Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Глухівсько-Петропавлівський монастир — чоловічий монастир у колишньому селі Петропавлівська Слобода, біля села Будища Глухівського району Сумської області. Заснований у 1230 році на правому березі річки Клевень. В середині XVII століття цілковито дерев'яний Петропавлівський монастир був перебудований на мурований. В його околицях поруч з трапезною церквою у 1697 році було добудовано собор Петра і Павла (артіль царського майстра Матвея Єфимова), з північного боку збудовано надбрамну Михайлівську церкву, з південно-західного боку — два корпуси братських келій.
| Глухівсько-Петропавлівський монастир | |
 | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
 Глухівсько-Петропавлівський монастир у Вікісховищі | |
Координати: 51°40′21″ пн. ш. 33°55′06″ сх. д. / 51.67252856067383249° пн. ш. 33.918346123269316195° сх. д.
У 1859 році у монастирі налічувалось 2 дворових господарства, мешкало 17 осіб.
Майже усі споруди монастиря були знищені у 20 — 30 роках ХХ століття, надбрамна церква розібрана місцевими мешканцями в повоєнні роки на будівельні матеріали. Збереглися лише в'їзна брама, будівля трапезної Успенської церкви, будинок архімандрита, 2 корпуси монастирських келій, кам'яна огорожа та підземний хід, який виходить у лісах на південь від монастиря.
Зі святинею пов'язана діяльність ігумена Данила Туптала та поборника освіти і православ'я Матвія Карповича Значко-Яворського, який тут і похований.
Зараз Глухівсько-Петропавлівський монастир використовується як будинок людей похилого віку.
Історія
Петропавлівський монастир — древня пам’ятка архітектури в Україні, зокрема, Глухівщини. Час і люди не пощадили цю безцінну пам’ятку історії та культури нашого краю. Людська недбалість, зверхнє споглядання на пам’ятку архітектури призвело до часткового зруйнування монастиря, знесені куполи церков, стерті з лиця землі оборонні укріплення. Знищені фрески і розписи святих ликів, якими були покриті стіни Петропавлівської обителі, хоча їхні невмирущі погляди з докором проступають через нашарування вапна та фарби.
А колись він був не тільки релігійним, а й культурним центром. З його історією пов’язана також діяльність деяких відомих українських та російських церковних, громадських та культурних діячів: Димитрія Ростовського (в миру — Данило Савич Туптало), Мельхіседека (світське ім’я — Матвій Карпович Значко-Яворський), Давида Нащинського.
Монастирський комплекс розташований на високій горі, порослій дубовим лісом, на правому березі річки Клевень поблизу села Будища за 20 км. від Глухова, неподалік старовинного шляху з Глухова на Путивль. Архітектурний ансамбль панував над рівниною і був видний здалеку.
«Местоположение оного монастиря в лесе, на горе, близ дороги, идущей из Путивля в Глухов, при границе Путивлського уезда, над р. Клевенью, на которой плотина оного монастыря. Церквей каменных три, одна большая, другая трапезная, а третья на воротах монастыря. Погреб, ледник большой и пашенный амбар да жилая келья каменные ж, покоев для начальника оного монастиря — три, для братии покоев 20, деревянных. Вокруг оного монастыря ограда деревянная.
В такому вигляді зображено монастир у 1781 році. Видатний український історик і політичний діяч Дмитро Іванович Дорошенко так описав Петропавлівський монастир у 1918 році:
Свідомо вибрали фундатори монастиря цей чудовий закуток, де сама природа сплела розкішну оправу, в яку людина поставила діло рук своїх — муровані будівлі монастиря. На високій горі понад річкою Клевенню, що відділяє українську Глухівщину від московської Путивльщини, весь у зелені, неначе намальований, пишається монастир із трибанною стрункою церквою, оточеною купою високих тополь, білими мурами та будинками. Справа і зліва дубовий ліс. Гарний вид на монастир знизу від Клевені, а ще кращий, коли станеш у малій дерев’яній альтанці над самою кручею: на тридцять верст стелеться зелена долина, на ближньому фоні якої змійкою в’ється Клевень. Удалечині мріють села з білими церквами і гинуть десь на обрії надсеймівські гаї. Хтось із великим художнім смаком обрав це місце для тихого монастирського життя.
Час заснування монастиря невідомий. За переказами – 1230 рік.
Беззаперечно, що в другій половині XVII століття він стає одним з найбагатших по кількості придбаних маєтностей. Цій обставині сприяла велика кількість незайманих навколо земель, на яких монастир безперешкодно створював слободи, а потім отримував на них гетьманські універсали; із сіл, які виникли самостійно, монастир отримав лише два — Холопково і Баничі. При гетьмані Б. Хмельницькому Петропавлівський монастир мабуть був незначним, що не міг випросити універсал у цього гетьмана, який взагалі щедро наділяв монастирі маєтностями.
Вперше Петропавлівський монастир отримав земельні наділи в січні 1658 року. Гетьман Виговський дав «два сельца» Холопково і Баничі. В 1668 році гетьман Дорошенко підтверджує права монастиря на володіння селами Холопкове і Баничі та затверджує за монастирем новостворені села: Будища, Ховзівку і В’язенку. Універсалом гетьмана Многогрішного монастирю надається село Мацкове та земельні угіддя на річці Сейм. За короткий період Петропавлівський монастир отримує ще села Черневе і Ротівку, млини на річці Шостка і на Новій Греблі під Глуховом.
Всі царські грамоти та гетьманські універсали на підтвердження маєтностей монастиря перераховані в підтверджувальному універсалі за 1735 рік князя Шаховського. За рахунок земельних пожалувань збільшувалися маєтності монастиря, він ставав багатшим. Змінюється і архітектурний ансамбль монастиря. 1695 року на замовлення Димитрія Ростовського «записной государів майстер кам’яного діла» Матвій Єфимов, котрий тоді працював у Глухові, розпочав будівництво мурованого Петропавлівського собору, завершене 1697 року. На початку XVII ст. (до 1706 р.) коштом полковника Стародубського Михайла Міклашевського, котрий загинув у бою зі шведами в 1706 році , тут збудовано муровану трапезну з теплою церквою Успіня Богородиці. У 1712 році збудували муровану надбрамну Михайлівську церкву, а в 1895 році — два муровані корпуси Братських келій та нову муровану огорожу.
Весь ансамбль монастирських споруд, що визначався чудовим зв’язком з ландшафтом, був розпланований компактно: у центрі невеликого двору на підвищенні стояв тридільний триверхий мурований Петропавлівський собор, на північ від нього — трапезна. Північний бік монастирського двору замикає надбрамна Михайлівська церква — дзвіниця. Собор, що не зберігся, був тридольний, триверхий, мав восьмигранну наву, п’ятистінний вівтар і прямокутний в плані бабинець. За структурою і архітектурними формами дуже подібний до глухівських храмів М. Єфимова: Михайлівської і Миколаївської церков. Храм мав двозаломні верхи зі світловими восьмериками над усіма трьома компартиментами. Завдяки великим вікнам, розташованим у два яруси, інтер’єр був щедро освітлений. Зовнішній декор витримано у формах, притаманних російській архітектурі кінця XVII ст.: застосовано наріжні пучки півколонок, наличники з розірваними мандриками, восьмикутні вікна. Фасади були поліхромними: поле стіни червоне, деталі — білі. Собор було знищено у 1930 році.
Михайлівська надбрамна церква-дзвіниця була частково зруйнована протягом 1956 року: у травні того року з ініціативи керівництва будинку інвалідів розібрали бані й почали розбирати стіни другого ярусу. Про це місцевий житель В. Борзаківский написав до Києва. Це зупинило руйнацію, відтак від споруди уцілів лише перший ярус, що нині використовується як брама.
Мурована тридільна надбрамна Михайлівська церква була збудована в 1712 році у північному пряслі монастирського муру. Первісно була двоповерховою, триверхою. Посередині був арковий проїзд. На початку ХХ ст. верх над бабинцем церкви розібрали, прибудували до нього з заходу масивну двоярусну дзвіницю, а бабинець укрили двосхилим дахом. Найбільший дзвін важив 360 пудів (5,7 тонни ).
Зараз від споруди зберігся перший ярус зі спотвореним фасадним декором, накритий невисоким двосхилим дахом. Теплу трапезну церкву Успіня Богородиці поставили на північ від Петропавлівського собору. Вона належить до типу безбанних храмів зального типу з гранчастим вівтарем. У середині ХІХ ст. до трапезної з півдня прибудували корпус з плоским перекриттям і декоративною банею над чотиригранним наметовим дахом. В наш час приміщення використовується як столова будинку-інвалідів.
На південь від трапезної розташовано два одноповерхові на підвалах корпуси, збудовані одночасно, на початку XVIII ст. З південного сходу на схилі стоїть корпус келій двосекційної системи розпланування, з чотирикамерними секціями.
А в південно-західному куті монастирського двору збереглися покої архімандрита. Це унікальна пам’ятка цивільної архітектури Мазепиної доби. Г – подібного плану одноповерховий з чотирикамерним підвалом мурований корпус має складну багатокамерну систему розпланування. З заходу монастирський двір замикає новий корпус братських келій, збудований 1895 року. Він прямокутний у плані, видовжений з півночі на південь, двоповерховий, з підвалом під північною стороною, мурований. На західному фасаді до 1930-х років була широка дерев’яна тераса, накрита односхилим дахом. Фасади вирішено у стилі пізнього провінційного класицизму.
У Петропавлівському монастирі існував підземний хід. Будівництво і місцезнаходження якого трималося служителями монастиря в суворій таємниці, хоча довжина його була близько 500 метрів. Свій початок він брав в одній з келій першого ярусу. Це напівпідвальні приміщення, де зберігались продукти, пасіка в зимовий час. В наш час цей хід зруйнований. Підтвердженням існування підземного ходу є спогади старожилів. Ще на початку встановлення радянської влади вхід було замуровано із внутрішньої сторони монастиря. Після вибуху заряду, яким знищували Петропавлівський собор, на монастирському подвір’ї з’явилася здорова яма, хоча жодне з підвальних приміщень не обвалилось.
В 20-х роках ХХ ст. із боку радянської влади почався методичний наступ на релігію. Землі, що належали Петропавлівському монастирю, були відібрані. Монахів розігнано, а частину будівель зруйновано. Більшовики «приміряли» забудови монастиря на свій лад. У 1921 році Петропавлівський монастир був повністю закритий. Монументальні споруди владу задовольняли. І з 1922 року на території монастиря був відкритий будинок інвалідів, де проживали самітні люди з серйозними вадами здоров’я. Пізніше він був реорганізований в психіатричний будинок-інтернат.
Отже, з часів радянської влади тут міститься психіатричний інтернат, який не тільки зруйнував давні архітектурні пам’ятки й занедбав уцілілі, але й збудував на території різні споруди утилітарного призначення, що спотворили первісну архітектурно-планувальну композицію ансамблю.
Усі збережені донині монастирські будівлі муровані з цегли на вапняно-піщаному розчині, потиньковані й побілені, мають вальмові дахи по дерев’яних кроквах, покриті покрівельною сталлю та шифером.
Глухівський Петропавлівський монастир був одним з найдовершеніших архітектурних ансамблів Мазепиної доби — доби розквіту українського національного архітектурного стилю. За результатами досліджень 1980-х років уцілілі монастирські споруди включено до Зводу пам’яток історії та культури України по Сумській області. Рішенням Сумського облвиконкому від 21.08.1989 р. №168 монастирський комплекс включено до державного списку пам’яток архітектури місцевого значення під охоронним №126.
Михайлівська церква
Михайлівська надбрамна церква була споруджена у 1712 році на кошти Михайла Миклашевського. Спочатку храм був трьохчастинним, трьохверхим, з арочним проїздом посередині, та в кінці XVIII — початку XIX століття його перебудували. За радянських часів церква була зруйнована.
Галерея
 |  |  |
Михайлівська надбрамна церква | Монастир на початку XX століття | Малюнок-реконструкція монастиря К. Лопяло |
Див. також
Примітки
- Стаття «Відпочинок на Глухівщині», на неофіційному сайті Глухова [ 3 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Архітектурний устрій українських монастирів доби Гетьманщини [ 2 червня 2021 у Wayback Machine.] на сайті «Электронная научная библиотека по истории древнерусской архитектурыа» [ 1 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с.
- Життя між іграми[недоступне посилання з липня 2019] на сайті «Форум CQ» [ 23 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Дорошенко Д. І. Тихий закуток / Д. І. Дорошенко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 1. — С. 154—157.
- . Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Михайлівська надбрамна церква Глухівського Петропавлівського монастиря [ 16 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- Кузьминська О. Д. Глухівський Петропавлівський Батуринський монастир [ 6 липня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 123. — .
- на сайті (рос.)
- Тупик С. Глухівський Петропавлівський монастир та навколишні села : історико-краєзнавчі нариси / Сергій Тупик. — Суми : Університетська книга, 2015. — 398 с. : іл. —
Посилання
- Глухівсько-Петропавлівський монастир. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gluhivsko Petropavlivskij monastir cholovichij monastir u kolishnomu seli Petropavlivska Sloboda bilya sela Budisha Gluhivskogo rajonu Sumskoyi oblasti Zasnovanij u 1230 roci na pravomu berezi richki Kleven V seredini XVII stolittya cilkovito derev yanij Petropavlivskij monastir buv perebudovanij na murovanij V jogo okolicyah poruch z trapeznoyu cerkvoyu u 1697 roci bulo dobudovano sobor Petra i Pavla artil carskogo majstra Matveya Yefimova z pivnichnogo boku zbudovano nadbramnu Mihajlivsku cerkvu z pivdenno zahidnogo boku dva korpusi bratskih kelij Gluhivsko Petropavlivskij monastir Krayina Ukrayina Gluhivsko Petropavlivskij monastir u Vikishovishi Koordinati 51 40 21 pn sh 33 55 06 sh d 51 67252856067383249 pn sh 33 918346123269316195 sh d 51 67252856067383249 33 918346123269316195Rekonstrukciya zagalnogo viglyadu Gluhivsko Petropavlivskogo monastirya U 1859 roci u monastiri nalichuvalos 2 dvorovih gospodarstva meshkalo 17 osib Majzhe usi sporudi monastirya buli znisheni u 20 30 rokah HH stolittya nadbramna cerkva rozibrana miscevimi meshkancyami v povoyenni roki na budivelni materiali Zbereglisya lishe v yizna brama budivlya trapeznoyi Uspenskoyi cerkvi budinok arhimandrita 2 korpusi monastirskih kelij kam yana ogorozha ta pidzemnij hid yakij vihodit u lisah na pivden vid monastirya Zi svyatineyu pov yazana diyalnist igumena Danila Tuptala ta pobornika osviti i pravoslav ya Matviya Karpovicha Znachko Yavorskogo yakij tut i pohovanij Zaraz Gluhivsko Petropavlivskij monastir vikoristovuyetsya yak budinok lyudej pohilogo viku IstoriyaPetropavlivskij monastir drevnya pam yatka arhitekturi v Ukrayini zokrema Gluhivshini Chas i lyudi ne poshadili cyu bezcinnu pam yatku istoriyi ta kulturi nashogo krayu Lyudska nedbalist zverhnye spoglyadannya na pam yatku arhitekturi prizvelo do chastkovogo zrujnuvannya monastirya zneseni kupoli cerkov sterti z licya zemli oboronni ukriplennya Znisheni freski i rozpisi svyatih likiv yakimi buli pokriti stini Petropavlivskoyi obiteli hocha yihni nevmirushi poglyadi z dokorom prostupayut cherez nasharuvannya vapna ta farbi A kolis vin buv ne tilki religijnim a j kulturnim centrom Z jogo istoriyeyu pov yazana takozh diyalnist deyakih vidomih ukrayinskih ta rosijskih cerkovnih gromadskih ta kulturnih diyachiv Dimitriya Rostovskogo v miru Danilo Savich Tuptalo Melhisedeka svitske im ya Matvij Karpovich Znachko Yavorskij Davida Nashinskogo Monastirskij kompleks roztashovanij na visokij gori poroslij dubovim lisom na pravomu berezi richki Kleven poblizu sela Budisha za 20 km vid Gluhova nepodalik starovinnogo shlyahu z Gluhova na Putivl Arhitekturnij ansambl panuvav nad rivninoyu i buv vidnij zdaleku Mestopolozhenie onogo monastirya v lese na gore bliz dorogi idushej iz Putivlya v Gluhov pri granice Putivlskogo uezda nad r Klevenyu na kotoroj plotina onogo monastyrya Cerkvej kamennyh tri odna bolshaya drugaya trapeznaya a tretya na vorotah monastyrya Pogreb lednik bolshoj i pashennyj ambar da zhilaya kelya kamennye zh pokoev dlya nachalnika onogo monastirya tri dlya bratii pokoev 20 derevyannyh Vokrug onogo monastyrya ograda derevyannaya V takomu viglyadi zobrazheno monastir u 1781 roci Vidatnij ukrayinskij istorik i politichnij diyach Dmitro Ivanovich Doroshenko tak opisav Petropavlivskij monastir u 1918 roci Svidomo vibrali fundatori monastirya cej chudovij zakutok de sama priroda splela rozkishnu opravu v yaku lyudina postavila dilo ruk svoyih murovani budivli monastirya Na visokij gori ponad richkoyu Klevennyu sho viddilyaye ukrayinsku Gluhivshinu vid moskovskoyi Putivlshini ves u zeleni nenache namalovanij pishayetsya monastir iz tribannoyu strunkoyu cerkvoyu otochenoyu kupoyu visokih topol bilimi murami ta budinkami Sprava i zliva dubovij lis Garnij vid na monastir znizu vid Kleveni a she krashij koli stanesh u malij derev yanij altanci nad samoyu krucheyu na tridcyat verst steletsya zelena dolina na blizhnomu foni yakoyi zmijkoyu v yetsya Kleven Udalechini mriyut sela z bilimi cerkvami i ginut des na obriyi nadsejmivski gayi Htos iz velikim hudozhnim smakom obrav ce misce dlya tihogo monastirskogo zhittya Chas zasnuvannya monastirya nevidomij Za perekazami 1230 rik Bezzaperechno sho v drugij polovini XVII stolittya vin staye odnim z najbagatshih po kilkosti pridbanih mayetnostej Cij obstavini spriyala velika kilkist nezajmanih navkolo zemel na yakih monastir bezpereshkodno stvoryuvav slobodi a potim otrimuvav na nih getmanski universali iz sil yaki vinikli samostijno monastir otrimav lishe dva Holopkovo i Banichi Pri getmani B Hmelnickomu Petropavlivskij monastir mabut buv neznachnim sho ne mig viprositi universal u cogo getmana yakij vzagali shedro nadilyav monastiri mayetnostyami Vpershe Petropavlivskij monastir otrimav zemelni nadili v sichni 1658 roku Getman Vigovskij dav dva selca Holopkovo i Banichi V 1668 roci getman Doroshenko pidtverdzhuye prava monastirya na volodinnya selami Holopkove i Banichi ta zatverdzhuye za monastirem novostvoreni sela Budisha Hovzivku i V yazenku Universalom getmana Mnogogrishnogo monastiryu nadayetsya selo Mackove ta zemelni ugiddya na richci Sejm Za korotkij period Petropavlivskij monastir otrimuye she sela Cherneve i Rotivku mlini na richci Shostka i na Novij Grebli pid Gluhovom Vsi carski gramoti ta getmanski universali na pidtverdzhennya mayetnostej monastirya pererahovani v pidtverdzhuvalnomu universali za 1735 rik knyazya Shahovskogo Za rahunok zemelnih pozhaluvan zbilshuvalisya mayetnosti monastirya vin stavav bagatshim Zminyuyetsya i arhitekturnij ansambl monastirya 1695 roku na zamovlennya Dimitriya Rostovskogo zapisnoj gosudariv majster kam yanogo dila Matvij Yefimov kotrij todi pracyuvav u Gluhovi rozpochav budivnictvo murovanogo Petropavlivskogo soboru zavershene 1697 roku Na pochatku XVII st do 1706 r koshtom polkovnika Starodubskogo Mihajla Miklashevskogo kotrij zaginuv u boyu zi shvedami v 1706 roci tut zbudovano murovanu trapeznu z teployu cerkvoyu Uspinya Bogorodici U 1712 roci zbuduvali murovanu nadbramnu Mihajlivsku cerkvu a v 1895 roci dva murovani korpusi Bratskih kelij ta novu murovanu ogorozhu Ves ansambl monastirskih sporud sho viznachavsya chudovim zv yazkom z landshaftom buv rozplanovanij kompaktno u centri nevelikogo dvoru na pidvishenni stoyav tridilnij triverhij murovanij Petropavlivskij sobor na pivnich vid nogo trapezna Pivnichnij bik monastirskogo dvoru zamikaye nadbramna Mihajlivska cerkva dzvinicya Sobor sho ne zberigsya buv tridolnij triverhij mav vosmigrannu navu p yatistinnij vivtar i pryamokutnij v plani babinec Za strukturoyu i arhitekturnimi formami duzhe podibnij do gluhivskih hramiv M Yefimova Mihajlivskoyi i Mikolayivskoyi cerkov Hram mav dvozalomni verhi zi svitlovimi vosmerikami nad usima troma kompartimentami Zavdyaki velikim viknam roztashovanim u dva yarusi inter yer buv shedro osvitlenij Zovnishnij dekor vitrimano u formah pritamannih rosijskij arhitekturi kincya XVII st zastosovano narizhni puchki pivkolonok nalichniki z rozirvanimi mandrikami vosmikutni vikna Fasadi buli polihromnimi pole stini chervone detali bili Sobor bulo znisheno u 1930 roci Mihajlivska nadbramna cerkva dzvinicya bula chastkovo zrujnovana protyagom 1956 roku u travni togo roku z iniciativi kerivnictva budinku invalidiv rozibrali bani j pochali rozbirati stini drugogo yarusu Pro ce miscevij zhitel V Borzakivskij napisav do Kiyeva Ce zupinilo rujnaciyu vidtak vid sporudi uciliv lishe pershij yarus sho nini vikoristovuyetsya yak brama Murovana tridilna nadbramna Mihajlivska cerkva bula zbudovana v 1712 roci u pivnichnomu pryasli monastirskogo muru Pervisno bula dvopoverhovoyu triverhoyu Poseredini buv arkovij proyizd Na pochatku HH st verh nad babincem cerkvi rozibrali pribuduvali do nogo z zahodu masivnu dvoyarusnu dzvinicyu a babinec ukrili dvoshilim dahom Najbilshij dzvin vazhiv 360 pudiv 5 7 tonni Zaraz vid sporudi zberigsya pershij yarus zi spotvorenim fasadnim dekorom nakritij nevisokim dvoshilim dahom Teplu trapeznu cerkvu Uspinya Bogorodici postavili na pivnich vid Petropavlivskogo soboru Vona nalezhit do tipu bezbannih hramiv zalnogo tipu z granchastim vivtarem U seredini HIH st do trapeznoyi z pivdnya pribuduvali korpus z ploskim perekrittyam i dekorativnoyu baneyu nad chotirigrannim nametovim dahom V nash chas primishennya vikoristovuyetsya yak stolova budinku invalidiv Na pivden vid trapeznoyi roztashovano dva odnopoverhovi na pidvalah korpusi zbudovani odnochasno na pochatku XVIII st Z pivdennogo shodu na shili stoyit korpus kelij dvosekcijnoyi sistemi rozplanuvannya z chotirikamernimi sekciyami A v pivdenno zahidnomu kuti monastirskogo dvoru zbereglisya pokoyi arhimandrita Ce unikalna pam yatka civilnoyi arhitekturi Mazepinoyi dobi G podibnogo planu odnopoverhovij z chotirikamernim pidvalom murovanij korpus maye skladnu bagatokamernu sistemu rozplanuvannya Z zahodu monastirskij dvir zamikaye novij korpus bratskih kelij zbudovanij 1895 roku Vin pryamokutnij u plani vidovzhenij z pivnochi na pivden dvopoverhovij z pidvalom pid pivnichnoyu storonoyu murovanij Na zahidnomu fasadi do 1930 h rokiv bula shiroka derev yana terasa nakrita odnoshilim dahom Fasadi virisheno u stili piznogo provincijnogo klasicizmu U Petropavlivskomu monastiri isnuvav pidzemnij hid Budivnictvo i misceznahodzhennya yakogo trimalosya sluzhitelyami monastirya v suvorij tayemnici hocha dovzhina jogo bula blizko 500 metriv Svij pochatok vin brav v odnij z kelij pershogo yarusu Ce napivpidvalni primishennya de zberigalis produkti pasika v zimovij chas V nash chas cej hid zrujnovanij Pidtverdzhennyam isnuvannya pidzemnogo hodu ye spogadi starozhiliv She na pochatku vstanovlennya radyanskoyi vladi vhid bulo zamurovano iz vnutrishnoyi storoni monastirya Pislya vibuhu zaryadu yakim znishuvali Petropavlivskij sobor na monastirskomu podvir yi z yavilasya zdorova yama hocha zhodne z pidvalnih primishen ne obvalilos V 20 h rokah HH st iz boku radyanskoyi vladi pochavsya metodichnij nastup na religiyu Zemli sho nalezhali Petropavlivskomu monastiryu buli vidibrani Monahiv rozignano a chastinu budivel zrujnovano Bilshoviki primiryali zabudovi monastirya na svij lad U 1921 roci Petropavlivskij monastir buv povnistyu zakritij Monumentalni sporudi vladu zadovolnyali I z 1922 roku na teritoriyi monastirya buv vidkritij budinok invalidiv de prozhivali samitni lyudi z serjoznimi vadami zdorov ya Piznishe vin buv reorganizovanij v psihiatrichnij budinok internat Otzhe z chasiv radyanskoyi vladi tut mistitsya psihiatrichnij internat yakij ne tilki zrujnuvav davni arhitekturni pam yatki j zanedbav ucilili ale j zbuduvav na teritoriyi rizni sporudi utilitarnogo priznachennya sho spotvorili pervisnu arhitekturno planuvalnu kompoziciyu ansamblyu Usi zberezheni donini monastirski budivli murovani z cegli na vapnyano pishanomu rozchini potinkovani j pobileni mayut valmovi dahi po derev yanih krokvah pokriti pokrivelnoyu stallyu ta shiferom Gluhivskij Petropavlivskij monastir buv odnim z najdovershenishih arhitekturnih ansambliv Mazepinoyi dobi dobi rozkvitu ukrayinskogo nacionalnogo arhitekturnogo stilyu Za rezultatami doslidzhen 1980 h rokiv ucilili monastirski sporudi vklyucheno do Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini po Sumskij oblasti Rishennyam Sumskogo oblvikonkomu vid 21 08 1989 r 168 monastirskij kompleks vklyucheno do derzhavnogo spisku pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 126 Mihajlivska cerkvaMihajlivska nadbramna cerkva bula sporudzhena u 1712 roci na koshti Mihajla Miklashevskogo Spochatku hram buv trohchastinnim trohverhim z arochnim proyizdom poseredini ta v kinci XVIII pochatku XIX stolittya jogo perebuduvali Za radyanskih chasiv cerkva bula zrujnovana GalereyaMihajlivska nadbramna cerkva Monastir na pochatku XX stolittya Malyunok rekonstrukciya monastirya K LopyaloDiv takozhSpisok murovanih hramiv v stili kozackogo barokoPrimitkiStattya Vidpochinok na Gluhivshini na neoficijnomu sajti Gluhova 3 chervnya 2021 u Wayback Machine Arhitekturnij ustrij ukrayinskih monastiriv dobi Getmanshini 2 chervnya 2021 u Wayback Machine na sajti Elektronnaya nauchnaya biblioteka po istorii drevnerusskoj arhitekturya 1 listopada 2019 u Wayback Machine ros doref Chernigovskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1864 goda tom XLIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1866 LXI 196 s Zhittya mizh igrami nedostupne posilannya z lipnya 2019 na sajti Forum CQ 23 sichnya 2011 u Wayback Machine Doroshenko D I Tihij zakutok D I Doroshenko Siveryanskij litopis 1998 1 S 154 157 Arhiv originalu za 3 sichnya 2020 Procitovano 3 sichnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Mihajlivska nadbramna cerkva Gluhivskogo Petropavlivskogo monastirya 16 zhovtnya 2012 u Wayback Machine ros DzherelaKuzminska O D Gluhivskij Petropavlivskij Baturinskij monastir 6 lipnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 123 ISBN 966 00 0405 2 na sajti ros Tupik S Gluhivskij Petropavlivskij monastir ta navkolishni sela istoriko krayeznavchi narisi Sergij Tupik Sumi Universitetska kniga 2015 398 s il ISBN 978 966 680 729 1PosilannyaGluhivsko Petropavlivskij monastir Vebsajt Velikoyi ukrayinskoyi enciklopediyi ukr