Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Генуезька ліра (італ. Lira genovese) — валюта Генуезької республіки, що використовувалась як розрахункова одиниця з 1138 до 1797 року. В цей рік Генуезька республіка була захоплена Наполеоном і перетворена спочатку на маріонеткову Лігурійську республіку, а в 1805 році взагалі анексована Францією. Після розгрому наполеонівської Франції, в Генуезька республіка з 1815 року була включена до складу Савойської держави. Монетний двір Генуї продовжував випускати монети до 1860 року.
| Генуезька ліра | |||
|---|---|---|---|
| (італ. Lira genovese) | |||
| |||
| Територія обігу | |||
| Емітент |  Генуезька республіка | ||
| Похідні та паралельні одиниці | |||
| Дробові | сольді (1⁄20) | ||
| денаро (1⁄240) | |||
| Історія | |||
| Дата | 1138 | ||
| Початок вилучення | 1797 | ||
| Валюта-наступниця | Італійська ліра | ||
Історія
У Генуї, як і у всій Італії, ліра спочатку використовувалася як розрахункова одиниця, яка не мала монетного носія. Як і в інших регіонах Італії, ліра срібла в Генуї дорівнювала 240 срібним денаро або 20 сольді. Монетний двір у Генуєзькій республіці розпочав карбувати монети близько 1138 року.
Монети були введені відповідно до подібних версій, випущених в інших країнах Італії, а саме:
- Срібний денаро (denaro) 1138 року. Монета вагою 1,06 грама, із 1⁄3 вміста чистого срібла (або 84,8 г чистого срібла в лірі виходячи з розрахунку 1 ліра=240 денаро);
- Срібний гроссо (grosso) 1172 року вартістю 4 денарі, Монета вагою 1,4 гр із вмістом срібла +23⁄24 (23 карата) чистого срібла (або 80,5 г чистого срібла в лірі);
- Золотий дженовіно (Genovino d'oro) 1252 року, приблизно в той самий час, що й флорентійський флорин. Монета вагою 3,5 г чистого золота і розрахунковою вартістю в 1⁄2 ліри. (7 гр. чистого золота або 70 гр. чистого срібла в лірі);
- Тестон або монета в 1 ліру до 1500 року, що містила приблизно 13 г 23⁄24 чистого срібла (або 12,5 г чистого). Це була найцінніша срібна італійська монета кінця XV століття.
Генуезька валюта набула важливого значення в XVI столітті під час золотого віку генуезької банківської справи, коли Іспанська імперія спрямовувала свої величезні багатства з Іспанської Америки через генуезький Банк Святого Георгія. Тоді Генуя почала карбувати нові монети, а саме:
- Великий скудо д'ардженто, копія міланського дукатона, з чистого срібла 36,64 г і вартістю в 41⁄2 ліри на 1602 р. (8,14 гр чистого срібла в лірі);
- Золотий скудо д'оро, копія іспанського ескудо, з 3,026 г чистого золота, також вартістю 41⁄2 ліри на 1602 р.;
- Золота монета допіо або 2 скудо, також відома як дублон або пістоль.
Однак із занепадом статків генуезьких банків та Іспанської імперії в XVII столітті генуезька ліра також суттєво знецінилася. Вартість срібного скудо зросла до 6,5 ліри в 1646 році, 7,4 ліри в 1671 році та 8,74 ліри безпосередньо перед австрійською окупацією Генуї в 1746 році
З 1671 року Генуезька республіка карбувала срібну монету в 1 ліру вагою 5,2 г. Виробництво було перервано в 1711 році, а потім відновлено між 1745 і 1749 роками.
Після облоги 1746 року генуезька ліра була девальвована, коли вартість скудо д'ардженто піднялося з 8,74 до 9,5 лір (або 3,86 г чистого срібла в лірі).
Карбування срібної ліри було ще раз відновлено між 1783 і 1795 роками і на час завершення періоду республіки в 1797 році, монета в одну ліру важила 4,16 гр. з вмістом чистого срібла 8/9, що дорівнювало 3,70 г чистого срібла або 0,239 г чистого золота. У той час генуезька ліра коштувала за паризьким обмінним курсом на 1⁄5 менше, ніж турнський лівр, її французький аналог, що оцінювався в 4.45 гр. чистого срібла або 0.290 гр. чистого золота.
У 1792—1797 роках республіка карбувала золоті монети номіналом 24, 48, 50 і 100 лір, останні вагою 28,01 г чистого золота.
З 1797 року генуезька ліра та всі її допоміжні одиниці були замінені французьким франком, а потім італійською лірою. Однак генуезький монетний двір продовжував працювати і карбував монети до 1860 року.
Ліра як розрахункова банківська одиниця
Ліра, яка як розрахункова одиниця існувала з XII століття, пізніше була названа lira moneta buona (хороші гроші) або lira fuori banco (поза банком), щоб усунути неоднозначність із величезного набору допоміжних одиниць, які використовувалися в банківській галузі Генуї протягом століть для обліку різних валют, що туди привозилися. Кожна ліра або одиниця нижче також ділиться на 20 солді або 240 денаро. В обліку та в оберті зустрічались такі ліри:
- Ліра moneta buona або Ліра fuori banco з 4,19 г чистого срібла 1746 р.;
- Ліра банко вартістю 1,15 ліри, облікова одиниця депозитів у Банку Святого Георгія, а також підрозділяється на солді банко та денарі банко ;
- Lira moneta di paghi коштує 1,214 ліри для підрахунку іспанських доларів і lira di cartulario вартістю 1,942 ліри для обліку продажу злитків (різні одиниці пов'язані таким чином: Scudo d'Argento = 8,74 ліри = 7,6 ліри banco = 7,2 ліри moneta di paghi = 4,5 lire di cartulario);
- Інші одиниці, що використовуються для біржових котирувань: пецца вартістю 5,75 ліри, скудо д'Ардженто вартістю 8,74 ліри, скудо д'Оро вартістю 10,81 ліри та скудо ді Камбіо вартістю 4,6 ліри; кожна з цих одиниць також поділяється на сольді та денарі .
Див. також
Примітки
- Desimoni, Cornelio. Tavole Descrittive Delle Monete Della Zecca Di Genova Dal 1139-1814 (італ.). Nabu Press.
- it:Monetazione genovese
- M. Cipolla, Carlo. Economic History of World Population. Trophy Pr; 7 edition.
- Kelly, Patrick (1835). The Universal Cambist and Commercial Instructor (англ.).
- Serra, Girolamo. Discorso sulle monete di Genova recitato dal Signor Girolamo Serra rettore dell'Università all'Accademia delle scienze, lettere ed arti, nell'adunanza del dì 15 luglio 1810 (італ.).
- M. Cipolla, Carlo. Le avventure della lira (італ.). Il Mulino.
- Thuillier, Guy (1971). La réforme monétaire de 1785. Annales. Т. 26, № 5. с. 1031—1051. doi:10.3406/ahess.1971.422391. Процитовано 3 грудня 2023.
- Banco di San Giorgio, Wikipedia (італ.), 13 червня 2023, процитовано 29 серпня 2023
- Kelly, Patrick (1821). The Universal Cambist, and Commercial Instructor: Being a Full and Accurate Treatise on the Exchanges, Monies, Weights and Measures of All Trading Nations and Their Colonies; with an Account of Their Banks, Public Funds, and Paper Currencies (англ.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Genuezka lira ital Lira genovese valyuta Genuezkoyi respubliki sho vikoristovuvalas yak rozrahunkova odinicya z 1138 do 1797 roku V cej rik Genuezka respublika bula zahoplena Napoleonom i peretvorena spochatku na marionetkovu Ligurijsku respubliku a v 1805 roci vzagali aneksovana Franciyeyu Pislya rozgromu napoleonivskoyi Franciyi v Genuezka respublika z 1815 roku bula vklyuchena do skladu Savojskoyi derzhavi Monetnij dvir Genuyi prodovzhuvav vipuskati moneti do 1860 roku Genuezka lira ital Lira genovese Genuezka sribna lira 1794 rokuTeritoriya obiguEmitent Genuezka respublikaPohidni ta paralelni odiniciDrobovi soldi 1 20 denaro 1 240 IstoriyaData 1138Pochatok viluchennya 1797Valyuta nastupnicya Italijska liraIstoriyaU Genuyi yak i u vsij Italiyi lira spochatku vikoristovuvalasya yak rozrahunkova odinicya yaka ne mala monetnogo nosiya Yak i v inshih regionah Italiyi lira sribla v Genuyi dorivnyuvala 240 sribnim denaro abo 20 soldi Monetnij dvir u Genuyezkij respublici rozpochav karbuvati moneti blizko 1138 roku Moneti buli vvedeni vidpovidno do podibnih versij vipushenih v inshih krayinah Italiyi a same Sribnij denaro denaro 1138 roku Moneta vagoyu 1 06 grama iz 1 3 vmista chistogo sribla abo 84 8 g chistogo sribla v liri vihodyachi z rozrahunku 1 lira 240 denaro Sribnij grosso grosso 1172 roku vartistyu 4 denari Moneta vagoyu 1 4 gr iz vmistom sribla 23 24 23 karata chistogo sribla abo 80 5 g chistogo sribla v liri Zolotij dzhenovino Genovino d oro 1252 roku priblizno v toj samij chas sho j florentijskij florin Moneta vagoyu 3 5 g chistogo zolota i rozrahunkovoyu vartistyu v 1 2 liri 7 gr chistogo zolota abo 70 gr chistogo sribla v liri Teston abo moneta v 1 liru do 1500 roku sho mistila priblizno 13 g 23 24 chistogo sribla abo 12 5 g chistogo Ce bula najcinnisha sribna italijska moneta kincya XV stolittya Genuezka valyuta nabula vazhlivogo znachennya v XVI stolitti pid chas zolotogo viku genuezkoyi bankivskoyi spravi koli Ispanska imperiya spryamovuvala svoyi velichezni bagatstva z Ispanskoyi Ameriki cherez genuezkij Bank Svyatogo Georgiya Todi Genuya pochala karbuvati novi moneti a same Velikij skudo d ardzhento kopiya milanskogo dukatona z chistogo sribla 36 64 g i vartistyu v 41 2 liri na 1602 r 8 14 gr chistogo sribla v liri Zolotij skudo d oro kopiya ispanskogo eskudo z 3 026 g chistogo zolota takozh vartistyu 41 2 liri na 1602 r Zolota moneta dopio abo 2 skudo takozh vidoma yak dublon abo pistol Odnak iz zanepadom statkiv genuezkih bankiv ta Ispanskoyi imperiyi v XVII stolitti genuezka lira takozh suttyevo znecinilasya Vartist sribnogo skudo zrosla do 6 5 liri v 1646 roci 7 4 liri v 1671 roci ta 8 74 liri bezposeredno pered avstrijskoyu okupaciyeyu Genuyi v 1746 roci Z 1671 roku Genuezka respublika karbuvala sribnu monetu v 1 liru vagoyu 5 2 g Virobnictvo bulo perervano v 1711 roci a potim vidnovleno mizh 1745 i 1749 rokami Pislya oblogi 1746 roku genuezka lira bula devalvovana koli vartist skudo d ardzhento pidnyalosya z 8 74 do 9 5 lir abo 3 86 g chistogo sribla v liri Karbuvannya sribnoyi liri bulo she raz vidnovleno mizh 1783 i 1795 rokami i na chas zavershennya periodu respubliki v 1797 roci moneta v odnu liru vazhila 4 16 gr z vmistom chistogo sribla 8 9 sho dorivnyuvalo 3 70 g chistogo sribla abo 0 239 g chistogo zolota U toj chas genuezka lira koshtuvala za parizkim obminnim kursom na 1 5 menshe nizh turnskij livr yiyi francuzkij analog sho ocinyuvavsya v 4 45 gr chistogo sribla abo 0 290 gr chistogo zolota U 1792 1797 rokah respublika karbuvala zoloti moneti nominalom 24 48 50 i 100 lir ostanni vagoyu 28 01 g chistogo zolota Z 1797 roku genuezka lira ta vsi yiyi dopomizhni odinici buli zamineni francuzkim frankom a potim italijskoyu liroyu Odnak genuezkij monetnij dvir prodovzhuvav pracyuvati i karbuvav moneti do 1860 roku Lira yak rozrahunkova bankivska odinicyaLira yaka yak rozrahunkova odinicya isnuvala z XII stolittya piznishe bula nazvana lira moneta buona horoshi groshi abo lira fuori banco poza bankom shob usunuti neodnoznachnist iz velicheznogo naboru dopomizhnih odinic yaki vikoristovuvalisya v bankivskij galuzi Genuyi protyagom stolit dlya obliku riznih valyut sho tudi privozilisya Kozhna lira abo odinicya nizhche takozh dilitsya na 20 soldi abo 240 denaro V obliku ta v oberti zustrichalis taki liri Lira moneta buona abo Lira fuori banco z 4 19 g chistogo sribla 1746 r Lira banko vartistyu 1 15 liri oblikova odinicya depozitiv u Banku Svyatogo Georgiya a takozh pidrozdilyayetsya na soldi banko ta denari banko Lira moneta di paghi koshtuye 1 214 liri dlya pidrahunku ispanskih dolariv i lira di cartulario vartistyu 1 942 liri dlya obliku prodazhu zlitkiv rizni odinici pov yazani takim chinom Scudo d Argento 8 74 liri 7 6 liri banco 7 2 liri moneta di paghi 4 5 lire di cartulario Inshi odinici sho vikoristovuyutsya dlya birzhovih kotiruvan pecca vartistyu 5 75 liri skudo d Ardzhento vartistyu 8 74 liri skudo d Oro vartistyu 10 81 liri ta skudo di Kambio vartistyu 4 6 liri kozhna z cih odinic takozh podilyayetsya na soldi ta denari Div takozhVenecijska lira Italijska liraPrimitkiDesimoni Cornelio Tavole Descrittive Delle Monete Della Zecca Di Genova Dal 1139 1814 ital Nabu Press it Monetazione genovese M Cipolla Carlo Economic History of World Population Trophy Pr 7 edition Kelly Patrick 1835 The Universal Cambist and Commercial Instructor angl Serra Girolamo Discorso sulle monete di Genova recitato dal Signor Girolamo Serra rettore dell Universita all Accademia delle scienze lettere ed arti nell adunanza del di 15 luglio 1810 ital M Cipolla Carlo Le avventure della lira ital Il Mulino Thuillier Guy 1971 La reforme monetaire de 1785 Annales T 26 5 s 1031 1051 doi 10 3406 ahess 1971 422391 Procitovano 3 grudnya 2023 Banco di San Giorgio Wikipedia ital 13 chervnya 2023 procitovano 29 serpnya 2023 Kelly Patrick 1821 The Universal Cambist and Commercial Instructor Being a Full and Accurate Treatise on the Exchanges Monies Weights and Measures of All Trading Nations and Their Colonies with an Account of Their Banks Public Funds and Paper Currencies angl