Віленський привілей — законодавчий акт 1447 року, виданий Великим князем Литовським, паном і дідичем Русі Казимиром Ягелончиком. Привілей прискорив офіційне оформлення шляхетського стану на землях сучасних Білорусі та України. За Віленським привілеєм юридично оформлялися права «князів, панів, шляхти» та зрівнювались у правах шляхта католицька (польська, литовська) та православна (українська, білоруська).
Історія
Політичний та державний устрій Литовсько-руської держави формувався у 15-16 ст. як станово-представницька монархія, влада в якій сконцентрувалася в руках литовсько-українсько-булоруської магнатсько-шляхетської верхівки.
На поч. 16 ст. князівська влада в різних юридичних актах закріпила та розширила майнові й особисті права шляхти, її судові імунітети, право на власний суд. Як вищий дорадчий орган складалася Пани-рада. Формувався сейм — від надзвичайних з'їздів боярства-шляхти (перші з'їзди — 1401, 1413, 1447 рр.) до постійно діючого органу.
Цьому акту передувала Городельська унія 1413 року, за якою польські шляхетські роди передавали частину свої гербів (та права шляхти) низці родів литовсько-українсько-білоруських бояр. Віленський привілей 1447 року остаточно урівняв литовську, українську, білоруську православну шляхту, у правах з польською. З цього часу їм дозволялося здійснювати судочинство над сільським населенням; вони звільнялися від податків і повинностей; отримували право вільного виїзду за кордон. Разом з тим шляхті і духовенству заборонялося поселяти у своїх володіннях непохожих селян та невільників.
З кінця XIV ст. Великим князем стали надаватися привілеї окремим землям, воєводствам, іншим адміністративно-територіальним одиницям. В літературі вони отримали назву «уставні грамоти» або обласні привілеї.
У другій половині XV ст. з'явилися збірники законів, які інколи називають кодексами. Першою спробою кодифікації литовсько-руського права став Судебник Казимира IV Ягеллончика, затверджений 1468 року у Вільно.
Пізніше Радомська конституція 1505 р. визначила органи станової монархії ВКЛ — двопалатний сейм (сенат, шляхетська ізба), шляхетські сеймики, що отримали право на законодавчу діяльність та деякі функції управління.
Джерела
- Історія України [ 27 березня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilenskij privilej zakonodavchij akt 1447 roku vidanij Velikim knyazem Litovskim panom i didichem Rusi Kazimirom Yagelonchikom Privilej priskoriv oficijne oformlennya shlyahetskogo stanu na zemlyah suchasnih Bilorusi ta Ukrayini Za Vilenskim privileyem yuridichno oformlyalisya prava knyaziv paniv shlyahti ta zrivnyuvalis u pravah shlyahta katolicka polska litovska ta pravoslavna ukrayinska biloruska IstoriyaPolitichnij ta derzhavnij ustrij Litovsko ruskoyi derzhavi formuvavsya u 15 16 st yak stanovo predstavnicka monarhiya vlada v yakij skoncentruvalasya v rukah litovsko ukrayinsko buloruskoyi magnatsko shlyahetskoyi verhivki Na poch 16 st knyazivska vlada v riznih yuridichnih aktah zakripila ta rozshirila majnovi j osobisti prava shlyahti yiyi sudovi imuniteti pravo na vlasnij sud Yak vishij doradchij organ skladalasya Pani rada Formuvavsya sejm vid nadzvichajnih z yizdiv boyarstva shlyahti pershi z yizdi 1401 1413 1447 rr do postijno diyuchogo organu Comu aktu pereduvala Gorodelska uniya 1413 roku za yakoyu polski shlyahetski rodi peredavali chastinu svoyi gerbiv ta prava shlyahti nizci rodiv litovsko ukrayinsko biloruskih boyar Vilenskij privilej 1447 roku ostatochno urivnyav litovsku ukrayinsku bilorusku pravoslavnu shlyahtu u pravah z polskoyu Z cogo chasu yim dozvolyalosya zdijsnyuvati sudochinstvo nad silskim naselennyam voni zvilnyalisya vid podatkiv i povinnostej otrimuvali pravo vilnogo viyizdu za kordon Razom z tim shlyahti i duhovenstvu zaboronyalosya poselyati u svoyih volodinnyah nepohozhih selyan ta nevilnikiv Z kincya XIV st Velikim knyazem stali nadavatisya privileyi okremim zemlyam voyevodstvam inshim administrativno teritorialnim odinicyam V literaturi voni otrimali nazvu ustavni gramoti abo oblasni privileyi U drugij polovini XV st z yavilisya zbirniki zakoniv yaki inkoli nazivayut kodeksami Pershoyu sproboyu kodifikaciyi litovsko ruskogo prava stav Sudebnik Kazimira IV Yagellonchika zatverdzhenij 1468 roku u Vilno Piznishe Radomska konstituciya 1505 r viznachila organi stanovoyi monarhiyi VKL dvopalatnij sejm senat shlyahetska izba shlyahetski sejmiki sho otrimali pravo na zakonodavchu diyalnist ta deyaki funkciyi upravlinnya DzherelaIstoriya Ukrayini 27 bereznya 2013 u Wayback Machine