Громадянська війна у Великому князівстві Литовському (1432—1438) — династичний конфлікт між двома претендентами на віленський престол, Свидригайлом Ольгердовичем та Сигізмундом Кейстутовичем.
Громадянська війна у Великому князівстві Литовському | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Велике князівство Руське | Велике князівство Литовське Королівство Польське | ||||||
Командувачі | |||||||
Свидригайло-Болеслав | Владислав II Ягайло Сигізмунд I |
Інші версії назви збройного конфлікту
Олена Русина пропонує називати цей конфлікт «Свидригайлові війни».
На думку Наталії Яковенко це була династична війна, де «боротьба за престол велася між литовським центром з руською (білоруською та українською) знаттю, прапором якої виступав Свидригайло».
Передумови війни
Відповідно до Кревської унії (1385 р.) Велике князівство Литовське об'єднувалось з Польським королівством. Дві держави залишались самоврядними, при цьому, Великий Литовський князь Ягайло, одружившись з польською королевою Ядвігою, став польським королем та прийняв католицьку віру.
Хоча ця унія й об'єднувала сили двох держав у боротьбі з агресією Тевтонського ордену та наростаючою міццю Московського князівства, вона разом з тим відкривала шлях для польської та католицької експансії на схід.
Тому, унія була неоднозначно сприйнята в Литовсько-Руській державі. Невдоволені згуртувалися навколо двоюрідного брата Ягайла — Вітовта, який домігся поступок з боку Польщі. Так, згідно з угодою 1392 р. Вітовта було визнано довічним правителем Литовського князівста, а згодом він прийняв титул Великого князя Литовського.
У 1398 р. унію для Литви було скасовано. А держава стала називатися — Велике князівство Литовське, Руське та Жемайтійське. Подальшим планам зміцнення сили цієї держави перешкодила поразка литовсько-руських військ Вітовта від монголо-татар у битві на Ворсклі (1399 р.). Після загибелі багатьох руських князів, Вітовт змушений був шукати порозуміння з Ягайлом.
У 1401 р. у Вільно було укладено нову міждержавну унію, згідно з якою Велике князівство Литовське визнавало васальну залежність від Польщі. Всі землі після смерті Вітовта мали перейти безпосередньо до польського короля.
1413 року було укладено Городельську унію, яка підтвердила привілейоване становище католиків у Литві.
Початок війни
Після смерті Вітовта (жовтень 1430 р.), Велике князівство Литовське, Руське й Жемайтійське опинилось на межі розвалу.
Всупереч Городецькій унії, яка зобов'язувала обирати нового Великого князя лише за згодою Ягайла, магнати та шляхта 1430 року обрали Великим князем Свидригайла Ольгердовича, молодшого брата польського короля Ягайла.
Свидригайло відразу ж оголосив ВКЛ незалежним від Польщі та розірвав унію. Він повів боротьбу проти посилення Польщі. У відповідь, польське військо пішло війною на півавтономне (у складі ВКЛ) Подільське князівство.
У 1431 р. війська Ягайла завдали поразки Свидригайлу, здобули Кам'янець, Володимир, Хотин. Також поляки обложили Луцьк, проте так і не взяли міста. Тим часом, на Польщу . Поляки вирішили укласти з ВКЛ дворічне перемир'я та визнати Свидригайла. Подільське князівство було поділене на дві частини, і західне Поділля відійшло до Польщі.
Не змирившись з територіальними втратами, 1432 року Свидригайло почав війну з Польщею за володіння Поділлям. Одночасно, невдоволені Великим княземфеодали-католики, підняли в Литві за підтримки Польщі повстання проти Свидригайла й проголосили Великим князем Литовським Стародубського князя Сигізмунда I Кейстутовича (брата Вітовта). Сигізмунд, за допомогою польського загону зайняв Вільно (Свидригайло у той час знаходився у Полоцьку). В столиці Великого князівства Сигізмунд заявив, що Свидригайло помер та захопив владу.
Вірні Свидригайлу васали натомість з'їхавлися на з'їзд до Полоцька і, за твердженням літопису, проголосили його «великим князем Руським» (тому землі, підконтрольні Свидригайлу, часто об'єднують назвою Велике князівство Руське, хоча сам володар продовжував називати себе «великим князем литовським і руським»). Розпочалася громадянська війна.
Перебіг війни
У 1432—1435 роках Велике князівствл Литовське фактично було поділено навпіл. Влада Сигізмунда спочатку поширювалась лише на литовські землі, Берестейщину та Підляшшя. Всі інші землі ВКЛ визнали своїм володарем Свидригайла.
На допомогу Свидригайлу прибули навіть гусити на чолі з українським князем й намісником Чеського короля Сигізмундом Корибутовичем.
Намагаючись розширити свою підтримку, Ягайло та Сигізмунд зрівняли в деяких правах православних шляхтичів з католиками, видавши Привілей 1432 року. 6 травня 1434 р. Сигізмунд видав . Цим актом православна та католицька аристократія майже повністю зрівнювались у правах. Православним й далі заборонялось займати вищі державні посади, але «руським князям та боярам» надавались широкі права щодо власності, спадщини, звільнялися від державних податей, православній шляхті дозволялось мати герби шляхетства нарівні з католицькою.
Свидригайло, натомість проводив непослідовну, імпульсивну та часто авантюрну політику, що поступово відштовхувало від нього колишніх прихильників.26 липня 1435 року за його наказом було спалено живцем на вогнищі у Вітебську православного Митрополита Київського і всієї Русі Герасима. За твердженням М. Грушевського, митрополит мав бути «провідником конспірації» проти Свидригайла, завдяки якому спочатку отримав посаду, за твердженням Стефана М. Кучинського — через знайдений у митрополита «список проти Свидригайла»
Закінчення війни
Вирішальна битва відбулась біля Вількомира 1 вересня 1435 р. В ній Сигізмунд здобув переконливу перемогу, війська Свидригайла були вщент розбиті, поляки захопили у полон та стратили багато руських князів й магнатів. Цю битву за масштабністю історичного значення сучасники порівнювали з Грюнвальдською. Хоча Свидригайлу вдалось врятуватися й він деякий час продовжував боротьбу. Він зберігав владу на українських землях Великого Князівства Литовського з титулом Великого князя Руського, але після 1438 року володів тільки Волинню, Східним Поділлям та Київським князівством. У 1439 р. Свидригайло був змушений виїхати за кордон. Після смерті Сигізмунда, Свидригайлу було надано у законне володіння відновлене Волинське князівство, яке після його смерті 1452 р. — ліквідували.
Спільно з поляками, до 1438 р. Сигізмунд підкорив собі майже всі землі Великого князівства Руського.
Проте руська шляхта продовжила боротьбу за власну державність. 1440 року повстанці на чолі з князями Іваном та Олександром Чарторийським, представниками руської аристократії, та воєводою Довгердом вбили у Тракайському замку Сигізмунда, намагаючись проголосити великим князем Свидригайла. Проте литовські феодали не могли допустити посилення руської партії.
Внаслідок старості Свидригайло Ольгердович мав відмовитися від боротьби за литовський великокняжий престол. Свидригайло залишився на князювання в Луцьку, володіючи Волинською і Подільською землями. У 1442 Свидригайло Ольгердович, князь волинський, щоб зберегти за собою землі, визнав васальну залежність від польського короля Владислава III (1434—1444). Свидригайло уклав з польським урядом договір, в якому погоджувався після своєї смерті на перехід волинських та подільських земель до складу польської корони. Взаємини польські власті затвердили за князем Свідрігайлом всі його володіння на Волині та на Поділлі.
У 1445 році князь волинський Свидригайло Ольгердович приїхав у Вільно, де приніс васальну присягу на вірність великому князю литовському Казимиру Ягеллону . Свидригайло відмовився від своїх претензій на литовський великокняжий престол, а натомість отримав від Казимира в питомий володіння Волинську землю, а також литовські міста Турів і Гомель. Перед своєю смертю Свидригайло Ольгердович зобов'язався передати Луцьк разом з усіма належними йому волинськими містами і замками під контроль великого князя литовського. За розпорядженням Казимира на Волинь незабаром прибули литовські війська під командуванням князя Юрія Пінського, Миколи Радзивілла і Юрші. Литовські воєводи з полками зайняли всі волинські міста і замки на ім'я великого князя литовського Казимира Ягеллона (1440—1492) .
10 лютого 1452 старий волинський князь Свидригайло Ольгердович помер у Луцьку, встигнувши заповідати свої українські міста і фортеці Великому князівству Литовському. Після смерті Свидригайла між поляками і литовцями ще сильніше посилилася боротьба за володіння спірними волинськими і подільськими землями.
Великим князем був проголошений молодший син Ягайла — 13-річний Казимир. На церемонії коронації в 1447 р. Казимир видав «Віленський привілей», який розширював права і свободи шляхти, в тому числі і православної. Одночасно, реформи Казимира, спрямовані на централізацію влади, значно погіршили відносини між литовською та українською й білоруською знаттю.
1440 року було відновлено князівську владу в Києві. Проте вже 1470 року Київське князівство було назавжди скасовано. Останнім князем Київським став Семен Олелькович. Так само Волинь стала звичайною провінцією під управлінням урядника Великого князя Литовського. Те саме відбувалось й з іншими українськими князівствами. На арену виходила нова сила — українське козацтво.
Джерела
- Спроби збереження української державності у складі Великого князівства литовського[недоступне посилання з травня 2019]
Виноски
- Русина О. Україна під Литвою і татарами. — К., 1998. — С. 107-118
- Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. — К., 2006. — С. 144
- Олексій Мустафін. Невгамовний князь Свидригайло. «Несподіваний» володар київський. Київ24. 2024-01-22.
- Kuczyński Stefan M. Maciej (Mathias) (ok. 1370—1453) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1974. — T. XIX/1, zeszyt 80. — S. 11. (пол.)
- Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 217.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gromadyanska vijna u Velikomu knyazivstvi Litovskomu Gromadyanska vijna u Velikomu knyazivstvi Litovskomu 1432 1438 dinastichnij konflikt mizh dvoma pretendentami na vilenskij prestol Svidrigajlom Olgerdovichem ta Sigizmundom Kejstutovichem Gromadyanska vijna u Velikomu knyazivstvi Litovskomu Data 1431 1440 Misce VKL Rezultat Pidporyadkuvannya Velikogo knyazivstvo Ruskogo Litovskim knyazyam Storoni Velike knyazivstvo Ruske Velike knyazivstvo Litovske Korolivstvo Polske Komanduvachi Svidrigajlo Boleslav Vladislav II Yagajlo Sigizmund IInshi versiyi nazvi zbrojnogo konfliktuOlena Rusina proponuye nazivati cej konflikt Svidrigajlovi vijni Na dumku Nataliyi Yakovenko ce bula dinastichna vijna de borotba za prestol velasya mizh litovskim centrom z ruskoyu biloruskoyu ta ukrayinskoyu znattyu praporom yakoyi vistupav Svidrigajlo Peredumovi vijniVidpovidno do Krevskoyi uniyi 1385 r Velike knyazivstvo Litovske ob yednuvalos z Polskim korolivstvom Dvi derzhavi zalishalis samovryadnimi pri comu Velikij Litovskij knyaz Yagajlo odruzhivshis z polskoyu korolevoyu Yadvigoyu stav polskim korolem ta prijnyav katolicku viru Hocha cya uniya j ob yednuvala sili dvoh derzhav u borotbi z agresiyeyu Tevtonskogo ordenu ta narostayuchoyu miccyu Moskovskogo knyazivstva vona razom z tim vidkrivala shlyah dlya polskoyi ta katolickoyi ekspansiyi na shid Tomu uniya bula neodnoznachno sprijnyata v Litovsko Ruskij derzhavi Nevdovoleni zgurtuvalisya navkolo dvoyuridnogo brata Yagajla Vitovta yakij domigsya postupok z boku Polshi Tak zgidno z ugodoyu 1392 r Vitovta bulo viznano dovichnim pravitelem Litovskogo knyazivsta a zgodom vin prijnyav titul Velikogo knyazya Litovskogo U 1398 r uniyu dlya Litvi bulo skasovano A derzhava stala nazivatisya Velike knyazivstvo Litovske Ruske ta Zhemajtijske Podalshim planam zmicnennya sili ciyeyi derzhavi pereshkodila porazka litovsko ruskih vijsk Vitovta vid mongolo tatar u bitvi na Vorskli 1399 r Pislya zagibeli bagatoh ruskih knyaziv Vitovt zmushenij buv shukati porozuminnya z Yagajlom U 1401 r u Vilno bulo ukladeno novu mizhderzhavnu uniyu zgidno z yakoyu Velike knyazivstvo Litovske viznavalo vasalnu zalezhnist vid Polshi Vsi zemli pislya smerti Vitovta mali perejti bezposeredno do polskogo korolya 1413 roku bulo ukladeno Gorodelsku uniyu yaka pidtverdila privilejovane stanovishe katolikiv u Litvi Pochatok vijniPislya smerti Vitovta zhovten 1430 r Velike knyazivstvo Litovske Ruske j Zhemajtijske opinilos na mezhi rozvalu Vsuperech Gorodeckij uniyi yaka zobov yazuvala obirati novogo Velikogo knyazya lishe za zgodoyu Yagajla magnati ta shlyahta 1430 roku obrali Velikim knyazem Svidrigajla Olgerdovicha molodshogo brata polskogo korolya Yagajla Svidrigajlo vidrazu zh ogolosiv VKL nezalezhnim vid Polshi ta rozirvav uniyu Vin poviv borotbu proti posilennya Polshi U vidpovid polske vijsko pishlo vijnoyu na pivavtonomne u skladi VKL Podilske knyazivstvo U 1431 r vijska Yagajla zavdali porazki Svidrigajlu zdobuli Kam yanec Volodimir Hotin Takozh polyaki oblozhili Luck prote tak i ne vzyali mista Tim chasom na Polshu Polyaki virishili uklasti z VKL dvorichne peremir ya ta viznati Svidrigajla Podilske knyazivstvo bulo podilene na dvi chastini i zahidne Podillya vidijshlo do Polshi Ne zmirivshis z teritorialnimi vtratami 1432 roku Svidrigajlo pochav vijnu z Polsheyu za volodinnya Podillyam Odnochasno nevdovoleni Velikim knyazemfeodali katoliki pidnyali v Litvi za pidtrimki Polshi povstannya proti Svidrigajla j progolosili Velikim knyazem Litovskim Starodubskogo knyazya Sigizmunda I Kejstutovicha brata Vitovta Sigizmund za dopomogoyu polskogo zagonu zajnyav Vilno Svidrigajlo u toj chas znahodivsya u Polocku V stolici Velikogo knyazivstva Sigizmund zayaviv sho Svidrigajlo pomer ta zahopiv vladu Virni Svidrigajlu vasali natomist z yihavlisya na z yizd do Polocka i za tverdzhennyam litopisu progolosili jogo velikim knyazem Ruskim tomu zemli pidkontrolni Svidrigajlu chasto ob yednuyut nazvoyu Velike knyazivstvo Ruske hocha sam volodar prodovzhuvav nazivati sebe velikim knyazem litovskim i ruskim Rozpochalasya gromadyanska vijna Perebig vijniU 1432 1435 rokah Velike knyazivstvl Litovske faktichno bulo podileno navpil Vlada Sigizmunda spochatku poshiryuvalas lishe na litovski zemli Berestejshinu ta Pidlyashshya Vsi inshi zemli VKL viznali svoyim volodarem Svidrigajla Na dopomogu Svidrigajlu pribuli navit gusiti na choli z ukrayinskim knyazem j namisnikom Cheskogo korolya Sigizmundom Koributovichem Namagayuchis rozshiriti svoyu pidtrimku Yagajlo ta Sigizmund zrivnyali v deyakih pravah pravoslavnih shlyahtichiv z katolikami vidavshi Privilej 1432 roku 6 travnya 1434 r Sigizmund vidav Cim aktom pravoslavna ta katolicka aristokratiya majzhe povnistyu zrivnyuvalis u pravah Pravoslavnim j dali zaboronyalos zajmati vishi derzhavni posadi ale ruskim knyazyam ta boyaram nadavalis shiroki prava shodo vlasnosti spadshini zvilnyalisya vid derzhavnih podatej pravoslavnij shlyahti dozvolyalos mati gerbi shlyahetstva narivni z katolickoyu Svidrigajlo natomist provodiv neposlidovnu impulsivnu ta chasto avantyurnu politiku sho postupovo vidshtovhuvalo vid nogo kolishnih prihilnikiv 26 lipnya 1435 roku za jogo nakazom bulo spaleno zhivcem na vognishi u Vitebsku pravoslavnogo Mitropolita Kiyivskogo i vsiyeyi Rusi Gerasima Za tverdzhennyam M Grushevskogo mitropolit mav buti providnikom konspiraciyi proti Svidrigajla zavdyaki yakomu spochatku otrimav posadu za tverdzhennyam Stefana M Kuchinskogo cherez znajdenij u mitropolita spisok proti Svidrigajla Zakinchennya vijniVirishalna bitva vidbulas bilya Vilkomira 1 veresnya 1435 r V nij Sigizmund zdobuv perekonlivu peremogu vijska Svidrigajla buli vshent rozbiti polyaki zahopili u polon ta stratili bagato ruskih knyaziv j magnativ Cyu bitvu za masshtabnistyu istorichnogo znachennya suchasniki porivnyuvali z Gryunvaldskoyu Hocha Svidrigajlu vdalos vryatuvatisya j vin deyakij chas prodovzhuvav borotbu Vin zberigav vladu na ukrayinskih zemlyah Velikogo Knyazivstva Litovskogo z titulom Velikogo knyazya Ruskogo ale pislya 1438 roku volodiv tilki Volinnyu Shidnim Podillyam ta Kiyivskim knyazivstvom U 1439 r Svidrigajlo buv zmushenij viyihati za kordon Pislya smerti Sigizmunda Svidrigajlu bulo nadano u zakonne volodinnya vidnovlene Volinske knyazivstvo yake pislya jogo smerti 1452 r likviduvali Spilno z polyakami do 1438 r Sigizmund pidkoriv sobi majzhe vsi zemli Velikogo knyazivstva Ruskogo Prote ruska shlyahta prodovzhila borotbu za vlasnu derzhavnist 1440 roku povstanci na choli z knyazyami Ivanom ta Oleksandrom Chartorijskim predstavnikami ruskoyi aristokratiyi ta voyevodoyu Dovgerdom vbili u Trakajskomu zamku Sigizmunda namagayuchis progolositi velikim knyazem Svidrigajla Prote litovski feodali ne mogli dopustiti posilennya ruskoyi partiyi Vnaslidok starosti Svidrigajlo Olgerdovich mav vidmovitisya vid borotbi za litovskij velikoknyazhij prestol Svidrigajlo zalishivsya na knyazyuvannya v Lucku volodiyuchi Volinskoyu i Podilskoyu zemlyami U 1442 Svidrigajlo Olgerdovich knyaz volinskij shob zberegti za soboyu zemli viznav vasalnu zalezhnist vid polskogo korolya Vladislava III 1434 1444 Svidrigajlo uklav z polskim uryadom dogovir v yakomu pogodzhuvavsya pislya svoyeyi smerti na perehid volinskih ta podilskih zemel do skladu polskoyi koroni Vzayemini polski vlasti zatverdili za knyazem Svidrigajlom vsi jogo volodinnya na Volini ta na Podilli U 1445 roci knyaz volinskij Svidrigajlo Olgerdovich priyihav u Vilno de prinis vasalnu prisyagu na virnist velikomu knyazyu litovskomu Kazimiru Yagellonu Svidrigajlo vidmovivsya vid svoyih pretenzij na litovskij velikoknyazhij prestol a natomist otrimav vid Kazimira v pitomij volodinnya Volinsku zemlyu a takozh litovski mista Turiv i Gomel Pered svoyeyu smertyu Svidrigajlo Olgerdovich zobov yazavsya peredati Luck razom z usima nalezhnimi jomu volinskimi mistami i zamkami pid kontrol velikogo knyazya litovskogo Za rozporyadzhennyam Kazimira na Volin nezabarom pribuli litovski vijska pid komanduvannyam knyazya Yuriya Pinskogo Mikoli Radzivilla i Yurshi Litovski voyevodi z polkami zajnyali vsi volinski mista i zamki na im ya velikogo knyazya litovskogo Kazimira Yagellona 1440 1492 10 lyutogo 1452 starij volinskij knyaz Svidrigajlo Olgerdovich pomer u Lucku vstignuvshi zapovidati svoyi ukrayinski mista i forteci Velikomu knyazivstvu Litovskomu Pislya smerti Svidrigajla mizh polyakami i litovcyami she silnishe posililasya borotba za volodinnya spirnimi volinskimi i podilskimi zemlyami Velikim knyazem buv progoloshenij molodshij sin Yagajla 13 richnij Kazimir Na ceremoniyi koronaciyi v 1447 r Kazimir vidav Vilenskij privilej yakij rozshiryuvav prava i svobodi shlyahti v tomu chisli i pravoslavnoyi Odnochasno reformi Kazimira spryamovani na centralizaciyu vladi znachno pogirshili vidnosini mizh litovskoyu ta ukrayinskoyu j biloruskoyu znattyu 1440 roku bulo vidnovleno knyazivsku vladu v Kiyevi Prote vzhe 1470 roku Kiyivske knyazivstvo bulo nazavzhdi skasovano Ostannim knyazem Kiyivskim stav Semen Olelkovich Tak samo Volin stala zvichajnoyu provinciyeyu pid upravlinnyam uryadnika Velikogo knyazya Litovskogo Te same vidbuvalos j z inshimi ukrayinskimi knyazivstvami Na arenu vihodila nova sila ukrayinske kozactvo DzherelaSprobi zberezhennya ukrayinskoyi derzhavnosti u skladi Velikogo knyazivstva litovskogo nedostupne posilannya z travnya 2019 VinoskiRusina O Ukrayina pid Litvoyu i tatarami K 1998 S 107 118 Yakovenko N Naris istoriyi serednovichnoyi ta rannomodernoyi Ukrayini K 2006 S 144 Oleksij Mustafin Nevgamovnij knyaz Svidrigajlo Nespodivanij volodar kiyivskij Kiyiv24 2024 01 22 Kuczynski Stefan M Maciej Mathias ok 1370 1453 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1974 T XIX 1 zeszyt 80 S 11 pol Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi T IV S 217