Історія освоєння мінеральних ресурсів Австрії
Використання кременю на території Австрії почалося в нижньому палеоліті. З VI тисячоліття до н. е. У великій кількості добувалися глини. Гірничорудні центри на території Австрії почали функціонувати вже з ІІІ-го тисячоліття до н.е.; з кінця бронзової доби вони набувають важливого значення для регіонів Центральної Європи . З цього часу починається широкий видобуток та переробка сульфідних мідних руд, виникають значні гірничі розробки в районах Зальцбурга і Тироля. Найбільш дослідженою системою розробок того періоду є мідні рудники Міттерберга (район Мюльбаха — Бішофсхофена). Знайдена велика кількість похилих стовбурів і штолен (близько 30 з них сягають довжини 100 м), які було закладено практично по всіх виходах руд на поверхню. Виявлені бронзові гірничі кирки, клини, кам'яні молоти, а також горни для виплавлення руд, відвали шлаків, ознаки «мокрого» і «сухого» збагачення.
Період VIII—VII ст. до н.е ознаменував початок розробки залізорудних родовищ та виробництва заліза. Для розвитку залізорудної промисловості Римської імперії велике значення мала провінція Норік (між річками Драва і Дунай). З I по IV ст. східні альпійські райони стають одним з найпотужніших гірничо-металургійних центрів Європи.
У IV–IX ст. (епоха переселення народів) гірнича справа на території Австрії переживає занепад. З X ст. у Штирії (Шладмінг, Цайрінг) починається активний видобуток срібла й карбування монет. В Х — XIII ст. відроджується видобуток залізної руди (Штирія, Леобен, Каринтія) та солі. Розробка велась штольнями та відкритим способом (Ерцберг). В XIII ст. від сухої розробки кам'яної солі переходять до видобутку методом розчинення. В XIV — XVI ст. утверджується державна монополія на виробництво солі. Розробка родовищ золота та срібла досягла максимуму в XV — XVI ст. Нараховувалось близько 1000 невеликих золотих рудників. В цей час при підземній розробці срібних руд у Тіролі застосовувався коловорот з кінним приводом для шахтного підйому, водовідливні установки, перші рудникові вагонетки. Гірників Австрії запрошують до Англії для навчання місцевих шахтарів. В кінці XVI ст. видобуток золота і срібла помітно скоротився, що було зумовлено збіднінням родовищ та «експортом» американського золота.
З XVIII ст. при розробці корисних копалин почали застосовувати вибухові роботи. В XIX ст. в областях Файч та Радентайн збільшується видобуток магнезиту (1-е місце у світі до 1918 р.), ведеться розробка графіту. У другій половині XIX ст. в Тіролі глибина шахт сягала 836 м від поверхні, що було рекордним показником того часу. Становлення гірничої промисловості в XIX ст. пов'язане з видобутком у великих масштабах кам'яного вугілля, який був припинений у 1978 р. Найважливішими корисними копалинами є нафта, газ, руди заліза, свинцю, цинку, стибію, магнезиту і графіту, вольфрам у.
У кінці XX і на початку XXI ст. австрійська гірнича промисловість скорочувалася. Причини — виснаження родовищ, конкуренція, недостатня економічна ефективність тощо. Сьогодні в країні добувають буре вугілля, нафту, залізні, свинцево-цинкові, стибієві та мідні руди , магнезит та інші мінеральну сировину. В структурі галузі основне місце належить паливній, гірничорудній та гірничо-хімічній промисловості. В країні діє близько 100 гірничодобувних підприємств (44 % — шахт, 56 % — кар'єрів) з числом зайнятих близько 4,5 тис. осіб. Але за рахунок власних сировинних ресурсів Австрія задовольняє лише незначну частину своїх потреб. Імпортується понад 90 % вугілля, близько 80 % нафти, 60 % природного газу, основна частина руд. Експортуються графіт, тальк, магнезит, кухонна сіль і деякі промислові мінеральні напівфабрикати.
Підготовку кадрів гірничо-геологічного профілю здійснюють в університетах міст Грац (1586 р.), Зальцбург (1622 р.), а також в Леобенському гірничому університеті (1848 р.) та в Віденському геологічному інституті.
Див. також
Джерела
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Avstriyi Vikoristannya kremenyu na teritoriyi Avstriyi pochalosya v nizhnomu paleoliti Z VI tisyacholittya do n e U velikij kilkosti dobuvalisya glini Girnichorudni centri na teritoriyi Avstriyi pochali funkcionuvati vzhe z III go tisyacholittya do n e z kincya bronzovoyi dobi voni nabuvayut vazhlivogo znachennya dlya regioniv Centralnoyi Yevropi Z cogo chasu pochinayetsya shirokij vidobutok ta pererobka sulfidnih midnih rud vinikayut znachni girnichi rozrobki v rajonah Zalcburga i Tirolya Najbilsh doslidzhenoyu sistemoyu rozrobok togo periodu ye midni rudniki Mitterberga rajon Myulbaha Bishofshofena Znajdena velika kilkist pohilih stovburiv i shtolen blizko 30 z nih syagayut dovzhini 100 m yaki bulo zakladeno praktichno po vsih vihodah rud na poverhnyu Viyavleni bronzovi girnichi kirki klini kam yani moloti a takozh gorni dlya viplavlennya rud vidvali shlakiv oznaki mokrogo i suhogo zbagachennya Period VIII VII st do n e oznamenuvav pochatok rozrobki zalizorudnih rodovish ta virobnictva zaliza Dlya rozvitku zalizorudnoyi promislovosti Rimskoyi imperiyi velike znachennya mala provinciya Norik mizh richkami Drava i Dunaj Z I po IV st shidni alpijski rajoni stayut odnim z najpotuzhnishih girnicho metalurgijnih centriv Yevropi U IV IX st epoha pereselennya narodiv girnicha sprava na teritoriyi Avstriyi perezhivaye zanepad Z X st u Shtiriyi Shladming Cajring pochinayetsya aktivnij vidobutok sribla j karbuvannya monet V H XIII st vidrodzhuyetsya vidobutok zaliznoyi rudi Shtiriya Leoben Karintiya ta soli Rozrobka velas shtolnyami ta vidkritim sposobom Ercberg V XIII st vid suhoyi rozrobki kam yanoyi soli perehodyat do vidobutku metodom rozchinennya V XIV XVI st utverdzhuyetsya derzhavna monopoliya na virobnictvo soli Rozrobka rodovish zolota ta sribla dosyagla maksimumu v XV XVI st Narahovuvalos blizko 1000 nevelikih zolotih rudnikiv V cej chas pri pidzemnij rozrobci sribnih rud u Tiroli zastosovuvavsya kolovorot z kinnim privodom dlya shahtnogo pidjomu vodovidlivni ustanovki pershi rudnikovi vagonetki Girnikiv Avstriyi zaproshuyut do Angliyi dlya navchannya miscevih shahtariv V kinci XVI st vidobutok zolota i sribla pomitno skorotivsya sho bulo zumovleno zbidninnyam rodovish ta eksportom amerikanskogo zolota Z XVIII st pri rozrobci korisnih kopalin pochali zastosovuvati vibuhovi roboti V XIX st v oblastyah Fajch ta Radentajn zbilshuyetsya vidobutok magnezitu 1 e misce u sviti do 1918 r vedetsya rozrobka grafitu U drugij polovini XIX st v Tiroli glibina shaht syagala 836 m vid poverhni sho bulo rekordnim pokaznikom togo chasu Stanovlennya girnichoyi promislovosti v XIX st pov yazane z vidobutkom u velikih masshtabah kam yanogo vugillya yakij buv pripinenij u 1978 r Najvazhlivishimi korisnimi kopalinami ye nafta gaz rudi zaliza svincyu cinku stibiyu magnezitu i grafitu volfram u U kinci XX i na pochatku XXI st avstrijska girnicha promislovist skorochuvalasya Prichini visnazhennya rodovish konkurenciya nedostatnya ekonomichna efektivnist tosho Sogodni v krayini dobuvayut bure vugillya naftu zalizni svincevo cinkovi stibiyevi ta midni rudi magnezit ta inshi mineralnu sirovinu V strukturi galuzi osnovne misce nalezhit palivnij girnichorudnij ta girnicho himichnij promislovosti V krayini diye blizko 100 girnichodobuvnih pidpriyemstv 44 shaht 56 kar yeriv z chislom zajnyatih blizko 4 5 tis osib Ale za rahunok vlasnih sirovinnih resursiv Avstriya zadovolnyaye lishe neznachnu chastinu svoyih potreb Importuyetsya ponad 90 vugillya blizko 80 nafti 60 prirodnogo gazu osnovna chastina rud Eksportuyutsya grafit talk magnezit kuhonna sil i deyaki promislovi mineralni napivfabrikati Pidgotovku kadriv girnicho geologichnogo profilyu zdijsnyuyut v universitetah mist Grac 1586 r Zalcburg 1622 r a takozh v Leobenskomu girnichomu universiteti 1848 r ta v Videnskomu geologichnomu instituti Div takozh Geologiya Avstriyi Korisni kopalini Avstriyi Girnicha promislovist Avstriyi Ekonomika Avstriyi Dzherela Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s