Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грушевська Грушевська Катерина Михайлівна 21 червня 1900 Львів 30 бере

Грушевська Катерина Михайлівна

Грушевська Катерина Михайлівна
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грушевська.

Грушевська Катерина Михайлівна (21 червня 1900, Львів — 30 березня 1943, Темлаг) — етносоціолог, фольклорист, етнограф, культуролог, перекладач з європейських мов, член київського товариства «Просвіта» (1918), секретар Українського соціологічного інституту (УСІ; 1919–24), дійсний член НТШ у Львові (1927), вчена секретар Культурно-історичної комісії при ВУАН та Комісії історії пісенності Науково-дослідної кафедри історії України при ВУАН (1924–30), керівник Кабінету примітивної культури та народної творчості при ВУАН (1925–30), редактор журналу (1926–1930).

Грушевська Катерина Михайлівна
image
Народилася 21 червня 1900(1900-06-21)
Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Померла 30 березня 1943(1943-03-30) (42 роки)
Темлаг, Зубово-Полянський район, Мордовська АРСР, Російська РФСР, СРСР
Громадянство image УНР
Національність українка
Діяльність історик, фольклористка, етнографка, культурологиня, перекладачка
Галузь фольклористика[1], етнографія[1], культурологія[1], перекладацтво[d][1] і історія[1]
Знання мов українська[1]
Членство Наукове товариство імені Шевченка
Батько Грушевський Михайло Сергійович
Мати Грушевська Марія-Іванна Сильвестрівна
Родичі Шамрай-Грушевська Ганна Сергіївна (тітка), Грушевський Олександр Сергійович (дядько), Грушевський Григорій Іванович (двоюрідний дядько)

Дитинство, молоді роки

Народилася Катерина Грушевська 21 червня 1900 р. у Львові (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Львівська область, Україна). Була єдиною дитиною Михайла Сергійовича і Марії-Іванни Сильвестрівни Грушевських. Її охрестили за греко-католицьким обрядом у церкві Св. Апостолів Петра і Павла, де реєстрували свій шлюб батьки.

Росла, виховувалася і формувалася в родині вченого-історика і педагога-перекладача, національну свідомість увібрала з ранніх років. Хворіла на (сухоти) і тому вчилася вдома. Основну турботу про початкове навчання дочки взяла на себе мати — педагог, знавець багатьох іноземних мов.

Перша світова війна застала Грушевських у Карпатах на відпочинку. М. Грушевський уже не повернувся до Львова, виїхав до Відня, окружними дорогами добирався до Києва, де на нього чекав арешт і обвинувачення у зв'язках з правлячими колами Австро-Угорщини, передовсім підозри у т. зв. мазепинстві. У лютому 1915 р. його висилають у Симбірськ, згодом за клопотанням російських академіків переводять до Казані, потім до Москви під «явний нагляд поліції». Відтоді дружина з дочкою розділяли з ученим заслання та часті переїзди.

Попри стан здоров'я, перенесені часті хвороби, переїзди та різні життєві перипетії Катерина Грушевська друкує перші публікації в галузі літературної критики, вступає до Київського університету (згодом в еміграції навчалася у Женевському університеті).

Наукова діяльність

Заняття історією, етнографією, первісною культурою визначило коло її зацікавлень, профіль наукових пошуків. Формування К. Грушевської як науковиці відбувалося на міцному підмурівку наполегливих студій, на доброму знанні іноземних мов, усебічному вивченні «в оригіналі» європейської та світової культури, воно шліфувалося на знанні найновіших методик соціологічної науки. Саме в царині культури й етнології К. Грушевська мала широкі знання.

image
Катерина Грушевська (1903). Худ. Іван Труш

Ще в еміграції К. Грушевська включилась до роботи Українського соціологічного інституту (Відень). Про творчі зацікавлення вченої засвідчила її перша серйозна наукова праця «Примітивні оповідання, казки та байки Африки та Америки» (1923), де автор однією з перших звернулася до міфологічних основ фольклору, дійшла до осмислення глибин міфологічного мислення.

image
Катерина Грушевська (1915)

Із поверненням 1924 р. в Україну розпочала К. Грушевська науково-дослідну роботу у створених М. Грушевським історичних установах: Історично-філологічного відділення ВУАН, де працювала штатною науковою співробітницею Культурно-історичної Комісії та Комісії історичної пісенності Науково-дослідної кафедри ВУАН, була керівницею Кабінету примітивної культури, незмінним редактором часопису «Первісне громадянство і його пережитки в Україні». В останній інституції приклала багато зусиль для дослідження первісних форм культури, збирання, опрацювання та підготовки до видання пам'яток українського фольклору. Результатом наукових пошуків ученої були етнологічні публікації у відновленому журналі «Україна», «Записках НТШ», численних випусках квартальника «Первісне громадянство та його пережитки в Україні» (1926–1929 рр.). Свідченням творчої зрілості вченої став вихід у світ збірника «З примітивної культури: Розвідки та доповіді» (1924). Ще одним здобутком К. Грушевської-вченої був її внесок у дослідження українського героїчного епосу (думи) та її носіїв (кобзарів). Вона вважала думи неоціненним народним скарбом, що заслуговує всебічного вивчення, вимагає збереження, навіть рятування. Саме їй належить ідея видання багатотомового корпусу дум (побачили світ два томи — 1927 і 1931 рр.). І до сьогодні це — найповніше, найґрунтовніше серед усіх видань українського епосу, з яким «не могло зрівнятися жодне наступне видання» (Ф. Колесса).

Особисте життя

Її нареченим був молодий амбітний політик Олександр Севрюк. Однак після втрати впливу батьком на український політикум, той стосунки з нею розірвав.

Згодом вийшла заміж за історика єврейського чи то караїмського походження Йосипа Гермайзе.

Дітей не мала.

Переслідування, останні роки життя

Потім почалися цькування й арешти українських учених, нависла небезпека і над самим Михайлом Грушевським як «українським буржуазним істориком», над Катериною Грушевською як «представницею української буржуазної етнології та фольклористики». 1931 року Михайло Грушевський виїжджає до Москви у «почесне вигнання», а з ним поїхала й дочка Катерина. Так тривало до самої смерті Михайла Грушевського, коли він несподівано пішов із життя 24 листопада 1934 р. Несподіваними були й організація похорону «за рахунок держави», закріплення за родиною житлової площі (у власному ж будинку по вул. Паньківській, 9), призначення персональної пенсії сім'ї, а також академічного постачання. Грушевську згідно з рішенням Президії ВУАН запрошено в новостворену комісію «для вивчення наукової спадщини академіка Михайла Грушевського». Катерина Грушевська ще встигає підготувати до видання 10 том «Історії України-Руси», 6 том «Історії української літератури» М. Грушевського. Та 10 липня 1938 р. органи НКВС арештували її в Києві (у час загострення легеневої хвороби), кинули до камери спочатку на вул. Інститутській, щоб там — а згодом у Лук'янівській в'язниці — пройти довгі місяці слідства і допитів.

Офіційною підставою для арешту Катерини Грушевської та її звинувачення в участі в «антирадянській українській організації» стало свідчення Костянтина Штепи (професора Київського університету, що відвідував Грушевських після 1934 р. в Києві, до того бував і в Москві, виконуючи насправді роль провокатора).

15–16 квітня 1939 р. (через дев'ять місяців і шість днів від дня арешту) на закритому судовому засіданні Військового трибуналу Київського Особливого Військового Округу (КОВО) «без допущения защитников» Катерина Грушевська фактично відмовилася від своїх свідчень на попередньому слідстві, заявивши, що низка свідчень «слідством записана не досить вірно» і вимагає додаткових уточнень.

Військовий трибунал визнав Грушевську винною у сприянні антирадянській діяльності української націоналістичної організації з метою «встановлення фашистської диктатури». Її позбавлено волі у виправно-трудовому таборі терміном на вісім років з «поражением прав» на п'ять років та конфіскацією особистого майна.

Із зізнань Ольги Грушевської достовірно відомо, що в липні 1940 р. Катерину Грушевську відправили у Владивосток, де проводили повторне слідство, а в 1941 р. перед самою війною вона написала матері в Москву, що була на допиті в прокурора і скоро повернеться в Київ. Проте у зв'язку з воєнними діями була відправлена на «жительство» в Уфу. Після війни якийсь Середа сповістив Ольгу Грушевську, що Катерина Грушевська померла в Новосибірську. За документами КДБ померла вона 30 березня 1943 р. в Темлазі, поховано її в Новосибірську.

У літературі

Українська письменниця Оксана Забужко написала вірша «Портрет К. М. Грушевської в юності»

Вшанування пам'яті

27 жовтня 2022 року у Києві з'явилася вулиця її імені.

Див. також

Докладніше: Грушевські

Джерела та література

  • Катерина Грушевська: Вирвана сторінка з книги української культури // Історія Украни // ВІДЕО [ 18 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Горинь В. «Катерина Грушевська: талан чи доля…» [ 4 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Поступ. — 2000. — № 108 (552) (27 червня).
  • Малик Я. Катерина Грушевська [ 8 квітня 2014 у Wayback Machine.] // Український історик. — 1991. — № 03—04 (110—111); 1992. № 01—04 (112—115).
  • Матяш І. Б. Грушевська Катерина Михайлівна [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 230. — .
  • Матяш І. Б. Грушевська Катерина Михайлівна [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — С. 555. — .
  • Матяш Ірина. «Первісне громадянство»  — перший науковий етнографічний часопис в Україні 20-х років XX ст. (за матеріалами архівного фонду) //  Рукописна  та книжкова спадщина України: Археографічне дослідження унікальних архівних та  бібліотечних фондів. — Вип. 3. — К., 1996. — С. 213—221.
  • Матяш Ірина. «…Одну потіху маю  — в  своїй доньці…» (З листів М. С. Грушевського до К. М. Грушевської) // Архіви України. — 1996. — № 1/3 (238). — С. 29–38.
  • Матяш Ірина. Curriculum  vitae  Катерини Грушевської // Пам'ять  століть. — 1997. — № 3 (6). — С. 96–111.
  • Матяш Ірина. Катерина  Грушевська — український  культуролог  (20–30-ті роки XX ст.) // Мова і  культура. П'ята  міжнародна  наукова конференція. Т.III. Національні мови і культури в їх  специфіці та взаємодії. — К. : Collegium, 1997. — С. 112—118.
  • Матяш Ірина. Думознавчі  студії  Катерини Грушевської // Родовід. — 1997. — № 1(15). — С. 5—11. Катерина Грушевська. До питання про історизм в українських народних думах/ До друку подала І. Матяш // Родовід. — 1997. — № 1 (15). — С. 12–22.
  • Матяш Ірина. Осяяна великою місією // Я, ти, ми. Всеукраїнська газета для жінок. — 1997. — № 9 (81). — С. 5.
  • Матяш Ірина. «Зірка першої величини». Катерина Грушевська і українська  наука 20–30-х років// Рідна школа. — 1997. — № 12. — С. 6–10.
  • Матяш Ірина. Зоря і смерть Катерини Грушевської // Історичний календар ’98. — К., 1997. — Вип. 4. — С. 83—85.
  • Матяш Ірина. Невідомий документ «архівної грушевськіани»: щоденник Катерини Грушевської // Архіви України. — 1997. — № 1/6 (240), січень–грудень. — С. 96—101.
  • Матяш Ірина. Матеріали до біобліографії Катерини Грушевської // Бібліотечний вісник. — 1998. — С. 19—25.
  • Матяш Ірина. Український соціологічний інститут Михайла Грушевського: діяльність за кордоном та спроби перенесення в Україну // Пороги: Інформаційний культурно-політичний квартальник для українців у Чеській республіці (Прага). — 1999. — № 3, липень-вересень. — С. 7—8; № 4, жовтень-грудень. — С. 7—9.
  • Матяш Ірина. «Зірка першої величини»: життєпис К. М. Грушевської/ НАН України. Ін-т української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського. — К., 2002. — 326 с.
  • Матяш Ірина. Катерина Грушевська: життя та діяльність. — К. : Україна, 2004. — 240 с.: іл. — (Життя видатних людей).
  • Первісне громадянство та його пережитки на Україні: примітивна культура та її пережитки на Україні, соціальна преісторія, народна творчість в соціологічному освітленні: наук. щорічник. Вип. 3 (1926) / Всеукр. АН, Культ.-іст. коміс. ; за ред. К. Грушевської. — Київ: Держ. вид-во України, 1927. — VIII, 151, 1, 206, 2 с.
  • Первісне громадянство та його пережитки на Україні: примітивна культура та її пережитки на Україні, соціальна преісторія, народна творчість в соціологічному освітленні: наук. щорічник. Вип. 2-3 (1928) / Всеукр. АН, Культ.-іст. коміс. ; за ред. К. Грушевської. — Київ: Держ. вид-во України, [1929. — 215, [1] с.]
  • Первісне громадянство та його пережитки на Україні: примітивна культура та її пережитки на Україні, соціальна преісторія, народна творчість в соціологічному освітленні: наук. щорічник. Вип. 3 (1929) / Всеукр. АН, Культ.-іст. коміс. ; за ред. К. Грушевської. — Київ: Держ. вид-во України, 1930. — 165, 2 с.
  • Первісне громадянство та його пережитки на Україні: примітивна культура та її пережитки на Україні, соціальна преісторія, народна творчість в соціологічному освітленні: наук. щорічник. Вип. 2 (1929) / Всеукр. АН, Культ.-іст. коміс. ; за ред. К. Грушевської. — Київ: Держ. вид-во України, 1930. — 140, 6 с.
  • Грушевська К. З примітивної культури / розвідки і доп. К. Грушевської ; з передм. Мих. Грушевського ; Всеукр. акад. наук, Культ.-іст. коміс. — Київ: Держ. вид-во України, 1924. — 224 с. [ 3 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Первісне громадянство та його пережитки на Україні: примітивна культура та її пережитки на Україні, соціальна преісторія, народна творчість в соціологічному освітленні: наук. щорічник. Вип. 1-3 (за 1927 рік) / Всеукр. АН, Культ.-іст. коміс. ; за ред. К. Грушевської. — Київ: Держ. вид-во України, 1928. — 236, 4 с.
  • Українські народні думи. Ч. 1 / Іст. секція Укр. АН, Коміс. іст. пісенності ; тексти № 1–13 і вступ Катерини Грушевської. — Київ: Держвидав України, 1927. — 126 с.
  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. https://hai-nyzhnyk.in.ua/doc/2019doc_sevryuk.php

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Grushevska Grushevska Katerina Mihajlivna 21 chervnya 1900 Lviv 30 bereznya 1943 Temlag etnosociolog folklorist etnograf kulturolog perekladach z yevropejskih mov chlen kiyivskogo tovaristva Prosvita 1918 sekretar Ukrayinskogo sociologichnogo institutu USI 1919 24 dijsnij chlen NTSh u Lvovi 1927 vchena sekretar Kulturno istorichnoyi komisiyi pri VUAN ta Komisiyi istoriyi pisennosti Naukovo doslidnoyi kafedri istoriyi Ukrayini pri VUAN 1924 30 kerivnik Kabinetu primitivnoyi kulturi ta narodnoyi tvorchosti pri VUAN 1925 30 redaktor zhurnalu 1926 1930 Grushevska Katerina MihajlivnaNarodilasya 21 chervnya 1900 1900 06 21 Lviv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiyaPomerla 30 bereznya 1943 1943 03 30 42 roki Temlag Zubovo Polyanskij rajon Mordovska ARSR Rosijska RFSR SRSRGromadyanstvo UNRNacionalnist ukrayinkaDiyalnist istorik folkloristka etnografka kulturologinya perekladachkaGaluz folkloristika 1 etnografiya 1 kulturologiya 1 perekladactvo d 1 i istoriya 1 Znannya mov ukrayinska 1 Chlenstvo Naukove tovaristvo imeni ShevchenkaBatko Grushevskij Mihajlo SergijovichMati Grushevska Mariya Ivanna SilvestrivnaRodichi Shamraj Grushevska Ganna Sergiyivna titka Grushevskij Oleksandr Sergijovich dyadko Grushevskij Grigorij Ivanovich dvoyuridnij dyadko Roboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiDitinstvo molodi rokiNarodilasya Katerina Grushevska 21 chervnya 1900 r u Lvovi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina nini Lvivska oblast Ukrayina Bula yedinoyu ditinoyu Mihajla Sergijovicha i Mariyi Ivanni Silvestrivni Grushevskih Yiyi ohrestili za greko katolickim obryadom u cerkvi Sv Apostoliv Petra i Pavla de reyestruvali svij shlyub batki Rosla vihovuvalasya i formuvalasya v rodini vchenogo istorika i pedagoga perekladacha nacionalnu svidomist uvibrala z rannih rokiv Hvorila na suhoti i tomu vchilasya vdoma Osnovnu turbotu pro pochatkove navchannya dochki vzyala na sebe mati pedagog znavec bagatoh inozemnih mov Persha svitova vijna zastala Grushevskih u Karpatah na vidpochinku M Grushevskij uzhe ne povernuvsya do Lvova viyihav do Vidnya okruzhnimi dorogami dobiravsya do Kiyeva de na nogo chekav aresht i obvinuvachennya u zv yazkah z pravlyachimi kolami Avstro Ugorshini peredovsim pidozri u t zv mazepinstvi U lyutomu 1915 r jogo visilayut u Simbirsk zgodom za klopotannyam rosijskih akademikiv perevodyat do Kazani potim do Moskvi pid yavnij naglyad policiyi Vidtodi druzhina z dochkoyu rozdilyali z uchenim zaslannya ta chasti pereyizdi Popri stan zdorov ya pereneseni chasti hvorobi pereyizdi ta rizni zhittyevi peripetiyi Katerina Grushevska drukuye pershi publikaciyi v galuzi literaturnoyi kritiki vstupaye do Kiyivskogo universitetu zgodom v emigraciyi navchalasya u Zhenevskomu universiteti Naukova diyalnistZanyattya istoriyeyu etnografiyeyu pervisnoyu kulturoyu viznachilo kolo yiyi zacikavlen profil naukovih poshukiv Formuvannya K Grushevskoyi yak naukovici vidbuvalosya na micnomu pidmurivku napoleglivih studij na dobromu znanni inozemnih mov usebichnomu vivchenni v originali yevropejskoyi ta svitovoyi kulturi vono shlifuvalosya na znanni najnovishih metodik sociologichnoyi nauki Same v carini kulturi j etnologiyi K Grushevska mala shiroki znannya Katerina Grushevska 1903 Hud Ivan Trush She v emigraciyi K Grushevska vklyuchilas do roboti Ukrayinskogo sociologichnogo institutu Viden Pro tvorchi zacikavlennya vchenoyi zasvidchila yiyi persha serjozna naukova pracya Primitivni opovidannya kazki ta bajki Afriki ta Ameriki 1923 de avtor odniyeyu z pershih zvernulasya do mifologichnih osnov folkloru dijshla do osmislennya glibin mifologichnogo mislennya Katerina Grushevska 1915 Iz povernennyam 1924 r v Ukrayinu rozpochala K Grushevska naukovo doslidnu robotu u stvorenih M Grushevskim istorichnih ustanovah Istorichno filologichnogo viddilennya VUAN de pracyuvala shtatnoyu naukovoyu spivrobitniceyu Kulturno istorichnoyi Komisiyi ta Komisiyi istorichnoyi pisennosti Naukovo doslidnoyi kafedri VUAN bula kerivniceyu Kabinetu primitivnoyi kulturi nezminnim redaktorom chasopisu Pervisne gromadyanstvo i jogo perezhitki v Ukrayini V ostannij instituciyi priklala bagato zusil dlya doslidzhennya pervisnih form kulturi zbirannya opracyuvannya ta pidgotovki do vidannya pam yatok ukrayinskogo folkloru Rezultatom naukovih poshukiv uchenoyi buli etnologichni publikaciyi u vidnovlenomu zhurnali Ukrayina Zapiskah NTSh chislennih vipuskah kvartalnika Pervisne gromadyanstvo ta jogo perezhitki v Ukrayini 1926 1929 rr Svidchennyam tvorchoyi zrilosti vchenoyi stav vihid u svit zbirnika Z primitivnoyi kulturi Rozvidki ta dopovidi 1924 She odnim zdobutkom K Grushevskoyi vchenoyi buv yiyi vnesok u doslidzhennya ukrayinskogo geroyichnogo eposu dumi ta yiyi nosiyiv kobzariv Vona vvazhala dumi neocinennim narodnim skarbom sho zaslugovuye vsebichnogo vivchennya vimagaye zberezhennya navit ryatuvannya Same yij nalezhit ideya vidannya bagatotomovogo korpusu dum pobachili svit dva tomi 1927 i 1931 rr I do sogodni ce najpovnishe najgruntovnishe sered usih vidan ukrayinskogo eposu z yakim ne moglo zrivnyatisya zhodne nastupne vidannya F Kolessa Osobiste zhittyaYiyi narechenim buv molodij ambitnij politik Oleksandr Sevryuk Odnak pislya vtrati vplivu batkom na ukrayinskij politikum toj stosunki z neyu rozirvav Zgodom vijshla zamizh za istorika yevrejskogo chi to karayimskogo pohodzhennya Josipa Germajze Ditej ne mala Peresliduvannya ostanni roki zhittyaPotim pochalisya ckuvannya j areshti ukrayinskih uchenih navisla nebezpeka i nad samim Mihajlom Grushevskim yak ukrayinskim burzhuaznim istorikom nad Katerinoyu Grushevskoyu yak predstavniceyu ukrayinskoyi burzhuaznoyi etnologiyi ta folkloristiki 1931 roku Mihajlo Grushevskij viyizhdzhaye do Moskvi u pochesne vignannya a z nim poyihala j dochka Katerina Tak trivalo do samoyi smerti Mihajla Grushevskogo koli vin nespodivano pishov iz zhittya 24 listopada 1934 r Nespodivanimi buli j organizaciya pohoronu za rahunok derzhavi zakriplennya za rodinoyu zhitlovoyi ploshi u vlasnomu zh budinku po vul Pankivskij 9 priznachennya personalnoyi pensiyi sim yi a takozh akademichnogo postachannya Grushevsku zgidno z rishennyam Prezidiyi VUAN zaprosheno v novostvorenu komisiyu dlya vivchennya naukovoyi spadshini akademika Mihajla Grushevskogo Katerina Grushevska she vstigaye pidgotuvati do vidannya 10 tom Istoriyi Ukrayini Rusi 6 tom Istoriyi ukrayinskoyi literaturi M Grushevskogo Ta 10 lipnya 1938 r organi NKVS areshtuvali yiyi v Kiyevi u chas zagostrennya legenevoyi hvorobi kinuli do kameri spochatku na vul Institutskij shob tam a zgodom u Luk yanivskij v yaznici projti dovgi misyaci slidstva i dopitiv Oficijnoyu pidstavoyu dlya areshtu Katerini Grushevskoyi ta yiyi zvinuvachennya v uchasti v antiradyanskij ukrayinskij organizaciyi stalo svidchennya Kostyantina Shtepi profesora Kiyivskogo universitetu sho vidviduvav Grushevskih pislya 1934 r v Kiyevi do togo buvav i v Moskvi vikonuyuchi naspravdi rol provokatora 15 16 kvitnya 1939 r cherez dev yat misyaciv i shist dniv vid dnya areshtu na zakritomu sudovomu zasidanni Vijskovogo tribunalu Kiyivskogo Osoblivogo Vijskovogo Okrugu KOVO bez dopusheniya zashitnikov Katerina Grushevska faktichno vidmovilasya vid svoyih svidchen na poperednomu slidstvi zayavivshi sho nizka svidchen slidstvom zapisana ne dosit virno i vimagaye dodatkovih utochnen Vijskovij tribunal viznav Grushevsku vinnoyu u spriyanni antiradyanskij diyalnosti ukrayinskoyi nacionalistichnoyi organizaciyi z metoyu vstanovlennya fashistskoyi diktaturi Yiyi pozbavleno voli u vipravno trudovomu tabori terminom na visim rokiv z porazheniem prav na p yat rokiv ta konfiskaciyeyu osobistogo majna Iz ziznan Olgi Grushevskoyi dostovirno vidomo sho v lipni 1940 r Katerinu Grushevsku vidpravili u Vladivostok de provodili povtorne slidstvo a v 1941 r pered samoyu vijnoyu vona napisala materi v Moskvu sho bula na dopiti v prokurora i skoro povernetsya v Kiyiv Prote u zv yazku z voyennimi diyami bula vidpravlena na zhitelstvo v Ufu Pislya vijni yakijs Sereda spovistiv Olgu Grushevsku sho Katerina Grushevska pomerla v Novosibirsku Za dokumentami KDB pomerla vona 30 bereznya 1943 r v Temlazi pohovano yiyi v Novosibirsku U literaturiUkrayinska pismennicya Oksana Zabuzhko napisala virsha Portret K M Grushevskoyi v yunosti Vshanuvannya pam yati27 zhovtnya 2022 roku u Kiyevi z yavilasya vulicya yiyi imeni Div takozhDokladnishe GrushevskiDzherela ta literaturaKaterina Grushevska Virvana storinka z knigi ukrayinskoyi kulturi Istoriya Ukrani VIDEO 18 serpnya 2020 u Wayback Machine Gorin V Katerina Grushevska talan chi dolya 4 lyutogo 2014 u Wayback Machine Postup 2000 108 552 27 chervnya Malik Ya Katerina Grushevska 8 kvitnya 2014 u Wayback Machine Ukrayinskij istorik 1991 03 04 110 111 1992 01 04 112 115 Matyash I B Grushevska Katerina Mihajlivna 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 230 ISBN 966 00 0405 2 Matyash I B Grushevska Katerina Mihajlivna 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2006 T 6 Go Gyu S 555 ISBN 966 02 3966 1 Matyash Irina Pervisne gromadyanstvo pershij naukovij etnografichnij chasopis v Ukrayini 20 h rokiv XX st za materialami arhivnogo fondu Rukopisna ta knizhkova spadshina Ukrayini Arheografichne doslidzhennya unikalnih arhivnih ta bibliotechnih fondiv Vip 3 K 1996 S 213 221 Matyash Irina Odnu potihu mayu v svoyij donci Z listiv M S Grushevskogo do K M Grushevskoyi Arhivi Ukrayini 1996 1 3 238 S 29 38 Matyash Irina Curriculum vitae Katerini Grushevskoyi Pam yat stolit 1997 3 6 S 96 111 Matyash Irina Katerina Grushevska ukrayinskij kulturolog 20 30 ti roki XX st Mova i kultura P yata mizhnarodna naukova konferenciya T III Nacionalni movi i kulturi v yih specifici ta vzayemodiyi K Collegium 1997 S 112 118 Matyash Irina Dumoznavchi studiyi Katerini Grushevskoyi Rodovid 1997 1 15 S 5 11 Katerina Grushevska Do pitannya pro istorizm v ukrayinskih narodnih dumah Do druku podala I Matyash Rodovid 1997 1 15 S 12 22 Matyash Irina Osyayana velikoyu misiyeyu Ya ti mi Vseukrayinska gazeta dlya zhinok 1997 9 81 S 5 Matyash Irina Zirka pershoyi velichini Katerina Grushevska i ukrayinska nauka 20 30 h rokiv Ridna shkola 1997 12 S 6 10 Matyash Irina Zorya i smert Katerini Grushevskoyi Istorichnij kalendar 98 K 1997 Vip 4 S 83 85 Matyash Irina Nevidomij dokument arhivnoyi grushevskiani shodennik Katerini Grushevskoyi Arhivi Ukrayini 1997 1 6 240 sichen gruden S 96 101 Matyash Irina Materiali do biobliografiyi Katerini Grushevskoyi Bibliotechnij visnik 1998 S 19 25 Matyash Irina Ukrayinskij sociologichnij institut Mihajla Grushevskogo diyalnist za kordonom ta sprobi perenesennya v Ukrayinu Porogi Informacijnij kulturno politichnij kvartalnik dlya ukrayinciv u Cheskij respublici Praga 1999 3 lipen veresen S 7 8 4 zhovten gruden S 7 9 Matyash Irina Zirka pershoyi velichini zhittyepis K M Grushevskoyi NAN Ukrayini In t ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva imeni M S Grushevskogo K 2002 326 s Matyash Irina Katerina Grushevska zhittya ta diyalnist K Ukrayina 2004 240 s il Zhittya vidatnih lyudej Pervisne gromadyanstvo ta jogo perezhitki na Ukrayini primitivna kultura ta yiyi perezhitki na Ukrayini socialna preistoriya narodna tvorchist v sociologichnomu osvitlenni nauk shorichnik Vip 3 1926 Vseukr AN Kult ist komis za red K Grushevskoyi Kiyiv Derzh vid vo Ukrayini 1927 VIII 151 1 206 2 s Pervisne gromadyanstvo ta jogo perezhitki na Ukrayini primitivna kultura ta yiyi perezhitki na Ukrayini socialna preistoriya narodna tvorchist v sociologichnomu osvitlenni nauk shorichnik Vip 2 3 1928 Vseukr AN Kult ist komis za red K Grushevskoyi Kiyiv Derzh vid vo Ukrayini 1929 215 1 s Pervisne gromadyanstvo ta jogo perezhitki na Ukrayini primitivna kultura ta yiyi perezhitki na Ukrayini socialna preistoriya narodna tvorchist v sociologichnomu osvitlenni nauk shorichnik Vip 3 1929 Vseukr AN Kult ist komis za red K Grushevskoyi Kiyiv Derzh vid vo Ukrayini 1930 165 2 s Pervisne gromadyanstvo ta jogo perezhitki na Ukrayini primitivna kultura ta yiyi perezhitki na Ukrayini socialna preistoriya narodna tvorchist v sociologichnomu osvitlenni nauk shorichnik Vip 2 1929 Vseukr AN Kult ist komis za red K Grushevskoyi Kiyiv Derzh vid vo Ukrayini 1930 140 6 s Grushevska K Z primitivnoyi kulturi rozvidki i dop K Grushevskoyi z peredm Mih Grushevskogo Vseukr akad nauk Kult ist komis Kiyiv Derzh vid vo Ukrayini 1924 224 s 3 serpnya 2020 u Wayback Machine Pervisne gromadyanstvo ta jogo perezhitki na Ukrayini primitivna kultura ta yiyi perezhitki na Ukrayini socialna preistoriya narodna tvorchist v sociologichnomu osvitlenni nauk shorichnik Vip 1 3 za 1927 rik Vseukr AN Kult ist komis za red K Grushevskoyi Kiyiv Derzh vid vo Ukrayini 1928 236 4 s Ukrayinski narodni dumi Ch 1 Ist sekciya Ukr AN Komis ist pisennosti teksti 1 13 i vstup Katerini Grushevskoyi Kiyiv Derzhvidav Ukrayini 1927 126 s Czech National Authority Database d Track Q13550863 https hai nyzhnyk in ua doc 2019doc sevryuk php

Дата публікації:
Топ