Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грушевська Докладніше Грушевські Грушевська Марія Іванна Сильвестрівна

Грушевська Марія-Іванна Сильвестрівна

Грушевська Марія-Іванна Сильвестрівна
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грушевська.
Докладніше: Грушевські

Грушевська Марія-Іванна Сильвестрівна (Вояківська; 8 листопада 1868, Підгайчики, нині Тернопільського району Україна) — 19 вересня 1948, Київ) — українська вчителька, перекладачка. Дружина Голови Центральної Ради Української Народної Республіки Михайла Грушевського, мати Катерини Грушевської.

Марія-Іванна Сильвестрівна Грушевська
image
Марія-Іванна Сильвестрівна Грушевська
Перша леді УНР image
1917 — 1918
Член УЦР image
1917 — 1918
Народилася 8 листопада 1868(1868-11-08)
с. Підгайчики,
Померла 19 вересня 1948(1948-09-19) (79 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Відома як перекладачка
Країна image УНР → image УРСРimage Австро-Угорщина
Національність українка
У шлюбі з Грушевський Михайло Сергійович
Діти Грушевська Катерина Михайлівна
image Роботи у Вікіджерелах
image Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Марія-Іванна Вояківська народилася 8 листопада 1868 року в селі Підгайчиках Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії (нині Тернопільського району Тернопільської області, Україна).

Навчалася у школах у містах Тернополі, Підгайцях, Станіславові (нині Івано-Франківськ), Кракові. Закінчила польський ліцей у Львові (1887). Викладала в школі містечка Скала (нині смт Скала-Подільська Борщівського району Тернопільської області).

Від 1893 року — у Львові, де познайомилася з Михайлом Грушевським; у травні 1896 року в Скалі, де проживала родина її сестри Олімпії, взяла з ним шлюб у місцевій . Не раз перебувала із сім'єю у брата Сильвестра в селі Богданівці (нині Підволочиського району) та матері Кароліни в Тернополі.

У Львові співала в хорі товариства «Боян». Вела листування із Соломією Крушельницькою.

У лютому 1915 року Михайла Грушевського відправлено в заслання до Симбірська, і Марія разом із 14-річною донькою поїхала за ним.

1917 року ввійшла до складу Української Центральної Ради від просвітницьких організацій Києва; скарбнича Українського національного театру.

Від 1919 року разом з родиною перебуває в еміграції (Прага, Париж, Женева, знову Прага). Від осені 1920 року мешкали у Відні. Навесні 1924 року Грушевські прибули до УСРР та оселилися в Києві в будинку на вулиці Паньківській, 9.

Доньку Марії Катерину заарештували 10 липня 1938 року та згодом засудили за «сприяння антирадянській діяльності української націоналістичної організації з метою встановлення фашистської диктатури». Марія писала листи з проханням про перегляд справи у різні інстанції (навіть до Сталіна), однак безрезультатно. За документами КДБ Катерина померла 30 березня 1943 року в Темлазі.

У 79-річному віці Марії Грушевській підселяють соціально непевну родину Плотичерів. Померла 19 вересня 1948 року в м. Києві, затероризована подружжям, що вселились у кабінет Михайла Сергійовича і напередодні цього фатального дня її брутально пограбували.

Літературна діяльність

Перекладала твори російських (Антон Чехов, Лідія Веселицька), французьких (Альфонс Доде, Гі де Мопассан, Франсуа Коппе), німецьких (Йоганн Вольфганг Гете) письменників.

В інтерпретації Грушевської вийшли збірки оповідань Антона Чехова «Мужики» (1898), «Моє житє; оповідане провінционалїста» (1899), «З дрібних оповідань» (1899), «Каштанка» (1901, пер. 1887), «Змора» (1904); епісполярний роман Й. В. Гете «Страждання молодого Вертера» (1912).

Друкувала статті на мистецькі теми в «Літературно-науковому вістнику», «Артистичному віснику» та інших львівських виданнях.

Пам'ять

  • Михайло Грушевський присвятив дружині свою найголовнішу працю — «Історія України-Руси».
  • Олесь Доріченко у своїй збірці поезій «Мандрівна брама» віршем «Зустріч із вдовою Михайла Грушевського» вклоняється добродійниці ласкавій:

«…За щедру душу і святую вірність…

За те зерно, що впало на асфальт

Із Ваших рук…»

Поет описує Великдень голодного повоєнного 1947 року. Він грався з іншими дітьми у садку будинку № 9 на Паньківській. А Марія-Іванна Сильвестрівна пригостила їх Святою паскою і крашанками.

«…А рік по тому винесли труну

Із благодійницею нашою. Сусіди

Мерщій скарби шукати узялись

Та викидати книги на подвір'я.

…нічого не знайшовши…»

Олесь та інші діти понатягали тих книжок до хати та тяглися до них день у день. Допоки не прийшли пильні й все позабирали. А в ЖЕКу згодом купи тих книг, накриті рядном, довго ще валялись.

Див. також

Примітки

  1. Мандзій, І. Музей, з якого варто брати приклад / Ірина Мандзій // Вільне життя плюс. — 2015. — № 1 (6 січ). — С. 8.
  2. Панькова С. «Не співпрацюй із Компартією. Щоб мати вільні й чисті руки» [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] / Світлана Панькова // Країна. — 2015. — № 26 (25 черв.).
  3. Українська Центральна Рада 7 березня — 7 квітня 1917 р. [ 5 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Гай-Нижник Павло.
  4. Українська Центральна Рада 7 квітня 1917 р. — 7 серпня 1917 р. [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Гай-Нижник Павло.
  5. Українська Центральна Рада 7 серпня 1917 р. — 31 березня 1918 р. [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Гай-Нижник Павло.
  6. Горинь В. Катерина Грушевська: талан чи доля… [ 4 лютого 2014 у Wayback Machine.] / Василь Горинь // Поступ. — 2000. — № 108 (27 черв.).
  7. Білокінь С. Доля членів Центральної Ради в СРСР [ 5 липня 2013 у Wayback Machine.] / Сергій Білокінь // Історична правда. — 2010. — — 17 жовтня.
  8. . Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
  9. Доріченко О. В. Мандрівна брама: Поезії. — К.: Український письменник, 2001. — 119 с.

Джерела

image
 Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Grushevska Dokladnishe Grushevski Grushevska Mariya Ivanna Silvestrivna Voyakivska 8 listopada 1868 Pidgajchiki nini Ternopilskogo rajonu Ukrayina 19 veresnya 1948 Kiyiv ukrayinska vchitelka perekladachka Druzhina Golovi Centralnoyi Radi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Mihajla Grushevskogo mati Katerini Grushevskoyi Mariya Ivanna Silvestrivna GrushevskaMariya Ivanna Silvestrivna GrushevskaPersha ledi UNR1917 1918Chlen UCR1917 1918Narodilasya 8 listopada 1868 1868 11 08 s Pidgajchiki Pomerla 19 veresnya 1948 1948 09 19 79 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRVidoma yak perekladachkaKrayina UNR URSR Avstro UgorshinaNacionalnist ukrayinkaU shlyubi z Grushevskij Mihajlo SergijovichDiti Grushevska Katerina Mihajlivna Roboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMariya Ivanna Voyakivska narodilasya 8 listopada 1868 roku v seli Pidgajchikah Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorskoyi imperiyi nini Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Ukrayina Navchalasya u shkolah u mistah Ternopoli Pidgajcyah Stanislavovi nini Ivano Frankivsk Krakovi Zakinchila polskij licej u Lvovi 1887 Vikladala v shkoli mistechka Skala nini smt Skala Podilska Borshivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Vid 1893 roku u Lvovi de poznajomilasya z Mihajlom Grushevskim u travni 1896 roku v Skali de prozhivala rodina yiyi sestri Olimpiyi vzyala z nim shlyub u miscevij Ne raz perebuvala iz sim yeyu u brata Silvestra v seli Bogdanivci nini Pidvolochiskogo rajonu ta materi Karolini v Ternopoli U Lvovi spivala v hori tovaristva Boyan Vela listuvannya iz Solomiyeyu Krushelnickoyu U lyutomu 1915 roku Mihajla Grushevskogo vidpravleno v zaslannya do Simbirska i Mariya razom iz 14 richnoyu donkoyu poyihala za nim 1917 roku vvijshla do skladu Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi vid prosvitnickih organizacij Kiyeva skarbnicha Ukrayinskogo nacionalnogo teatru Vid 1919 roku razom z rodinoyu perebuvaye v emigraciyi Praga Parizh Zheneva znovu Praga Vid oseni 1920 roku meshkali u Vidni Navesni 1924 roku Grushevski pribuli do USRR ta oselilisya v Kiyevi v budinku na vulici Pankivskij 9 Donku Mariyi Katerinu zaareshtuvali 10 lipnya 1938 roku ta zgodom zasudili za spriyannya antiradyanskij diyalnosti ukrayinskoyi nacionalistichnoyi organizaciyi z metoyu vstanovlennya fashistskoyi diktaturi Mariya pisala listi z prohannyam pro pereglyad spravi u rizni instanciyi navit do Stalina odnak bezrezultatno Za dokumentami KDB Katerina pomerla 30 bereznya 1943 roku v Temlazi U 79 richnomu vici Mariyi Grushevskij pidselyayut socialno nepevnu rodinu Ploticheriv Pomerla 19 veresnya 1948 roku v m Kiyevi zaterorizovana podruzhzhyam sho vselilis u kabinet Mihajla Sergijovicha i naperedodni cogo fatalnogo dnya yiyi brutalno pograbuvali Literaturna diyalnistPerekladala tvori rosijskih Anton Chehov Lidiya Veselicka francuzkih Alfons Dode Gi de Mopassan Fransua Koppe nimeckih Jogann Volfgang Gete pismennikiv V interpretaciyi Grushevskoyi vijshli zbirki opovidan Antona Chehova Muzhiki 1898 Moye zhitye opovidane provincionalyista 1899 Z dribnih opovidan 1899 Kashtanka 1901 per 1887 Zmora 1904 epispolyarnij roman J V Gete Strazhdannya molodogo Vertera 1912 Drukuvala statti na mistecki temi v Literaturno naukovomu vistniku Artistichnomu visniku ta inshih lvivskih vidannyah Pam yatMihajlo Grushevskij prisvyativ druzhini svoyu najgolovnishu pracyu Istoriya Ukrayini Rusi Oles Dorichenko u svoyij zbirci poezij Mandrivna brama virshem Zustrich iz vdovoyu Mihajla Grushevskogo vklonyayetsya dobrodijnici laskavij Za shedru dushu i svyatuyu virnist Za te zerno sho vpalo na asfalt Iz Vashih ruk Poet opisuye Velikden golodnogo povoyennogo 1947 roku Vin gravsya z inshimi ditmi u sadku budinku 9 na Pankivskij A Mariya Ivanna Silvestrivna prigostila yih Svyatoyu paskoyu i krashankami A rik po tomu vinesli trunu Iz blagodijniceyu nashoyu Susidi Mershij skarbi shukati uzyalis Ta vikidati knigi na podvir ya nichogo ne znajshovshi Oles ta inshi diti ponatyagali tih knizhok do hati ta tyaglisya do nih den u den Dopoki ne prijshli pilni j vse pozabirali A v ZhEKu zgodom kupi tih knig nakriti ryadnom dovgo she valyalis Div takozhUkrayinskij deputatskij korpusPrimitkiMandzij I Muzej z yakogo varto brati priklad Irina Mandzij Vilne zhittya plyus 2015 1 6 sich S 8 Pankova S Ne spivpracyuj iz Kompartiyeyu Shob mati vilni j chisti ruki 1 lyutogo 2014 u Wayback Machine Svitlana Pankova Krayina 2015 26 25 cherv Ukrayinska Centralna Rada 7 bereznya 7 kvitnya 1917 r 5 grudnya 2014 u Wayback Machine Gaj Nizhnik Pavlo Ukrayinska Centralna Rada 7 kvitnya 1917 r 7 serpnya 1917 r 1 lyutogo 2014 u Wayback Machine Gaj Nizhnik Pavlo Ukrayinska Centralna Rada 7 serpnya 1917 r 31 bereznya 1918 r 1 lyutogo 2014 u Wayback Machine Gaj Nizhnik Pavlo Gorin V Katerina Grushevska talan chi dolya 4 lyutogo 2014 u Wayback Machine Vasil Gorin Postup 2000 108 27 cherv Bilokin S Dolya chleniv Centralnoyi Radi v SRSR 5 lipnya 2013 u Wayback Machine Sergij Bilokin Istorichna pravda 2010 17 zhovtnya Arhiv originalu za 21 bereznya 2022 Procitovano 1 travnya 2022 Dorichenko O V Mandrivna brama Poeziyi K Ukrayinskij pismennik 2001 119 s DzherelaBilokin S I Grushevska Mariya Silvestrivna 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 230 ISBN 966 00 0405 2 Bilokin S Dolya chleniv Centralnoyi Radi v SRSR 20 sichnya 2014 u Wayback Machine Sergij Bilokin Vizvolnij shlyah 2000 Kn 1 622 S 14 26 Medvedik P Grushevska Mariya Ivanna Silvestrivna Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 425 ISBN 966 528 197 6 Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela

Дата публікації:
Топ