Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

box width Гераклітдав гр Ἡράκλειτος ὁ ἘφέσιοςЗахідна філософіяНародження 540 до н е Ефес Стародавня ГреціяСмерть 480 до

Геракліт Ефеський

Геракліт Ефеський

Геракліт
дав.-гр. Ἡράκλειτος ὁ Ἐφέσιος
Західна філософія
image
Народження~ 540 до н. е.
Ефес, Стародавня Греція
Смерть~ 480 до н. е. (близько 60 років)
Ефес, Стародавня Греція
набряк
Громадянство (підданство)Ефес
ПроживанняЕфес
Знання мов
  • давньогрецька мова[1]
    • Діяльність
  • письменник, фізик
    • Основні інтересиметафізика, епістемологія, етика, політика
    Значні ідеїлогос, течія, плин
    ВплинувПарменід, Платон, Арістотель, Гегель, Ніцше, Гайдеґґер, Вайтгед, Карл Поппер та інші
    Літературний напрямДосократики, антична філософія, західна філософія і Іонічна школа[d]
    Зазнав впливу
  • Гіппас Метапонтський і Ксенофан
    • Відомі студентиЕмпедокл
    Історичний періодАнтична філософія
    image Геракліт у Вікісховищі
    image  Висловлювання у Вікіцитатах

    Гераклі́т Ефе́ський (дав.-гр. Ἡράκλειτος ὁ Ἐφέσιος) — давньогрецький філософ-досократик. Єдиний відомий твір — «Про природу». Автор відомих виразів: «Усе плине, усе змінюється» та «Не можна двічі ввійти в одну і ту саму річку».

    За оцінкою Аристотеля, Геракліт — один із перших філософів природи, натурфілософ.

    Біографія

    Згідно Діогена Лаертського, Геракліт був у розквіті сил під час 69-ї Олімпіади. Звідси випливає, що народився він близько 540 року до н. е. Походив з Ефеса, був сином Блосона або Гераконта. За походженням був аристократом і вороже ставився до демократичної влади. Згідно Страбона, походив з царського роду Андрокла, представники якого за демократії зберігали привілегії та розпоряджалися церемоніями. Поступився владою своєму братові. Поводився епатажно й цинічно, заявляв, що всього навчився сам (іноді його вчителем згадується Ксенофан), критикував міфографів та філософів. При житті отримав численних послідовників свого філософського вчення. Його твори переводилися в поетичну форму, були відомі в Афінах, з Гераклітом листувався Дарій I.

    За переказами, останні роки життя провів самітником у горах. Захворівши на водянку, намагався вилікуватися, лежачи на осонні чи в гною, від чого й помер.

    Праці

    Гераклітові належить філософський прозовий твір «Про природу» (не плутати з однойменною працею Анаксімандра). Відомо, що його праця поділялася на три частини: «Про космос» (всесвіт), «Про державу», «Про бога». Виклад думок у цьому творі затемнений стилістичною загадковістю, його ідеї почасти приховані за метафорами і порівняннями, звідки й характеристика Геракліта як «темного». Проте мова Геракліта, на відміну від Анаксімена, проста й невимушена. Дослідники відзначають, що у Геракліта міфології більше, ніж у мілетських філософів.

    Філософія Геракліта

    Геракліт відомий песимістичним поглядом на народ і життя, за що описувався як «плакучий філософ». Більшість людей він вважав підданими марним бажанням, тваринним пристрастям, марновірству; висловлювався з цього приводу, що їм краще взагалі не народжуватися.

    Геракліт вперше ввів у філософську термінологію поняття логосу, яке у нього означає загальний закон буття, основу світу, пізнання якого слід прагнути людині. Філософ стверджував: все здійснюється за логосом, який є вічним, загальним і необхідним. Будь-що, що відбувається в світі, має своє значення та зв'язок з іншими речами чи явищами. Вища мета пізнання — пізнання логоса, а разом з тим пізнання вищої єдності світобудови і досягнення вищої мудрості, бо ознака мудрості — здатність погодитися з твердженням логосу, що все єдине. При цьому Геракліт вказував, що пізнання логосу та мудрості дається не всім, хоча всі люди від природи розумні. Також він протиставляв мудрість накопиченню знань, критикував дотримання традицій, що перешкоджає пізнанню багатоманітного, змінного світу.

    Розуміння логосу як об'єктивного закону світобудови, як принципу порядку і міри приводить Геракліта до відкриття субстанційно-генетичного начала всього існуючого, яке він порівнює з вогнем. У Геракліта вогнем є не тільки те, що лежить в основі всього існуючого, але й те, з чого все виникає. «Все існуюче, — вказує Геракліт, — завжди було, є і буде вічно живим вогнем, який з часом то спалахує яскравіше, сильніше, то згасає». Згідно з цим твердженням, все абсолютно змінне, у світі нічого не повторюється, все минуще і одноразове — «все тече». Світ не був створений богами і не виник з якої-небудь причини, він існував вічно, лише змінюючись більшою чи меншою мірою.

    Геракліт — один із перших філософів, хто описав рух як перехід від однієї протилежності до іншої. Він вказував, що суттєва зміна — це трансформація в свою протилежність, що одна протилежність виявляє цінність іншої, а суперечливість зближує їх. При цьому він вказував на відносність цінностей, порівнюючи вподобання тварин і людей. У своєму трактаті він описував постійну боротьбу («війну») протилежностей, в ході якої світ постає таким, яким ми його знаємо. Звідси його висновок, що «війна є батько усього».

    Логос-вогонь Геракліта притаманний не тільки всій видимій світобудові, а й душі. Людська душа є проявом вогняного начала, сухіша забезпечує здатність до пізнання логосу, тоді як більш вогка є підставою чуттєвого пізнання і відповідних вчинків. Завдяки тому, що душа вогняна, вона має схильність дотримуватися логосу. У соціальній філософії Геракліта стверджується, що народ у державі вище за все має ставити закон, він має боротися за нього, як за свій власний дім. Це необхідно робити тому, що всі людські закони живляться від всесвітнього закону — логосу.

    Див. також

    Примітки

    1. CONOR.Sl
      d:Track:Q16744133
    2. Любкер Ф. Empedocles // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 468.
      d:Track:Q4249594d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q24933120d:Track:Q30059240d:Track:Q45270574d:Track:Q1459210
    3. Петрушенко, Віктор (2009). Висловлювання та сентенції знаменитих філософів // Тлумачний словник основних філософських термінів. Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка». с. 234—261.
    4. Діоген Лаертський. Книга IX. Геракліт
    5. Страбон. Розділ 1, секція 3
    6. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
    7. Lunar Impact Crater Database. Losiak A., Kohout T., O’Sulllivan K., Thaisen K., Weider S. (Lunar and Planetary Institute, Lunar Exploration Intern Program, 2009); updated by Öhman T. in 2011. Archived page.

    Література

    Геракліт
    у сестринських Вікіпроєктах
    Портал
    image Цитати у Вікіцитатах?
    image Геракліт у Вікісховищі?
    • Геракліт //Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
    • Ахутин А. В. Античные начала философии. — СПб.: Наука, 2010.
    • Бакина В. И. Космологическое учение Гераклита Эфесского // Вестник Московского университета. — Сер.7. — Философия. — 1998. — № 4. — С.42-55.
    • Дынник М. А. Диалектика Гераклита Эфесского. — М., 1929.
    • Кабисов Р. С. Логос Гераклита и наука логики // Философия и общество. Philosophy and society. — М., 1998. — № 3. — С.135-154.
    • Кессиди Ф. Х., Кондзёлка В.В. Гераклит и Древний Восток // Философские науки. — 1981. — № 5. — С.94-100.
    • Кессиди Ф. Х. Гераклит и диалектический материализм // Вопросы философии. — 2009. — № 3. — С.142-146.
    • Муравьев С. Н.Traditio Heraclitea (A): Свод древних источников о Гераклите // Вестник древней истории. — 1992. — № 1. — С.36-52.
    • Хольцман А. Сходство и различие между учениями о противоположностях у Гераклита и Николая Кузанского // Verbum. — СПб., 2007. — Вып. 9. Наследие Николая Кузанского и традиции европейского философствования. — С. 55-69.
    • Вольф М. Н. Путь отыскания истин: Гераклит и Парменид // V Российский философский конгресс «Наука. Философия. Общество» Материалы. Том II, Новосибирск, 2009. С.14.
    • Узбек Костянтин Минович.. Антична математика і становлення системних підвалин філософського раціоналізму: дис… д-ра філос. наук: 09.00.09 / Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. — К., 2005. — 39с.
    • К. М. Узбек. "Фрагменти побудови античної науки, філософії і культури. Донецьк: Східний видавничий дім, 2010. — 234 с.
    • Тлумачний словник основних філософських термінів / В. Л. Петрушенко ; Національний ун-т «Львівська політехніка». — Л. : Видавництво Національного ун-ту «Львівська політехніка», 2009. — 264 с.

    Посилання

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    box width Geraklitdav gr Ἡrakleitos ὁ ἘfesiosZahidna filosofiyaNarodzhennya 540 do n e Efes Starodavnya GreciyaSmert 480 do n e blizko 60 rokiv Efes Starodavnya Greciya nabryakGromadyanstvo piddanstvo EfesProzhivannyaEfesZnannya movdavnogrecka mova 1 Diyalnistpismennik fizikOsnovni interesimetafizika epistemologiya etika politikaZnachni ideyilogos techiya plinVplinuvParmenid Platon Aristotel Gegel Nicshe Gajdegger Vajtged Karl Popper ta inshiLiteraturnij napryamDosokratiki antichna filosofiya zahidna filosofiya i Ionichna shkola d Zaznav vplivuGippas Metapontskij i KsenofanVidomi studentiEmpedoklIstorichnij periodAntichna filosofiya Geraklit u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Gerakli t Efe skij dav gr Ἡrakleitos ὁ Ἐfesios davnogreckij filosof dosokratik Yedinij vidomij tvir Pro prirodu Avtor vidomih viraziv Use pline use zminyuyetsya ta Ne mozhna dvichi vvijti v odnu i tu samu richku Za ocinkoyu Aristotelya Geraklit odin iz pershih filosofiv prirodi naturfilosof BiografiyaZgidno Diogena Laertskogo Geraklit buv u rozkviti sil pid chas 69 yi Olimpiadi Zvidsi viplivaye sho narodivsya vin blizko 540 roku do n e Pohodiv z Efesa buv sinom Blosona abo Gerakonta Za pohodzhennyam buv aristokratom i vorozhe stavivsya do demokratichnoyi vladi Zgidno Strabona pohodiv z carskogo rodu Androkla predstavniki yakogo za demokratiyi zberigali privilegiyi ta rozporyadzhalisya ceremoniyami Postupivsya vladoyu svoyemu bratovi Povodivsya epatazhno j cinichno zayavlyav sho vsogo navchivsya sam inodi jogo vchitelem zgaduyetsya Ksenofan kritikuvav mifografiv ta filosofiv Pri zhitti otrimav chislennih poslidovnikiv svogo filosofskogo vchennya Jogo tvori perevodilisya v poetichnu formu buli vidomi v Afinah z Geraklitom listuvavsya Darij I Za perekazami ostanni roki zhittya proviv samitnikom u gorah Zahvorivshi na vodyanku namagavsya vilikuvatisya lezhachi na osonni chi v gnoyu vid chogo j pomer PraciGeraklitovi nalezhit filosofskij prozovij tvir Pro prirodu ne plutati z odnojmennoyu praceyu Anaksimandra Vidomo sho jogo pracya podilyalasya na tri chastini Pro kosmos vsesvit Pro derzhavu Pro boga Viklad dumok u comu tvori zatemnenij stilistichnoyu zagadkovistyu jogo ideyi pochasti prihovani za metaforami i porivnyannyami zvidki j harakteristika Geraklita yak temnogo Prote mova Geraklita na vidminu vid Anaksimena prosta j nevimushena Doslidniki vidznachayut sho u Geraklita mifologiyi bilshe nizh u miletskih filosofiv Filosofiya GeraklitaGeraklit vidomij pesimistichnim poglyadom na narod i zhittya za sho opisuvavsya yak plakuchij filosof Bilshist lyudej vin vvazhav piddanimi marnim bazhannyam tvarinnim pristrastyam marnovirstvu vislovlyuvavsya z cogo privodu sho yim krashe vzagali ne narodzhuvatisya Geraklit vpershe vviv u filosofsku terminologiyu ponyattya logosu yake u nogo oznachaye zagalnij zakon buttya osnovu svitu piznannya yakogo slid pragnuti lyudini Filosof stverdzhuvav vse zdijsnyuyetsya za logosom yakij ye vichnim zagalnim i neobhidnim Bud sho sho vidbuvayetsya v sviti maye svoye znachennya ta zv yazok z inshimi rechami chi yavishami Visha meta piznannya piznannya logosa a razom z tim piznannya vishoyi yednosti svitobudovi i dosyagnennya vishoyi mudrosti bo oznaka mudrosti zdatnist pogoditisya z tverdzhennyam logosu sho vse yedine Pri comu Geraklit vkazuvav sho piznannya logosu ta mudrosti dayetsya ne vsim hocha vsi lyudi vid prirodi rozumni Takozh vin protistavlyav mudrist nakopichennyu znan kritikuvav dotrimannya tradicij sho pereshkodzhaye piznannyu bagatomanitnogo zminnogo svitu Rozuminnya logosu yak ob yektivnogo zakonu svitobudovi yak principu poryadku i miri privodit Geraklita do vidkrittya substancijno genetichnogo nachala vsogo isnuyuchogo yake vin porivnyuye z vognem U Geraklita vognem ye ne tilki te sho lezhit v osnovi vsogo isnuyuchogo ale j te z chogo vse vinikaye Vse isnuyuche vkazuye Geraklit zavzhdi bulo ye i bude vichno zhivim vognem yakij z chasom to spalahuye yaskravishe silnishe to zgasaye Zgidno z cim tverdzhennyam vse absolyutno zminne u sviti nichogo ne povtoryuyetsya vse minushe i odnorazove vse teche Svit ne buv stvorenij bogami i ne vinik z yakoyi nebud prichini vin isnuvav vichno lishe zminyuyuchis bilshoyu chi menshoyu miroyu Geraklit odin iz pershih filosofiv hto opisav ruh yak perehid vid odniyeyi protilezhnosti do inshoyi Vin vkazuvav sho suttyeva zmina ce transformaciya v svoyu protilezhnist sho odna protilezhnist viyavlyaye cinnist inshoyi a superechlivist zblizhuye yih Pri comu vin vkazuvav na vidnosnist cinnostej porivnyuyuchi vpodobannya tvarin i lyudej U svoyemu traktati vin opisuvav postijnu borotbu vijnu protilezhnostej v hodi yakoyi svit postaye takim yakim mi jogo znayemo Zvidsi jogo visnovok sho vijna ye batko usogo Logos vogon Geraklita pritamannij ne tilki vsij vidimij svitobudovi a j dushi Lyudska dusha ye proyavom vognyanogo nachala suhisha zabezpechuye zdatnist do piznannya logosu todi yak bilsh vogka ye pidstavoyu chuttyevogo piznannya i vidpovidnih vchinkiv Zavdyaki tomu sho dusha vognyana vona maye shilnist dotrimuvatisya logosu U socialnij filosofiyi Geraklita stverdzhuyetsya sho narod u derzhavi vishe za vse maye staviti zakon vin maye borotisya za nogo yak za svij vlasnij dim Ce neobhidno robiti tomu sho vsi lyudski zakoni zhivlyatsya vid vsesvitnogo zakonu logosu Div takozhGeraklit sho plache i Demokrit sho smiyetsya 5204 Geraklit asteroyid nazvanij na chest mislitelya Geraklit meteoritnij krater na vidimomu boci Misyacya PrimitkiCONOR Sl d Track Q16744133 Lyubker F Empedocles Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 468 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q30059240d Track Q45270574d Track Q1459210 Petrushenko Viktor 2009 Vislovlyuvannya ta sentenciyi znamenitih filosofiv Tlumachnij slovnik osnovnih filosofskih terminiv Lviv Vidavnictvo Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika s 234 261 Diogen Laertskij Kniga IX Geraklit Strabon Rozdil 1 sekciya 3 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Lunar Impact Crater Database Losiak A Kohout T O Sulllivan K Thaisen K Weider S Lunar and Planetary Institute Lunar Exploration Intern Program 2009 updated by Ohman T in 2011 Archived page LiteraturaGeraklit u sestrinskih VikiproyektahPortal Greciya Citati u Vikicitatah Geraklit u Vikishovishi Geraklit Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Ahutin A V Antichnye nachala filosofii SPb Nauka 2010 Bakina V I Kosmologicheskoe uchenie Geraklita Efesskogo Vestnik Moskovskogo universiteta Ser 7 Filosofiya 1998 4 S 42 55 Dynnik M A Dialektika Geraklita Efesskogo M 1929 Kabisov R S Logos Geraklita i nauka logiki Filosofiya i obshestvo Philosophy and society M 1998 3 S 135 154 Kessidi F H Kondzyolka V V Geraklit i Drevnij Vostok Filosofskie nauki 1981 5 S 94 100 Kessidi F H Geraklit i dialekticheskij materializm Voprosy filosofii 2009 3 S 142 146 Muravev S N Traditio Heraclitea A Svod drevnih istochnikov o Geraklite Vestnik drevnej istorii 1992 1 S 36 52 Holcman A Shodstvo i razlichie mezhdu ucheniyami o protivopolozhnostyah u Geraklita i Nikolaya Kuzanskogo Verbum SPb 2007 Vyp 9 Nasledie Nikolaya Kuzanskogo i tradicii evropejskogo filosofstvovaniya S 55 69 Volf M N Put otyskaniya istin Geraklit i Parmenid V Rossijskij filosofskij kongress Nauka Filosofiya Obshestvo Materialy Tom II Novosibirsk 2009 S 14 Uzbek Kostyantin Minovich Antichna matematika i stanovlennya sistemnih pidvalin filosofskogo racionalizmu dis d ra filos nauk 09 00 09 Institut filosofiyi im G S Skovorodi NAN Ukrayini K 2005 39s K M Uzbek Fragmenti pobudovi antichnoyi nauki filosofiyi i kulturi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2010 234 s Tlumachnij slovnik osnovnih filosofskih terminiv V L Petrushenko Nacionalnij un t Lvivska politehnika L Vidavnictvo Nacionalnogo un tu Lvivska politehnika 2009 264 s PosilannyaGeraklit Efeskij 19 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G S 576 ISBN 966 7492 00 X Geraklit Efezkij 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 236 1000 ekz

    Дата публікації:
    Топ