Корисні копалини Австрії. Найважливіші корисні копалини Австрії — нафта, газ, руди заліза, свинцю, цинку, стибію, магнезиту і графіту, вольфраму.
Запаси основних видів корисних копалин Австрії (1998/99)
Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
Боксити, млн т | 1 | 3 | 52 (Al2O3) |
|
Барит, тис.т | 80 | 100 | 95 (BaSO4) |
|
Вольфрам, тис.т | 24 | 30 | 0,5 (WO3) | 0,9 |
Зал. руди, млн т | 170 | 350 | 32 | 0,1 |
Свинець, тис. т | 100 | 140 | 1,4 | 0,1 |
Вугілля, млн т | 159 | 357 |
|
|
Цинк, тис. т | 320 | 460 | 4,7 | 0,1 |
Берилій, тис. т | 2,7 | 177 | 0,18 | 1,2 |
Нафта
Родовища нафти розташовані г.ч. в північно-західній частині Нижньої Австрії, поблизу Відня, але запаси обмежені. Родов. нафти і газу (підтв. запаси на 1990 відповідно 11,9 млн т та 24 млрд м³) пов'язані з молодими осадовими відкладами Віденського та Передальпійського бас. Нафти малосірчисті (0,21-0,28 %), малопарафінисті (0,15-0,25 %), густина 905—930 кг/м³ та 872 кг/м³ (Передальпійський бас.).
Вугілля
Запаси вугілля знаходяться в багатьох родовищах. Вугілля палеозойської та мезозойської доби — кам'яне, палеоген-неогенової — буре. Поклади кам'яного вугілля в основному відпрацьовані. Запаси бурого вугілля: підтверджені — 50 млн т, загальні — 150 млн т, прогнозні — до 2 млрд т (1990-і рр.). В подальші роки спостерігалося збільшення запасів вугілля. Основні басейни — Кьофлах-Фойтсберґ та Томасройт-Ампфельванґ (г.ч. Штирія, Верхня і Нижня Австрія).
Залізні руди
В А. відомо бл. 300 залізорудних родов. і проявів. Найважливіше родов. — Айзенерц пов'язане з палеозойською ґраувакковою зоною. Рудні мінерали: сидерит, пірит, халькопірит, тетраедрит. Середній вміст Fe — 33-35 %.
Мідь
Запаси руд міді в перерахунку на метал — 50 тис. т. Руди укладені у вигляді кварц-карбонатних жил. Мінерали: сидерит, халькопірит та ін. сульфіди. Найбільше родовище — Міттерберґ.
Поліметали
Відомо багато цинково-свинцевих родовищ, загальні запаси яких в перерахунку на метал по цинку становлять 460, а по свинцю — 140 тис. т. Найбільше родовище — Блайберґ.
Вольфрам
Вольфрамові родовища (Східні Альпи) представлені шеєлітовими скарнами. Загальні запаси — 30 тис. т WO3 , сер. вміст його в руді 0,5 %.
Стибій
Основні стибієві родовища з запасами до 50 тис. т металу (1990) розташовані поблизу Шлайнінга і приурочені до палеозойських відкладів.
Магнезит
В А. є великі родовища магнезиту, головним чином в Каринтії — Брайтенау, Файч, Радентайн, Гохфільцен, Ланерсбах, Трібен і Оберорт, загальні запаси якого — 15-20 млн т (1990).
Графіт
Родовища графіту (запаси близько 11 млн тонн, оцінка 1990 року) приурочені до граувакової зони та древніх кристалічних сланців (, Мюльдорф).
Інші корисні копалини
Численні родовища кам'яної солі знаходяться у Доломітових Альпах. Виявлені численні родов. каоліну, тальку, гіпсу на ін. буд. матеріалів. Крім того є родовища ртутних руд, бариту, піриту та ін.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini Avstriyi Najvazhlivishi korisni kopalini Avstriyi nafta gaz rudi zaliza svincyu cinku stibiyu magnezitu i grafitu volframu Zapasi osnovnih vidiv korisnih kopalin Avstriyi 1998 99 Korisni kopalini Avstriyi Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni Zagalni Boksiti mln t 1 3 52 Al2O3 Barit tis t 80 100 95 BaSO4 Volfram tis t 24 30 0 5 WO3 0 9 Zal rudi mln t 170 350 32 0 1 Svinec tis t 100 140 1 4 0 1 Vugillya mln t 159 357 Cink tis t 320 460 4 7 0 1 Berilij tis t 2 7 177 0 18 1 2NaftaRodovisha nafti roztashovani g ch v pivnichno zahidnij chastini Nizhnoyi Avstriyi poblizu Vidnya ale zapasi obmezheni Rodov nafti i gazu pidtv zapasi na 1990 vidpovidno 11 9 mln t ta 24 mlrd m pov yazani z molodimi osadovimi vidkladami Videnskogo ta Peredalpijskogo bas Nafti malosirchisti 0 21 0 28 maloparafinisti 0 15 0 25 gustina 905 930 kg m ta 872 kg m Peredalpijskij bas VugillyaZapasi vugillya znahodyatsya v bagatoh rodovishah Vugillya paleozojskoyi ta mezozojskoyi dobi kam yane paleogen neogenovoyi bure Pokladi kam yanogo vugillya v osnovnomu vidpracovani Zapasi burogo vugillya pidtverdzheni 50 mln t zagalni 150 mln t prognozni do 2 mlrd t 1990 i rr V podalshi roki sposterigalosya zbilshennya zapasiv vugillya Osnovni basejni Koflah Fojtsberg ta Tomasrojt Ampfelvang g ch Shtiriya Verhnya i Nizhnya Avstriya Zalizni rudiV A vidomo bl 300 zalizorudnih rodov i proyaviv Najvazhlivishe rodov Ajzenerc pov yazane z paleozojskoyu grauvakkovoyu zonoyu Rudni minerali siderit pirit halkopirit tetraedrit Serednij vmist Fe 33 35 MidZapasi rud midi v pererahunku na metal 50 tis t Rudi ukladeni u viglyadi kvarc karbonatnih zhil Minerali siderit halkopirit ta in sulfidi Najbilshe rodovishe Mitterberg PolimetaliVidomo bagato cinkovo svincevih rodovish zagalni zapasi yakih v pererahunku na metal po cinku stanovlyat 460 a po svincyu 140 tis t Najbilshe rodovishe Blajberg VolframVolframovi rodovisha Shidni Alpi predstavleni sheyelitovimi skarnami Zagalni zapasi 30 tis t WO3 ser vmist jogo v rudi 0 5 StibijOsnovni stibiyevi rodovisha z zapasami do 50 tis t metalu 1990 roztashovani poblizu Shlajninga i priurocheni do paleozojskih vidkladiv MagnezitV A ye veliki rodovisha magnezitu golovnim chinom v Karintiyi Brajtenau Fajch Radentajn Gohfilcen Lanersbah Triben i Oberort zagalni zapasi yakogo 15 20 mln t 1990 GrafitRodovisha grafitu zapasi blizko 11 mln tonn ocinka 1990 roku priurocheni do grauvakovoyi zoni ta drevnih kristalichnih slanciv Myuldorf Inshi korisni kopaliniChislenni rodovisha kam yanoyi soli znahodyatsya u Dolomitovih Alpah Viyavleni chislenni rodov kaolinu talku gipsu na in bud materialiv Krim togo ye rodovisha rtutnih rud baritu piritu ta in Div takozhGeologiya Avstriyi Girnicha promislovist Avstriyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Avstriyi Ekonomika AvstriyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020