Грем'я́че — село в Україні, в Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 1100 осіб. До 2020 року було центром Грем'яцької сільської ради.
село Грем'яче | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Рівненська область | ||||
Район | Рівненський район | ||||
Громада | Острозька міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA56060450160053912 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1556 року | ||||
Населення | 777 осіб | ||||
Площа | 2,577 км² | ||||
Густота населення | 301,51 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 35841 | ||||
Телефонний код | +380 3654 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°22′10″ пн. ш. 26°25′48″ сх. д. / 50.36944° пн. ш. 26.43000° сх. д.Координати: 50°22′10″ пн. ш. 26°25′48″ сх. д. / 50.36944° пн. ш. 26.43000° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 227 м | ||||
Водойми | річка | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 35841, Рівненська обл., Острозький р-н, с. Грем'яче, вул. Центральна, 78 | ||||
Карта | |||||
Грем'яче | |||||
Грем'яче | |||||
Мапа | |||||
Грем'яче у Вікісховищі |
Географія
Селом тече річка .
Історія
При автомагістралі Рівне — Острог розміщене село Грем'яче, де зараз близько 500 дворів, загальноосвітня школа, ФАП, дитячий садок, клуб, бібліотека, сільрада, осередки сільськогосподарського виробництва.
Висотно-горбиста околиця Грем'ячого з перевагою глинистих, супіщаних ґрунтів була заселена в глибоку давність. На її полях є виявлений один великий і п'ять менших курганів, де, кажуть, могли бути поховання із староруської доби. Це певною мірою утверджують рідкісні уже втрачені знахідки речей цих далеких часів: крем'яні, металічні наконечники списів, стріл, рештки кольчуг, гончарних виробів, сліди місць старовинного ливарного промислу, вияви монет, зброї, прикрас раннього середньовіччя. Є тут і обриси старовинних сховищ людей.
- Церква св.Іллі в с.Грем'яче
- Ставок
Про Грем'яче маємо чи не першу вістку в записі від 12 жовтня 1617 року, коли-то возний сповістив про спустошення татарами Острізької волості, називаючи пошкоджені або цілковито зруйновані оселі, серед яких засвідчене й вщент спалене «Грымяче». Під час визвольної війни 1648—1654 років «Грымяче» («Гримяче») кілька разів документується як місце сутичок збройних угрупувань козаків, селян з боївками шляхетського війська. За договором 1753 року, «Гримяче» отримує коронний канцлер Ян Малаховський, який згодом передає та продає його різним власникам Острізького намісництва. У 1794 році маєтність «селения Гремячего» конфіскується і стає власністю російської держави. Згодом цариця Катерина дарує «Гремяче» великоруському генералові Ферзену, а з 1802 року воно стає власністю сенатора Іллінського, графині Корженецької та інших володарів. За переписом 1885 року, «Гримяче» зі статусом «деревні» відноситься єпархіальне до Грозова.
Грем'яче — село колись Острозького повіту в Хорівській волості недалеко від Острога. Наприкінці 19 століття там було 66 будинків, 264 жителів. В 1577 році належало князям Острозьким. В половині 17 століття село було власністю князя Заславського. Вже пізніше село Грем'яче належало по черзі Малаховським, Крем'янецьким, Шокальським та іншими.
Карта 1915 року зарисовує це село біля ставка притоки Вільшки вже у записі (польською графікою) «Грем'яче» («Gremiacze»), де після «р» є буква «е», замість колишнього «й» (ы). Довідник 1947 року трактує «Грем'яче» селом зі своєю сільрадою, до якої відносилось сільце Михайлівка та хутори Грем'яцький, Грозівський Корчунок. Тепер Грем'ячому підвладний і Грозів.
Походження назви населеного пункту
Назва Грем'яче належить до прикметникових формувань, символізуючих переважно наймення людей, вимагаючи ніби запитання «чиє село». З цих міркувань у ній легко вбачається прізвище чи прізвисько Грим'як або видозмінене Грем'як, де є кінцеве (суфіксальне) «як», у якому «к» закономірно перед «є» при розвитку прикметникової форми змінилось на «ч». Віднявши таке «як», матимемо «Грим» («Грем»), котре без труднощів сприймається як укорочене ім'я з давньоруських двоскладних утворень зразка Гримислав (Грим-и-слав), де побажання народженому: «Хай стане гримким (голоснозвучним), нехай здобуває славу!» Менш ймовірно трактувати давнє «Грим» від слова гримати (російського — гримать) у якомусь з кількох значень: «сварливий», «гнівний», «дорікаючий кому-небуть у чомусь лайливими, грубими словами». У такий етимологічний ряд могли увійти прізвища новіших формувань, як Гримко, Гримчук, Гримченко, Гримчишин, що, ймовірно, якось солідаризуються з тими, котрі мають кореневе «е» (Грема, Грем'юк, Грем'як) і походять від говіркового грема «крикун», «галасуючий».
Таким чином, «Грем'яче» — це колишнє «Грим'яче» («Грымяче»), яке, зважаючи на його історичність, ймовірну мотивацію розвитку, повинно би стати офіційною назвою, де втілене поняття "оселя, до якої мав певне суттєве відношення чоловік з прізвищем (прізвиськом) Грим'як, яке існує і на Рівненщині.
Грем'яче має ще іменовані мікрооб'єкти: Баранів ліс — колись густий бір, власником якого був посесор Баран; Березина — поле в околиці березового гаю; Вигін [Вигон] — сільська дільниця, де «виганяли» на випас, постій домашніх тварин, птицю; Грабина — поле на місці (в околиці) грабового лісу; Грем'яцький — офіційна назва хутора в околиці Грем'ячого; Грозівський Корчунок — невелика хуторянська оселя, заснована на місці зрубаного, викорчуваного лісу; До Американця — пасовисько в околиці садиби селянина, прозваного Американцем; До Вельбівна — випас у напрямку села Вельбівного; До Галичів — сільська дільниця, де ніби першим осів Галич; До Горобця — сільський куток, де є садиба Горобця; До курятника — пасовисько в околиці колгоспної птахоферми; Загуменки — присадибні городи за «гумнами» (господарськими забудовами); Кирисьова долина — низинний культивований земельний наділ, який належав Кирисю; Коло Копчихи — нива неподалік горба під назвою Копчиха; Коло липи — сільська дільниця в околиці липового дерева; Копчиха — висота на маєтності дружини Копця; До Мединського — ліс, який утримував Мединський; Михайлівщина — сінокоси, поля у напрямку села Михайлівки; Нахрестику — частина села на перехресті доріг; Новини — культивовані землі; Пасіка — колись пристосоване місце для літньої пасіки; Підгрозово — нива неподалік села Грозова; Піщанка — колишня річечка, що мала світле піщане дно; Селисько — місце старовинних житлово-господарських забудов; Сенькові корчики — поле при чагарниках у власності Сенька; Сидорів садок — куток з «урочим» Сидоровим кутком; Холодна долина — низинне поле, де ніби бушували холодні вітровії.
Грем'яче ще є у Волинській, Житомирській областях.
Свято-Іллінська церква с. Грем'яче
Церкви в селі Грем'яче не було, миряни відвідували богослужіння в Церкві в ім'я Народження Пресвятої Богородиці с. Грозів. Та в Острозькому районному архіві в облікових даних «На релігійне об'єднання православної общини с. Грем'яче Острозького району Ровенської області» є дозвіл від 18.05.1988 р. виконкому Острозької районної ради народних депутатів на ремонт ритуальної споруди на кладовищі в с. Грем'яче. Відкриття каплиці відбулося 10.11.1988 р. З даного моменту миряни с. Грем'яче стали відвідувати богослужіння у своїй каплиці. Самого початку каплиця була розміром 2х2, але згодом вона збільшилась, в цьому стані вона збереглась до нині 1989 р. жителі с. Грем'яче почали будувати власний храм.
У с. Михайлівка храму не було, віряни відвідували богослужіння у Церкві в ім'я Народження Пресвятої Богородиці с. Плоске. В 1990 р. у с. Михайлівка було розпочато будівництво церкви, яке до сьогодні не закінчено.
Сладковський Григорій — голова колгоспу, який допомагав будувати храм. Колгосп дав для будівництва храму цеглу, а все інше купувалося за гроші прихожан церкви. Будівництво Свято-Іллінська церкви с. Грем'яче було закінчене 1993 році.
2 серпня 1993 року на Іллі відкрили храм, тому й назвали його храм святого пророка Іллі. Освячення здійснив митрополит Іриней Дніпропетровський. Першим настоятелем храму був Юрчук Володимир. З 1994 по 1996 рр. священиком храму був Бухало. У 1996 році настоятелем храму став Тарковський Володимир Михайлович, що править і сьогодні разом зі старостою Новаком Афанасієм.
У 1996 році близько 60 людей хотіли, щоб церква перейшла до УПЦ КП. Але після обговорення Свято-Іллінська церкви с. Грем'яче залишилася у підпорядкуванні УПЦ.
2013 році був зроблений капітальний ремонт Свято-Іллінська церкви с. Грем'яче з нагоди 20-річчя храму. Також люди пожертвували гроші на реставрацію ікон. 9 листопада 2013 року відбулася освята відремонтованого храму. На сьогодні кількість прихожан храму становить близько 420 осіб.
10 листопада 2013 року з благословіння митрополита Варфоломія Рівненського і Острозького відболось рукоположення диякона Новака Афанасія. Станом на сьогодні він має звання протодиякона.
У 2019 році прихожан Свято-Іллінської церкви було проінформовано про переведення її у підпорядкування ПЦУ. Але це розпорядження не було взяте до уваги й наразі храм залишається прихильним УПЦ.
У 2020 році, завдяки блогодійнику Драчуку В'ячеславу, у церкві було проведено енергоощадні роботи (встановлено пластикові вікна).
Спалення Грем'ячого
- Зупинись, людино! Поклонись землі, омитій: кров'ю батьків і братів наших. Посивіли від: скорботи їх матері, оплакали їх близькі і рідні.
Війна… Хто пережив її, той знає, скільки горя і страждання принесла вона нашій землі. Ще й досі важким болем пам'яті озиваються до нас оті далекі, покривавлені ворогом дні і ночі, озиваються муками закатованих…
З прадавен, з далеких легенд, переказів, із згорьованих споминів, з болю людського ця дорога називалася Чорним шляхом. Не раз топтали її азійські скакуни, не раз на збій перетворювали її тевтони і хрестоносці, не раз свистіли над вишневим садом ординські стріли, не раз чулася чужинська лайлива мова, крики і стогін приречених. Не раз вогневі смерчі над селянськими стріхами розпанахували нічне небо… Страдницький Чорний шлях. Пам'ятущий та споконвічний. Сірим рушником він з розгону впирається в могутні кам'яні фортеці древнього Острога, міста, яке кожного разу ставало на перепоні і яничарам, і знахабнілим народистам, і зрозумілій польській шляхті. По обидва боки шляху розкинулось село Грем'яче. Пам'ятає воно визвольні героїчні походи Северина Наливайка, Богдана Хмельницького. Якби село могло говорити! Чорна рілля заорана, гей, гей І стрілами засіяна, гей, гей І кровію сполощена… Чомусь у пам'яті зринули слова давньої кобзарської думи… Давньої і теперішньої. Хто ти, яничаре XX століття? Яка мати тебе породила? Задля чого? Аби нищити все живе, скроплюючи землю кров'ю?
— В ту ніч я вдома не ночувала. Серцем чула щось недобре, — скрушно зітхає Горпина Никанорівна Стрілець… Сиділа в полукіпках, а худобу вигнала під ліс… Аж іде колона без світла — тихо, тихо… І сховались. Я вже вийшла зі схованки, аж гляди — вогонь на Корчунку, почало бабахкати край лісу. Боже! Вже й наша Михайлівка зайнялась. Я до лісу, аж згадала, що в хаті трохи солі і хлібина зосталась — я назад. А німецькі вояки вже з клуні Стрільця Петра несуть околот і обкладають мою хатину… Я вклякла, наче до землі примерзла… Аж стямилась, тай тихцем до лісу. Вони й давай пуляти. То тут, то там цьвохне, а позаду, як батогом. Забігла в ліс. Впала в терен і плачу.
А заграва висока, і худоба реве.
А в клуню Колодяжного замкнули скільки людей! Ой як Йосип Шиндерук пізнавав серед трупів своїх доньок — Кулину і Горпину… По металевих гребінцях… Ой, Боже, не дай ворогові!
Того дня від рук карателів загинули: Шиндерук Кулина Й., Шиндерук Горпина Й., Ткачук Максим, Ткачук Кулина, Ткачук Одарка Омелянівна та її двоє дітей, Балабуха Надія Володимирівна, Тарадайка Григорій, Політика Гнат Максимович, Політика Любов, Політика Хіма, Ліщук Михайло Наумович, Котюбін Семен, Макарук Гнат, Євстафій Петро Петрович із своєю жінкою, Савчук Марія Кононівна (17 років), Савчук Анастасія Кононівна (19 років), Фурманець Марія, Котюбін Іван Михайлович, Стрілець Купріян, Стрілець Степан Куп. Стрілець Ганна Купріянівна, та двоє дітей. Назарук Лук'ян Семенович, Назарук Карпо Семенович, Назарук Дмитро Семенович, Калюжний Данило, Чепчерук Олександра Василівна, Стрілець Дем'ян, Стрілець Гапка, Стрілець Іван, Політика Ганна Макарівна, Політика Микола, Рудюк Олімпія, Макарук Ганна Данилівна, Новак Ксенія, Новак Петро та Ксенія діти Марія, Таня, Панасина, Оля, Іщук Андрій Філімонович, Давидюк Іван Васильович та його жінка, Давидюк Водюшка Іванович.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 746 осіб, з яких 341 чоловік та 405 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 772 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,33 % |
вірменська | 0,77 % |
російська | 0,64 % |
білоруська | 0,13 % |
молдовська | 0,13 % |
Сільські голови
- Поліщук Тамара Федорівна (1971—) [ 9 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Стецюк Микола Дмитрович
Спорт у селі
На території нинішнього Грем'яцького старостинського округу функціює два аматорські футбольні колективи - ФК "Крок" (Грозів) і ФК "Грем'яче".
ФК "Крок" (Грозів)
Грозівський "Крок" заснований 7 квітня 2016 року. Ініціатор створення команди - Віталій Петрук.
2019 року грозівці в Кубку Острозького району (до реформи децентралізації) вибили двох рівносильних суперників – сіянцівську «Чайку» і «Ниву» з Бадівки, але не змогли пройти ФК «Грем’яче» у фіналі, тож здобули заслужене срібло. У Чемпіонаті Острожчини-2019 «Крок», здобувши 6 перемог у 12 турах змагань, на одне очко відстав від курганівського «Міража» і завоював бронзові медалі.
Того ж року підопічні Віталія Петрука здобули бронзу Чемпіонату Острозького району з мініфутболу. А 2020 двічі піднімалися на п’єдестал за срібними нагородами.
У сезоні 2021 року "Крок" виграв перший Кубок Острозької громади з футболу, перегравши у фіналі ФК "Острог". А в чемпіонаті громади сезону 2021 року "Крок" здобув срібло.
ФК "Грем'яче"
ФК «Грем’яче» – аматорська футбольна команда, учасник обласних змагань. Як об’єднання однодумців-аматорів клуб заявив про себе на місцевому рівні в сезоні 2017–2018 рр.
«Грем’яче» – триразовий володар Кубка Острозького району (сезони 2018, 2019 і 2020 рр.) і переможець Чемпіонату Острожчини-2018, 2019, 2020. Двічі футболісти з Грем’ячого здобували перемогу на традиційному турнірі нашої громади «Острозька зима» (2019, 2020 рр.)
У сезоні 2020 року ФК «Грем’яче» брав участь у Чемпіонаті Рівненської області серед команд Другої ліги, повернувши представника громади в змагання обласного рівня після дворічної перерви. Виступи в другому за силою дивізіоні області увінчалися успіхом представника Острожчини – ФК «Грем’яче» за три тури до кінця змагань став чемпіоном. За підсумками сзону команду нагородили кубком і золотими медалями, а засновникові клубу Миколі Науменкові вручили почесну грамоту УАФ. У сезоні 2021 року ФК «Грем’яче», єдиний представник Острозької громади на обласних змаганнях, виступав у Першій лізі Чемпіонату Рівненської області.
На початку 2022 року ФК "Грем'яче" брав участь у XXVI зимовому мініфутбольному турнірі пам'яті Я. Гайдучика, де став переможцем Ліги А. Клуб також став командою, яка найбільше забивала на цьому змаганні. У футзальному Кубку пам'яті Ігоря Хом'яка, що відбувся в Плужному у лютому 2022 ФК "Грем'яче" здобув золоті нагороди.
Відомі особистості села Грем'яче
Галина Сидорівна Барташук
Народилася у 1926 році у селі Гулівці, Хмельницької області. Галя була найменшою із 6 дітей в сім'ї. Вона встигла закінчити лише 7 класів школи до того, як її 16-річну вивезли у Німеччину. День 10 липня 1942 року закарбувався в її пам'яті чорною датою. Від неї почався час поневірянь її та ще 60 односельчан в чужій, далекій країні. У селі Гінсбург вона змушена була працювати на хазяїв, жила в комірчині без вікон. Доглядати доводилося за шістьма коровами. Доїти було важко, руки боліли нестерпно. Туга за домом і розпач народили в юній голові задум.
– Я спеціально підставляла ногу, щоб якась корова наступила і зломила її, сподівалася звільнитися у такий спосіб. Але нічого не виходило, — згадує Галина Сидорівна. — Тоді почала навмисне пити крижану воду, щоб захворіти, і це спрацювало — підхопила запалення легень, довго лежала без пам'яті. Але хазяйка мене виходила.
Звістку про звільнення приніс день 23 січня 1945 року. Та дорога додому мало не коштувала їй життя. Остарбайтерів машиною довезли до Білостока на пересильний пункт, а звідти довелося до Києва їхати на зчепленні між вагонами в тоненькому одязі і черевиках. По приїзді її висадили з потяга ледь живою. До Шепетівки їхала в топковій кочегара, а до Ізяслава — на вуглярці. Коли уся в сажі постукала в двері батьківського дому, сестра навіть не впізнала її…
А потім були сльози радості — вся вулиця зійшлася розпитати про своїх, вивезених до Німеччини. На жаль, дороги Галі з односельцями розійшлися.
У 1945 році в село повернувся Володимир — інвалідом. Через 5 днів після закінчення війни йому відірвало обидві руки вибухом міни, вирвало черевину. Однак це не злякало Галину Сидорівну. Його добре серце і світла голова на посаді завклуба оживили післявоєнне село. Після одруження Галина та Володимир вступили до Кременецького педінституту і згодом за направленням потрапили до Грем'ячого Острозького району, де він очолював школу, а вона вчителювала. Галина Сидорівна з особливою теплотою показує сімейні фото: гарний широкоплечий чоловік і тендітна дружина виростили двох синів. До речі, меншого вона народила якраз на чоловікове день народження, тому і назвала Володимиром. З 1961 року 29 грудня стало в сім'ї подвійною радісною датою. А ще цього року сім'я переселилась у свою новозбудовану хату.
– Саме чоловік подарував мені найбільше щастя в житті, — каже вона. — Чудові вірші, написані на листівці до мого 55-річчя — ось тільки одне свідчення любові і турботи, у якій я жила.
Не дивлячись на поважний вік, Галина Бартащук до 90 років мешкала сама.
Померла у 2016 році. Похована у селі Грем'яче.
Особистості, персоналії
- Радивонюк Марія Василівна — депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.
- – математик, д-р фіз.-мат. наук, проф. (1991). Закінчив Дубнів. пед. училище (1958), з відзнакою мех.-мат. ф-т Львів. ун-ту (1965), аспірантуру (1969), докторантуру (1981). У 1958—1960 учителював; 1967—1971 асист., 1971—1990 доц., 1990—1991 проф. каф. теорії функцій і функціон. аналізу, 1991—1992 проф., з 1992 зав. каф. матем. і функціон. аналізу Львів. ун-ту; 1972—1974 викладач математики в Алжирі. Наук. інтереси: для цілих і мероморфних функцій, канон. зображення мероморфних функцій, , властивості , сферичні гармоніки і , теорія потенціалу.Бл. 80 праць, зокр. Мероморфні функції в неоднозв'язних областях (Львів, 2009). Засл. проф. Львів. ун-ту (2010).
Бібліотека
1949 року в селі було відкрито хату-читальню, фонд якої нараховував 300 книг, яка наступного року була перейменована на бібліотеку [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]. У 1951 році вона була переведена до іншого приміщення, 1954 року — до окремої кімнати нового приміщення сільради.
У 1949 році було відкрито бібліотеку, фонд якої нараховував 300 книг.
У 1955 році в бібліотеці почали створювати алфавітний та тематичний каталоги. Книжковий фонд бібліотеки становив близько 4 тис. книг.
У жовтні 2002 року було проведено реорганізацію бібліотечної системи: сільські бібліотеки були об'єднані з шкільними. Також впроваджено нову форму обслуговування — нічний абонемент, а з 2003 року — платний формуляр.
На початку 2011 року бібліотека с. Грем'яче перемогла у Конкурсі проектів співпраці бібліотек з місцевими громадами програми «Бібіломіст», яка реалізовується в рамках партнерства між Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX), Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерством культури і туризму України, і бібліотека отримала 3 комп'ютери, принтер і сканер, а також доступ до Інтернету, який є безкоштовним для читачів.
З 2013 року бібліотека впроваджує проект «Веб 2.0 у моїй бібліотеці». З 2014 року на базі бібліотеки діє проект «Е-послуги на користь громаді [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]». У 2016 році бібліотека реалізовувала проект «Сучасна книга сільській дитині» [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] за підтримки Британської ради в Україні в межах програми .
У 2015 році бібліотека села Грем'яче увійшла в п'ятірку найуспішніших бібліотек України згідно дослідження культурно-мистецького проекту «Читомо» [ 29 листопада 2016 у Wayback Machine.].
Станом на 2017 рік публічно-шкільна бібліотека села Грем'яче знаходиться у двох приміщеннях: у приміщенні сільської ради (2 кімнати) та у школі. Бібліотечний фонд — близько 16 тис. примірників (художня література, підручники, CD-ROM).
Завідувачі:
- Філюк Юхим (1949—1951)
- Доброжанський Борис (1951—1953)
- Болотнюк Марія Артемівна (1953—1954), секретар комсомольської організації с. Коростове
- Поліщук Тамара Федорівна (1954—1971)
- Сучик Марія Іллівна (1971—1973)
- Поліщук Тамара Федорівна (1973—1976)
- Драчук Валентина Василівна (1976—1983)
- Солов'юк Раїса Андріївна (грудень 1983 — вересень 1993)
- Андрухова Марія Олександрівна (вересень 1993 — вересень 2005)
- Лаптєва Лариса Федорівна (вересень 2005 — серпень 2017);
- Чехолка Раїса Федорівна (вересень 2017 — ).
Примітки
- Лаптєва, Опубліковано Лариса. . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- . sport.rayon.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- . ostrog.rayon.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- . ostrog.rayon.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- . ostrog.rayon.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- . sport.rayon.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- . sport.rayon.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- . sport.rayon.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- . sport.rayon.in.ua. Архів оригіналу за 6 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . sport.rayon.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- . sport.rayon.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- . sport.rayon.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- . sport.rayon.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- . sport.rayon.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- . sport.rayon.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- . sport.rayon.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- . sport.rayon.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- . sport.rayon.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
Джерела
- Історія міст і сіл УРСР. Ровенська область. — Київ, 1973.
- Лаптєва Л. Пункт вільного доступу до Інтернету в бібліотеці села Грем'яче. // Життя і слово. — 2011. — № 87-88 (8537-8538).
- Пура Я. Край наш у назвах. — Рівне, 2002.
- Тишко О. Берегиня книжкового царства. // Життя і слово. — 2011. — № 75-76 (8525-8526).
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Велике Полісся. Краєзнавчий словник: Том 1. — Вінніпег, 1984.
- Wołyʼn Galicja Wschodnia 1943—1944 : przewodnik po polskich i ukraiñskich zródłach archiwalnych, T. 1. [ 8 серпня 2017 у Wayback Machine.] / pod red. Darii Nałêcz i Hennadija Boriaka; Naczelna Dyrekcja Archiwów Pañstwowych, Pañstwowy Komitet Archiwów Ukrainy. — Warszawa: NDAP ; Kijów: PKU, 2003. — Грем'яче — с. 261.
Посилання
- Погода в селі Грем'яче [ 21 березня 2009 у Wayback Machine.]
- Грем'яче|Україна Інкогніта [ 4 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Стежки протоптані віками. Блог бібліотеки с. Грем'яче [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Сайт публічно-шкільної бібліотеки Грем'яче [ 7 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Сторінка бібліотеки Грем'яче у соціальній мережі «Вконтакті» [ 16 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Як зробити сільську бібліотеку відвідуваною: історія успіху [ 2 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- На Рівненщині живе «Супербібліотекар» [ 2 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Колишня остарбайтер всміхається життю
- https://www.facebook.com/gremyache/ [ 4 червня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grem ya che selo v Ukrayini v Rivnenskomu rajoni Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 1100 osib Do 2020 roku bulo centrom Grem yackoyi silskoyi radi selo Grem yache Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Rivnenskij rajon Gromada Ostrozka miska gromada Kod KATOTTG UA56060450160053912 Osnovni dani Zasnovane 1556 roku Naselennya 777 osib Plosha 2 577 km Gustota naselennya 301 51 osib km Poshtovij indeks 35841 Telefonnij kod 380 3654 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 22 10 pn sh 26 25 48 sh d 50 36944 pn sh 26 43000 sh d 50 36944 26 43000 Koordinati 50 22 10 pn sh 26 25 48 sh d 50 36944 pn sh 26 43000 sh d 50 36944 26 43000 Serednya visota nad rivnem morya 227 m Vodojmi richka Misceva vlada Adresa radi 35841 Rivnenska obl Ostrozkij r n s Grem yache vul Centralna 78 Karta Grem yache Grem yache Mapa Grem yache u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Grem yache GeografiyaSelom teche richka IstoriyaPri avtomagistrali Rivne Ostrog rozmishene selo Grem yache de zaraz blizko 500 dvoriv zagalnoosvitnya shkola FAP dityachij sadok klub biblioteka silrada oseredki silskogospodarskogo virobnictva Visotno gorbista okolicya Grem yachogo z perevagoyu glinistih supishanih gruntiv bula zaselena v gliboku davnist Na yiyi polyah ye viyavlenij odin velikij i p yat menshih kurganiv de kazhut mogli buti pohovannya iz staroruskoyi dobi Ce pevnoyu miroyu utverdzhuyut ridkisni uzhe vtracheni znahidki rechej cih dalekih chasiv krem yani metalichni nakonechniki spisiv stril reshtki kolchug goncharnih virobiv slidi misc starovinnogo livarnogo promislu viyavi monet zbroyi prikras rannogo serednovichchya Ye tut i obrisi starovinnih shovish lyudej Cerkva sv Illi v s Grem yache Stavok Pro Grem yache mayemo chi ne pershu vistku v zapisi vid 12 zhovtnya 1617 roku koli to voznij spovistiv pro spustoshennya tatarami Ostrizkoyi volosti nazivayuchi poshkodzheni abo cilkovito zrujnovani oseli sered yakih zasvidchene j vshent spalene Grymyache Pid chas vizvolnoyi vijni 1648 1654 rokiv Grymyache Grimyache kilka raziv dokumentuyetsya yak misce sutichok zbrojnih ugrupuvan kozakiv selyan z boyivkami shlyahetskogo vijska Za dogovorom 1753 roku Grimyache otrimuye koronnij kancler Yan Malahovskij yakij zgodom peredaye ta prodaye jogo riznim vlasnikam Ostrizkogo namisnictva U 1794 roci mayetnist seleniya Gremyachego konfiskuyetsya i staye vlasnistyu rosijskoyi derzhavi Zgodom caricya Katerina daruye Gremyache velikoruskomu generalovi Ferzenu a z 1802 roku vono staye vlasnistyu senatora Illinskogo grafini Korzheneckoyi ta inshih volodariv Za perepisom 1885 roku Grimyache zi statusom derevni vidnositsya yeparhialne do Grozova Grem yache selo kolis Ostrozkogo povitu v Horivskij volosti nedaleko vid Ostroga Naprikinci 19 stolittya tam bulo 66 budinkiv 264 zhiteliv V 1577 roci nalezhalo knyazyam Ostrozkim V polovini 17 stolittya selo bulo vlasnistyu knyazya Zaslavskogo Vzhe piznishe selo Grem yache nalezhalo po cherzi Malahovskim Krem yaneckim Shokalskim ta inshimi Karta 1915 roku zarisovuye ce selo bilya stavka pritoki Vilshki vzhe u zapisi polskoyu grafikoyu Grem yache Gremiacze de pislya r ye bukva e zamist kolishnogo j y Dovidnik 1947 roku traktuye Grem yache selom zi svoyeyu silradoyu do yakoyi vidnosilos silce Mihajlivka ta hutori Grem yackij Grozivskij Korchunok Teper Grem yachomu pidvladnij i Groziv Pohodzhennya nazvi naselenogo punktuNazva Grem yache nalezhit do prikmetnikovih formuvan simvolizuyuchih perevazhno najmennya lyudej vimagayuchi nibi zapitannya chiye selo Z cih mirkuvan u nij legko vbachayetsya prizvishe chi prizvisko Grim yak abo vidozminene Grem yak de ye kinceve sufiksalne yak u yakomu k zakonomirno pered ye pri rozvitku prikmetnikovoyi formi zminilos na ch Vidnyavshi take yak matimemo Grim Grem kotre bez trudnoshiv sprijmayetsya yak ukorochene im ya z davnoruskih dvoskladnih utvoren zrazka Grimislav Grim i slav de pobazhannya narodzhenomu Haj stane grimkim golosnozvuchnim nehaj zdobuvaye slavu Mensh jmovirno traktuvati davnye Grim vid slova grimati rosijskogo grimat u yakomus z kilkoh znachen svarlivij gnivnij dorikayuchij komu nebut u chomus lajlivimi grubimi slovami U takij etimologichnij ryad mogli uvijti prizvisha novishih formuvan yak Grimko Grimchuk Grimchenko Grimchishin sho jmovirno yakos solidarizuyutsya z timi kotri mayut koreneve e Grema Grem yuk Grem yak i pohodyat vid govirkovogo grema krikun galasuyuchij Takim chinom Grem yache ce kolishnye Grim yache Grymyache yake zvazhayuchi na jogo istorichnist jmovirnu motivaciyu rozvitku povinno bi stati oficijnoyu nazvoyu de vtilene ponyattya oselya do yakoyi mav pevne suttyeve vidnoshennya cholovik z prizvishem prizviskom Grim yak yake isnuye i na Rivnenshini Grem yache maye she imenovani mikroob yekti Baraniv lis kolis gustij bir vlasnikom yakogo buv posesor Baran Berezina pole v okolici berezovogo gayu Vigin Vigon silska dilnicya de viganyali na vipas postij domashnih tvarin pticyu Grabina pole na misci v okolici grabovogo lisu Grem yackij oficijna nazva hutora v okolici Grem yachogo Grozivskij Korchunok nevelika hutoryanska oselya zasnovana na misci zrubanogo vikorchuvanogo lisu Do Amerikancya pasovisko v okolici sadibi selyanina prozvanogo Amerikancem Do Velbivna vipas u napryamku sela Velbivnogo Do Galichiv silska dilnicya de nibi pershim osiv Galich Do Gorobcya silskij kutok de ye sadiba Gorobcya Do kuryatnika pasovisko v okolici kolgospnoyi ptahofermi Zagumenki prisadibni gorodi za gumnami gospodarskimi zabudovami Kirisova dolina nizinnij kultivovanij zemelnij nadil yakij nalezhav Kirisyu Kolo Kopchihi niva nepodalik gorba pid nazvoyu Kopchiha Kolo lipi silska dilnicya v okolici lipovogo dereva Kopchiha visota na mayetnosti druzhini Kopcya Do Medinskogo lis yakij utrimuvav Medinskij Mihajlivshina sinokosi polya u napryamku sela Mihajlivki Nahrestiku chastina sela na perehresti dorig Novini kultivovani zemli Pasika kolis pristosovane misce dlya litnoyi pasiki Pidgrozovo niva nepodalik sela Grozova Pishanka kolishnya richechka sho mala svitle pishane dno Selisko misce starovinnih zhitlovo gospodarskih zabudov Senkovi korchiki pole pri chagarnikah u vlasnosti Senka Sidoriv sadok kutok z urochim Sidorovim kutkom Holodna dolina nizinne pole de nibi bushuvali holodni vitroviyi Grem yache she ye u Volinskij Zhitomirskij oblastyah Svyato Illinska cerkva s Grem yacheCerkvi v seli Grem yache ne bulo miryani vidviduvali bogosluzhinnya v Cerkvi v im ya Narodzhennya Presvyatoyi Bogorodici s Groziv Ta v Ostrozkomu rajonnomu arhivi v oblikovih danih Na religijne ob yednannya pravoslavnoyi obshini s Grem yache Ostrozkogo rajonu Rovenskoyi oblasti ye dozvil vid 18 05 1988 r vikonkomu Ostrozkoyi rajonnoyi radi narodnih deputativ na remont ritualnoyi sporudi na kladovishi v s Grem yache Vidkrittya kaplici vidbulosya 10 11 1988 r Z danogo momentu miryani s Grem yache stali vidviduvati bogosluzhinnya u svoyij kaplici Samogo pochatku kaplicya bula rozmirom 2h2 ale zgodom vona zbilshilas v comu stani vona zbereglas do nini 1989 r zhiteli s Grem yache pochali buduvati vlasnij hram U s Mihajlivka hramu ne bulo viryani vidviduvali bogosluzhinnya u Cerkvi v im ya Narodzhennya Presvyatoyi Bogorodici s Ploske V 1990 r u s Mihajlivka bulo rozpochato budivnictvo cerkvi yake do sogodni ne zakincheno Svyato Illinska cerkva s Grem yache Ostrozkogo r nu Sladkovskij Grigorij golova kolgospu yakij dopomagav buduvati hram Kolgosp dav dlya budivnictva hramu ceglu a vse inshe kupuvalosya za groshi prihozhan cerkvi Budivnictvo Svyato Illinska cerkvi s Grem yache bulo zakinchene 1993 roci 2 serpnya 1993 roku na Illi vidkrili hram tomu j nazvali jogo hram svyatogo proroka Illi Osvyachennya zdijsniv mitropolit Irinej Dnipropetrovskij Pershim nastoyatelem hramu buv Yurchuk Volodimir Z 1994 po 1996 rr svyashenikom hramu buv Buhalo U 1996 roci nastoyatelem hramu stav Tarkovskij Volodimir Mihajlovich sho pravit i sogodni razom zi starostoyu Novakom Afanasiyem U 1996 roci blizko 60 lyudej hotili shob cerkva perejshla do UPC KP Ale pislya obgovorennya Svyato Illinska cerkvi s Grem yache zalishilasya u pidporyadkuvanni UPC 2013 roci buv zroblenij kapitalnij remont Svyato Illinska cerkvi s Grem yache z nagodi 20 richchya hramu Takozh lyudi pozhertvuvali groshi na restavraciyu ikon 9 listopada 2013 roku vidbulasya osvyata vidremontovanogo hramu Na sogodni kilkist prihozhan hramu stanovit blizko 420 osib 10 listopada 2013 roku z blagoslovinnya mitropolita Varfolomiya Rivnenskogo i Ostrozkogo vidbolos rukopolozhennya diyakona Novaka Afanasiya Stanom na sogodni vin maye zvannya protodiyakona U 2019 roci prihozhan Svyato Illinskoyi cerkvi bulo proinformovano pro perevedennya yiyi u pidporyadkuvannya PCU Ale ce rozporyadzhennya ne bulo vzyate do uvagi j narazi hram zalishayetsya prihilnim UPC U 2020 roci zavdyaki blogodijniku Drachuku V yacheslavu u cerkvi bulo provedeno energooshadni roboti vstanovleno plastikovi vikna Spalennya Grem yachogoZupinis lyudino Poklonis zemli omitij krov yu batkiv i brativ nashih Posivili vid skorboti yih materi oplakali yih blizki i ridni Vijna Hto perezhiv yiyi toj znaye skilki gorya i strazhdannya prinesla vona nashij zemli She j dosi vazhkim bolem pam yati ozivayutsya do nas oti daleki pokrivavleni vorogom dni i nochi ozivayutsya mukami zakatovanih Z pradaven z dalekih legend perekaziv iz zgorovanih spominiv z bolyu lyudskogo cya doroga nazivalasya Chornim shlyahom Ne raz toptali yiyi azijski skakuni ne raz na zbij peretvoryuvali yiyi tevtoni i hrestonosci ne raz svistili nad vishnevim sadom ordinski strili ne raz chulasya chuzhinska lajliva mova kriki i stogin prirechenih Ne raz vognevi smerchi nad selyanskimi strihami rozpanahuvali nichne nebo Stradnickij Chornij shlyah Pam yatushij ta spokonvichnij Sirim rushnikom vin z rozgonu vpirayetsya v mogutni kam yani forteci drevnogo Ostroga mista yake kozhnogo razu stavalo na pereponi i yanicharam i znahabnilim narodistam i zrozumilij polskij shlyahti Po obidva boki shlyahu rozkinulos selo Grem yache Pam yataye vono vizvolni geroyichni pohodi Severina Nalivajka Bogdana Hmelnickogo Yakbi selo moglo govoriti Chorna rillya zaorana gej gej I strilami zasiyana gej gej I kroviyu spoloshena Chomus u pam yati zrinuli slova davnoyi kobzarskoyi dumi Davnoyi i teperishnoyi Hto ti yanichare XX stolittya Yaka mati tebe porodila Zadlya chogo Abi nishiti vse zhive skroplyuyuchi zemlyu krov yu V tu nich ya vdoma ne nochuvala Sercem chula shos nedobre skrushno zithaye Gorpina Nikanorivna Strilec Sidila v polukipkah a hudobu vignala pid lis Azh ide kolona bez svitla tiho tiho I shovalis Ya vzhe vijshla zi shovanki azh glyadi vogon na Korchunku pochalo babahkati kraj lisu Bozhe Vzhe j nasha Mihajlivka zajnyalas Ya do lisu azh zgadala sho v hati trohi soli i hlibina zostalas ya nazad A nimecki voyaki vzhe z kluni Strilcya Petra nesut okolot i obkladayut moyu hatinu Ya vklyakla nache do zemli primerzla Azh styamilas taj tihcem do lisu Voni j davaj pulyati To tut to tam cvohne a pozadu yak batogom Zabigla v lis Vpala v teren i plachu A zagrava visoka i hudoba reve A v klunyu Kolodyazhnogo zamknuli skilki lyudej Oj yak Josip Shinderuk piznavav sered trupiv svoyih donok Kulinu i Gorpinu Po metalevih grebincyah Oj Bozhe ne daj vorogovi Togo dnya vid ruk karateliv zaginuli Shinderuk Kulina J Shinderuk Gorpina J Tkachuk Maksim Tkachuk Kulina Tkachuk Odarka Omelyanivna ta yiyi dvoye ditej Balabuha Nadiya Volodimirivna Taradajka Grigorij Politika Gnat Maksimovich Politika Lyubov Politika Hima Lishuk Mihajlo Naumovich Kotyubin Semen Makaruk Gnat Yevstafij Petro Petrovich iz svoyeyu zhinkoyu Savchuk Mariya Kononivna 17 rokiv Savchuk Anastasiya Kononivna 19 rokiv Furmanec Mariya Kotyubin Ivan Mihajlovich Strilec Kupriyan Strilec Stepan Kup Strilec Ganna Kupriyanivna ta dvoye ditej Nazaruk Luk yan Semenovich Nazaruk Karpo Semenovich Nazaruk Dmitro Semenovich Kalyuzhnij Danilo Chepcheruk Oleksandra Vasilivna Strilec Dem yan Strilec Gapka Strilec Ivan Politika Ganna Makarivna Politika Mikola Rudyuk Olimpiya Makaruk Ganna Danilivna Novak Kseniya Novak Petro ta Kseniya diti Mariya Tanya Panasina Olya Ishuk Andrij Filimonovich Davidyuk Ivan Vasilovich ta jogo zhinka Davidyuk Vodyushka Ivanovich NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 746 osib z yakih 341 cholovik ta 405 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 772 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 33 virmenska 0 77 rosijska 0 64 biloruska 0 13 moldovska 0 13 Silski goloviPolishuk Tamara Fedorivna 1971 9 grudnya 2013 u Wayback Machine Stecyuk Mikola DmitrovichSport u seliNa teritoriyi ninishnogo Grem yackogo starostinskogo okrugu funkciyuye dva amatorski futbolni kolektivi FK Krok Groziv i FK Grem yache FK Krok Groziv Grozivskij Krok zasnovanij 7 kvitnya 2016 roku Iniciator stvorennya komandi Vitalij Petruk 2019 roku grozivci v Kubku Ostrozkogo rajonu do reformi decentralizaciyi vibili dvoh rivnosilnih supernikiv siyancivsku Chajku i Nivu z Badivki ale ne zmogli projti FK Grem yache u finali tozh zdobuli zasluzhene sriblo U Chempionati Ostrozhchini 2019 Krok zdobuvshi 6 peremog u 12 turah zmagan na odne ochko vidstav vid kurganivskogo Mirazha i zavoyuvav bronzovi medali Togo zh roku pidopichni Vitaliya Petruka zdobuli bronzu Chempionatu Ostrozkogo rajonu z minifutbolu A 2020 dvichi pidnimalisya na p yedestal za sribnimi nagorodami U sezoni 2021 roku Krok vigrav pershij Kubok Ostrozkoyi gromadi z futbolu peregravshi u finali FK Ostrog A v chempionati gromadi sezonu 2021 roku Krok zdobuv sriblo FK Grem yache FK Grem yache amatorska futbolna komanda uchasnik oblasnih zmagan Yak ob yednannya odnodumciv amatoriv klub zayaviv pro sebe na miscevomu rivni v sezoni 2017 2018 rr Grem yache trirazovij volodar Kubka Ostrozkogo rajonu sezoni 2018 2019 i 2020 rr i peremozhec Chempionatu Ostrozhchini 2018 2019 2020 Dvichi futbolisti z Grem yachogo zdobuvali peremogu na tradicijnomu turniri nashoyi gromadi Ostrozka zima 2019 2020 rr U sezoni 2020 roku FK Grem yache brav uchast u Chempionati Rivnenskoyi oblasti sered komand Drugoyi ligi povernuvshi predstavnika gromadi v zmagannya oblasnogo rivnya pislya dvorichnoyi perervi Vistupi v drugomu za siloyu divizioni oblasti uvinchalisya uspihom predstavnika Ostrozhchini FK Grem yache za tri turi do kincya zmagan stav chempionom Za pidsumkami szonu komandu nagorodili kubkom i zolotimi medalyami a zasnovnikovi klubu Mikoli Naumenkovi vruchili pochesnu gramotu UAF U sezoni 2021 roku FK Grem yache yedinij predstavnik Ostrozkoyi gromadi na oblasnih zmagannyah vistupav u Pershij lizi Chempionatu Rivnenskoyi oblasti Na pochatku 2022 roku FK Grem yache brav uchast u XXVI zimovomu minifutbolnomu turniri pam yati Ya Gajduchika de stav peremozhcem Ligi A Klub takozh stav komandoyu yaka najbilshe zabivala na comu zmaganni U futzalnomu Kubku pam yati Igorya Hom yaka sho vidbuvsya v Pluzhnomu u lyutomu 2022 FK Grem yache zdobuv zoloti nagorodi Vidomi osobistosti sela Grem yacheGalina Sidorivna Bartashuk Bartashuk Galina Sidorivna Narodilasya u 1926 roci u seli Gulivci Hmelnickoyi oblasti Galya bula najmenshoyu iz 6 ditej v sim yi Vona vstigla zakinchiti lishe 7 klasiv shkoli do togo yak yiyi 16 richnu vivezli u Nimechchinu Den 10 lipnya 1942 roku zakarbuvavsya v yiyi pam yati chornoyu datoyu Vid neyi pochavsya chas poneviryan yiyi ta she 60 odnoselchan v chuzhij dalekij krayini U seli Ginsburg vona zmushena bula pracyuvati na hazyayiv zhila v komirchini bez vikon Doglyadati dovodilosya za shistma korovami Doyiti bulo vazhko ruki bolili nesterpno Tuga za domom i rozpach narodili v yunij golovi zadum Ya specialno pidstavlyala nogu shob yakas korova nastupila i zlomila yiyi spodivalasya zvilnitisya u takij sposib Ale nichogo ne vihodilo zgaduye Galina Sidorivna Todi pochala navmisne piti krizhanu vodu shob zahvoriti i ce spracyuvalo pidhopila zapalennya legen dovgo lezhala bez pam yati Ale hazyajka mene vihodila Zvistku pro zvilnennya prinis den 23 sichnya 1945 roku Ta doroga dodomu malo ne koshtuvala yij zhittya Ostarbajteriv mashinoyu dovezli do Bilostoka na peresilnij punkt a zvidti dovelosya do Kiyeva yihati na zcheplenni mizh vagonami v tonenkomu odyazi i cherevikah Po priyizdi yiyi visadili z potyaga led zhivoyu Do Shepetivki yihala v topkovij kochegara a do Izyaslava na vuglyarci Koli usya v sazhi postukala v dveri batkivskogo domu sestra navit ne vpiznala yiyi A potim buli slozi radosti vsya vulicya zijshlasya rozpitati pro svoyih vivezenih do Nimechchini Na zhal dorogi Gali z odnoselcyami rozijshlisya U 1945 roci v selo povernuvsya Volodimir invalidom Cherez 5 dniv pislya zakinchennya vijni jomu vidirvalo obidvi ruki vibuhom mini virvalo cherevinu Odnak ce ne zlyakalo Galinu Sidorivnu Jogo dobre serce i svitla golova na posadi zavkluba ozhivili pislyavoyenne selo Pislya odruzhennya Galina ta Volodimir vstupili do Kremeneckogo pedinstitutu i zgodom za napravlennyam potrapili do Grem yachogo Ostrozkogo rajonu de vin ocholyuvav shkolu a vona vchitelyuvala Galina Sidorivna z osoblivoyu teplotoyu pokazuye simejni foto garnij shirokoplechij cholovik i tenditna druzhina virostili dvoh siniv Do rechi menshogo vona narodila yakraz na cholovikove den narodzhennya tomu i nazvala Volodimirom Z 1961 roku 29 grudnya stalo v sim yi podvijnoyu radisnoyu datoyu A she cogo roku sim ya pereselilas u svoyu novozbudovanu hatu Same cholovik podaruvav meni najbilshe shastya v zhitti kazhe vona Chudovi virshi napisani na listivci do mogo 55 richchya os tilki odne svidchennya lyubovi i turboti u yakij ya zhila Ne divlyachis na povazhnij vik Galina Bartashuk do 90 rokiv meshkala sama Pomerla u 2016 roci Pohovana u seli Grem yache Osobistosti personaliyi Radivonyuk Mariya Vasilivna deputat Verhovnoyi Radi URSR 11 go sklikannya matematik d r fiz mat nauk prof 1991 Zakinchiv Dubniv ped uchilishe 1958 z vidznakoyu meh mat f t Lviv un tu 1965 aspiranturu 1969 doktoranturu 1981 U 1958 1960 uchitelyuvav 1967 1971 asist 1971 1990 doc 1990 1991 prof kaf teoriyi funkcij i funkcion analizu 1991 1992 prof z 1992 zav kaf matem i funkcion analizu Lviv un tu 1972 1974 vikladach matematiki v Alzhiri Nauk interesi dlya cilih i meromorfnih funkcij kanon zobrazhennya meromorfnih funkcij vlastivosti sferichni garmoniki i teoriya potencialu Bl 80 prac zokr Meromorfni funkciyi v neodnozv yaznih oblastyah Lviv 2009 Zasl prof Lviv un tu 2010 Biblioteka1949 roku v seli bulo vidkrito hatu chitalnyu fond yakoyi narahovuvav 300 knig yaka nastupnogo roku bula perejmenovana na biblioteku 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine U 1951 roci vona bula perevedena do inshogo primishennya 1954 roku do okremoyi kimnati novogo primishennya silradi Internet centr u biblioteci s Grem yache U 1949 roci bulo vidkrito biblioteku fond yakoyi narahovuvav 300 knig U 1955 roci v biblioteci pochali stvoryuvati alfavitnij ta tematichnij katalogi Knizhkovij fond biblioteki stanoviv blizko 4 tis knig U biblioteci s Grem yache U zhovtni 2002 roku bulo provedeno reorganizaciyu bibliotechnoyi sistemi silski biblioteki buli ob yednani z shkilnimi Takozh vprovadzheno novu formu obslugovuvannya nichnij abonement a z 2003 roku platnij formulyar Na pochatku 2011 roku biblioteka s Grem yache peremogla u Konkursi proektiv spivpraci bibliotek z miscevimi gromadami programi Bibilomist yaka realizovuyetsya v ramkah partnerstva mizh Radoyu mizhnarodnih naukovih doslidzhen ta obminiv IREX Agentstvom SShA z mizhnarodnogo rozvitku USAID ta Ministerstvom kulturi i turizmu Ukrayini i biblioteka otrimala 3 komp yuteri printer i skaner a takozh dostup do Internetu yakij ye bezkoshtovnim dlya chitachiv Z 2013 roku biblioteka vprovadzhuye proekt Veb 2 0 u moyij biblioteci Z 2014 roku na bazi biblioteki diye proekt E poslugi na korist gromadi 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine U 2016 roci biblioteka realizovuvala proekt Suchasna kniga silskij ditini 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine za pidtrimki Britanskoyi radi v Ukrayini v mezhah programi U 2015 roci biblioteka sela Grem yache uvijshla v p yatirku najuspishnishih bibliotek Ukrayini zgidno doslidzhennya kulturno misteckogo proektu Chitomo 29 listopada 2016 u Wayback Machine Stanom na 2017 rik publichno shkilna biblioteka sela Grem yache znahoditsya u dvoh primishennyah u primishenni silskoyi radi 2 kimnati ta u shkoli Bibliotechnij fond blizko 16 tis primirnikiv hudozhnya literatura pidruchniki CD ROM Zaviduvachi Filyuk Yuhim 1949 1951 Dobrozhanskij Boris 1951 1953 Bolotnyuk Mariya Artemivna 1953 1954 sekretar komsomolskoyi organizaciyi s Korostove Polishuk Tamara Fedorivna 1954 1971 Suchik Mariya Illivna 1971 1973 Polishuk Tamara Fedorivna 1973 1976 Drachuk Valentina Vasilivna 1976 1983 Solov yuk Rayisa Andriyivna gruden 1983 veresen 1993 Andruhova Mariya Oleksandrivna veresen 1993 veresen 2005 Laptyeva Larisa Fedorivna veresen 2005 serpen 2017 Cheholka Rayisa Fedorivna veresen 2017 PrimitkiLaptyeva Opublikovano Larisa Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 28 sichnya 2017 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Rivnenska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Rivnenska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Rivnenska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini sport rayon in ua ukr Arhiv originalu za 8 lyutogo 2022 Procitovano 8 lyutogo 2022 ostrog rayon in ua ukr Arhiv originalu za 8 lyutogo 2022 Procitovano 8 lyutogo 2022 ostrog rayon in ua ukr Arhiv originalu za 8 lyutogo 2022 Procitovano 8 lyutogo 2022 ostrog rayon in ua ukr Arhiv originalu za 8 lyutogo 2022 Procitovano 8 lyutogo 2022 sport rayon in ua ukr Arhiv originalu za 8 lyutogo 2022 Procitovano 8 lyutogo 2022 sport rayon in ua ukr Arhiv originalu za 8 lyutogo 2022 Procitovano 8 lyutogo 2022 sport rayon in ua ukr Arhiv originalu za 8 lyutogo 2022 Procitovano 8 lyutogo 2022 sport rayon in ua Arhiv originalu za 6 lyutogo 2022 Procitovano 8 lyutogo 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya sport rayon in ua ukr Arhiv originalu za 8 lyutogo 2022 Procitovano 8 lyutogo 2022 sport rayon in ua ukr Arhiv originalu za 8 lyutogo 2022 Procitovano 8 lyutogo 2022 sport rayon in ua ukr Arhiv originalu za 8 lyutogo 2022 Procitovano 8 lyutogo 2022 sport rayon in ua ukr Arhiv originalu za 8 lyutogo 2022 Procitovano 8 lyutogo 2022 sport rayon in ua ukr Arhiv originalu za 8 lyutogo 2022 Procitovano 8 lyutogo 2022 sport rayon in ua ukr Arhiv originalu za 8 lyutogo 2022 Procitovano 8 lyutogo 2022 sport rayon in ua ukr Arhiv originalu za 8 lyutogo 2022 Procitovano 8 lyutogo 2022 sport rayon in ua ukr Arhiv originalu za 8 lyutogo 2022 Procitovano 8 lyutogo 2022 sport rayon in ua ukr Arhiv originalu za 8 lyutogo 2022 Procitovano 8 lyutogo 2022 DzherelaIstoriya mist i sil URSR Rovenska oblast Kiyiv 1973 Laptyeva L Punkt vilnogo dostupu do Internetu v biblioteci sela Grem yache Zhittya i slovo 2011 87 88 8537 8538 Pura Ya Kraj nash u nazvah Rivne 2002 Tishko O Bereginya knizhkovogo carstva Zhittya i slovo 2011 75 76 8525 8526 Cinkalovskij O Stara Volin i Velike Polissya Krayeznavchij slovnik Tom 1 Vinnipeg 1984 Wolyʼn Galicja Wschodnia 1943 1944 przewodnik po polskich i ukrainskich zrodlach archiwalnych T 1 8 serpnya 2017 u Wayback Machine pod red Darii Nalecz i Hennadija Boriaka Naczelna Dyrekcja Archiwow Panstwowych Panstwowy Komitet Archiwow Ukrainy Warszawa NDAP Kijow PKU 2003 Grem yache s 261 PosilannyaPogoda v seli Grem yache 21 bereznya 2009 u Wayback Machine Grem yache Ukrayina Inkognita 4 kvitnya 2015 u Wayback Machine Stezhki protoptani vikami Blog biblioteki s Grem yache 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Sajt publichno shkilnoyi biblioteki Grem yache 7 kvitnya 2014 u Wayback Machine Storinka biblioteki Grem yache u socialnij merezhi Vkontakti 16 sichnya 2015 u Wayback Machine Yak zrobiti silsku biblioteku vidviduvanoyu istoriya uspihu 2 lyutogo 2015 u Wayback Machine Na Rivnenshini zhive Superbibliotekar 2 lyutogo 2015 u Wayback Machine Kolishnya ostarbajter vsmihayetsya zhittyu https www facebook com gremyache 4 chervnya 2022 u Wayback Machine