Аделаїда Казимирівна Герцик | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Аделаида Казимировна Герцык | ||||
фото 1902 року | ||||
Ім'я при народженні | Аделаїда Казимирівна Лубни-Герцик | |||
Псевдонім | V. Syrin | |||
Народилася | 16 лютого 1874 Александров, Владимирська губернія, Російська імперія | |||
Померла | 25 червня 1925 (51 рік) Судак, Кримська АРСР | |||
Поховання | Судак | |||
Громадянство | Російська імперія→ СРСР | |||
Діяльність | письменниця, поетеса, перекладачка | |||
Мова творів | російська, польська, італійська | |||
Роки активності | 1899-1925 | |||
Напрямок | символізм | |||
Magnum opus | цикл віршів «Підвальні», «Підвальні нариси» | |||
Батько | Q117314868? | |||
Мати | Q117314784? | |||
Родичі | Лагоріо Лев Феліксович | |||
Брати, сестри | Герцик Євгенія Казимирівна | |||
У шлюбі з | Q84722634? | |||
Діти | d | |||
| ||||
Аделаїда Казими́рівна Ге́рцик (*16 лютого 1874 — †25 червня 1925) — поетеса Срібної доби російської поезії, прозаїк і перекладачка, авторка «Підвальних нарисів» про червоний терор в Криму, сестра Євгенії Герцик.
Біографія
Аделаїда Казимирівна Лубни-Герцик (у шлюбі — Жуковська) народилася 16 лютого 1874 року в місті Александров Владимирської губернії. Батько — Казимир Антонович Лубни-Герцик (1843 — 1906) — інженер-шляховик, походив із зросійщених польських дворян. Рано втратила матір. Росла з сестрою Євгенією (*1878 — †1944), яка згодом написала мемуари про життя родини. Мала також молодшого брата Володимира (*1885–†1976).
Батько з дітьми часто переїжджав: крім Александрова, жили у Севастополі та Юр'єв-Польському. З 1898 року — у Москві та Судаку, де купили будинок.
Росла замкнутою, вдумливою дитиною, схильною до самоаналізу, створювала в уяві власний фантастичний світ.
Отримала спочатку домашню, потім — гімназійну освіту. Вільно володіла німецькою, французькою, італійською та польською мовами. Побувала у Західній Європі: Швейцарії, Франції, Німеччині.
До поезії заохотив домашній учитель , який сам писав вірші.
У 1899 році в журналі «Русское багатство» опублікувала есе про Джона Раскіна «Релігія краси». Через три роки — вийшов переклад книги Раскіна «Прогулянки по Флоренції. Нотатки про християнське мистецтво». Займалася також перекладами філософських книг Ніцше.
З 1905 року співпрацювала як автор рецензій в журналом символістів під псевдонімом Сірін.
У 1907 року опублікувавла два цикли віршів: «Золотий ключ» і «Сонети».
У 1908 році — вийшла заміж за вченого, перекладача, видавця філософської літератури . У московській квартирі подружжя бував Микола Бердяєв, Дмитро Мережковський, Андрій Бєлий, Федір Сологуб, Олександр Блок та багато інших.
У 1909 році, у Вюрцбурзі, народила сина Данила (†1938).
У 1910 році — видала єдину прижиттєву збірку «Вірші» (рос. «Стихотворения») на 106-ти сторінках. Тоді ж — познайомилася і подружилася з Мариною Цвєтаєвою. Ініціатором їхнього знайомства був Максиміліан Волошин, який перед зустріччю сказав Цвєтаєвій таке: «Ця жінка — глуха, некрасива, літня, чарівна. Любить мої вірші, чекає мене до себе». Натомість Цвєтаєва після знайомства сказала таке: «Прийшла — побачила тільки чарівну. Подружилися пристрасно».
Втрата слуху, за однією версією, — вроджена недуга Аделаїди, за іншою — наслідок нещасливого захоплення немолодим та одруженим , відомим юристом, чия трагічна смерть в Дрездені у 1903 році стала для Аделаїди (яка поспішала до вмираючого, але так і не застала його в живих) потрясінням, що і викликало втрату слуху.
У 1913 році — народила другого сина Микиту (†1995).
У січні 1921 року подружжя Жуковських заарештували. Його — за «участь в антирадянській змові», її — як дружину представника «колишніх». У в'язниці-підвалі її тримали з 6 по 21 січня. Через три тижні — подружжя звільнили. Зокрема, Аделаїду на волю випустив молодий слідчий, любитель поезії. Він дізнався, що у в'язниці-підвалі вона написала цикл віршів «Підвальні», змусив її їх записати і додати напис, що вірші присвячені йому. Після цього — відпустив додому.
Побачене і пережите за дні ув'язнення — описала також в своїх «Підвальних нарисах». Зокрема, перший з п'яти нарисів, що має назву «Todesreif» (з німецької — «Готовий до смерті»), присвятила «Графу К.» — розстріляному чекістами графу Ростиславу Капністу.
Після арешту — Жуковські голодували. Ось як описували цей період життя Аделаїди її сучасники:
«За терором настав голод. А.Г. (Аделаїда Герцик), з опухлим, мертво-сірим обличчям, бродила по знайомих і незнайомих домівках «ситих» і вимолювала дітям хоч би кухонних помиїв. З картопляного лушпиння готувала вона «котлети», з кавової гущі і старих запліснявілих виноградних вичавок пекла «коржі». Варила «супи» з виноградної лози, з необробленої шкіри «посталів» (татарські сандалі). Раділа, коли з Феодосії привезли шматок макухи — її жували і вважали «смачною»... І найстрашніше — у А.Г. голодували діти. Особливо важко переносив голод старший хлопчик. Він іноді ночами, не маючи сили спати, вибігав на подвір'я, в зимовий холод, і там «вив»...». Оригінальний текст (рос.)«За террором наступил голод. А.Г., с опухшим, мертвенно-серым лицом, бродила по знакомым и незнакомым домам «сытых» и вымаливала детям хоть бы кухонных отбросов. Из картофельной шелухи готовила она «котлеты», из кофейной гущи и старых заплесневелых виноградных выжимок пекла «лепешки». Варила «супы» из виноградной лозы, из необделанной кожи «посталов» (татарские сандалии). Радовалась, когда из Феодосии привезли кусок жмыхов — их жевали и находили «вкусными»... И самое страшное — у А.Г. голодали дети. Особенно трудно переносил голод старший мальчик. Он иногда по ночам, не будучи в силах спать, выбегал на двор, в зимний холод, и там «выл»...».
Згодом — з чоловіком і двома синами — переїхала до Сімферополя. Жуковський влаштувався до Таврійського університету, у якому викладав його московський друг — отець Сергій (Сергій Булгаков).
Померла 25 червня 1925 року у Судаку. Похована на місцевому кладовищі. Могила не збереглася.
Творчість
Для ранніх віршів характерний стан духовного пошуку і самотності. Вірші насичені релігійно-філософською символікою, але за формою — близькі до фольклору. Дійсність міфологізується, наповнюється знаками і символами. Витончений світ ліричної героїні, співучість поезії відзначали Бальмонт, Волошин, Брюсов, Іванов. Кращі вірші раннього періоду увійшли в єдину збірку «Вірші» (рос. «Стихотворения»).
Для періоду 1910-1917 років характерні спроби досягти єдності з буттям через естетичний пафос. Водночас, лірика стає більш предметною. Виникає тема поезії як служіння Творцю.
Дореволюційна проза — нариси, присвячені становленню особистості дитини, есе про літераторів — автобіографічна і глибоко психологічна («Зі світу дитячих ігор», «Про те, чого не було» та інші).
Останній період — Жовтневий переворот і Громадянська війна — найважливіший для внутрішнього розвитку та для поезії Аделаїди Герцик. У цей час вона створила найкращі свої вірші.
Родина
Мала молодшу сестру Євгенію (*1878 — †1944), яка теж стала поетесою, та молодшого брата Володимира (*1885 — †1976).
У 1909 році, у Вюрцбурзі, народила сина Данила (†1938). У 1913 році — народився другий син — Микита (†1995). Данила арештували за доносом в 26-річному віці. Загинув у 1938 році у більшовицьких катівнях. Встиг написати «Думки про дитинство та немовляцтво» (рос. «Мысли о детстве и младенчестве») (опубліковані у 1997 році у шостому номері журналу «Новый мир»), у яких описав своє дитинство.
Онука — Тетяна Микитівна Жуковська, співробітниця , авторка статей і укладачка книжок про своїх бабусь-письменниць — сестер Герцик (Аделаїду та Євгенію).
Бібліографія
- «Что-то глубоко-певучее слышится…» // Новое слово. — 1897. — № 10.
- Религия красоты (есе про Джона Раскіна) // Русское богатство. — 1899. — № 1. — С. 30–44.
- Дети в произведениях Ибсена (есе) // Русская школа. — 1900. — № 9.
- Живое слово и клише (есе) // Русская Мысль. — 1902. — Кн. IX. — С. 60–70.
- Из воспоминаний о П. А. Стрепетовой // Исторический вестник. — 1904. — Т. XCVI. — С. 517–563.
- Из мира детских игр (есе) // Русская школа. — 1906. — № 3. — С. 31–45.
- Цветник Ор. Кошница первая. — СПб., Оры, 1907. — С. 185–201.
- Стихотворения. Сборник. — СПб., 1910. — 106 с.
- О том, чего не было (есе) // Русская мысль. — 1911. — Кн. V. — С. 130–146.
- «И пошли они по разным дорогам…» // Русская мысль. — 1912. — № 6.
- Мои романы (есе) // Северные записки. — 1913. — № 2. — С. 77–89; № 4. — С. 47–53.
- Из детского мира (есе) // Северные записки. — 1915. — № 2. — С. 6–14.
- Мои блуждания (есе) // Северные записки. — 1915. — № 10. — С. 52–68; № 11-12. — С. 21–39.
- История одной дружбы (переклад листів Беттіни Брентано до ) // Северные записки. — 1915. — № 2. — С. 110–128.
- «Учителя», «Дом», «Светильник», «Разлука» // Северные записки. — 1915. — № 3.
- Неразумная (есе) // Северные записки. — 1916. — № 11. — С. 5–27.
- Верхарн (есе) // Северные записки. — 1916. — № 12. — С. 61–66.
- «Нас заточили в каменный склеп…», «В этот судный день, в этот смертный час…», «Ночь ползет, тая во мраке страшный лик…», «Я заточил тебя в темнице…» // Возрождение (Берлин). — 1924. — № 125.
- «Какая радость снять оковы…», «Дети», «С утра стою перед плитой…», «Если это старость — я благословляю…» // Возрождение. — 1925. — № 111.
- «Дают нам книги холодные, мудрые…» // Современные записки (Париж). — 1925. — XXVI.
- Подвальные очерки // Перезвоны (Рига). — 1926. — № 25, 26, 27.
- «Жарок был цвет души…» [Очерк и стихотворения] // Наше наследие. — 1991. — № 3.
- Стихи и проза: В 2 томах / Сост., предисл., коммент. Т. Н. Жуковской. — М.: Возвращение, 1992.
- Sub rosa. Женская лирика Серебряного века. Аделаида Герцык. София Парнок. Поликсена Соловьева. Черубина де Габриак. М.: Эллис Лак, 1999.
- Сестры Герцык. Письма / Составление и комментарий Т. Н. Жуковской. — СПб.: ИНАПРЕСС; М.: Дом-музей Марины Цветаевой, 2002. — 760 с.
- Аделаида Герцык // Лирика русских поэтесс. — Минск: Харвест, 2004.
- Из круга женского / Подг. текста, коммент., вступ. статья Т. Н. Жуковской. — М.: Аграф. — 2004. — 560 с. — ISBN: 5778402333
- Стихи Сугдейские. Подвальные очерки. — М.: Дом-музей Марины Цветаевой, 2010. — 202 с. — ISBN: 978-5-93015-107-7
Примітки
- Герцык Аделаида. Из круга женского / Подг. текста, коммент., вступ. статья Т. Н. Жуковской. — М.: Аграф. — 2004.
- Любомудров А. М. Герцык Аделаида Казимировна [ 27 березня 2022 у Wayback Machine.] // Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги. Биобиблиографический словарь. — М., 2005. — Том 1. — С. 471.
- Герцык Аделаида Казимировна [ 4 липня 2020 у Wayback Machine.] // Сухоруков В. Н. Биографический словарь Крыма. Книга первая. — Симферополь: Бизнес-Информ, 2011. — 528 с. — — С. 275.
- Риц Герман. Аделаида Герцык — поэтесса меж временем и вечностью // Герцык Аделаида. Из круга женского / Подг. текста, коммент., вступ. статья Т. Н. Жуковской. — М.: Аграф. — 2004. — С. 5-30.
- Todesreif[недоступне посилання] // Герцык Аделаида. Стихи Сугдейские. Подвальные очерки. — М.: Дом-музей Марины Цветаевой, 2010. — С. 136-152. — ISBN: 978-5-93015-107-7
- Зайцев Борис. Светлый путь // Герцык Аделаида. Из круга женского / Подг. текста, коммент., вступ. статья Т. Н. Жуковской. — М.: Аграф. — 2004. — С. 521.
- Любомудров А. М. Герцык Аделаида Казимировна [ 27 березня 2022 у Wayback Machine.] // Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги. Биобиблиографический словарь. — М., 2005. — Том 1. — С. 472.
- Эдельштейн Михаил. Серебряный век: женский взгляд (Рецензия на книгу «Сестры Герцык: Письма») [ 31 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Новый мир. — 2003. — N 6. — С. 193-196.
Джерела
- Герцык Аделаида Казимировна [ 4 липня 2020 у Wayback Machine.] // Сухоруков В. Н. Биографический словарь Крыма. Книга первая. — Симферополь: Бизнес-Информ, 2011. — 528 с. — — С. 275.
- Лубны-Герцык Аделаида Казимировна // Сухоруков В. Н. Крым в лицах и биографиях. — Симферополь: Атлас-Компакт, 2007. — С. 88-90.
- Любомудров А. М. Герцык Аделаида Казимировна [ 27 березня 2022 у Wayback Machine.] // Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги. Биобиблиографический словарь. — М., 2005. — Том 1. — С. 471-472.
- Предисловие // Герцык Е. К. Воспоминания. [ 12 листопада 2011 у Wayback Machine.] — Paris: YMCA-Press, 1973. — С. 5-6.
- Риц Герман. Аделаида Герцык — поэтесса меж временем и вечностью // Герцык Аделаида. Из круга женского / Подг. текста, коммент., вступ. статья Т. Н. Жуковской. — М.: Аграф. — 2004. — С. 5-30.
- Эдельштейн Михаил. Серебряный век: женский взгляд (Рецензия на книгу «Сестры Герцык: Письма») [ 31 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Новый мир. — 2003. — N 6. — С. 193-196.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gercik Primitki Adelayida Kazimirivna Gercikros Adelaida Kazimirovna Gercykfoto 1902 rokuIm ya pri narodzhenniAdelayida Kazimirivna Lubni GercikPsevdonimV SyrinNarodilasya16 lyutogo 1874 1874 02 16 Aleksandrov Vladimirska guberniya Rosijska imperiyaPomerla25 chervnya 1925 1925 06 25 51 rik Sudak Krimska ARSRPohovannyaSudakGromadyanstvoRosijska imperiya SRSRDiyalnistpismennicya poetesa perekladachkaMova tvorivrosijska polska italijskaRoki aktivnosti1899 1925NapryamoksimvolizmMagnum opuscikl virshiv Pidvalni Pidvalni narisi BatkoQ117314868 MatiQ117314784 RodichiLagorio Lev FeliksovichBrati sestriGercik Yevgeniya KazimirivnaU shlyubi zQ84722634 Ditid Adelayida Kazimi rivna Ge rcik 16 lyutogo 1874 18740216 25 chervnya 1925 poetesa Sribnoyi dobi rosijskoyi poeziyi prozayik i perekladachka avtorka Pidvalnih narisiv pro chervonij teror v Krimu sestra Yevgeniyi Gercik BiografiyaAdelayida Kazimirivna Lubni Gercik u shlyubi Zhukovska narodilasya 16 lyutogo 1874 roku v misti Aleksandrov Vladimirskoyi guberniyi Batko Kazimir Antonovich Lubni Gercik 1843 1906 inzhener shlyahovik pohodiv iz zrosijshenih polskih dvoryan Rano vtratila matir Rosla z sestroyu Yevgeniyeyu 1878 1944 yaka zgodom napisala memuari pro zhittya rodini Mala takozh molodshogo brata Volodimira 1885 1976 Batko z ditmi chasto pereyizhdzhav krim Aleksandrova zhili u Sevastopoli ta Yur yev Polskomu Z 1898 roku u Moskvi ta Sudaku de kupili budinok Rosla zamknutoyu vdumlivoyu ditinoyu shilnoyu do samoanalizu stvoryuvala v uyavi vlasnij fantastichnij svit Otrimala spochatku domashnyu potim gimnazijnu osvitu Vilno volodila nimeckoyu francuzkoyu italijskoyu ta polskoyu movami Pobuvala u Zahidnij Yevropi Shvejcariyi Franciyi Nimechchini Do poeziyi zaohotiv domashnij uchitel yakij sam pisav virshi U 1899 roci v zhurnali Russkoe bagatstvo opublikuvala ese pro Dzhona Raskina Religiya krasi Cherez tri roki vijshov pereklad knigi Raskina Progulyanki po Florenciyi Notatki pro hristiyanske mistectvo Zajmalasya takozh perekladami filosofskih knig Nicshe Z 1905 roku spivpracyuvala yak avtor recenzij v zhurnalom simvolistiv pid psevdonimom Sirin U 1907 roku opublikuvavla dva cikli virshiv Zolotij klyuch i Soneti Zliva napravo cholovik Adelayidi sama Adelayida ta yiyi sestra Yevgeniya 1909 U 1908 roci vijshla zamizh za vchenogo perekladacha vidavcya filosofskoyi literaturi U moskovskij kvartiri podruzhzhya buvav Mikola Berdyayev Dmitro Merezhkovskij Andrij Byelij Fedir Sologub Oleksandr Blok ta bagato inshih U 1909 roci u Vyurcburzi narodila sina Danila 1938 U 1910 roci vidala yedinu prizhittyevu zbirku Virshi ros Stihotvoreniya na 106 ti storinkah Todi zh poznajomilasya i podruzhilasya z Marinoyu Cvyetayevoyu Iniciatorom yihnogo znajomstva buv Maksimilian Voloshin yakij pered zustrichchyu skazav Cvyetayevij take Cya zhinka gluha nekrasiva litnya charivna Lyubit moyi virshi chekaye mene do sebe Natomist Cvyetayeva pislya znajomstva skazala take Prijshla pobachila tilki charivnu Podruzhilisya pristrasno Vtrata sluhu za odniyeyu versiyeyu vrodzhena neduga Adelayidi za inshoyu naslidok neshaslivogo zahoplennya nemolodim ta odruzhenim vidomim yuristom chiya tragichna smert v Drezdeni u 1903 roci stala dlya Adelayidi yaka pospishala do vmirayuchogo ale tak i ne zastala jogo v zhivih potryasinnyam sho i viklikalo vtratu sluhu U 1913 roci narodila drugogo sina Mikitu 1995 U sichni 1921 roku podruzhzhya Zhukovskih zaareshtuvali Jogo za uchast v antiradyanskij zmovi yiyi yak druzhinu predstavnika kolishnih U v yaznici pidvali yiyi trimali z 6 po 21 sichnya Cherez tri tizhni podruzhzhya zvilnili Zokrema Adelayidu na volyu vipustiv molodij slidchij lyubitel poeziyi Vin diznavsya sho u v yaznici pidvali vona napisala cikl virshiv Pidvalni zmusiv yiyi yih zapisati i dodati napis sho virshi prisvyacheni jomu Pislya cogo vidpustiv dodomu Pobachene i perezhite za dni uv yaznennya opisala takozh v svoyih Pidvalnih narisah Zokrema pershij z p yati narisiv sho maye nazvu Todesreif z nimeckoyi Gotovij do smerti prisvyatila Grafu K rozstrilyanomu chekistami grafu Rostislavu Kapnistu Pislya areshtu Zhukovski goloduvali Os yak opisuvali cej period zhittya Adelayidi yiyi suchasniki Za terorom nastav golod A G Adelayida Gercik z opuhlim mertvo sirim oblichchyam brodila po znajomih i neznajomih domivkah sitih i vimolyuvala dityam hoch bi kuhonnih pomiyiv Z kartoplyanogo lushpinnya gotuvala vona kotleti z kavovoyi gushi i starih zaplisnyavilih vinogradnih vichavok pekla korzhi Varila supi z vinogradnoyi lozi z neobroblenoyi shkiri postaliv tatarski sandali Radila koli z Feodosiyi privezli shmatok makuhi yiyi zhuvali i vvazhali smachnoyu I najstrashnishe u A G goloduvali diti Osoblivo vazhko perenosiv golod starshij hlopchik Vin inodi nochami ne mayuchi sili spati vibigav na podvir ya v zimovij holod i tam viv Originalnij tekst ros Za terrorom nastupil golod A G s opuhshim mertvenno serym licom brodila po znakomym i neznakomym domam sytyh i vymalivala detyam hot by kuhonnyh otbrosov Iz kartofelnoj sheluhi gotovila ona kotlety iz kofejnoj gushi i staryh zaplesnevelyh vinogradnyh vyzhimok pekla lepeshki Varila supy iz vinogradnoj lozy iz neobdelannoj kozhi postalov tatarskie sandalii Radovalas kogda iz Feodosii privezli kusok zhmyhov ih zhevali i nahodili vkusnymi I samoe strashnoe u A G golodali deti Osobenno trudno perenosil golod starshij malchik On inogda po nocham ne buduchi v silah spat vybegal na dvor v zimnij holod i tam vyl Zgodom z cholovikom i dvoma sinami pereyihala do Simferopolya Zhukovskij vlashtuvavsya do Tavrijskogo universitetu u yakomu vikladav jogo moskovskij drug otec Sergij Sergij Bulgakov Pomerla 25 chervnya 1925 roku u Sudaku Pohovana na miscevomu kladovishi Mogila ne zbereglasya TvorchistDlya rannih virshiv harakternij stan duhovnogo poshuku i samotnosti Virshi nasicheni religijno filosofskoyu simvolikoyu ale za formoyu blizki do folkloru Dijsnist mifologizuyetsya napovnyuyetsya znakami i simvolami Vitonchenij svit lirichnoyi geroyini spivuchist poeziyi vidznachali Balmont Voloshin Bryusov Ivanov Krashi virshi rannogo periodu uvijshli v yedinu zbirku Virshi ros Stihotvoreniya Dlya periodu 1910 1917 rokiv harakterni sprobi dosyagti yednosti z buttyam cherez estetichnij pafos Vodnochas lirika staye bilsh predmetnoyu Vinikaye tema poeziyi yak sluzhinnya Tvorcyu Dorevolyucijna proza narisi prisvyacheni stanovlennyu osobistosti ditini ese pro literatoriv avtobiografichna i gliboko psihologichna Zi svitu dityachih igor Pro te chogo ne bulo ta inshi Ostannij period Zhovtnevij perevorot i Gromadyanska vijna najvazhlivishij dlya vnutrishnogo rozvitku ta dlya poeziyi Adelayidi Gercik U cej chas vona stvorila najkrashi svoyi virshi RodinaMala molodshu sestru Yevgeniyu 1878 1944 yaka tezh stala poetesoyu ta molodshogo brata Volodimira 1885 1976 U 1909 roci u Vyurcburzi narodila sina Danila 1938 U 1913 roci narodivsya drugij sin Mikita 1995 Danila areshtuvali za donosom v 26 richnomu vici Zaginuv u 1938 roci u bilshovickih kativnyah Vstig napisati Dumki pro ditinstvo ta nemovlyactvo ros Mysli o detstve i mladenchestve opublikovani u 1997 roci u shostomu nomeri zhurnalu Novyj mir u yakih opisav svoye ditinstvo Onuka Tetyana Mikitivna Zhukovska spivrobitnicya avtorka statej i ukladachka knizhok pro svoyih babus pismennic sester Gercik Adelayidu ta Yevgeniyu Bibliografiya Chto to gluboko pevuchee slyshitsya Novoe slovo 1897 10 Religiya krasoty ese pro Dzhona Raskina Russkoe bogatstvo 1899 1 S 30 44 Deti v proizvedeniyah Ibsena ese Russkaya shkola 1900 9 Zhivoe slovo i klishe ese Russkaya Mysl 1902 Kn IX S 60 70 Iz vospominanij o P A Strepetovoj Istoricheskij vestnik 1904 T XCVI S 517 563 Iz mira detskih igr ese Russkaya shkola 1906 3 S 31 45 Cvetnik Or Koshnica pervaya SPb Ory 1907 S 185 201 Stihotvoreniya Sbornik SPb 1910 106 s O tom chego ne bylo ese Russkaya mysl 1911 Kn V S 130 146 I poshli oni po raznym dorogam Russkaya mysl 1912 6 Moi romany ese Severnye zapiski 1913 2 S 77 89 4 S 47 53 Iz detskogo mira ese Severnye zapiski 1915 2 S 6 14 Moi bluzhdaniya ese Severnye zapiski 1915 10 S 52 68 11 12 S 21 39 Istoriya odnoj druzhby pereklad listiv Bettini Brentano do Severnye zapiski 1915 2 S 110 128 Uchitelya Dom Svetilnik Razluka Severnye zapiski 1915 3 Nerazumnaya ese Severnye zapiski 1916 11 S 5 27 Verharn ese Severnye zapiski 1916 12 S 61 66 Nas zatochili v kamennyj sklep V etot sudnyj den v etot smertnyj chas Noch polzet taya vo mrake strashnyj lik Ya zatochil tebya v temnice Vozrozhdenie Berlin 1924 125 Kakaya radost snyat okovy Deti S utra stoyu pered plitoj Esli eto starost ya blagoslovlyayu Vozrozhdenie 1925 111 Dayut nam knigi holodnye mudrye Sovremennye zapiski Parizh 1925 XXVI Podvalnye ocherki Perezvony Riga 1926 25 26 27 Zharok byl cvet dushi Ocherk i stihotvoreniya Nashe nasledie 1991 3 Stihi i proza V 2 tomah Sost predisl komment T N Zhukovskoj M Vozvrashenie 1992 Sub rosa Zhenskaya lirika Serebryanogo veka Adelaida Gercyk Sofiya Parnok Poliksena Soloveva Cherubina de Gabriak M Ellis Lak 1999 Sestry Gercyk Pisma Sostavlenie i kommentarij T N Zhukovskoj SPb INAPRESS M Dom muzej Mariny Cvetaevoj 2002 760 s Adelaida Gercyk Lirika russkih poetess Minsk Harvest 2004 Iz kruga zhenskogo Podg teksta komment vstup statya T N Zhukovskoj M Agraf 2004 560 s ISBN 5778402333 Stihi Sugdejskie Podvalnye ocherki M Dom muzej Mariny Cvetaevoj 2010 202 s ISBN 978 5 93015 107 7PrimitkiGercyk Adelaida Iz kruga zhenskogo Podg teksta komment vstup statya T N Zhukovskoj M Agraf 2004 Lyubomudrov A M Gercyk Adelaida Kazimirovna 27 bereznya 2022 u Wayback Machine Russkaya literatura XX veka Prozaiki poety dramaturgi Biobibliograficheskij slovar M 2005 Tom 1 S 471 Gercyk Adelaida Kazimirovna 4 lipnya 2020 u Wayback Machine Suhorukov V N Biograficheskij slovar Kryma Kniga pervaya Simferopol Biznes Inform 2011 528 s ISBN 978 966 648 253 5 S 275 Ric German Adelaida Gercyk poetessa mezh vremenem i vechnostyu Gercyk Adelaida Iz kruga zhenskogo Podg teksta komment vstup statya T N Zhukovskoj M Agraf 2004 S 5 30 Todesreif nedostupne posilannya Gercyk Adelaida Stihi Sugdejskie Podvalnye ocherki M Dom muzej Mariny Cvetaevoj 2010 S 136 152 ISBN 978 5 93015 107 7 Zajcev Boris Svetlyj put Gercyk Adelaida Iz kruga zhenskogo Podg teksta komment vstup statya T N Zhukovskoj M Agraf 2004 S 521 Lyubomudrov A M Gercyk Adelaida Kazimirovna 27 bereznya 2022 u Wayback Machine Russkaya literatura XX veka Prozaiki poety dramaturgi Biobibliograficheskij slovar M 2005 Tom 1 S 472 Edelshtejn Mihail Serebryanyj vek zhenskij vzglyad Recenziya na knigu Sestry Gercyk Pisma 31 serpnya 2020 u Wayback Machine Novyj mir 2003 N 6 S 193 196 DzherelaGercyk Adelaida Kazimirovna 4 lipnya 2020 u Wayback Machine Suhorukov V N Biograficheskij slovar Kryma Kniga pervaya Simferopol Biznes Inform 2011 528 s ISBN 978 966 648 253 5 S 275 Lubny Gercyk Adelaida Kazimirovna Suhorukov V N Krym v licah i biografiyah Simferopol Atlas Kompakt 2007 S 88 90 Lyubomudrov A M Gercyk Adelaida Kazimirovna 27 bereznya 2022 u Wayback Machine Russkaya literatura XX veka Prozaiki poety dramaturgi Biobibliograficheskij slovar M 2005 Tom 1 S 471 472 Predislovie Gercyk E K Vospominaniya 12 listopada 2011 u Wayback Machine Paris YMCA Press 1973 S 5 6 Ric German Adelaida Gercyk poetessa mezh vremenem i vechnostyu Gercyk Adelaida Iz kruga zhenskogo Podg teksta komment vstup statya T N Zhukovskoj M Agraf 2004 S 5 30 Edelshtejn Mihail Serebryanyj vek zhenskij vzglyad Recenziya na knigu Sestry Gercyk Pisma 31 serpnya 2020 u Wayback Machine Novyj mir 2003 N 6 S 193 196 Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela