Іван Гедеванович Гомартели (груз. ივანე გედეონის ძე გომართელი ; 1875-1938) — грузинський лікар і громадський діяч, депутат Державної думи I скликання від Кутаїської губернії.
Гомартелі Іван Гедеванович | |
---|---|
груз. ივანე გედეონის ძე გომართელი | |
Народився | 2 жовтня 1875[1] Гориса |
Помер | 20 квітня 1938[1] (62 роки) |
Країна | Російська імперія Грузинська Демократична Республіка СРСР |
Діяльність | політик |
Alma mater | МДУ і d |
Знання мов | російська |
Посада | депутат Державної думи Російської імперії[d] |
Партія | Соціал-демократична партія Грузії (меншовиків) і Меншовики |
Конфесія | Грузинська православна церква |
Автограф | |
|
Біографія
Освіта і практика
Грузин. Православного віросповідання. Народився 1875 року в родині дворян середнього достатку в селі Кутаїської губернії (в Імеретії), за іншими відомостями — в селі Сачхере на околицях Горі. Навчався в , яку закінчив у 1894 році із золотою медаллю. Починаючи з 1895 року здобував освіту на медичному факультеті . Вивчав психологію, історію, літературу, філософію. В грузинських газетах «Іверія», «Квалі», «Джеджилі» та «Моамбе» публікував художні та історико-публіцистичні статті. Брав активну участь у гуртку «Грузинської студентської громади». У 1897 році в Тбілісі вийшла його книга «Історія Сходу».
Закінчив вищу освіту в 1899 році і., рік працював у Московській терапевтичній клініці. У 1900 році повернувся на батьківщину. З лютого 1900 по 1902 рік працював у медичному пункті села Баралеті Ахалкалакського району. Потім трохи працював у лікарні святого Михайла в Тбілісі, звідки був направлений до села Кутаїського повіту Кутаїської губернії, де він працював сільським лікарем у приймальному відділенні. Потім перейшов до приватної практики в Кутаїсі, після чого виїхав до Німеччини (в Ганновер та Берлін) для поглиблення медичних знань, провів там кілька років.
Політична кар'єра
У 1897 році вступив до лав Російської соціал-демократичної робітничої партії меншовиків, згодом був членом її Кутаїського комітету. З 1902 року був членом правління . З 1905 року співпрацював із легальним соціалістично-демократичним журналом «». У 1905 році він залишив партію на короткий час через розбіжності з товаришами по команді щодо національного питання, але потім знову повернувся до неї. Свої погляди на національне питання він висловив у книзі «Національне питання», опублікованій у 1906 році.
24 травня 1906 р. обраний до Державної думи I скликання від загального складу виборщиків Кутаїських губернських виборчих зборів. Був наймолодшим серед грузинських депутатів першої Державної Думи. Входив до Соціал-демократичної фракції. У роботі комісій не брав участі. Виступав у Думі на запити про Селянський союз і про Білостоцький погром.
10 липня 1906 року у Виборзі підписав «Виборзьке звернення», за це засуджений до 3 місяців в'язниці та позбавлений виборного права. Після цього деякий час працював у московських клініках і в 1907 році повернувся до Тбілісі, де займався професійною діяльністю, хоча і революційного руху не залишив. У грузинській літературі залишив слід як відомий публіцист, автор низки книг та брошур. Крім публіцистичної діяльності Гомартелі заявив про себе і як драматург, відомий ряд його п'єс грузинською мовою, у тому числі п'єси: «У хаті» та «Зіпсута кров» Він знову був заарештований за політичними мотивами в 1908 та 1910 роках. В останньому випадку він провів рік у в'язниці Метехі.
У 1913 році Гомартелі відійшов від меншовиків, критикуючи їхнє підпорядковане становище по відношенню до російських соціал-демократів у національному питанні, відстоював ідею територіальної автономії Грузії. У 1917 р. заснував газету «Аліони», де друкував статті «Батьківщина» (N59), «Національна і міжнародна політика», «Наші більшовики і національне питання», «Право і свобода нації», «Абхази і ми». У 1917 році видав у Тбілісі книгу «Територіальна автономія Грузії, або національно-територіальне самоврядування».
У 1917 році був обраний членом Грузинської національної ради. У 1918 році був депутатом парламенту Грузії. У 1919 році став членом Установчих зборів за списком . Його виступ під час виборчої кампанії в Імеретії був опублікований в газеті «Ертоба». Був головою редакційної, художньої та громадської комісії громадського здоров'я. Користувався високим авторитетом і повагою народу. Був одним із видатних ідеологів правлячої партії. У роки існування Першої Республіки жив у Тбілісі.
У 1921 році, після радянської окупації, відійшов від політичної діяльності. Займався лікарською практикою та публіцистикою. У 1923 році Вано Гомартелі відправив своїх дітей навчатися до Франції, після чого вони не повернулися на батьківщину. Після антирадянського повстання 1924 року влада розстріляла двох родичів його дружини, Віктора Центерадзе та Георгія Ціцишвілі. У зв'язку з цим 21 вересня він опублікував у газеті «Комуніст» листа, в якому засудив повстання та розглядає співпрацю з радянською владою як єдино вірний шлях для грузинського народу. У 1925 році виключений із Соціал-демократичної партії. Під час його звинувачували у антирадянській контрреволюційній діяльності. Він раптово помер у 1938 році у своєму будинку. Є версія, що він покінчив життя самогубством. Похований на цвинтарі Ваке у Тбілісі.
Літературна діяльність
П'єси Гомартелі «У хаті» та «Зіпсована кров» (обидві 1905 року) з успіхом ставилися в грузинських театрах. У драматургії Гомартелі продовжив традиції «натуралістичної драми». Також йому належить роман-хроніка «Тричі» (1931), критичні статті про І. Чавчавадзе, А. Церетелі, Н. Бараташвілі, , , , , , поетах-символістів і пролетарських письменників, а також про Фрідріха Шиллера, Максима Горького; стаття про життя та творчість Гарібальді. Цікаві твори «Селянин Карабадін» (1928), «Розмова про проблеми зі здоров'ям» (1937).
Примітки
- Faceted Application of Subject Terminology
- . Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 18 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 18 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
- Jones, Stephen F. 2005. Socialism in Georgian Colors: The European Road to Social Democracy, 1883—1917, p. 230. Harvard University Press,
Література
- Боїович М. М. Члени Державної думи (Портрети та біографії). Перше скликання. М: Тип. Товариства І. Д. Ситіна. 1906 С. 463. [ 18 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Перша Державна Дума. Алфавітний список та докладні біографії та характеристики членів Державної Думи. [ 20 грудня 2012 у Wayback Machine.] — М.: Тип. Товариства І. Д. Ситіна, 1906. — 175 с.
- Державна Дума першого призову. Портрети, короткі біографії та характеристики депутатів. — Москва: «Відродження», 1906. С. 112.
- Державна дума Російської імперії: 1906—1917. Б. Ю. Іванов, А. А. Комзолова, І. С. Ряховська. Москва. РОЗСПЕН. 2008. С. 137. [ 21 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Російський державний історичний архів. Фонд 1278. Опис 1 (1-е скликання). Справа 96. Аркуш 9; Фонд 1327. Опис 1.1905 рік. Справа 143. Аркуш 194 оборот.
- ІР АН ДРСР, ф. 53, 142 д., 1896—1919.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Gedevanovich Gomarteli gruz ივანე გედეონის ძე გომართელი 1875 1938 gruzinskij likar i gromadskij diyach deputat Derzhavnoyi dumi I sklikannya vid Kutayiskoyi guberniyi Gomarteli Ivan Gedevanovichgruz ივანე გედეონის ძე გომართელიNarodivsya2 zhovtnya 1875 1875 10 02 1 GorisaPomer20 kvitnya 1938 1938 04 20 1 62 roki Krayina Rosijska imperiya Gruzinska Demokratichna Respublika SRSRDiyalnistpolitikAlma materMDU i dZnannya movrosijskaPosadadeputat Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi d PartiyaSocial demokratichna partiya Gruziyi menshovikiv i MenshovikiKonfesiyaGruzinska pravoslavna cerkvaAvtograf Mediafajli u Vikishovishi Gruzini chleni derzhavnoyi Dumi Pershogo sklikannya vid Tifliskoyi ta Kutayiskoyi gubernij sidyat Josip Baratov Noj Zhordaniya Sergo Dzhaparidze Isidor Ramishvili stoyat Vano Gomarteli BiografiyaOsvita i praktika Social demokratichna frakciya I Derzhavnoyi dumi Stoyat I Ramishvili Z Virovij I Gomarteli sidyat M Mihajlichenko S Dzhaparide N Zhordaniya V Ilyin lezhat Gruzin Pravoslavnogo virospovidannya Narodivsya 1875 roku v rodini dvoryan serednogo dostatku v seli Kutayiskoyi guberniyi v Imeretiyi za inshimi vidomostyami v seli Sachhere na okolicyah Gori Navchavsya v yaku zakinchiv u 1894 roci iz zolotoyu medallyu Pochinayuchi z 1895 roku zdobuvav osvitu na medichnomu fakulteti Vivchav psihologiyu istoriyu literaturu filosofiyu V gruzinskih gazetah Iveriya Kvali Dzhedzhili ta Moambe publikuvav hudozhni ta istoriko publicistichni statti Brav aktivnu uchast u gurtku Gruzinskoyi studentskoyi gromadi U 1897 roci v Tbilisi vijshla jogo kniga Istoriya Shodu Zakinchiv vishu osvitu v 1899 roci i rik pracyuvav u Moskovskij terapevtichnij klinici U 1900 roci povernuvsya na batkivshinu Z lyutogo 1900 po 1902 rik pracyuvav u medichnomu punkti sela Baraleti Ahalkalakskogo rajonu Potim trohi pracyuvav u likarni svyatogo Mihajla v Tbilisi zvidki buv napravlenij do sela Kutayiskogo povitu Kutayiskoyi guberniyi de vin pracyuvav silskim likarem u prijmalnomu viddilenni Potim perejshov do privatnoyi praktiki v Kutayisi pislya chogo viyihav do Nimechchini v Gannover ta Berlin dlya pogliblennya medichnih znan proviv tam kilka rokiv Politichna kar yera U 1897 roci vstupiv do lav Rosijskoyi social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi menshovikiv zgodom buv chlenom yiyi Kutayiskogo komitetu Z 1902 roku buv chlenom pravlinnya Z 1905 roku spivpracyuvav iz legalnim socialistichno demokratichnim zhurnalom U 1905 roci vin zalishiv partiyu na korotkij chas cherez rozbizhnosti z tovarishami po komandi shodo nacionalnogo pitannya ale potim znovu povernuvsya do neyi Svoyi poglyadi na nacionalne pitannya vin visloviv u knizi Nacionalne pitannya opublikovanij u 1906 roci 24 travnya 1906 r obranij do Derzhavnoyi dumi I sklikannya vid zagalnogo skladu viborshikiv Kutayiskih gubernskih viborchih zboriv Buv najmolodshim sered gruzinskih deputativ pershoyi Derzhavnoyi Dumi Vhodiv do Social demokratichnoyi frakciyi U roboti komisij ne brav uchasti Vistupav u Dumi na zapiti pro Selyanskij soyuz i pro Bilostockij pogrom 10 lipnya 1906 roku u Viborzi pidpisav Viborzke zvernennya za ce zasudzhenij do 3 misyaciv v yaznici ta pozbavlenij vibornogo prava Pislya cogo deyakij chas pracyuvav u moskovskih klinikah i v 1907 roci povernuvsya do Tbilisi de zajmavsya profesijnoyu diyalnistyu hocha i revolyucijnogo ruhu ne zalishiv U gruzinskij literaturi zalishiv slid yak vidomij publicist avtor nizki knig ta broshur Krim publicistichnoyi diyalnosti Gomarteli zayaviv pro sebe i yak dramaturg vidomij ryad jogo p yes gruzinskoyu movoyu u tomu chisli p yesi U hati ta Zipsuta krov Vin znovu buv zaareshtovanij za politichnimi motivami v 1908 ta 1910 rokah V ostannomu vipadku vin proviv rik u v yaznici Metehi U 1913 roci Gomarteli vidijshov vid menshovikiv kritikuyuchi yihnye pidporyadkovane stanovishe po vidnoshennyu do rosijskih social demokrativ u nacionalnomu pitanni vidstoyuvav ideyu teritorialnoyi avtonomiyi Gruziyi U 1917 r zasnuvav gazetu Alioni de drukuvav statti Batkivshina N59 Nacionalna i mizhnarodna politika Nashi bilshoviki i nacionalne pitannya Pravo i svoboda naciyi Abhazi i mi U 1917 roci vidav u Tbilisi knigu Teritorialna avtonomiya Gruziyi abo nacionalno teritorialne samovryaduvannya U 1917 roci buv obranij chlenom Gruzinskoyi nacionalnoyi radi U 1918 roci buv deputatom parlamentu Gruziyi U 1919 roci stav chlenom Ustanovchih zboriv za spiskom Jogo vistup pid chas viborchoyi kampaniyi v Imeretiyi buv opublikovanij v gazeti Ertoba Buv golovoyu redakcijnoyi hudozhnoyi ta gromadskoyi komisiyi gromadskogo zdorov ya Koristuvavsya visokim avtoritetom i povagoyu narodu Buv odnim iz vidatnih ideologiv pravlyachoyi partiyi U roki isnuvannya Pershoyi Respubliki zhiv u Tbilisi U 1921 roci pislya radyanskoyi okupaciyi vidijshov vid politichnoyi diyalnosti Zajmavsya likarskoyu praktikoyu ta publicistikoyu U 1923 roci Vano Gomarteli vidpraviv svoyih ditej navchatisya do Franciyi pislya chogo voni ne povernulisya na batkivshinu Pislya antiradyanskogo povstannya 1924 roku vlada rozstrilyala dvoh rodichiv jogo druzhini Viktora Centeradze ta Georgiya Cicishvili U zv yazku z cim 21 veresnya vin opublikuvav u gazeti Komunist lista v yakomu zasudiv povstannya ta rozglyadaye spivpracyu z radyanskoyu vladoyu yak yedino virnij shlyah dlya gruzinskogo narodu U 1925 roci viklyuchenij iz Social demokratichnoyi partiyi Pid chas jogo zvinuvachuvali u antiradyanskij kontrrevolyucijnij diyalnosti Vin raptovo pomer u 1938 roci u svoyemu budinku Ye versiya sho vin pokinchiv zhittya samogubstvom Pohovanij na cvintari Vake u Tbilisi Literaturna diyalnistP yesi Gomarteli U hati ta Zipsovana krov obidvi 1905 roku z uspihom stavilisya v gruzinskih teatrah U dramaturgiyi Gomarteli prodovzhiv tradiciyi naturalistichnoyi drami Takozh jomu nalezhit roman hronika Trichi 1931 kritichni statti pro I Chavchavadze A Cereteli N Baratashvili poetah simvolistiv i proletarskih pismennikiv a takozh pro Fridriha Shillera Maksima Gorkogo stattya pro zhittya ta tvorchist Garibaldi Cikavi tvori Selyanin Karabadin 1928 Rozmova pro problemi zi zdorov yam 1937 PrimitkiFaceted Application of Subject Terminology d Track Q3294867d Track Q846596 Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 18 listopada 2021 Arhiv originalu za 3 bereznya 2014 Procitovano 18 listopada 2021 Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 18 listopada 2021 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2014 Procitovano 18 listopada 2021 Arhiv originalu za 10 travnya 2021 Procitovano 18 listopada 2021 Jones Stephen F 2005 Socialism in Georgian Colors The European Road to Social Democracy 1883 1917 p 230 Harvard University Press ISBN 0 674 01902 4LiteraturaBoyiovich M M Chleni Derzhavnoyi dumi Portreti ta biografiyi Pershe sklikannya M Tip Tovaristva I D Sitina 1906 S 463 18 listopada 2021 u Wayback Machine Persha Derzhavna Duma Alfavitnij spisok ta dokladni biografiyi ta harakteristiki chleniv Derzhavnoyi Dumi 20 grudnya 2012 u Wayback Machine M Tip Tovaristva I D Sitina 1906 175 s Derzhavna Duma pershogo prizovu Portreti korotki biografiyi ta harakteristiki deputativ Moskva Vidrodzhennya 1906 S 112 Derzhavna duma Rosijskoyi imperiyi 1906 1917 B Yu Ivanov A A Komzolova I S Ryahovska Moskva ROZSPEN 2008 S 137 21 listopada 2015 u Wayback Machine Rosijskij derzhavnij istorichnij arhiv Fond 1278 Opis 1 1 e sklikannya Sprava 96 Arkush 9 Fond 1327 Opis 1 1905 rik Sprava 143 Arkush 194 oborot IR AN DRSR f 53 142 d 1896 1919