Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

1 підпис зображення Василь Пилипович ГоцаНародився3 березня 1885 1885 03 03 с Озерна нині Зборівського району Тернопільс

Гоца Василь Пилипович

Гоца Василь Пилипович

Василь Пилипович Гоца
image
Народився3 березня 1885(1885-03-03)
с. Озерна (нині Зборівського району Тернопільської області)
Помер3 листопада 1937(1937-11-03) (52 роки)
РРФСР, Карелія, Сандармох
·розстріл
ПохованняСандармох
Країнаimage УНР → image УРСРimage Австро-Угорщина
Національністьукраїнець
Діяльністьпедагог
Відомий завдякигромадський і освітній діяч
Alma materЛьвівський та Віденський університети
ПартіяКП(б)У

Васи́ль Пили́пович Го́ца (3 березня 1885, с. Озерна, нині Тернопільського району Тернопільської області — 3 листопада 1937, розстрільний полігон НКВД СРСР в урочищі Сандармох, нині в Медвеж'єгорському районі Республіки Карелії, РФ) — український громадський і освітній діяч.

Жертва більшовицького терору.

Життєпис

Народився 3 березня 1885 року в с. Озерна у Східній Галичині (село тоді входило до складу Тернопільського повіту, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія, нині Тернопільського району Тернопільської області, Україна) в сім'ї безземельного селянина.

Закінчив сільську школу, 1905 року — гімназію в Тернополі. Під час селянських страйків 1902 року потрапив під вплив учасників студентського гуртка драгоманівців; вступив до Української радикальної партії Східної Галичини, членом якої був до початку Першої світової війни. Студіював філологію у Віденському університеті у 1905—1906 роках, навчався на відділенні українознавства Львівського університету, який закінчив 1910 року за спеціальністю українська мова, література та історія. За участь у студентських демонстраціях зазнавав репресій, близько 4 місяців відбував покарання у в'язницях Львова та Золочева.

Здобувши вищу освіту, перебував на партійній роботі (на пропозицію центрального комітету Української радикальної партії). Також брав активну участь у кооперативному й освітянському рухах. Працював учителем у містечку Белз, до 1914 р. — учителем приватної української гімназії в Белзі, де став одним з її співзасновників. Був також одним з організаторів «Січі» — молодіжної спортивно-протипожежно-фізкультурної організації в Белзі.

З початком Першої світової війни мобілізований, служив в австрійській піхоті, був поранений, 24 серпня 1914 потрапив до російського полону, перебував у таборах Сибіру. У 1918-му вступив до Інтернаціонального полку, який формувався в м. Тобольську. З того самого року — в РКП(б). Воював на Уральському й Сибірському фронтах, був політкомісаром на Східному фронті. У 1919-му поранений і відправлений до Свердловська (нині Єкатеринбург), де після одужання залишений у губкомі партії на посаді інструктора.

Після демобілізації працював у закладах культури на Уралі, звідки 1920 р. за особистою заявою відбув на фронт, призначений уповноваженим по боротьбі з бандитизмом у Ананьївському і Балтському повітах, що відповідно належали до тогочасних Херсонської та Подільської губерній, потім дістав направлення як політпрацівник 47-ї дивізії в Галичину, де призначений головою повітового ревкому в м. Золочеві. Після закінчення війни з поляками деякий час виконував обов'язки голови ревтрійки в Ямполі на Поділлі, там же працював завідувачем відділу народної освіти, був членом повітового партійного комітету. 1 березня 1923 р. відбув до Кам'янця-Подільського на посаду завідувача відділу народної освіти, одночасно виконуючи обов'язки політкомісара вишів.

З 23 березня 1927 р. переведений до м. Кременчука, де очолював окружний відділ народної освіти, створив хорову капелу, гуртки. Наприкінці жовтня 1928 р. призначений ректором Волинського інституту народної освіти (нині Житомирський державний університет імені Івана Франка), очолив кафедру української мови на посаді професора, читав і лекції з історії України. Був членом бюро Житомирського міськкому КП(б)У.

Репресії

Арештований 3 серпня 1933 р. за сфабрикованим звинуваченням у причетності до Української військової організації (УВО), 29 листопада виключений з партії. Далі слідство проводилося в Києві, де В. Гоцу змусили «добровільно» подати заяву, в якій визнав свою «провину» та «власноручно» написав потрібні слідчим свідчення. Судова трійка при колегії ГПУ УСРР 14 лютого 1934 р. ухвалила присуд — 5 років виправно-трудових таборів.

Відбував покарання в Казахстані (Карлаг), де якийсь час був завідувачем табірного музею, учасником хору; згодом — на Соловках.

Постановою окремої трійки Управління НКВД СРСР по Ленінградській області від 9 жовтня 1937 р. дістав найвищу кару (розстріл). Вивезений із Соловків з великим етапом в'язнів Соловецької тюрми і страчений 3 листопада 1937 р. в урочищі Сандармох поблизу селища Медвежа Гора (нині м. Медвеж'єгорськ, Республіка Карелія, РФ).

Реабілітований Військовим трибуналом Прикарпатського військового округу (04[05] жовтня 1966) і прокуратурою Архангельської області РРФСР (17 липня 1989 р.).

Сім'я

Дружина — Наталія (мала 30 років у 1934-му), донька — Лада (6 років у 1934-му).

Див. також

Зауваги

  1. щоправда, відсутній серед списку випускників Першої тернопільської гімназії 1905 року → Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1905. — Tarnopol : drukarnia L. Wierzbickiego, 1905. — S. 77—78. (пол.); а перший випуск української гімназії відбувся тільки 1906 року
  2. Гасай Є. вказав, що у Львівському та Віденському університетах у 1905—1909 роках → Гасай Є. Гоца Василь Пилипович… — С. 406.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 2 лютого 2015.
  2. Копійченко Л. А., Костриця М. Ю. Ректор Волинського інституту народної освіти в Житомирі [ 10 січня 2017 у Wayback Machine.]… — С. 97.
  3. Гасай Є. Гоца Василь Пилипович… — С. 406.
  4. Костриця М. Ю. Гоца Василь Пилипович [ 28 березня 2017 у Wayback Machine.]… — С. 340.
  5. нині — місто в Сокальському районі Львівської області
  6. Копійченко Л. А., Костриця М. Ю. Ректор Волинського інституту народної освіти в Житомирі [ 10 січня 2017 у Wayback Machine.]… — С. 98.
  7. Там само. — С. 99.
  8. Там само. — С. 99—100.

Джерела і література

Посилання

  • Гоца Василь Пилипович (1885—1937) [ 28 березня 2017 у Wayback Machine.] // Історична Волинь.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

1 pidpis zobrazhennya Vasil Pilipovich GocaNarodivsya3 bereznya 1885 1885 03 03 s Ozerna nini Zborivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Pomer3 listopada 1937 1937 11 03 52 roki RRFSR Kareliya Sandarmoh rozstrilPohovannyaSandarmohKrayina UNR URSR Avstro UgorshinaNacionalnistukrayinecDiyalnistpedagogVidomij zavdyakigromadskij i osvitnij diyachAlma materLvivskij ta Videnskij universitetiPartiyaKP b U Mediafajli u Vikishovishi Vasi l Pili povich Go ca 3 bereznya 1885 s Ozerna nini Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti 3 listopada 1937 rozstrilnij poligon NKVD SRSR v urochishi Sandarmoh nini v Medvezh yegorskomu rajoni Respubliki Kareliyi RF ukrayinskij gromadskij i osvitnij diyach Zhertva bilshovickogo teroru ZhittyepisNarodivsya 3 bereznya 1885 roku v s Ozerna u Shidnij Galichini selo todi vhodilo do skladu Ternopilskogo povitu Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiya nini Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Ukrayina v sim yi bezzemelnogo selyanina Zakinchiv silsku shkolu 1905 roku gimnaziyu v Ternopoli Pid chas selyanskih strajkiv 1902 roku potrapiv pid vpliv uchasnikiv studentskogo gurtka dragomanivciv vstupiv do Ukrayinskoyi radikalnoyi partiyi Shidnoyi Galichini chlenom yakoyi buv do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Studiyuvav filologiyu u Videnskomu universiteti u 1905 1906 rokah navchavsya na viddilenni ukrayinoznavstva Lvivskogo universitetu yakij zakinchiv 1910 roku za specialnistyu ukrayinska mova literatura ta istoriya Za uchast u studentskih demonstraciyah zaznavav represij blizko 4 misyaciv vidbuvav pokarannya u v yaznicyah Lvova ta Zolocheva Zdobuvshi vishu osvitu perebuvav na partijnij roboti na propoziciyu centralnogo komitetu Ukrayinskoyi radikalnoyi partiyi Takozh brav aktivnu uchast u kooperativnomu j osvityanskomu ruhah Pracyuvav uchitelem u mistechku Belz do 1914 r uchitelem privatnoyi ukrayinskoyi gimnaziyi v Belzi de stav odnim z yiyi spivzasnovnikiv Buv takozh odnim z organizatoriv Sichi molodizhnoyi sportivno protipozhezhno fizkulturnoyi organizaciyi v Belzi Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni mobilizovanij sluzhiv v avstrijskij pihoti buv poranenij 24 serpnya 1914 potrapiv do rosijskogo polonu perebuvav u taborah Sibiru U 1918 mu vstupiv do Internacionalnogo polku yakij formuvavsya v m Tobolsku Z togo samogo roku v RKP b Voyuvav na Uralskomu j Sibirskomu frontah buv politkomisarom na Shidnomu fronti U 1919 mu poranenij i vidpravlenij do Sverdlovska nini Yekaterinburg de pislya oduzhannya zalishenij u gubkomi partiyi na posadi instruktora Pislya demobilizaciyi pracyuvav u zakladah kulturi na Urali zvidki 1920 r za osobistoyu zayavoyu vidbuv na front priznachenij upovnovazhenim po borotbi z banditizmom u Ananyivskomu i Baltskomu povitah sho vidpovidno nalezhali do togochasnih Hersonskoyi ta Podilskoyi gubernij potim distav napravlennya yak politpracivnik 47 yi diviziyi v Galichinu de priznachenij golovoyu povitovogo revkomu v m Zolochevi Pislya zakinchennya vijni z polyakami deyakij chas vikonuvav obov yazki golovi revtrijki v Yampoli na Podilli tam zhe pracyuvav zaviduvachem viddilu narodnoyi osviti buv chlenom povitovogo partijnogo komitetu 1 bereznya 1923 r vidbuv do Kam yancya Podilskogo na posadu zaviduvacha viddilu narodnoyi osviti odnochasno vikonuyuchi obov yazki politkomisara vishiv Z 23 bereznya 1927 r perevedenij do m Kremenchuka de ocholyuvav okruzhnij viddil narodnoyi osviti stvoriv horovu kapelu gurtki Naprikinci zhovtnya 1928 r priznachenij rektorom Volinskogo institutu narodnoyi osviti nini Zhitomirskij derzhavnij universitet imeni Ivana Franka ocholiv kafedru ukrayinskoyi movi na posadi profesora chitav i lekciyi z istoriyi Ukrayini Buv chlenom byuro Zhitomirskogo miskkomu KP b U Represiyi Areshtovanij 3 serpnya 1933 r za sfabrikovanim zvinuvachennyam u prichetnosti do Ukrayinskoyi vijskovoyi organizaciyi UVO 29 listopada viklyuchenij z partiyi Dali slidstvo provodilosya v Kiyevi de V Gocu zmusili dobrovilno podati zayavu v yakij viznav svoyu provinu ta vlasnoruchno napisav potribni slidchim svidchennya Sudova trijka pri kolegiyi GPU USRR 14 lyutogo 1934 r uhvalila prisud 5 rokiv vipravno trudovih taboriv Vidbuvav pokarannya v Kazahstani Karlag de yakijs chas buv zaviduvachem tabirnogo muzeyu uchasnikom horu zgodom na Solovkah Postanovoyu okremoyi trijki Upravlinnya NKVD SRSR po Leningradskij oblasti vid 9 zhovtnya 1937 r distav najvishu karu rozstril Vivezenij iz Solovkiv z velikim etapom v yazniv Soloveckoyi tyurmi i strachenij 3 listopada 1937 r v urochishi Sandarmoh poblizu selisha Medvezha Gora nini m Medvezh yegorsk Respublika Kareliya RF Reabilitovanij Vijskovim tribunalom Prikarpatskogo vijskovogo okrugu 04 05 zhovtnya 1966 i prokuraturoyu Arhangelskoyi oblasti RRFSR 17 lipnya 1989 r Sim ya Druzhina Nataliya mala 30 rokiv u 1934 mu donka Lada 6 rokiv u 1934 mu Div takozhSpisok SandarmohuZauvagishopravda vidsutnij sered spisku vipusknikiv Pershoyi ternopilskoyi gimnaziyi 1905 roku Sprawozdanie Dyrekcyi C K Wyzszego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1905 Tarnopol drukarnia L Wierzbickiego 1905 S 77 78 pol a pershij vipusk ukrayinskoyi gimnaziyi vidbuvsya tilki 1906 roku Gasaj Ye vkazav sho u Lvivskomu ta Videnskomu universitetah u 1905 1909 rokah Gasaj Ye Goca Vasil Pilipovich S 406 Primitki Arhiv originalu za 28 bereznya 2017 Procitovano 2 lyutogo 2015 Kopijchenko L A Kostricya M Yu Rektor Volinskogo institutu narodnoyi osviti v Zhitomiri 10 sichnya 2017 u Wayback Machine S 97 Gasaj Ye Goca Vasil Pilipovich S 406 Kostricya M Yu Goca Vasil Pilipovich 28 bereznya 2017 u Wayback Machine S 340 nini misto v Sokalskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Kopijchenko L A Kostricya M Yu Rektor Volinskogo institutu narodnoyi osviti v Zhitomiri 10 sichnya 2017 u Wayback Machine S 98 Tam samo S 99 Tam samo S 99 100 Dzherela i literaturaGasaj Ye Goca Vasil Pilipovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 406 ISBN 966 528 197 6 Kopijchenko L A Kostricya M Yu Rektor Volinskogo institutu narodnoyi osviti v Zhitomiri Goca Vasil Pilipovich 10 sichnya 2017 u Wayback Machine Reabilitovani istoriyeyu u 27 t Zhitomir Polissya 2010 Kn 3 Zhitomirska oblast S 97 103 Kostricya M Yu Goca Vasil Pilipovich 28 bereznya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2006 T 6 Go Gyu S 340 ISBN 966 02 3966 1 Ostannya adresa Rozstrili soloveckih v yazniv z Ukrayini u 1937 1938 rokah V 2 t 2 e vid dooprac i dop K Sfera 2003 Shevchenko S V Soloveckij rekviyem K Ekspres Poligraf 2013 Shevchenko S V Imperiya teroru K Feniks 2021 S 255 PosilannyaGoca Vasil Pilipovich 1885 1937 28 bereznya 2017 u Wayback Machine Istorichna Volin

Дата публікації:
Топ