Ця стаття про острів Првич біля Крка. Про однойменний острів біля міста Шибеник див. тут
Првич | |
---|---|
хорв. Prvić | |
Вигляд о. Првич із Велебіта | |
Карта | |
Географія | |
44°54′38″ пн. ш. 14°48′05″ сх. д. / 44.91055555558377677° пн. ш. 14.80138888891677773° сх. д.Координати: 44°54′38″ пн. ш. 14°48′05″ сх. д. / 44.91055555558377677° пн. ш. 14.80138888891677773° сх. д. | |
Місцерозташування | Балканський півострів, Середземне море |
Акваторія | Адріатичне море |
Група островів | Сенський архіпелаг |
Площа | 12,76 км² |
Найвища точка | 357 м |
Країна | |
Хорватія | |
(Адм. одиниця) | Приморсько-Ґоранська жупанія |
Населення | 0 (2001) |
Првич Првич (Хорватія) | |
Првич у Вікісховищі |
Првич (хорв. Prvić) — острів у Хорватії, в Приморсько-Горанській жупанії, входить до складу Сенського архіпелагу. Розташований у затоці Кварнер в Адріатичному морі, на перехресті Центральної та Південно-Східної Європи.
Географія
На схід від острова знаходиться протока, що відокремлює Првич від материкового узбережжя, шириною близько 4 км. Найближче місто на узбережжі — Сень. На північному заході знаходиться південний край острова Крк з Башчанською бухтою і селищем Башка, відокремлена від Првича 800-метровою протокою Сенська-Врата. На південь — два інші острови Сенського архіпелагу Светі-Гргур та Голі-Оток і за ними північний край острова Раб.
Площа острова а — 12,76 км ², берегова довжина — 23,12 км. Найвища точка острова а — пагорб Шіповац, висотою 357 метрів над рівнем моря. Првич витягнутий із північного заходу на південний схід, довжина острова — 7,4 км.
Постійного населення на Првичі немає, він другий за величиною з незаселених островів Хорватії після Жута. З 1974 року, коли острів покинув останній постійний мешканець, доглядач маяка «Стражніце», по 2003 рік Првич вважався найбільшим ненаселеним островом країни, однак точніші вимірювання, зроблені в 2003 році довели, що площа Жута на 2 км ² більша за площу Првича.
На найпівнічнішій точці острова, мисі Брезонін, зведено автоматичний маяк під назвою «Стражніце». Маяк винятково важливий для орієнтування кораблів у протоці Сенська-Врата по дорозі в Сень. Він був побудований в 1875 році, складається з невеликого будинку і 5-метрової вежі маяка. З моменту заснування до 1974 року маяк управлявся доглядачами, в 1974 році переведений у повністю автоматичний режим. У 1993 році електроживлення маяка було переведено з газогенераторної системи на екологічно чисті сонячні батареї.
На острові гніздиться рідкісний вид птахів — білоголовий сип. Його колонія на Првичі друга за чисельністю на Адріатиці після колонії на Цресі. Також на Првичі росте 17 ендемічних видів рослин. Острів охороняється як біологічний заказник.
Примітки
- Центральне бюро статистики Хорватії (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 червня 2012. Процитовано 14 липня 2011.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Првич
- Центральне бюро статистики Хорватії [Архівовано 4 червня 2012 у WebCite]
- (хор.)
- Маяк «Стражніце»]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro ostriv Prvich bilya Krka Pro odnojmennij ostriv bilya mista Shibenik div tut Prvichhorv PrvicViglyad o Prvich iz VelebitaKarta Karta ostrovaGeografiya44 54 38 pn sh 14 48 05 sh d 44 91055555558377677 pn sh 14 80138888891677773 sh d 44 91055555558377677 14 80138888891677773 Koordinati 44 54 38 pn sh 14 48 05 sh d 44 91055555558377677 pn sh 14 80138888891677773 sh d 44 91055555558377677 14 80138888891677773MisceroztashuvannyaBalkanskij pivostriv Seredzemne moreAkvatoriyaAdriatichne moreGrupa ostrovivSenskij arhipelagPlosha12 76 km Najvisha tochka357 mKrayinaHorvatiyaAdm odinicyaPrimorsko Goranska zhupaniyaNaselennya0 2001 PrvichPrvich Horvatiya Prvich u Vikishovishi Prvich horv Prvic ostriv u Horvatiyi v Primorsko Goranskij zhupaniyi vhodit do skladu Senskogo arhipelagu Roztashovanij u zatoci Kvarner v Adriatichnomu mori na perehresti Centralnoyi ta Pivdenno Shidnoyi Yevropi GeografiyaOstriv Prvich vid z ostrova Krk Na shid vid ostrova znahoditsya protoka sho vidokremlyuye Prvich vid materikovogo uzberezhzhya shirinoyu blizko 4 km Najblizhche misto na uzberezhzhi Sen Na pivnichnomu zahodi znahoditsya pivdennij kraj ostrova Krk z Bashchanskoyu buhtoyu i selishem Bashka vidokremlena vid Prvicha 800 metrovoyu protokoyu Senska Vrata Na pivden dva inshi ostrovi Senskogo arhipelagu Sveti Grgur ta Goli Otok i za nimi pivnichnij kraj ostrova Rab Mayak Strazhnice Plosha ostrova a 12 76 km beregova dovzhina 23 12 km Najvisha tochka ostrova a pagorb Shipovac visotoyu 357 metriv nad rivnem morya Prvich vityagnutij iz pivnichnogo zahodu na pivdennij shid dovzhina ostrova 7 4 km Postijnogo naselennya na Prvichi nemaye vin drugij za velichinoyu z nezaselenih ostroviv Horvatiyi pislya Zhuta Z 1974 roku koli ostriv pokinuv ostannij postijnij meshkanec doglyadach mayaka Strazhnice po 2003 rik Prvich vvazhavsya najbilshim nenaselenim ostrovom krayini odnak tochnishi vimiryuvannya zrobleni v 2003 roci doveli sho plosha Zhuta na 2 km bilsha za ploshu Prvicha Na najpivnichnishij tochci ostrova misi Brezonin zvedeno avtomatichnij mayak pid nazvoyu Strazhnice Mayak vinyatkovo vazhlivij dlya oriyentuvannya korabliv u protoci Senska Vrata po dorozi v Sen Vin buv pobudovanij v 1875 roci skladayetsya z nevelikogo budinku i 5 metrovoyi vezhi mayaka Z momentu zasnuvannya do 1974 roku mayak upravlyavsya doglyadachami v 1974 roci perevedenij u povnistyu avtomatichnij rezhim U 1993 roci elektrozhivlennya mayaka bulo perevedeno z gazogeneratornoyi sistemi na ekologichno chisti sonyachni batareyi Na ostrovi gnizditsya ridkisnij vid ptahiv bilogolovij sip Jogo koloniya na Prvichi druga za chiselnistyu na Adriatici pislya koloniyi na Cresi Takozh na Prvichi roste 17 endemichnih vidiv roslin Ostriv ohoronyayetsya yak biologichnij zakaznik PrimitkiCentralne byuro statistiki Horvatiyi PDF Arhiv originalu PDF za 4 chervnya 2012 Procitovano 14 lipnya 2011 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Prvich Centralne byuro statistiki Horvatiyi Arhivovano 4 chervnya 2012 u WebCite hor Mayak Strazhnice