Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гоаріна Михайлівна Гаспарян, Гоар Гаспарян (вірм. Գոհար Միքայելի Գասպարյան, уроджена Гоар Мікаелівна Хачатрян; нар. 14 грудня 1924, Каїр, Єгипетське королівство — пом. 16 травня 2007, Єреван, Вірменія) — вірменська радянська оперна співачка (лірико-колоратурне сопрано), народна артистка Вірменської РСР, народна артистка СРСР (1956). Професор Єреванської консерваторії.
| Гоар Гаспарян | |
|---|---|
| вірм. Գոհար Միքայելի Գասպարյան | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Гаспарян Гоаріна Михайлівна |
| Дата народження | 14 грудня 1924 |
| Місце народження | Каїр, Єгипетське королівство |
| Дата смерті | 16 травня 2007 (82 роки) |
| Місце смерті | Єреван, Вірменія |
| Поховання | Пантеон імені Комітаса |
| Громадянство |  Єгипет,  СРСР,  Вірменія |
| Національність | вірменка |
| Професія | Оперна співачка |
| Освіта | Каїрська консерваторія |
| Відомі учні | d |
| Праця в операх | Вірменський театр опери та балету імені О. А. Спендіарова |
| Співацький голос | лірико-колоратурне сопрано |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанри | опера |
| Заклад | Вірменський театр опери і балету[1] і Єреванська державна консерваторія імені Комітаса[1] |
| Нагороди |       |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Народилась в Каїрі в родині крупного єгипетського дипломата. Оперному мистецтву в Каїрській консерваторії її навчили італійські професори В. Карро і Е. Фельдман. У 1940—1948 роках була солісткою . У 1948 році переїхала до Вірменії. З 1949 року співала в Єреванському театрі опери та балету імені О. А. Спендіарова. Викладала в Єреванській консерваторії.
Померла 16 травня 2007 року в Єревані. Похована в Пантеоні імені Комітаса міста Єревана.
Творчість
Після Гоар Гаспарян ніхто більше не зумів узяти ноту «соль» третьої октави. Її діапазон на три-чотири ноти ширше діапазону всесвітньо відомих співачок, а тембр особливий, впізнаваний з першої ноти.
З великим успіхом гастролювала у Польщі, Угорщині, Англії, Франції, Японії, США, Канаді, Бразилії, Мексиці.
Партії
На сцені Національного Академічного театру опери та балету Вірменії вона виступала в головних ролях в 23 операх, а в її концертному репертуарі знайшли місце понад 500 творів.
- Ануш — «Ануш»
- Шушан — «Давид-бек» Тиграняна
- Гоар — «Героїня» (Державна премія СРСР, 1951)
- Олімпія — «Аршак II» Чухаджяна
- Лючія — «Лючія ді Ламмермур» Доніцетті
- Лакме — «Лакме» Деліба
- Віолетта — «Травіата» Верді
- Дездемона — «Отелло» Верді
- Розіна — «Севільський цирульник» Россіні
- Шемаханська цариця — «Золотий півник» Римського-Корсакова
- Прилепа — «Пікова дама» Чайковського
Фільмографія
Знялась у декількох музичних фільмах:
- Концерт майстрів мистецтва Вірменії (1954)
- У цей святковий вечір (1959)
- Співає Гоар Гаспарян (1964)
Родина
Батько Гоар Гаспарян був крупним єгипетським дипломатом, тому уряд Єгипту спочатку не хотів відпускати його до Вірменії. В свою чергу, родина не хотіла відпускати ще досить юну співачку одну на історичну батьківщину, тому її видали заміж. Від першого чоловіка вона отримала прізвище, під яким прославилась у всьому світі. В подальшому, через особисте втручання Сталіна, її батька таки відпустили до Вірменії.
Вдруге Гоар вийшла заміж вже у Вірменії, закохавшись у свого учня, молодого співака Єреванської опери (1936—2004). Прожила з ним у шлюбі 47 років до самої його смерті. ЇЇ другий чоловік також став відомим оперним співаком, народним артистом Вірменії, а з 1991 року — директором Єреванського театру опери та балету імені О. А. Спендіарова. Дочка — Седа Левонян (1949).
Призи та нагороди
- Лауреат Державної премії СРСР (1951)
- Лауреат (1964)
- Герой Соціалістичної Праці (1984)
- Кавалер ордена Святого Месропа Маштоца
- Почесна громадянка Єревана (1984)
Відгуки
- «Птахи навчили Гоар співати, а вона їх — щебетати» (патріарх Вірменської поезії Аветік Ісаакян, що назвав співачку «вірменським соловейком»)
- «Ні за яких обставин не поміняв би квиток на „Травіату“ з Гоар Гаспарян на найкращий спектакль за участю (відомий італійський музичний критик надавав перевагу Гаспарян над ідолом італійських меломанів Ренатою Тібальді, яку порівнювали тільки з іншою великою — Марією Каллас)
- «Такі гіганти, як Гоар Мікаелівна, народжуються раз на століття. Найскладніші твори світових класиків, часом здаються неможливими для виконання, в гаспарянівсьому трактуванні не тільки отримують нове життя, але і стають вище авторської трактовки. Гоар — зірка вокального мистецтва і коштує декількох сузір'їв.» (Народна артистка СРСР Зара Долуханян)
- «Якщо говорити про головне етапно-еталонне явище нашої вокальної школи, то це, безумовно, Гоар Гаспарян. Сьогодні нам надзвичайно важливо усвідомити, що є ще явище, якому, як , призначено залишатися в однині. Як людині, який досяг вершини Арарату і який, озирнувшись, бачить, що поруч немає нікого …» (директор Єреванського театру опери та балету імені О. А. Спендіарова, народний артист Вірменії )
Примітки
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- Офіційний сайт мерії Єревана. Список почесних громадян Єревана(вірм.)(рос.)(англ.)[недоступне посилання з квітня 2019]
Джерела
- Біографія на Кино-Театр.ru [ 31 серпня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Біографія на РИА Новости (рос.)
- Григор Апоян. «ГОАР, СОКРОВИЩЕ» // Незалежний Бостонський Альманах «Лебедь», N 554 від 30 грудня 2007 року [ 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- «Что мы знаем о легендарной оперной певице Гоар Гаспарян?» // Щоденний пізнавальний журнал «ШколаЖизни.ру», 25.05.2007 [ 23 березня 2013 у Wayback Machine.]
- «Гоар Гаспарян — Сокровище Армении» // Музыка Планеты: ретро-музыка России и мира [ 5 березня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Goarina Mihajlivna Gasparyan Goar Gasparyan virm Գոհար Միքայելի Գասպարյան urodzhena Goar Mikaelivna Hachatryan nar 14 grudnya 1924 Kayir Yegipetske korolivstvo pom 16 travnya 2007 Yerevan Virmeniya virmenska radyanska operna spivachka liriko koloraturne soprano narodna artistka Virmenskoyi RSR narodna artistka SRSR 1956 Profesor Yerevanskoyi konservatoriyi Goar Gasparyanvirm Գոհար Միքայելի ԳասպարյանOsnovna informaciyaPovne im yaGasparyan Goarina MihajlivnaData narodzhennya14 grudnya 1924 1924 12 14 Misce narodzhennyaKayir Yegipetske korolivstvoData smerti16 travnya 2007 2007 05 16 82 roki Misce smertiYerevan VirmeniyaPohovannyaPanteon imeni KomitasaGromadyanstvo Yegipet SRSR VirmeniyaNacionalnistvirmenkaProfesiyaOperna spivachkaOsvitaKayirska konservatoriyaVidomi uchnidPracya v operahVirmenskij teatr operi ta baletu imeni O A SpendiarovaSpivackij golosliriko koloraturne sopranoInstrumentivokal d ZhanrioperaZakladVirmenskij teatr operi i baletu 1 i Yerevanska derzhavna konservatoriya imeni Komitasa 1 NagorodiOrden Svyatogo Mesropa Mashtoca Fajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Goar Gasparyan BiografiyaNarodilas v Kayiri v rodini krupnogo yegipetskogo diplomata Opernomu mistectvu v Kayirskij konservatoriyi yiyi navchili italijski profesori V Karro i E Feldman U 1940 1948 rokah bula solistkoyu U 1948 roci pereyihala do Virmeniyi Z 1949 roku spivala v Yerevanskomu teatri operi ta baletu imeni O A Spendiarova Vikladala v Yerevanskij konservatoriyi Pomerla 16 travnya 2007 roku v Yerevani Pohovana v Panteoni imeni Komitasa mista Yerevana TvorchistPislya Goar Gasparyan nihto bilshe ne zumiv uzyati notu sol tretoyi oktavi Yiyi diapazon na tri chotiri noti shirshe diapazonu vsesvitno vidomih spivachok a tembr osoblivij vpiznavanij z pershoyi noti Z velikim uspihom gastrolyuvala u Polshi Ugorshini Angliyi Franciyi Yaponiyi SShA Kanadi Braziliyi Meksici Partiyi Koncertna afisha Goar Gasparyan 1969 rik Na sceni Nacionalnogo Akademichnogo teatru operi ta baletu Virmeniyi vona vistupala v golovnih rolyah v 23 operah a v yiyi koncertnomu repertuari znajshli misce ponad 500 tvoriv Anush Anush Shushan David bek Tigranyana Goar Geroyinya Derzhavna premiya SRSR 1951 Olimpiya Arshak II Chuhadzhyana Lyuchiya Lyuchiya di Lammermur Donicetti Lakme Lakme Deliba Violetta Traviata Verdi Dezdemona Otello Verdi Rozina Sevilskij cirulnik Rossini Shemahanska caricya Zolotij pivnik Rimskogo Korsakova Prilepa Pikova dama ChajkovskogoFilmografiya Znyalas u dekilkoh muzichnih filmah Koncert majstriv mistectva Virmeniyi 1954 U cej svyatkovij vechir 1959 Spivaye Goar Gasparyan 1964 RodinaBatko Goar Gasparyan buv krupnim yegipetskim diplomatom tomu uryad Yegiptu spochatku ne hotiv vidpuskati jogo do Virmeniyi V svoyu chergu rodina ne hotila vidpuskati she dosit yunu spivachku odnu na istorichnu batkivshinu tomu yiyi vidali zamizh Vid pershogo cholovika vona otrimala prizvishe pid yakim proslavilas u vsomu sviti V podalshomu cherez osobiste vtruchannya Stalina yiyi batka taki vidpustili do Virmeniyi Vdruge Goar vijshla zamizh vzhe u Virmeniyi zakohavshis u svogo uchnya molodogo spivaka Yerevanskoyi operi 1936 2004 Prozhila z nim u shlyubi 47 rokiv do samoyi jogo smerti YiYi drugij cholovik takozh stav vidomim opernim spivakom narodnim artistom Virmeniyi a z 1991 roku direktorom Yerevanskogo teatru operi ta baletu imeni O A Spendiarova Dochka Seda Levonyan 1949 Prizi ta nagorodiLaureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1951 Laureat 1964 Geroj Socialistichnoyi Praci 1984 Kavaler ordena Svyatogo Mesropa Mashtoca Pochesna gromadyanka Yerevana 1984 Vidguki Ptahi navchili Goar spivati a vona yih shebetati patriarh Virmenskoyi poeziyi Avetik Isaakyan sho nazvav spivachku virmenskim solovejkom Ni za yakih obstavin ne pominyav bi kvitok na Traviatu z Goar Gasparyan na najkrashij spektakl za uchastyu vidomij italijskij muzichnij kritik nadavav perevagu Gasparyan nad idolom italijskih melomaniv Renatoyu Tibaldi yaku porivnyuvali tilki z inshoyu velikoyu Mariyeyu Kallas Taki giganti yak Goar Mikaelivna narodzhuyutsya raz na stolittya Najskladnishi tvori svitovih klasikiv chasom zdayutsya nemozhlivimi dlya vikonannya v gasparyanivsomu traktuvanni ne tilki otrimuyut nove zhittya ale i stayut vishe avtorskoyi traktovki Goar zirka vokalnogo mistectva i koshtuye dekilkoh suzir yiv Narodna artistka SRSR Zara Doluhanyan Yaksho govoriti pro golovne etapno etalonne yavishe nashoyi vokalnoyi shkoli to ce bezumovno Goar Gasparyan Sogodni nam nadzvichajno vazhlivo usvidomiti sho ye she yavishe yakomu yak priznacheno zalishatisya v odnini Yak lyudini yakij dosyag vershini Araratu i yakij ozirnuvshis bachit sho poruch nemaye nikogo direktor Yerevanskogo teatru operi ta baletu imeni O A Spendiarova narodnij artist Virmeniyi PrimitkiVirmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Oficijnij sajt meriyi Yerevana Spisok pochesnih gromadyan Yerevana virm ros angl nedostupne posilannya z kvitnya 2019 DzherelaBiografiya na Kino Teatr ru 31 serpnya 2013 u Wayback Machine ros Biografiya naRIA Novosti ros Grigor Apoyan GOAR SOKROVIShE Nezalezhnij Bostonskij Almanah Lebed N 554 vid 30 grudnya 2007 roku 15 zhovtnya 2013 u Wayback Machine ros Chto my znaem o legendarnoj opernoj pevice Goar Gasparyan Shodennij piznavalnij zhurnal ShkolaZhizni ru 25 05 2007 23 bereznya 2013 u Wayback Machine Goar Gasparyan Sokrovishe Armenii Muzyka Planety retro muzyka Rossii i mira 5 bereznya 2013 u Wayback Machine