Географія Східного Тимору

Східний Тимор — південносхідноазійська країна, що займає східну частину острова Тимор в Малайському архіпелазі . Загальна площа країни 14 874 км² (160-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 14 874 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км². Площа країни трохи більша за площу Івано-Франківської області України.

Географія Східного Тимору
Географічне положення Східного Тимору
Географічне положення
Континент	Азія
Регіон	Південно-Східна Азія
Координати	8°50′ пд. ш. 125°55′ сх. д. / 8.833° пд. ш. 125.917° сх. д. / -8.833; 125.917
Територія
Площа	14 874 км² ^(160-те)
• суходіл	100 %
• води	0 %
Морське узбережжя	706 км
Державний кордон	253 км
Рельєф
Тип	гористий
Найвища точка	гора Татамайлау (Рамелау) (2963 м)
Найнижча точка	Тиморське море (0 м)
Клімат
Тип	субекваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка	(80 км)
Найбільше озеро	Іра Лаларо (6,5 км² км²)
Інше
Природні ресурси	золото, вуглеводні, вуглеводні, руди кольорових металів, мармур
Стихійні лиха	повіді, зсуви ґрунту, землетруси, цунамі, тропічні циклони
Екологічні проблеми	знеліснення, ерозія ґрунтів

Назва

Офіційна назва — Демократична Республіка Тимор-Лесте (Східного Тимору), Тимор-Лесте (Східний Тимор) (тетум Republika Demokratika Timor Lorosa'e, Timor Lorosa'e; порт. Republica Democratica de Timor-Leste, Timor-Leste). Назва країни вказує на її географічне розташування, на сході острова Тимор. Слово «тимор» (малай. timur) перекладається як схід, а «лесте» (порт. Leste) означає схід португальською. Тобто назва країни означає — Східний Схід. Місцева назва Тимор Лоросе перекладається як «Схід сонця на сході» і вказує на найсхідніше положення острова в ланцюгу Малих Зондських островів. Колишня португальська колонія Португальський Тимор (порт. Timor Português) з 1702 по 1975 роки, на відміну від західної частини острова, що належала нідерландській Ост-Індійській компанії.

Історія дослідження території

Географічне положення

Карта Східного Тимору від ООН (англ.)

Східний Тимор — південносхідноазійська країна, що межує лише з однією державою — Індонезією (спільний кордон — 253 км). Загальна довжина державного кордону — 253 км. Східний Тимор на півночі омивається водами моря Саву і протоки , що відділяє країну від однойменного острова Індонезії; на півдні — Тиморського моря. Загальна довжина морського узбережжя 706 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль, необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів, простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33). встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя.

Крайні пункти

Докладніше:

Час

Докладніше:

: UTC+9 (+7 годин різниці часу з Києвом).

Геологія

Докладніше:

• Тектоніка Тимору
• Геологічна карта Східного Тимору
• Гідрогеологічна карта
• Живлення підземних вод

Див. також:

Корисні копалини

Докладніше:

Надра Східного Тимору багаті на ряд корисних копалин: золото, нафту, природний газ, марганець, мармур.

Сейсмічність

Докладніше:

Вулканізм

Див. також:

Рельєф

Докладніше:

Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Тиморського моря (0 м); найвища точка — гора Татамайлау (2963 м).

• Рельєф Тимору
• Гіпсометрична карта Східного Тимору
• Рельєф Східного Тимору
• Крутизна схилів
• Карта країни (англ.)

• Гора Татамайлау
• Типовий ландшафт Східного Тимору
• Острів Жаку
• Острів Атауру

Узбережжя

Острови

Докладніше:

Клімат

Докладніше:

Територія Східного Тимору лежить у субекваторіальному кліматичному поясі. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. У літньо-осінній період з морів та океанів часто надходять руйнівні тропічні циклони.

• Сонячна радіація (англ.)
• Кліматична карта Малайського архіпелагу (за Кеппеном)
• Кліматограми міст Східного Тимору
• Карта середніх температур
• Карта атмосферних опадів
• Агрокліматична карта

Східний Тимор є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води

Докладніше:

Станом на 2012 рік в країні налічувалось 350 км² зрошуваних земель.

• Карта вододілів Східного Тимору
• Річка Лоес
• Річка Лакло
• Потенційні можливості водозабору підземних вод

Річки

Докладніше:

Річки країни належать басейнам Тихого (північ) та Індійського (південь) океанів. Зі схилів центрального хребта стікають невеликі гірські річки: , , , .

Озера

Докладніше:

Великі озера у Східному Тиморі відсутні.

Болота

Докладніше:

Ґрунтові води

Ґрунти

Докладніше:

• Типи ґрунтів
• Структура ґрунтів

Рослинність

Докладніше:

Земельні ресурси Східного Тимору (оцінка 2011 року):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 25,1 %,
  • орні землі — 10,1 %,
  • багаторічні насадження — 4,9 %,
  • землі, що постійно використовуються під пасовища — 10,1 %;
• землі, зайняті лісами і чагарниками — 49,1 %;
• інше — 25,8 %.

• Карта рослинного покриву
• Сухі тропічні ліси

Див. також:

Тваринний світ

Докладніше:

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Індо-малайської області.

Див. також: Ссавці Східного Тимору, Птахи Східного Тимору та

Охорона природи

Докладніше:

Східний Тимор є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

• Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
• Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
• Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
• Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD).

Стихійні лиха та екологічні проблеми

Докладніше:

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: часті повіді і зсуви ґрунту; землетруси; цунамі; тропічні циклони.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• підсічне землеробство призводить до знеліснення і ерозії ґрунтів острова.

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Східного Тимору можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також:

Див. також

• Південно-Східна Азія

Примітки

1. Timor-Leste, Geography. Factbook.
2. Котляков В. М., 2006.
3. Поспелов Е. М., 2005.
4. Атлас світу, 2005.
5. Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
6. Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
7. Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 10 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
8. Індонезія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
10. ФГАМ, 1964.
11. Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

Література

Українською

• Атлас світу / голов. ред.  ; зав. ред.  ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
• Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
• Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
• Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
• Індонезія // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
• Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
• Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
• Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — .
• Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .

Англійською

• (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .

Російською

• (рос.) , ,  Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
• (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
• (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
• (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
• (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
• (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
• (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
• (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
• (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
• (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
• (рос.) Східний Тимор // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
• (рос.) Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
• (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
• (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
• (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .

Посилання

• Вікісховище : Атлас Східного Тимору.
• Карти Східного Тимору : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
• Timor-Leste : ( )[англ.] : [арх. 25 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 10 July. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
• Тимор Добірка публікацій про Східний Тимор : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
• European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Східного Тимору.