Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Григо р Зохра б вірм Գրիգոր Զոհրապ 26 червня 1861 18610626 Константинополь Османська імперія 19 липня 1915 Шанлиурфа Осм

Григор Зохраб

Григо́р Зохра́б (вірм. Գրիգոր Զոհրապ; 26 червня 1861(18610626), Константинополь, Османська імперія — 19 липня 1915, Шанлиурфа, Османська імперія) — західновірменський письменник, який жив у Константинополі (нині Стамбул). Був адвокатом, публіцистом, суспільно-політичним діячем, займався благодійністю. 1915 року став жертвою геноциду вірменів: був заарештований турецьким урядом і депортований до військового суду у Діярбакирі. По дорозі був убитий турецькими погромниками.

Григор Зохраб
Գրիգոր Զօհրապ
image
ПсевдонімMarcel Léart
Народився26 червня 1861(1861-06-26)[1][2][3]
Бешикташ, Константинополь, Османська імперія
Помер2 серпня 1915(1915-08-02)[4](54 роки)
Шанлиурфа, Шанлиурфа (іл), Османська імперія
·геноцид вірменів[2][3]
Країнаimage Османська імперія[5]
Національністьвірмени[2]
Місце проживанняСтамбул
Діяльністьписьменник, публіцист, адвокат, політик, меценат
Alma materГалатасарайський ліцей і d (1884)
Закладd
Мова творіввірменська
Роки активностіз 1908
Жанроповідання, повість[d] і повість
Батькоd
МатиQ51452934?
У шлюбі зd
Діти (4)d
image Григор Зохраб у Вікісховищі

Життєпис

Григор Зохраб народився 26 червня 1861 року в Константинопольському районі Бешикташ. Початкову освіту здобув у районному Макруянському ліцеї. Коли помер батько Григора, його мати вдруге вийшла заміж за одного відомого адвоката. Сім'я переїхала до Ортагюха, де Григор продовжив навчання в ліцеї Таргманчац. В той період він уперше почав писати вірші і твори.

1876 року він вступив до єдиного вищого освітнього закладу Туреччини того періоду — Галатасарайського ліцею. Там він освоїв геометрію та адвокатську практику. 1880 року влаштувався на роботу писарем в адвокатській конторі свого вітчима й одночасно відвідував курс юриспруденції в Галатасарайському ліцеї. Незабаром той ліцей закрився. Рік потому Зохраб перейшов до іншого освітнього закладу «Хугог», звідки пішов через два роки, не отримавши атестата. 1884 року в місті Едірне склав іспит і отримав сертифікат юриста.

На початку 1880-х років Григор Зохраб зайнявся громадською діяльністю, а також став помітною і багатообіцяючою фігурою в літературному русі. Ще в 17 років, будучи співробітником газети «Лрабер», у своїх статтях він виявляв інтерес з приводу майбутнього своєї нації. Отримав звання професора і викладав кримінальне право в Константинопольському університеті. 1883 року з допомогою Акопа Пароняна почав видавати журнал «Еркрагунд». Надалі цей журнал став публікувати перший роман Зохраба — «Зникле покоління». 1887 року роман був виданий окремою книгою.

У 1888 році Зохраб одружився з Кларою Язинджян. Вона була з багатої родини вірменської буржуазії. У цьому шлюбі народилося четверо дітей — Левон, Долорес, Арам і Єрміне. 1892 року під його керівництвом публікувався журнал «Масіс», який існував лише протягом одного року. У «Масисі» і в журналі «Аревелк» публікувалися його перші твори. Цей період став розквітом для його творчості. Тоді він написав свій другий, незакінчений роман «Нардик». Крім цього, він писав повісті і громадські статті на політичні теми, які принесли йому загальне визнання.

Під час масових вбивств вірмен у 1894—1896 роках Зохраб на час відійшов від літератури, займався переважно адвокатською діяльністю. У ці роки він захищав у судах вірменських політичних обвинувачених, врятував багатьом із них життя. 1906 року за наказом міністра правосуддя Зохрабу було заборонено брати участь в судових процесах в Туреччині. Причиною цього був судовий процес над болгарським революціонером. Зохраб проявляв дуже велику політичну активність, яка була не до вподоби турецькій владі.

Після цього він вирушив до Парижу. Він добре володів французькою мовою, і в Європі йому вдавалося видавати свої юридичні праці. Там перед ним відкривалися великі перспективи, і в майбутньому він планував переїхати разом з сім'єю з Європи до Єгипту. Однак після младотурецького перевороту Зохраб повернувся до Константинополя.

В 1908 році він був обраний депутатом вірменських Національного зборів і османського парламенту. У парламенті 3охраб розгорнув енергійну діяльність, вимагаючи визнання політичних і національних прав всіх народів країни. 1909 року, під час різанини вірмен в Адані, неодноразово виступав проти погромників і вимагав припинити вести політику колишнього султана Абдул-Хаміда II відносно вірмен. 1911 року він звернувся до прем'єр-міністра Туреччини з цих питань.

У січні 1914 року між Туреччиною і Росією було підписано угоду, пов'язану з вірменськими реформами, що гарантувало безпечне життя для жителів Західної Вірменії. Сам Зохраб висловлював надію на допомогу Росії, вів переговори щодо Вірменського питання з посольствами великих країн. Однак уже незабаром почалася Перша світова війна, що дало турецькій владі гарний привід для здійснення геноциду вірмен. Підписана угода вже нічого не була варта.

24 квітня 1915 року за одну ніч було заарештовано і піддано депортації всю вірменську інтелігенцію Константинополя. Григор Зохраб робив все, щоб звільнити деяких своїх друзів. Він звертався до державних діячів, навіть до Талаату-паші — міністра внутрішніх справ Османської імперії, з яким був добре знайомий. Ті давали порожні обіцянки. Його чекала та ж доля.

Він був заарештований у травні. Разом з іншим заарештованим депутатом парламенту Зохраб був висланий до Діярбакиру, щоб постати перед військовим судом. У супроводі жандарма вони провели кілька тижнів у Алеппо. Деякі джерела стверджують, що звільнити Зохраба намагався сам Джемаль-паша, але Талаат-паша наполягав на суді військового трибуналу. Двоє депутатів були відправлені до Урфу, де залишалися протягом деякого часу. Пізніше їх взяли під варту і вислали до Діярбакиру на машині. Григор Зохраб був убитий в округах Шанліурфи і Діярбакира 19 липня. Є версія, що він став жертвою відомих розбійників на чолі з Черкезом Ахметом, Халілом та Назімом. За деякими даними, турецькі погромники розчавили його голову камінням. Відомо, що вбивці були засуджені і страчені у вересні того ж року, за наказом Джемаль-паші.

Творчість

image
Поштова марка Вірменії присвячена Григору Зохрабу, 2011 рік

Григор Зохраб залишив багату літературну спадщину. Вагомий його внесок саме в західновірменську літературу. Його твори і донині входять до шкільної програми Вірменії. Деякі його твори перекладені іноземними мовами, видані майже на тридцяти мовах. Він автор романів, віршів, різних статей, але більшою популярністю користуються його новели.

Ще з малих років Зохраб намагався складати вірші, проте його поезія не одержала широкої популярності. 1883 року опублікував свій роман «Зникле покоління», що описує життя молоді Константинополя. Його новели видавалися у трьох збірках: «Голоси совісті», «Життя як воно є» і «Мовчазні болі». За допомогою динамічного стилю оповіді, витонченості мови, простоти, автору вдавалося створювати психологічні образи, що беруть за душу. Він розвивав традиції реалізму у вірменській літературі. У своїх новелах Зохраб розглядав соціальні проблеми трудящих людей, їх піклування, душевний стан у різних несправедливих ситуаціях. У його творчості також зустрічаються романтичні та сатиричні історії.

У новелі «Борг батька» (1892) він досліджував людську трагедію, соціальну нерівність. Головний герой, Усеп ага, після банкрутства стає простим продавцем. Після смерті коханої дружини він не в змозі забезпечити щоденні потреби своїх дочок. Нерухомість продається, всі накопичення зникають. Бідна людина бродить вулицями, вимагаючи милостиню, але нічого не отримує. Щоб приховати свою скорботу від дочок, він ночами просить допомоги у портрета покійної дружини. Врешті-решт, не витримавши ударів долі, головний герой кінчає з собою.

В новелах «Магдалина» (1902), «Вдова», «Постал» (1901) головні героїні — це бідні, кинуті жінки, опинилися в жорстоких життєвих обставинах. У «Вдові» автор розповідає про жінку по імені Зардар, чоловік якої з рідного села вирушає до Константинополя. Через бідність та високі податки у селі чоловік Зардар змушений заробляти в місті. Його батько теж працював на чужині, і тепер повертається в село, оскільки син замінив його. Однак невдовзі чоловік Зардар, втрачаючи совість і сором, одружується на одній служниці, яка володіла невеликими грошима. Всі турботи падають на плечі Зардар, і та робить все, щоб прогодувати дітей і батьків колишнього чоловіка. Невдячні люди похилого віку своєю чергою звинувачують у зраді сина жертовну Зардар.

Новели Зохраба: «Щаслива смерть», «Аинка», «Забухо», «Нерсес», «Буря», «Прости господи» оповідають про трагедії «маленьких людей», жадібності капіталістів і лихварів, звичаї дворянських та буржуазних сімей.

Див. також

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
    d:Track:Q164396d:Track:Q124405912d:Track:Q6429958d:Track:Q2657718
  3. Вірменська коротка енциклопедія — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 2.
    d:Track:Q124405912d:Track:Q13053618
  4. Kévorkian R. Le Génocide des Arméniens, The Armenian genocide : a complete history, Геноцид армян : полная история — Paris: Éditions Odile Jacob, 2006.
    d:Track:Q16684409d:Track:Q90d:Track:Q106624791d:Track:Q3420914
  5. http://www.gibrahayer.com/index.php5?&page_id=231&path=231
  6. Krikorian A., Heratchian H. Le dictionnaire biographique: Arméniens d'hier et d'aujourd'hui — Maisons-Alfort: 2021. — P. 626–627. —
    d:Track:Q208314d:Track:Q114588221d:Track:Q114574126d:Track:Q114555440
  7. (рос.). Большая Советская Энциклопедия (БСЭ). Архів оригіналу за 17 травня 2019. Процитовано 28 листопада 2015.
  8. Kévorkian, Raymond H. R. P. Yervant P‛erdahdjian: événements et faits observés à constantinople par le vicariat (patriarcal) (1914—1916). — Revue d'histoire arménienne contemporaine 1, 1995. — С. 254.
  9. (1918). Martyred Armenia . London: C. Pearson Arthur. с. 17–20 .
  10. Baliozian, Ara. Zohrab: an introduction. — Kitchener, Ont.: Impressions: C. Pearson Arthur, 1985. — С. 6-13. — .
  11. (тур.). bianet.org. Архів оригіналу за 11 березня 2013. Процитовано 20 жовтня 2015.
  12. (англ.). iatp.am. Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 20 жовтня 2015.
  13. (фр.). Association Culturelle Arménienne de Marne-la-Vallée (France). Архів оригіналу за 17 травня 2019. Процитовано 20 жовтня 2015.
  14. (вірм.). litopedia.org. Архів оригіналу за 17 травня 2019. Процитовано 20 жовтня 2015.
  15. (рос.). Джон Киракосян. Архів оригіналу за 17 грудня 2007. Процитовано 20 жовтня 2015.
  16. (вірм.). genocide-museum.am. Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 20 жовтня 2015.
  17. (рос.). Lraber Hasarakakan Gitutyunneri. Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 20 жовтня 2015.
  18. El-Ghusein, Fà'iz. Martyred Armenia. — London: C. Pearson Arthur, 1918. — С. 17-20
  19. Ahmet Refik Altınay. İki Komite ve İki Kıtal. — Стамбул: Tarih Vakfı Yurt Yayınları, 2010. — .
  20. Grigoris Palakʻean. Armenian Golgotha: A Memoir of the Armenian Genocide, 1915—1918. — Vintage Books, 2010. — С. 103—106. — .
  21. Ճիտին պարտքը (Долг отца) (PDF) (вірм.). lib.mindiaspora.am. Процитовано 28 жовтня 2015.[недоступне посилання з Июнь 2018]
  22. Այրին (Вдова) (PDF) (вірм.). lib.mindiaspora.am. Процитовано 28 жовтня 2015.[недоступне посилання з Июнь 2018]

Література

  • Kévorkian, Raymond H. R. P. Yervant P ' erdahdjian: événements et faits observés à constantinople par le vicariat (patriarcal) (1914—1916).  — Revue d'histoire arménienne contemporaine 1, 1995.  — С. 254.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Grigo r Zohra b virm Գրիգոր Զոհրապ 26 chervnya 1861 18610626 Konstantinopol Osmanska imperiya 19 lipnya 1915 Shanliurfa Osmanska imperiya zahidnovirmenskij pismennik yakij zhiv u Konstantinopoli nini Stambul Buv advokatom publicistom suspilno politichnim diyachem zajmavsya blagodijnistyu 1915 roku stav zhertvoyu genocidu virmeniv buv zaareshtovanij tureckim uryadom i deportovanij do vijskovogo sudu u Diyarbakiri Po dorozi buv ubitij tureckimi pogromnikami Grigor ZohrabԳրիգոր ԶօհրապPsevdonimMarcel LeartNarodivsya26 chervnya 1861 1861 06 26 1 2 3 Beshiktash Konstantinopol Osmanska imperiyaPomer2 serpnya 1915 1915 08 02 4 54 roki Shanliurfa Shanliurfa il Osmanska imperiya genocid virmeniv 2 3 Krayina Osmanska imperiya 5 Nacionalnistvirmeni 2 Misce prozhivannyaStambulDiyalnistpismennik publicist advokat politik mecenatAlma materGalatasarajskij licej i d 1884 ZakladdMova tvorivvirmenskaRoki aktivnostiz 1908Zhanropovidannya povist d i povistBatkodMatiQ51452934 U shlyubi zdDiti 4 d Grigor Zohrab u VikishovishiZhittyepisGrigor Zohrab narodivsya 26 chervnya 1861 roku v Konstantinopolskomu rajoni Beshiktash Pochatkovu osvitu zdobuv u rajonnomu Makruyanskomu liceyi Koli pomer batko Grigora jogo mati vdruge vijshla zamizh za odnogo vidomogo advokata Sim ya pereyihala do Ortagyuha de Grigor prodovzhiv navchannya v liceyi Targmanchac V toj period vin upershe pochav pisati virshi i tvori 1876 roku vin vstupiv do yedinogo vishogo osvitnogo zakladu Turechchini togo periodu Galatasarajskogo liceyu Tam vin osvoyiv geometriyu ta advokatsku praktiku 1880 roku vlashtuvavsya na robotu pisarem v advokatskij kontori svogo vitchima j odnochasno vidviduvav kurs yurisprudenciyi v Galatasarajskomu liceyi Nezabarom toj licej zakrivsya Rik potomu Zohrab perejshov do inshogo osvitnogo zakladu Hugog zvidki pishov cherez dva roki ne otrimavshi atestata 1884 roku v misti Edirne sklav ispit i otrimav sertifikat yurista Na pochatku 1880 h rokiv Grigor Zohrab zajnyavsya gromadskoyu diyalnistyu a takozh stav pomitnoyu i bagatoobicyayuchoyu figuroyu v literaturnomu rusi She v 17 rokiv buduchi spivrobitnikom gazeti Lraber u svoyih stattyah vin viyavlyav interes z privodu majbutnogo svoyeyi naciyi Otrimav zvannya profesora i vikladav kriminalne pravo v Konstantinopolskomu universiteti 1883 roku z dopomogoyu Akopa Paronyana pochav vidavati zhurnal Erkragund Nadali cej zhurnal stav publikuvati pershij roman Zohraba Znikle pokolinnya 1887 roku roman buv vidanij okremoyu knigoyu U 1888 roci Zohrab odruzhivsya z Klaroyu Yazindzhyan Vona bula z bagatoyi rodini virmenskoyi burzhuaziyi U comu shlyubi narodilosya chetvero ditej Levon Dolores Aram i Yermine 1892 roku pid jogo kerivnictvom publikuvavsya zhurnal Masis yakij isnuvav lishe protyagom odnogo roku U Masisi i v zhurnali Arevelk publikuvalisya jogo pershi tvori Cej period stav rozkvitom dlya jogo tvorchosti Todi vin napisav svij drugij nezakinchenij roman Nardik Krim cogo vin pisav povisti i gromadski statti na politichni temi yaki prinesli jomu zagalne viznannya Pid chas masovih vbivstv virmen u 1894 1896 rokah Zohrab na chas vidijshov vid literaturi zajmavsya perevazhno advokatskoyu diyalnistyu U ci roki vin zahishav u sudah virmenskih politichnih obvinuvachenih vryatuvav bagatom iz nih zhittya 1906 roku za nakazom ministra pravosuddya Zohrabu bulo zaboroneno brati uchast v sudovih procesah v Turechchini Prichinoyu cogo buv sudovij proces nad bolgarskim revolyucionerom Zohrab proyavlyav duzhe veliku politichnu aktivnist yaka bula ne do vpodobi tureckij vladi Pislya cogo vin virushiv do Parizhu Vin dobre volodiv francuzkoyu movoyu i v Yevropi jomu vdavalosya vidavati svoyi yuridichni praci Tam pered nim vidkrivalisya veliki perspektivi i v majbutnomu vin planuvav pereyihati razom z sim yeyu z Yevropi do Yegiptu Odnak pislya mladotureckogo perevorotu Zohrab povernuvsya do Konstantinopolya V 1908 roci vin buv obranij deputatom virmenskih Nacionalnogo zboriv i osmanskogo parlamentu U parlamenti 3ohrab rozgornuv energijnu diyalnist vimagayuchi viznannya politichnih i nacionalnih prav vsih narodiv krayini 1909 roku pid chas rizanini virmen v Adani neodnorazovo vistupav proti pogromnikiv i vimagav pripiniti vesti politiku kolishnogo sultana Abdul Hamida II vidnosno virmen 1911 roku vin zvernuvsya do prem yer ministra Turechchini z cih pitan U sichni 1914 roku mizh Turechchinoyu i Rosiyeyu bulo pidpisano ugodu pov yazanu z virmenskimi reformami sho garantuvalo bezpechne zhittya dlya zhiteliv Zahidnoyi Virmeniyi Sam Zohrab vislovlyuvav nadiyu na dopomogu Rosiyi viv peregovori shodo Virmenskogo pitannya z posolstvami velikih krayin Odnak uzhe nezabarom pochalasya Persha svitova vijna sho dalo tureckij vladi garnij privid dlya zdijsnennya genocidu virmen Pidpisana ugoda vzhe nichogo ne bula varta 24 kvitnya 1915 roku za odnu nich bulo zaareshtovano i piddano deportaciyi vsyu virmensku inteligenciyu Konstantinopolya Grigor Zohrab robiv vse shob zvilniti deyakih svoyih druziv Vin zvertavsya do derzhavnih diyachiv navit do Talaatu pashi ministra vnutrishnih sprav Osmanskoyi imperiyi z yakim buv dobre znajomij Ti davali porozhni obicyanki Jogo chekala ta zh dolya Vin buv zaareshtovanij u travni Razom z inshim zaareshtovanim deputatom parlamentu Zohrab buv vislanij do Diyarbakiru shob postati pered vijskovim sudom U suprovodi zhandarma voni proveli kilka tizhniv u Aleppo Deyaki dzherela stverdzhuyut sho zvilniti Zohraba namagavsya sam Dzhemal pasha ale Talaat pasha napolyagav na sudi vijskovogo tribunalu Dvoye deputativ buli vidpravleni do Urfu de zalishalisya protyagom deyakogo chasu Piznishe yih vzyali pid vartu i vislali do Diyarbakiru na mashini Grigor Zohrab buv ubitij v okrugah Shanliurfi i Diyarbakira 19 lipnya Ye versiya sho vin stav zhertvoyu vidomih rozbijnikiv na choli z Cherkezom Ahmetom Halilom ta Nazimom Za deyakimi danimi turecki pogromniki rozchavili jogo golovu kaminnyam Vidomo sho vbivci buli zasudzheni i stracheni u veresni togo zh roku za nakazom Dzhemal pashi TvorchistPoshtova marka Virmeniyi prisvyachena Grigoru Zohrabu 2011 rik Grigor Zohrab zalishiv bagatu literaturnu spadshinu Vagomij jogo vnesok same v zahidnovirmensku literaturu Jogo tvori i donini vhodyat do shkilnoyi programi Virmeniyi Deyaki jogo tvori perekladeni inozemnimi movami vidani majzhe na tridcyati movah Vin avtor romaniv virshiv riznih statej ale bilshoyu populyarnistyu koristuyutsya jogo noveli She z malih rokiv Zohrab namagavsya skladati virshi prote jogo poeziya ne oderzhala shirokoyi populyarnosti 1883 roku opublikuvav svij roman Znikle pokolinnya sho opisuye zhittya molodi Konstantinopolya Jogo noveli vidavalisya u troh zbirkah Golosi sovisti Zhittya yak vono ye i Movchazni boli Za dopomogoyu dinamichnogo stilyu opovidi vitonchenosti movi prostoti avtoru vdavalosya stvoryuvati psihologichni obrazi sho berut za dushu Vin rozvivav tradiciyi realizmu u virmenskij literaturi U svoyih novelah Zohrab rozglyadav socialni problemi trudyashih lyudej yih pikluvannya dushevnij stan u riznih nespravedlivih situaciyah U jogo tvorchosti takozh zustrichayutsya romantichni ta satirichni istoriyi U noveli Borg batka 1892 vin doslidzhuvav lyudsku tragediyu socialnu nerivnist Golovnij geroj Usep aga pislya bankrutstva staye prostim prodavcem Pislya smerti kohanoyi druzhini vin ne v zmozi zabezpechiti shodenni potrebi svoyih dochok Neruhomist prodayetsya vsi nakopichennya znikayut Bidna lyudina brodit vulicyami vimagayuchi milostinyu ale nichogo ne otrimuye Shob prihovati svoyu skorbotu vid dochok vin nochami prosit dopomogi u portreta pokijnoyi druzhini Vreshti resht ne vitrimavshi udariv doli golovnij geroj kinchaye z soboyu V novelah Magdalina 1902 Vdova Postal 1901 golovni geroyini ce bidni kinuti zhinki opinilisya v zhorstokih zhittyevih obstavinah U Vdovi avtor rozpovidaye pro zhinku po imeni Zardar cholovik yakoyi z ridnogo sela virushaye do Konstantinopolya Cherez bidnist ta visoki podatki u seli cholovik Zardar zmushenij zaroblyati v misti Jogo batko tezh pracyuvav na chuzhini i teper povertayetsya v selo oskilki sin zaminiv jogo Odnak nevdovzi cholovik Zardar vtrachayuchi sovist i sorom odruzhuyetsya na odnij sluzhnici yaka volodila nevelikimi groshima Vsi turboti padayut na plechi Zardar i ta robit vse shob progoduvati ditej i batkiv kolishnogo cholovika Nevdyachni lyudi pohilogo viku svoyeyu chergoyu zvinuvachuyut u zradi sina zhertovnu Zardar Noveli Zohraba Shasliva smert Ainka Zabuho Nerses Burya Prosti gospodi opovidayut pro tragediyi malenkih lyudej zhadibnosti kapitalistiv i lihvariv zvichayi dvoryanskih ta burzhuaznih simej Div takozhGenocid virmeniv Deportaciya virmenskoyi inteligenciyiPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Virmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Virmenska korotka enciklopediya Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1990 T 2 d Track Q124405912d Track Q13053618 Kevorkian R Le Genocide des Armeniens The Armenian genocide a complete history Genocid armyan polnaya istoriya Paris Editions Odile Jacob 2006 d Track Q16684409d Track Q90d Track Q106624791d Track Q3420914 http www gibrahayer com index php5 amp page id 231 amp path 231 Krikorian A Heratchian H Le dictionnaire biographique Armeniens d hier et d aujourd hui Maisons Alfort 2021 P 626 627 ISBN 978 2 905686 93 0 d Track Q208314d Track Q114588221d Track Q114574126d Track Q114555440 ros Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya BSE Arhiv originalu za 17 travnya 2019 Procitovano 28 listopada 2015 Kevorkian Raymond H R P Yervant P erdahdjian evenements et faits observes a constantinople par le vicariat patriarcal 1914 1916 Revue d histoire armenienne contemporaine 1 1995 S 254 1918 Martyred Armenia London C Pearson Arthur s 17 20 Baliozian Ara Zohrab an introduction Kitchener Ont Impressions C Pearson Arthur 1985 S 6 13 ISBN 0 920553 00 1 tur bianet org Arhiv originalu za 11 bereznya 2013 Procitovano 20 zhovtnya 2015 angl iatp am Arhiv originalu za 11 veresnya 2019 Procitovano 20 zhovtnya 2015 fr Association Culturelle Armenienne de Marne la Vallee France Arhiv originalu za 17 travnya 2019 Procitovano 20 zhovtnya 2015 virm litopedia org Arhiv originalu za 17 travnya 2019 Procitovano 20 zhovtnya 2015 ros Dzhon Kirakosyan Arhiv originalu za 17 grudnya 2007 Procitovano 20 zhovtnya 2015 virm genocide museum am Arhiv originalu za 5 travnya 2019 Procitovano 20 zhovtnya 2015 ros Lraber Hasarakakan Gitutyunneri Arhiv originalu za 20 kvitnya 2019 Procitovano 20 zhovtnya 2015 El Ghusein Fa iz Martyred Armenia London C Pearson Arthur 1918 S 17 20 Ahmet Refik Altinay Iki Komite ve Iki Kital Stambul Tarih Vakfi Yurt Yayinlari 2010 ISBN 9789753332439 Grigoris Palakʻean Armenian Golgotha A Memoir of the Armenian Genocide 1915 1918 Vintage Books 2010 S 103 106 ISBN 1400096774 Ճիտին պարտքը Dolg otca PDF virm lib mindiaspora am Procitovano 28 zhovtnya 2015 nedostupne posilannya z Iyun 2018 Այրին Vdova PDF virm lib mindiaspora am Procitovano 28 zhovtnya 2015 nedostupne posilannya z Iyun 2018 LiteraturaKevorkian Raymond H R P Yervant P erdahdjian evenements et faits observes a constantinople par le vicariat patriarcal 1914 1916 Revue d histoire armenienne contemporaine 1 1995 S 254
Топ