Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пра́зький грош (лат. grossus Pragensis, чеськ. pražský groš, нім. Prager Groschen, пол. grosz praski) — срібна монета типу грош, одна з найпопулярніших монет Середньовіччя, яку карбували з 1300 по 1547 роки. Широко використовувалася в країнах Центральної та Східної Європи: Чехії, Німеччині, Австрії, Польщі, Угорщині, Литві, Русі. Саме від цієї монети в українській та білоруській мовах походить загальний термін гроші.
| Празький грош | |||
|---|---|---|---|
| лат. grossus Pragensis | |||
| |||
| Територія обігу | |||
| Емітент |  Богемське королівство | ||
| Неофіційно | Країни Центральної та Східної Європи (Східна Німеччина, Австрія, Польша, Литва, Угорщина) | ||
| Історія | |||
| Дата | 1300 | ||
| Початок вилучення | 1547 | ||
Походження
Карбувати празькі гроші почав у 1300 році чеський король Вацлав II (1287—1305). Вважається, що зразком для них стали французький турнський грош (турноза). Як і французький, празький грош дорівнював 12 монетам меншого номіналу (парвусів або ж празьких денаріїв). Однак чеська дослідниця Ногейлова-Пратова доводить, що зовні празький грош найподібніший до мессінської золотої монети pierrealed. Оскільки в проведенні грошової реформи Вацлаву II допомагали італійці, серед яких три флорентійські банкіри, то італійський вплив імовірніший. Основою реформи була , з 253,14 грамів якої били 64 гроші по 3,96 грамів (так мало бути, насправді монета не завжди була повноцінною). Тож насправді нові монети ґрунтувалися на властиво чеській грошово-ваговій основі.
Грошова реформа
Після появи грошів у Чехії було офіційно заборонено вільні торгівлю та обіг срібла, що його відтепер слід було в обов'язковому порядку зміняти на монету. Власники ж срібних копалень мали усе видобуте срібло здавати на державний монетний двір. Саме цим пояснюється розташування монетного двору не в столичній Празі, а в центрі видобутку срібла — Кутній Горі. Іноземцям заборонялося купувати та вивозити срібло з Чехії інакше як у змонетованому вигляді. Так держава узяла владу над грошовим ринком, король отримав доходи з торгівлі сріблом, що на той час було основою багатства Чехії та її головним вивізним товаром.
Розвиток та псування монети
За весь час існування, з червня 1300 по серпень 1547, гроші мали однаковий діаметр та малюнки з обох сторін. На лицьовому боці зображувалася корона, ім'я у внутрішній круговій легенді, наприклад WENCEZLAVS SECVNDVS та титул чеського короля у зовнішній легенді, наприклад DEI GRATIA REX BOEMIE. Зі зворотного боку зображувався крокуючий лев в короні (чеський лев) та назва монети в множині — GROSSI PRAGENSES. В XIV столітті гроші карбували якісно з гарними художніми деталями. В XV столітті монети гірші — зображення розмиті, деталі значно грубіші. За сторіччя монета полегшала майже на грам. Якщо на початку XIV століття вона зазвичай важила 3,8-3,5 грамів, то в перших десятиліттях XV вже близько 2,4 грами. Окрім того, дуже знизився вміст срібла. Спершу гроші були доброю монетою з майже щирого срібла 933 проби, але вже в другій декаді XIV століття срібла в монеті було хіба половина.
Зазвичай монети поганої якості — це гроші карбування часів короля Вацлава IV (1378—1419), що був не лише чеським королем, але й імператором Священної Римської імперії. Зміна якості празьких грошей і зниження вмісту в них срібла були офіційно затверджені указом 1407 року. В порівнянні з його ж емісіями до цього року, вага празького гроша зменшилася на 0,5-0,7 грамів.
Ряд фактів свідчать, що й після смерті Вацлава IV монети з його ім'ям — внутрішньою легендою WENCESLAUS TERCIUS, продовжували карбуватися у величезних кількостях старими штемпелями.
Міжнародний обіг грошів
Завдяки якості празькі гроші як «щиросрібна» монета в першій половині XIV сторіччя подібно до гро турнуа поза Францією виконували роль міжнародного платіжного засобу. Фактично вони заміняли золоту монету. Є письмові свідчення того, що в Австрії, Угорщині та південній Німеччині празькі гроші використовувалися для оплати великих угод як у внутрішній, так і в міжнародній торгівлі. В тогочасній Русі вони були поширені в Галицько-Волинському князівстві. Також їх знаходять в містах, пов'язаних з міжнародною торгівлею — в Києві, Смоленську.
З другої половини XIV століття завдяки розвитку та певному впорядкуванню грошового обігу Європи грош стає монетою середнього номіналу. Він займав проміжне положення між дрібною розмінною монетою типу денарія та золотими монетами типу дуката та флорина. Роль празьких грошів як міри вартості та оборотної монети зростає в багатьох європейських країнах — Австрії, Польщі, південній та східній Німеччині, де вони часто перебивалися. За документами, на землях Галицько-Волинського князівства в другій половині XIV та на початку XV століття празькі гроші були офіційним платіжним засобом.
Знахідки на території сучасної України
«Долар» XIV—XV ст. знайшли на Волині. 29 срібних монет археологи виявили у селі Полонка Луцького р-ну. На середньовічний скарб натрапили на березі річки Чорногузка, розкопуючи давню землянку. Науковці припускають, що гроші могли заховати перед нападом татар або ж 1431 року, коли війська польського короля Владислава ІІ Ягайла облягли Луцьк, який обороняли прибічники князя Свидригайла.
Зі слів археолога Михайла Вашета, еталонний «пражак» важив 3,96 грама. Він мав високий вміст срібла. За один празький грош у ті часи можна було купити корову.
 | «Думаємо, що знайшли лише залишки скарбу, бо виглядає так, наче його пограбували — село популярне серед «чорних» археологів» |  |
Директор державного підприємства «Волинські старожитності» Олексій Златогорський додає:
| | "Такий скарб бачу вперше за 10 років. Гроші були поширені, й часом археологи знаходять одну-дві монети. Але щоб одразу цілий скарб — це фантастика. Чому кажемо, що це саме скарб, а не просто загублені монети? Бо їх знайшли у житлі. Значить, власникові цих грошей треба було їх заховати" | |
Примітки
- Знахідка на Волині
Джерела
- Шуст Р. М. грош празький // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 208. — .
- Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь. — Львов, издательство при ЛГУ / объединение «Вища шщкола», 1975. — 156 с.: 292 ил. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pra zkij grosh lat grossus Pragensis chesk prazsky gros nim Prager Groschen pol grosz praski sribna moneta tipu grosh odna z najpopulyarnishih monet Serednovichchya yaku karbuvali z 1300 po 1547 roki Shiroko vikoristovuvalasya v krayinah Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi Chehiyi Nimechchini Avstriyi Polshi Ugorshini Litvi Rusi Same vid ciyeyi moneti v ukrayinskij ta biloruskij movah pohodit zagalnij termin groshi Prazkij grosh lat grossus Pragensis chesk prazsky gros nim Prager Groschen grosh Vaclava II 1300 1305 Teritoriya obigu Emitent Bogemske korolivstvo Neoficijno Krayini Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi Shidna Nimechchina Avstriya Polsha Litva Ugorshina Istoriya Data 1300 Pochatok viluchennya 1547PohodzhennyaTurskij grosh Lyudovika IX 1266 sho yak vvazhayetsya sluguvav modellyu dlya prazkogo grosha Karbuvati prazki groshi pochav u 1300 roci cheskij korol Vaclav II 1287 1305 Vvazhayetsya sho zrazkom dlya nih stali francuzkij turnskij grosh turnoza Yak i francuzkij prazkij grosh dorivnyuvav 12 monetam menshogo nominalu parvusiv abo zh prazkih denariyiv Odnak cheska doslidnicya Nogejlova Pratova dovodit sho zovni prazkij grosh najpodibnishij do messinskoyi zolotoyi moneti pierrealed Oskilki v provedenni groshovoyi reformi Vaclavu II dopomagali italijci sered yakih tri florentijski bankiri to italijskij vpliv imovirnishij Osnovoyu reformi bula z 253 14 gramiv yakoyi bili 64 groshi po 3 96 gramiv tak malo buti naspravdi moneta ne zavzhdi bula povnocinnoyu Tozh naspravdi novi moneti gruntuvalisya na vlastivo cheskij groshovo vagovij osnovi Groshova reformaBogemskij parvus moneta v 1 12 grosha korolya Yana Lyuksemburzkogo 1310 1346 Pislya poyavi groshiv u Chehiyi bulo oficijno zaboroneno vilni torgivlyu ta obig sribla sho jogo vidteper slid bulo v obov yazkovomu poryadku zminyati na monetu Vlasniki zh sribnih kopalen mali use vidobute sriblo zdavati na derzhavnij monetnij dvir Same cim poyasnyuyetsya roztashuvannya monetnogo dvoru ne v stolichnij Prazi a v centri vidobutku sribla Kutnij Gori Inozemcyam zaboronyalosya kupuvati ta vivoziti sriblo z Chehiyi inakshe yak u zmonetovanomu viglyadi Tak derzhava uzyala vladu nad groshovim rinkom korol otrimav dohodi z torgivli sriblom sho na toj chas bulo osnovoyu bagatstva Chehiyi ta yiyi golovnim viviznim tovarom Rozvitok ta psuvannya monetiDinamika zmini vmistu sribla v Prazkomu groshi Za ves chas isnuvannya z chervnya 1300 po serpen 1547 groshi mali odnakovij diametr ta malyunki z oboh storin Na licovomu boci zobrazhuvalasya korona im ya u vnutrishnij krugovij legendi napriklad WENCEZLAVS SECVNDVS ta titul cheskogo korolya u zovnishnij legendi napriklad DEI GRATIA REX BOEMIE Zi zvorotnogo boku zobrazhuvavsya krokuyuchij lev v koroni cheskij lev ta nazva moneti v mnozhini GROSSI PRAGENSES V XIV stolitti groshi karbuvali yakisno z garnimi hudozhnimi detalyami V XV stolitti moneti girshi zobrazhennya rozmiti detali znachno grubishi Za storichchya moneta polegshala majzhe na gram Yaksho na pochatku XIV stolittya vona zazvichaj vazhila 3 8 3 5 gramiv to v pershih desyatilittyah XV vzhe blizko 2 4 grami Okrim togo duzhe znizivsya vmist sribla Spershu groshi buli dobroyu monetoyu z majzhe shirogo sribla 933 probi ale vzhe v drugij dekadi XIV stolittya sribla v moneti bulo hiba polovina Zazvichaj moneti poganoyi yakosti ce groshi karbuvannya chasiv korolya Vaclava IV 1378 1419 sho buv ne lishe cheskim korolem ale j imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Zmina yakosti prazkih groshej i znizhennya vmistu v nih sribla buli oficijno zatverdzheni ukazom 1407 roku V porivnyanni z jogo zh emisiyami do cogo roku vaga prazkogo grosha zmenshilasya na 0 5 0 7 gramiv Ryad faktiv svidchat sho j pislya smerti Vaclava IV moneti z jogo im yam vnutrishnoyu legendoyu WENCESLAUS TERCIUS prodovzhuvali karbuvatisya u velicheznih kilkostyah starimi shtempelyami Mizhnarodnij obig groshivKlad monet z prazkimi groshami Rinkova plosha Velichki Zavdyaki yakosti prazki groshi yak shirosribna moneta v pershij polovini XIV storichchya podibno do gro turnua poza Franciyeyu vikonuvali rol mizhnarodnogo platizhnogo zasobu Faktichno voni zaminyali zolotu monetu Ye pismovi svidchennya togo sho v Avstriyi Ugorshini ta pivdennij Nimechchini prazki groshi vikoristovuvalisya dlya oplati velikih ugod yak u vnutrishnij tak i v mizhnarodnij torgivli V togochasnij Rusi voni buli poshireni v Galicko Volinskomu knyazivstvi Takozh yih znahodyat v mistah pov yazanih z mizhnarodnoyu torgivleyu v Kiyevi Smolensku Z drugoyi polovini XIV stolittya zavdyaki rozvitku ta pevnomu vporyadkuvannyu groshovogo obigu Yevropi grosh staye monetoyu serednogo nominalu Vin zajmav promizhne polozhennya mizh dribnoyu rozminnoyu monetoyu tipu denariya ta zolotimi monetami tipu dukata ta florina Rol prazkih groshiv yak miri vartosti ta oborotnoyi moneti zrostaye v bagatoh yevropejskih krayinah Avstriyi Polshi pivdennij ta shidnij Nimechchini de voni chasto perebivalisya Za dokumentami na zemlyah Galicko Volinskogo knyazivstva v drugij polovini XIV ta na pochatku XV stolittya prazki groshi buli oficijnim platizhnim zasobom Znahidki na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini Dolar XIV XV st znajshli na Volini 29 sribnih monet arheologi viyavili u seli Polonka Luckogo r nu Na serednovichnij skarb natrapili na berezi richki Chornoguzka rozkopuyuchi davnyu zemlyanku Naukovci pripuskayut sho groshi mogli zahovati pered napadom tatar abo zh 1431 roku koli vijska polskogo korolya Vladislava II Yagajla oblyagli Luck yakij oboronyali pribichniki knyazya Svidrigajla Zi sliv arheologa Mihajla Vasheta etalonnij prazhak vazhiv 3 96 grama Vin mav visokij vmist sribla Za odin prazkij grosh u ti chasi mozhna bulo kupiti korovu Dumayemo sho znajshli lishe zalishki skarbu bo viglyadaye tak nache jogo pograbuvali selo populyarne sered chornih arheologiv Direktor derzhavnogo pidpriyemstva Volinski starozhitnosti Oleksij Zlatogorskij dodaye Takij skarb bachu vpershe za 10 rokiv Groshi buli poshireni j chasom arheologi znahodyat odnu dvi moneti Ale shob odrazu cilij skarb ce fantastika Chomu kazhemo sho ce same skarb a ne prosto zagubleni moneti Bo yih znajshli u zhitli Znachit vlasnikovi cih groshej treba bulo yih zahovati PrimitkiZnahidka na VoliniDzherelaShust R M grosh prazkij Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 208 ISBN 966 00 0405 2 Zvarich V V avtor sostavitel Numizmaticheskij slovar Lvov izdatelstvo pri LGU obedinenie Visha shshkola 1975 156 s 292 il ros