Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
День державності (хорв. Dan državnosti) — офіційне свято Хорватії, яке відзначається щороку 30 травня на згадку про установче засідання першого демократично обраного багатопартійного парламенту 30 травня 1990 року та історичну роль хорватського парламенту у збереженні хорватської державності протягом багатьох століть.
| День державності Хорватії | |
|---|---|
 Святкування Дня державності у 2007 році | |
| Офіційна назва | Dan državnosti |
| Ким святкується |  Хорватія |
| Початок | 1990 |
| Дата | 30 травня |
 День державності Хорватії у Вікісховищі | |
У 2002—2019 роках припадало на 25 червня.
День державності є національним святом Хорватії і неробочим днем.
У Боснії та Герцеговині 30 травня святкується в Західногерцеговинському кантоні як День всехорватської державності (хорв. Dan svehrvatske državnosti).
Історія
Наприкінці 1980-х сербський національний рух на чолі зі Слободаном Мілошевичем прагнув перетворити комуністичну Югославію у формально федеративну, а по суті централістську державу, започаткувавши так звану антибюрократичну революцію, яка прибрала республіканські та крайові керівництва. За таких обставин Союз комуністів Хорватії (СКХ) вирішив демократизувати систему, що заохочувала свободу преси та появу незалежних політичних ініціатив, а 1989 року і перших опозиційних політичних партій: Хорватський соціально-ліберальний союз (ХСЛС), Хорватський демократичний союз (ХДС) тощо. Наприкінці 1989 р. в керівництві СКХ переважала реформаторська течія, що й привело до рішення про багатопартійні вибори та до повного усамостійнення СКХ на XIV позачерговому з'їзді Союзу комуністів Югославії у січні 1990 р.
На перших багатопартійних виборах навесні 1990 року (перший тур 22 і 23 квітня, другий — 6 і 7 травня) переміг ХДС під проводом Франьо Туджмана (42 % голосів і 60 % депутатських мандатів). Доктор Туджман очолив масовий національний рух, спрямований на здобуття державної незалежності Хорватії та відмову від комуністичного порядку. 12 травня 1990 ХДС направив заклик «усьому хорватському народу на батьківщині та за її межами, а також усім громадянам Хорватії відсвяткувати урочисто, гордо і гідно 30 травня 1990 року, день скликання хорватського парламенту та виборів Проводу суверенної Хорватії». Водночас було рекомендовано, «щоб ця дата залишилася традицією як загальнохорватський день святкування хорватської державності» та як «день духовного примирення всіх, хто під різними прапорами та ідеями боровся за свободу й суверенітет хорватського народу, з заповітом, щоб ми всі вкупі дружно працювали задля кращого завтра і щастя нашої хорватської батьківщини».
30 травня 1990 р. було сформовано перший демократично обраний хорватський парламент. Нарешті, після тривалого часу різних режимів, які своїм насиллям чи духовним обманом ставили хорватський народ на межу виживання, хорвати вибороли право бути самим собі господарями, діяти у власних інтересах, а не в межах нав'язаної спільності, чи то в рамках Угорщини, чи Австрії, чи Австро-Угорщини, чи королівської або комуністичної Югославії.
Той травневий день, який до 2001 року відзначався як свято хорватської державності, розпочався із повернення давньої традиції. Напередодні першого засідання парламенту численні депутати та високопоставлені особи на чолі з Франьо Туджманом відвідали урочисту месу в Загребському соборі. У своїй проповіді кардинал оцінив перемогу демократії як переломний момент у житті народу і висловив упевненість, що в майбутньому здійсниться духовний, моральний, культурний та економічний поступ хорватського народу згідно з його невід'ємним суверенітетом і заради добра й безпеки всіх громадян, яким Хорватія «прекрасна батьківщина» (вираз із гімну Хорватії).
У святковому ключі пройшло і перше засідання демократично обраного парламенту. На установчому засіданні новообрані парламентарі Соціалістичної Республіки Хорватія за присутності численних гостей із Хорватії та діаспори і представників релігійних громад обрали головою парламенту , його заступниками Івицю Перцана, Степана Сулиманця і Владимира Шекса, а головою виконавчої ради парламенту Степана Месича.
Оголошення результатів голосування за голову Президії та обрання Франьо Туджмана супроводжувалося акламацією парламентарів. У натхненній промові Туджман нагадав про важливі дати в хорватській історії та боротьбу хорватського народу за збереження своєї державності, наголосивши, що саме зараз зроблено вирішальний, перший крок у поверненні хорватського народу та його держави до європейської цивілізаційної, політичної, культурної та економічної традиції. Він відзначив, що головною метою на найближчий час було прийняття нової Конституції Республіки Хорватія зі встановленням демократичних свобод громадян і державного суверенітету як основоположних детермінант. Потім перший голова нового парламенту Жарко Домлян передав президентську стрічку у кольорах хорватського прапора доктору Туджману.
Виступ Франьо Туджмана мав державницький і державотворчий характер. Водночас це була промова про свободу, натхненна ідеями та дискурсом Французької революції та Американської війни за незалежність. Нарешті, це була промова рішучого, примирливого, але і стурбованого (через загрозливу агресію зі Сходу) державного діяча, який усвідомлює ті повноваження, які він одержав від хорватського народу: створити хорватську державу, але не будь-яку, а демократичну, правову, процвітаючу, соціально чутливу, європейську. Туджман та його особистий радник Славен Летиця працювали спільно над цією промовою цілих сім днів.
Після засідання парламенту на центральній площі Загреба, тоді ще площі Республіки, відбулося пишне національне свято, на якому громадяни привітали новообраних провідників держави. На символічному рівні 30 травня 1990 року вшановувалося як «народження нової Хорватії» в ході урочистостей на нинішній площі бана Єлачича, коли новообраний президент Франьо Туджман поклав хліб, перо і золотий дукат як символи життя, добробуту, знання, культурного прогресу та багатства у колиску, яку благословив кардинал Франьо Кухарич і головний імам Шевко Омербашич. Того дня, справді, і фактично, і символічно відродилася хорватська держава і в ній розпочався процес оновлення європейської парламентської демократії, який був зник у вирі Першої світової війни. День стояв сонячний, що було немаловажно для подій на площі Республіки, головним режисером яких був Антун Врдоляк. Наприкінці дня, який повернув хорватському народу гордість і гідність, безпрецедентний натовп людей веселився до пізньої ночі поблизу озера Ярун.
Психологічна атмосфера, яка панувала серед хорватського народу того дня, мабуть, найкраще виражена словами німецького філософа єврейського походження, письменника та літературного критика Вальтера Беньяміна (1892—1940), який про такі щасливі, історично вкрай рідкісні та неповторні події звик говорити, що вони увінчані «славою миті, її аурою». Усі збережені документи свідчать, що це був історичний день. Однак набагато важливішою за всі ці документи є колективна пам'ять двохсот тисяч безпосередніх учасників тих подій та мільйонів телеглядачів, які того дня пережили «славу миті» Вальтера Беньяміна.
Таким чином, вже 30 травня 1990 року його називали Днем хорватської державності і урочисто святкували по всій Хорватії, а парламент офіційно оголосив цю дату святом у березні 1991 року. Того дня відкриттям роботи обраного на перших демократичних і багатопартійних виборах парламенту закінчилося 45-річне комуністичне правління і встановилася демократія. Це поклало початок процесу здобуття Хорватією незалежності, і ця дата сприймається як переломний момент у новітній хорватській історії. 30 травня і нині вважається точкою відліку сучасної хорватської держави, тому на вебсайтах кількох міністерств списки колишніх міністрів починаються з міністрів, обраних саме наприкінці травня 1990 р., а Степана Месича, який очолював уряд із травня по серпень того року, вважають першим хорватським прем'єр-міністром, хоча формально він мав ті самі повноваження, що і його попередник-комуніст Антун Мілович.
2001 року свято Дня державності Хорватії, яке з 1990 року відзначалося 30 травня, перенесли на 25 червня на згадку про конституційне рішення про суверенітет і самостійність Республіки Хорватія, яке парламент ухвалив 25 червня 1991 року, одначе вже 7 липня 1991 р. через тиск міжнародного співтовариства Хорватія була змушена прийняти мораторій на діяльність, пов'язану зі встановленням незалежності, і лише після закінчення цього тримісячного мораторію хорватський парламент на своєму засіданні 8 жовтня 1991 проголосив повну незалежність Республіки Хорватія, ухваливши рішення про припинення державно-правових відносин з іншими республіками та краями СФРЮ. Тому 8 жовтня поправками, внесеними урядом Івиці Рачана 2001 року, оголосили святом Дня незалежності.
Наступне існування Дня хорватського парламенту 30 травня, Дня державності 25 червня та Дня незалежності 8 жовтня вводило багатьох громадян Хорватії в замішання, особливо з огляду на той факт, що те, за що парламентарі проголосували в червні, в кінцевому підсумку насправді сталося тільки в жовтні 1991 року, тож поставало питання про сенс оголошення обох дат святами.
Крім того, зміни до закону про свята було внесено в атмосфері публічно оголошеної тоді «детуджманізації», тож могло скластися враження, що це було зроблено на зло, тобто виключно тому, що саме президент Туджман визначив цей день як свято в 1990 році. Серед інших недоліків такий вчинок відвернув від нових святкових дат багатьох із тих, хто все ще шанував доробок першого президента Хорватії.
Перемістивши День державності на 25 червня, хорватська держава і народ утратили національне свято, таке як американське 4 липня (День подяки) або французьке 14 липня (взяття Бастилії). Останніми роками таким національним святом у Хорватії поволі стає День перемоги та подяки вітчизні, День хорватських ветеранів.
Згідно з опитуванням, яке в червні 2013 року провело агентство «TIC-Moj telekom» і оприлюднив Obzor Večernjeg lista, лише 35 відсотків громадян знали, що Хорватія святкує День державності 25 червня, тоді як 27 відсотків були впевнені, що День державності все ще 30 травня. У ході опитування 17,5 відсотка респондентів сказали, що Днем державності є 8 жовтня (коли святкувався День незалежності), 12 відсотків гадали, що День державності припадає на 5 серпня, коли насправді День перемоги і подяки вітчизні, а 8,7 відсотка вважали, що правильною датою є 15 січня — день, коли Хорватія була міжнародно визнана. Вносячи ще більшу плутанину, 27,7 відсотка опитаних заявили, що День незалежності припадає на 25 червня, 22,7 відсотка вважали, що йдеться про 5 серпня, 19,7 відсотка вибрали 15 січня, 15,2 відсотка — 30 травня і лише 14,5 відсотка дали правильну відповідь.
Цю проблему спробували розв'язати в жовтні-листопаді 2019 року, коли на пропозицію уряду Андрея Пленковича хорватський парламент прийняв новий закон про святкові дні, яким повернув Дню державності дату 30 травня зі статусом офіційного свята, День незалежності знову переніс на 25 червня, надавши йому характеру пам'ятного дня, а 8 жовтня оголосив Днем Хорватського сабору теж у статусі пам'ятного дня. Через те, що пам'ятними днями стали дві дати замість однієї, як це було раніше, офіційним святом було оголошено і День пам'яті жертв Вітчизняної війни та День пам'яті жертв Вуковара і Шкабрні, який припадає на 18 листопада.
Див. також
Примітки
- . Večernji list (хорватською) . 14 листопада2019. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 17 квітня 2021.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2011. Процитовано 5 травня 2013.
- . Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 19 квітня 2021.
- Marijan Lipovac, Zašto slavimo krive datume, Nedoumice oko državnih praznika [ 19 травня 2021 у Wayback Machine.], Vijenac, br. 505., 11. srpnja 2013.
- . Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 19 квітня 2021.
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2010. Процитовано 19 квітня 2021.
- Slaven Letica, Blagdanska revolucija, Tko je Hrvatskoj ukrao rođendan ili velika osveta podrumskih junaka [ 9 травня 2021 у Wayback Machine.], Vijenac br. 398., 4. lipnja 2009.
- Jareb 2010. str. 393.
![image]()
Činjenica je da se 30. svibnja 1990. po prvi put sastao Sabor izabran na slobodnim višestranačkim izborima. Početak njegova zasjedanja označio je i početak izgradnje suvremene hrvatske države. Može se reći da je toga dana obnovljena hrvatska državnost, pa je odluka da se on proglasi Danom hrvatske državnosti bila više negoli opravdana. ![image]()
- Jareb 2010. str. 393.
![image]()
O 25. lipnju i prihvaćanju moratorija ukratko je pisao Ante Nazor, ur. i autor teksta, Počeci suvremene hrvatske države, с. 87-88 ![image]()
- Malenica, A.; Pavičić, D.; Maretić-Žonja, P. (26 червня 2010). . Večernji list (хорватською) . Архів оригіналу за 29 червня 2010. Процитовано 19 квітня 2021.
- Davorin Rudolf, Kaos u Hrvatskoj oko datuma rođenja suverene države Hrvatske, Dan neovisnosti Hrvatske jest 25. lipnja! [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.], Vijenac, br. 510., 19. rujna 2013. Na temelju tih činjenica Dan neovisnosti Republike Hrvatske jest samo jedan – 25. lipnja. Nema nikakva valjana razloga za još jedan državni praznik kojim bi se obilježavao nastanak države Hrvatske. Primjerice, 8. listopada (da nonsens bude potpun, taj se datum danas službeno naziva Danom neovisnosti!). Dva državna praznika, jedan neovisnosti, a drugi državnosti (usvojeni su u Saboru u listopadu 2001. na prijedlog Vlade premijera Ivice Račana) zbunjuju građane, rastaču domoljublje, potiču i šire opasno ravnodušje, pa se u nas dostojanstveno i ne slave.
- Index.hr — Ovo je novi kalendar blagdana u Hrvatskoj [ 16 лютого 2021 у Wayback Machine.], 10 жовтня 2019 р.
- Valerija Lozančić. (хорватською) . Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 24 серпня 2020.
Література
- Mario Jareb, Hrvatski nacionalni simboli, Alfa dd.; Hrvatski institut za povijest, 2010. (хор.)
Посилання
- Pomirba svih sastavnica hrvatskih povijesnih kretanja — Govor predsjednika Republike Hrvatske dr. Franje Tuđmana u prigodi 3. obljetnice Dana državnosti 30. svibnja 1993. [ 5 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Den derzhavnosti horv Dan drzavnosti oficijne svyato Horvatiyi yake vidznachayetsya shoroku 30 travnya na zgadku pro ustanovche zasidannya pershogo demokratichno obranogo bagatopartijnogo parlamentu 30 travnya 1990 roku ta istorichnu rol horvatskogo parlamentu u zberezhenni horvatskoyi derzhavnosti protyagom bagatoh stolit Den derzhavnosti HorvatiyiDen derzhavnosti HorvatiyiSvyatkuvannya Dnya derzhavnosti u 2007 rociOficijna nazvaDan drzavnostiKim svyatkuyetsya HorvatiyaPochatok1990Data30 travnya Den derzhavnosti Horvatiyi u Vikishovishi U 2002 2019 rokah pripadalo na 25 chervnya Den derzhavnosti ye nacionalnim svyatom Horvatiyi i nerobochim dnem U Bosniyi ta Gercegovini 30 travnya svyatkuyetsya v Zahidnogercegovinskomu kantoni yak Den vsehorvatskoyi derzhavnosti horv Dan svehrvatske drzavnosti IstoriyaNaprikinci 1980 h serbskij nacionalnij ruh na choli zi Slobodanom Miloshevichem pragnuv peretvoriti komunistichnu Yugoslaviyu u formalno federativnu a po suti centralistsku derzhavu zapochatkuvavshi tak zvanu antibyurokratichnu revolyuciyu yaka pribrala respublikanski ta krajovi kerivnictva Za takih obstavin Soyuz komunistiv Horvatiyi SKH virishiv demokratizuvati sistemu sho zaohochuvala svobodu presi ta poyavu nezalezhnih politichnih iniciativ a 1989 roku i pershih opozicijnih politichnih partij Horvatskij socialno liberalnij soyuz HSLS Horvatskij demokratichnij soyuz HDS tosho Naprikinci 1989 r v kerivnictvi SKH perevazhala reformatorska techiya sho j privelo do rishennya pro bagatopartijni vibori ta do povnogo usamostijnennya SKH na XIV pozachergovomu z yizdi Soyuzu komunistiv Yugoslaviyi u sichni 1990 r Peredviborchij plakat HDS Na pershih bagatopartijnih viborah navesni 1990 roku pershij tur 22 i 23 kvitnya drugij 6 i 7 travnya peremig HDS pid provodom Frano Tudzhmana 42 golosiv i 60 deputatskih mandativ Doktor Tudzhman ocholiv masovij nacionalnij ruh spryamovanij na zdobuttya derzhavnoyi nezalezhnosti Horvatiyi ta vidmovu vid komunistichnogo poryadku 12 travnya 1990 HDS napraviv zaklik usomu horvatskomu narodu na batkivshini ta za yiyi mezhami a takozh usim gromadyanam Horvatiyi vidsvyatkuvati urochisto gordo i gidno 30 travnya 1990 roku den sklikannya horvatskogo parlamentu ta viboriv Provodu suverennoyi Horvatiyi Vodnochas bulo rekomendovano shob cya data zalishilasya tradiciyeyu yak zagalnohorvatskij den svyatkuvannya horvatskoyi derzhavnosti ta yak den duhovnogo primirennya vsih hto pid riznimi praporami ta ideyami borovsya za svobodu j suverenitet horvatskogo narodu z zapovitom shob mi vsi vkupi druzhno pracyuvali zadlya krashogo zavtra i shastya nashoyi horvatskoyi batkivshini 30 travnya 1990 r bulo sformovano pershij demokratichno obranij horvatskij parlament Nareshti pislya trivalogo chasu riznih rezhimiv yaki svoyim nasillyam chi duhovnim obmanom stavili horvatskij narod na mezhu vizhivannya horvati viboroli pravo buti samim sobi gospodaryami diyati u vlasnih interesah a ne v mezhah nav yazanoyi spilnosti chi to v ramkah Ugorshini chi Avstriyi chi Avstro Ugorshini chi korolivskoyi abo komunistichnoyi Yugoslaviyi Toj travnevij den yakij do 2001 roku vidznachavsya yak svyato horvatskoyi derzhavnosti rozpochavsya iz povernennya davnoyi tradiciyi Naperedodni pershogo zasidannya parlamentu chislenni deputati ta visokopostavleni osobi na choli z Frano Tudzhmanom vidvidali urochistu mesu v Zagrebskomu sobori U svoyij propovidi kardinal ociniv peremogu demokratiyi yak perelomnij moment u zhitti narodu i visloviv upevnenist sho v majbutnomu zdijsnitsya duhovnij moralnij kulturnij ta ekonomichnij postup horvatskogo narodu zgidno z jogo nevid yemnim suverenitetom i zaradi dobra j bezpeki vsih gromadyan yakim Horvatiya prekrasna batkivshina viraz iz gimnu Horvatiyi U svyatkovomu klyuchi projshlo i pershe zasidannya demokratichno obranogo parlamentu Na ustanovchomu zasidanni novoobrani parlamentari Socialistichnoyi Respubliki Horvatiya za prisutnosti chislennih gostej iz Horvatiyi ta diaspori i predstavnikiv religijnih gromad obrali golovoyu parlamentu jogo zastupnikami Ivicyu Percana Stepana Sulimancya i Vladimira Sheksa a golovoyu vikonavchoyi radi parlamentu Stepana Mesicha Ogoloshennya rezultativ golosuvannya za golovu Prezidiyi ta obrannya Frano Tudzhmana suprovodzhuvalosya aklamaciyeyu parlamentariv U nathnennij promovi Tudzhman nagadav pro vazhlivi dati v horvatskij istoriyi ta borotbu horvatskogo narodu za zberezhennya svoyeyi derzhavnosti nagolosivshi sho same zaraz zrobleno virishalnij pershij krok u povernenni horvatskogo narodu ta jogo derzhavi do yevropejskoyi civilizacijnoyi politichnoyi kulturnoyi ta ekonomichnoyi tradiciyi Vin vidznachiv sho golovnoyu metoyu na najblizhchij chas bulo prijnyattya novoyi Konstituciyi Respubliki Horvatiya zi vstanovlennyam demokratichnih svobod gromadyan i derzhavnogo suverenitetu yak osnovopolozhnih determinant Potim pershij golova novogo parlamentu Zharko Domlyan peredav prezidentsku strichku u kolorah horvatskogo prapora doktoru Tudzhmanu Vistup Frano Tudzhmana mav derzhavnickij i derzhavotvorchij harakter Vodnochas ce bula promova pro svobodu nathnenna ideyami ta diskursom Francuzkoyi revolyuciyi ta Amerikanskoyi vijni za nezalezhnist Nareshti ce bula promova rishuchogo primirlivogo ale i sturbovanogo cherez zagrozlivu agresiyu zi Shodu derzhavnogo diyacha yakij usvidomlyuye ti povnovazhennya yaki vin oderzhav vid horvatskogo narodu stvoriti horvatsku derzhavu ale ne bud yaku a demokratichnu pravovu procvitayuchu socialno chutlivu yevropejsku Tudzhman ta jogo osobistij radnik Slaven Leticya pracyuvali spilno nad ciyeyu promovoyu cilih sim dniv Pislya zasidannya parlamentu na centralnij ploshi Zagreba todi she ploshi Respubliki vidbulosya pishne nacionalne svyato na yakomu gromadyani privitali novoobranih providnikiv derzhavi Na simvolichnomu rivni 30 travnya 1990 roku vshanovuvalosya yak narodzhennya novoyi Horvatiyi v hodi urochistostej na ninishnij ploshi bana Yelachicha koli novoobranij prezident Frano Tudzhman poklav hlib pero i zolotij dukat yak simvoli zhittya dobrobutu znannya kulturnogo progresu ta bagatstva u kolisku yaku blagosloviv kardinal Frano Kuharich i golovnij imam Shevko Omerbashich Togo dnya spravdi i faktichno i simvolichno vidrodilasya horvatska derzhava i v nij rozpochavsya proces onovlennya yevropejskoyi parlamentskoyi demokratiyi yakij buv znik u viri Pershoyi svitovoyi vijni Den stoyav sonyachnij sho bulo nemalovazhno dlya podij na ploshi Respubliki golovnim rezhiserom yakih buv Antun Vrdolyak Naprikinci dnya yakij povernuv horvatskomu narodu gordist i gidnist bezprecedentnij natovp lyudej veselivsya do piznoyi nochi poblizu ozera Yarun Psihologichna atmosfera yaka panuvala sered horvatskogo narodu togo dnya mabut najkrashe virazhena slovami nimeckogo filosofa yevrejskogo pohodzhennya pismennika ta literaturnogo kritika Valtera Benyamina 1892 1940 yakij pro taki shaslivi istorichno vkraj ridkisni ta nepovtorni podiyi zvik govoriti sho voni uvinchani slavoyu miti yiyi auroyu Usi zberezheni dokumenti svidchat sho ce buv istorichnij den Odnak nabagato vazhlivishoyu za vsi ci dokumenti ye kolektivna pam yat dvohsot tisyach bezposerednih uchasnikiv tih podij ta miljoniv teleglyadachiv yaki togo dnya perezhili slavu miti Valtera Benyamina Takim chinom vzhe 30 travnya 1990 roku jogo nazivali Dnem horvatskoyi derzhavnosti i urochisto svyatkuvali po vsij Horvatiyi a parlament oficijno ogolosiv cyu datu svyatom u berezni 1991 roku Togo dnya vidkrittyam roboti obranogo na pershih demokratichnih i bagatopartijnih viborah parlamentu zakinchilosya 45 richne komunistichne pravlinnya i vstanovilasya demokratiya Ce poklalo pochatok procesu zdobuttya Horvatiyeyu nezalezhnosti i cya data sprijmayetsya yak perelomnij moment u novitnij horvatskij istoriyi 30 travnya i nini vvazhayetsya tochkoyu vidliku suchasnoyi horvatskoyi derzhavi tomu na vebsajtah kilkoh ministerstv spiski kolishnih ministriv pochinayutsya z ministriv obranih same naprikinci travnya 1990 r a Stepana Mesicha yakij ocholyuvav uryad iz travnya po serpen togo roku vvazhayut pershim horvatskim prem yer ministrom hocha formalno vin mav ti sami povnovazhennya sho i jogo poperednik komunist Antun Milovich 2001 roku svyato Dnya derzhavnosti Horvatiyi yake z 1990 roku vidznachalosya 30 travnya perenesli na 25 chervnya na zgadku pro konstitucijne rishennya pro suverenitet i samostijnist Respubliki Horvatiya yake parlament uhvaliv 25 chervnya 1991 roku odnache vzhe 7 lipnya 1991 r cherez tisk mizhnarodnogo spivtovaristva Horvatiya bula zmushena prijnyati moratorij na diyalnist pov yazanu zi vstanovlennyam nezalezhnosti i lishe pislya zakinchennya cogo trimisyachnogo moratoriyu horvatskij parlament na svoyemu zasidanni 8 zhovtnya 1991 progolosiv povnu nezalezhnist Respubliki Horvatiya uhvalivshi rishennya pro pripinennya derzhavno pravovih vidnosin z inshimi respublikami ta krayami SFRYu Tomu 8 zhovtnya popravkami vnesenimi uryadom Ivici Rachana 2001 roku ogolosili svyatom Dnya nezalezhnosti Nastupne isnuvannya Dnya horvatskogo parlamentu 30 travnya Dnya derzhavnosti 25 chervnya ta Dnya nezalezhnosti 8 zhovtnya vvodilo bagatoh gromadyan Horvatiyi v zamishannya osoblivo z oglyadu na toj fakt sho te za sho parlamentari progolosuvali v chervni v kincevomu pidsumku naspravdi stalosya tilki v zhovtni 1991 roku tozh postavalo pitannya pro sens ogoloshennya oboh dat svyatami Krim togo zmini do zakonu pro svyata bulo vneseno v atmosferi publichno ogoloshenoyi todi detudzhmanizaciyi tozh moglo sklastisya vrazhennya sho ce bulo zrobleno na zlo tobto viklyuchno tomu sho same prezident Tudzhman viznachiv cej den yak svyato v 1990 roci Sered inshih nedolikiv takij vchinok vidvernuv vid novih svyatkovih dat bagatoh iz tih hto vse she shanuvav dorobok pershogo prezidenta Horvatiyi Peremistivshi Den derzhavnosti na 25 chervnya horvatska derzhava i narod utratili nacionalne svyato take yak amerikanske 4 lipnya Den podyaki abo francuzke 14 lipnya vzyattya Bastiliyi Ostannimi rokami takim nacionalnim svyatom u Horvatiyi povoli staye Den peremogi ta podyaki vitchizni Den horvatskih veteraniv Zgidno z opituvannyam yake v chervni 2013 roku provelo agentstvo TIC Moj telekom i oprilyudniv Obzor Vecernjeg lista lishe 35 vidsotkiv gromadyan znali sho Horvatiya svyatkuye Den derzhavnosti 25 chervnya todi yak 27 vidsotkiv buli vpevneni sho Den derzhavnosti vse she 30 travnya U hodi opituvannya 17 5 vidsotka respondentiv skazali sho Dnem derzhavnosti ye 8 zhovtnya koli svyatkuvavsya Den nezalezhnosti 12 vidsotkiv gadali sho Den derzhavnosti pripadaye na 5 serpnya koli naspravdi Den peremogi i podyaki vitchizni a 8 7 vidsotka vvazhali sho pravilnoyu datoyu ye 15 sichnya den koli Horvatiya bula mizhnarodno viznana Vnosyachi she bilshu plutaninu 27 7 vidsotka opitanih zayavili sho Den nezalezhnosti pripadaye na 25 chervnya 22 7 vidsotka vvazhali sho jdetsya pro 5 serpnya 19 7 vidsotka vibrali 15 sichnya 15 2 vidsotka 30 travnya i lishe 14 5 vidsotka dali pravilnu vidpovid Cyu problemu sprobuvali rozv yazati v zhovtni listopadi 2019 roku koli na propoziciyu uryadu Andreya Plenkovicha horvatskij parlament prijnyav novij zakon pro svyatkovi dni yakim povernuv Dnyu derzhavnosti datu 30 travnya zi statusom oficijnogo svyata Den nezalezhnosti znovu perenis na 25 chervnya nadavshi jomu harakteru pam yatnogo dnya a 8 zhovtnya ogolosiv Dnem Horvatskogo saboru tezh u statusi pam yatnogo dnya Cherez te sho pam yatnimi dnyami stali dvi dati zamist odniyeyi yak ce bulo ranishe oficijnim svyatom bulo ogolosheno i Den pam yati zhertv Vitchiznyanoyi vijni ta Den pam yati zhertv Vukovara i Shkabrni yakij pripadaye na 18 listopada Div takozhDen derzhavnosti Ukrayini Den derzhavnosti ChornogoriyiPrimitki Vecernji list horvatskoyu 14 listopada2019 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 17 kvitnya 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 17 lipnya 2011 Procitovano 5 travnya 2013 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2021 Procitovano 19 kvitnya 2021 Marijan Lipovac Zasto slavimo krive datume Nedoumice oko drzavnih praznika 19 travnya 2021 u Wayback Machine Vijenac br 505 11 srpnja 2013 Arhiv originalu za 27 chervnya 2015 Procitovano 19 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 3 grudnya 2010 Procitovano 19 kvitnya 2021 Slaven Letica Blagdanska revolucija Tko je Hrvatskoj ukrao rođendan ili velika osveta podrumskih junaka 9 travnya 2021 u Wayback Machine Vijenac br 398 4 lipnja 2009 Jareb 2010 str 393 Cinjenica je da se 30 svibnja 1990 po prvi put sastao Sabor izabran na slobodnim visestranackim izborima Pocetak njegova zasjedanja oznacio je i pocetak izgradnje suvremene hrvatske drzave Moze se reci da je toga dana obnovljena hrvatska drzavnost pa je odluka da se on proglasi Danom hrvatske drzavnosti bila vise negoli opravdana Jareb 2010 str 393 O 25 lipnju i prihvacanju moratorija ukratko je pisao Ante Nazor ur i autor teksta Poceci suvremene hrvatske drzave s 87 88 Malenica A Pavicic D Maretic Zonja P 26 chervnya 2010 Vecernji list horvatskoyu Arhiv originalu za 29 chervnya 2010 Procitovano 19 kvitnya 2021 Davorin Rudolf Kaos u Hrvatskoj oko datuma rođenja suverene drzave Hrvatske Dan neovisnosti Hrvatske jest 25 lipnja 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine Vijenac br 510 19 rujna 2013 Na temelju tih cinjenica Dan neovisnosti Republike Hrvatske jest samo jedan 25 lipnja Nema nikakva valjana razloga za jos jedan drzavni praznik kojim bi se obiljezavao nastanak drzave Hrvatske Primjerice 8 listopada da nonsens bude potpun taj se datum danas sluzbeno naziva Danom neovisnosti Dva drzavna praznika jedan neovisnosti a drugi drzavnosti usvojeni su u Saboru u listopadu 2001 na prijedlog Vlade premijera Ivice Racana zbunjuju građane rastacu domoljublje poticu i sire opasno ravnodusje pa se u nas dostojanstveno i ne slave Index hr Ovo je novi kalendar blagdana u Hrvatskoj 16 lyutogo 2021 u Wayback Machine 10 zhovtnya 2019 r Valerija Lozancic horvatskoyu Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 24 serpnya 2020 LiteraturaMario Jareb Hrvatski nacionalni simboli Alfa dd Hrvatski institut za povijest 2010 ISBN 978 953 297 230 6 hor PosilannyaPomirba svih sastavnica hrvatskih povijesnih kretanja Govor predsjednika Republike Hrvatske dr Franje Tuđmana u prigodi 3 obljetnice Dana drzavnosti 30 svibnja 1993 5 kvitnya 2016 u Wayback Machine