Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Lat dir Позиційна карта Підпис Розмір Площа заток Суб єкт країни Національна назва Lon dir Голий Отокхорв Goli OtokКарта

Голі-Оток

Голі-Оток

Голий Оток
хорв. Goli Otok
image
Карта
image
Карта острова
Географія
44°50′20″ пн. ш. 14°49′07″ сх. д. / 44.83888888891677738° пн. ш. 14.818611111138778824° сх. д. / 44.83888888891677738; 14.818611111138778824Координати: 44°50′20″ пн. ш. 14°49′07″ сх. д. / 44.83888888891677738° пн. ш. 14.818611111138778824° сх. д. / 44.83888888891677738; 14.818611111138778824
МісцерозташуванняАдріатичне море
АкваторіяАдріатичне море
Площа4,54  км² 
Найвища точка357 м
Країна
Хорватія
(Адм. одиниця)Приморсько-Ґоранська жупанія
Населення0 (2001)
image
image
Голий Оток
Голий Оток (Хорватія)
image Голий Оток у Вікісховищі
image
Покинута в'язниця на острові Голий Оток
image
Голий Оток і сусідні острови

Го́лий О́ток (хорв. Goli otok «голий острів»; італ. Isola Calva) — безлюдний і безплідний острів у хорватській частині Адріатичного моря, у безпосередній близькості від узбережжя Приморсько-Ґоранської жупанії.

Сумновідомий як місце позбавлення волі для політичних в'язнів у комуністичній Югославії, частиною якої була тодішня Хорватія. Розташована на острові тюрма діяла з 1949 до 1989 року, особливо активно — за часів правління Тіто.

Положення

Острів лежить у північній Адріатиці між північно-східною частиною острова Раб і узбережжям материка у північній частині Велебітської протоки (каналу), на схід від іншого безлюдного острова Светі-Гргур і на південь від острова Првич. Віддалений від суходолу приблизно на 6 км, а від великого острова Раб — 5 км. Уздовж південно-західного узбережжя острова є спустіле і занедбане селище Маслінє. Острів займає площу приблизно 4 км².

Історія

image
Північна частина острова

Попри те, що протягом минулих століть острів служив сезонним місцем випасу отар місцевих пастухів та мав кілька тимчасових пастуших жител і водозбірники для дощової води, він навряд чи коли-небудь був постійно заселений, за винятком ХХ сторіччя.

У Першу світову війну Австро-Угорщина створила на цьому необжитому острові табір, куди упродовж усієї війни відсилала російських військовополонених зі Східного фронту.

Після конфлікту Тіто і Сталіна у 1948 році влада комуністичної Югославії заслала на Голий Оток першу групу ув'язнених, усього близько 1 200 осіб, яких було викинуто з корабля просто на скелі 9 липня 1949. У 1949 році за особистим рішенням Тіто весь острів було офіційно перетворено на надсекретну в'язницю суворого режиму і у віданні федеральних органів влади, так само як і прилеглий острів Светі-Гргур, де виник подібний табір для ув'язнених жінок. До 1956 року, протягом т. зв. «періоду Інформбюро», він використовувався як політична тюрма для неблагонадійних — відомих і гаданих сталіністів та інших членів КПЮ або навіть безпартійних, звинувачених у проявах симпатії чи прихильності до СРСР. На острові також перебувало в ув'язненні чимало антикомуністів (сербських, хорватських, македонських, албанських та інших націоналістів тощо). Були на острові і неполітичні в'язні, які відбували там незначні кримінальні покарання (інколи навіть малолітні злочинці) і деякі з тих, що були засуджені на смерть. Загалом там відбували строк близько 16 000 політичних в'язнів, з яких від 400 до 600 померли на острові.

image
Карта острова

Ув'язнені були змушені працювати (в каменоломнях, копальнях бокситів, гончарнях і столярнях) без уваги на погодні умови: влітку температура перевищувала 35-40 °C, а взимку вони мерзли на лютому вітрі бора, а температура падала нижче за 0 °C. Охоронці регулярно били і жорстоко поводилися з ув'язненими або ж їх принижували інші в'язні. Охоронці не вбивали в'язнів, але й не заважали їм самим убивати один одного.

Після того, як Югославія нормалізувала відносини з Радянським Союзом, в'язниця Голий Оток у 1956 році перейшла від югославської федеральної влади до республіканських органів соціалістичної Хорватії. Попри це тюрма залишалася забороненою в Югославії темою. 1979 року написав про в'язницю роман «Трен» (Момент), але щоб видати його, довелося чекати, доки помре Тіто, що й сталося у 1980 році. Книжка зажила слави бестселера.

В'язницю було закрито 30 грудня 1988, а повністю покинуто 1989 року. Відтоді всі табірні споруди занепадають і нищаться.

Сьогодні на острів навідуються туристи на човнах та рибалки і пастухи з острова Раб. Останні влітку привозять сюди овець на пашу.

Колишні ув'язнені з Хорватії організувалися в Асоціацію колишніх політв'язнів острова Голий Оток. У Сербії такі люди згуртувалися в товариство «Голий Оток».

Острову присвячено кілька телефільмів, він згадується у багатьох літературних творах, зокрема, у написаному у 1995 році романі Філіпа Рота «Sabbath's Theater» (Театр шабашу), в опублікованому у 2002 році політичному есе словенця Драго Янчара «Бріоні» (Бріуни) та в автобіографічній новелі «Листівка з відпустки» хорватської письменниці Дубравки Угрешич, надрукованій у белградському літературно-критичному журналі «REČ časopis za književnost i kulturu, i društvena pitanja» (№ 74/20, 2006) і в книжці «Немає нікого вдома», що вийшла друком у Загребі 2005 року (назва новели італійською — Cartolina Estiva, переклад Луки Заноні, Osservatorio Balcani e Caucaso, 2008)

Найвідоміші політв'язні острова

image
Колишня адміністративна будівля, сфотографована у 1991 році

Див. також

Примітки

  1. Duplančić Leder, T.; Ujević, T.; Čala, M. (2004). Duljine obalne crte i površine otoka na hrvatskom dijelu Jadranskog mora određene s topografskih karata mjerila 1:25 000. Geoadria, Vol. 9, No. 1, 5-32. Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 18 квітня 2016.
  2. . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 19 квітня 2016. (хор.)
  3. . Архів оригіналу за 7 жовтня 2013.
  4. . Архів оригіналу за 25 листопада 2017. Процитовано 19 квітня 2016.
  5. . Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 19 квітня 2016.
  6. . Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 4 лютого 2010.
  7. . ipress.hr (хорватською) . 8 січня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 2 вересня 2014.
  8. Central Intelligence Agency (20 листопада 1970). (PDF). с. 13. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 19 квітня 2016.
  9. . Slobodna Dalmacija (хорватською) . 25 липня 2012. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 2 вересня 2014.
  10. . DW.DE. 14 липня 2009. Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 19 квітня 2016.
  11. Daniel J. Goulding, Liberated cinema: the Yugoslav experience, 1945—2001, Indiana University Press, 2002. (p. 159)
  12. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 квітня 2016.
  13. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Цитата: «Цей знімок кімнати для музикантів було зроблено в 1990 році, іншими словами, безпосередньо після залишення острова».
  14. . Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 19 квітня 2016.
  15. . Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 19 квітня 2016.
  16. Ugrešić, Dubravka (2008). (PDF). AestOvest. . Архів оригіналу (PDF) за 10 лютого 2016.
  17. . Архів оригіналу за 28 квітня 2017. Процитовано 19 квітня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  18. Čadež, Tomislav. (хор.). Jutarnji list. Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 3 липня 2012.
  19. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 квітня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  20. Стіпанчевич, Маріо (квітень 2004). [Бесіда із к. мед. н. Саво Златичем]. Arhivski vjesnik (хорватською) . Загреб: Хорватський державний архів (47): 119—132. Архів оригіналу (PDF) за 13 травня 2014. Процитовано 21 квітня 2014.

Посилання

  • . Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 19 квітня 2016. (хор.)
  • . Архів оригіналу за 17 серпня 2019. Процитовано 19 квітня 2016.
  • . Архів оригіналу за 3 січня 2007.
  • Голий Оток: Пекло на Адріатиці — правдива історія трагічного досвіду і переживань політв'язня найзловіснішої тюрми колишньої Югославії Голий Оток Йосипа Зоретича та обставин, що привели до його ув'язнення [1] [ 23 серпня 2019 у Wayback Machine.]
  • Голий Оток сьогодні: фотоальбом
  • . Архів оригіналу за 19 травня 2011.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lat dir Pozicijna karta Pidpis Rozmir Plosha zatok Sub yekt krayini Nacionalna nazva Lon dir Golij Otokhorv Goli OtokKarta Karta ostrovaGeografiya44 50 20 pn sh 14 49 07 sh d 44 83888888891677738 pn sh 14 818611111138778824 sh d 44 83888888891677738 14 818611111138778824 Koordinati 44 50 20 pn sh 14 49 07 sh d 44 83888888891677738 pn sh 14 818611111138778824 sh d 44 83888888891677738 14 818611111138778824MisceroztashuvannyaAdriatichne moreAkvatoriyaAdriatichne morePlosha4 54 km Najvisha tochka357 mKrayinaHorvatiyaAdm odinicyaPrimorsko Goranska zhupaniyaNaselennya0 2001 Golij OtokGolij Otok Horvatiya Golij Otok u Vikishovishi Pokinuta v yaznicya na ostrovi Golij Otok Golij Otok i susidni ostrovi Go lij O tok horv Goli otok golij ostriv ital Isola Calva bezlyudnij i bezplidnij ostriv u horvatskij chastini Adriatichnogo morya u bezposerednij blizkosti vid uzberezhzhya Primorsko Goranskoyi zhupaniyi Sumnovidomij yak misce pozbavlennya voli dlya politichnih v yazniv u komunistichnij Yugoslaviyi chastinoyu yakoyi bula todishnya Horvatiya Roztashovana na ostrovi tyurma diyala z 1949 do 1989 roku osoblivo aktivno za chasiv pravlinnya Tito PolozhennyaOstriv lezhit u pivnichnij Adriatici mizh pivnichno shidnoyu chastinoyu ostrova Rab i uzberezhzhyam materika u pivnichnij chastini Velebitskoyi protoki kanalu na shid vid inshogo bezlyudnogo ostrova Sveti Grgur i na pivden vid ostrova Prvich Viddalenij vid suhodolu priblizno na 6 km a vid velikogo ostrova Rab 5 km Uzdovzh pivdenno zahidnogo uzberezhzhya ostrova ye spustile i zanedbane selishe Maslinye Ostriv zajmaye ploshu priblizno 4 km IstoriyaPivnichna chastina ostrova Popri te sho protyagom minulih stolit ostriv sluzhiv sezonnim miscem vipasu otar miscevih pastuhiv ta mav kilka timchasovih pastushih zhitel i vodozbirniki dlya doshovoyi vodi vin navryad chi koli nebud buv postijno zaselenij za vinyatkom HH storichchya U Pershu svitovu vijnu Avstro Ugorshina stvorila na comu neobzhitomu ostrovi tabir kudi uprodovzh usiyeyi vijni vidsilala rosijskih vijskovopolonenih zi Shidnogo frontu Pislya konfliktu Tito i Stalina u 1948 roci vlada komunistichnoyi Yugoslaviyi zaslala na Golij Otok pershu grupu uv yaznenih usogo blizko 1 200 osib yakih bulo vikinuto z korablya prosto na skeli 9 lipnya 1949 U 1949 roci za osobistim rishennyam Tito ves ostriv bulo oficijno peretvoreno na nadsekretnu v yaznicyu suvorogo rezhimu i u vidanni federalnih organiv vladi tak samo yak i prileglij ostriv Sveti Grgur de vinik podibnij tabir dlya uv yaznenih zhinok Do 1956 roku protyagom t zv periodu Informbyuro vin vikoristovuvavsya yak politichna tyurma dlya neblagonadijnih vidomih i gadanih stalinistiv ta inshih chleniv KPYu abo navit bezpartijnih zvinuvachenih u proyavah simpatiyi chi prihilnosti do SRSR Na ostrovi takozh perebuvalo v uv yaznenni chimalo antikomunistiv serbskih horvatskih makedonskih albanskih ta inshih nacionalistiv tosho Buli na ostrovi i nepolitichni v yazni yaki vidbuvali tam neznachni kriminalni pokarannya inkoli navit malolitni zlochinci i deyaki z tih sho buli zasudzheni na smert Zagalom tam vidbuvali strok blizko 16 000 politichnih v yazniv z yakih vid 400 do 600 pomerli na ostrovi Karta ostrova Uv yazneni buli zmusheni pracyuvati v kamenolomnyah kopalnyah boksitiv goncharnyah i stolyarnyah bez uvagi na pogodni umovi vlitku temperatura perevishuvala 35 40 C a vzimku voni merzli na lyutomu vitri bora a temperatura padala nizhche za 0 C Ohoronci regulyarno bili i zhorstoko povodilisya z uv yaznenimi abo zh yih prinizhuvali inshi v yazni Ohoronci ne vbivali v yazniv ale j ne zavazhali yim samim ubivati odin odnogo Pislya togo yak Yugoslaviya normalizuvala vidnosini z Radyanskim Soyuzom v yaznicya Golij Otok u 1956 roci perejshla vid yugoslavskoyi federalnoyi vladi do respublikanskih organiv socialistichnoyi Horvatiyi Popri ce tyurma zalishalasya zaboronenoyu v Yugoslaviyi temoyu 1979 roku napisav pro v yaznicyu roman Tren Moment ale shob vidati jogo dovelosya chekati doki pomre Tito sho j stalosya u 1980 roci Knizhka zazhila slavi bestselera V yaznicyu bulo zakrito 30 grudnya 1988 a povnistyu pokinuto 1989 roku Vidtodi vsi tabirni sporudi zanepadayut i nishatsya Sogodni na ostriv naviduyutsya turisti na chovnah ta ribalki i pastuhi z ostrova Rab Ostanni vlitku privozyat syudi ovec na pashu Kolishni uv yazneni z Horvatiyi organizuvalisya v Asociaciyu kolishnih politv yazniv ostrova Golij Otok U Serbiyi taki lyudi zgurtuvalisya v tovaristvo Golij Otok Ostrovu prisvyacheno kilka telefilmiv vin zgaduyetsya u bagatoh literaturnih tvorah zokrema u napisanomu u 1995 roci romani Filipa Rota Sabbath s Theater Teatr shabashu v opublikovanomu u 2002 roci politichnomu ese slovencya Drago Yanchara Brioni Briuni ta v avtobiografichnij noveli Listivka z vidpustki horvatskoyi pismennici Dubravki Ugreshich nadrukovanij u belgradskomu literaturno kritichnomu zhurnali REC casopis za knjizevnost i kulturu i drustvena pitanja 74 20 2006 i v knizhci Nemaye nikogo vdoma sho vijshla drukom u Zagrebi 2005 roku nazva noveli italijskoyu Cartolina Estiva pereklad Luki Zanoni Osservatorio Balcani e Caucaso 2008 Najvidomishi politv yazni ostrovaKolishnya administrativna budivlya sfotografovana u 1991 roci Nikola Klyus kolishnij prem yer ministr Makedoniyi Adem Demachi kosovsko albanskij politik i literator serbskij romskij muzikant bolgarskij i makedonskij politik makedonskij romskij politik i pravozahisnik chornogorskij partizan albanskij pismennik bosnijskij pismennik Aliya Izetbegovich kolishnij prezident Bosniyi i Gercegovini slovenskij movoznavec bolgarskij i makedonskij pismennik serbskij partizan sociolog i politik Dragoslav Mihajlovich serbskij pismennik horvatskij hudozhnik grafik Dobroslav Paraga horvatskij politik slovenskij pismennik horvatskij likar i politikDiv takozhZlochini yugoslavskih komunistiv pislya Drugoyi svitovoyi vijni Soloveckij tabir osoblivogo priznachennya GulagPrimitkiDuplancic Leder T Ujevic T Cala M 2004 Duljine obalne crte i povrsine otoka na hrvatskom dijelu Jadranskog mora određene s topografskih karata mjerila 1 25 000 Geoadria Vol 9 No 1 5 32 Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 18 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 19 kvitnya 2016 hor Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 25 listopada 2017 Procitovano 19 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2012 Procitovano 19 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 21 lipnya 2011 Procitovano 4 lyutogo 2010 ipress hr horvatskoyu 8 sichnya 2014 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 2 veresnya 2014 Central Intelligence Agency 20 listopada 1970 PDF s 13 Arhiv originalu PDF za 24 veresnya 2015 Procitovano 19 kvitnya 2016 Slobodna Dalmacija horvatskoyu 25 lipnya 2012 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 2 veresnya 2014 DW DE 14 lipnya 2009 Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 19 kvitnya 2016 Daniel J Goulding Liberated cinema the Yugoslav experience 1945 2001 Indiana University Press 2002 p 159 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 19 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Citata Cej znimok kimnati dlya muzikantiv bulo zrobleno v 1990 roci inshimi slovami bezposeredno pislya zalishennya ostrova Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2012 Procitovano 19 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 11 lyutogo 2017 Procitovano 19 kvitnya 2016 Ugresic Dubravka 2008 PDF AestOvest Arhiv originalu PDF za 10 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 28 kvitnya 2017 Procitovano 19 kvitnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Cadez Tomislav hor Jutarnji list Arhiv originalu za 14 serpnya 2011 Procitovano 3 lipnya 2012 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 19 kvitnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Stipanchevich Mario kviten 2004 Besida iz k med n Savo Zlatichem Arhivski vjesnik horvatskoyu Zagreb Horvatskij derzhavnij arhiv 47 119 132 Arhiv originalu PDF za 13 travnya 2014 Procitovano 21 kvitnya 2014 Posilannya Arhiv originalu za 11 chervnya 2020 Procitovano 19 kvitnya 2016 hor Arhiv originalu za 17 serpnya 2019 Procitovano 19 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 3 sichnya 2007 Golij Otok Peklo na Adriatici pravdiva istoriya tragichnogo dosvidu i perezhivan politv yaznya najzlovisnishoyi tyurmi kolishnoyi Yugoslaviyi Golij Otok Josipa Zoreticha ta obstavin sho priveli do jogo uv yaznennya 1 23 serpnya 2019 u Wayback Machine Golij Otok sogodni fotoalbom Arhiv originalu za 19 travnya 2011

Дата публікації:
Топ