50°31′34″ пн. ш.33°12′42″ сх. д. / 50.52611° пн. ш. 33.21167° сх. д. / 50.52611; 33.21167Координати: 50°31′34″ пн. ш.33°12′42″ сх. д. / 50.52611° пн. ш. 33.21167° сх. д. / 50.52611; 33.21167
Річка Сула біля Голінки мінлива — місцями широка, глибока і повільна, а місцями, на перекатах — вузька та швидка, звивиста, утворює стариці та заболочені озера.
Село розділяється глибоким яром зі струмком, на якому побудовано ставок. Через яр перекинуто насип та мальовничий місток з бруківкою.
Від Голінки місцевий автошлях виходить до села Андріяшівка (відстань 21 км), де перетинається із магістральним шляхом Р60, яким можна потрапити до Ромен, Лохвиці та Пирятина. Інший шлях, який нині перебуває у незадовільному стані, веде до Лохвиці (відстань — 22 км).
Відстань магістральними автошляхами до Києва — 236 км, Сум — 144 км, Полтави — 225 км, Чернігова — 244 км, Львова — 776 км, Одеси — 713 км, Ромен — 45 км.
Найближча залізнична станція — Андріяшівка (відстань автошляхами — 21 км)
Історія
Про давність поселень території навколо села Голінка свідчить велика кількість скіфських курганів на височині між селами Голінка та Залатиха. Ці кургани ймовірно належать до Посульських курганів Сумщини. Частина із них має дивну форму — декілька курганів, оточені навколо насипом або валом. Це пояснюється тим, що культурний органічний шар курганів у козацьку добу використовувався для виробництва селітри, із якої далі виготовляли порох. Вали і насипи навколо курганів — це «Відходи виробництва». Іноді такі пошкоджені кургани помилково вважають пограбованими, а раніше називали «Розритою могилою».
Згадки про Голінку зустрічаються у метричних книгах Церкви Успіння Пресвятої Богородиці починаючи з 1780 року, та у її сповідних розписах — з 1748 року. Відповідно, у 1748 році у Голінці вже була церква.
Голінка також згадується у податкових реєстрах 1750—1756 рр.
До 19-го сторіччя через Голінку проходив жвавий — дорога із Лохвиці на Талалаївку і далі до Стародуба. Таке положення сприяло розвитку та економічній стабільності Голінки. Пізніше, із побудовою Лібаво-Роменської залізниці та розвитку прямого шляху із Лохвиці до Ромен, «Стародубський шлях» втратив своє стратегічне значення і занепав.
Перший храм села - Свято-Успенський, знаходився на околиці села над Сулянською кручею (голінський куток "Цвинтар"). Сповідні розписи храму сягають 1780 року.
Храм Успіння Пресвятої Богородиці знаходився у сучасному центрі села. У часи радянської окупації храм був зачинений, частково зруйнований та, за свідченнями голінчан, пристосований під клуб. Голінчани свідчать про антирелігійний рух у Голінці на початку 1920 років, комсомольців, які ініціювали руйнування храму, скинуті дзвони.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1923—1933 та 1946—1947 роках[].
У 2003 — Верховна Рада України уточнила українську назву села з Голенка на Голінка.
У Голінці народився, провів дитинство, проживав після звільнення із військової служби Іван Стрельбицький — відомий геодезист і картограф. Серед його розробок — детальна карта імперії, більшої половину Німеччини, Австрійської імперії, Балкан та Малої Азії, видана на у 1871 році на 152 аркушах у масштабі в 1 см — 4.2 км. Цікавою розробкою, що стосується України, є видання Івана Стрельбицького «Мапа Донецького кам'яновугільного кряжу», у якому описані багатства Донецького кряжу. Видання сприяло розвиток вугледобувної галузі та будівництву нових залізничних шляхів.
Після відставки у 1889 році Іван Стрельбицький повернувся до Голінки та поселевся у невеликому маєтку, який придбав у пана Дорогокуплі. У 1900 році Іван Опанасович помер та був похований, згідно заповіту, біля Свято-Успенської церкви на високій горі біля Сули. Нащадки вченого потрапили під репресивну машину радянської влади, його будинок пристосували під медпункт, а могила - руйнувалася.
У 1960-х році про ім'я вченого знову згадали: відомі вчені-геодезисти та керівництво Географічного товариства порушили питання про увічнення пам'яті Івана Стрельбицького. У 1967 році відбулося перепоховання Івана Опанасовича зі старого цвинтара на новий, де на могилі було встановлено пам'ятник.
Діяльність Володимира Прокоповича Дорогокуплі
У 1880-х роках підприємливий голінчанин, дрібний дворянин пан вкладав інвестиції у розвиток інфраструктури та переробної галузі, сприяв розвитку освіти.
Пан Дорогокупля започаткував у Голінці фруктовий бізнес. На крутих сулянських схилах його командою зроблено тераси та посаджено сад із яблунь, слив, груш, смородини та винограду. Від Сули до підніжжя гори прорито канал та встановлено насосну станцію, яка приводилася у рух кіньми та подавала воду на вершину у резервуари. Звідти вода самоплином зрошувала дерева. Сад швидко підріс, став давати гарні врожаї, тому пан Дорогокупля побудував цехи для перероблення, сушіння і пакування фруктів. Фахівець розуміє, що якісні сухофрукти для узвару неможливо зробити швидко, а у великих масштабах це досить складно.
Свіжа продукція і сухофрукти із господарства Дорогокуплі мали попит в Україні та за кордоном. Голінчани свідчать, що сушені яблука у спеціально виготовлених дерев'яних коробах експортувалися до Франції. Враховуючи розвиток залізничного транспорту та зв'язки пана, французи вживали узвар із голінської сушки.
Бізнес розвивався. На Стародубському шляху у Голінці пан Дорогокупля побудував механічний млин, крупорушку і олійницю. Для заохочення клієнтів він розвивав інфраструктуру — будував шляхи та налагодив паромну переправу через Сулу, тому жителі навколишніх сіл та містечок могли легко доставляти своє збіжжя на перероблення, а продукція швидко транспортувалася до залізниці.
Як всі відомі династії харчовиків — Бобринські, Терещенки, Харитоненки та Симиренки, пан Дорогокупля опікувався справами освіти та культури. Бувши членом Лохвицького повітового земства, він домагався будівництва нових шкіл, запрошував талановитих педагогів, приділяв увагу виховній роботі та патріотичному вихованню дітей. Був попечителем голінської школи, а у 1910 році сприяв будівництву її нового приміщення у стилі українського архітектурного модерну, із залученням відомих архітекторів. Збереглися похвальні листи, якими пан Дорогокупля, як попечитель Голінського училища (школи) нагороджував кращих учнів.
У 2012 році пан Дорогокупля заснував Голінське сільськогосподарське товариство та лобіював у земстві кошти для його підтримки. Щоб заоохотити голінчан до розведення високопродуктивної великої рогатої худоби, завів у своєму господарстві породистого племінного бугая.
У своєму маєтку мав телефон.
Пан Дорогокупля товаришував із авторитетними науковцями та громадськими діячами, наприклад, українським ученим-економістом Михайлом Туган-Барановським, який мав дачу у сусідньому селі Лука, і чиїм іменем пізніше назвуть провідний український університет; дворянською родиною Терешкевичів та юристом Янушевичем із сусіднього села Свиридівки.
Пан Дорогокупля мав красивий маєток біля сулянського схила, у голінському кутку Голомозівка. Від його будинку до саду йшла широка алея, обсаджена бузком і трояндами. Біля схилів саду алея звертала до кручі і вела до альтанки з фантастичним краєвидом на річку та навколишні села. Від альтанки стежка спускалася до річки, де була облаштована купальня із мурованими сходами.
Після жовтневого перевороту у 1917 році Володимир Дорогокупля прийняв важке рішення емігрувати до Франції. Разом з дочкою та друзями по бізнесу він вирушив кінним екіпажем до Одеси, проте у дорозі захворів тифом і помер.
У Голінці збереглися залишки легендарного яблуневого саду над Сулою, руїни парового млина та маєтку шанованого пана.
За свідченням жителів Голінки, обладнання парового млина пана Дорогокуплі було у справному стані до 1970-х років. Паромна переправа, збудована паном, розміщувалася у районі будинку мисливця і працювала орієнтовно до 1960-х років.
Садиба пана Володимира Дорогокуплі тривалий час була занедбана, використовувалася для господарських потреб, а у 2017 році була знищена пожежею. Нині від садиби залишився лише фундамент.
Добра пам'ять про справи легендарного голінчанина передається з покоління у покоління. Голінчани наголошують, що пан Дорогокупля був прикладом справжньої Української еліти, якою варто пишатися, просвітителем, який піклувався про свій край, рухав село вперед, будував і розвивав.
Школа
Із середини 19-шо сторіччя у Голінці працювала церковно-приходська школа, де діти вивчали основи грамоти, математики та Закону Божого.
У 1910 році відкрито нове приміщення Школи. Цьому сприяв відомий голінчанин, меценат, член Лохвицького повітового земства . Пан Дорогокупля домагався будівництва нових шкіл, запрошував талановитих педагогів, приділяв увагу виховній роботі та патріотичному вихованню дітей.
Приміщення Школи побудоване в стилі українського архітектурного модерну, за спільним проєктом земських техніків і Опанаса Сластіона видатного зодчого, художника, педагога і теоретика цього архітектурного напряму. Таких «Сластіонових» шкіл, або, як їх ще називають дослідники, «Шкіл за Лохвицьким проєктом», у період із 1910 до 1916 року було побудовано до 140, а більшість із них діяли у Лохвицькому, Чорнухинському, Лубенському, Варвинському і Роменському районах. Архітектори наслідували такий проєкт під час будівництва шкіл до 1930-х років.
Голінська школа за проектом Опанаса Сластіона, 1910 рік.
В 1914 році Голінська школа стала двокомплектною і отримала статус народного училища.
В 1929 році Школа стала семирічною. Під час другої світової війни до 1943 року Школа не працювала.
У 1967 році, поруч зі старим приміщенням Школи, було побудовано нове. На території Школи збудовано стадіон, спортивний майданчик, їдальню, насаджено сад.
А в 1968 році за ініціативи директора Любові Сегліної Голінській Школі присвоєно статус середньої. 1971 року Школа стала восьмирічною.
Пізніше Школу очолювали Федір Худолій, Іван Кулинич, Марія Понпа, Микола Сенько і Микола Лазоренко.
На початку 2010-х років у Школі проведено капітальний ремонт, у Школі навчалося 34 учні
24.07.2020 році Школу у селі Голінка закрили. Старе і нове приміщення Школи знаходяться у доброму стані.
Населення
1729 рік - у Голінці налічувалося 15 дворів.
1910 - 250 дворів.
1926 - 330 дворів, 1619 осіб.
1989 рік - 518 осіб
2023 рік - 237 осіб
Економіка
У середині 20 сторіччя у Голінці знаходилася центральна садиба колгоспу імені Мічуріна і діяла молочно-товарна ферма.
Нині приватні фермерські господарства спеціалізуються переважно на вирощуванні зернових культур.
Інфраструктура
У 2023 році у Голінці працювали:
Фельдшерський пункт Центру первинної медико-санітарної допомоги Роменської районної ради, Андріяшівської та Хмелівської сільських рад Роменського району Сумської області
Клуб
Магазин продовольчих товарів
Пожежне депо
На даний час не функціонують Голінська середня школа, дитячий садок із сучасним дитячим майданчиком і пошта.
Гідрологічна пам'ятка природи «Джерело» — утрачений об'єкт природно-заповідного фонду. Характеризувався водою з цінними за смаковими та лікувальними якостями.
Мальовничі схили та яр із терасами над Сулою, де на початку 20-го сторіччя розташовувався сад пана Володимира Дорогокуплі.
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути та вилучено.(грудень 2013)
Андріяшівська громада.
https://www.google.com/maps/@50.5284019,33.2228834,13z?authuser=0&entry=ttu. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
Осадчий Є.М., Коротя О.В. (2018). Пам’ятки селітроварного виробництва Південної Сіверщини XVII ст. Монографія. Харків: Майдан.
Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
Адміністративно-територіальний устрій лівобережної України 50-х рр. 18 ст. Київ. 1990. с. 31.
УГФ - Український Генеалогічний Форум.
Регіони. Голодомор 1932 - 1933 рр.
Про уточнення найменування села Голенка Роменського району Сумської області. Офіційний вебпортал парламенту України(укр.). Процитовано 8 серпня 2023.
Стрельбицький Іван Опанасович. Вікіпедія(укр.). 31 березня 2022. Процитовано 7 серпня 2023.
Понта Микола (2008), Автор блискучих картографічних робіт, Газета "ТАНДЕМ", №41, 8 жовтня 2008, с. 9.
Понта Микола (2011), Голінський пан, Газета "Тандем", №4, 4 травня 2011, с. 7.
Department "Machines and apparatus of food and pharmaceutical productions". Facebook(укр.). Процитовано 19 квітня 2023.
http://golinka-zosh.sumy.sch.in.ua/pro_shkolu/istoriya_shkoli/. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
https://ukrainaincognita.com/mista/shkoly-slastiona-holinka. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid0VD4CAgw4JAVsrbqutBVfrDgKRFzp8YXxNbGbSmSGvJ7nXDAi7nDX8hWppXrDCtJRl&id=100064118075731. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
Go linka selo v Ukrayini u Sumskij oblasti Romenskomu rajoni Naselennya stanovit 237 osib selo Golinka Zemska shkolaZemska shkola Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Romenskij rajon Gromada Andriyashivska silska gromada Osnovni dani Naselennya 237 Poshtovij indeks 42086 Telefonnij kod 380 5448 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 31 34 pn sh 33 12 42 sh d 50 52611 pn sh 33 21167 sh d 50 52611 33 21167 Koordinati 50 31 34 pn sh 33 12 42 sh d 50 52611 pn sh 33 21167 sh d 50 52611 33 21167 Serednya visota nad rivnem morya 167 m Misceva vlada Adresa radi 42086 Sumska obl Romenskij r n s Nova Greblya vul Shevchenka 36 Karta Golinka Golinka Mapa Golinka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Golinka Golinka vhodit do Yaroshivskogo starostinskogo okrugu Andriyashivskoyi silskoyi gromadi Do 12 chervnya 2020 roku organom miscevogo samovryaduvannya bula Novogrebelska silska rada NazvaNa deyakih mapah zokrema Google mapah nazva sela pomilkovo poznachena yak Golenka Sela z takimi zh nazvami Golinka pol Golinka nim Alt Guhle selo v Polshi Velikopolske voyevodstvo Slid zauvazhiti poruch z Golinkoyu zahoditsya bilshe selo Golina Velika Jmovirno nazva Golinka u comu vipadku ye pohidnoyu vid Golini pl pol pl hutir sela Bazhkovice pol pl niem Barskewitz Zahidnopomorske voyevodstvo Polsha Golinka selo u Chernigivskij oblasti Nizhinskij rajonGeografiyaSelo Golinka roztashovane u lisostepovij zoni na Pridniprovskij nizovini na stiku troh oblastej Sumskoyi Poltavskoyi ta Chernigivskoyi na visokomu pravomu berezi richki Sula Vishe za techiyeyu na vidstani 0 5 km roztashovane selo Nova Greblya nizhche za techiyeyu za 3 km roztashovane selo Sviridivka Lohvickij rajon Poltavskoyi oblasti na protilezhnomu berezi selo Bilogorilka Poltavskoyi oblasti Richka Sula bilya Golinki minliva miscyami shiroka gliboka i povilna a miscyami na perekatah vuzka ta shvidka zvivista utvoryuye starici ta zabolocheni ozera Selo rozdilyayetsya glibokim yarom zi strumkom na yakomu pobudovano stavok Cherez yar perekinuto nasip ta malovnichij mistok z brukivkoyu Vid Golinki miscevij avtoshlyah vihodit do sela Andriyashivka vidstan 21 km de peretinayetsya iz magistralnim shlyahom R60 yakim mozhna potrapiti do Romen Lohvici ta Piryatina Inshij shlyah yakij nini perebuvaye u nezadovilnomu stani vede do Lohvici vidstan 22 km Vidstan magistralnimi avtoshlyahami do Kiyeva 236 km Sum 144 km Poltavi 225 km Chernigova 244 km Lvova 776 km Odesi 713 km Romen 45 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Andriyashivka vidstan avtoshlyahami 21 km IstoriyaPro davnist poselen teritoriyi navkolo sela Golinka svidchit velika kilkist skifskih kurganiv na visochini mizh selami Golinka ta Zalatiha Ci kurgani jmovirno nalezhat do Posulskih kurganiv Sumshini Chastina iz nih maye divnu formu dekilka kurganiv otocheni navkolo nasipom abo valom Ce poyasnyuyetsya tim sho kulturnij organichnij shar kurganiv u kozacku dobu vikoristovuvavsya dlya virobnictva selitri iz yakoyi dali vigotovlyali poroh Vali i nasipi navkolo kurganiv ce Vidhodi virobnictva Inodi taki poshkodzheni kurgani pomilkovo vvazhayut pograbovanimi a ranishe nazivali Rozritoyu mogiloyu Zgadki pro Golinku zustrichayutsya u metrichnih knigah Cerkvi Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici pochinayuchi z 1780 roku ta u yiyi spovidnih rozpisah z 1748 roku Vidpovidno u 1748 roci u Golinci vzhe bula cerkva Golinka takozh zgaduyetsya u podatkovih reyestrah 1750 1756 rr Do 1781 roku zokrema u period Getmanshini selo Golinka vhodilo do Lohvickij sotni Lubenskogo polku Iz 1781 r do Glinskogo povitu Chernigivskogo namisnictva U 19 storichchi za administrativnim podilom Golinka nalezhala do Lohvickogo povitu Poltavskoyi guberniyi Na teperishnij chas 2023 rik Golinka nalezhit do Romenskogo rajonu Sumskoyi oblasti Do 19 go storichchya cherez Golinku prohodiv zhvavij doroga iz Lohvici na Talalayivku i dali do Staroduba Take polozhennya spriyalo rozvitku ta ekonomichnij stabilnosti Golinki Piznishe iz pobudovoyu Libavo Romenskoyi zaliznici ta rozvitku pryamogo shlyahu iz Lohvici do Romen Starodubskij shlyah vtrativ svoye strategichne znachennya i zanepav Pershij hram sela Svyato Uspenskij znahodivsya na okolici sela nad Sulyanskoyu krucheyu golinskij kutok Cvintar Spovidni rozpisi hramu syagayut 1780 roku Hram Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici znahodivsya u suchasnomu centri sela U chasi radyanskoyi okupaciyi hram buv zachinenij chastkovo zrujnovanij ta za svidchennyami golinchan pristosovanij pid klub Golinchani svidchat pro antireligijnij ruh u Golinci na pochatku 1920 rokiv komsomolciv yaki iniciyuvali rujnuvannya hramu skinuti dzvoni Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo uryadom SSSR 1923 1933 ta 1946 1947 rokah dzherelo U 2003 Verhovna Rada Ukrayini utochnila ukrayinsku nazvu sela z Golenka na Golinka Golinka Batkivshina Ivana Opanasovicha Strelbickogo U Golinci narodivsya proviv ditinstvo prozhivav pislya zvilnennya iz vijskovoyi sluzhbi Ivan Strelbickij vidomij geodezist i kartograf Sered jogo rozrobok detalna karta imperiyi bilshoyi polovinu Nimechchini Avstrijskoyi imperiyi Balkan ta Maloyi Aziyi vidana na u 1871 roci na 152 arkushah u masshtabi v 1 sm 4 2 km Cikavoyu rozrobkoyu sho stosuyetsya Ukrayini ye vidannya Ivana Strelbickogo Mapa Doneckogo kam yanovugilnogo kryazhu u yakomu opisani bagatstva Doneckogo kryazhu Vidannya spriyalo rozvitok vugledobuvnoyi galuzi ta budivnictvu novih zaliznichnih shlyahiv Pislya vidstavki u 1889 roci Ivan Strelbickij povernuvsya do Golinki ta poselevsya u nevelikomu mayetku yakij pridbav u pana Dorogokupli U 1900 roci Ivan Opanasovich pomer ta buv pohovanij zgidno zapovitu bilya Svyato Uspenskoyi cerkvi na visokij gori bilya Suli Nashadki vchenogo potrapili pid represivnu mashinu radyanskoyi vladi jogo budinok pristosuvali pid medpunkt a mogila rujnuvalasya U 1960 h roci pro im ya vchenogo znovu zgadali vidomi vcheni geodezisti ta kerivnictvo Geografichnogo tovaristva porushili pitannya pro uvichnennya pam yati Ivana Strelbickogo U 1967 roci vidbulosya perepohovannya Ivana Opanasovicha zi starogo cvintara na novij de na mogili bulo vstanovleno pam yatnik Diyalnist Volodimira Prokopovicha Dorogokupli U 1880 h rokah pidpriyemlivij golinchanin dribnij dvoryanin pan vkladav investiciyi u rozvitok infrastrukturi ta pererobnoyi galuzi spriyav rozvitku osviti Pan Dorogokuplya zapochatkuvav u Golinci fruktovij biznes Na krutih sulyanskih shilah jogo komandoyu zrobleno terasi ta posadzheno sad iz yablun sliv grush smorodini ta vinogradu Vid Suli do pidnizhzhya gori prorito kanal ta vstanovleno nasosnu stanciyu yaka privodilasya u ruh kinmi ta podavala vodu na vershinu u rezervuari Zvidti voda samoplinom zroshuvala dereva Sad shvidko pidris stav davati garni vrozhayi tomu pan Dorogokuplya pobuduvav cehi dlya pereroblennya sushinnya i pakuvannya fruktiv Fahivec rozumiye sho yakisni suhofrukti dlya uzvaru nemozhlivo zrobiti shvidko a u velikih masshtabah ce dosit skladno Svizha produkciya i suhofrukti iz gospodarstva Dorogokupli mali popit v Ukrayini ta za kordonom Golinchani svidchat sho susheni yabluka u specialno vigotovlenih derev yanih korobah eksportuvalisya do Franciyi Vrahovuyuchi rozvitok zaliznichnogo transportu ta zv yazki pana francuzi vzhivali uzvar iz golinskoyi sushki Biznes rozvivavsya Na Starodubskomu shlyahu u Golinci pan Dorogokuplya pobuduvav mehanichnij mlin kruporushku i olijnicyu Dlya zaohochennya kliyentiv vin rozvivav infrastrukturu buduvav shlyahi ta nalagodiv paromnu perepravu cherez Sulu tomu zhiteli navkolishnih sil ta mistechok mogli legko dostavlyati svoye zbizhzhya na pereroblennya a produkciya shvidko transportuvalasya do zaliznici Yak vsi vidomi dinastiyi harchovikiv Bobrinski Tereshenki Haritonenki ta Simirenki pan Dorogokuplya opikuvavsya spravami osviti ta kulturi Buvshi chlenom Lohvickogo povitovogo zemstva vin domagavsya budivnictva novih shkil zaproshuvav talanovitih pedagogiv pridilyav uvagu vihovnij roboti ta patriotichnomu vihovannyu ditej Buv popechitelem golinskoyi shkoli a u 1910 roci spriyav budivnictvu yiyi novogo primishennya u stili ukrayinskogo arhitekturnogo modernu iz zaluchennyam vidomih arhitektoriv Zbereglisya pohvalni listi yakimi pan Dorogokuplya yak popechitel Golinskogo uchilisha shkoli nagorodzhuvav krashih uchniv U 2012 roci pan Dorogokuplya zasnuvav Golinske silskogospodarske tovaristvo ta lobiyuvav u zemstvi koshti dlya jogo pidtrimki Shob zaoohotiti golinchan do rozvedennya visokoproduktivnoyi velikoyi rogatoyi hudobi zaviv u svoyemu gospodarstvi porodistogo pleminnogo bugaya U svoyemu mayetku mav telefon Pan Dorogokuplya tovarishuvav iz avtoritetnimi naukovcyami ta gromadskimi diyachami napriklad ukrayinskim uchenim ekonomistom Mihajlom Tugan Baranovskim yakij mav dachu u susidnomu seli Luka i chiyim imenem piznishe nazvut providnij ukrayinskij universitet dvoryanskoyu rodinoyu Tereshkevichiv ta yuristom Yanushevichem iz susidnogo sela Sviridivki Pan Dorogokuplya mav krasivij mayetok bilya sulyanskogo shila u golinskomu kutku Golomozivka Vid jogo budinku do sadu jshla shiroka aleya obsadzhena buzkom i troyandami Bilya shiliv sadu aleya zvertala do kruchi i vela do altanki z fantastichnim krayevidom na richku ta navkolishni sela Vid altanki stezhka spuskalasya do richki de bula oblashtovana kupalnya iz murovanimi shodami Pislya zhovtnevogo perevorotu u 1917 roci Volodimir Dorogokuplya prijnyav vazhke rishennya emigruvati do Franciyi Razom z dochkoyu ta druzyami po biznesu vin virushiv kinnim ekipazhem do Odesi prote u dorozi zahvoriv tifom i pomer U Golinci zbereglisya zalishki legendarnogo yablunevogo sadu nad Suloyu ruyini parovogo mlina ta mayetku shanovanogo pana Za svidchennyam zhiteliv Golinki obladnannya parovogo mlina pana Dorogokupli bulo u spravnomu stani do 1970 h rokiv Paromna pereprava zbudovana panom rozmishuvalasya u rajoni budinku mislivcya i pracyuvala oriyentovno do 1960 h rokiv Sadiba pana Volodimira Dorogokupli trivalij chas bula zanedbana vikoristovuvalasya dlya gospodarskih potreb a u 2017 roci bula znishena pozhezheyu Nini vid sadibi zalishivsya lishe fundament Dobra pam yat pro spravi legendarnogo golinchanina peredayetsya z pokolinnya u pokolinnya Golinchani nagoloshuyut sho pan Dorogokuplya buv prikladom spravzhnoyi Ukrayinskoyi eliti yakoyu varto pishatisya prosvititelem yakij pikluvavsya pro svij kraj ruhav selo vpered buduvav i rozvivav Shkola Iz seredini 19 sho storichchya u Golinci pracyuvala cerkovno prihodska shkola de diti vivchali osnovi gramoti matematiki ta Zakonu Bozhogo V 1883 roci v seli vidkrito zemsku pochatkovu shkolu yaku oficijno nazivali Narodnim pochatkovim uchilishem a paralelno z neyu prodovzhila robotu shkola cerkovno prihodska u yakij navchalisya lishe divchata U 1910 roci vidkrito nove primishennya Shkoli Comu spriyav vidomij golinchanin mecenat chlen Lohvickogo povitovogo zemstva Pan Dorogokuplya domagavsya budivnictva novih shkil zaproshuvav talanovitih pedagogiv pridilyav uvagu vihovnij roboti ta patriotichnomu vihovannyu ditej Primishennya Shkoli pobudovane v stili ukrayinskogo arhitekturnogo modernu za spilnim proyektom zemskih tehnikiv i Opanasa Slastiona vidatnogo zodchogo hudozhnika pedagoga i teoretika cogo arhitekturnogo napryamu Takih Slastionovih shkil abo yak yih she nazivayut doslidniki Shkil za Lohvickim proyektom u period iz 1910 do 1916 roku bulo pobudovano do 140 a bilshist iz nih diyali u Lohvickomu Chornuhinskomu Lubenskomu Varvinskomu i Romenskomu rajonah Arhitektori nasliduvali takij proyekt pid chas budivnictva shkil do 1930 h rokiv Golinska shkola za proektom Opanasa Slastiona 1910 rik Dlya porivnyannya yaskravij priklad ukrayinskogo arhitekturnogo modernu budivlya Poltavskogo zemstva de nini znahoditsya Poltavskij krayeznavchij muzej Takij zhe tipovij arhitekturnij napryam na pochatku 20 go storichchya buv prijnyatij dlya budivnictva shkil V 1914 roci Golinska shkola stala dvokomplektnoyu i otrimala status narodnogo uchilisha V 1929 roci Shkola stala semirichnoyu Pid chas drugoyi svitovoyi vijni do 1943 roku Shkola ne pracyuvala U 1967 roci poruch zi starim primishennyam Shkoli bulo pobudovano nove Na teritoriyi Shkoli zbudovano stadion sportivnij majdanchik yidalnyu nasadzheno sad A v 1968 roci za iniciativi direktora Lyubovi Seglinoyi Golinskij Shkoli prisvoyeno status serednoyi 1971 roku Shkola stala vosmirichnoyu Piznishe Shkolu ocholyuvali Fedir Hudolij Ivan Kulinich Mariya Ponpa Mikola Senko i Mikola Lazorenko Na pochatku 2010 h rokiv u Shkoli provedeno kapitalnij remont u Shkoli navchalosya 34 uchni 24 07 2020 roci Shkolu u seli Golinka zakrili Stare i nove primishennya Shkoli znahodyatsya u dobromu stani Naselennya1729 rik u Golinci nalichuvalosya 15 dvoriv 1910 250 dvoriv 1926 330 dvoriv 1619 osib 1989 rik 518 osib 2023 rik 237 osibEkonomikaU seredini 20 storichchya u Golinci znahodilasya centralna sadiba kolgospu imeni Michurina i diyala molochno tovarna ferma Nini privatni fermerski gospodarstva specializuyutsya perevazhno na viroshuvanni zernovih kultur InfrastrukturaU 2023 roci u Golinci pracyuvali Feldsherskij punkt Centru pervinnoyi mediko sanitarnoyi dopomogi Romenskoyi rajonnoyi radi Andriyashivskoyi ta Hmelivskoyi silskih rad Romenskogo rajonu Sumskoyi oblasti Klub Magazin prodovolchih tovariv Pozhezhne depo Na danij chas ne funkcionuyut Golinska serednya shkola dityachij sadok iz suchasnim dityachim majdanchikom i poshta Pam yatki prirodi ta sadovo parkovogo mistectvaMalovnichi krayevidi nad Suloyu u GolinciNovogrebelskij zakaznik Zberigayetsya masiv evtrofnih visokotravnih osokovih ta lisovih bolit sho zabezpechuyut pidtrimannya gidrologichnogo rezhimu richki Sula Predstavleni roslinni ugrupovannya zaneseni do Zelenoyi knigi glechikiv zhovtih latattya bilogo Ye miscem zrostannya vidiv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini palchatokorinniki m yaso chervonij i travnevij zozulinec bolotnij miscem meshkannya tvarin zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini vidra gornostaj zhuravel sirij leleka chornij zanesenih do Yevropejskogo Chervonogo spisku derkach vidra slipak ta Bernskoyi konvenciyi bober cherepaha bolotyana bugajchik kryachok svitlokrilij sira bila i ruda chapli gricik velikij lebid shipun tosho Gidrologichna pam yatka prirodi Dzherelo utrachenij ob yekt prirodno zapovidnogo fondu Harakterizuvavsya vodoyu z cinnimi za smakovimi ta likuvalnimi yakostyami Malovnichi shili ta yar iz terasami nad Suloyu de na pochatku 20 go storichchya roztashovuvavsya sad pana Volodimira Dorogokupli Pam yatniki ta istorichni pam yatkiPrimishennya shkoli zbudovanoyi u stili ukrayinskogo arhitekturnogo modernu za proyektom Opanasa Slastiona 1910 rik Pam yatnik Ivanu Volodimirovichu Michurinu Pam yatnik zhitelyam Golinki yaki zaginuli u Drugij svitovij vijni Pam yatnik Strelbickomu Ivanu Panasovichu Znahoditsya na cvintari na jogo mogili Panska sadiba nini zrujnovana Mlin pana Dorogokupli Volodimira Prokopovicha nini zrujnovanij Velika grupa skifskih kurganiv mizh selami Golinka ta Zalatiha yaki jmovirno nalezhat do Posulskih kurganiv Sumshini pohodzhennya potrebuye utochnennya fahivciv Odin iz kurganiv bilya GolinkiPam yatnik Ivanu Michurinu u centri GolinkiVidomi lyudiI A Strelbickij Strelbickij Ivan Opanasovich 1828 1900 geodezist i kartograf Koshovij Semen Vasilovich blizko 1780 blizko 1830 kobzar pomishik mecenat chlen Lohvickogo povitovogo zemstva Vovk Lyubov Fedorivna poetesa 1 PosilannyaPogoda v seli 19 grudnya 2011 u Wayback Machine Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2013 Andriyashivska gromada https www google com maps 50 5284019 33 2228834 13z authuser 0 amp entry ttu a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Osadchij Ye M Korotya O V 2018 Pam yatki selitrovarnogo virobnictva Pivdennoyi Sivershini XVII st Monografiya Harkiv Majdan Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Administrativno teritorialnij ustrij livoberezhnoyi Ukrayini 50 h rr 18 st Kiyiv 1990 s 31 UGF Ukrayinskij Genealogichnij Forum Regioni Golodomor 1932 1933 rr Pro utochnennya najmenuvannya sela Golenka Romenskogo rajonu Sumskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 8 serpnya 2023 Strelbickij Ivan Opanasovich Vikipediya ukr 31 bereznya 2022 Procitovano 7 serpnya 2023 Ponta Mikola 2008 Avtor bliskuchih kartografichnih robit Gazeta TANDEM 41 8 zhovtnya 2008 s 9 Ponta Mikola 2011 Golinskij pan Gazeta Tandem 4 4 travnya 2011 s 7 Department Machines and apparatus of food and pharmaceutical productions Facebook ukr Procitovano 19 kvitnya 2023 http golinka zosh sumy sch in ua pro shkolu istoriya shkoli a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka https ukrainaincognita com mista shkoly slastiona holinka a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka https m facebook com story php story fbid pfbid0VD4CAgw4JAVsrbqutBVfrDgKRFzp8YXxNbGbSmSGvJ7nXDAi7nDX8hWppXrDCtJRl amp id 100064118075731 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Shkoli Lohvickogo zemstva http golinka zosh sumy sch in ua a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka http db ukrcensus gov ua a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Kultura Andriyashivska gromada Romenskij rajon Sumska oblast andriyashivska gromada gov ua ua Procitovano 6 serpnya 2023 Novogrebelskij zakaznik Vikipediya ukr 3 lipnya 2021 Procitovano 8 serpnya 2023
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Україна 
