Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дельжилер у 1940 2016 роках Дмитрівка болг Делжилер село Татарбунарської міської громади у Білгород Дністровському район

Дельжилер

Дельжилер

Дельжилер (у 1940—2016 роках — Дмитрівка; болг. Делжилер) — село Татарбунарської міської громади, у Білгород-Дністровському районі Одеської області України. Кількість населення — 4071 особа, здебільшого болгари. Є найбільш густонаселеним селом в районі.

село Дельжилер
image
Георгіївська церква
Георгіївська церква
Країна image Україна
Область Одеська область
Район image Білгород-Дністровський район
Громада Татарбунарська міська громада
Код КАТОТТГ UA51040250060072436
Облікова картка Дельжилер 
Основні дані
Засноване 1818
Колишня назва Дмитрівка
Населення 4071
Площа 3,38 км²
Густота населення 1204,44 осіб/км²
Поштовий індекс 68110
Телефонний код +380 4844
Географічні дані
Географічні координати 45°50′18″ пн. ш. 29°29′04″ сх. д. / 45.83833° пн. ш. 29.48444° сх. д. / 45.83833; 29.48444Координати: 45°50′18″ пн. ш. 29°29′04″ сх. д. / 45.83833° пн. ш. 29.48444° сх. д. / 45.83833; 29.48444
Середня висота
над рівнем моря 		42 м
Місцева влада
Адреса ради 68100, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, м. Татарбунари, вул. Лесі Українки, 18
Карта
image
image
Дельжилер
image
image
Дельжилер
Мапа

image Дельжилер у Вікісховищі

Село розташоване на висоті 42 метрів в західній частині Білгород-Дністровського району. Відстань до районного центру — 93 км та 25 км від найближчої залізничної станції Арциз (на лінії Одеса — Ізмаїл).

Історія села

У вісімнадцятому столітті ця місцевість за одним з місць стоянки табору татар називалася Дельжилер.

Згідно з Бухарестським мирним договором, підписаним 16/28 травня 1812 року між Російською та Османською імперіями після Російсько-турецької війни в 1806—1812, Росія приєднала до себе територію між Прутом та Дністром, назвала цю ділянку Бессарабією (1813) та перетворила її в окрему губернію поділивши на 10 повітів.

Після приєднання ця територія була дуже слабко заселена, тому імператорська влада стимулювала переселенню сюди мігрантів. Так село Дельжилер було засновано в 1818 році болгарськими поселенцями на місці колишнього татарського табору.

Після Паризького договору від 1856, яким завершилася Кримська війна (1853—1856), Росія була змушена віддати Румунії смугу землі за узбережжям Дунаю. Село Дельжилер залишалася на території Росії, і знаходиться поблизу її нового кордону. Але потім кордон з Румунією за фарватером річки Дунай був відновлений.

Під час Першої світової війни з села була мобілізована значна кількість чоловіків, багато хто з них там загинули. Під час перебування в полоні декілька чоловіків почали сповідувати баптизм, і після повернення до дому заснували баптистську общину, що існує і досі.

Румунська окупація

У 1918 році, користуючись слабкістю УНР, Румунія окупувала всю колишню Бессарабську губернію — від Дунаю до Дністра.

Роки румунської окупації у селі були дуже суворими — проводилась політика насильницької румунізації (аналогічна до політики русифікації на підрадянській Україні), були встановлені високі податки, що робило життя селян дуже важким. Через це у 1924 році вибухнуло Татарбунарське повстання, Дельжилер опинився в самому його епіцентрі. Повстання було дуже жорстко придушене румунськими військами, після чого багато жителів села були заарештовані та над ними проводилось катування.

Перепис населення 1930 року засвідчив, що загальна чисельність населення становила 4397 жителів, серед них 4281 болгари (97,36 %), 37 росіян (0,84 %), 30 молдаван (0,68 %), 17 євреїв, 7 греків та 2 гагаузи.

Друга світова війна

image
Пам'ятник Г.М. Димитрову

У 1940 році Радянський Союз окупував територію Бессарабії та Буджаку, згідно із пактом Молотова — Ріббентропа. У цьому ж році була розпочата примусова колективізація селян.

У 1940 році на сході селян було прийнято рішення про перейменування села Дельжилер на село Димитрівку на честь болгарського комуніста Георгія Димитрова. Однак під час виготовлення печатки сільської ради назву села на ній було помилково зазначено як «Дмитрівка». Відтоді по документах село офіційно значилося як «Дмитрівка».

Але вже 1941 року, через початок німецько-радянської війни Румунія — спільник Німеччини — знову окупувала Бессарабію та село знов опинилось під владою румунів. Одразу ж після захоплення села були заарештовані та страчені перші організатори колгоспу та голова селищної ради.

Але в серпні 1944 року під час наступу на Румунію Червона армія знову відвоювала село Дельжилер.

Друга більшовицька окупація

Під час того ж 1947 року через сильну посуху урожай загинув, внаслідок чого виник сильний голод, який забрав багато життів жителів села.

Знову розпочалась колективізація та створення колгоспів. Спочатку були утворені 4 окремі господарства: ім. Калиніна, ім. Жданова, ім. Леніна та ім. Димитрова, які згодом були об'єднанні в один колгосп імені Димитрова.

У 1954 році Ізмаїльська область була ліквідована, і її територія була включена до Одеської області.

Незалежна Україна

З 1991 року після розпаду Радянського Союзу село Дмитрівка Татарбунарського району Одеської області увійшло до складу незалежної України. У наш час[] у селі мешкає близько 4071 осіб, здебільшого — болгари.

У 2016 році село внесено до переліку населених пунктів, що підлягають перейменуванню за законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Постановою Верховної Ради України «Про перейменування деяких населених пунктів» від 12 травня 2016 року № 1353-VIII селу було повернуто історичну назву Дельжилер. Постанова набрала чинності з 22 травня 2016 року.

Населення

image
Спортивний майданчик в селі

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4465 осіб, з яких 2178 чоловіків та 2287 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 4066 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
Болгарська 93,10 %
Російська 3,32 %
Українська 3,05 %
Румунська 0,39 %
Караїмська 0,05 %
Білоруська 0,02 %
Гагаузька 0,02 %

Відомі мешканці

Народились

Пам'ятки

  • Пам'ятник Леніну
  • Пам'ятник Івану Афанасійовичу Тріфонову (18-річній хлопець, що був мобілізований у Роздільнянському районі та загинув під час вигнання окупантів із села у 1944 році)
  • Пам'ятник Георгію Димитрову
  • Пам'ятник першим засновникам колгоспу

Примітки

  1. Державний архів Одеської області. — фонд Р-7386. — опис 2. — справа 406 «Справка по истории с. Дмитровка Татарбунарского района. 1975—1977». — арк. 2.
  2. . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 17 червня 2016.
  3. . Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 9 серпня 2016.
  4. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  5. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  6. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.

Посилання


    image Це незавершена стаття з географії Одеської області.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Delzhiler u 1940 2016 rokah Dmitrivka bolg Delzhiler selo Tatarbunarskoyi miskoyi gromadi u Bilgorod Dnistrovskomu rajoni Odeskoyi oblasti Ukrayini Kilkist naselennya 4071 osoba zdebilshogo bolgari Ye najbilsh gustonaselenim selom v rajoni selo Delzhiler Georgiyivska cerkvaGeorgiyivska cerkva Krayina Ukrayina Oblast Odeska oblast Rajon Bilgorod Dnistrovskij rajon Gromada Tatarbunarska miska gromada Kod KATOTTG UA51040250060072436 Oblikova kartka Delzhiler Osnovni dani Zasnovane 1818 Kolishnya nazva Dmitrivka Naselennya 4071 Plosha 3 38 km Gustota naselennya 1204 44 osib km Poshtovij indeks 68110 Telefonnij kod 380 4844 Geografichni dani Geografichni koordinati 45 50 18 pn sh 29 29 04 sh d 45 83833 pn sh 29 48444 sh d 45 83833 29 48444 Koordinati 45 50 18 pn sh 29 29 04 sh d 45 83833 pn sh 29 48444 sh d 45 83833 29 48444 Serednya visota nad rivnem morya 42 m Misceva vlada Adresa radi 68100 Odeska obl Bilgorod Dnistrovskij r n m Tatarbunari vul Lesi Ukrayinki 18 Karta Delzhiler Delzhiler Mapa Delzhiler u Vikishovishi Selo roztashovane na visoti 42 metriv v zahidnij chastini Bilgorod Dnistrovskogo rajonu Vidstan do rajonnogo centru 93 km ta 25 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Arciz na liniyi Odesa Izmayil Istoriya selaU visimnadcyatomu stolitti cya miscevist za odnim z misc stoyanki taboru tatar nazivalasya Delzhiler Zgidno z Buharestskim mirnim dogovorom pidpisanim 16 28 travnya 1812 roku mizh Rosijskoyu ta Osmanskoyu imperiyami pislya Rosijsko tureckoyi vijni v 1806 1812 Rosiya priyednala do sebe teritoriyu mizh Prutom ta Dnistrom nazvala cyu dilyanku Bessarabiyeyu 1813 ta peretvorila yiyi v okremu guberniyu podilivshi na 10 povitiv Pislya priyednannya cya teritoriya bula duzhe slabko zaselena tomu imperatorska vlada stimulyuvala pereselennyu syudi migrantiv Tak selo Delzhiler bulo zasnovano v 1818 roci bolgarskimi poselencyami na misci kolishnogo tatarskogo taboru Pislya Parizkogo dogovoru vid 1856 yakim zavershilasya Krimska vijna 1853 1856 Rosiya bula zmushena viddati Rumuniyi smugu zemli za uzberezhzhyam Dunayu Selo Delzhiler zalishalasya na teritoriyi Rosiyi i znahoditsya poblizu yiyi novogo kordonu Ale potim kordon z Rumuniyeyu za farvaterom richki Dunaj buv vidnovlenij Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni z sela bula mobilizovana znachna kilkist cholovikiv bagato hto z nih tam zaginuli Pid chas perebuvannya v poloni dekilka cholovikiv pochali spoviduvati baptizm i pislya povernennya do domu zasnuvali baptistsku obshinu sho isnuye i dosi Rumunska okupaciya U 1918 roci koristuyuchis slabkistyu UNR Rumuniya okupuvala vsyu kolishnyu Bessarabsku guberniyu vid Dunayu do Dnistra Roki rumunskoyi okupaciyi u seli buli duzhe suvorimi provodilas politika nasilnickoyi rumunizaciyi analogichna do politiki rusifikaciyi na pidradyanskij Ukrayini buli vstanovleni visoki podatki sho robilo zhittya selyan duzhe vazhkim Cherez ce u 1924 roci vibuhnulo Tatarbunarske povstannya Delzhiler opinivsya v samomu jogo epicentri Povstannya bulo duzhe zhorstko pridushene rumunskimi vijskami pislya chogo bagato zhiteliv sela buli zaareshtovani ta nad nimi provodilos katuvannya Perepis naselennya 1930 roku zasvidchiv sho zagalna chiselnist naselennya stanovila 4397 zhiteliv sered nih 4281 bolgari 97 36 37 rosiyan 0 84 30 moldavan 0 68 17 yevreyiv 7 grekiv ta 2 gagauzi Druga svitova vijna Pam yatnik G M Dimitrovu U 1940 roci Radyanskij Soyuz okupuvav teritoriyu Bessarabiyi ta Budzhaku zgidno iz paktom Molotova Ribbentropa U comu zh roci bula rozpochata primusova kolektivizaciya selyan U 1940 roci na shodi selyan bulo prijnyato rishennya pro perejmenuvannya sela Delzhiler na selo Dimitrivku na chest bolgarskogo komunista Georgiya Dimitrova Odnak pid chas vigotovlennya pechatki silskoyi radi nazvu sela na nij bulo pomilkovo zaznacheno yak Dmitrivka Vidtodi po dokumentah selo oficijno znachilosya yak Dmitrivka Ale vzhe 1941 roku cherez pochatok nimecko radyanskoyi vijni Rumuniya spilnik Nimechchini znovu okupuvala Bessarabiyu ta selo znov opinilos pid vladoyu rumuniv Odrazu zh pislya zahoplennya sela buli zaareshtovani ta stracheni pershi organizatori kolgospu ta golova selishnoyi radi Ale v serpni 1944 roku pid chas nastupu na Rumuniyu Chervona armiya znovu vidvoyuvala selo Delzhiler Druga bilshovicka okupaciya Pid chas togo zh 1947 roku cherez silnu posuhu urozhaj zaginuv vnaslidok chogo vinik silnij golod yakij zabrav bagato zhittiv zhiteliv sela Znovu rozpochalas kolektivizaciya ta stvorennya kolgospiv Spochatku buli utvoreni 4 okremi gospodarstva im Kalinina im Zhdanova im Lenina ta im Dimitrova yaki zgodom buli ob yednanni v odin kolgosp imeni Dimitrova U 1954 roci Izmayilska oblast bula likvidovana i yiyi teritoriya bula vklyuchena do Odeskoyi oblasti Nezalezhna Ukrayina Z 1991 roku pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu selo Dmitrivka Tatarbunarskogo rajonu Odeskoyi oblasti uvijshlo do skladu nezalezhnoyi Ukrayini U nash chas koli u seli meshkaye blizko 4071 osib zdebilshogo bolgari U 2016 roci selo vneseno do pereliku naselenih punktiv sho pidlyagayut perejmenuvannyu za zakonom Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki Postanovoyu Verhovnoyi Radi Ukrayini Pro perejmenuvannya deyakih naselenih punktiv vid 12 travnya 2016 roku 1353 VIII selu bulo povernuto istorichnu nazvu Delzhiler Postanova nabrala chinnosti z 22 travnya 2016 roku NaselennyaSportivnij majdanchik v seli Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 4465 osib z yakih 2178 cholovikiv ta 2287 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 4066 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok Bolgarska 93 10 Rosijska 3 32 Ukrayinska 3 05 Rumunska 0 39 Karayimska 0 05 Biloruska 0 02 Gagauzka 0 02 Vidomi meshkanciNarodilis Gajdarzhi Leonid Vasilovich ukrayinskij ta radyanskij futbolist zahisnik trener bolgarskogo pohodzhennya Chulak Illya Panasovich radyanskij ta ukrayinskij futbolist ta trener vistupav na poziciyi pivzahisnika Pam yatkiPam yatnik Leninu Pam yatnik Ivanu Afanasijovichu Trifonovu 18 richnij hlopec sho buv mobilizovanij u Rozdilnyanskomu rajoni ta zaginuv pid chas vignannya okupantiv iz sela u 1944 roci Pam yatnik Georgiyu Dimitrovu Pam yatnik pershim zasnovnikam kolgospuPrimitkiDerzhavnij arhiv Odeskoyi oblasti fond R 7386 opis 2 sprava 406 Spravka po istorii s Dmitrovka Tatarbunarskogo rajona 1975 1977 ark 2 Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 17 chervnya 2016 Arhiv originalu za 21 serpnya 2016 Procitovano 9 serpnya 2016 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 zhovtnya 2019 PosilannyaCe nezavershena stattya z geografiyi Odeskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

    Дата публікації:
    Топ