Громадянин ворожої держави — за нормами міжнародного звичаєвого права громадянином ворожої держави (англ. Enemy alien, нім. Ausländer aus Feindländern) вважається будь-який громадянин, підданий, мешканець чи уродженець іноземної держави, з якою дана країна перебуває в конфлікті чи в стані війни. Громадяни ворожих держав можуть бути інтерновані, вислані з країни або поміщені під нагляд відповідних державних органів.
Наприкінці 19-го та на початку 20 сторіччя територія Канади стала об'єктом масового заселення емігрантами, котрі у пошуках кращої долі покидали Європу й їхали освоювати необжиті землі в Новому Світі на Північноамериканському континенті. Серед них були десятки тисяч українців — вихідців з Галичини, Буковини, Лемківщини та Закарпаття, що на той момент знаходились під владою Австро-Угорщини. Імміграції до країни сприяв Уряд Канади, обіцяючи переселенцям рівноправне громадянство та різнобічну підтримку.
З вибухом Першої світової війни Велика Британія, член Антанти та її колонія Канада з одного боку і Австро-Угорщина, учасник Троїстого союзу, з іншого, опинились у ворогуючих таборах. Це стало кінцем «першої хвилі» масової трудової еміграції українців з Австро-Угорщини до Канади і початком запровадженням у Канаді репресій щодо прибулих іммігрантів з країн-учасниць протиборчого табору. Понад 80 тисяч канадських поселенців, переважна більшість з яких становили українці, стали вважатися «громадянами ворожої держави», їх зобов'язали регулярно відмічатися у місцевих поліцейських установах, цілодобово носити при собі ідентифікаційні номери, а найменше порушення чи непокора каралися, аж до арешту та ув'язнення включно..
У період Першої світової війни та ще протягом двох років по її закінченні (між 1914 і 1920 роками) в Канаді відповідно до закону про воєнні заходи (англ. War Measures Act) інтерновано приблизно 5 тис. українців-вихідців з Австро-Угорщини. З 70 тис. українців-імміґрантів із Австро-Угорщини, 8579 інтерновано урядом Канади, — як також і 5954 австро-угорських громадян, більшість з котрих були етнічними українцями. Переважна частина інтернованих — це бідні, безробітні та безсімейні українці, яких у два табори із власної волі супроводжували 81 жінка та 156 дітей різних національностей. Всього на території Канади було створено 24 табори для інтернованих. Громадяни Російської імперії, як правило, не були інтерновані.
Інтернованих в таборах використовували в основному як робочу силу. У таборі Кастл-Монтейн у Банфф в провінції Альберта вони розбудовували Національний парк «Банфф», при цьому влада табору трактувала їх винятково жорстоко й негуманно. З огляду на велику нестачу робочої сили для сільськогосподарської праці в 1916—1917 рр. майже всі інтерновані були умовно-достроково «звільнені» і скеровані під опіку місцевих фермерів. Їм виплачували заробітну плату, як правило, 20 центів на годину, п'ятдесят центів на день та відраховували плату за помешкання та пансіон. Інші умовно-достроково звільнені були відправлені як оплачувані працівники на залізниці та шахти, де не вистачало робочих рук. Подекуди подібне інтернування продовжувалося до двох років після завершення війни.
25 листопада 2005 р. Сенат Канади одноголосно затвердив «Закон про інтернування осіб українського походження» відразу після його ухвалення в Палаті громад 23 листопада 2005 року. Цей закон визнав, що особи українського походження були інтерновані в Канаді під час Першої світової війни і юридично зобов'язав уряд Канади організувати заходи з визнання цього факту й закріплення його у формі освітніх та пам'ятних проектів. Цього ж 2005 року Прем'єр-міністр Канади Пол Мартін визнав інтернування українців за темну сторінку історії Канади. Уряд Канади виділив 2,5 млн доларів на фінансування пропам'ятних заходів та освітніх програм, пов'язаних із інтернуванням українців. У пам'ять жертв інтернування в Канаді встановлені пам'ятні дошки та меморіали, наприклад, на місці табору у Національному парку «Банфф» і в Селі спадщини української культури на сході Альберти.
У Другій світовій війні Канада за прикладом США інтернувала як громадян ворожої держави велику кількість японців.
Після початку Другої світової війни в 1939 році Велика Британія стала притулком для людей, які рятувалися від переслідувань нацистів: євреїв, політичних емігрантів. Коли у війну вступила Італія, до інтернованих долучилися й італійські громадяни. В табори також були відправлені члени профашистських та крайньо-правих політичних партій.
Табори для інтернованих розташовувалися на острові Мен в Ірландському морі ще з періоду Першої світової війни. Інтернованих громадян також вивозили за межі Великої Британії в Північну Америку, Австралію.
Королівський піонерський корпус, який виконував інженерні завдання, на початку війни був єдиним британським військовим підрозділом, де могли проходити службу громадяни ворожих держав. Тисячі німців та австрійців вступили в корпус, щоб взяти участь у звільненні своїх країн від нацистського режиму. Деякі з них потім були переведені в інші бойові одиниці, деякі ж були завербовані Управлінням спеціальних операцій (УСО) як таємні агенти. Їм було наказано вибрати собі «англійське» ім'я, при цьому використовуючи свої старі ініціали.. Німецьким громадянам служити в британських збройних силах було особливо небезпечно, оскільки якби вони потрапили в полон, то їх тут же б стратили за державну зраду. З усіх громадян ворожих держав, які служили в британських військах, найбільшу частку складали євреї з Німеччини: наприкінці війни до 15 % єврейських біженців воювали проти Німеччини. Їх знання німецької мови, території, звичаїв та культури були вельми корисним при плануванні та проведенні військових операцій. Після війни безліч з них служили в окупаційній адміністрації на території Німеччини та Австрії.
Хрестоматійним прикладом громадян ворожих держав стали японці, які проживали в США під час Другої світової війни. За ініціативою президента Рузвельта безліч японців і японоамериканців разом з німецько- й італоамериканцями були примусово переміщені в табори для інтернованих. Багато ув'язнених мали американське громадянство, тому вони формально не потрапляли під визначення «громадяни ворожих держав»: під цим терміном тоді малися на увазі громадяни країн «Осі», які не були американцями. Тисячам людей заборонялося подавати заявку на оформлення американського громадянства на основі Закону про натуралізацію 1870 року: коли їх країни вступили у війну, вони перетворилися з «резидентів» в «громадян ворожих держав». Такі громадяни були зобов'язані мати при собі посвідчення «громадянина ворожої держави» і щомісяця відмічатися в місцевих відділеннях поліції. Подібні норми існували також в Канаді і Мексиці. На загал 10 905 італійських американців і приблизно 110 000 японських американців були інтерновані в різних таборах по всій країні. Американці німецького походження перебували в більш ніж 50 різних таборах для інтернованих.
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 5 серпня 2020.
- Swyripa and Thompson, eds. Loyalties in Conflict: Ukrainians in Canada During the Great War (1983) p 14
- Lubomyr Y. Luciuk and Stella Hryniuk, eds. Canada's Ukrainians: Negotiating an Identity pp 288—303 (1991) pp 297–98
- «Bill C-331». openparliament.ca. 25 November 2005. Retrieved 16 April 2014.
- Interview by Colin MacGregor Stevens with Major George Bryant (aka George Breuer)
- National Geographic documentary Churchill's German Army
Джерела
- Луцюк, Любомир (2001). In Fear of the Barbed Wire Fence: Canada's First National Internment Operations and the Ukrainian Canadians, 1914—1920. Kingston: Kashtan Press.
- Мартинович, Орест (1991), «Registration, Internment and Censorship», in Ukrainians in Canada: The formative period, 1891—1924, pp. 323—334. Edmonton: Canadian Institute of Ukrainian Studies. .
- Невідомі сторінки української діаспори в Канаді. Репресії 1914—1920 років [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Інтернування українців в Канаді 1914—1920 [ 8 серпня 2006 у Wayback Machine.] at InfoUkes
- Waltraud Strickhausen: Großbritannien, in: (Hg.), Handbuch der deutschsprachigen Emigration 1933—1945. Wissenschaftliche Buchgesellschaft WBG, Darmstadt 1998 S. 251—270.
- Arnold Krammer: Feinde ohne Uniform. Deutsche Zivilinternierte in den USA während des Zweiten Weltkrieges. In: Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte, Jahrgang 44, Heft 4, 1996. Der Artikel [ 2 березня 2022 у Wayback Machine.] steht online zur Verfügung.
- Anne Schenderlein: GERMAN JEWISH «ENEMY ALIENS» IN THE UNITED STATES DURING THE SECOND WORLD WAR [ 27 грудня 2018 у Wayback Machine.], BULLETIN OF THE GERMAN HISTORICAL INSTITUTE (GHI), 60, SPRING 2017.
- Bohdan S. Kordan: Enemy Alien — prisoners of war. Internment in Canada during the Great War. Montreal 2002.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gromadyanin vorozhoyi derzhavi za normami mizhnarodnogo zvichayevogo prava gromadyaninom vorozhoyi derzhavi angl Enemy alien nim Auslander aus Feindlandern vvazhayetsya bud yakij gromadyanin piddanij meshkanec chi urodzhenec inozemnoyi derzhavi z yakoyu dana krayina perebuvaye v konflikti chi v stani vijni Gromadyani vorozhih derzhav mozhut buti internovani vislani z krayini abo pomisheni pid naglyad vidpovidnih derzhavnih organiv KanadaNaprikinci 19 go ta na pochatku 20 storichchya teritoriya Kanadi stala ob yektom masovogo zaselennya emigrantami kotri u poshukah krashoyi doli pokidali Yevropu j yihali osvoyuvati neobzhiti zemli v Novomu Sviti na Pivnichnoamerikanskomu kontinenti Sered nih buli desyatki tisyach ukrayinciv vihidciv z Galichini Bukovini Lemkivshini ta Zakarpattya sho na toj moment znahodilis pid vladoyu Avstro Ugorshini Immigraciyi do krayini spriyav Uryad Kanadi obicyayuchi pereselencyam rivnopravne gromadyanstvo ta riznobichnu pidtrimku Memorialna doshka i pam yatnik pid nazvoyu Why Pourquoi Chomu na misci roztashuvannya en v Nacionalnomu parku Banf Z vibuhom Pershoyi svitovoyi vijni Velika Britaniya chlen Antanti ta yiyi koloniya Kanada z odnogo boku i Avstro Ugorshina uchasnik Troyistogo soyuzu z inshogo opinilis u voroguyuchih taborah Ce stalo kincem pershoyi hvili masovoyi trudovoyi emigraciyi ukrayinciv z Avstro Ugorshini do Kanadi i pochatkom zaprovadzhennyam u Kanadi represij shodo pribulih immigrantiv z krayin uchasnic protiborchogo taboru Ponad 80 tisyach kanadskih poselenciv perevazhna bilshist z yakih stanovili ukrayinci stali vvazhatisya gromadyanami vorozhoyi derzhavi yih zobov yazali regulyarno vidmichatisya u miscevih policejskih ustanovah cilodobovo nositi pri sobi identifikacijni nomeri a najmenshe porushennya chi nepokora karalisya azh do areshtu ta uv yaznennya vklyuchno U period Pershoyi svitovoyi vijni ta she protyagom dvoh rokiv po yiyi zakinchenni mizh 1914 i 1920 rokami v Kanadi vidpovidno do zakonu pro voyenni zahodi angl War Measures Act internovano priblizno 5 tis ukrayinciv vihidciv z Avstro Ugorshini Z 70 tis ukrayinciv immigrantiv iz Avstro Ugorshini 8579 internovano uryadom Kanadi yak takozh i 5954 avstro ugorskih gromadyan bilshist z kotrih buli etnichnimi ukrayincyami Perevazhna chastina internovanih ce bidni bezrobitni ta bezsimejni ukrayinci yakih u dva tabori iz vlasnoyi voli suprovodzhuvali 81 zhinka ta 156 ditej riznih nacionalnostej Vsogo na teritoriyi Kanadi bulo stvoreno 24 tabori dlya internovanih Gromadyani Rosijskoyi imperiyi yak pravilo ne buli internovani Pam yatnij kamin na teritoriyi zaliznichnogo muzeyu Saskachevanu poblizu taboru internovanih Iton Na nomu napisano Sila duhu Na zgadku pro tih hto buv internovanij na comu misci pid chas Velikoyi vijni Tabir internovanih Iton 1919 r Internovanih v taborah vikoristovuvali v osnovnomu yak robochu silu U tabori Kastl Montejn u Banff v provinciyi Alberta voni rozbudovuvali Nacionalnij park Banff pri comu vlada taboru traktuvala yih vinyatkovo zhorstoko j negumanno Z oglyadu na veliku nestachu robochoyi sili dlya silskogospodarskoyi praci v 1916 1917 rr majzhe vsi internovani buli umovno dostrokovo zvilneni i skerovani pid opiku miscevih fermeriv Yim viplachuvali zarobitnu platu yak pravilo 20 centiv na godinu p yatdesyat centiv na den ta vidrahovuvali platu za pomeshkannya ta pansion Inshi umovno dostrokovo zvilneni buli vidpravleni yak oplachuvani pracivniki na zaliznici ta shahti de ne vistachalo robochih ruk Podekudi podibne internuvannya prodovzhuvalosya do dvoh rokiv pislya zavershennya vijni 25 listopada 2005 r Senat Kanadi odnogolosno zatverdiv Zakon pro internuvannya osib ukrayinskogo pohodzhennya vidrazu pislya jogo uhvalennya v Palati gromad 23 listopada 2005 roku Cej zakon viznav sho osobi ukrayinskogo pohodzhennya buli internovani v Kanadi pid chas Pershoyi svitovoyi vijni i yuridichno zobov yazav uryad Kanadi organizuvati zahodi z viznannya cogo faktu j zakriplennya jogo u formi osvitnih ta pam yatnih proektiv Cogo zh 2005 roku Prem yer ministr Kanadi Pol Martin viznav internuvannya ukrayinciv za temnu storinku istoriyi Kanadi Uryad Kanadi vidiliv 2 5 mln dolariv na finansuvannya propam yatnih zahodiv ta osvitnih program pov yazanih iz internuvannyam ukrayinciv U pam yat zhertv internuvannya v Kanadi vstanovleni pam yatni doshki ta memoriali napriklad na misci taboru u Nacionalnomu parku Banff i v Seli spadshini ukrayinskoyi kulturi na shodi Alberti U Drugij svitovij vijni Kanada za prikladom SShA internuvala yak gromadyan vorozhoyi derzhavi veliku kilkist yaponciv Velika BritaniyaPislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni v 1939 roci Velika Britaniya stala pritulkom dlya lyudej yaki ryatuvalisya vid peresliduvan nacistiv yevreyiv politichnih emigrantiv Koli u vijnu vstupila Italiya do internovanih doluchilisya j italijski gromadyani V tabori takozh buli vidpravleni chleni profashistskih ta krajno pravih politichnih partij Tabori dlya internovanih roztashovuvalisya na ostrovi Men v Irlandskomu mori she z periodu Pershoyi svitovoyi vijni Internovanih gromadyan takozh vivozili za mezhi Velikoyi Britaniyi v Pivnichnu Ameriku Avstraliyu Korolivskij pionerskij korpus yakij vikonuvav inzhenerni zavdannya na pochatku vijni buv yedinim britanskim vijskovim pidrozdilom de mogli prohoditi sluzhbu gromadyani vorozhih derzhav Tisyachi nimciv ta avstrijciv vstupili v korpus shob vzyati uchast u zvilnenni svoyih krayin vid nacistskogo rezhimu Deyaki z nih potim buli perevedeni v inshi bojovi odinici deyaki zh buli zaverbovani Upravlinnyam specialnih operacij USO yak tayemni agenti Yim bulo nakazano vibrati sobi anglijske im ya pri comu vikoristovuyuchi svoyi stari iniciali Nimeckim gromadyanam sluzhiti v britanskih zbrojnih silah bulo osoblivo nebezpechno oskilki yakbi voni potrapili v polon to yih tut zhe b stratili za derzhavnu zradu Z usih gromadyan vorozhih derzhav yaki sluzhili v britanskih vijskah najbilshu chastku skladali yevreyi z Nimechchini naprikinci vijni do 15 yevrejskih bizhenciv voyuvali proti Nimechchini Yih znannya nimeckoyi movi teritoriyi zvichayiv ta kulturi buli velmi korisnim pri planuvanni ta provedenni vijskovih operacij Pislya vijni bezlich z nih sluzhili v okupacijnij administraciyi na teritoriyi Nimechchini ta Avstriyi Karta SShA z miscyami roztashuvannya taboriv dlya internovanih nimciv pid chas Drugoyi svitovoyi vijniSpolucheni Shtati AmerikiTabir dlya internovanih v Arkanzasi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Hrestomatijnim prikladom gromadyan vorozhih derzhav stali yaponci yaki prozhivali v SShA pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Za iniciativoyu prezidenta Ruzvelta bezlich yaponciv i yaponoamerikanciv razom z nimecko j italoamerikancyami buli primusovo peremisheni v tabori dlya internovanih Bagato uv yaznenih mali amerikanske gromadyanstvo tomu voni formalno ne potraplyali pid viznachennya gromadyani vorozhih derzhav pid cim terminom todi malisya na uvazi gromadyani krayin Osi yaki ne buli amerikancyami Tisyacham lyudej zaboronyalosya podavati zayavku na oformlennya amerikanskogo gromadyanstva na osnovi Zakonu pro naturalizaciyu 1870 roku koli yih krayini vstupili u vijnu voni peretvorilisya z rezidentiv v gromadyan vorozhih derzhav Taki gromadyani buli zobov yazani mati pri sobi posvidchennya gromadyanina vorozhoyi derzhavi i shomisyacya vidmichatisya v miscevih viddilennyah policiyi Podibni normi isnuvali takozh v Kanadi i Meksici Na zagal 10 905 italijskih amerikanciv i priblizno 110 000 yaponskih amerikanciv buli internovani v riznih taborah po vsij krayini Amerikanci nimeckogo pohodzhennya perebuvali v bilsh nizh 50 riznih taborah dlya internovanih Primitki Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 5 serpnya 2020 Swyripa and Thompson eds Loyalties in Conflict Ukrainians in Canada During the Great War 1983 p 14 Lubomyr Y Luciuk and Stella Hryniuk eds Canada s Ukrainians Negotiating an Identity pp 288 303 1991 pp 297 98 Bill C 331 openparliament ca 25 November 2005 Retrieved 16 April 2014 Interview by Colin MacGregor Stevens with Major George Bryant aka George Breuer National Geographic documentary Churchill s German ArmyDzherelaLucyuk Lyubomir 2001 In Fear of the Barbed Wire Fence Canada s First National Internment Operations and the Ukrainian Canadians 1914 1920 Kingston Kashtan Press Martinovich Orest 1991 Registration Internment and Censorship in Ukrainians in Canada The formative period 1891 1924 pp 323 334 Edmonton Canadian Institute of Ukrainian Studies ISBN 0 92086 276 4 Nevidomi storinki ukrayinskoyi diaspori v Kanadi Represiyi 1914 1920 rokiv 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Internuvannya ukrayinciv v Kanadi 1914 1920 8 serpnya 2006 u Wayback Machine at InfoUkes Waltraud Strickhausen Grossbritannien in Hg Handbuch der deutschsprachigen Emigration 1933 1945 Wissenschaftliche Buchgesellschaft WBG Darmstadt 1998 S 251 270 Arnold Krammer Feinde ohne Uniform Deutsche Zivilinternierte in den USA wahrend des Zweiten Weltkrieges In Vierteljahrshefte fur Zeitgeschichte Jahrgang 44 Heft 4 1996 Der Artikel 2 bereznya 2022 u Wayback Machine steht online zur Verfugung Anne Schenderlein GERMAN JEWISH ENEMY ALIENS IN THE UNITED STATES DURING THE SECOND WORLD WAR 27 grudnya 2018 u Wayback Machine BULLETIN OF THE GERMAN HISTORICAL INSTITUTE GHI 60 SPRING 2017 Bohdan S Kordan Enemy Alien prisoners of war Internment in Canada during the Great War Montreal 2002 Div takozhInternovani ukrayinci Kanadi Internuvannya Deportaciya krimskih tatar Deportaciya chechenciv ta ingushiv