Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Грош, або гріш (від лат. grossus denarius — «товстий денарій», італ. grosso, фр. gros, англ. groat, нім. Groschen, чеськ. groš, пол. grosz, угор. garas) — назва монет різних країн і часів, що вперше були викорбувані в торгових містах-республіках Північної Італії наприкинці XII століття під назвою гроссо і набули значного поширення в заальпійській Європі після того, як в 1266 році у Французькому королівстві почали карбувати турський грош, а з 1300 року в Богемському — празький грош. Поява в XIII столітті в Європі монети типу грош знаменувала завершення 400-літнього періоду, що називається нумізматами «добою денарія» і початок більш ніж 300-літньої «доби гроша», що тривала до початку XVI століття, коли в Європі зявився новий еталон великої срібної монети — талер.
| Грош | |||
|---|---|---|---|
| |||
Грош став першою масовою срібною монетою, що з'явилась на додачу до каролінзького денарія, який з VIII століття був мало не єдиною монетою, що карбувалась в Європі. Протягом чотирьохсот років місцеві аналоги каролінзького денарія дуже знецінились через поступову втрату вмісту срібла і фактично перетворились з срібної на білонну монету. Грош відрізнявся від денарія значно вищою пробою срібла і більшою вагою (звідки пішла його назва лат. grossus denarius — товстий денарій), через що монета швидко набула популярності і на декілька століть стала головною срібною Європи.
Завдяки масовому карбуванню з 1300 року якісного «празького гроша», грош отримав широке застосування також в країнах Центральної та Східної Європи, де з часом почали карбуватись його місцеві аналоги. В українській і білоруській мовах від його назви утворений загальний термін «гроші».
Поява і поширення гроша
Назва «грош» походить від італійської срібної монети кінця XII століття «товстий денарій» (лат. denarius grossus, дослівно — товстий денарій), на противагу звичайним «тонким» денаріям, що на той час перебували в обігу в усій Європі.
Вперше монета з назвою «товстий денарій» або гроссо (італ. grosso) зявилась в 1172 року в Генуезькій республіці. Це була срібна монета вагою 1,46 г. срібля 958 проби, що прирівнювалась до 4-х генуезьких «тонких» денаріїв. Але справжній прорив як новий європейський стандарт для срібної торгової монети зробила монета під назвою гроссо, яку біля 1200 року почала карбувати Венеційська республіка. Ця монета вжила 2,2 грама і містила 98,5 ‰ чистого срібла, найвищу пробу, яку могла досягнути середньовічна металургія
Новий «товстий денарій» мав дві важливі переваги перед старими «тонкими» денаріями. По-перше, високій вміст срібла в новій монеті зробив її прийнятною для міжнародної торгівлі за межами місця її карбування. По-друге, шляхом заміни великої десятків менших монет на одну велику були зменшені витрати на її карбування, а також значно спрощені облік та транспортування. Невдовзі монети типу венеційського «гроссо» з'явився у інших торгових містах північної Італії — в Пізі, Лукці, Флоренції, Болоньї та Анконі. Римський сенат також карбував гроссо в середині XIII століття, але саме венеційське гроссо стало гоовною міжнародною торговою валютою в Південній Європі. У XIII столітті Мартіно да Канале стверджував, що венеційське гроссо «поширене в усьому світі через його хорошу якість».
Поширення монети типу грош в Західній Європі відбулось після того, як в 1266 році у Франції за правління Людовіка ІХ в місті Турі було випущено турський грош (фр. gros tournois, гро турнуа) — срібну монету 958-ї проби вагою 4,22 г. Проба, а пізніше вага цих монет з часом погіршувалася і 1365 року турський грош важив уже 2,55 г.
В Англії аналог французького турського гроша випущено в 1279 році королем Едуардом I під назвою гроут (англ. groat). З 1351 року почалось регулярне карбування гроута, вагою 4,23 г срібла — він прирівнювався до 4 пенні.
В Каталонії за зразком турського гроша в 1285 році Педро III Великий розпочав карбувати в Барселоні срібну монету під назвою кроат, що мала вагу біля 3 грамів, а в середині 1300-х років в Кастилії з'явився реал, що важив 3.35 грама срібла 930 проби.
Роль, яку відіграв турський грош для поширення цього типу монет в Західній Європі, в Центральній та Східній Європі відіграв празький грош, що з 1300 року у значних кількостях почав карбуватись в Богемії. Празький грош, що мав вагу 3,7 грама срібла 938 проби, в XIV столітті набули такого широкого міжнародного обігу, що в українській та білоруській мовах це слово отримало поняття грошей як таких. На початку XIV ст. в Кутній Горі був заснований центральний монетний двір Чехії, що зробило місто гірників другим за значенням містом королівства. Завдяки масовому карбуванню тут так званого «празького гроша», що мав твердий вміст срібла, була усунена роз'єднаність грошової системи багатьох країн, значно активізувалась міжнародна торгівля, Прага стала одним із важливіших культурних і політичних центрів середньовічної Європи.
1338 року в Тюрингії, а згодом Саксонії почалося карбування мейсенського гроша (важив 3,797 г і містив 3,375 г срібла), який мав широкий обіг по всій Німеччині.
В XIV ст. монету типу гроша почали карбувати Нідерланди, місцевий гроот (нід. groot) мав 3,96 г срібла при загальній вазі 4,14 г. Аналогічною до гроша була монета стювер.
У Центральній Європі
У Центральній Європі перші монети типу грош почали карбувати близько 1300 року у Богемії (празький грош). За цим прикладом з 1329 року грош (угор. garas) почала карбувати Угорщина, близько 1338 року — Польське Королівство (краківський грош) і близько 1380 року — Молдавське князівство (молдавський грош).
На українських землях
Як свідчать археологічні знахідки, в Галицько-Волинському князівстві, принаймні частково, користувались празьким грошем, який почав карбуватись з 1300 року і з 2-ї половини XIV століття монети типу гроша були основними на грошовому ринкові українських земель, спочатку у Галицько-Волинському князівстві, а згодом на його територіях, що потрапили до складу Литовського князівства та Польського королівства.
В 1338 році Польське королівство почало карбувати свою власну валюту — краківський грош, що був спроектований на основі гроша празького, проте після 1346 року його карбування припинилось.
Через 180 років після припинення карбування краківського гроша, з 1526 року в Польському королівстві після проведення грошової реформи Сигізмунда І почали карбувати так званий польський грош. Польський грош в середньому важив 2,059 гр. і карбувався зі срібла 375-ї проби на Краківському, Віленському, Торуньському, Гданському та Ельблонзькому монетних дворах. На той час польський грош оцінювався в 18 денаріїв, а 1 злотий вартував 30 польських грошей.
Незабаром у Литовському кнізівстві почали карбувати більший за вмістом срібла литовський грош. Один польський грош відповідав по вмісту срібла 8-ми литовських денаріям (пенязям), тоді як один литовський грош — 10-ти. За короля Сігізмунда ІІ Авґуста карбувався тільки у Вільнюсі частково за польською стопою, яка була нижча за литовську.
У результаті грошових реформ Стефана Баторія 1578—1580 років проведено уніфікацію польської та литовської монетних систем. Польський і литовський гроші стали однаковими за вагою і пробою металу, відмінності зберігались у зовнішньому оформленні. Наймасштабніше карбування грошей відбувалося за часів панування Сигізмунда III Ваза (1587—1632). Тоді польські гроші карбувались на монетних дворах Вільнюса, Олькуша, Мальборґа, Гданська, Риги. За короля Сігізмунда ІІІ Вази карбувались також в Кракові, Бидгощі, Познані, припили — в Мальборґу, Ризі.
За короля Яна ІІ Казимира карбувався білонний польський грош, з 1752 року — мідний. За короля Станіслава-Августа Понятовського (1764—1795) карбували мідний грош (30 м п. г. = 1 злотий), срібний грош (4 ср. п. г. = 1 злотий). Після поділів Речі Посполитої Австрійська монархія карбувала мідні польські гроші для австрійської Галичини в 1794 році, Пруссія для території Польщі, що відійшла до неї — в 1796-98 роках, Варшавське герцогство — в 1810—1814 роках, Познаньське князівство — в 1816 році.
З 1924 року став частиною грошової системи ІІ Речі Посполитої як 1/100 злотого.
1654 року мідний грош, що дорівнював 2 копійкам, появився в Московії; назва збереглась до грошової реформи Канкріна 1839—1843 років. Після неї грошем стали називати деньгу через випуск двомовних польсько-російських монет.
Сучасний грош
Сьогодні грош як розмінна монета зберігся у Польщі (100 грошів = 1 злотий); в 1924—38 і 1945—2001 роках грош був монетою в Австрії (100 грошів = 1 шилінг).
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Грош
Примітки
- Zaoral Roman. Silver and glass in medieval trade and cultural exchange between Venice and the kingdom of Bohemia // Český časopis historický. — 2011. — Vol. 109, № 2. — P. 235—261.
- Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь… — С. 36.
- John Porteous, Coins In History, page 84.
- Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь… — С. 36—37.
Джерела
- Шуст Р. М. Гріш, грош [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 208. — .
- Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь. — Львов, издательство при ЛГУ // объединение «Вища школа», 1975. — 156 с. — 292 ил. (рос.)
- Осьмак // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1257. — 1000 екз.
- Грош // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapit Grish perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Grosh abo grish vid lat grossus denarius tovstij denarij ital grosso fr gros angl groat nim Groschen chesk gros pol grosz ugor garas nazva monet riznih krayin i chasiv sho vpershe buli vikorbuvani v torgovih mistah respublikah Pivnichnoyi Italiyi naprikinci XII stolittya pid nazvoyu grosso i nabuli znachnogo poshirennya v zaalpijskij Yevropi pislya togo yak v 1266 roci u Francuzkomu korolivstvi pochali karbuvati turskij grosh a z 1300 roku v Bogemskomu prazkij grosh Poyava v XIII stolitti v Yevropi moneti tipu grosh znamenuvala zavershennya 400 litnogo periodu sho nazivayetsya numizmatami doboyu denariya i pochatok bilsh nizh 300 litnoyi dobi grosha sho trivala do pochatku XVI stolittya koli v Yevropi zyavivsya novij etalon velikoyi sribnoyi moneti taler GroshPrazkij grosh Vaclava II Bogemske korolivstvo mizh 1300 i 1305 r 27 mm 3 72 g 5h Grosh stav pershoyu masovoyu sribnoyu monetoyu sho z yavilas na dodachu do karolinzkogo denariya yakij z VIII stolittya buv malo ne yedinoyu monetoyu sho karbuvalas v Yevropi Protyagom chotirohsot rokiv miscevi analogi karolinzkogo denariya duzhe znecinilis cherez postupovu vtratu vmistu sribla i faktichno peretvorilis z sribnoyi na bilonnu monetu Grosh vidriznyavsya vid denariya znachno vishoyu proboyu sribla i bilshoyu vagoyu zvidki pishla jogo nazva lat grossus denarius tovstij denarij cherez sho moneta shvidko nabula populyarnosti i na dekilka stolit stala golovnoyu sribnoyu Yevropi Zavdyaki masovomu karbuvannyu z 1300 roku yakisnogo prazkogo grosha grosh otrimav shiroke zastosuvannya takozh v krayinah Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi de z chasom pochali karbuvatis jogo miscevi analogi V ukrayinskij i biloruskij movah vid jogo nazvi utvorenij zagalnij termin groshi Poyava i poshirennya groshaGenuezkij grosso 1272 1 37 g Venecijskij grosso Enriko Dandolo 1193 1205 Turskij grosh Lyudovika IX 1266 Barselonskij kroat Pedro III Velikogo 1285 Nazva grosh pohodit vid italijskoyi sribnoyi moneti kincya XII stolittya tovstij denarij lat denarius grossus doslivno tovstij denarij na protivagu zvichajnim tonkim denariyam sho na toj chas perebuvali v obigu v usij Yevropi Vpershe moneta z nazvoyu tovstij denarij abo grosso ital grosso zyavilas v 1172 roku v Genuezkij respublici Ce bula sribna moneta vagoyu 1 46 g sriblya 958 probi sho pririvnyuvalas do 4 h genuezkih tonkih denariyiv Ale spravzhnij proriv yak novij yevropejskij standart dlya sribnoyi torgovoyi moneti zrobila moneta pid nazvoyu grosso yaku bilya 1200 roku pochala karbuvati Venecijska respublika Cya moneta vzhila 2 2 grama i mistila 98 5 chistogo sribla najvishu probu yaku mogla dosyagnuti serednovichna metalurgiya Novij tovstij denarij mav dvi vazhlivi perevagi pered starimi tonkimi denariyami Po pershe visokij vmist sribla v novij moneti zrobiv yiyi prijnyatnoyu dlya mizhnarodnoyi torgivli za mezhami miscya yiyi karbuvannya Po druge shlyahom zamini velikoyi desyatkiv menshih monet na odnu veliku buli zmensheni vitrati na yiyi karbuvannya a takozh znachno sprosheni oblik ta transportuvannya Nevdovzi moneti tipu venecijskogo grosso z yavivsya u inshih torgovih mistah pivnichnoyi Italiyi v Pizi Lukci Florenciyi Bolonyi ta Ankoni Rimskij senat takozh karbuvav grosso v seredini XIII stolittya ale same venecijske grosso stalo goovnoyu mizhnarodnoyu torgovoyu valyutoyu v Pivdennij Yevropi U XIII stolitti Martino da Kanale stverdzhuvav sho venecijske grosso poshirene v usomu sviti cherez jogo horoshu yakist Poshirennya moneti tipu grosh v Zahidnij Yevropi vidbulos pislya togo yak v 1266 roci u Franciyi za pravlinnya Lyudovika IH v misti Turi bulo vipusheno turskij grosh fr gros tournois gro turnua sribnu monetu 958 yi probi vagoyu 4 22 g Proba a piznishe vaga cih monet z chasom pogirshuvalasya i 1365 roku turskij grosh vazhiv uzhe 2 55 g V Angliyi analog francuzkogo turskogo grosha vipusheno v 1279 roci korolem Eduardom I pid nazvoyu grout angl groat Z 1351 roku pochalos regulyarne karbuvannya grouta vagoyu 4 23 g sribla vin pririvnyuvavsya do 4 penni Mejsenskij grosh Fridriha III 1349 1381 Aahenskij grosh 1402 roku korol Franciyi Karl VI Bozhevilnij Pershi datovani vipuski v Yevropi V Kataloniyi za zrazkom turskogo grosha v 1285 roci Pedro III Velikij rozpochav karbuvati v Barseloni sribnu monetu pid nazvoyu kroat sho mala vagu bilya 3 gramiv a v seredini 1300 h rokiv v Kastiliyi z yavivsya real sho vazhiv 3 35 grama sribla 930 probi Rol yaku vidigrav turskij grosh dlya poshirennya cogo tipu monet v Zahidnij Yevropi v Centralnij ta Shidnij Yevropi vidigrav prazkij grosh sho z 1300 roku u znachnih kilkostyah pochav karbuvatis v Bogemiyi Prazkij grosh sho mav vagu 3 7 grama sribla 938 probi v XIV stolitti nabuli takogo shirokogo mizhnarodnogo obigu sho v ukrayinskij ta biloruskij movah ce slovo otrimalo ponyattya groshej yak takih Na pochatku XIV st v Kutnij Gori buv zasnovanij centralnij monetnij dvir Chehiyi sho zrobilo misto girnikiv drugim za znachennyam mistom korolivstva Zavdyaki masovomu karbuvannyu tut tak zvanogo prazkogo grosha sho mav tverdij vmist sribla bula usunena roz yednanist groshovoyi sistemi bagatoh krayin znachno aktivizuvalas mizhnarodna torgivlya Praga stala odnim iz vazhlivishih kulturnih i politichnih centriv serednovichnoyi Yevropi 1338 roku v Tyuringiyi a zgodom Saksoniyi pochalosya karbuvannya mejsenskogo grosha vazhiv 3 797 g i mistiv 3 375 g sribla yakij mav shirokij obig po vsij Nimechchini V XIV st monetu tipu grosha pochali karbuvati Niderlandi miscevij groot nid groot mav 3 96 g sribla pri zagalnij vazi 4 14 g Analogichnoyu do grosha bula moneta styuver U Centralnij YevropiKrakivskij grosh Kazimira III Velikogo 1333 1370 Moldavskij grosh Petru I Musata 1375 1391 rr Litovskij grosh 1536 Polskij grosh Stefana Batoriya 1582 U Centralnij Yevropi pershi moneti tipu grosh pochali karbuvati blizko 1300 roku u Bogemiyi prazkij grosh Za cim prikladom z 1329 roku grosh ugor garas pochala karbuvati Ugorshina blizko 1338 roku Polske Korolivstvo krakivskij grosh i blizko 1380 roku Moldavske knyazivstvo moldavskij grosh Na ukrayinskih zemlyahYak svidchat arheologichni znahidki v Galicko Volinskomu knyazivstvi prinajmni chastkovo koristuvalis prazkim groshem yakij pochav karbuvatis z 1300 roku i z 2 yi polovini XIV stolittya moneti tipu grosha buli osnovnimi na groshovomu rinkovi ukrayinskih zemel spochatku u Galicko Volinskomu knyazivstvi a zgodom na jogo teritoriyah sho potrapili do skladu Litovskogo knyazivstva ta Polskogo korolivstva V 1338 roci Polske korolivstvo pochalo karbuvati svoyu vlasnu valyutu krakivskij grosh sho buv sproektovanij na osnovi grosha prazkogo prote pislya 1346 roku jogo karbuvannya pripinilos Cherez 180 rokiv pislya pripinennya karbuvannya krakivskogo grosha z 1526 roku v Polskomu korolivstvi pislya provedennya groshovoyi reformi Sigizmunda I pochali karbuvati tak zvanij polskij grosh Polskij grosh v serednomu vazhiv 2 059 gr i karbuvavsya zi sribla 375 yi probi na Krakivskomu Vilenskomu Torunskomu Gdanskomu ta Elblonzkomu monetnih dvorah Na toj chas polskij grosh ocinyuvavsya v 18 denariyiv a 1 zlotij vartuvav 30 polskih groshej Nezabarom u Litovskomu knizivstvi pochali karbuvati bilshij za vmistom sribla litovskij grosh Odin polskij grosh vidpovidav po vmistu sribla 8 mi litovskih denariyam penyazyam todi yak odin litovskij grosh 10 ti Za korolya Sigizmunda II Avgusta karbuvavsya tilki u Vilnyusi chastkovo za polskoyu stopoyu yaka bula nizhcha za litovsku U rezultati groshovih reform Stefana Batoriya 1578 1580 rokiv provedeno unifikaciyu polskoyi ta litovskoyi monetnih sistem Polskij i litovskij groshi stali odnakovimi za vagoyu i proboyu metalu vidminnosti zberigalis u zovnishnomu oformlenni Najmasshtabnishe karbuvannya groshej vidbuvalosya za chasiv panuvannya Sigizmunda III Vaza 1587 1632 Todi polski groshi karbuvalis na monetnih dvorah Vilnyusa Olkusha Malborga Gdanska Rigi Za korolya Sigizmunda III Vazi karbuvalis takozh v Krakovi Bidgoshi Poznani pripili v Malborgu Rizi Polskij grosh Sigizmunda III Vaza 1598 Za korolya Yana II Kazimira karbuvavsya bilonnij polskij grosh z 1752 roku midnij Za korolya Stanislava Avgusta Ponyatovskogo 1764 1795 karbuvali midnij grosh 30 m p g 1 zlotij sribnij grosh 4 sr p g 1 zlotij Pislya podiliv Rechi Pospolitoyi Avstrijska monarhiya karbuvala midni polski groshi dlya avstrijskoyi Galichini v 1794 roci Prussiya dlya teritoriyi Polshi sho vidijshla do neyi v 1796 98 rokah Varshavske gercogstvo v 1810 1814 rokah Poznanske knyazivstvo v 1816 roci Z 1924 roku stav chastinoyu groshovoyi sistemi II Rechi Pospolitoyi yak 1 100 zlotogo 1654 roku midnij grosh sho dorivnyuvav 2 kopijkam poyavivsya v Moskoviyi nazva zbereglas do groshovoyi reformi Kankrina 1839 1843 rokiv Pislya neyi groshem stali nazivati dengu cherez vipusk dvomovnih polsko rosijskih monet Suchasnij groshSogodni grosh yak rozminna moneta zberigsya u Polshi 100 groshiv 1 zlotij v 1924 38 i 1945 2001 rokah grosh buv monetoyu v Avstriyi 100 groshiv 1 shiling Div takozhGroshen Groshova sistema Rechi Pospolitoyi Groshik ruskij Moldavskij grosh Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu GroshPrimitkiZaoral Roman Silver and glass in medieval trade and cultural exchange between Venice and the kingdom of Bohemia Cesky casopis historicky 2011 Vol 109 2 P 235 261 Zvarich V V avtor sostavitel Numizmaticheskij slovar S 36 John Porteous Coins In History page 84 Zvarich V V avtor sostavitel Numizmaticheskij slovar S 36 37 DzherelaShust R M Grish grosh 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 208 ISBN 966 00 0405 2 Zvarich V V avtor sostavitel Numizmaticheskij slovar Lvov izdatelstvo pri LGU obedinenie Visha shkola 1975 156 s 292 il ros Osmak Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1257 1000 ekz Grosh Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980