Гоаріна Михайлівна Гаспарян Гоар Гаспарян вірм Գոհար Միքայելի Գասպարյան уроджена Гоар Мікаелівна Хачатрян нар 14 грудня

Гоаріна Михайлівна Гаспарян, Гоар Гаспарян (вірм. Գոհար Միքայելի Գասպարյան, уроджена Гоар Мікаелівна Хачатрян; нар. 14 грудня 1924, Каїр, Єгипетське королівство — пом. 16 травня 2007, Єреван, Вірменія) — вірменська радянська оперна співачка (лірико-колоратурне сопрано), народна артистка Вірменської РСР, народна артистка СРСР (1956). Професор Єреванської консерваторії.

Гоар Гаспарян
вірм. Գոհար Միքայելի Գասպարյան
Основна інформація
Повне ім'я	Гаспарян Гоаріна Михайлівна
Дата народження	14 грудня 1924(1924-12-14)
Місце народження	Каїр, Єгипетське королівство
Дата смерті	16 травня 2007(2007-05-16) (82 роки)
Місце смерті	Єреван, Вірменія
Поховання	Пантеон імені Комітаса
Громадянство	Єгипет, СРСР, Вірменія
Національність	вірменка
Професія	Оперна співачка
Освіта	Каїрська консерваторія
Відомі учні	^d
Праця в операх	Вірменський театр опери та балету імені О. А. Спендіарова
Співацький голос	лірико-колоратурне сопрано
Інструменти	вокал^[d]
Жанри	опера
Заклад	Вірменський театр опери і балету імені Спендіаряна^[1] і Єреванська державна консерваторія імені Комітаса^[1]
Нагороди	Орден Святого Месропа Маштоца
Вчене звання	професор^[d]^[1]
У шлюбі з	^d
Файли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гоар Гаспарян.

Біографія

Народилась в Каїрі в родині крупного єгипетського дипломата. Оперному мистецтву в Каїрській консерваторії її навчили італійські професори В. Карро і Е. Фельдман. У 1940—1948 роках була солісткою . У 1948 році переїхала до Вірменії. З 1949 року співала в Єреванському театрі опери та балету імені О. А. Спендіарова. Викладала в Єреванській консерваторії.

Померла 16 травня 2007 року в Єревані. Похована в Пантеоні імені Комітаса міста Єревана.

Творчість

Після Гоар Гаспарян ніхто більше не зумів узяти ноту «соль» третьої октави. Її діапазон на три-чотири ноти ширше діапазону всесвітньо відомих співачок, а тембр особливий, впізнаваний з першої ноти.

З великим успіхом гастролювала у Польщі, Угорщині, Англії, Франції, Японії, США, Канаді, Бразилії, Мексиці.

Партії

На сцені Національного Академічного театру опери та балету Вірменії вона виступала в головних ролях в 23 операх, а в її концертному репертуарі знайшли місце понад 500 творів.

Ануш — «Ануш»
Шушан — «Давид-бек» Тиграняна
Гоар — «Героїня» (Державна премія СРСР, 1951)
Олімпія — «Аршак II» Чухаджяна
Лючія — «Лючія ді Ламмермур» Доніцетті
Лакме — «Лакме» Деліба
Віолетта — «Травіата» Верді
Дездемона — «Отелло» Верді
Розіна — «Севільський цирульник» Россіні
Шемаханська цариця — «Золотий півник» Римського-Корсакова
Прилепа — «Пікова дама» Чайковського

Фільмографія

Знялась у декількох музичних фільмах:

Концерт майстрів мистецтва Вірменії (1954)
У цей святковий вечір (1959)
Співає Гоар Гаспарян (1964)

Родина

Батько Гоар Гаспарян був крупним єгипетським дипломатом, тому уряд Єгипту спочатку не хотів відпускати його до Вірменії. В свою чергу, родина не хотіла відпускати ще досить юну співачку одну на історичну батьківщину, тому її видали заміж. Від першого чоловіка вона отримала прізвище, під яким прославилась у всьому світі. В подальшому, через особисте втручання Сталіна, її батька таки відпустили до Вірменії.

Вдруге Гоар вийшла заміж вже у Вірменії, закохавшись у свого учня, молодого співака Єреванської опери (1936—2004). Прожила з ним у шлюбі 47 років до самої його смерті. ЇЇ другий чоловік також став відомим оперним співаком, народним артистом Вірменії, а з 1991 року — директором Єреванського театру опери та балету імені О. А. Спендіарова. Дочка — Седа Левонян (1949).

Призи та нагороди

Відгуки

«Птахи навчили Гоар співати, а вона їх — щебетати» (патріарх Вірменської поезії Аветік Ісаакян, що назвав співачку «вірменським соловейком»)
«Ні за яких обставин не поміняв би квиток на „Травіату“ з Гоар Гаспарян на найкращий спектакль за участю (відомий італійський музичний критик надавав перевагу Гаспарян над ідолом італійських меломанів Ренатою Тібальді, яку порівнювали тільки з іншою великою — Марією Каллас)
«Такі гіганти, як Гоар Мікаелівна, народжуються раз на століття. Найскладніші твори світових класиків, часом здаються неможливими для виконання, в гаспарянівсьому трактуванні не тільки отримують нове життя, але і стають вище авторської трактовки. Гоар — зірка вокального мистецтва і коштує декількох сузір'їв.» (Народна артистка СРСР Зара Долуханян)
«Якщо говорити про головне етапно-еталонне явище нашої вокальної школи, то це, безумовно, Гоар Гаспарян. Сьогодні нам надзвичайно важливо усвідомити, що є ще явище, якому, як , призначено залишатися в однині. Як людині, який досяг вершини Арарату і який, озирнувшись, бачить, що поруч немає нікого …» (директор Єреванського театру опери та балету імені О. А. Спендіарова, народний артист Вірменії )

Примітки

Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
d:Track:Q164396d:Track:Q124405912d:Track:Q6429958d:Track:Q2657718
Офіційний сайт мерії Єревана. Список почесних громадян Єревана(вірм.)(рос.)(англ.)^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

Джерела

Біографія на Кино-Театр.ru [Архівовано 31 серпня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
Біографія на РИА Новости (рос.)
Григор Апоян. «ГОАР, СОКРОВИЩЕ» // Незалежний Бостонський Альманах «Лебедь», N 554 від 30 грудня 2007 року [Архівовано 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
«Что мы знаем о легендарной оперной певице Гоар Гаспарян?» // Щоденний пізнавальний журнал «ШколаЖизни.ру», 25.05.2007 [Архівовано 23 березня 2013 у Wayback Machine.]
«Гоар Гаспарян — Сокровище Армении» // Музыка Планеты: ретро-музыка России и мира [Архівовано 5 березня 2013 у Wayback Machine.]

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1239328"_data-entity-id="Q2657718">[[:hy:s:Հայկական_սովետական_հանրագիտարան|Вірменська_радянська_енциклопедія]]<span_class="wef_low_priority_links">_/_за_ред._[[:Амбарцумян_Віктор_Амазаспович|Վ.&nbsp;Համբարձումյան]],_[[:hy:Կոստանդին_Խուդավերդյան|Կ.&nbsp;Խուդավերդյան]]_—_[[:d:Q124405912|Հայկական_հանրագիտարան_հրատարակչություն]],_1974.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q164396]][[d:Track:Q124405912]][[d:Track:Q6429958]][[d:Track:Q2657718]]</div>-1] Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
d:Track:Q164396d:Track:Q124405912d:Track:Q6429958d:Track:Q2657718

[2] Офіційний сайт мерії Єревана. Список почесних громадян Єревана(вірм.)(рос.)(англ.)^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

[1]