Бу дища село в Україні у Глухівській міській громаді Шосткинського району Сумської області Населення становить 319 осіб

Бу́дища — село в Україні, у Глухівській міській громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 319 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Баницька сільська рада.

село Будища
Надбрамна Миколаївська церква Надбрамна Миколаївська церква
Країна	Україна
Область	Сумська область
Район	Шосткинський район
Громада	Глухівська міська громада
Облікова картка	Будища
Основні дані
Населення	319
Поштовий індекс	41462
Телефонний код	+380 5444
Географічні дані
Географічні координати	51°29′00″ пн. ш. 33°59′17″ сх. д. / 51.48333° пн. ш. 33.98806° сх. д. / 51.48333; 33.98806Координати: 51°29′00″ пн. ш. 33°59′17″ сх. д. / 51.48333° пн. ш. 33.98806° сх. д. / 51.48333; 33.98806
Середня висота над рівнем моря	167 м


Місцева влада
Адреса ради	41400 Україна, Сумська обл., Шосткинський р-н, м.Глухів, вул.Шевченка 6
Карта
Будища
Будища
Мапа

Будища у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Будища.

Після ліквідації Глухівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Шосткинського району.

Географія

Село Будища розташоване на правому березі річки Клевень, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Петропавлівська Слобода, на протилежному березі — село Веселе (Конотопський район).

Поблизу села є залишки староукраїнського городища.

Історія

Село виникло у середині XVII ст. З 1648 у складі Ніжинського полку Гетьманщини, а з 1803 — у складі Чернігівської губернії.

За переказами, біля села, на крутій горі, на правому березі річки Клевень засновано Глухівсько-Петропавлівський монастир. Головне місце в ньому займав собор Петра і Павла (1697 р.), поруч з трапезною церквою. З північного боку було збудовано надбрамну Михайлівську церкву (1712 р.), з південно — західного боку два корпуси братських келій.

У 1694—1697 рр. ігуменом монастиря був український просвітитель та соратник Гетьмана Івана Мазепи святий Димитрій Ростовський (Туптало). Ці роки, ним була створена значна частина чотиритомної праці «Четьї мінеї» або «Житія Святих».

З монастирем пов'язана діяльність ще одного поборника освіти і православ'я, учасника і духовного наставника гайдамацького руху на Правобережній Україні (Коліївщина, 1768 р.) Мельхіседека Значко-Яворського, тут його і поховано.

З 1917 — у складі УНР, з квітня 1918 — у складі Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського. З 1921 тут панує стабільний окупаційний режим комуністів, якому чинили опір місцеві мешканці.

Усі святині монастиря знищили російські комуністи після окупації села у 1920—30 роках. Зараз від монастиря залишилась в'їзна брама, будівля трапезної Успенської церкви, будинок Архимандрита, 2 корпуси монастирських келій та кам'яна огорожа.

У селі встановлено пам'ятник загиблим сталінським солдатам (1957 р.)

Під час організованого урядом СССР Голодомору 1932—1933 років комуністи замучили щонайменше 106 жителів села.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними :

Мова	Кількість	Відсоток
українська	300	94.04%
російська	19	5.96%
Усього	319	100%

Примітки

Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Коваленко Ю. О. Археологічні дослідження Будищанського городища / Ю. О. Коваленко // Путивльський краєзнавчий збірник. Вип. 2. — Суми, 2005. — С. 37—51.
Будища. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.^{[недоступне посилання]}
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

Тупик С. Будищі // Тупик С. Глухівський Петропавлівський монастир та навколишні села : історико-краєзнавчі нариси. — Суми : Університетська книга, 2015. — С. 142—164 : фот.
Тупик С. В. Будищі — село над Клевенню / С. В. Тупик. — Суми : Видавничо-виробниче підприємство «Мрія» ЛТД, 2002. — 111 с. : фот.

Посилання

Погода в селі Будища [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]

[1] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[2] Коваленко Ю. О. Археологічні дослідження Будищанського городища / Ю. О. Коваленко // Путивльський краєзнавчий збірник. Вип. 2. — Суми, 2005. — С. 37—51.

[Голодомор_УІНП-3] Будища. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.^{[недоступне посилання]}

[ukr-socialdata-mova-2001-4] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних