Географія Аруби

Аруба — північноамериканська країна, що знаходиться в групі Малих Антильських островів Карибського регіону . Загальна площа країни 180 км² (218-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 180 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км². Площа країни трохи більша за територію Голосіївського району міста Києва.

Географія Аруби
Географічне положення Аруби
Географічне положення
Континент	Північна Америка
Регіон	Вест-Індія
Координати	12°30′ пн. ш. 69°58′ зх. д. / 12.500° пн. ш. 69.967° зх. д. / 12.500; -69.967
Територія
Площа	180 км² ^(218-те)
• суходіл	100 %
• води	0 %
Морське узбережжя	68,5 км
Державний кордон	0 км
Рельєф
Тип	рівнинний
Найвища точка	гора (188 м)
Найнижча точка	Карибське море (0 м)
Клімат
Тип	тропічний
Внутрішні води
Найдовша річка	[[_]] ( км)
Найбільше озеро	[[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурси	рекреаційні ресурси
Стихійні лиха	тропічні циклони
Екологічні проблеми	забруднення вод

Назва

Офіційна назва — Аруба (нід. і пап'ям. Aruba). Перші згадки про острів датуються 1562 роком, під яким він позначений на карті як Orua. На інших картах XVI—XVII століть позначається, як Oruba, Ouraba, Uruba та Arouba. Назву країни пов'язують з аравакським етнонімом Ороувак або Аруак, в якому «ора» — мушля та «убао» — острів, тобто острів мушель. За іншою версією, назва походить від слів «уру» — каное та «убао» — острів, імовірна згадка про подорож індіанців на каное до остра Аруба. Є ще версія походження слова Аруба від іспанської фрази «оро хубо» (ісп. oro hubo), що означає тут було золото. Проте золота на острові ніколи не було.

Історія дослідження території

Географічне положення

Аруба — північноамериканська острівна країна, що лежить поблизу північних берегів Південної Америки в групі Підвітряних островів Малих Антильських островів. Аруба не має сухопутного державного кордону. Аруба з усіх боків омивається водами Карибського моря Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 68,5 км.

• Морські кордони країн Карибського регіону

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км).

Крайні пункти

Докладніше:

Час

Докладніше:

: UTC-4 (-6 годин різниці часу з Києвом).

Геологія

Докладніше:

Див. також:

Корисні копалини

Розвідані поклади корисних копалин на острові відсутні. На пляжах білий пісок, що може використовуватись у будівництві.

Рельєф

Докладніше:

Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Карибського моря (0 м); найвища точка — гора (188 м). Рельєф острова рівнинний з пасмами пагорбів у центральній частині острова.

• Рельєф Аруби
• Рельєф Підвітряних островів
• Карта Аруби (нім.)
• Супутниковий знімок поверхні країни
• Карта країни (англ.)

• Пагорб Хуйберг
• Краєвид з Серу-Яманота
• Природний міст на узбережжі
• Скелі Айо
• Печера Гуадірікірі

Узбережжя

Країна складається з єдиного однойменного острова. Навколо острова інші менші острови відсутні. На західному узбережжі ланцюги піщаних кіс, що відокремлюють внутрішні напівзакриті лагуни.

• Узбережжя

Клімат

Докладніше:

Територія Аруби лежить у тропічному кліматичному поясі. Увесь рік панують тропічні повітряні маси. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають східні пасатні вітри, достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи). У теплий сезон з морів та океанів часто надходять тропічні циклони.

• Сонячна радіація (англ.)
• Кліматична карта Антильських островів за Кеппеном

Аруба не є самостійним членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), інтереси країни в організації представляють Нідерланди.

Внутрішні води

Докладніше:

Річки й постійні водотоки на острові відсутні. Стік до Карибського моря Атлантичного океану. Дані про площу зрошуваних земель в країні, станом на 2012 рік, відсутні.

Ґрунтові води

Ґрунти

Докладніше:

Рослинність

Докладніше:

Рослинність острова бідна, переважно ксерофітний скреб із кущів і низьких дерев.

• Кактуси-цереуси

Земельні ресурси Аруби (оцінка 2011 року):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 11,1 %,
  • орні землі — 11,1 %,
  • багаторічні насадження — 0 %,
  • землі, що постійно використовуються під пасовища — 0 %;
• землі, зайняті лісами і чагарниками — 2,3 %;
• інше — 86,6 %.

Див. також:

Тваринний світ

Докладніше:

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Неотропічної області.

Див. також: Ссавці Аруби, Птахи Аруби та

Охорона природи

Докладніше: та Іспанська лагуна

Стихійні лиха та екологічні проблеми

Докладніше:

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: урагани, хоча острів лежить вдалині від головної осі проходження карибських ураганів.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• забруднення вод навколо острова.

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Аруби можна розділити на райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:

Див. також:

Див. також

• Північна Америка

Примітки

1. Aruba, Geography. Factbook.
2. Поспелов Е. М., 2005.
3. Котляков В. М., 2006.
4. Атлас світу, 2005.
5. Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
6. Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 17 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
7. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
8. ФГАМ, 1964.
9. Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

Література

Українською

• Атлас світу / голов. ред.  ; зав. ред.  ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
• Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
• Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
• Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
• Аруба // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
• Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
• Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
• Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
• Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .

Англійською

• (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
• (англ.) Donovan, Steven K.; Jackson, Trevor A. (1994). Caribbean Geology: An Introduction. University of West Indies. с. 289. ISBN .

Російською

• (рос.) Аруба // Аруба // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1979. — Т. 1. А-К. — 576 с.
• (рос.) , ,  Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
• (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометеоиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
• (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
• (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
• (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
• (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
• (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
• (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
• (рос.) Дорст Ж. Центральная и Южная Америка. — М. : Прогресс, 1977. — 318 с. — (Континенты, на которых мы живем)
• (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
• (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
• (рос.) Аруба // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
• (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
• (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
• (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .

Посилання

• Вікісховище : Атлас Аруби.
• Карти Аруби : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
• Aruba : ( )[англ.] : [арх. 15 червня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 17 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
• Добірка публікацій про Арубу : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
• European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Аруби.