Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Інтерновані українці Канади — одна з кількох етнічних груп інтернованих громадян-вихідців із країн-супротивників Канади в Першій світовій війні, яких обмежено в правах і свободах та затримано у 24-х трудових таборах Канади і таборах для інтернованих. В період Першої світової війни та ще протягом двох років по її закінченні (між 1914 і 1920 роками) в Канаді відповідно до [en] (англ. War Measures Act) інтерновано приблизно 5 000 українців — вихідців з Австро-Угорщини.
Передісторія
Наприкінці 19-го та на початку 20 сторіччя територія Канади стала об'єктом масового заселення емігрантами, котрі у пошуках кращої долі покидали Європу й їхали освоювати цілину — «дикі», необжиті землі в Новому Світі на Північноамериканському континенті. Серед них були десятки тисяч українців — вихідців із Галичини, Буковини, Лемківщини та Закарпаття, що на той момент були у складі Австро-Угорщини. Імміграції до країни сприяв Уряд Канади, обіцяючи переселенцям рівноправне громадянство та різнобічну підтримку.
З вибухом Першої світової війни Велика Британія, член Антанти, та її колонія Канада з одного боку і Австро-Угорщина, учасниця Троїстого союзу, з іншого, опинились у ворогуючих таборах. Це стало кінцем «першої хвилі» масової трудової еміграції українців з Австро-Угорщини до Канади і початком запровадження в Канаді репресій щодо прибулих іммігрантів із країн-учасниць протиборчого табору. Понад 80 000 канадських поселенців, переважна більшість із яких становили українці, стали вважати «ворожими іноземцями», їх зобов'язали регулярно відмічатися у місцевих поліцейських установах, цілодобово носити при собі ідентифікаційні номери, а навіть найменше порушення чи непокора каралися, аж до арешту та ув'язнення включно.
Інтернування
Під час Першої світової війни серед канадців проявилися і стали зростати почуття негативного відношення щодо так званих «ворожих іноземців». Британська влада закликала Канаду не вчиняти дій проти всіх підлеглих Австро-Угорської імперії національностей без розбору, адже насправді частина з них ставились дружньо до Британської імперії. Згідно звіту генерал-майора Вільяма Д. Оттера, який за дорученням Міністерства юстиції Канади керував операціями по інтернуванню, за проміжок часу з 1914 по 1920 роки було ув'язнено 8579 «ворожих іноземців», включаючи жінок та дітей. Більшість інтернованих були молоді люди, затримані при спробі перетнути кордон з США, щоб шукати роботу; намагатись покинути Канаду було незаконно.
Акт Адекватних Дій 1914-го року примушував «союзників ворожих країн» офіційно зареєструватися: з 70 тис. українців-іммігрантів із Австро-Угорщини, 8579 інтерновано урядом Канади, — як також і 5954 австро-угорських громадян, більшість з котрих були етнічними українцями. Переважна частина інтернованих — це бідні, безробітні та безсімейні українці, яких у два табори із власної волі супроводжували 81 жінка та 156 дітей різних національностей.
Інтернованих в основному використано як робочу силу: у таборі Кастл-Монтейн у Банфф, Альберта їх затруднено, наприклад, розбудовувати Національний парк «Банфф», у якому трактування їх властями виявилося винятково жорстоким і негуманним. Інколи подібне інтернування продовжувалося і на два роки після війни, попри те, що більшість українців достроково найнято було на роботу приватними компаніями ще й до 1917 року.
У пам'ять жертв інтернування в Канаді встановлені пам'ятні дошки та меморіали. Наприклад на місці табору у Національному парку «Банфф», і в Селі спадщини української культури на сході Альберти. У 2005-му році Прем'єр-міністр Канади Пол Мартін визнав інтернування українців-канадців за темну сторінку історії Канади, унаслідок чого уряд Канади виділив 2,5 млн доларів на фінансування пропам'ятних заходів та освітніх програм, пов'язаних із їхнім інтернуванням.
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 15 березня 2015.
- Luciuk 2006, p 50.
Література
- Луцюк Любомир. In Fear of the Barbed Wire Fence: Canada's First National Internment Operations and the Ukrainian Canadians, 1914—1920. Kingston: Kashtan Press, 2001.
- Мартинович Орест. Registration, Internment and Censorship // Ukrainians in Canada: The formative period, 1891—1924. — Edmonton: Canadian Institute of Ukrainian Studies, 1991. — Pp. 323—334. — .
Джерела
- Невідомі сторінки української діаспори в Канаді. Репресії 1914—1920 років [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Інтернування українців в Канаді 1914—1920 [ 8 серпня 2006 у Wayback Machine.] at InfoUkes
- Час відплати: Перше національне інтернування у Канаді і українці Канади у 1914—1920 р.р. [ 21 липня 1997 у Wayback Machine.], буклет Любомира Луцюка
- — The Globe and Mail, August 25, 2005
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Internovani ukrayinci Kanadi odna z kilkoh etnichnih grup internovanih gromadyan vihidciv iz krayin suprotivnikiv Kanadi v Pershij svitovij vijni yakih obmezheno v pravah i svobodah ta zatrimano u 24 h trudovih taborah Kanadi i taborah dlya internovanih V period Pershoyi svitovoyi vijni ta she protyagom dvoh rokiv po yiyi zakinchenni mizh 1914 i 1920 rokami v Kanadi vidpovidno do en angl War Measures Act internovano priblizno 5 000 ukrayinciv vihidciv z Avstro Ugorshini Memorialna doshka i pam yatnik pid nazvoyu Why Pourquoi Chomu na misci roztashuvannya en v Nacionalnomu parku Banf PeredistoriyaDokladnishe Ukrayinci Kanadi Naprikinci 19 go ta na pochatku 20 storichchya teritoriya Kanadi stala ob yektom masovogo zaselennya emigrantami kotri u poshukah krashoyi doli pokidali Yevropu j yihali osvoyuvati cilinu diki neobzhiti zemli v Novomu Sviti na Pivnichnoamerikanskomu kontinenti Sered nih buli desyatki tisyach ukrayinciv vihidciv iz Galichini Bukovini Lemkivshini ta Zakarpattya sho na toj moment buli u skladi Avstro Ugorshini Immigraciyi do krayini spriyav Uryad Kanadi obicyayuchi pereselencyam rivnopravne gromadyanstvo ta riznobichnu pidtrimku Z vibuhom Pershoyi svitovoyi vijni Velika Britaniya chlen Antanti ta yiyi koloniya Kanada z odnogo boku i Avstro Ugorshina uchasnicya Troyistogo soyuzu z inshogo opinilis u voroguyuchih taborah Ce stalo kincem pershoyi hvili masovoyi trudovoyi emigraciyi ukrayinciv z Avstro Ugorshini do Kanadi i pochatkom zaprovadzhennya v Kanadi represij shodo pribulih immigrantiv iz krayin uchasnic protiborchogo taboru Ponad 80 000 kanadskih poselenciv perevazhna bilshist iz yakih stanovili ukrayinci stali vvazhati vorozhimi inozemcyami yih zobov yazali regulyarno vidmichatisya u miscevih policejskih ustanovah cilodobovo nositi pri sobi identifikacijni nomeri a navit najmenshe porushennya chi nepokora karalisya azh do areshtu ta uv yaznennya vklyuchno InternuvannyaPid chas Pershoyi svitovoyi vijni sered kanadciv proyavilisya i stali zrostati pochuttya negativnogo vidnoshennya shodo tak zvanih vorozhih inozemciv Britanska vlada zaklikala Kanadu ne vchinyati dij proti vsih pidleglih Avstro Ugorskoyi imperiyi nacionalnostej bez rozboru adzhe naspravdi chastina z nih stavilis druzhno do Britanskoyi imperiyi Zgidno zvitu general majora Vilyama D Ottera yakij za doruchennyam Ministerstva yusticiyi Kanadi keruvav operaciyami po internuvannyu za promizhok chasu z 1914 po 1920 roki bulo uv yazneno 8579 vorozhih inozemciv vklyuchayuchi zhinok ta ditej Bilshist internovanih buli molodi lyudi zatrimani pri sprobi peretnuti kordon z SShA shob shukati robotu namagatis pokinuti Kanadu bulo nezakonno Akt Adekvatnih Dij 1914 go roku primushuvav soyuznikiv vorozhih krayin oficijno zareyestruvatisya z 70 tis ukrayinciv immigrantiv iz Avstro Ugorshini 8579 internovano uryadom Kanadi yak takozh i 5954 avstro ugorskih gromadyan bilshist z kotrih buli etnichnimi ukrayincyami Perevazhna chastina internovanih ce bidni bezrobitni ta bezsimejni ukrayinci yakih u dva tabori iz vlasnoyi voli suprovodzhuvali 81 zhinka ta 156 ditej riznih nacionalnostej Internovanih v osnovnomu vikoristano yak robochu silu u tabori Kastl Montejn u Banff Alberta yih zatrudneno napriklad rozbudovuvati Nacionalnij park Banff u yakomu traktuvannya yih vlastyami viyavilosya vinyatkovo zhorstokim i negumannim Inkoli podibne internuvannya prodovzhuvalosya i na dva roki pislya vijni popri te sho bilshist ukrayinciv dostrokovo najnyato bulo na robotu privatnimi kompaniyami she j do 1917 roku U pam yat zhertv internuvannya v Kanadi vstanovleni pam yatni doshki ta memoriali Napriklad na misci taboru u Nacionalnomu parku Banff i v Seli spadshini ukrayinskoyi kulturi na shodi Alberti U 2005 mu roci Prem yer ministr Kanadi Pol Martin viznav internuvannya ukrayinciv kanadciv za temnu storinku istoriyi Kanadi unaslidok chogo uryad Kanadi vidiliv 2 5 mln dolariv na finansuvannya propam yatnih zahodiv ta osvitnih program pov yazanih iz yihnim internuvannyam Primitki Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 15 bereznya 2015 Luciuk 2006 p 50 LiteraturaLucyuk Lyubomir In Fear of the Barbed Wire Fence Canada s First National Internment Operations and the Ukrainian Canadians 1914 1920 Kingston Kashtan Press 2001 Martinovich Orest Registration Internment and Censorship Ukrainians in Canada The formative period 1891 1924 Edmonton Canadian Institute of Ukrainian Studies 1991 Pp 323 334 ISBN 0 92086 276 4 DzherelaNevidomi storinki ukrayinskoyi diaspori v Kanadi Represiyi 1914 1920 rokiv 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Internuvannya ukrayinciv v Kanadi 1914 1920 8 serpnya 2006 u Wayback Machine at InfoUkes Chas vidplati Pershe nacionalne internuvannya u Kanadi i ukrayinci Kanadi u 1914 1920 r r 21 lipnya 1997 u Wayback Machine buklet Lyubomira Lucyuka The Globe and Mail August 25 2005