Історія понять — історична дисципліна, що досліджує характерні для тієї чи іншої доби (починаючи з античності) сенси загальних політичних і соціальних понять (напр., таких, як «громадянин», «держава», «стан», «клас», «міщанин», «секуляризація», «революція» тощо). Це дає змогу зрозуміти істинний зміст історичних джерел, в яких ці поняття текстуально зафіксовані, а також реконструювати ті чи інші глобальні історичні зміни. За Р.Козеллеком, предметом І.п. є «конвергенція поняття та історії».
Хоча кожне поняття нерозривно пов'язане зі словом, однак це не тотожні сутності. І.п., активно використовуючи методи мовознавства, не зводиться до історії мови. Соціальні та політичні поняття є такими сутностями, які концентрують у собі увесь політичний і соціальний досвід людства, вони не можуть бути цілком висловлені мовними засобами, тим більше у формі тлумачення слів, якими їх означають. І.п., використовуючи певні методологічні підходи, намагається якомога повніше розархівувати минулий людський досвід. Загалом, соціальні й політичні поняття, з якими має справу І.п., поділяються на 3 групи:
1) поняття, що сформувалися в античні часи й є прийнятними для сучасників;
2) поняття, що з моменту їх виникнення і до сьогодні докорінно змінили свій зміст;
3) поняття, що ще виявляються в ході мовної фіксації новизни певних соціальних та політичних явищ і відносин. Оскільки І.п. має справу з декодуванням термінології в писемних джерелах, то вона має багато спільного з методом критики джерел та герменевтикою історичною. І.п. досліджує розвиток і зміни змістовного наповнення соціальних і політичних понять як у певні проміжки часу, так і впродовж усього історичного поступу політичного життя різних суспільств.
Формування нової дисципліни
Як самостійна історична дисципліна І.п. сформувалася в 1960–70-х рр. Поштовхом до її розвитку стала критика некоректного "перенесення" сучасних політичних понять у минуле. Теоретичні засади І.п. заклали праці лідерів т. зв. Кембриджської школи Г.-А.Покока та К.-А.Скіннера. Досліджуючи аргументаційні критерії, ситуативні цілі й інтелектуальні ресурси політичних теорій раннього Нового часу в Європі та Півн. Америці, Г.-А.Покок і К.-А.Скіннер інтерпретували їх у контексті історичної "передачі" й перетворення традиційних аргументів та понять. На їхню думку, саме політичні ідеї та поняття були й є головними факторами, що спрямовують розвиток політичного суспільства. Наступний крок був зроблений німецькими вченими – О.Бруннером, і Р.Козеллеком, які 1972 започаткували багатотомне видання "Фундаментальні історичні поняття". Виходячи з думки про вирішальну роль ключових політичних понять в історичному поступі, ці представники німецької історіографії намагалися за допомогою аналізу змін у значеннях таких понять відстежити соціально-політичний переворот у німецькомовному просторі у період з 1750 по 1850. При цьому вивчався понятійний контекст політичної мови історичних діячів, в якій так чи інакше були відображені процеси реальних політичних змін. Це дало змогу по-новому розкрити історико-антропологічний вимір соціально-історичного процесу. Виявилося, що зміни в семантичній структурі політичних понять залежать від домінуючих у суспільстві форм переживань часу історичного. До середини 18 ст. соціально-політичні поняття були зорієнтовані лише на сферу минулого досвіду, а основою політичної прогностики була ідея повторюваності й передбачуваності подій, що цілком задовольняло тодішнє європейське суспільство, яке все ще продовжувало жити в ритмах, відповідних до повільного плину часу. Ідея прогресу епохи Просвітництва (див. Просвітництва доба) відкрила нові горизонти майбутнього, що виходили за межі "досвіду", отриманого в спадок. Своєю спрямованістю в майбутнє ця ідея стимулювала появу проектів того, що колись має статися. Відбулося певне прискорення переживання історичного часу, і це стало вже очевидним у ході Французької революції кінця 18 століття та політичних подій початку 19 ст. З цього моменту соціально-політичні поняття спрямовуються у сферу майбутнього, що зумовило в колективній свідомості європейців розрив з минулим. Такий розрив ознаменував для європейського суспільства настання Нового часу, з його новою динамікою – прогресивним рухом і поступом до демократії та новою напругою між "простором досвіду" та "горизонтом очікувань".
І.п. орієнтує процес історичного пізнання на:
1) дослідження суспільних явищ, подій і відносин, які набули мовного оформлення й зафіксовані в писемних джерелах;
2) реконструкцію минулого людського досвіду, який безпосередньо не втілився в мові, але так чи інакше визначав особливості мовлення тієї чи іншої історичної доби взагалі.
Виявивши зміни у змістовному наповненні соціально-політичних понять, історик намагається потім встановити зв'язок цих змін із тими чи ін. соціальними явищами та соціальними групами. При цьому особливо важливе значення надається локалізації виявлених змін у часі й ситуативному контексті (діахронічний зріз). Лише така локалізація дає змогу коректно використовувати виявлені на рівні змісту понять трансформації для інтерпретації соціальних змін.
Джерела та література
- Стельмах С.П. Історія понять [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya ponyat istorichna disciplina sho doslidzhuye harakterni dlya tiyeyi chi inshoyi dobi pochinayuchi z antichnosti sensi zagalnih politichnih i socialnih ponyat napr takih yak gromadyanin derzhava stan klas mishanin sekulyarizaciya revolyuciya tosho Ce daye zmogu zrozumiti istinnij zmist istorichnih dzherel v yakih ci ponyattya tekstualno zafiksovani a takozh rekonstruyuvati ti chi inshi globalni istorichni zmini Za R Kozellekom predmetom I p ye konvergenciya ponyattya ta istoriyi Hocha kozhne ponyattya nerozrivno pov yazane zi slovom odnak ce ne totozhni sutnosti I p aktivno vikoristovuyuchi metodi movoznavstva ne zvoditsya do istoriyi movi Socialni ta politichni ponyattya ye takimi sutnostyami yaki koncentruyut u sobi uves politichnij i socialnij dosvid lyudstva voni ne mozhut buti cilkom vislovleni movnimi zasobami tim bilshe u formi tlumachennya sliv yakimi yih oznachayut I p vikoristovuyuchi pevni metodologichni pidhodi namagayetsya yakomoga povnishe rozarhivuvati minulij lyudskij dosvid Zagalom socialni j politichni ponyattya z yakimi maye spravu I p podilyayutsya na 3 grupi 1 ponyattya sho sformuvalisya v antichni chasi j ye prijnyatnimi dlya suchasnikiv 2 ponyattya sho z momentu yih viniknennya i do sogodni dokorinno zminili svij zmist 3 ponyattya sho she viyavlyayutsya v hodi movnoyi fiksaciyi novizni pevnih socialnih ta politichnih yavish i vidnosin Oskilki I p maye spravu z dekoduvannyam terminologiyi v pisemnih dzherelah to vona maye bagato spilnogo z metodom kritiki dzherel ta germenevtikoyu istorichnoyu I p doslidzhuye rozvitok i zmini zmistovnogo napovnennya socialnih i politichnih ponyat yak u pevni promizhki chasu tak i vprodovzh usogo istorichnogo postupu politichnogo zhittya riznih suspilstv Formuvannya novoyi discipliniYak samostijna istorichna disciplina I p sformuvalasya v 1960 70 h rr Poshtovhom do yiyi rozvitku stala kritika nekorektnogo perenesennya suchasnih politichnih ponyat u minule Teoretichni zasadi I p zaklali praci lideriv t zv Kembridzhskoyi shkoli G A Pokoka ta K A Skinnera Doslidzhuyuchi argumentacijni kriteriyi situativni cili j intelektualni resursi politichnih teorij rannogo Novogo chasu v Yevropi ta Pivn Americi G A Pokok i K A Skinner interpretuvali yih u konteksti istorichnoyi peredachi j peretvorennya tradicijnih argumentiv ta ponyat Na yihnyu dumku same politichni ideyi ta ponyattya buli j ye golovnimi faktorami sho spryamovuyut rozvitok politichnogo suspilstva Nastupnij krok buv zroblenij nimeckimi vchenimi O Brunnerom i R Kozellekom yaki 1972 zapochatkuvali bagatotomne vidannya Fundamentalni istorichni ponyattya Vihodyachi z dumki pro virishalnu rol klyuchovih politichnih ponyat v istorichnomu postupi ci predstavniki nimeckoyi istoriografiyi namagalisya za dopomogoyu analizu zmin u znachennyah takih ponyat vidstezhiti socialno politichnij perevorot u nimeckomovnomu prostori u period z 1750 po 1850 Pri comu vivchavsya ponyatijnij kontekst politichnoyi movi istorichnih diyachiv v yakij tak chi inakshe buli vidobrazheni procesi realnih politichnih zmin Ce dalo zmogu po novomu rozkriti istoriko antropologichnij vimir socialno istorichnogo procesu Viyavilosya sho zmini v semantichnij strukturi politichnih ponyat zalezhat vid dominuyuchih u suspilstvi form perezhivan chasu istorichnogo Do seredini 18 st socialno politichni ponyattya buli zoriyentovani lishe na sferu minulogo dosvidu a osnovoyu politichnoyi prognostiki bula ideya povtoryuvanosti j peredbachuvanosti podij sho cilkom zadovolnyalo todishnye yevropejske suspilstvo yake vse she prodovzhuvalo zhiti v ritmah vidpovidnih do povilnogo plinu chasu Ideya progresu epohi Prosvitnictva div Prosvitnictva doba vidkrila novi gorizonti majbutnogo sho vihodili za mezhi dosvidu otrimanogo v spadok Svoyeyu spryamovanistyu v majbutnye cya ideya stimulyuvala poyavu proektiv togo sho kolis maye statisya Vidbulosya pevne priskorennya perezhivannya istorichnogo chasu i ce stalo vzhe ochevidnim u hodi Francuzkoyi revolyuciyi kincya 18 stolittya ta politichnih podij pochatku 19 st Z cogo momentu socialno politichni ponyattya spryamovuyutsya u sferu majbutnogo sho zumovilo v kolektivnij svidomosti yevropejciv rozriv z minulim Takij rozriv oznamenuvav dlya yevropejskogo suspilstva nastannya Novogo chasu z jogo novoyu dinamikoyu progresivnim ruhom i postupom do demokratiyi ta novoyu naprugoyu mizh prostorom dosvidu ta gorizontom ochikuvan I p oriyentuye proces istorichnogo piznannya na 1 doslidzhennya suspilnih yavish podij i vidnosin yaki nabuli movnogo oformlennya j zafiksovani v pisemnih dzherelah 2 rekonstrukciyu minulogo lyudskogo dosvidu yakij bezposeredno ne vtilivsya v movi ale tak chi inakshe viznachav osoblivosti movlennya tiyeyi chi inshoyi istorichnoyi dobi vzagali Viyavivshi zmini u zmistovnomu napovnenni socialno politichnih ponyat istorik namagayetsya potim vstanoviti zv yazok cih zmin iz timi chi in socialnimi yavishami ta socialnimi grupami Pri comu osoblivo vazhlive znachennya nadayetsya lokalizaciyi viyavlenih zmin u chasi j situativnomu konteksti diahronichnij zriz Lishe taka lokalizaciya daye zmogu korektno vikoristovuvati viyavleni na rivni zmistu ponyat transformaciyi dlya interpretaciyi socialnih zmin Dzherela ta literaturaStelmah S P Istoriya ponyat 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s il ISBN 966 00 0610 1