Гаяна південноамериканська країна що знаходиться на крайній півночі континенту Загальна площа країни 214 969 км 85 те мі

Гаяна — південноамериканська країна, що знаходиться на крайній півночі континенту . Загальна площа країни 214 969 км² (85-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 196 849 км², а на поверхню внутрішніх вод — 18 120 км². Площа країни втричі менша за площу території України.

Географія Гаяни
Географічне положення Гаяни
Географічне положення
Континент	Південна Америка
Регіон	Латинська Америка
Координати	5°00′ пн. ш. 59°00′ зх. д. / 5.000° пн. ш. 59.000° зх. д. / 5.000; -59.000
Територія
Площа	214969 км² ^(85-те)
• суходіл	91,6 %
• води	8,4 %
Морське узбережжя	459 км
Державний кордон	2933 км
Рельєф
Тип	рівнинний
Найвища точка	гора Рорайма (2835 м)
Найнижча точка	Атлантичний океан (0 м)
Клімат
Тип	субекваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка	Ессекібо (1000 км)
Найбільше озеро	[[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурси	боксити, золото, алмази, деревина, креветки, риба
Стихійні лиха	паводки, повіді
Екологічні проблеми	забруднення вод, знеліснення

Назва

Офіційна назва — Кооперативна Республіка Гаяна, Гаяна (англ. Cooperative Republic Guyana, Guyana). Назва країни походить від індіанського (мовою тупі) «гваї ана» (guai ana) — велика вода. Можливо, від слова «гваїназес» (guainazes), що місцевою індіанською мовою означає люди, що гідні поваги. Колишня, до 1966 року, колонія Британська Гвіана (англ. British Guiana), подібно до колишніх сусідніх колоній Голландської та Французької Гвіан. Топонім Гвіана походить від португальських першовідкривачів початку XVI століття, що звикли називати лісисті зелені береги Африки на південь від Сахари — Гвінеєю. 1970 року була проголошена Кооперативна Республіка Гаяна, назва якої пов'язана з тим, що в країні був прийнятий соціалістичний курс на розвиток сільського господарства з опорою на кооперативи.

Історія дослідження території

Географічне положення

Гаяна — південноамериканська країна, що межує з трьома іншими країнами: на півдні — з Бразилією (спільний кордон — 1308 км), на заході — Суринамом (836 км), на сході з Венесуелою (789 км). Загальна довжина державного кордону — 2933 км. Гаяна на півночі омивається водами Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 459 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя.

Крайні пункти

Докладніше:

Час

Докладніше: Час у Гаяні

Час у Гаяні: UTC-4 (-6 годин різниці часу з Києвом).

Геологія

Докладніше: Геологія Гаяни

Див. також:

Корисні копалини

Докладніше: Корисні копалини Гаяни

Надра Гаяни багаті на ряд корисних копалин: боксити, золото, алмази.

Сейсмічність

Докладніше:

Вулканізм

Див. також:

Рельєф

Докладніше:

Середні висоти — 207 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора Рорайма (2835 м).

Рельєф Гаяни
Супутниковий знімок поверхні країни
Карта країни (англ.)

Столова гора Рорайма
Рорайма з космосу

Узбережжя

Острови

Докладніше:

Клімат

Докладніше:

Територія Гаяни лежить у субекваторіальному кліматичному поясі. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоження достатнє, у літньо-осінній період з океанів можливе надходження тропічних циклонів.

Сонячна радіація (англ.)
Кліматична карта Гаяни (за Кеппеном)
Хмарність над Гаяною

Гаяна є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води

Докладніше:

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 241 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 1430 км² зрошуваних земель.

Гідрографічна мережа Гаяни
Сточище Ессекібо
Пором на Ессекібо

Річки

Докладніше:

Річки країни належать басейну Атлантичного океану.

Озера

Докладніше:

Болота

Докладніше:

Ґрунтові води

Ґрунти

Докладніше:

Рослинність

Докладніше:

Земельні ресурси Гаяни (оцінка 2011 року):

придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 8,4 %,
- орні землі — 2,1 %,
- багаторічні насадження — 0,1 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 6,2 %;
землі, зайняті лісами і чагарниками — 77,4 %;
інше — 14,2 %.

Рослинність станом на 1973 рік

Див. також:

Тваринний світ

Докладніше:

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Неотропічної області.

Див. також: , Птахи Гаяни та

Охорона природи

Докладніше:

Гаяна є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
Конвенції з міжнародного морського права,
Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
(MARPOL),
1983 і 1994 років.

Стихійні лиха та екологічні проблеми

Докладніше:

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: несподівані паводки, повіді в сезон дощів.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

забруднення вод побутовими стоками, сільськогосподарськими хімікатами й промисловими викидами;
знеліснення.

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Гаяни можна розділити на райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також:

Див. також

Примітки

Guyana, Geography. Factbook.
Котляков В. М., 2006.
Поспелов Е. М., 2005.
Атлас світу, 2005.
Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 8 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
Гаяна // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
ФГАМ, 1964.
Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

Література

Українською

Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
Гаяна // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .

Англійською

(англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .

Російською

(рос.) Гаяна // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1979. — Т. 1. А-К. — 576 с.
(рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
(рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
(рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
(рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
(рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
(рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
(рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
(рос.) Дорст Ж. Центральная и Южная Америка. — М. : Прогресс, 1977. — 318 с. — (Континенты, на которых мы живем)
(рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
(рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
(рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
(рос.) Гаяна // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
(рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Гаяни

Вікісховище : Атлас Гаяни.
Карти Гаяни : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
Guyana : ( )[англ.] : [арх. 25 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 8 July. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
Добірка публікацій про Гаяну : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Гаяни.

[FOOTNOTEGuyanaGeography._Factbook-1] Guyana, Geography. Factbook.

[FOOTNOTEКотляков_В._М.2006-2] Котляков В. М., 2006.

[FOOTNOTEПоспелов_Е._М.2005-3] Поспелов Е. М., 2005.

[FOOTNOTEАтлас_світу2005-4] Атлас світу, 2005.

[unclos-5] Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

[unclos7-6] Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

[thetimenow-7] Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 8 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.

[ГЕС3-8] Гаяна // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .

[FOOTNOTEАтлас._Географія_материків_і_океанів2014-9] Атлас. Географія материків і океанів, 2014.

[FOOTNOTEФГАМ1964-10] ФГАМ, 1964.

[WMO-members-11] Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.