, F. G. and Carozzi, A. V. (1994). Dolomieu and the first description of dolomite. У Purser, B. (ред.). Dolomites A volume in honor of Dolomieu. International Association of Sedimentologists: Special Publication 21. с. 21—28. ISBN .
  • Charles-Vallin, T. (2003). Les aventures du chevalier géologue Déodat de Dolomieu. Presses Universitaires de Grenoble, Grenoble. с. 296 p.
  • Gaudant, J., ред. (2005). Dolomieu et la géologie de son temps. Les Presses de l'École des Mines de Paris, Paris. с. 200 p.
  • Caminada, P. (2006). Das abenteuerliche Leben des Forschungsreisenden Déodat de Dolomieu 1750 - 1801. Projekte Verlag, Halle. с. 285 p.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

D yedonne Silven Gi Tankred de Grate de Dolom ye zazvichaj vidomij yak Deoda de Dolom ye fr vimova deɔda de dɔlɔmjo 23 chervnya 1750 r 28 listopada 1801 francuzkij geolog Jogo imenem nazvano mineral i porodu dolomit i krater na vulkani Piton de la Furnez Deoda Grate de Dolom yefr Deodat Gratet de DolomieuNarodivsya23 chervnya 1750 1750 06 23 1 2 Dolom yePomer26 listopada 1801 1801 11 26 3 4 5 51 rik ShatonefKrayina FranciyaDiyalnistgeolog mineralog vulkanologAlma materGirnicha shkola ParizhaGaluzgeologiyaVchitelidVidomi uchnid P yer Luyi Antuan Kordye dChlenstvoFrancuzka akademiya nauk gospitalyeriNagorodiSuverennij vijskovij Orden Gospitalyeriv Svyatogo Ivana Yerusalimskogo licariv Rodosu i Malti Deoda Grate de Dolom ye u VikishovishiBiografiyaDeodat de Dolom ye narodivsya v Dofine Franciya Vin buv odnim z 11 ditej Mari Fransuazi de Berenzhe ta yiyi cholovika markiza de Dolom ye U ditinstvi molodij Deodat viyaviv znachnij intelektualnij potencial i osoblivij interes do prirodnogo otochennya svogo budinku v Alpah na pivdennomu shodi Franciyi Dolom ye rozpochav svoyu vijskovu kar yeru v Suverennomu vijskovomu ordeni Licariv Svyatogo Ioanna takozh zvanih Gospitalyerami abo Maltijskimi Licaryami u vici 12 rokiv Jogo zv yazok z Maltijskim ordenom viklikav u nogo trudnoshi protyagom usogo jogo zhittya pochinayuchi z dueli na yakij vin bivsya u vici 18 rokiv koli vin ubiv odnogo z chleniv ordena Za cej zlochin jogo zasudili do dovichnogo uv yaznennya ale zavdyaki zastupnictvu papi Klimenta XIII vin buv zvilnenij lishe cherez rik Kar yeraV roki pereduyuchi Francuzkij revolyuciyi Dolom ye brav aktivnu uchast v intelektualnomu zhitti Franciyi ta reshti Yevropi Vin pidtrimuvav chislenni socialni kontakti sered dvoryanstva i hocha vin nikoli ne odruzhuvavsya Dolom ye mav reputaciyu damskogo ugodnika Cherez svogo druga i nastavnika en Dolom ye stav chlenom korespondentom Korolivskoyi akademiyi nauk V 1782 roci vin perekonav Velikogo Magistra Maltijskogo ordenu pochati astronomichni sposterezhennya na Malti Vin provodiv svij vilnij chas zdijsnyuyuchi naukovi ekskursiyi po Yevropi zbirayuchi zrazki mineraliv i vidviduyuchi rajoni yih vidobutku Jogo interesi vklyuchali mineralogiyu vulkanologiyu ta pohodzhennya girskih hrebtiv Hocha Dolom ye duzhe cikavivsya vulkanami vin perekonavsya sho voda vidigrala vazhlivu rol u formuvanni poverhni Zemli cherez nizku doistorichnih katastrofichnih podij Dolom ye buv geologom katastrofistom nabagato bilshoyu miroyu nizh uniformistom Jogo suchasnik Dzhejms Gatton opublikuvav princip uniformizmu lishe v 1795 roci Dolom ye buv sposterezhnikom i vitrachav bagato chasu na zbir i klasifikaciyu geologichnih danih Na vidminu vid Gattona vin ne stvoriv vazhlivih naukovih principiv chi teorij ale vin zrobiv znachnij vnesok u geologiyu v inshij sposib vidkrivshi mineral dolomit yakij nazvanij teper na jogo chest Geologiya Dolomitovih Alp Dolomiti girskij masiv v italijskih Alpah nazvanij na chest Dolom ye yakij vpershe opisav znajdenij tam mineral dolomit Pid chas odniyeyi zi svoyih podorozhej do Tirolskih Alp sogodni chastina pivnichno shidnoyi Italiyi Dolom ye viyaviv vapnyanu porodu yaka na vidminu vid vapnyaku ne pinilasya pid diyeyu slabkoyi solyanoyi kisloti Ci sposterezhennya vin opublikuvav u 1791 roci u francuzkomu naukovomu zhurnali U berezni 1792 roku nazvav cyu girsku porodu dolomitom Sogodni i girska poroda i yiyi osnovnij mineral nosyat nazvu na chest Dolom ye yak i Dolomitovi Alpi girskij hrebet na pivnichnomu shodi Italiyi Dolom ye ne buv pershim hto opisav mineral dolomit Karl Linnej jmovirno pershij zvernuv uvagu na girsku porodu sho nagaduye vapnyak ale ne pinitsya vid rozvedenoyi kisloti U svoyij knizi Oryctographia Carniola oder physikalische Erdbeschreibung des Herzogthums Krain Istrien und zum Theil der benachbarten Lander opublikovanij u 1778 roci avstrijskij naturalist Belsazar Gaket takozh pomitiv cyu riznicyu mizh vapnyakom i girskoyu porodoyu yaku Gaket opisav yak lapis suillus Gaket i Dolom ye poznajomilisya v Lajbahu v 1784 roci koli Dolom ye vidviduvav Zhigu Cojsa Gaket dobre znav pro opisi ciyeyi girskoyi porodi Karlom Linneyem Na storinci 5 drugogo tomu jogo roboti Oryctographia Carniola yaka vijshla u 1781 roci Gaket pisav sho bilij poroshok yakij vin znajshov bilya mista Vorle buv shozhim na vapnyak ale ne reaguvav z rozbavlenim rozchinom solyanoyi kisloti nagadavshi jomu marmor tardum opisanij Linneyem Maltijskij orden Odnochasno z naukovoyu diyalnostyu Dolom ye prodovzhuvav kar yeru v Maltijskomu licarskomu ordeni i buv pidvishenij do komandira v 1780 roci Odnak vin mav trudnoshi cherez te sho jogo liberalni politichni upodobannya buli nepopulyarni sered konservativnoyi znati yaka kontrolyuvala Orden U 1780 roci Dolom ye pishov u vidstavku z vijskovoyi sluzhbi i prisvyativ ves svij chas podorozham i naukovij roboti Francuzka revolyuciya Dolom ye spochatku buv viddanim prihilnikom Francuzkoyi revolyuciyi ale zminiv svoye stavlennya do revolyuciyi pislya vbivstva jogo druga gercoga de la Roshfuko obezgolovlennya kilkoh jogo rodichiv ta koli jomu samu led vdalos uniknuti giljotini U cej chas Dolom ye stav prihilnikom Napoleona Bonaparta U 1795 roci vtrativshi svoye majno pid chas revolyuciyi Dolom ye pogodivsya na posadu profesora prirodnichih nauk u Centralnij parizkij shkoli ta pochav pisati mineralogichnij rozdil Nastupnogo roku jogo priznachili inspektorom shaht i profesorom u Vishij nacionalnij shkoli shaht Parizha de jogo portret dosi visit u biblioteci Jogo velika kolekciya mineraliv sogodni zberigayetsya v Nacionalnomu muzeyi prirodnoyi istoriyi v Parizhi Epoha Bonaparta Do 1798 roku Dolom ye zavoyuvav mizhnarodnu reputaciyu odnogo z providnih geologiv svitu i jogo zaprosili priyednatisya do naukovoyi ekspediciyi yaka suprovodzhuvala vtorgnennya Napoleona do Yegiptu i uvijti do skladu sekciyi prirodnichoyi istoriyi ta fiziki Institutu Yegiptu U berezni 1799 roku Dolom ye zahvoriv i buv zmushenij povernutis z Aleksandriyi do Franciyi Jogo korabel potrapiv u shtorm i shukav poryatunku v italijskomu portu Taranto de Dolom ye buv vzyatij u polon U polon takozh potrapiv general batko pismennika Aleksandra Dyuma Misto bulo chastinoyu Korolivstva Oboh Sicilij yake todi voyuvalo z Franciyeyu Velikij magistr Maltijskogo ordenu vvazhav Dolom ye svoyim vorogom za jogo uchast u peregovorah pro kapitulyaciyu ostrova Malta Napoleonu Magistr zasudiv Dolom ye i jogo pereveli do Messini v Siciliyu i uv yaznyuvali v zhahlivih umovah v odinochnij kameri protyagom nastupnih 21 misyacya Uv yaznennya vsesvitno vidomogo vchenogo za takih umov viklikalo oburennya intelektualnoyi spilnoti Yevropi Navit naukova spilnota Angliyi yaka voyuvala z Franciyeyu protestuvala proti uv yaznennya Talejran ministr zakordonnih sprav Franciyi namagavsya domovitisya pro zvilnennya Dolom ye cherez Rimskogo papu Napoleon yakij na toj chas buv pershim konsulom Franciyi buv proti togo shob zvertatis do papi Pidhid majbutnogo imperatora do problemi buv bilsh pryamim Navesni 1800 roku Napoleon poviv francuzku armiyu v Italiyu zavdavshi nishivnogo udaru avstrijcyam ta yihnim italijskim soyuznikam 14 chervnya v bitvi pri Marengo Todi vsya Italiya opinilasya pid kontrolem Napoleona Odniyeyu z umov prodiktovanih Napoleonom u Florentijskomu mirnomu dogovori berezen 1801 roku bulo negajne zvilnennya Dolom ye Pislya zvilnennya Dolom ye vidnoviv naukovi doslidzhennya ta podorozhi Ale jogo zdorov ya pidirvane dovgim uv yaznennyam na Siciliyi ne vitrimalo podorozhi v Alpi Deodat Dolom ye pomer 28 listopada 1801 roku v budinku svoyeyi sestri v Shatonefi RobotiPodorozh do ostroviv Lipari 1783 rik Voyage aux iles de Lipari fr Paris Gaspard Joseph Cuchet 1783 Pam yatnapisav pro jogo vnesok u mineralogiyu Uchen Dolom ye i vidomij naturalist v 1801 roci dav im ya svogo vchitelya najbilshomu vershinnomu krateru vulkana na francuzkomu ostrovi Reyunjon krateru Dolom ye PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Annuaire prosopographique la France savante za red B Delmas 2009 d Track Q55740543d Track Q2926731 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Ventura F 1990 Grandmaster de Rohan s astronomical observatory 1783 1789 PDF Melita Historica 10 3 245 255 Hooykaas R 1970 Catastrophism in Geology Its Scientific Character in Relation to Actualism and Uniformitarianism Koninklijke Nederlandse Akademie van Wetenschappen Afdeling Letterkunde 33 7 271 316 Deodat de Gratet de Dolomieu Oxford Reference Saussure le fils M de 1792 Analyse de la dolomie Journal de la Physique vol 40 pp 161 173 Gardien Guy 2002 Introduction Deodat Gratet de Dolomieu French Editions Publibook s 9 ISBN 9782748312386 On p 41 of part 3 of his book Systema naturae per regna tria naturae Secundum Classes Ordines Genera species cum characteribus amp differentiis published in 1768 by Laurentii Salvii Homiae 236 p Linnaeus stated clearly Marmor tardum Marmor particulis subimpalpabilius album diaphanum Hoc simile quartzo durum distinctum quod cum aqua forti non nisi post aliquot minuta amp fero effervescens In translation slow marble marble white and transparent with barely discernable particles This is as hard as quartz but it is different in that does not unless after a few minutes effervesce with aqua forti Felizardo Alexandre Baltazar Hacquet 1739 1815 Cavernas em Foco Portuguese Bookess s 119 ISBN 9788562418938 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a access date vimagaye url dovidka archive url vimagaye url dovidka Kranjc Andrej 2006 Balthasar Hacquet 1739 40 1815 the Pioneer of Karst Geomorphologists Acta Carsologica 35 2 doi 10 3986 ac v35i2 3 544 ISSN 0583 6050 Sumrada Janez 2001 Ziga Zois in Deodat de Dolomieu Kronika casopis za slovensko krajevno zgodovino The Chronicle the Newspaper for the Slovenian History of Places Slovenian ta English Association of Slovenian Historical Societies Section for the History of Places 49 1 2 65 72 ISSN 0023 4923 PMID 18700306 Kunz George F Deodat Dolomieu Science Monthly Volume 8 pages 527 536 June 1919 Based on Alfred Lacroix Notice Historique sur Deodat Dolomieu 1750 1801 88 pages portrait 1918 Kunz George F Un Manuscrit sic inedit de Dolomieu sur la Mineralogie du Dauphine Science Volume 50 number 373 pages 373 374 October 17 1919 LiteraturaCarozzi A V Zenger D H 1981 On a type of calcareous rock that reacts very slightly with acid and that phosphoresces on being struck translation with notes of Dolomieu s paper 1791 Journal of Geological Education 29 4 10 Dolomieu D G de October 1791 Sur un de pierres tres peu effervescentes avec les acides of phosphorescentes par la collision Journal de Physique 39 3 10 Zenger D H Bourrouilh Le Jan F G and Carozzi A V 1994 Dolomieu and the first description of dolomite U Purser B red Dolomites A volume in honor of Dolomieu International Association of Sedimentologists Special Publication 21 s 21 28 ISBN 0 632 03787 3 Charles Vallin T 2003 Les aventures du chevalier geologue Deodat de Dolomieu Presses Universitaires de Grenoble Grenoble s 296 p Gaudant J red 2005 Dolomieu et la geologie de son temps Les Presses de l Ecole des Mines de Paris Paris s 200 p Caminada P 2006 Das abenteuerliche Leben des Forschungsreisenden Deodat de Dolomieu 1750 1801 Projekte Verlag Halle s 285 p

Дата публікації:
Топ