Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гіпотеза справедли вого сві ту або Омана справедли вого сві ту це когнітивне упередження або припущення що дії людини за

Гіпотеза справедливого світу

Гіпотеза справедливого світу

Гіпотеза справедли́вого сві́ту або Омана справедли́вого сві́ту — це когнітивне упередження (або припущення), що дії людини завжди призведуть до морально справедливих та відповідних наслідків для цієї людини таким чином, що врешті-решт всі благородні дії отримають винагороду, а злі та аморальні — будуть покарані. Іншими словами, гіпотеза справедливого світу — це тенденція приписувати наслідки (або очікувати наслідки як результат) деякій вселенській силі, яка відновлює моральний баланс. Омана в тому, що це вимагає (часто ненавмисно) існування космічної справедливості, долі, провидіння, заслуги, стабільності, або світового порядку, та може слугувати для виправдовування людських нещасть на підставі того, що вони того «заслужили».

Прояви цієї гіпотези є і в мові багатьох народів, наприклад у таких висловах, які мають негативний підтекст: «Отримав, на що напрошувався», «Що посієш, те пожнеш» тощо. Цю гіпотезу досить широко вивчають соціальні психологи з того часу, як на початку 1960-х американський соціальних психолог Мелвін Дж. Лернер опублікував свою фундаментальну роботу проявів щодо віри в справедливий світ. З того часу дослідження стосувались здатності гіпотези до передбачення в різних ситуаціях та культурах, а також покращення на розширення теоретичного розуміння віри в справедливих світ.

Виникнення

Феномен віри у справедливий світ досліджувався багатьма філософами та соціальними теоретиками. Але проникнення у царину досліджень соціальної психології відбулося завдяки роботам М.Лернера.

Мелвін Лернер

Лернера підштовхнуло до вивчення віри у справедливість і гіпотези справедливого світу в контексті соціально-психологічного дослідження негативних соціальних та суспільних взаємодій бажання розширити дослідження Стенлі Мілґрема щодо підкоряння авторитету. Він хотів відповісти на питання, як політичні режими, які спричиняють жорстокість та страждання, утримують підтримку населення, та як люди змиряються та приймають соціальні норми та закони, які створюють нещастя та страждання.

На дослідження Лернера вплинуло те, що він неодноразово спостерігав тенденцію свідків до звинувачення жертви в її стражданнях. Протягом своєї психологічної інтернатури в клініці, він спостерігав, як його колеги-медичні працівники ставились до психічно-нездорових пацієнтів: хоча він їх знав як добрих та освічених людей, вони часто звинувачували пацієнтів у їх стражданнях. Він також описує своє здивування від того, що почув, як його студенти звинувачували бідних у їх бідності, наче їм абсолютно невідомі , які сприяють виникненню бідності. У своєму дослідженні щодо винагород, він спостерігав, що коли одна чи дві людини обиралися випадковим чином для отримання винагороди за завдання, спостерігачі сприймали цих людей ліпше, навіть коли вони знали, що люди були обрані для винагороди випадковим шляхом. Наявні соціально-психологічні теорії, включно з когнітивним дисонансом, не могли повністю пояснити цей феномен, і саме бажання Лернера його пояснити привело його до перших експериментів щодо того, що зараз зветься «гіпотеза справедливого світу».

Ранні свідчення

В 1966 році, Лернер та його колеги почали серію експериментів, які використовували шокові парадигми для дослідження реакцій свідків на віктімізацію. В першому з тих експериментів, який проводився в Канзаському університеті, 72 жінок попросили дивитися на те, як така сама жінка отримувала електричний шок за різних умов. Спочатку учасниці експерименту були стурбовані стражданням, яке спостерігали. Але коли страждання продовжувалися, а спостерігачі не мали можливості втрутитися, вони відсторонювалися від жертви. Але коли свідкам казали, що жертва отримає компенсацію за свої страждання, ставлення свідків поверталося до норми. Лернер та його колеги, а також і інші дослідники, відтворили результати цього експерименту у подальших експериментах.

Теорія

Для пояснення результатів цих досліджень, Лернер висунув теорію, що серед людей поширена віра у справедливий світ. Справедливий світ — це світ, де дії та стани мають передбачувані та належні наслідки. Цими діями і станами як правило є поведінка та якості людини. Специфічні стани, які відповідають певним наслідкам, соціально визначені нормами та ідеологіями суспільства. Лернер визначає віру у справедливий світ як функціональну — вона підтримує ідею, що людина може впливати на світ передбачуваним шляхом. Віра у справедливий світ функціонує як певний «контракт» зі світом стосовно наслідків поведінки. Це дозволяє людям планувати майбутнє та діяти ефективно та з метою досягнення цілі. Лернер виклав свої знахідки та теоретичну роботу в своїй монографії 1980 року «Віра у справедливий світ: Фундаментальна омана».

Лернер висунув гіпотезу, що віра у справедливий світ критично важлива для людей для підтримки свого власного благополуччя. Але людина щоденно стикається зі свідченнями, що світ не є справедливим: люди страждають без очевидної причини. Лернер пояснив, що люди використовують стратегії для усунення загроз своїй вірі у справедливий світ. І ці стратегії можуть бути раціональними або ірраціональними. Раціональні стратегії включають: визнання реальності несправедливості, намагання зашкодити несправедливості або надати відшкодування, та прийняття власних обмежень. Нераціональні стратегії включають: заперечення, відхід від світу, та реінтерпретації події.

Є декілька напрямків реінтерпретації, які можуть узгодити подію з вірою у справедливий світ. Можна реінтерпретувати наслідки, причину та /або характер жертви. Коли людина спостерігає за несправедливим стражданням невинних людей, одним з головних шляхів до розуміння події є таке трактування, за якого страждання людини виглядає заслуженими. Зокрема, свідки можуть звинуватити жертв у їхніх стражданнях на підставі їхньої поведінки та/або характеристик. Значна частина досліджень віри у справедливий світ зосереджувалась на цих негативних соціальних феноменах звинувачення жертви та приниження жертви в різних контекстах.

Додатковим ефектом такого мислення є те, що люди відчувають менше особистої вразливості, оскільки вони не вірять, що зробили щось погане і заслуговують на негативні наслідки. Цей ефект пов'язаний з упередженням корисливості, яке також вивчається соціальними психологами.

Значна кількість науковців інтерпретує віру у справедливий світ як приклад каузальної атрибуції. При звинуваченні жертв, причини віктімізації приписуються людині, а не ситуації. Тому, наслідки віри у справедливий світ можуть бути пов'язані з або пояснені в термінах окремих структур каузальної атрибуції.

Альтернативні пояснення феномену

Правдиве судження

Див. також:

Інші дослідники запропонували альтернативні пояснення приниженню жертв. Одним з них було, що ефект приниження базується на точному сприйнятті характеру жертви. Зокрема, щодо перших експериментів Лернера, деякі дослідники висували гіпотезу, що для свідків було логічно принижувати жертву, яка дозволяла бити себе електричним струмом без причини. Однак наступний експеримент Лернера піддав сумніву цю гіпотезу, бо показав, що приниженню були піддані лише ті жертви, які дійсно страждали, а ті, хто погодився на страждання, але не був підданий струму, — розглядались позитивно.

Зменшення почуття провини

Іншим альтернативним поясненням для приниження жертв, яке висувалось на початку дослідження гіпотези справедливого світу було те, що свідки принижують жертву для зменшення свого власного почуття провини. Свідки можуть відчувати або провину, за страждання жертви, якщо вони є учасниками ситуації або експерименту, і для зменшення провини, можуть принижувати жертву. Лернер та колеги стверджують, що для підтримки цього пояснення недостатньо доказів. Вони також провели експеримент, який засвідчив, що приниження жертви відбувалось навіть коли свідки (спостерігачі) не були залучені до експерименту, а отже не мали причини відчувати провину.

Додаткові свідчення

Після перших досліджень Лернера, інші дослідники відтворили ці результати в інших ситуаціях, в яких люди стають жертвами. Ця робота, яка розпочалась в 1970-ті і триває досі, досліджує, як спостерігачі реагують на жертв різних нещасних випадків (наприклад, ДТП), а також зґвалтування, насильство в сім'ї, хвороби, бідність. В цілому, науковці визначили, що свідки страждань невинної людини мають тенденцію принижувати та звинувачувати жертв за їх страждання. Свідки підтримують свою віру у справедливий світ шляхом зміни свого знання про характер жертви.

На початку 1970-х, соціальні психологи Зік Рубін та Летісія Енн Пепло розробили шкалу виміру віри у справедливий світ. Ця шкала та її уточнена форма, опублікована в 1975 році, дозволили вивчення індивідуальних особливостей віри у справедливий світ. І більшість подальших досліджень з цього питання використовували цю шкалу виміру.

Насильство

Науковці вивчали, як свідки реагують на жертв зґвалтування та іншого насильства. У вагомому експерименті щодо зґвалтування і віри у справедливий світ, здійсненому Ліндою Калі та її колегами, науковці надавали двом групам учасникам опис спілкування чоловіка та жінки. Опис був абсолютно однаковий крім кінцівки: в тексті для однієї групи вона була нейтральною, а для другої — закінчувалась зґвалтуванням жінки чоловіком. Учасники другої групи зазначили, що зґвалтування в кінці було неминучим і звинуватили поведінку жінки, але не її характеристики. Ці результати багаторазово підтверджені, в тому числі дослідами, де використовувалось насильницьке закінчення проти «щасливого» (освідчення).

Інші дослідники отримали схожий феномен в оцінці сімейного насилля. Так, одне з досліджень виявило, що покладання свідком (спостерігачем) провини на жертву-жінку зростає по мірі збільшення інтимності стосунків — свідки покладали вину на лиходія лише в найбільш сильному випадку насильства, коли чоловік напав на просто знайому жінку.

Цькування

Науковці застосували гіпотезу справедливого світу і для пояснення цькування. З урахуванням інших досліджень щодо віри у справедливий світ, дослідники виходили з припущення, що свідки будуть принижувати та винуватити жертву цькування, однак дослідження показали протилежне: особи, які сильно вірять в справедливий світ, сильніше засуджують цькування. Інші дослідники дійшли висновку, що сильна віра у справедливий світ асоціюється з нижчими рівнями залякувальної поведінки. Цей висновок відповідає розумінню Лернера, що віра у справедливий світ функціонує як «контракт», який управляє поведінкою. Є також додаткові докази, що віра у справедливий світ захищає добре становище дітей та підлітків у шкільному середовищі,.

Хвороба

Ряд науковців дійшов висновку, що спостерігачі оцінюють хворих людей як відповідальних за свою хворобу. В одному з експериментів, людей, які хворіли на різні хвороби, принижували за шкалою привабливості більше, ніж здорових людей: у порівнянні зі здоровими людьми, приниження жертви спостерігалось по відношенню до хворих розлад шлунку, пневмонію та рак шлунку. Більш того, приниження було тим більше, чим серйозніша хвороба, за виключенням раку. Також дослідження підтверджують, що більша віра у справедливий світ пов'язана з більшим приниженням жертв СНІДу.

Бідність

У більш недавніх дослідженнях, науковці вивчали, як люди реагують на бідність крізь фокус гіпотези справедливого світу. Сильна віра у справедливий світ асоціюється зі звинуваченнями бідних у бідності, а слабка віра — зі здатністю бачити зовнішні причини бідності, включно з світовою економічною системою, війною та експлуатацією.

Сам як жертва

Див. також:  та

Деякі дослідження віри у справедливий світ вивчали, яка люди реагують, коли вони самі є жертвами. Давнє дослідження доктора Янофа-Булмана показало, що жертви зґвалтування часто звинувачують свою власну поведінку, але не свої характеристики, у своїй . Була висунута гіпотеза, що причиною цього є те, що звинувачення власної поведінки робить подію більш контрольованою.

Дослідження жертв насильства, хвороби, бідності та інші, схожі на них, — всі підтверджували зв'язок між вірою спостерігачів у справедливий світ та їх тенденцією звинувачувати жертв у їх стражданнях., що привело до широкого сприйняття гіпотези справедливого світу.

Теоретичне покращення

Наступна робота щодо оцінки віри у справедливий світ фокусувались на ідентифікації різних вимірів цієї віри. Ця робота мала наслідком розробку нових вимірів віри у справедливий світ та додаткове дослідження. Прогнозовані виміри віри у справедливий світ включають: віру у несправедливий світ, віру у імманентну справедливість та кінцеву справедливість, надію на справедливість, та віру у свою здатність зменшити несправедливість.

Інша робота фокусувалась на дослідженні різних сфер, де може діяти віра у справедливий світ; люди можуть мати різну віру у справедливість в особистій, соціально-політичній, соціальній сферах тощо. Найбільш значуща різниця була виявлена між вірою у справедливий світ для себе (особисте) та для інших (загальне). При чому переша була пов'язна з ліпшими наслідками для психічного здоров'я.

Кореляти

Науковці використали механізми виміру у справедливий світ для дослідження понять, які корелюють з сильною або слабкою вірою у справедливий світ.

Обмежена кількість досліджень вивчала ідеологічні кореляти віри у справедливий світ. Ці дослідження встановили соціально-політичні кореляти віри у справедливий світ, включно з правим авторитаризмом та . Дослідження також встановили, що віра у справедливий світ корелює з аспектами релігійності.

Натомість, дослідження демографічних відмінностей, яка проводились в США, включно з ґендерними та расовими відмінностями, не встановили систематичної різниці, але натякають на расові відмінності в тому сенсі, що афроамериканці мають найнижчі рівні віри у справедливий світ.

Розвиток механізмів виміру віри у справедливий світ дозволив науковцям вивчати крос-культурні відмінності такої віри. Переважна більшість досліджень показує, що віра у справедливий світ присутня у різних культурах. Так, одне з досліджень вивчало віру у справедливий світ у студентів 12 країн і встановило, що у країнах, де більшість населення безвладне, віра у справедливий світ як правило слабша. Це підтримує гіпотезу у справедливий світ у тому сенсі, що безвладні люди мали більше персонального та соціального досвіду, щоб переконатися, що світ не є справедливим та передбачуваним.

Поточні дослідження

Позитивний ефект на психічне здоров'я

Хоча більшість початкового вивчення віри у справедливий світ фокусувалась на її негативних соціальних наслідках, інші дослідження припускають, що така віра є доброю і навіть необхідною для психічного здоров'я. Віра у справедливий світ асоціюється з кращим задоволенням життям та добрим станом і меншим впливом депресії. Науковці активно досліджують причини, за якими віра у справедливий світ може мати такі відносини з психічним здоров'ям; було зроблено припущення, що така віра може бути особистим ресурсом або стратегією виживання, які створюють бар'єри щоденного життя та стресу від травматичних подій. Ця гіпотеза припускає, що віру у справедливий світ можна розуміти як .

Дослідження корелятів також вказують на те, що віра у справедливий світ корелює з внутрішнім локусом контролю, — сильна віра людини у справедливий світ асоціюється з більшим сприйняттям та меншою незадоволеністю негативними аспектами життя цієї людини. Це може бути одним з шляхів, як ця віра впливає на психічне здоров'я. Однак інші науковці припустили, що цей зв'язок правдивий лише для віри у справедливий світ по відношенню до себе, а от віра у справедливий світ по відношенню до інших, згідно їх досліджень, пов'язана з негативними соціальними феноменами звинувачення та приниження жертв.

Міжнародні дослідження

Більше ніж через 40 років після основоположної роботи Лернера про віру у справедливий світ, науковці продовжують досліджувати цей феномен. На сьогодні робота зосереджена переважно в США, Європі, Австралії та Азії. Суттєвий вкладу нещодавні дослідження внесли німецькі вчені. Їх робота була видана під редакцією Лернера та назвою Реакції на віктімізацію та віра у справедливий світ.

Див. також

Примітки

  1. Lerner, M.J. & Montada, L. (1998). An Overview: Advances in Belief in a Just World Theory and Methods, in Leo Montada & M.J. Lerner (Eds.). Responses to Victimizations and Belief in a Just World (1-7). Plenum Press: New York.
  2. Furnham, A. (2003). Belief in a just world: research progress over the past decade. Personality and Individual Differences; 34: 795–817.
  3. Montada, L. & Lerner, M.J. (1998). Preface, in Leo Montada & M.J. Lerner (Eds.). Responses to Victimizations and Belief in a Just World (pp. vii-viii). Plenum Press: New York.
  4. Lerner, M. J., & Simmons, C. H. (1966). Observer's reaction to the «innocent victim»: Compassion or rejection? Journal of Personality and Social Psychology, 4(2), 203–210.
  5. Lerner (1980). The Belief in a Just World: A Fundamental Delusion. Plenum: New York.
  6. Lerner, M. J., & Miller, D. T. (1978). Just world research and the attribution process: Looking back and ahead. Psychological Bulletin, 85(5), 1030–1051
  7. Maes, J. (1998) Eight Stages in the Development of Research on the Construct of BJW?, in Leo Montada & M.J. Lerner (Eds.). Responses to Victimizations and Belief in a Just World (pp. 163–185). Plenum Press: New York.
  8. Linden, M. & Maercker, A. (2011) Embitterment: Societal, psychological, and clinical perspectives. Wien: Springer.
  9. Howard, J. (1984). Societal influences on attribution: Blaming some victims more than others. Journal of Personality and Social Psychology, 47(3), 494–505.
  10. Godfrey, B. & Lowe, C. (1975). Devaluation of innocent victims: An attribution analysis within the just world paradigm. Journal of Personality and Social Psychology, 31, 944–951.
  11. Lerner, M.J. (1970). The desire for justice and reactions to victims. In J. Macaulay & L. Berkowitz (Eds.), Altruism and helping behavior (pp. 205–229). New York: Academic Press.
  12. Davis, K. & Jones, E. (1960). Changes in interpersonal perception as a means of reducing cognitive dissonance. Journal of Abnormal and Social Psychology, 61, 402–410.
  13. Glass, D. (1964). Changes in liking as a means of reducing cognitive discrepancies between self-esteem and aggression. Journal of Personality, 1964, 32, 531–549.
  14. Cialdini, R. B., Kenrick, D. T., & Hoerig, J. H. (1976). Victim derogation in the Lerner paradigm: Just world or just justification? Journal of Personality and Social Psychology, 33(6), 719–724.
  15. Reichle, B., Schneider, A., & Montada, L. (1998). How do observers of victimization preserve their belief in a just world cognitively or actionally? In L. Montada & M. J. Lerner (Eds.), Responses to victimization and belief in a just world (pp. 55-86). New York: Plenum.
  16. Rubin, Z. & Peplau, A. (1973). Belief in a just world and reactions to another's lot: A study of participants in the national draft lottery. Journal of Social Issues, 29, 73-93.
  17. Rubin, Z. & Peplau, L.A. (1975). Who believes in a just world? Journal of Social Issues, 31, 65-89.
  18. Janoff-Bulman, R., Timko, C., & Carli, L. L. (1985). Cognitive biases in blaming the victim. Journal of Experimental Social Psychology, 21(2), 161–177.
  19. Carli, L. L. (1999). Cognitive Reconstruction, Hindsight, and Reactions to Victims and Perpetrators. Personality and Social Psychology Bulletin, 25(8), 966–979.
  20. Summers, G., & Feldman, N. S. (1984). Blaming the victim versus blaming the perpetrator: An attributional analysis of spouse abuse. Symposium A Quarterly Journal In Modern Foreign Literatures, 2(4), 339–347.
  21. Fox, C. L., Elder, T., Gater, J., & Johnson, E. (2010). The association between adolescents’ beliefs in a just world and their attitudes to victims of bullying. The British journal of educational psychology, 80(Pt 2), 183-98.
  22. Correia, I., & Dalbert, C. (2008). School Bullying. European Psychologist, 13(4), 248254.
  23. Correia, I., Kamble, S. V., & Dalbert, C. (2009). Belief in a just world and well-being of bullies, victims and defenders: a study with Portuguese and Indian students. Anxiety, stress, and coping, 22(5), 497–508.
  24. Gruman, J. C., & Sloan, R. P. (1983). Disease as Justice: Perceptions of the Victims of Physical Illness. Basic and Applied Social Psychology, 4(1), 39-46.
  25. Furnham, A. & Procter, E. (1992). Sphere-specific just world beliefs and attitudes to AIDS. Human Relations, 45, 265–280.
  26. Harper, D. J., Wagstaff, G. F., Newton, J. T., & Harrison, K. R. (1990). Lay causal perceptions of third world poverty and the just world theory. Social Behavior and Personality: an international journal, 18(2), 235–238. Scientific Journal Publishers.
  27. Harper, D. J., & Manasse, P. R. (1992). The Just World and the Third World: British explanations for poverty abroad. The Journal of social psychology, 6. Heldref Publications.
  28. Janoff-Bulman, R. (1979). Characterological versus behavioral self-blame: inquiries into depression and rape. Journal of personality and social psychology, 37(10), 1798–809.
  29. Dalbert, C., Lipkus, I. M., Sallay, H., & Goch, I. (2001). A just and unjust world: Structure and validity of different world beliefs. Personality and Individual Differences, 30, 561–577.
  30. Maes, J. (1998). Immanent justice and ultimate justice: two ways of believing in justice. In L. Montada, & M. Lerner (Eds.), Responses to victimization and belief in a just world (pp. 9-40). New York: Plenum Press.
  31. Mohiyeddini, C., & Montada, L. (1998). BJW and self-efficacy in coping with observed victimization. In L. Montada, & M. Lerner (Eds.), Responses to victimizations and belief in the just world (pp. 43-53). New York: Plenum.
  32. Lipkus, I. M., Dalbert, C., & Siegler, I. C. (1996). The Importance of Distinguishing the Belief in a Just World for Self Versus for Others: Implications for Psychological Well-Being. Personality and Social Psychology Bulletin, 22(7), 666—677.
  33. Lambert, A. J., Burroughs, T., & Nguyen, T. (1999). Perceptions of risk and the buffering hypothesis: The role of just world beliefs and right wing authoritarianism. Personality and Social Psychology Bulletin, 25(6), 643–656.
  34. Furnham, A. & Procter, E. (1989). Belief in a just world: review and critique of the individual difference literature. British Journal of Social Psychology, 28, 365–384.
  35. Begue, L. (2002). Beliefs in justice and faith in people: just world, religiosity and interpersonal trust. Personality and Individual Differences, 32(3), 375–382.
  36. Kurst, J., Bjorck, J., & Tan, S. (2000). Causal attributions for uncontrollable negative events. Journal of Psychology and Christianity, 19, 47-60.
  37. Calhoun, L., & Cann, A. (1994). Differences in assumptions about a just world: ethnicity and point of view. Journal of Social Psychology, 134, 765–770.
  38. Hunt, M. (2000). Status, religion, and the ‘‘belief in a just world’’: comparing African Americans, Latinos, and Whites. Social Science Quarterly, 81, 325–343.
  39. Furnham, A. (1993). Just world beliefs in twelve societies. Journal of Social Psychology, 133, 317–329.
  40. Furnham, A. (1992). Relationship knowledge and attitudes towards AIDS. Psychological Reports, 71, 1149–1150.
  41. Dalbert, C. (2001). The justice motive as a personal resource: dealing with challenges and critical life events. New York: Plenum.
  42. Ritter, C., Benson, D. E., & Snyder, C. (1990). Belief in a just world and depression. Sociological Perspective, 25, 235—252.
  43. Hafer, C., & Olson, J. (1998). Individual differences in beliefs in a just world and responses to personal misfortune. In L. Montada, & M. Lerner (Eds.), Responses to victimizations and belief in the just world (pp. 65-86). New York: Plenum.
  44. Taylor, S.E., & Brown, J. (1988). Illusion and well-being: A social psychological perspective on mental health. Psychological Bulletin, 103, 193—210.
  45. Sutton, R., & Douglas, K. (2005). Justice for all, or just for me? More evidence of the importance of the self-other distinction in just-world beliefs. Personality and Individual Differences, 39(3), 637—645.
  46. Montada, L. & Lerner, M. (Eds.) (1998) Responses to victimizations and belief in the just world. New York: Plenum.

Посилання

  • Hafer, C. L.; Bègue (2005). (PDF). Psychological Bulletin. 131 (1): 128—167. doi:10.1037/0033-2909.131.1.128. Архів оригіналу (PDF) за 20 липня 2014. Процитовано 24 червня 2014.
  • Lerner, Melvin J. (1980). The Belief in a Just World A Fundamental Delusion. Perspectives in Social Psychology. New York: Plenum Press. ISBN .
  • Lerner, M.; Simmons, C. H. (1966). Observer’s Reaction to the ‘Innocent Victim’: Compassion or Rejection?. Journal of Personality and Social Psychology. 4 (2): 203—210. doi:10.1037/h0023562. PMID 5969146.
  • Montada, Leo; Lerner, Melvin J. (1998). Responses to Victimization and Belief in a Just World. Critical Issues in Social Justice. ISBN .
  • Rubin, Z.; Peplau, L. A. (1975). (PDF). Journal of Social Issues. 31 (3): 65—90. doi:10.1111/j.1540-4560.1975.tb00997.x. Архів оригіналу (PDF) за 20 липня 2011. Процитовано 24 червня 2014.Reprinted (1977) in Reflections, XII(1), 1-26.
  • Rubin, Z.; Peplau, L. A. (1973). (PDF). Journal of Social Issues. 29 (4): 73—94. doi:10.1111/j.1540-4560.1973.tb00104.x. Архів оригіналу (PDF) за 20 липня 2011. Процитовано 24 червня 2014.

Джерела

  • The Just World Hypothesis [ 1 березня 2013 у Wayback Machine.]
  • Issues in Ethics: The Just World Theory [ 29 травня 2014 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gipoteza spravedli vogo svi tu abo Omana spravedli vogo svi tu ce kognitivne uperedzhennya abo pripushennya sho diyi lyudini zavzhdi prizvedut do moralno spravedlivih ta vidpovidnih naslidkiv dlya ciyeyi lyudini takim chinom sho vreshti resht vsi blagorodni diyi otrimayut vinagorodu a zli ta amoralni budut pokarani Inshimi slovami gipoteza spravedlivogo svitu ce tendenciya pripisuvati naslidki abo ochikuvati naslidki yak rezultat deyakij vselenskij sili yaka vidnovlyuye moralnij balans Omana v tomu sho ce vimagaye chasto nenavmisno isnuvannya kosmichnoyi spravedlivosti doli providinnya zaslugi stabilnosti abo svitovogo poryadku ta mozhe sluguvati dlya vipravdovuvannya lyudskih neshast na pidstavi togo sho voni togo zasluzhili Proyavi ciyeyi gipotezi ye i v movi bagatoh narodiv napriklad u takih vislovah yaki mayut negativnij pidtekst Otrimav na sho naproshuvavsya Sho posiyesh te pozhnesh tosho Cyu gipotezu dosit shiroko vivchayut socialni psihologi z togo chasu yak na pochatku 1960 h amerikanskij socialnih psiholog Melvin Dzh Lerner opublikuvav svoyu fundamentalnu robotu proyaviv shodo viri v spravedlivij svit Z togo chasu doslidzhennya stosuvalis zdatnosti gipotezi do peredbachennya v riznih situaciyah ta kulturah a takozh pokrashennya na rozshirennya teoretichnogo rozuminnya viri v spravedlivih svit ViniknennyaFenomen viri u spravedlivij svit doslidzhuvavsya bagatma filosofami ta socialnimi teoretikami Ale proniknennya u carinu doslidzhen socialnoyi psihologiyi vidbulosya zavdyaki robotam M Lernera Melvin Lerner Lernera pidshtovhnulo do vivchennya viri u spravedlivist i gipotezi spravedlivogo svitu v konteksti socialno psihologichnogo doslidzhennya negativnih socialnih ta suspilnih vzayemodij bazhannya rozshiriti doslidzhennya Stenli Milgrema shodo pidkoryannya avtoritetu Vin hotiv vidpovisti na pitannya yak politichni rezhimi yaki sprichinyayut zhorstokist ta strazhdannya utrimuyut pidtrimku naselennya ta yak lyudi zmiryayutsya ta prijmayut socialni normi ta zakoni yaki stvoryuyut neshastya ta strazhdannya Na doslidzhennya Lernera vplinulo te sho vin neodnorazovo sposterigav tendenciyu svidkiv do zvinuvachennya zhertvi v yiyi strazhdannyah Protyagom svoyeyi psihologichnoyi internaturi v klinici vin sposterigav yak jogo kolegi medichni pracivniki stavilis do psihichno nezdorovih paciyentiv hocha vin yih znav yak dobrih ta osvichenih lyudej voni chasto zvinuvachuvali paciyentiv u yih strazhdannyah Vin takozh opisuye svoye zdivuvannya vid togo sho pochuv yak jogo studenti zvinuvachuvali bidnih u yih bidnosti nache yim absolyutno nevidomi yaki spriyayut viniknennyu bidnosti U svoyemu doslidzhenni shodo vinagorod vin sposterigav sho koli odna chi dvi lyudini obiralisya vipadkovim chinom dlya otrimannya vinagorodi za zavdannya sposterigachi sprijmali cih lyudej lipshe navit koli voni znali sho lyudi buli obrani dlya vinagorodi vipadkovim shlyahom Nayavni socialno psihologichni teoriyi vklyuchno z kognitivnim disonansom ne mogli povnistyu poyasniti cej fenomen i same bazhannya Lernera jogo poyasniti privelo jogo do pershih eksperimentiv shodo togo sho zaraz zvetsya gipoteza spravedlivogo svitu Ranni svidchennyaV 1966 roci Lerner ta jogo kolegi pochali seriyu eksperimentiv yaki vikoristovuvali shokovi paradigmi dlya doslidzhennya reakcij svidkiv na viktimizaciyu V pershomu z tih eksperimentiv yakij provodivsya v Kanzaskomu universiteti 72 zhinok poprosili divitisya na te yak taka sama zhinka otrimuvala elektrichnij shok za riznih umov Spochatku uchasnici eksperimentu buli sturbovani strazhdannyam yake sposterigali Ale koli strazhdannya prodovzhuvalisya a sposterigachi ne mali mozhlivosti vtrutitisya voni vidstoronyuvalisya vid zhertvi Ale koli svidkam kazali sho zhertva otrimaye kompensaciyu za svoyi strazhdannya stavlennya svidkiv povertalosya do normi Lerner ta jogo kolegi a takozh i inshi doslidniki vidtvorili rezultati cogo eksperimentu u podalshih eksperimentah TeoriyaDlya poyasnennya rezultativ cih doslidzhen Lerner visunuv teoriyu sho sered lyudej poshirena vira u spravedlivij svit Spravedlivij svit ce svit de diyi ta stani mayut peredbachuvani ta nalezhni naslidki Cimi diyami i stanami yak pravilo ye povedinka ta yakosti lyudini Specifichni stani yaki vidpovidayut pevnim naslidkam socialno viznacheni normami ta ideologiyami suspilstva Lerner viznachaye viru u spravedlivij svit yak funkcionalnu vona pidtrimuye ideyu sho lyudina mozhe vplivati na svit peredbachuvanim shlyahom Vira u spravedlivij svit funkcionuye yak pevnij kontrakt zi svitom stosovno naslidkiv povedinki Ce dozvolyaye lyudyam planuvati majbutnye ta diyati efektivno ta z metoyu dosyagnennya cili Lerner viklav svoyi znahidki ta teoretichnu robotu v svoyij monografiyi 1980 roku Vira u spravedlivij svit Fundamentalna omana Lerner visunuv gipotezu sho vira u spravedlivij svit kritichno vazhliva dlya lyudej dlya pidtrimki svogo vlasnogo blagopoluchchya Ale lyudina shodenno stikayetsya zi svidchennyami sho svit ne ye spravedlivim lyudi strazhdayut bez ochevidnoyi prichini Lerner poyasniv sho lyudi vikoristovuyut strategiyi dlya usunennya zagroz svoyij viri u spravedlivij svit I ci strategiyi mozhut buti racionalnimi abo irracionalnimi Racionalni strategiyi vklyuchayut viznannya realnosti nespravedlivosti namagannya zashkoditi nespravedlivosti abo nadati vidshkoduvannya ta prijnyattya vlasnih obmezhen Neracionalni strategiyi vklyuchayut zaperechennya vidhid vid svitu ta reinterpretaciyi podiyi Ye dekilka napryamkiv reinterpretaciyi yaki mozhut uzgoditi podiyu z viroyu u spravedlivij svit Mozhna reinterpretuvati naslidki prichinu ta abo harakter zhertvi Koli lyudina sposterigaye za nespravedlivim strazhdannyam nevinnih lyudej odnim z golovnih shlyahiv do rozuminnya podiyi ye take traktuvannya za yakogo strazhdannya lyudini viglyadaye zasluzhenimi Zokrema svidki mozhut zvinuvatiti zhertv u yihnih strazhdannyah na pidstavi yihnoyi povedinki ta abo harakteristik Znachna chastina doslidzhen viri u spravedlivij svit zoseredzhuvalas na cih negativnih socialnih fenomenah zvinuvachennya zhertvi ta prinizhennya zhertvi v riznih kontekstah Dodatkovim efektom takogo mislennya ye te sho lyudi vidchuvayut menshe osobistoyi vrazlivosti oskilki voni ne viryat sho zrobili shos pogane i zaslugovuyut na negativni naslidki Cej efekt pov yazanij z uperedzhennyam korislivosti yake takozh vivchayetsya socialnimi psihologami Znachna kilkist naukovciv interpretuye viru u spravedlivij svit yak priklad kauzalnoyi atribuciyi Pri zvinuvachenni zhertv prichini viktimizaciyi pripisuyutsya lyudini a ne situaciyi Tomu naslidki viri u spravedlivij svit mozhut buti pov yazani z abo poyasneni v terminah okremih struktur kauzalnoyi atribuciyi Alternativni poyasnennya fenomenuPravdive sudzhennya Div takozh Inshi doslidniki zaproponuvali alternativni poyasnennya prinizhennyu zhertv Odnim z nih bulo sho efekt prinizhennya bazuyetsya na tochnomu sprijnyatti harakteru zhertvi Zokrema shodo pershih eksperimentiv Lernera deyaki doslidniki visuvali gipotezu sho dlya svidkiv bulo logichno prinizhuvati zhertvu yaka dozvolyala biti sebe elektrichnim strumom bez prichini Odnak nastupnij eksperiment Lernera piddav sumnivu cyu gipotezu bo pokazav sho prinizhennyu buli piddani lishe ti zhertvi yaki dijsno strazhdali a ti hto pogodivsya na strazhdannya ale ne buv piddanij strumu rozglyadalis pozitivno Zmenshennya pochuttya provini Inshim alternativnim poyasnennyam dlya prinizhennya zhertv yake visuvalos na pochatku doslidzhennya gipotezi spravedlivogo svitu bulo te sho svidki prinizhuyut zhertvu dlya zmenshennya svogo vlasnogo pochuttya provini Svidki mozhut vidchuvati abo provinu za strazhdannya zhertvi yaksho voni ye uchasnikami situaciyi abo eksperimentu i dlya zmenshennya provini mozhut prinizhuvati zhertvu Lerner ta kolegi stverdzhuyut sho dlya pidtrimki cogo poyasnennya nedostatno dokaziv Voni takozh proveli eksperiment yakij zasvidchiv sho prinizhennya zhertvi vidbuvalos navit koli svidki sposterigachi ne buli zalucheni do eksperimentu a otzhe ne mali prichini vidchuvati provinu Dodatkovi svidchennyaPislya pershih doslidzhen Lernera inshi doslidniki vidtvorili ci rezultati v inshih situaciyah v yakih lyudi stayut zhertvami Cya robota yaka rozpochalas v 1970 ti i trivaye dosi doslidzhuye yak sposterigachi reaguyut na zhertv riznih neshasnih vipadkiv napriklad DTP a takozh zgvaltuvannya nasilstvo v sim yi hvorobi bidnist V cilomu naukovci viznachili sho svidki strazhdan nevinnoyi lyudini mayut tendenciyu prinizhuvati ta zvinuvachuvati zhertv za yih strazhdannya Svidki pidtrimuyut svoyu viru u spravedlivij svit shlyahom zmini svogo znannya pro harakter zhertvi Na pochatku 1970 h socialni psihologi Zik Rubin ta Letisiya Enn Peplo rozrobili shkalu vimiru viri u spravedlivij svit Cya shkala ta yiyi utochnena forma opublikovana v 1975 roci dozvolili vivchennya individualnih osoblivostej viri u spravedlivij svit I bilshist podalshih doslidzhen z cogo pitannya vikoristovuvali cyu shkalu vimiru Nasilstvo Naukovci vivchali yak svidki reaguyut na zhertv zgvaltuvannya ta inshogo nasilstva U vagomomu eksperimenti shodo zgvaltuvannya i viri u spravedlivij svit zdijsnenomu Lindoyu Kali ta yiyi kolegami naukovci nadavali dvom grupam uchasnikam opis spilkuvannya cholovika ta zhinki Opis buv absolyutno odnakovij krim kincivki v teksti dlya odniyeyi grupi vona bula nejtralnoyu a dlya drugoyi zakinchuvalas zgvaltuvannyam zhinki cholovikom Uchasniki drugoyi grupi zaznachili sho zgvaltuvannya v kinci bulo neminuchim i zvinuvatili povedinku zhinki ale ne yiyi harakteristiki Ci rezultati bagatorazovo pidtverdzheni v tomu chisli doslidami de vikoristovuvalos nasilnicke zakinchennya proti shaslivogo osvidchennya Inshi doslidniki otrimali shozhij fenomen v ocinci simejnogo nasillya Tak odne z doslidzhen viyavilo sho pokladannya svidkom sposterigachem provini na zhertvu zhinku zrostaye po miri zbilshennya intimnosti stosunkiv svidki pokladali vinu na lihodiya lishe v najbilsh silnomu vipadku nasilstva koli cholovik napav na prosto znajomu zhinku Ckuvannya Naukovci zastosuvali gipotezu spravedlivogo svitu i dlya poyasnennya ckuvannya Z urahuvannyam inshih doslidzhen shodo viri u spravedlivij svit doslidniki vihodili z pripushennya sho svidki budut prinizhuvati ta vinuvatiti zhertvu ckuvannya odnak doslidzhennya pokazali protilezhne osobi yaki silno viryat v spravedlivij svit silnishe zasudzhuyut ckuvannya Inshi doslidniki dijshli visnovku sho silna vira u spravedlivij svit asociyuyetsya z nizhchimi rivnyami zalyakuvalnoyi povedinki Cej visnovok vidpovidaye rozuminnyu Lernera sho vira u spravedlivij svit funkcionuye yak kontrakt yakij upravlyaye povedinkoyu Ye takozh dodatkovi dokazi sho vira u spravedlivij svit zahishaye dobre stanovishe ditej ta pidlitkiv u shkilnomu seredovishi Hvoroba Ryad naukovciv dijshov visnovku sho sposterigachi ocinyuyut hvorih lyudej yak vidpovidalnih za svoyu hvorobu V odnomu z eksperimentiv lyudej yaki hvorili na rizni hvorobi prinizhuvali za shkaloyu privablivosti bilshe nizh zdorovih lyudej u porivnyanni zi zdorovimi lyudmi prinizhennya zhertvi sposterigalos po vidnoshennyu do hvorih rozlad shlunku pnevmoniyu ta rak shlunku Bilsh togo prinizhennya bulo tim bilshe chim serjoznisha hvoroba za viklyuchennyam raku Takozh doslidzhennya pidtverdzhuyut sho bilsha vira u spravedlivij svit pov yazana z bilshim prinizhennyam zhertv SNIDu Bidnist U bilsh nedavnih doslidzhennyah naukovci vivchali yak lyudi reaguyut na bidnist kriz fokus gipotezi spravedlivogo svitu Silna vira u spravedlivij svit asociyuyetsya zi zvinuvachennyami bidnih u bidnosti a slabka vira zi zdatnistyu bachiti zovnishni prichini bidnosti vklyuchno z svitovoyu ekonomichnoyu sistemoyu vijnoyu ta ekspluataciyeyu Sam yak zhertva Div takozh ta Deyaki doslidzhennya viri u spravedlivij svit vivchali yaka lyudi reaguyut koli voni sami ye zhertvami Davnye doslidzhennya doktora Yanofa Bulmana pokazalo sho zhertvi zgvaltuvannya chasto zvinuvachuyut svoyu vlasnu povedinku ale ne svoyi harakteristiki u svoyij Bula visunuta gipoteza sho prichinoyu cogo ye te sho zvinuvachennya vlasnoyi povedinki robit podiyu bilsh kontrolovanoyu Doslidzhennya zhertv nasilstva hvorobi bidnosti ta inshi shozhi na nih vsi pidtverdzhuvali zv yazok mizh viroyu sposterigachiv u spravedlivij svit ta yih tendenciyeyu zvinuvachuvati zhertv u yih strazhdannyah sho privelo do shirokogo sprijnyattya gipotezi spravedlivogo svitu Teoretichne pokrashennyaNastupna robota shodo ocinki viri u spravedlivij svit fokusuvalis na identifikaciyi riznih vimiriv ciyeyi viri Cya robota mala naslidkom rozrobku novih vimiriv viri u spravedlivij svit ta dodatkove doslidzhennya Prognozovani vimiri viri u spravedlivij svit vklyuchayut viru u nespravedlivij svit viru u immanentnu spravedlivist ta kincevu spravedlivist nadiyu na spravedlivist ta viru u svoyu zdatnist zmenshiti nespravedlivist Insha robota fokusuvalas na doslidzhenni riznih sfer de mozhe diyati vira u spravedlivij svit lyudi mozhut mati riznu viru u spravedlivist v osobistij socialno politichnij socialnij sferah tosho Najbilsh znachusha riznicya bula viyavlena mizh viroyu u spravedlivij svit dlya sebe osobiste ta dlya inshih zagalne Pri chomu peresha bula pov yazna z lipshimi naslidkami dlya psihichnogo zdorov ya KorelyatiNaukovci vikoristali mehanizmi vimiru u spravedlivij svit dlya doslidzhennya ponyat yaki korelyuyut z silnoyu abo slabkoyu viroyu u spravedlivij svit Obmezhena kilkist doslidzhen vivchala ideologichni korelyati viri u spravedlivij svit Ci doslidzhennya vstanovili socialno politichni korelyati viri u spravedlivij svit vklyuchno z pravim avtoritarizmom ta Doslidzhennya takozh vstanovili sho vira u spravedlivij svit korelyuye z aspektami religijnosti Natomist doslidzhennya demografichnih vidminnostej yaka provodilis v SShA vklyuchno z gendernimi ta rasovimi vidminnostyami ne vstanovili sistematichnoyi riznici ale natyakayut na rasovi vidminnosti v tomu sensi sho afroamerikanci mayut najnizhchi rivni viri u spravedlivij svit Rozvitok mehanizmiv vimiru viri u spravedlivij svit dozvoliv naukovcyam vivchati kros kulturni vidminnosti takoyi viri Perevazhna bilshist doslidzhen pokazuye sho vira u spravedlivij svit prisutnya u riznih kulturah Tak odne z doslidzhen vivchalo viru u spravedlivij svit u studentiv 12 krayin i vstanovilo sho u krayinah de bilshist naselennya bezvladne vira u spravedlivij svit yak pravilo slabsha Ce pidtrimuye gipotezu u spravedlivij svit u tomu sensi sho bezvladni lyudi mali bilshe personalnogo ta socialnogo dosvidu shob perekonatisya sho svit ne ye spravedlivim ta peredbachuvanim Potochni doslidzhennyaPozitivnij efekt na psihichne zdorov ya Hocha bilshist pochatkovogo vivchennya viri u spravedlivij svit fokusuvalas na yiyi negativnih socialnih naslidkah inshi doslidzhennya pripuskayut sho taka vira ye dobroyu i navit neobhidnoyu dlya psihichnogo zdorov ya Vira u spravedlivij svit asociyuyetsya z krashim zadovolennyam zhittyam ta dobrim stanom i menshim vplivom depresiyi Naukovci aktivno doslidzhuyut prichini za yakimi vira u spravedlivij svit mozhe mati taki vidnosini z psihichnim zdorov yam bulo zrobleno pripushennya sho taka vira mozhe buti osobistim resursom abo strategiyeyu vizhivannya yaki stvoryuyut bar yeri shodennogo zhittya ta stresu vid travmatichnih podij Cya gipoteza pripuskaye sho viru u spravedlivij svit mozhna rozumiti yak Doslidzhennya korelyativ takozh vkazuyut na te sho vira u spravedlivij svit korelyuye z vnutrishnim lokusom kontrolyu silna vira lyudini u spravedlivij svit asociyuyetsya z bilshim sprijnyattyam ta menshoyu nezadovolenistyu negativnimi aspektami zhittya ciyeyi lyudini Ce mozhe buti odnim z shlyahiv yak cya vira vplivaye na psihichne zdorov ya Odnak inshi naukovci pripustili sho cej zv yazok pravdivij lishe dlya viri u spravedlivij svit po vidnoshennyu do sebe a ot vira u spravedlivij svit po vidnoshennyu do inshih zgidno yih doslidzhen pov yazana z negativnimi socialnimi fenomenami zvinuvachennya ta prinizhennya zhertv Mizhnarodni doslidzhennya Bilshe nizh cherez 40 rokiv pislya osnovopolozhnoyi roboti Lernera pro viru u spravedlivij svit naukovci prodovzhuyut doslidzhuvati cej fenomen Na sogodni robota zoseredzhena perevazhno v SShA Yevropi Avstraliyi ta Aziyi Suttyevij vkladu neshodavni doslidzhennya vnesli nimecki vcheni Yih robota bula vidana pid redakciyeyu Lernera ta nazvoyu Reakciyi na viktimizaciyu ta vira u spravedlivij svit Div takozhKarma Zaperechennya Zvinuvachennya zhertvi Kandid abo Optimizm Logichni hibi Moralna panika Perelik kognitivnih uperedzhen Povzuchij determinizm Sindrom zlogo svitu Teodiceya Fundamentalna pomilka atribuciyiPrimitkiLerner M J amp Montada L 1998 An Overview Advances in Belief in a Just World Theory and Methods in Leo Montada amp M J Lerner Eds Responses to Victimizations and Belief in a Just World 1 7 Plenum Press New York Furnham A 2003 Belief in a just world research progress over the past decade Personality and Individual Differences 34 795 817 Montada L amp Lerner M J 1998 Preface in Leo Montada amp M J Lerner Eds Responses to Victimizations and Belief in a Just World pp vii viii Plenum Press New York Lerner M J amp Simmons C H 1966 Observer s reaction to the innocent victim Compassion or rejection Journal of Personality and Social Psychology 4 2 203 210 Lerner 1980 The Belief in a Just World A Fundamental Delusion Plenum New York Lerner M J amp Miller D T 1978 Just world research and the attribution process Looking back and ahead Psychological Bulletin 85 5 1030 1051 Maes J 1998 Eight Stages in the Development of Research on the Construct of BJW in Leo Montada amp M J Lerner Eds Responses to Victimizations and Belief in a Just World pp 163 185 Plenum Press New York Linden M amp Maercker A 2011 Embitterment Societal psychological and clinical perspectives Wien Springer Howard J 1984 Societal influences on attribution Blaming some victims more than others Journal of Personality and Social Psychology 47 3 494 505 Godfrey B amp Lowe C 1975 Devaluation of innocent victims An attribution analysis within the just world paradigm Journal of Personality and Social Psychology 31 944 951 Lerner M J 1970 The desire for justice and reactions to victims In J Macaulay amp L Berkowitz Eds Altruism and helping behavior pp 205 229 New York Academic Press Davis K amp Jones E 1960 Changes in interpersonal perception as a means of reducing cognitive dissonance Journal of Abnormal and Social Psychology 61 402 410 Glass D 1964 Changes in liking as a means of reducing cognitive discrepancies between self esteem and aggression Journal of Personality 1964 32 531 549 Cialdini R B Kenrick D T amp Hoerig J H 1976 Victim derogation in the Lerner paradigm Just world or just justification Journal of Personality and Social Psychology 33 6 719 724 Reichle B Schneider A amp Montada L 1998 How do observers of victimization preserve their belief in a just world cognitively or actionally In L Montada amp M J Lerner Eds Responses to victimization and belief in a just world pp 55 86 New York Plenum Rubin Z amp Peplau A 1973 Belief in a just world and reactions to another s lot A study of participants in the national draft lottery Journal of Social Issues 29 73 93 Rubin Z amp Peplau L A 1975 Who believes in a just world Journal of Social Issues 31 65 89 Janoff Bulman R Timko C amp Carli L L 1985 Cognitive biases in blaming the victim Journal of Experimental Social Psychology 21 2 161 177 Carli L L 1999 Cognitive Reconstruction Hindsight and Reactions to Victims and Perpetrators Personality and Social Psychology Bulletin 25 8 966 979 Summers G amp Feldman N S 1984 Blaming the victim versus blaming the perpetrator An attributional analysis of spouse abuse Symposium A Quarterly Journal In Modern Foreign Literatures 2 4 339 347 Fox C L Elder T Gater J amp Johnson E 2010 The association between adolescents beliefs in a just world and their attitudes to victims of bullying The British journal of educational psychology 80 Pt 2 183 98 Correia I amp Dalbert C 2008 School Bullying European Psychologist 13 4 248254 Correia I Kamble S V amp Dalbert C 2009 Belief in a just world and well being of bullies victims and defenders a study with Portuguese and Indian students Anxiety stress and coping 22 5 497 508 Gruman J C amp Sloan R P 1983 Disease as Justice Perceptions of the Victims of Physical Illness Basic and Applied Social Psychology 4 1 39 46 Furnham A amp Procter E 1992 Sphere specific just world beliefs and attitudes to AIDS Human Relations 45 265 280 Harper D J Wagstaff G F Newton J T amp Harrison K R 1990 Lay causal perceptions of third world poverty and the just world theory Social Behavior and Personality an international journal 18 2 235 238 Scientific Journal Publishers Harper D J amp Manasse P R 1992 The Just World and the Third World British explanations for poverty abroad The Journal of social psychology 6 Heldref Publications Janoff Bulman R 1979 Characterological versus behavioral self blame inquiries into depression and rape Journal of personality and social psychology 37 10 1798 809 Dalbert C Lipkus I M Sallay H amp Goch I 2001 A just and unjust world Structure and validity of different world beliefs Personality and Individual Differences 30 561 577 Maes J 1998 Immanent justice and ultimate justice two ways of believing in justice In L Montada amp M Lerner Eds Responses to victimization and belief in a just world pp 9 40 New York Plenum Press Mohiyeddini C amp Montada L 1998 BJW and self efficacy in coping with observed victimization In L Montada amp M Lerner Eds Responses to victimizations and belief in the just world pp 43 53 New York Plenum Lipkus I M Dalbert C amp Siegler I C 1996 The Importance of Distinguishing the Belief in a Just World for Self Versus for Others Implications for Psychological Well Being Personality and Social Psychology Bulletin 22 7 666 677 Lambert A J Burroughs T amp Nguyen T 1999 Perceptions of risk and the buffering hypothesis The role of just world beliefs and right wing authoritarianism Personality and Social Psychology Bulletin 25 6 643 656 Furnham A amp Procter E 1989 Belief in a just world review and critique of the individual difference literature British Journal of Social Psychology 28 365 384 Begue L 2002 Beliefs in justice and faith in people just world religiosity and interpersonal trust Personality and Individual Differences 32 3 375 382 Kurst J Bjorck J amp Tan S 2000 Causal attributions for uncontrollable negative events Journal of Psychology and Christianity 19 47 60 Calhoun L amp Cann A 1994 Differences in assumptions about a just world ethnicity and point of view Journal of Social Psychology 134 765 770 Hunt M 2000 Status religion and the belief in a just world comparing African Americans Latinos and Whites Social Science Quarterly 81 325 343 Furnham A 1993 Just world beliefs in twelve societies Journal of Social Psychology 133 317 329 Furnham A 1992 Relationship knowledge and attitudes towards AIDS Psychological Reports 71 1149 1150 Dalbert C 2001 The justice motive as a personal resource dealing with challenges and critical life events New York Plenum Ritter C Benson D E amp Snyder C 1990 Belief in a just world and depression Sociological Perspective 25 235 252 Hafer C amp Olson J 1998 Individual differences in beliefs in a just world and responses to personal misfortune In L Montada amp M Lerner Eds Responses to victimizations and belief in the just world pp 65 86 New York Plenum Taylor S E amp Brown J 1988 Illusion and well being A social psychological perspective on mental health Psychological Bulletin 103 193 210 Sutton R amp Douglas K 2005 Justice for all or just for me More evidence of the importance of the self other distinction in just world beliefs Personality and Individual Differences 39 3 637 645 Montada L amp Lerner M Eds 1998 Responses to victimizations and belief in the just world New York Plenum PosilannyaHafer C L Begue 2005 PDF Psychological Bulletin 131 1 128 167 doi 10 1037 0033 2909 131 1 128 Arhiv originalu PDF za 20 lipnya 2014 Procitovano 24 chervnya 2014 Lerner Melvin J 1980 The Belief in a Just World A Fundamental Delusion Perspectives in Social Psychology New York Plenum Press ISBN 978 0 306 40495 5 Lerner M Simmons C H 1966 Observer s Reaction to the Innocent Victim Compassion or Rejection Journal of Personality and Social Psychology 4 2 203 210 doi 10 1037 h0023562 PMID 5969146 Montada Leo Lerner Melvin J 1998 Responses to Victimization and Belief in a Just World Critical Issues in Social Justice ISBN 978 0 306 46030 2 Rubin Z Peplau L A 1975 PDF Journal of Social Issues 31 3 65 90 doi 10 1111 j 1540 4560 1975 tb00997 x Arhiv originalu PDF za 20 lipnya 2011 Procitovano 24 chervnya 2014 Reprinted 1977 in Reflections XII 1 1 26 Rubin Z Peplau L A 1973 PDF Journal of Social Issues 29 4 73 94 doi 10 1111 j 1540 4560 1973 tb00104 x Arhiv originalu PDF za 20 lipnya 2011 Procitovano 24 chervnya 2014 DzherelaThe Just World Hypothesis 1 bereznya 2013 u Wayback Machine Issues in Ethics The Just World Theory 29 travnya 2014 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ