Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Голіцин Микола Борисович (нар. 8 (19) грудня 1794, Москва — 22 жовтня (3 листопада) 1866, Богородське Новооскольського повіту Курської губернії) — князь, офіцер. Учасник Франко-російської війни 1812 року, закордонних походів російської армії, кримської війни. Меценат, літератор, музичний критик, музикант. Один із засновників російської школи гри на віолончелі. Один з членів Петербурзького філармонічного товариства і Товариства любителів музики. За своє життя князь дав близько 400 благодійних концертів. Творчість Голіцина високо цінували М. І. Глінка і О. С. Даргомижський.
| Голіцин Микола Борисович | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Псевдо | prince N. Boulgak[1] | ||
| Народився | 8 (19) грудня 1794 Москва,  Російська імперія | ||
| Помер | 22 жовтня (3 листопада) 1866 (71 рік) Богородське Новооскольського повіту Курської губернії, Російська імперія | ||
| Громадянство | Російська імперія | ||
| Діяльність | музикант, літератор | ||
| Відомий завдяки | Бетховен присвятив йому симфонічну увертюру "Освячення дому" і 3 струнних (Голіцинських, ор. 127, 130, 132) квартети | ||
| Alma mater | Пажеський корпус | ||
| Знання мов | російська і французька | ||
| Титул | князь | ||
| Рід | Голіцини | ||
| Батько | d | ||
| Мати | Голіцина Анна Олександрівна | ||
| Брати, сестри | d і Потьомкіна Тетяна Борисівна | ||
| У шлюбі з | d | ||
| Діти | син: Голіцин Юрій Миколайович (1823 - 1872), диригент і композитор. | ||
| Нагороди |
| ||
| |||
Біографія
Закінчив Корпус пажів у 1810 році. Учасник Франко-російської війни 1812, ординарець Багратіона, прославився хоробрістю в боях під Смоленськом, Бородіно, , Малоярославцем, Вязьмою, нагороджений за хоробрість Золотою шпагою. З 1826 року Микола Борисович служив на Кавказі де подружився з Олександром Грибоєдовим. У 1832—1835 роках Голіцин — чиновник міністерства фінансів. Після відставки, з 1835 року жив у Богородському, яке викупила для нього його сестра, Потьомкіна Тетяна Борисівна, займався музичною і літературною діяльністю.
Микола Борисович пропагував творчість Бетховена в Росії, листувався з Бетховеном з 1822 по 1827 рік, аж до смерті композитора. Великий композитор присвятив Голіцину три струнних квартети, на замовлення Голіцина Бетховен написав увертюру . У Росії за ініціативою Голіцина вперше прозвучала «Урочиста меса» Бетховена (за двадцять років до виконання її на батьківщині композитора). Голіцин був знайомий також з Шопеном. Свій полонез присвятив йому Огіньський.
Був у дружних стосунках з Олександром Сергійовичем Пушкіним. Поет вважав, що саме князь найкраще перекладає французькою мовою його твори. Восени 1836 року в Артеку (маєтку сестри Т. Б. Потьомкіної) Голіцин переклав французькою мовою «Бахчисарайський фонтан». Перекладав французькою вірші Івана Козлова і .
У 1855 році під час Кримської війни зібрав з селян села Богородське загін добровольців, що отримав назву Новооскольської 45-ї дружини, очолив її і взяв участь в обороні Севастополя (з ним у боях брали участь син і онук).
У 1858 році в Берліні, Парижі, Лондоні опублікована праця М. Б. Голіцина «Про можливе з'єднанні Російської церкви з Західною без зміни обрядів православного богослужіння», що було причиною домашнього арешту князя. Завдяки громадській думці і клопотанням друзів і родичів покарання скасували, але негласне спостереження залишилося.
Восени 1866 року Микола Борисович Голіцин серйозно застудився, однак хорошого лікаря в околицях Богородського не знайшли і князь Голіцин помер 22 жовтня (4 листопада). Похований у Святогірській усипальниці при церкві преподобних Антонія і Феодосія Свято-Успенської Святогірської лаври.
Автор мемуарів.
Нагороди
За мужність у боях під час Франко-російської війни 1812 р. Микола Борисович Голіцин був нагороджений:
- Золотою шпагою «За хоробрість»
- Орденом Святої Анни IV ступеня
- Орденом Святого Володимира IV ступеня
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Record #107396286 // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- [1] [ 16 листопада 2011 у Wayback Machine.]Александр Люсый. Догматы и ноты. Николай Голицын – предтеча экуменизма.
- . Архів оригіналу за 16 листопада 2011. Процитовано 13 червня 2011.
- В. Дедов. Святогорское имение и его владельцы с конца XVIII до начала XX века. - Донецк, 2010, с. 37.
- . Архів оригіналу за 5 лютого 2011. Процитовано 13 червня 2011.
Посилання
- Голіцин Микола Борисович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 487.
- Л. С. Гинзбург. Голицын Н. Б. [ 20 квітня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Экспозиции мичуринского литературно-музыкального музея, рассказывающие о князьях Н. Б. и Ю. Н. Голицыных. [ 1 січня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- Александр Люсый. Догматы и ноты. Николай Голицын — предтеча экуменизма [ 16 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golicin Mikola Borisovich nar 8 19 grudnya 1794 17941219 Moskva 22 zhovtnya 3 listopada 1866 Bogorodske Novooskolskogo povitu Kurskoyi guberniyi knyaz oficer Uchasnik Franko rosijskoyi vijni 1812 roku zakordonnih pohodiv rosijskoyi armiyi krimskoyi vijni Mecenat literator muzichnij kritik muzikant Odin iz zasnovnikiv rosijskoyi shkoli gri na violoncheli Odin z chleniv Peterburzkogo filarmonichnogo tovaristva i Tovaristva lyubiteliv muziki Za svoye zhittya knyaz dav blizko 400 blagodijnih koncertiv Tvorchist Golicina visoko cinuvali M I Glinka i O S Dargomizhskij Golicin Mikola BorisovichPsevdoprince N Boulgak 1 Narodivsya8 19 grudnya 1794 1794 12 19 Moskva Rosijska imperiyaPomer22 zhovtnya 3 listopada 1866 1866 11 03 71 rik Bogorodske Novooskolskogo povitu Kurskoyi guberniyi Rosijska imperiyaGromadyanstvoRosijska imperiyaDiyalnistmuzikant literatorVidomij zavdyakiBethoven prisvyativ jomu simfonichnu uvertyuru Osvyachennya domu i 3 strunnih Golicinskih or 127 130 132 kvartetiAlma materPazheskij korpusZnannya movrosijska i francuzkaTitulknyazRidGoliciniBatkodMatiGolicina Anna OleksandrivnaBrati sestrid i Potomkina Tetyana BorisivnaU shlyubi zdDitisin Golicin Yurij Mikolajovich 1823 1872 dirigent i kompozitor NagorodiOrden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatoyi Anni 4 stupenya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaZakinchiv Korpus pazhiv u 1810 roci Uchasnik Franko rosijskoyi vijni 1812 ordinarec Bagrationa proslavivsya horobristyu v boyah pid Smolenskom Borodino Maloyaroslavcem Vyazmoyu nagorodzhenij za horobrist Zolotoyu shpagoyu Z 1826 roku Mikola Borisovich sluzhiv na Kavkazi de podruzhivsya z Oleksandrom Griboyedovim U 1832 1835 rokah Golicin chinovnik ministerstva finansiv Pislya vidstavki z 1835 roku zhiv u Bogorodskomu yake vikupila dlya nogo jogo sestra Potomkina Tetyana Borisivna zajmavsya muzichnoyu i literaturnoyu diyalnistyu Mikola Borisovich propaguvav tvorchist Bethovena v Rosiyi listuvavsya z Bethovenom z 1822 po 1827 rik azh do smerti kompozitora Velikij kompozitor prisvyativ Golicinu tri strunnih kvarteti na zamovlennya Golicina Bethoven napisav uvertyuru U Rosiyi za iniciativoyu Golicina vpershe prozvuchala Urochista mesa Bethovena za dvadcyat rokiv do vikonannya yiyi na batkivshini kompozitora Golicin buv znajomij takozh z Shopenom Svij polonez prisvyativ jomu Oginskij Paviljon usipalnici knyaziv Golicinih Litografiya XIX stolittya Buv u druzhnih stosunkah z Oleksandrom Sergijovichem Pushkinim Poet vvazhav sho same knyaz najkrashe perekladaye francuzkoyu movoyu jogo tvori Voseni 1836 roku v Arteku mayetku sestri T B Potomkinoyi Golicin pereklav francuzkoyu movoyu Bahchisarajskij fontan Perekladav francuzkoyu virshi Ivana Kozlova i Suchasnij viglyad usipalnici Golicinih pri cerkvi prepodobnih Antoniya i Feodosiya Svyato Uspenskoyi Svyatogirskoyi lavri U 1855 roci pid chas Krimskoyi vijni zibrav z selyan sela Bogorodske zagin dobrovolciv sho otrimav nazvu Novooskolskoyi 45 yi druzhini ocholiv yiyi i vzyav uchast v oboroni Sevastopolya z nim u boyah brali uchast sin i onuk U 1858 roci v Berlini Parizhi Londoni opublikovana pracya M B Golicina Pro mozhlive z yednanni Rosijskoyi cerkvi z Zahidnoyu bez zmini obryadiv pravoslavnogo bogosluzhinnya sho bulo prichinoyu domashnogo areshtu knyazya Zavdyaki gromadskij dumci i klopotannyam druziv i rodichiv pokarannya skasuvali ale neglasne sposterezhennya zalishilosya Voseni 1866 roku Mikola Borisovich Golicin serjozno zastudivsya odnak horoshogo likarya v okolicyah Bogorodskogo ne znajshli i knyaz Golicin pomer 22 zhovtnya 4 listopada Pohovanij u Svyatogirskij usipalnici pri cerkvi prepodobnih Antoniya i Feodosiya Svyato Uspenskoyi Svyatogirskoyi lavri Avtor memuariv NagorodiZa muzhnist u boyah pid chas Franko rosijskoyi vijni 1812 r Mikola Borisovich Golicin buv nagorodzhenij Zolotoyu shpagoyu Za horobrist Ordenom Svyatoyi Anni IV stupenya Ordenom Svyatogo Volodimira IV stupenyaPrimitkiBibliotheque nationale de France Record 107396286 BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191 1 16 listopada 2011 u Wayback Machine Aleksandr Lyusyj Dogmaty i noty Nikolaj Golicyn predtecha ekumenizma Arhiv originalu za 16 listopada 2011 Procitovano 13 chervnya 2011 V Dedov Svyatogorskoe imenie i ego vladelcy s konca XVIII do nachala XX veka Doneck 2010 s 37 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2011 Procitovano 13 chervnya 2011 PosilannyaGolicin Mikola Borisovich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 487 L S Ginzburg Golicyn N B 20 kvitnya 2010 u Wayback Machine ros Ekspozicii michurinskogo literaturno muzykalnogo muzeya rasskazyvayushie o knyazyah N B i Yu N Golicynyh 1 sichnya 2011 u Wayback Machine ros Aleksandr Lyusyj Dogmaty i noty Nikolaj Golicyn predtecha ekumenizma 16 listopada 2011 u Wayback Machine ros