Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Васи ль Аки мович Горишній 29 січня 1903 Павлоград 15 лютого 1962 Сімф

Горишній Василь Акимович

Горишній Василь Акимович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Васи́ль Аки́мович Горишній (29 січня 1903, Павлоград — 15 лютого 1962, Сімферополь) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1943). Депутат Верховної Ради РРФСР 2-го скликання. Депутат Верховної Ради УРСР 3-го скликання.

Василь Акимович Горишній
image
Народження 29 січня 1903(1903-01-29)
Павлоград (зараз
Дніпропетровська область)
Смерть 15 лютого 1962(1962-02-15) (59 років)
Сімферополь
Країна image СРСР
Рід військ Піхота
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби 1919—1961
Партія ВКП(б)
Звання гвардії image Генерал-лейтенант
Війни / битви Громадянська війна в Росії
Польський похід РСЧА
Німецько-радянська війна
• Оборона Москви
• Сталінградська битва
• Битва на Курській дузі
• Битва за Дніпро
• Вісло-Одерська операція
• Берлінська операція
Нагороди
image
imageimageimageimage
imageimageimageimage
imageimage
image
Медаль «За оборону Москви»
image
Медаль «За оборону Сталінграда»
image
Медаль «За взяття Берліна»
image
image Горишній Василь Акимович у Вікісховищі

Біографія

Народився 29 січня 1903 року в місті Павлограді (нині у Дніпропетровській області України) у робітничій родині. Українець. Закінчив 6 класів.

В 1919 році добровільно вступив до Червоної Армії. В 1921 році брав участь у ліквідації загонів Махно, Брови та ін. на посаді ад'ютанта начальника Павлоградської бойової дільниці.

У 1929 році закінчив Київську об'єднану військову школу.

У 1939 році брав участь у Польській кампанії на посаді начальника Оперативного штабу Прикордонних військ Білоруського округу. У цьому ж році вступив кандидатом у ВКП(б) (прийнятий в члени ВКП(б) у травні 1942 року). У 1940 році закінчив з відзнакою вечірній факультет Військової академії імені Фрунзе. Перед початком радянсько-німецької війни, у званні полковника, займав посаду начальника бойової підготовки прикордонних військ Білоруського округу.

У роки німецько-радянської війни

22 червня 1941 року полковник В. А. Горишній призначений начальником Польового штабу Прикордонних військ Білоруського округу (12 км захід від м. Білосток). До серпня місяця разом з залишками прикордонних частин відходив з боями до Дзержинського УРу, потім до міст Мінськ та Гомель.

4 серпня за викликом наркома внутрішніх справ СРСР прибув з Гомеля до Москви і був призначений помічником начальника бойової підготовки Прикордонних військ СРСР, а потім начальником. У вересні 1941 року, після переводу більшої частини Головного Управління прикордонних військ з Москви до м. Куйбишева (нині Самара), залишений у Москві і призначений командиром полку командного складу військ НКВС, а потім начальником Ногінського сектору охорони і оборони Московської області.

За участь в обороні Москви нагороджений орденом Знак Пошани.

5 лютого 1942 року призначений командиром [ru], потім командиром . З травня місяця — в боях проти наступаючих німецьких військ в районі м. Ізюм, в обороні по річці Сіверський Донець, в районі м. Куп'янськ, м. Воронеж, по річці Хопер на схід від м. Борисоглєбськ.

Зазнавши значних втрат у боях, 15 червня 1942 року 13-та мотострілецька дивізія за наказом Ставки ВГК була переформована, введена до складу Червоної Армії і отримала найменування 95-ї стрілецької дивізії. В. А. Горишній призначений командиром дивізії.

З 19 вересня 1942 року 95-а стрілецька дивізія (СРСР) у складі 62-ї армії бере участь в обороні Сталінграду, веде кровопролитні бої за Мамаїв Курган, заводи «Червоний Жовтень», «Барикади», Тракторний до кінцевого розгрому німецького угруповання 2 лютого 1943 року. За оборону Сталінграду 95-й стрілецькій дивізії було присвоєне звання гвардійської, 1 березня 1943 року вона була переформована у 75-ту гвардійську стрілецьку дивізію. Командир дивізії полковник В. А. Горишній був нагороджений орденом Червоного Прапора, йому було присвоєно звання «гвардії генерал-майор».

З 6 липня 1943 року у районі Понирі-Ольховатка дивізія під командуванням В. А. Горишнього у складі 13-ї армії бере участь у відбитті німецького наступу на Курській дузі, а потім у розгромі та переслідуванні німців. За зразкове виконання бойових завдань, виявлені при цьому мужність і героїзм Указом Президії Верховної Ради СРСР 21 липня 1943 року дивізія нагороджена орденом Червоного Прапора. В. А. Горишнього нагороджено другим орденом Червоного Прапора.

У боях за визволення України дивізія першою у смузі 60-ї армії форсує ріку Десна, а 23 вересня 1943 року першою сходу форсує ріку Дніпро в районі міста Димер, за 35 км на північ від Києва, проти села Ясногородка. 23—25 вересня 1943 року В. А. Горишній при форсуванні Дніпра на північ від Києва в районі сіл Глібівка та Ясногородка Вишгородського району Київської області безпосередньо керував бойовими діями частин дивізії, організував успішне форсування рік Десни і Дніпра, забезпечив утримання захопленого плацдарму, постійно перебував у бойових частинах, проявив мужність і самовідданість.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії генерал-майору Горишньому Василю Акимовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1572).

У листопаді 1943 року дивізія бере участь у боях за визволення правобережної України. За визволення міста Бахмач дивізія отримує найменування «Бахмацька». Після доукомплектування через великі втрати, дивізія бере участь в Калиннкович-Мозирській операції і визволенні м. Калинковичі, за що нагороджена орденом Суворова II ступеня.

Із січня 1944 року дивізія бере участь в операції «Багратіон» з визволення Білорусі. За розгром німців під Бобруйськом та визволення міста Барановичі дивізію нагороджено другим орденом Червоного Прапора. В. А. Горишній нагороджений орденом Кутузова II-го ст.

У 1944 році, продовжуючи командувати 75-ю гвардійською стрілецькою дивізією у складі 1-ї Ударної армії, В. А. Горишній бере участь у Ризькій операції і звільненні м. Рига. За успішний розгром і переслідування Варшавського угруповання супротивника В. А. Горишнього нагороджено орденом Суворова II-й ступеня.

За успішне форсування ріки Одер, за участь у розгромі Берлінського угруповання і вихід дивізії у складі 6-ї армії на ріку Ельба нагороджений другим орденом Суворова II-й ступеня.

Післявоєнні роки

Після війни командував 75-ю гвардійською стрілецькою дивізією, а з липня 1946 року — 17-ю окремою стрілецькою бригадою Московського військового округу.

У вересні 1949 — грудні 1951 роках — командир 4-ї гвардійської механізованої дивізії Київського військового округу.

У 1952 році закінчив Вищі академічні курси при Вищій військовій академії імені Ворошилова.

У жовтні 1952 — червні 1956 років — командир 1-го гвардійського стрілецького корпусу Московського військового округу.

У червні 1956 — травні 1957 років — командир 25-го стрілецького корпусу Одеського військового округу. У травні 1957 — 1961 р. — командир 45-го особливого армійського корпусу Одеського військового округу у місті Сімферополі.

Обирався депутатом Верховної Ради РРФСР (1947), Верховної Ради УРСР (1951), делегатом XX і XXI з'їздів КПРС, делегатом XIX і XX з'їздів КПУ. Звання генерал-лейтенант присвоєно у 1953 році.

З 1961 року у відставці, мешкав у Сімферополі. Помер 15 лютого 1962 року. Похований у Сімферополі на Військовому кладовищі.

Нагороди

Пам'ять

Література

  • Андреев С. А. Совершённое ими бессмертно. — М.: Высшая школа, 1976.(рос.)
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с.(рос.)
  • Днепр — река героев. 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. (рос.)
  • Чуйков В. И. Сражение века. — М.: Советская Россия, 1975.(рос.)
  • Симонов К. М. . — М.: Художественная литература, 1982. — Т. 1. — 479 с. (рос.)
  • Крылов Н. И. Сталинградский рубеж. — М.: Воениздат, 1979.(рос.)
  • . — Красноград: АО «КМП», 1996. — 208 с. (рос.)
  • В. Гроссман Первый день на Днепре. [ 14 жовтня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
  • Исторический формуляр 75-й гвардейской стрелковой дивизии. — Архив музея завода «Красный Октябрь», Волгоград.(рос.)
  • Краткая биография Горишнего В. А. — Архив музея завода «Красный Октябрь», Волгоград.(рос.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vasi l Aki movich Gorishnij 29 sichnya 1903 Pavlograd 15 lyutogo 1962 Simferopol radyanskij vijskovik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 Deputat Verhovnoyi Radi RRFSR 2 go sklikannya Deputat Verhovnoyi Radi URSR 3 go sklikannya Vasil Akimovich GorishnijNarodzhennya 29 sichnya 1903 1903 01 29 Pavlograd zaraz Dnipropetrovska oblast Smert 15 lyutogo 1962 1962 02 15 59 rokiv SimferopolKrayina SRSRRid vijsk PihotaOsvita Vijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi 1919 1961Partiya VKP b Zvannya gvardiyi General lejtenantVijni bitvi Gromadyanska vijna v Rosiyi Polskij pohid RSChA Nimecko radyanska vijna Oborona Moskvi Stalingradska bitva Bitva na Kurskij duzi Bitva za Dnipro Vislo Oderska operaciya Berlinska operaciyaNagorodi Medal Za oboronu Moskvi Medal Za oboronu Stalingrada Medal Za vzyattya Berlina Gorishnij Vasil Akimovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 29 sichnya 1903 roku v misti Pavlogradi nini u Dnipropetrovskij oblasti Ukrayini u robitnichij rodini Ukrayinec Zakinchiv 6 klasiv V 1919 roci dobrovilno vstupiv do Chervonoyi Armiyi V 1921 roci brav uchast u likvidaciyi zagoniv Mahno Brovi ta in na posadi ad yutanta nachalnika Pavlogradskoyi bojovoyi dilnici U 1929 roci zakinchiv Kiyivsku ob yednanu vijskovu shkolu U 1939 roci brav uchast u Polskij kampaniyi na posadi nachalnika Operativnogo shtabu Prikordonnih vijsk Biloruskogo okrugu U comu zh roci vstupiv kandidatom u VKP b prijnyatij v chleni VKP b u travni 1942 roku U 1940 roci zakinchiv z vidznakoyu vechirnij fakultet Vijskovoyi akademiyi imeni Frunze Pered pochatkom radyansko nimeckoyi vijni u zvanni polkovnika zajmav posadu nachalnika bojovoyi pidgotovki prikordonnih vijsk Biloruskogo okrugu U roki nimecko radyanskoyi vijni 22 chervnya 1941 roku polkovnik V A Gorishnij priznachenij nachalnikom Polovogo shtabu Prikordonnih vijsk Biloruskogo okrugu 12 km zahid vid m Bilostok Do serpnya misyacya razom z zalishkami prikordonnih chastin vidhodiv z boyami do Dzerzhinskogo URu potim do mist Minsk ta Gomel 4 serpnya za viklikom narkoma vnutrishnih sprav SRSR pribuv z Gomelya do Moskvi i buv priznachenij pomichnikom nachalnika bojovoyi pidgotovki Prikordonnih vijsk SRSR a potim nachalnikom U veresni 1941 roku pislya perevodu bilshoyi chastini Golovnogo Upravlinnya prikordonnih vijsk z Moskvi do m Kujbisheva nini Samara zalishenij u Moskvi i priznachenij komandirom polku komandnogo skladu vijsk NKVS a potim nachalnikom Noginskogo sektoru ohoroni i oboroni Moskovskoyi oblasti Za uchast v oboroni Moskvi nagorodzhenij ordenom Znak Poshani 5 lyutogo 1942 roku priznachenij komandirom ru potim komandirom Z travnya misyacya v boyah proti nastupayuchih nimeckih vijsk v rajoni m Izyum v oboroni po richci Siverskij Donec v rajoni m Kup yansk m Voronezh po richci Hoper na shid vid m Borisoglyebsk Zaznavshi znachnih vtrat u boyah 15 chervnya 1942 roku 13 ta motostrilecka diviziya za nakazom Stavki VGK bula pereformovana vvedena do skladu Chervonoyi Armiyi i otrimala najmenuvannya 95 yi strileckoyi diviziyi V A Gorishnij priznachenij komandirom diviziyi Z 19 veresnya 1942 roku 95 a strilecka diviziya SRSR u skladi 62 yi armiyi bere uchast v oboroni Stalingradu vede krovoprolitni boyi za Mamayiv Kurgan zavodi Chervonij Zhovten Barikadi Traktornij do kincevogo rozgromu nimeckogo ugrupovannya 2 lyutogo 1943 roku Za oboronu Stalingradu 95 j strileckij diviziyi bulo prisvoyene zvannya gvardijskoyi 1 bereznya 1943 roku vona bula pereformovana u 75 tu gvardijsku strilecku diviziyu Komandir diviziyi polkovnik V A Gorishnij buv nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora jomu bulo prisvoyeno zvannya gvardiyi general major Z 6 lipnya 1943 roku u rajoni Poniri Olhovatka diviziya pid komanduvannyam V A Gorishnogo u skladi 13 yi armiyi bere uchast u vidbitti nimeckogo nastupu na Kurskij duzi a potim u rozgromi ta peresliduvanni nimciv Za zrazkove vikonannya bojovih zavdan viyavleni pri comu muzhnist i geroyizm Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR 21 lipnya 1943 roku diviziya nagorodzhena ordenom Chervonogo Prapora V A Gorishnogo nagorodzheno drugim ordenom Chervonogo Prapora U boyah za vizvolennya Ukrayini diviziya pershoyu u smuzi 60 yi armiyi forsuye riku Desna a 23 veresnya 1943 roku pershoyu shodu forsuye riku Dnipro v rajoni mista Dimer za 35 km na pivnich vid Kiyeva proti sela Yasnogorodka 23 25 veresnya 1943 roku V A Gorishnij pri forsuvanni Dnipra na pivnich vid Kiyeva v rajoni sil Glibivka ta Yasnogorodka Vishgorodskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti bezposeredno keruvav bojovimi diyami chastin diviziyi organizuvav uspishne forsuvannya rik Desni i Dnipra zabezpechiv utrimannya zahoplenogo placdarmu postijno perebuvav u bojovih chastinah proyaviv muzhnist i samoviddanist Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 17 zhovtnya 1943 roku za muzhnist i geroyizm proyavleni pri forsuvanni Dnipra i utrimanni placdarmu gvardiyi general majoru Gorishnomu Vasilyu Akimovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 1572 U listopadi 1943 roku diviziya bere uchast u boyah za vizvolennya pravoberezhnoyi Ukrayini Za vizvolennya mista Bahmach diviziya otrimuye najmenuvannya Bahmacka Pislya doukomplektuvannya cherez veliki vtrati diviziya bere uchast v Kalinnkovich Mozirskij operaciyi i vizvolenni m Kalinkovichi za sho nagorodzhena ordenom Suvorova II stupenya Iz sichnya 1944 roku diviziya bere uchast v operaciyi Bagration z vizvolennya Bilorusi Za rozgrom nimciv pid Bobrujskom ta vizvolennya mista Baranovichi diviziyu nagorodzheno drugim ordenom Chervonogo Prapora V A Gorishnij nagorodzhenij ordenom Kutuzova II go st U 1944 roci prodovzhuyuchi komanduvati 75 yu gvardijskoyu strileckoyu diviziyeyu u skladi 1 yi Udarnoyi armiyi V A Gorishnij bere uchast u Rizkij operaciyi i zvilnenni m Riga Za uspishnij rozgrom i peresliduvannya Varshavskogo ugrupovannya suprotivnika V A Gorishnogo nagorodzheno ordenom Suvorova II j stupenya Za uspishne forsuvannya riki Oder za uchast u rozgromi Berlinskogo ugrupovannya i vihid diviziyi u skladi 6 yi armiyi na riku Elba nagorodzhenij drugim ordenom Suvorova II j stupenya Pislyavoyenni roki Pislya vijni komanduvav 75 yu gvardijskoyu strileckoyu diviziyeyu a z lipnya 1946 roku 17 yu okremoyu strileckoyu brigadoyu Moskovskogo vijskovogo okrugu U veresni 1949 grudni 1951 rokah komandir 4 yi gvardijskoyi mehanizovanoyi diviziyi Kiyivskogo vijskovogo okrugu U 1952 roci zakinchiv Vishi akademichni kursi pri Vishij vijskovij akademiyi imeni Voroshilova U zhovtni 1952 chervni 1956 rokiv komandir 1 go gvardijskogo strileckogo korpusu Moskovskogo vijskovogo okrugu U chervni 1956 travni 1957 rokiv komandir 25 go strileckogo korpusu Odeskogo vijskovogo okrugu U travni 1957 1961 r komandir 45 go osoblivogo armijskogo korpusu Odeskogo vijskovogo okrugu u misti Simferopoli Obiravsya deputatom Verhovnoyi Radi RRFSR 1947 Verhovnoyi Radi URSR 1951 delegatom XX i XXI z yizdiv KPRS delegatom XIX i XX z yizdiv KPU Zvannya general lejtenant prisvoyeno u 1953 roci Z 1961 roku u vidstavci meshkav u Simferopoli Pomer 15 lyutogo 1962 roku Pohovanij u Simferopoli na Vijskovomu kladovishi NagorodiMedal Zolota Zirka 1572 Geroya Radyanskogo Soyuzu 17 zhovtnya 1943 dva ordeni Lenina chotiri ordeni Chervonogo Prapora dva ordeni Suvorova 2 go stupenya orden Kutuzova 2 go stupenya orden Znak Poshani radyanski ta inozemni medali Pam yatNa chest Vasilya Akimovicha Gorishnogo nazvano vulici u mistah Volgograd RF ta Chuguyiv Harkivska oblast Ukrayina U m Simferopoli na budinku 37 po vul Naberezhnij de v ostanni roki zhittya meshkav V A Gorishnij vstanovleno memorialnu tablicyu LiteraturaAndreev S A Sovershyonnoe imi bessmertno M Vysshaya shkola 1976 ros Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar M Voenizdat 1987 T 1 911 s ros Dnepr reka geroev 2 e izd dop Kiev Izd polit lit Ukrainy 1988 ros Chujkov V I Srazhenie veka M Sovetskaya Rossiya 1975 ros Simonov K M M Hudozhestvennaya literatura 1982 T 1 479 s ros Krylov N I Stalingradskij rubezh M Voenizdat 1979 ros Krasnograd AO KMP 1996 208 s ros V Grossman Pervyj den na Dnepre 14 zhovtnya 2011 u Wayback Machine ros Istoricheskij formulyar 75 j gvardejskoj strelkovoj divizii Arhiv muzeya zavoda Krasnyj Oktyabr Volgograd ros Kratkaya biografiya Gorishnego V A Arhiv muzeya zavoda Krasnyj Oktyabr Volgograd ros PosilannyaGeroyi Radyanskogo Soyuzu 5 listopada 2012 u Wayback Machine ros ru ros ru ros ru ros 75 ta Bahmacka dvichi Chervonozoryana ordena Suvorova gvardijska strilecka diviziya ros

Дата публікації:
Топ