Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ганс Блюменберг | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Hans Blumenberg | ||||
| Західна філософія | ||||
| Народження | 13 липня 1920 Любек, Німеччина | |||
| Смерть | 28 березня 1996 (75 років) Альтенберге, Німеччина | |||
| Громадянство (підданство) |  Німеччина[1] | |||
| Знання мов | ||||
| Діяльність | ||||
| Викладав | Гамбурзький університет, Вестфальський університет імені Вільгельма, Рурський університет і Гіссенський університет | |||
| Член | Академія наук і літератури в Майнці | |||
| Школа / Традиція | , | |||
| Alma mater | Катарінеум | |||
| Історичний період | Філософія XX століття | |||
| Діти | ||||
| Нагороди | ||||
| | ||||
Ганс Блюменберг (нім. Hans Blumenberg; нар. 13 липня 1920, Любек — пом. 28 березня 1996, Альтенберге) — німецький філософ.
Життєпис
Ганс Блюменберг народився у місті Любек 13 липня 1920 року. 1939 року був єдиним учнем, який з відзнакою завершив навчання у гімназії «Катарінеум», а статус «хрещеного єврея» дозволив йому вступити до вищого навчального закладу. Упродовж 1939–1941 років Блюменберг вивчав філософію у теологічному та філософському коледжах Падерборна та Франкфурта-на-Майні, але згодом був вимушений їх залишити.
Працював у компанії у Любеку. 1945 року його перевели до міста Цербст, але він зміг повернутися додому та переховувався до кінця війни разом зі своєю родиною та майбутньою дружиною Урсулою.
Після 1945 року продовжив вивчати філософію, германістику та класичну філологію в Гамбурзькому університеті. 1947 року Блюменберг отримав докторський ступінь у Кільському університеті, захистивши дисертацію «До проблеми первинності в онтології середньовічної схоластики» (нім. Beiträge zum Problem der Ursprünglichkeit der mittelalterlich-scholastischen Ontologie). У 1950 році пройшов габілітацію та захистив дисертацію на тему «Онтологічна дистанція: дослідження кризи феноменології Гусерля» (нім. Die ontologische Distanz. Eine Untersuchung über die Krisis der Phänomenologie Husserls). Ані перша, ані друга дисертація не була опублікована. Науковим керівником Блюменберга був феноменолог .
1958 року став екстраординарним професором філософії у Гамбурзі, а 1960 року — ординарним професором філософії в Гіссенському університеті. 1965 року він став професором філософії Рурського університету у Бохумі, а п'ять років потому — у Вестфальському університеті імені Вільгельма, де 1985 року став почесним професором.
Блюменберг був членом Академії наук та літератури в Майнці (з 1960 року) та Німецького науково-дослідницького співтовариства, а також учасником очолюваного Гансом-Георгом Гадамером комітету з історії понять та співзасновником групи «Поетика та герменевтика» (1963 року).
У Блюменберга було четверо дітей, його донька Беттіна Блюменберг стала письменницею та перекладачкою.
Твори
До початку 60-х років Блюменберг був відомий своїми публікаціями у журналах, зокрема як автор статті «Світло як метафора істини» (1957). «Парадигми метафорології» стали першою вагомою працею Блюменберга, її було надруковано у 1960 році у журналі «Архів історії понять» (нім. Archiv für Begriffsgeschichte), одночасно вона вийшла друком у видавництві «Bouver Verlag» у Бонні.
Після цього були написані три ключові праці Блюменберга: «Легітимність Нового часу» (1966), «Генеза коперниканського світу» (1975) та «Робота над міфом» (1979).
Легітимність Нового часу (1966)
Перший розділ «Легітимності Нового часу» роботи Блюменберг присвячує тезі Карла Льовіта про те, що ідея прогресу є секуляризованою версією християнської есхатології, бо вона містить сподівання на те, що якесь зовнішнє втручання змінить історію світу.
В другому розділі («Теологічний абсолютизм та самоствердження людини») Блюменберг пише, що прагматизм Бекона та «механізація картини світу» уможливили епоху Нового часу та «самоствердженням» людини. Як зазначив Річард Рорті, бажання Блюменберга легітимізувати Новий час було спробою захистити те, що розкритикував Мартін Гайдеґґер у ХХ столітті — допитливість, технічну майстерність, відмову бути зацікавленим в чомусь, що виходить за його межі, та орієнтацію на невідоме майбутнє.
 | За Блюменбергом, спроба романтиків дискредитувати Просвітництво та продовження цього проекту в творах Ніцше та Гайдеґґера, виникла через нерозрізнення обґрунтованої критики самолегітимації Просвітництва та безпідставної критики його ідеалів самоствердження. |  |
Рорті погоджується з критикою «метафізики присутності» в творах Фрідріха Ніцше, Мартіна Гайдеґґера та Жака Дерріда, але зазначає, що Блюменберг має раду, коли пише про те, що це ще не означає автоматичну відмову від того способу життя, який уможливила епоха Просвітництва. Якщо філософи давнього світу намагалися знайти сенс життя людини у філософії, а філософи Середньовіччя — у теології, то поняття легітимності сучасної свідомості, яке з'явилося в епоху Просвітництва, може стати більш прийнятною альтернативою. Блюменберг вважає, що ідея прогресу свідчить про певний розвиток в межах самої історії та діє завдяки притаманній їй внутрішній логіці, яка легитимізується в процесі самоствердження людини його відповідальністю за власну долю.
Схожі питання піднімаються в третій, і найдовшій, частині книги, назва якої звучить як «‘Суд’ над теоретичною допитливістю». Вона починається з Аристотеля, який написав у «Метафізиці» про те, що кожна людина від природи прагне пізнання. Блюменберг зазначає, що ці слова не завжди несли в собі той зміст, який ми приписуємо їм зараз, бо для античних філософів це означало те, що знання теоретичної істини було необхідним для досягнення щастя, водночас, як зазначає Рорті, за Гайдеґґером, наш концепт щастя виглядає ближчим до володарювання, а не до роздумів та співучасті.
Остання частина книги присвячена Миколі Кузанському та Джордано Бруно. Рорті відзначає подібність ідей Блюменберга та Мішеля Фуко, але доходить до висновку, що Блюменберг не заперечує написання історій наслідування ідей, але вважає, що вони мають відповідати логіці певного діалогу, у якому ми шукаємо питання на відповіді, які нам вже відомі.
Робота над міфом (1979)
За цю працю Блюменберг отримав 1980 року премію Зигмунда Фрейда. Він аналізує, яким чином ми отримаємо міфи у спадок та намагаємося їх змінювати. Блюменберг розглядає визначальні характеристики міфу та стадії роботи над міфом, а також приділяє особливу увагу таким авторам як Зигмунд Фрейд, Ернст Кассірер, Джеймс Джойс та Поль Валері. Наприкінці книги він звертається до історії історію міфу Прометея, від часів Гесіода та Есхіла, до Франца Кафки та Андре Жида.
Кораблегин зі спостерігачем (1979)
Вперше до метафори кораблетрощі Блюменберг звернувся на сторінках праці «Парадигми метафорології» 1960 року. Тоді він вважав, що метафора є окремою стадією на шляху формування поняття, але згодом змінив свою думку та вирішив, що метафора спрямована не на концептуальність, а на зв'язки з життєвим світом, який стає джерелом мотиваційної підтримки. Книга «Кораблегин зі спостерігачем» стала подальшим зверненням до теми морського плавання як метафори життя людини. Блюменберг вивчає, як змінювалися уявлення людини про життєвий світ. Зокрема, для нього є важливою постать глядача, який спостерігає за кораблегином із берега. Цей спостерігач є втіленням теорії.
В передмові до першого німецького видання книги проведено паралель між «самоствердженням» людини, про яке Блюменберг пише у «Легітимності Нового часу», та трансгресії встановлених природою обмежень під час кораблеплавання, яка у часи античності розглядалася як така, що підлягає покаранню. «Допитливість», яка спонукала людину вирушити в плавання, засуджувалася мислителями античності та Середньовіччя як бажання пізнати те, про що нам не варто нічого знати. У часи Просвітництва ставлення до цієї метафори змінюється, а Вольтер вже пише про те, що глядач не отримує задоволення від того, що він, спостерігаючи за кораблегином, стоїть на березі, але просто ставиться до цих подій з інтелектуальною допитливістю. Паскаль, навпаки, зазначає, що немає ніякого берега, бо спостерігач сам опинився в морі та не бачить землі.
Для Блюменберга є вкрай важливою ця ідентифікація суб'єкта та об'єкта пізнання, а кораблетонець сприймається як такий, що тримається за уламок кораблетроща (наукової картини світу), який йому видається чимось важливим, і сподівається на те, що він допоможе йому дістатися берега. Разом із тим, спостерігач завжди має бути готовим покинути і цей останній уламок, щоб побудувати новий корабель. Таким чином, метафора стає для Блюменберга лише одним із випадків «непоняттєвості» (нім. Unbegrifflichkeit), який вказує на те, що культуру неможливо звести до понять. Схожим чином, у праці «Робота міфу» Блюменберга цікавить не стільки те, що міф був попередньою стадією наукового світогляду, але те, які питання він намагався вирішити.
Нагороди
- 1974 — Премія Куно Фішера від Гейдельберзького університету
- 1980 — Премія Зигмунда Фрейда за наукову прозу від Німецької академії мови та поезії у Дармштадті
- 1982 — статус почесного професора Гіссенського університету
Переклади українською
- Блюменберг, Ганс. Світ як книга : пер. с нем. / Ганс Блюменберг ; Пер., передмова В. Єрмоленко . — Київ : Лібра, 2005 . — 543 с.
- Блуменберг, Г. Антропологічний підхід до сучасного значення риторики / Після філософії: кінець чи трансформація? Пер. з англ. — К.: Четверта хвиля, 2000. — 432 с.
Примітки
- LIBRIS — 2012.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Richard Rorty. Against Belatedness // LRB, Vol. 5, No. 11, 16 June 1983.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
box width Gans Blyumenbergnim Hans BlumenbergZahidna filosofiyaNarodzhennya13 lipnya 1920 1920 07 13 Lyubek NimechchinaSmert28 bereznya 1996 1996 03 28 75 rokiv Altenberge NimechchinaGromadyanstvo piddanstvo Nimechchina 1 Znannya movnimecka 2 Diyalnistvikladach universitetuVikladavGamburzkij universitet Vestfalskij universitet imeni Vilgelma Rurskij universitet i Gissenskij universitetChlenAkademiya nauk i literaturi v MajnciShkola Tradiciya Alma materKatarineumIstorichnij periodFilosofiya XX stolittyaDitidNagorodipremiya Zigmunda Frejda za naukovu prozu 1980 d 1974 d 2006 d Gans Blyumenberg nim Hans Blumenberg nar 13 lipnya 1920 Lyubek pom 28 bereznya 1996 Altenberge nimeckij filosof ZhittyepisGans Blyumenberg narodivsya u misti Lyubek 13 lipnya 1920 roku 1939 roku buv yedinim uchnem yakij z vidznakoyu zavershiv navchannya u gimnaziyi Katarineum a status hreshenogo yevreya dozvoliv jomu vstupiti do vishogo navchalnogo zakladu Uprodovzh 1939 1941 rokiv Blyumenberg vivchav filosofiyu u teologichnomu ta filosofskomu koledzhah Paderborna ta Frankfurta na Majni ale zgodom buv vimushenij yih zalishiti Pracyuvav u kompaniyi u Lyubeku 1945 roku jogo pereveli do mista Cerbst ale vin zmig povernutisya dodomu ta perehovuvavsya do kincya vijni razom zi svoyeyu rodinoyu ta majbutnoyu druzhinoyu Ursuloyu Pislya 1945 roku prodovzhiv vivchati filosofiyu germanistiku ta klasichnu filologiyu v Gamburzkomu universiteti 1947 roku Blyumenberg otrimav doktorskij stupin u Kilskomu universiteti zahistivshi disertaciyu Do problemi pervinnosti v ontologiyi serednovichnoyi sholastiki nim Beitrage zum Problem der Ursprunglichkeit der mittelalterlich scholastischen Ontologie U 1950 roci projshov gabilitaciyu ta zahistiv disertaciyu na temu Ontologichna distanciya doslidzhennya krizi fenomenologiyi Guserlya nim Die ontologische Distanz Eine Untersuchung uber die Krisis der Phanomenologie Husserls Ani persha ani druga disertaciya ne bula opublikovana Naukovim kerivnikom Blyumenberga buv fenomenolog 1958 roku stav ekstraordinarnim profesorom filosofiyi u Gamburzi a 1960 roku ordinarnim profesorom filosofiyi v Gissenskomu universiteti 1965 roku vin stav profesorom filosofiyi Rurskogo universitetu u Bohumi a p yat rokiv potomu u Vestfalskomu universiteti imeni Vilgelma de 1985 roku stav pochesnim profesorom Blyumenberg buv chlenom Akademiyi nauk ta literaturi v Majnci z 1960 roku ta Nimeckogo naukovo doslidnickogo spivtovaristva a takozh uchasnikom ocholyuvanogo Gansom Georgom Gadamerom komitetu z istoriyi ponyat ta spivzasnovnikom grupi Poetika ta germenevtika 1963 roku U Blyumenberga bulo chetvero ditej jogo donka Bettina Blyumenberg stala pismenniceyu ta perekladachkoyu TvoriDo pochatku 60 h rokiv Blyumenberg buv vidomij svoyimi publikaciyami u zhurnalah zokrema yak avtor statti Svitlo yak metafora istini 1957 Paradigmi metaforologiyi stali pershoyu vagomoyu praceyu Blyumenberga yiyi bulo nadrukovano u 1960 roci u zhurnali Arhiv istoriyi ponyat nim Archiv fur Begriffsgeschichte odnochasno vona vijshla drukom u vidavnictvi Bouver Verlag u Bonni Pislya cogo buli napisani tri klyuchovi praci Blyumenberga Legitimnist Novogo chasu 1966 Geneza kopernikanskogo svitu 1975 ta Robota nad mifom 1979 Legitimnist Novogo chasu 1966 Pershij rozdil Legitimnosti Novogo chasu roboti Blyumenberg prisvyachuye tezi Karla Lovita pro te sho ideya progresu ye sekulyarizovanoyu versiyeyu hristiyanskoyi eshatologiyi bo vona mistit spodivannya na te sho yakes zovnishnye vtruchannya zminit istoriyu svitu V drugomu rozdili Teologichnij absolyutizm ta samostverdzhennya lyudini Blyumenberg pishe sho pragmatizm Bekona ta mehanizaciya kartini svitu umozhlivili epohu Novogo chasu ta samostverdzhennyam lyudini Yak zaznachiv Richard Rorti bazhannya Blyumenberga legitimizuvati Novij chas bulo sproboyu zahistiti te sho rozkritikuvav Martin Gajdegger u HH stolitti dopitlivist tehnichnu majsternist vidmovu buti zacikavlenim v chomus sho vihodit za jogo mezhi ta oriyentaciyu na nevidome majbutnye Za Blyumenbergom sproba romantikiv diskredituvati Prosvitnictvo ta prodovzhennya cogo proektu v tvorah Nicshe ta Gajdeggera vinikla cherez nerozriznennya obgruntovanoyi kritiki samolegitimaciyi Prosvitnictva ta bezpidstavnoyi kritiki jogo idealiv samostverdzhennya Rorti pogodzhuyetsya z kritikoyu metafiziki prisutnosti v tvorah Fridriha Nicshe Martina Gajdeggera ta Zhaka Derrida ale zaznachaye sho Blyumenberg maye radu koli pishe pro te sho ce she ne oznachaye avtomatichnu vidmovu vid togo sposobu zhittya yakij umozhlivila epoha Prosvitnictva Yaksho filosofi davnogo svitu namagalisya znajti sens zhittya lyudini u filosofiyi a filosofi Serednovichchya u teologiyi to ponyattya legitimnosti suchasnoyi svidomosti yake z yavilosya v epohu Prosvitnictva mozhe stati bilsh prijnyatnoyu alternativoyu Blyumenberg vvazhaye sho ideya progresu svidchit pro pevnij rozvitok v mezhah samoyi istoriyi ta diye zavdyaki pritamannij yij vnutrishnij logici yaka legitimizuyetsya v procesi samostverdzhennya lyudini jogo vidpovidalnistyu za vlasnu dolyu Shozhi pitannya pidnimayutsya v tretij i najdovshij chastini knigi nazva yakoyi zvuchit yak Sud nad teoretichnoyu dopitlivistyu Vona pochinayetsya z Aristotelya yakij napisav u Metafizici pro te sho kozhna lyudina vid prirodi pragne piznannya Blyumenberg zaznachaye sho ci slova ne zavzhdi nesli v sobi toj zmist yakij mi pripisuyemo yim zaraz bo dlya antichnih filosofiv ce oznachalo te sho znannya teoretichnoyi istini bulo neobhidnim dlya dosyagnennya shastya vodnochas yak zaznachaye Rorti za Gajdeggerom nash koncept shastya viglyadaye blizhchim do volodaryuvannya a ne do rozdumiv ta spivuchasti Ostannya chastina knigi prisvyachena Mikoli Kuzanskomu ta Dzhordano Bruno Rorti vidznachaye podibnist idej Blyumenberga ta Mishelya Fuko ale dohodit do visnovku sho Blyumenberg ne zaperechuye napisannya istorij nasliduvannya idej ale vvazhaye sho voni mayut vidpovidati logici pevnogo dialogu u yakomu mi shukayemo pitannya na vidpovidi yaki nam vzhe vidomi Robota nad mifom 1979 Za cyu pracyu Blyumenberg otrimav 1980 roku premiyu Zigmunda Frejda Vin analizuye yakim chinom mi otrimayemo mifi u spadok ta namagayemosya yih zminyuvati Blyumenberg rozglyadaye viznachalni harakteristiki mifu ta stadiyi roboti nad mifom a takozh pridilyaye osoblivu uvagu takim avtoram yak Zigmund Frejd Ernst Kassirer Dzhejms Dzhojs ta Pol Valeri Naprikinci knigi vin zvertayetsya do istoriyi istoriyu mifu Prometeya vid chasiv Gesioda ta Eshila do Franca Kafki ta Andre Zhida Korablegin zi sposterigachem 1979 Vpershe do metafori korabletroshi Blyumenberg zvernuvsya na storinkah praci Paradigmi metaforologiyi 1960 roku Todi vin vvazhav sho metafora ye okremoyu stadiyeyu na shlyahu formuvannya ponyattya ale zgodom zminiv svoyu dumku ta virishiv sho metafora spryamovana ne na konceptualnist a na zv yazki z zhittyevim svitom yakij staye dzherelom motivacijnoyi pidtrimki Kniga Korablegin zi sposterigachem stala podalshim zvernennyam do temi morskogo plavannya yak metafori zhittya lyudini Blyumenberg vivchaye yak zminyuvalisya uyavlennya lyudini pro zhittyevij svit Zokrema dlya nogo ye vazhlivoyu postat glyadacha yakij sposterigaye za korableginom iz berega Cej sposterigach ye vtilennyam teoriyi V peredmovi do pershogo nimeckogo vidannya knigi provedeno paralel mizh samostverdzhennyam lyudini pro yake Blyumenberg pishe u Legitimnosti Novogo chasu ta transgresiyi vstanovlenih prirodoyu obmezhen pid chas korableplavannya yaka u chasi antichnosti rozglyadalasya yak taka sho pidlyagaye pokarannyu Dopitlivist yaka sponukala lyudinu virushiti v plavannya zasudzhuvalasya mislitelyami antichnosti ta Serednovichchya yak bazhannya piznati te pro sho nam ne varto nichogo znati U chasi Prosvitnictva stavlennya do ciyeyi metafori zminyuyetsya a Volter vzhe pishe pro te sho glyadach ne otrimuye zadovolennya vid togo sho vin sposterigayuchi za korableginom stoyit na berezi ale prosto stavitsya do cih podij z intelektualnoyu dopitlivistyu Paskal navpaki zaznachaye sho nemaye niyakogo berega bo sposterigach sam opinivsya v mori ta ne bachit zemli Dlya Blyumenberga ye vkraj vazhlivoyu cya identifikaciya sub yekta ta ob yekta piznannya a korabletonec sprijmayetsya yak takij sho trimayetsya za ulamok korabletrosha naukovoyi kartini svitu yakij jomu vidayetsya chimos vazhlivim i spodivayetsya na te sho vin dopomozhe jomu distatisya berega Razom iz tim sposterigach zavzhdi maye buti gotovim pokinuti i cej ostannij ulamok shob pobuduvati novij korabel Takim chinom metafora staye dlya Blyumenberga lishe odnim iz vipadkiv neponyattyevosti nim Unbegrifflichkeit yakij vkazuye na te sho kulturu nemozhlivo zvesti do ponyat Shozhim chinom u praci Robota mifu Blyumenberga cikavit ne stilki te sho mif buv poperednoyu stadiyeyu naukovogo svitoglyadu ale te yaki pitannya vin namagavsya virishiti Nagorodi1974 Premiya Kuno Fishera vid Gejdelberzkogo universitetu 1980 Premiya Zigmunda Frejda za naukovu prozu vid Nimeckoyi akademiyi movi ta poeziyi u Darmshtadti 1982 status pochesnogo profesora Gissenskogo universitetuPerekladi ukrayinskoyuBlyumenberg Gans Svit yak kniga per s nem Gans Blyumenberg Per peredmova V Yermolenko Kiyiv Libra 2005 543 s Blumenberg G Antropologichnij pidhid do suchasnogo znachennya ritoriki Pislya filosofiyi kinec chi transformaciya Per z angl K Chetverta hvilya 2000 432 s PrimitkiLIBRIS 2012 d Track Q1798125 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Richard Rorty Against Belatedness LRB Vol 5 No 11 16 June 1983