Глибо́ка Доли́на — ботанічний заказник місцевого значення в Україні.
48°41′38″ пн. ш. 27°29′20″ сх. д. / 48.69400000002777773° пн. ш. 27.48900000002777944° сх. д.Координати: 48°41′38″ пн. ш. 27°29′20″ сх. д. / 48.69400000002777773° пн. ш. 27.48900000002777944° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | Україна Вінницька область, Мурованокуриловецький район |
Найближче місто | смт Муровані Курилівці |
Площа | 139,5 га |
Засновано | 2019 р. |
Оператор | Вербовецька сільська рада |
Глибока долина (заказник) (Вінницька область) | |
Глибока долина у Вікісховищі |
Опис
Розташований у долині річки Жван, притоки Дністра, між селами Виноградне, Володимирівка та смт Муровані Курилівці Вінницької області. Оголошений відповідно до Рішення 37 сесії 7 скликання Вінницької обласної ради від 05.03.2019 року № 813.
Охороняється добре збережена ділянка лучно-степової та чагарникової рослинності. Територія охоплює схилову місцевість каньйоноподібної долини річки Жван. Тут багато балок, ярів, борозен та промоїн. На днищі однієї балки з джерела витікає струмок — права притока Жвану.
Географічні умови
За фізико-географічним районуванням дана територія належить до району Могилівського Придністров’я, Придністровсько-Подільської лісостепової області, Дністровсько-Дніпровської, Лісостепової провінції лісостепової зони.
Рельєф даної місцевості розчленований зі значними перепадами висот. Глибина врізу річкових долин складає 160-200 метрів. Густота яружно-балкової мережі — 1-1,25 км/км². Ґрунтовий покрив складають сірі лісові ґрунти та чорноземи опідзолені. Через інтенсивні процеси ерозії ґрунти місцями змиті, на денну поверхню виходять девонські пісковики, силурійські сланці та третинні вапняки.
Клімат території помірно континентальний. Літо довге не жарке, зима коротка і тепла, нестійким сніговим покривом. Пересічна температура січня становить -6°С, липня +20,5°С. Безморозний період триває 250-260 днів на рік. Кількість опадів — 525 мм.
Рослинність
Тут виявлено як лісову, так і лучно-степову рослинність. Предаствники чагарникових угруповань: вишня степова (Cerasus fruticosa), мигдаль степовий (Amygdalus nana), терен (Prunus spinosa), таволга середня (Spiraea media).
Значні площі займають угруповання лучностепової рослинності з домінуванням бородача (Bothriochloa ischaemum), пирію (Elytrigia intermedia), костриці валійської (Festuca valesiaca), та червоної (Festuca rubra). У рослинному покриві присутні типові степові елементи: маренка (Asperula cynanchica), деревій щетинистий (Achillea setacea), самосил гайовий (Teucrium chamaedrys), любочки шафранові (Leontodon hispidus), перстач пісковий (Potentilla arenaria), гвоздика (Dianthus membranaceus), чистець (Stachys germanica), шавлія дібровна (Salvia nemorosa), бедринець ломикаменевий (Pimpinella saxifraga), астрагал еспарцетний (Astragalus onobrychis), тим'ян (Thymus dimorphus). Виявлено місцезнаходження ендеміка підмаренника дністровського (Galium tyraicum).
Внаслідок антропогенного впливу на території заказника відзначається поширення синантропних рослин: цикорій дикий (Cichorium intybus), пирій середній (Elytrigia intermedia), різак веховий(Falcaria vulgaris), щебрушка польова (Acinos arvensis), головатень круглоголовий (Echinops sphaerocephalus), берізка польова (Convolvulus arvensis), будяк акантовидний (Carduus acanthoides) та мезофітизація травостою.
Тваринний світ
- Клас земноводні: червоночерева джерелянка (Bombina bombina), землянка звичайна (Pelobates fuscus), ропуха звичайна (Bufo bufo), жаба трав'яна (Rana temporaria);
- Клас плазуни: ящірка прудка (Lacerta agilis), ящірка зелена (Lacerta viridis), вуж звичайний (Natrix natrix);
- Клас птахи: лелека білий (Ciconia ciconia), лунь очеретяний (Circus aeruginosus), яструб великий(Accipiter gentilis), яструб малий (Accipiter nisus), канюк звичайний (Buteo buteo), боривітер звичайний (Falco tinnunculus), перепілка (Coturnix coturnix), припутень (Columba palumbus), горлиця звичайна (Streptopelia turtur), зозуля (Cuculus canorus), сова вухата (Asio otus), дрімлюга (Caprimulgus europaeus), серпокрилець чорний (Apus apus), бджолоїдка (Merops apiaster), одуд (Upupa epops), крутиголовка (Jynx torquilla), дятел звичайний (Dendrocopos major), ластівка сільська (Delichon urbica), посмітюха (Galerida cristata), жайворонок польовий (Alauda arvensis) та лісовий (Lullula arborea), плиска жовта (Motacilla flava) та біла (M. alba), сорокопуд терновий (Lanius collurio) та чорнолобий (L. minor), вивільга (Oriolus oriolus), шпак звичайний (Sturnus vulgaris), сойка (Garrulus glandarius), сорока (Pica pica), грак (Corvus frugilegus), крук (Corvus corax), очеретянка лучна (Acrocephalus schoenobaenus), кропив'янка сіра (Sylvia communis), вівчарик-ковалик (Phylloscopus collybita), трав'янка лучна (Saxicola rubetra) та чорноголова (S. torquata), кам'янка звичайна (Oenanthe oenanthe), вільшанка (Erithacus rubecula), соловейко східний (Luscinia luscinia), дрізд чорний (Turdus merula) та співочий (T. philomelos), гаїчка болотяна (Parus palustris), синиця блакитна (Parus caeruleus) та велика (P. major), повзик (Sitta europaea), горобець хатній (Passer domesticus) та польовий (P. montanus), зяблик (Fringilla coelebs), зеленяк (Chloris chloris), чиж (Spinus spinus), щиглик (Carduelis carduelis), коноплянка (Acanthis cannabina), костогриз (Coccothraustes coccothraustes), просянка (Emberiza calandra), вівсянка звичайна (Emberiza citrinella);
- Клас ссавці: їжак європейський (Erinaceus europaeus), кріт європейський (Talpa europaea), заєць сірий (Lepus europaeus), мишак лісовий (Apodemus sylvaticus), миша польова (Apodemus agrarius), нориця руда (Clethrionomys glareolus), лисиця звичайна (Vulpes vulpes), (Mustela nivalis).
Завданням заказника є збереження ландшафтного комплексу у каньйоні р. Жван. Територія має рекреаційне, естетичне, освітньо-виховне, водорегулююче значення. Долина р. Жван із добре збереженою природною екосистемою відіграє важливу роль у підтриманні екологічного балансу та формуванні екомережі району та області.
Джерела
- Наукове обґрунтування необхідності створення заказника. Автор: Кандидат Біологічних наук, доцент кафедри біології Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського О.А. Матвійчук.
- Науковий звіт «Розробка місцевих схем екологічної мережі Мурованокуриловецького та Жмеринського районів». Вінницький державний педагогічний університет ім. М.Коцюбинського. Науковий керівник — доцент, к.геогр.н. Ю. В. Яцентюк. Вінниця, 2013.
- Повний науковий звіт про науково-дослідну роботу «Створення кадастру рідкісних рослин області та виділення на його основі природних ядер екомережі». Інститут ботаніки ім. Холодного НАН України. Науковий керівник с.н.с. відділу систематики та флористики судинних рослин, к.б.н. М. М. Федорончук. Київ-2005.
- 10.04.2019 Нові заказники на Вінниччині. YouTube. Суспільне Вінниця. 10 квітня 2019. Процитовано 30 травня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Glibo ka Doli na botanichnij zakaznik miscevogo znachennya v Ukrayini Botanichnij zakaznik miscevogo znachennya Gliboka Dolina 48 41 38 pn sh 27 29 20 sh d 48 69400000002777773 pn sh 27 48900000002777944 sh d 48 69400000002777773 27 48900000002777944 Koordinati 48 41 38 pn sh 27 29 20 sh d 48 69400000002777773 pn sh 27 48900000002777944 sh d 48 69400000002777773 27 48900000002777944Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Vinnicka oblast Murovanokuriloveckij rajonNajblizhche mistosmt Murovani KurilivciPlosha139 5 gaZasnovano2019 r OperatorVerbovecka silska radaGliboka dolina zakaznik Vinnicka oblast Gliboka dolina u VikishovishiOpisRoztashovanij u dolini richki Zhvan pritoki Dnistra mizh selami Vinogradne Volodimirivka ta smt Murovani Kurilivci Vinnickoyi oblasti Ogoloshenij vidpovidno do Rishennya 37 sesiyi 7 sklikannya Vinnickoyi oblasnoyi radi vid 05 03 2019 roku 813 Ohoronyayetsya dobre zberezhena dilyanka luchno stepovoyi ta chagarnikovoyi roslinnosti Teritoriya ohoplyuye shilovu miscevist kanjonopodibnoyi dolini richki Zhvan Tut bagato balok yariv borozen ta promoyin Na dnishi odniyeyi balki z dzherela vitikaye strumok prava pritoka Zhvanu Geografichni umoviZa fiziko geografichnim rajonuvannyam dana teritoriya nalezhit do rajonu Mogilivskogo Pridnistrov ya Pridnistrovsko Podilskoyi lisostepovoyi oblasti Dnistrovsko Dniprovskoyi Lisostepovoyi provinciyi lisostepovoyi zoni Relyef danoyi miscevosti rozchlenovanij zi znachnimi perepadami visot Glibina vrizu richkovih dolin skladaye 160 200 metriv Gustota yaruzhno balkovoyi merezhi 1 1 25 km km Gruntovij pokriv skladayut siri lisovi grunti ta chornozemi opidzoleni Cherez intensivni procesi eroziyi grunti miscyami zmiti na dennu poverhnyu vihodyat devonski piskoviki silurijski slanci ta tretinni vapnyaki Klimat teritoriyi pomirno kontinentalnij Lito dovge ne zharke zima korotka i tepla nestijkim snigovim pokrivom Peresichna temperatura sichnya stanovit 6 S lipnya 20 5 S Bezmoroznij period trivaye 250 260 dniv na rik Kilkist opadiv 525 mm RoslinnistTut viyavleno yak lisovu tak i luchno stepovu roslinnist Predastvniki chagarnikovih ugrupovan vishnya stepova Cerasus fruticosa migdal stepovij Amygdalus nana teren Prunus spinosa tavolga serednya Spiraea media Znachni ploshi zajmayut ugrupovannya luchnostepovoyi roslinnosti z dominuvannyam borodacha Bothriochloa ischaemum piriyu Elytrigia intermedia kostrici valijskoyi Festuca valesiaca ta chervonoyi Festuca rubra U roslinnomu pokrivi prisutni tipovi stepovi elementi marenka Asperula cynanchica derevij shetinistij Achillea setacea samosil gajovij Teucrium chamaedrys lyubochki shafranovi Leontodon hispidus perstach piskovij Potentilla arenaria gvozdika Dianthus membranaceus chistec Stachys germanica shavliya dibrovna Salvia nemorosa bedrinec lomikamenevij Pimpinella saxifraga astragal esparcetnij Astragalus onobrychis tim yan Thymus dimorphus Viyavleno misceznahodzhennya endemika pidmarennika dnistrovskogo Galium tyraicum Vnaslidok antropogennogo vplivu na teritoriyi zakaznika vidznachayetsya poshirennya sinantropnih roslin cikorij dikij Cichorium intybus pirij serednij Elytrigia intermedia rizak vehovij Falcaria vulgaris shebrushka polova Acinos arvensis golovaten kruglogolovij Echinops sphaerocephalus berizka polova Convolvulus arvensis budyak akantovidnij Carduus acanthoides ta mezofitizaciya travostoyu Tvarinnij svitKlas zemnovodni chervonochereva dzherelyanka Bombina bombina zemlyanka zvichajna Pelobates fuscus ropuha zvichajna Bufo bufo zhaba trav yana Rana temporaria Klas plazuni yashirka prudka Lacerta agilis yashirka zelena Lacerta viridis vuzh zvichajnij Natrix natrix Klas ptahi leleka bilij Ciconia ciconia lun ocheretyanij Circus aeruginosus yastrub velikij Accipiter gentilis yastrub malij Accipiter nisus kanyuk zvichajnij Buteo buteo boriviter zvichajnij Falco tinnunculus perepilka Coturnix coturnix priputen Columba palumbus gorlicya zvichajna Streptopelia turtur zozulya Cuculus canorus sova vuhata Asio otus drimlyuga Caprimulgus europaeus serpokrilec chornij Apus apus bdzholoyidka Merops apiaster odud Upupa epops krutigolovka Jynx torquilla dyatel zvichajnij Dendrocopos major lastivka silska Delichon urbica posmityuha Galerida cristata zhajvoronok polovij Alauda arvensis ta lisovij Lullula arborea pliska zhovta Motacilla flava ta bila M alba sorokopud ternovij Lanius collurio ta chornolobij L minor vivilga Oriolus oriolus shpak zvichajnij Sturnus vulgaris sojka Garrulus glandarius soroka Pica pica grak Corvus frugilegus kruk Corvus corax ocheretyanka luchna Acrocephalus schoenobaenus kropiv yanka sira Sylvia communis vivcharik kovalik Phylloscopus collybita trav yanka luchna Saxicola rubetra ta chornogolova S torquata kam yanka zvichajna Oenanthe oenanthe vilshanka Erithacus rubecula solovejko shidnij Luscinia luscinia drizd chornij Turdus merula ta spivochij T philomelos gayichka bolotyana Parus palustris sinicya blakitna Parus caeruleus ta velika P major povzik Sitta europaea gorobec hatnij Passer domesticus ta polovij P montanus zyablik Fringilla coelebs zelenyak Chloris chloris chizh Spinus spinus shiglik Carduelis carduelis konoplyanka Acanthis cannabina kostogriz Coccothraustes coccothraustes prosyanka Emberiza calandra vivsyanka zvichajna Emberiza citrinella Klas ssavci yizhak yevropejskij Erinaceus europaeus krit yevropejskij Talpa europaea zayec sirij Lepus europaeus mishak lisovij Apodemus sylvaticus misha polova Apodemus agrarius noricya ruda Clethrionomys glareolus lisicya zvichajna Vulpes vulpes Mustela nivalis Zavdannyam zakaznika ye zberezhennya landshaftnogo kompleksu u kanjoni r Zhvan Teritoriya maye rekreacijne estetichne osvitno vihovne vodoregulyuyuche znachennya Dolina r Zhvan iz dobre zberezhenoyu prirodnoyu ekosistemoyu vidigraye vazhlivu rol u pidtrimanni ekologichnogo balansu ta formuvanni ekomerezhi rajonu ta oblasti DzherelaNaukove obgruntuvannya neobhidnosti stvorennya zakaznika Avtor Kandidat Biologichnih nauk docent kafedri biologiyi Vinnickogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu im M Kocyubinskogo O A Matvijchuk Naukovij zvit Rozrobka miscevih shem ekologichnoyi merezhi Murovanokuriloveckogo ta Zhmerinskogo rajoniv Vinnickij derzhavnij pedagogichnij universitet im M Kocyubinskogo Naukovij kerivnik docent k geogr n Yu V Yacentyuk Vinnicya 2013 Povnij naukovij zvit pro naukovo doslidnu robotu Stvorennya kadastru ridkisnih roslin oblasti ta vidilennya na jogo osnovi prirodnih yader ekomerezhi Institut botaniki im Holodnogo NAN Ukrayini Naukovij kerivnik s n s viddilu sistematiki ta floristiki sudinnih roslin k b n M M Fedoronchuk Kiyiv 2005 10 04 2019 Novi zakazniki na Vinnichchini YouTube Suspilne Vinnicya 10 kvitnya 2019 Procitovano 30 travnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya