Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Австрія — держава в Центральній Європі, в середній течії Дунаю. Площа країни — 84 тис. км².
Назва
Розташування
Межує з Чехією (спільний кордон — 362 км), Німеччиною (784 км), Угорщиною (366 км), Італією (430 км), Ліхтенштейном (35 км), Словаччиною (91 км), Словенією (330 км), Швейцарією (164 км).
Крайні пункти
Координати крайніх точок країни: північна — 15°1' східної довготи і 49°1' північної широти; східна — 17°10' східної довготи і 48°0' північної широти; південна — 14°34' східної довготи і 46°22' північної широти; — західна 9°32' східної довготи і 47°16' північної широти.
Геологія
Внутрішня зона Східних Альп (Північні Вапнякові Альпи) складена древніми кристалічними сланцями і палеозойськими гірськими породами, насунутими на тріасово-юрські метаморфізовані блискучі сланці й лужні вулканіти, що виступають крізь старіші породи у Енгадині й Високому Тауерні. Північніше тягнеться смуга палеозойських сланців і пісковиків (граувакки), й далі тріасових і юрських вапняків, що утворюють численні східно-альпійські покриви, насунені на півночі на сильно звужену зону крейдяного флішу. Південніше внутрішньої зони Східних Альп тягнуться Південні Вапнякові Альпи, які відокремлює тектонічний розлом долини річки Гайль. Південні Альпи включають в себе в межах Австрії північний схил Карнійських Альп, складений палеозойськими і тріасовими породами.
На півночі країни, у передгір'ях, знаходиться частина Передальпійського крайового прогину, заповненого неогеновими моласами. На лівому березі Дунаю гори , складені палеозойськими гранітами і докембрійськими кристалічними сланцями, що оточують Чеський кристалічний масив.
Східна низовинна Австрія — територія молодих западин Віденського басейну — , , заповнених товщами неогенових відкладень.
Корисні копалини
Австрія має різноманітні мінеральні ресурси:
- поклади нафти (52 млн тонн, головні родовища в районі ),
- бурого вугілля (понад 290 млн тонн у Штирії та Верхній Австрії),
- залізної руди (гора Ерцберг, поблизу ),
- магнезиту ( у Штирії).
Є невеликі родовища міді, марганцевих та свинцевих руд (район Клагенфурта-Блейберга), бокситів, стибію, молібдену, графіту, солі.
Рельєф
Велику частину території займають молоді складчасто-брилові й брилові Східні Альпи (найвища точка — гора Ґросглокнер, 3797 м) і їх передгір'я. Східні Альпи відділяються від Швейцарських Альп широкою долиною верхнього Рейну і западиною Боденського озера. У Східних Альпах на території країни особливо виділяються Ретійський, Доломітовий та Карнійський хребти, котрі простягаються широтно. Пересічна висота Східних Альп 2500—3500 м, на сході до 2400 м. Через більш континентальний клімат у Східних Альпах менша кількість льодовиків ніж у Західних. Льодовик Пастерце довжиною 10,2 км. На півночі й півдні осьовий ланцюг Східних Альп облямований сильно розчленованими низькими хребтами з крутими схилами, розвиненим карстом. Уздовж північної периферії Альп — флішові низкогір'я. Для Східних Альп в межах Австрії в цілому характерні великі поздовжні річкові долини (Інн, Зальцах, Енс), а в східних передгір'ях — улоговини (, ).
Менша, північна частина країни — хвиляста рівнина, що на крайньому північному сході переходить у . На сході розташована , що спускається до Віденського басейну, частина Середньо-Дунайської рівнини. На півночі і північному сході — горбисті низькогір'я (400–900 м) , , , що з півдня оточують кристалічний Чеський масив. Чеський масив і Східні Альпи розділяє рівнинна смуга, з кількома ярусами терас Дунаю — .
 |  |  |  |  |
Гіпсометрична карта Австрії | Альпи, супутниковий знімок влітку | Сільський пейзаж у Шрьоккені | Бад-Кляйнкірхгайм у Каринтії | Санкт-Антон-ам-Арльберг |
Сейсмічність
Клімат
Клімат помірний, континентальний, на заході вологий. Територія країни лежить в атлантико-континентальній області помірного поясу. Середня температура січня від —1 °C до —5 °C, липня від +17 °C до +19 °C.
У зимовий період у горах спостерігається найбільше днів із ясною погодою, у той же самий час у долинах навпаки — здебільшого похмуро і хмарно. Влітку на схилах гір, через висхідні потоки вологого повітря, хмарність значно зростає.
Австрія лежить на шляху повітряних потоків, західного переносу повітряних мас із Атлантичного океану на схід, вглиб Євразії. З місцевих вітрів у горах бувають фьони.
У долині Дунаю зима м'яка, морози бувають лише в січні; в горах зима досить сувора, середні температури повітря у лютому −13,6 °C, абсолютні −31 °C, морозний період тягнеться з вересня по лютий. Влітку в долині Дунаю досить тепло, середня температура повітря в липні +19,3 °C, максимальна +33 °C; у горах приморозки бувають увесь сезон, у липні-серпні кожен другий день.
Вологість зменшується із заходу на схід, навітряні північно-західні схили гір більш вологі, зими на них більш м'які, літо більш прохолодне і вологе, ніж на підвітряних південно-східних схилах. Опадів у долині Дунаю 500–600 мм, в Альпах 1 500—2 500 мм. Максимум опадів приходиться на літні місяці.
Сніговий покрив тримається у гірських районах до 8 місяців; у низовинах може не утворюватись.
Гідрографія
Основна територія Австрії розташована в басейні Дунаю, що несе свої води до Чорного моря. Тільки територія Форальбергу належить до сточища Рейну, та невеличка частка на півночі Австрії — до Ельби, що несуть свої води до Північного моря.
Річки
Головна річка Австрії — Дунай, що перетинає всю північну частину держави (350 км у її межах). Найзначніші його притоки в межах кордонів Австрії: Інн (із Зальцахом), Траун, Енс, Драва і Морава. Гірські річки Австрії відрізняються крутим падінням, швидкою течією, мають значний енергопотенціал. Для них характерний альпійський режим стоку з літньою повінню і різко вираженою зимової меженню.
Озера
Багато озер (580), здебільшого льодовикового походження. Найбільше озер знаходиться на північних схилах передгір'їв — , . Найбільші за площею озера: Нойзідлер-Зее — на сході, поблизу кордону з Угорщиною, Боденське — на заході, поблизу кордону з Швейцарією.
Болота
Ґрунтові води
Ґрунти
В Австрії зонально переважають дерново-підзолисті та бурі лісові ґрунти, на південному сході — вилугувані опідзолені чорноземи на лесові, в горах — гірські бурі, гірсько-лучні, гірсько-опідзолені ґрунти, рендзини.
Рослинність
Понад 2/5 території Австрії — гірські ліси, що складаються переважно з дуба (Quercus), бука (Fagus), ялиці (Abies), смереки (Picea), модрини (Larix). Ліси на рівнинах і в обжитих гірських улоговинах майже винищені. До висоти 600–800 м зустрічаються окремі лісові масиви дубових гаїв, букових й ясенових (Fraxinus), що вплетені в мозаїку сільгоспугідь. Вище 700 м ці деревні породи у горах утворюють суцільний масив, до якого, вище 1400 м приєднується ялиця і смерека. Вище 1800 м ліси змінюються заростями гірської сосни (Pinus mugo) і кедрового сланника (Pinus pumila). У зоні 2000-30200 м — альпійські луки зі злаків і осок, що слугують цінними пасовищами. Великі площі у горах зайняті голими скелями й кам'янистими розсипами.
Тваринний світ
В Австрії переважає середньоєвропейський тваринний світ: сарна (Capreolus), олень (Cervus), заєць (Lepus), фазан (Phasianus), куріпка, лисиця (Vulpes), борсук (Meles) і вивірка (Sciurus). Типовими представниками альпійської фауни є козиця (Rupicapra), бабак альпійський (Marmota marmota) і ; недавно знов було випущено на волю кам'яного козла (Capra ibex). Окрім того, характерною ознакою паннонського тваринного світу є справжній пташиний рай в очеретяній смузі степового озера в Центральній Європі — Нойзідлер-Зее (руді чаплі (Ardea purpurea), колонії косарі (Platalea leucorodia) і шилодзьобки (Recurvirostra avosetta)).
Винищення лісів, розорювання відкритих просторів призвели до повного або часткового винищення деяких раніше широко поширених видів тваринного світ. У заповідниках (Високий Тауерн, Гросглокнер) збереглися також рідкісні лось (Alces), бурий ведмідь (Ursus arctos), кабан (Sus scrofa), гірський орел (Gypaetus barbatus).
Стихійні лиха та екологічні проблеми
Охорона природи
Фізико-географічне районування
Виділяються 2 групи природних районів.
- Альпійська група:
- Північний район,
- Центральний, або Осьовий район,
- Східний район.
- Позаальпійська група:
- Штирійсько-Бургенландський район,
- Придунайський терасовий район,
- Район низькогір'я лівобережжя Дунаю.
Див. також
Примітки
- Австрія [ 2 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- (рос.) Альпы // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- (рос.) Алисов Б. П., Берлин И. А., Михель В. М. — Курс климатологии. Часть III. Климаты земного шара. — Л.: Гидрометеорологическое издательство, 1954.
Література
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- (нім.) Max H. Fink, Otto Moog, Reinhard Wimmer Fliessgewässer-Naturräume Österreichs. Umweltbundesamt, Wien 2000, (= Monographien Band 128).
- (нім.) Becker A., Helmer L. Österreich. Landschaft, Wirtschaft, Bevölkerung, W., 1953.
- (фр.) Georg P., Tricart J. L'Europe centrale, v. 1-2, P., 1954.
- (фр.) Martonne E. de Les Alpes. (Géographie générale), P., 1946.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Австрії |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avstriya derzhava v Centralnij Yevropi v serednij techiyi Dunayu Plosha krayini 84 tis km Suputnikovij znimok Avstriyi kompilyaciya NazvaRoztashuvannyaKarta Avstriyi angl Mezhuye z Chehiyeyu spilnij kordon 362 km Nimechchinoyu 784 km Ugorshinoyu 366 km Italiyeyu 430 km Lihtenshtejnom 35 km Slovachchinoyu 91 km Sloveniyeyu 330 km Shvejcariyeyu 164 km Krajni punkti Dokladnishe Krajni tochki Avstriyi Koordinati krajnih tochok krayini pivnichna 15 1 shidnoyi dovgoti i 49 1 pivnichnoyi shiroti shidna 17 10 shidnoyi dovgoti i 48 0 pivnichnoyi shiroti pivdenna 14 34 shidnoyi dovgoti i 46 22 pivnichnoyi shiroti zahidna 9 32 shidnoyi dovgoti i 47 16 pivnichnoyi shiroti GeologiyaDokladnishe Geologiya Avstriyi ta Vnutrishnya zona Shidnih Alp Pivnichni Vapnyakovi Alpi skladena drevnimi kristalichnimi slancyami i paleozojskimi girskimi porodami nasunutimi na triasovo yurski metamorfizovani bliskuchi slanci j luzhni vulkaniti sho vistupayut kriz starishi porodi u Engadini j Visokomu Tauerni Pivnichnishe tyagnetsya smuga paleozojskih slanciv i piskovikiv grauvakki j dali triasovih i yurskih vapnyakiv sho utvoryuyut chislenni shidno alpijski pokrivi nasuneni na pivnochi na silno zvuzhenu zonu krejdyanogo flishu Pivdennishe vnutrishnoyi zoni Shidnih Alp tyagnutsya Pivdenni Vapnyakovi Alpi yaki vidokremlyuye tektonichnij rozlom dolini richki Gajl Pivdenni Alpi vklyuchayut v sebe v mezhah Avstriyi pivnichnij shil Karnijskih Alp skladenij paleozojskimi i triasovimi porodami Na pivnochi krayini u peredgir yah znahoditsya chastina Peredalpijskogo krajovogo proginu zapovnenogo neogenovimi molasami Na livomu berezi Dunayu gori skladeni paleozojskimi granitami i dokembrijskimi kristalichnimi slancyami sho otochuyut Cheskij kristalichnij masiv Shidna nizovinna Avstriya teritoriya molodih zapadin Videnskogo basejnu zapovnenih tovshami neogenovih vidkladen Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Avstriyi Girnicha promislovist Avstriyi ta Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Avstriyi Avstriya maye riznomanitni mineralni resursi pokladi nafti 52 mln tonn golovni rodovisha v rajoni burogo vugillya ponad 290 mln tonn u Shtiriyi ta Verhnij Avstriyi zaliznoyi rudi gora Ercberg poblizu magnezitu u Shtiriyi Ye neveliki rodovisha midi margancevih ta svincevih rud rajon Klagenfurta Blejberga boksitiv stibiyu molibdenu grafitu soli RelyefDokladnishe Veliku chastinu teritoriyi zajmayut molodi skladchasto brilovi j brilovi Shidni Alpi najvisha tochka gora Grosglokner 3797 m i yih peredgir ya Shidni Alpi viddilyayutsya vid Shvejcarskih Alp shirokoyu dolinoyu verhnogo Rejnu i zapadinoyu Bodenskogo ozera U Shidnih Alpah na teritoriyi krayini osoblivo vidilyayutsya Retijskij Dolomitovij ta Karnijskij hrebti kotri prostyagayutsya shirotno Peresichna visota Shidnih Alp 2500 3500 m na shodi do 2400 m Cherez bilsh kontinentalnij klimat u Shidnih Alpah mensha kilkist lodovikiv nizh u Zahidnih Lodovik Pasterce dovzhinoyu 10 2 km Na pivnochi j pivdni osovij lancyug Shidnih Alp oblyamovanij silno rozchlenovanimi nizkimi hrebtami z krutimi shilami rozvinenim karstom Uzdovzh pivnichnoyi periferiyi Alp flishovi nizkogir ya Dlya Shidnih Alp v mezhah Avstriyi v cilomu harakterni veliki pozdovzhni richkovi dolini Inn Zalcah Ens a v shidnih peredgir yah ulogovini Mensha pivnichna chastina krayini hvilyasta rivnina sho na krajnomu pivnichnomu shodi perehodit u Na shodi roztashovana sho spuskayetsya do Videnskogo basejnu chastina Seredno Dunajskoyi rivnini Na pivnochi i pivnichnomu shodi gorbisti nizkogir ya 400 900 m sho z pivdnya otochuyut kristalichnij Cheskij masiv Cheskij masiv i Shidni Alpi rozdilyaye rivninna smuga z kilkoma yarusami teras Dunayu Gipsometrichna karta Avstriyi Alpi suputnikovij znimok vlitku Silskij pejzazh u Shrokkeni Bad Klyajnkirhgajm u Karintiyi Sankt Anton am ArlbergSejsmichnistDokladnishe Sejsmichnist AvstriyiKlimatDokladnishe Klimat Avstriyi Klimat pomirnij kontinentalnij na zahodi vologij Teritoriya krayini lezhit v atlantiko kontinentalnij oblasti pomirnogo poyasu Serednya temperatura sichnya vid 1 C do 5 C lipnya vid 17 C do 19 C U zimovij period u gorah sposterigayetsya najbilshe dniv iz yasnoyu pogodoyu u toj zhe samij chas u dolinah navpaki zdebilshogo pohmuro i hmarno Vlitku na shilah gir cherez vishidni potoki vologogo povitrya hmarnist znachno zrostaye Avstriya lezhit na shlyahu povitryanih potokiv zahidnogo perenosu povitryanih mas iz Atlantichnogo okeanu na shid vglib Yevraziyi Z miscevih vitriv u gorah buvayut foni U dolini Dunayu zima m yaka morozi buvayut lishe v sichni v gorah zima dosit suvora seredni temperaturi povitrya u lyutomu 13 6 C absolyutni 31 C moroznij period tyagnetsya z veresnya po lyutij Vlitku v dolini Dunayu dosit teplo serednya temperatura povitrya v lipni 19 3 C maksimalna 33 C u gorah primorozki buvayut uves sezon u lipni serpni kozhen drugij den Vologist zmenshuyetsya iz zahodu na shid navitryani pivnichno zahidni shili gir bilsh vologi zimi na nih bilsh m yaki lito bilsh proholodne i vologe nizh na pidvitryanih pivdenno shidnih shilah Opadiv u dolini Dunayu 500 600 mm v Alpah 1 500 2 500 mm Maksimum opadiv prihoditsya na litni misyaci Snigovij pokriv trimayetsya u girskih rajonah do 8 misyaciv u nizovinah mozhe ne utvoryuvatis GidrografiyaDokladnishe Gidrografiya Avstriyi Osnovna teritoriya Avstriyi roztashovana v basejni Dunayu sho nese svoyi vodi do Chornogo morya Tilki teritoriya Foralbergu nalezhit do stochisha Rejnu ta nevelichka chastka na pivnochi Avstriyi do Elbi sho nesut svoyi vodi do Pivnichnogo morya Richki Dokladnishe Golovna richka Avstriyi Dunaj sho peretinaye vsyu pivnichnu chastinu derzhavi 350 km u yiyi mezhah Najznachnishi jogo pritoki v mezhah kordoniv Avstriyi Inn iz Zalcahom Traun Ens Drava i Morava Girski richki Avstriyi vidriznyayutsya krutim padinnyam shvidkoyu techiyeyu mayut znachnij energopotencial Dlya nih harakternij alpijskij rezhim stoku z litnoyu povinnyu i rizko virazhenoyu zimovoyi mezhennyu Ozera Dokladnishe Ozera Avstriyi Bagato ozer 580 zdebilshogo lodovikovogo pohodzhennya Najbilshe ozer znahoditsya na pivnichnih shilah peredgir yiv Najbilshi za plosheyu ozera Nojzidler Zee na shodi poblizu kordonu z Ugorshinoyu Bodenske na zahodi poblizu kordonu z Shvejcariyeyu Bolota Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe V Avstriyi zonalno perevazhayut dernovo pidzolisti ta buri lisovi grunti na pivdennomu shodi viluguvani opidzoleni chornozemi na lesovi v gorah girski buri girsko luchni girsko opidzoleni grunti rendzini RoslinnistDokladnishe Div takozh Ponad 2 5 teritoriyi Avstriyi girski lisi sho skladayutsya perevazhno z duba Quercus buka Fagus yalici Abies smereki Picea modrini Larix Lisi na rivninah i v obzhitih girskih ulogovinah majzhe vinisheni Do visoti 600 800 m zustrichayutsya okremi lisovi masivi dubovih gayiv bukovih j yasenovih Fraxinus sho vpleteni v mozayiku silgospugid Vishe 700 m ci derevni porodi u gorah utvoryuyut sucilnij masiv do yakogo vishe 1400 m priyednuyetsya yalicya i smereka Vishe 1800 m lisi zminyuyutsya zarostyami girskoyi sosni Pinus mugo i kedrovogo slannika Pinus pumila U zoni 2000 30200 m alpijski luki zi zlakiv i osok sho sluguyut cinnimi pasovishami Veliki ploshi u gorah zajnyati golimi skelyami j kam yanistimi rozsipami Tvarinnij svitDokladnishe Div takozh Ssavci Avstriyi Reptiliyi Avstriyi ta V Avstriyi perevazhaye serednoyevropejskij tvarinnij svit sarna Capreolus olen Cervus zayec Lepus fazan Phasianus kuripka lisicya Vulpes borsuk Meles i vivirka Sciurus Tipovimi predstavnikami alpijskoyi fauni ye kozicya Rupicapra babak alpijskij Marmota marmota i nedavno znov bulo vipusheno na volyu kam yanogo kozla Capra ibex Okrim togo harakternoyu oznakoyu pannonskogo tvarinnogo svitu ye spravzhnij ptashinij raj v ocheretyanij smuzi stepovogo ozera v Centralnij Yevropi Nojzidler Zee rudi chapli Ardea purpurea koloniyi kosari Platalea leucorodia i shilodzobki Recurvirostra avosetta Vinishennya lisiv rozoryuvannya vidkritih prostoriv prizveli do povnogo abo chastkovogo vinishennya deyakih ranishe shiroko poshirenih vidiv tvarinnogo svit U zapovidnikah Visokij Tauern Grosglokner zbereglisya takozh ridkisni los Alces burij vedmid Ursus arctos kaban Sus scrofa girskij orel Gypaetus barbatus Stihijni liha ta ekologichni problemiOhorona prirodiDokladnishe Fiziko geografichne rajonuvannyaDokladnishe Vidilyayutsya 2 grupi prirodnih rajoniv Alpijska grupa Pivnichnij rajon Centralnij abo Osovij rajon Shidnij rajon Pozaalpijska grupa Shtirijsko Burgenlandskij rajon Pridunajskij terasovij rajon Rajon nizkogir ya livoberezhzhya Dunayu Div takozhPrimitkiAvstriya 2 grudnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 ros Alpy Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros ros Alisov B P Berlin I A Mihel V M Kurs klimatologii Chast III Klimaty zemnogo shara L Gidrometeorologicheskoe izdatelstvo 1954 LiteraturaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X nim Max H Fink Otto Moog Reinhard Wimmer Fliessgewasser Naturraume Osterreichs Umweltbundesamt Wien 2000 ISBN 3 85457 558 0 Monographien Band 128 nim Becker A Helmer L Osterreich Landschaft Wirtschaft Bevolkerung W 1953 fr Georg P Tricart J L Europe centrale v 1 2 P 1954 fr Martonne E de Les Alpes Geographie generale P 1946 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Avstriyi