Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гамаліївський Харалампіївський монастир православний жіночий а потім чоловічий монастир який у 1713 1924 з перервами дія

Гамаліївський монастир

Гамаліївський монастир

Гамаліївський (Харалампіївський) монастир — православний жіночий, а потім чоловічий монастир, який у 1713—1924 (з перервами) діяв у околицях с. Гамаліївка Шосткинського району Сумської області.

Гамаліївський монастир
image
51°50′38″ пн. ш. 33°34′21″ сх. д. / 51.84389° пн. ш. 33.57250° сх. д. / 51.84389; 33.57250Координати: 51°50′38″ пн. ш. 33°34′21″ сх. д. / 51.84389° пн. ш. 33.57250° сх. д. / 51.84389; 33.57250
Типмонастир і пам'ятка культури
Країнаimage Україна
РозташуванняГамаліївка
Засновано1713
Сайтhamaliyivka-mon.church.ua
image
image
Гамаліївський монастир (Україна)
image Гамаліївський монастир у Вікісховищі

Історія

Історія монастиря пов'язана з діяльністю козацької еліти часів занепаду Гетманщини після Полтавської катастрофи 1709 р.

1702 — коштом воронізького сотника (згодом генерального осавула) Антона Андрійовича Гамалії в слободі Гамаліївка спорудили дерев'яну церкву . Біля неї виник жіночий скит Харалампієва Пустинка.

Після 1709 року Гамаліївка перейшла від репресованих Гамалій до Скоропадських.

1713 — заходами дружини гетьмана Насті Скоропадської скит перетворено на повноцінний жіночий монастир з відповідними правами, затвердженими гетьманським універсалом від 1 грудня.

1714 — гетьман Іван Скоропадський оголосив себе титарем, тобто покровителем монастиря. Його коштом почалося кам'яне будівництво, якому гетьман надавав велике значення, бо монастир мав стати фамільною святинею Скоропадських. Зразком був Спасо-Преображенский монастир в Новгороді-Сіверському.

На терені монастиря були споруджені гетьманські будинки, де іноді жив сам І.Скоропадський з родиною, а після його смерті — вдова Анастасія, яка навіть влаштовувала тут бали для українського шляхетства.

До монастирського ансамблю належали шестиколонний собор Різдва Богородиці (1714—1735), Харалампіївська тепла церква (1714), корпуси келій (1714—1834), оборонні мури з 4 наріжними й 3 середстінними надбрамними вежами. Ансамбль Гамаліївського монастиря не має аналогів в архітектурній спадщині України.

Центральний храм Різдва Богородиці поєднував у собі дві системи: ззовні — український хрещатий 5-банний храм, за планом — візантійська хрестово-купольна структура. В інтер'єрі був 7-ярусний іконостас, прикрашений гербами Скоропадських. Вважають, що то був один із найкращих українських барокових іконостасів (автор — чернігівський іконописець Яким Глинський). У храмі Різдва Богородиці були також два фундаторські портрети подружжя Скоропадських того ж авторства. У XIX сторіччі портрети перенесли до настоятельських покоїв, нині вони — в Сумському художньому музеї.

У соборі були срібні позолочені лампади, подаровані подружжям Скоропадських, — видатні твори українського золотарства XVIII століття. Богослужбові книги монастиря здебільшого належали до друків 1-ї половини XVIII століття — київських, чернігівських, московських.

У монастирі побудували також гетьманські палати, в яких іноді жив із сім'єю сам Скоропадський, а після його смерті — вдова Анастасія Марківна, яка навіть влаштовувала тут бали для українського шляхетства.

Гетьман помер 1722 року, не встигнувши завершити будову всіх монастирських споруд. Його поховали в склепі Харалампіївської церкви, яку на той час уже освятили. У стіну церкви вмурована білокам'яна різьблена плита з написом: «Здћ опочиваетъ тћломъ рабъ Божій Іоаннъ Скоропадскій войскъ запорожскихъ гетманъ, сей обители фундаторъ, преставися в Глуховћ року 1722 мћсяця іюля третього дня».

Анастасія Скоропадська померла 1729 року і була похована поряд із чоловіком. Її могила позначена такою ж різьбленою плитою. 1733 року поруч із батьками поховали доньку Скоропадських, Уляну. 1885 року в Харалампіївській церкві поховали Петра Івановича Скоропадського — батька останнього гетьмана Павла Скоропадського.

image
План і фасад Гамаліївського монастиря кінця 18 ст. (репродукція зображення з Глухівського краєзнавчого музею)

У заповіті гетьманша Анастасія Скоропадська розпорядилася перетворити монастир із жіночого на чоловічій, що і було виконано 1733 року. Сюди перевели ченців з Мутинського монастиря (біля Кролевця). Першим ігуменом став Герман Конашевич (Кононович). Він завершив будівництво всіх кам'яних споруд, зокрема фортифікаційних.

1735 — наступний настоятель, архімандрит Микола Ленкович освятив мурований собор Різдва Богородиці.

У XVIII ст. монастир зазнавав неодноразових спустошень і руйнувань внаслідок пожеж і адміністративних дій російської влади. Але, попри руйнування та перебудови, оборонні споруди монастиря непогано зберігалися до 1960-х років.

5 жовтня 1738 — пожежа завдала великого збитку монастирю (цьому посприяла наявність у монастирі понад 40 діжок із легко займистою горілкою).

1737 — монастир очолив архимандрит Софроній, колишній ректор Московської академії. 1741 року він відвідав Петербург, де подав скаргу на дії козацької старшини, яка відбирала у монастиря земельні володіння (наприклад, гетьман Данило Апостол віддав російському генералу Штофельну монастирські села Мутин і Камінь). Імператриця Єлизавета Петрівна своєю грамотою від 6 липня 1743 повернула монастирю його володіння.

1786 — Гамаліївський монастир разом із рештою українських монастирів наказом Катерини II урівняно в правах із російськими (тобто у нього конфісковано землі, а натомість держава виділили кошти на його утримання — 1511 крб 90 коп. на рік — як для монастиря II класу).

1794 — знищений новою пожежею монастир був закритий на тривалий час.

image
Надгробна плита Петра Скоропадського — батька останнього гетьмана Павла Скоропадського, в Харалампіївській церкві.

1799 — настоятелем Гамаліївського монастиря Чернігівської єпархії був призначений відомий науковець, поет і церковний діяч Іриней Фальковський (його висвячення в сан архімандрита відбулося в Києво-Печерській лаврі). Проте одразу ж після цього призначення виник конфлікт між І.Фальковським і митрополитом Єротеєм. Конфлікт розглядали на рівні Священного Синоду. Суперечка вичерпалася 1803 року, коли Фальковський став ректором Київської Академії.

1827 — монастир відновлено знову як жіночий (сюди перевели сотню черниць із закритого Кербутівського монастиря).

Після 1834 всі монастирські споруди відремонтовано, деякі з них зазнали перебудов, найсуттєвіших — надбрамна вежа-дзвіниця.

Головною святинею монастиря була Кербутівська чудотворна Єрусалимська ікона Божої Матері у срібній ризі. Велику шану мала також одна з копій Чернігівської Іллінської ікони Божої Матері (також у срібній ризі).

Середина XIX ст. — монастир володів 30 десятинами орної землі, 18 дес. саду, 3 дес. городів, рибним озером і мав 284 крб жалування з державної скарбниці.

Початок XX ст. — до 300-річчя правління Романових імператриця Олександра Федорівна подарувала монастирю новий 320-пудовий дзвін. Його везли залізницею до Шостки, а потім волами — до Гамаліївки.

1921 — в умовах радянської влади черниці на основі господарських будівель монастиря змушені були створити кустарну артіль.

1924 — монастир закрили; посиротілі черниці ходили по людях і заробляли на життя вишиванням або плетінням. Харлампіївська тепла церква залишалася парафіяльною для села Гамаліївки, у монастирських келіях жили люди.

1928 — великий монастирський дзвін зняли, розбили на шматки й відвезли на переплав. Дерев'яний бароковий іконостас собору Різдва Богородиці знищили, попередньо знявши позолоту. Частину монастирських ікон і книжок селяни ще довго переховували по хатах. На території монастиря в наступні роки діяли будинок для літніх людей, дитячий притулок, клуб, зерносховище.

1941 — відновлено діяльність Харалампіївської теплої церкви (функціонувала до 1961).

1956 — Гамаліївський монастир оголошено пам'яткою архітектури республіканського значення, але 1962 року Сумський облвиконком передав колишню обитель Міністерству внутрішніх справ, яке переобладнало її під виробничо-виховну установу суворого режиму утримання (підприємство 319/66, нині Шосткінська виправна колонія № 66).

1963 — архітектурний ансамбль виключили з державних реєстрів пам'яток.

Після цього собор Різдва Богородиці був поділений бетонними перекриттями на три поверхи (тепер тут майстерні для виготовлення вогнегасників), в його бані встановили бак на воду. Обидва колишні храми перетворено на промислові цехи, у яких встановлено різноманітні верстати. Корпуси келій надбудували й перетворили на камери для в'язнів. Дзвіницю та більшість укріплених мурів знесли (з 4 наріжних веж збереглася одна, всі три надбрамні знищено). Могильні плити Івана, Анастасії й Уляни Скоропадських у «теплій» церкві до половини залито бетоном.

Останнім фахівцем, хто бачив монастир перед відданням його МВС, була архітектор-реставратор Євгенія Пламеницька. Вона зафіксувала на фотоплівці дзвіницю та вежі, яких уже немає. Ці фотознімки, останнє свідчення про пам'ятки, були згодом опубліковані в книзі Віктора Вечерського «Монастирі Чернігово-Сіверщини» [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.].

Сучасність

Начальник Шосткинської виправної колонії №66 — Зюзько Олександр Миколайович. У різні роки установу очолювали: А.М.Парфентьєв, А.Є.Чмир, М.Г.Букус, В.С.Деркач, Я.І.Кіс, Г.О.Глущенко .

При виправній колонії діє вечірня (змінна) школа (директор – Матюшенко Олександр Миколайович).

1987 — рештки монастиря знову поставлено під державну охорону як пам'ятку архітектури (охоронний №1553).

Мешканці Гамаліївки неодноразово ставили питання про відселення колонії та передачу монастирської території зі собором і "теплою" церквою релігійній громаді села. Наразі в "теплій" церкві священики УПЦ МП провадили служби Божі для ув'язнених.

У лютому 2010 Президент України Віктор Ющенко видав указ про вивільнення території монастиря від виправно-трудової колонії, проте лише наприкінці того ж 2010 року завдяки енергійним зусиллям правлячого архієрея Конотопської та Глухівської єпархії владики Луки МНС України виділило 300 тис. грн. на пересунення захисного огородження колонії. Харалампіївську церкву та сусідній корпус ігуменії (за первісним призначенням - літня трапезна), залишки північно-західної башти та оборонних мурів завдяки цьому відділили від закритого закладу.

Навесні 2011 року Шосткінська виправна колонія №66 урочисто передала церкву Священномученика Харалампія Конотопській єпархії Української Православної Церкви Московського патріархату. "Комплекс Гамаліївського Харалампієвського чоловічого монастиря – гордість Сумщини, один із найвідоміших монастирських ансамблів на Лівобережжі. Тому ця подія – це спільна перемога, яка об'єднує всіх нас навколо відродження духовної спадщини українського народу", - зазначив під час церемонії передачі храму УПЦ МП голова Сумської ОДА Юрій Чмир .

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  2. Тюремний портал. Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 31 травня 2014.
  3. УПЦ МП передали храм на території історичного комплексу // ТСН, 6.03.2011[недоступне посилання з липня 2019]

Джерела

  • Державний архів Сумської області. – Ф. 3343. – Оп. 1. – Спр. 169.
  • Державний архів Чернігівської області. – Ф. 71. – Оп. 3. – Спр. 10.
  • РДІА. – Ф. 1399. – Оп. 2. – Спр. 843; Ф. 1488. – Оп. 4. – Спр. 950.
  • Гамалеевский Харалампиев женский монастырь. – Чернигов, 1862.
  • Историко-статистическое описание Черниговской епархии. – Чернигов, 1873. – Кн. 4. – С. 20.
  • Генеральнеє следствие о маетностях Нежинского полка. 1729-1730. – Чернигов, 1901. – С. 47.
  • Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К., 1986. – т. 4.
  • Цапенко М. Архитектура Левобережной Украины XVII-XVIII вв. – Москва, 1967.
  • Цапенко М. По равнинам Десны и Сейма. – Москва, 1967.
  • Логвин Г. Чернигов, Новгород-Северский, Глухов, Путивль. – М.: Искусство, 1980. – С. 216.
  • А.Борисенко. Гамалеевский Харалампиевский монастырь // "Советское Полесье" (Шостка), 10.08.1991
  • Віктор Вечерський. Гамаліївськии монастир XVIII сторіччя // Пам’ятки України, 2001, №4, с. 89-91. [ 31 травня 2014 у Wayback Machine.]
  • Гамаліївський Харалампіїв монастир // Віктор Вечерський. Монастирі Чернігово-Сіверщини [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  • Л.Єпік. Ув'язнений Гамаліївський монастир // "Перекресток" (Шостка), №20 (221), 15.05.2003
  • Анжеліка Комарова. Могила гетьмана Скоропадського – за колючим дротом // Свобода, 8.02.2007 [ 31 травня 2014 у Wayback Machine.]

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gamaliyivskij Haralampiyivskij monastir pravoslavnij zhinochij a potim cholovichij monastir yakij u 1713 1924 z perervami diyav u okolicyah s Gamaliyivka Shostkinskogo rajonu Sumskoyi oblasti Gamaliyivskij monastir51 50 38 pn sh 33 34 21 sh d 51 84389 pn sh 33 57250 sh d 51 84389 33 57250 Koordinati 51 50 38 pn sh 33 34 21 sh d 51 84389 pn sh 33 57250 sh d 51 84389 33 57250Tipmonastir i pam yatka kulturiKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaGamaliyivkaZasnovano1713Sajthamaliyivka mon church uaGamaliyivskij monastir Ukrayina Gamaliyivskij monastir u VikishovishiIstoriyaIstoriya monastirya pov yazana z diyalnistyu kozackoyi eliti chasiv zanepadu Getmanshini pislya Poltavskoyi katastrofi 1709 r 1702 koshtom voronizkogo sotnika zgodom generalnogo osavula Antona Andrijovicha Gamaliyi v slobodi Gamaliyivka sporudili derev yanu cerkvu Bilya neyi vinik zhinochij skit Haralampiyeva Pustinka Pislya 1709 roku Gamaliyivka perejshla vid represovanih Gamalij do Skoropadskih 1713 zahodami druzhini getmana Nasti Skoropadskoyi skit peretvoreno na povnocinnij zhinochij monastir z vidpovidnimi pravami zatverdzhenimi getmanskim universalom vid 1 grudnya 1714 getman Ivan Skoropadskij ogolosiv sebe titarem tobto pokrovitelem monastirya Jogo koshtom pochalosya kam yane budivnictvo yakomu getman nadavav velike znachennya bo monastir mav stati familnoyu svyatineyu Skoropadskih Zrazkom buv Spaso Preobrazhenskij monastir v Novgorodi Siverskomu Na tereni monastirya buli sporudzheni getmanski budinki de inodi zhiv sam I Skoropadskij z rodinoyu a pislya jogo smerti vdova Anastasiya yaka navit vlashtovuvala tut bali dlya ukrayinskogo shlyahetstva Do monastirskogo ansamblyu nalezhali shestikolonnij sobor Rizdva Bogorodici 1714 1735 Haralampiyivska tepla cerkva 1714 korpusi kelij 1714 1834 oboronni muri z 4 narizhnimi j 3 seredstinnimi nadbramnimi vezhami Ansambl Gamaliyivskogo monastirya ne maye analogiv v arhitekturnij spadshini Ukrayini Centralnij hram Rizdva Bogorodici poyednuvav u sobi dvi sistemi zzovni ukrayinskij hreshatij 5 bannij hram za planom vizantijska hrestovo kupolna struktura V inter yeri buv 7 yarusnij ikonostas prikrashenij gerbami Skoropadskih Vvazhayut sho to buv odin iz najkrashih ukrayinskih barokovih ikonostasiv avtor chernigivskij ikonopisec Yakim Glinskij U hrami Rizdva Bogorodici buli takozh dva fundatorski portreti podruzhzhya Skoropadskih togo zh avtorstva U XIX storichchi portreti perenesli do nastoyatelskih pokoyiv nini voni v Sumskomu hudozhnomu muzeyi U sobori buli sribni pozolocheni lampadi podarovani podruzhzhyam Skoropadskih vidatni tvori ukrayinskogo zolotarstva XVIII stolittya Bogosluzhbovi knigi monastirya zdebilshogo nalezhali do drukiv 1 yi polovini XVIII stolittya kiyivskih chernigivskih moskovskih U monastiri pobuduvali takozh getmanski palati v yakih inodi zhiv iz sim yeyu sam Skoropadskij a pislya jogo smerti vdova Anastasiya Markivna yaka navit vlashtovuvala tut bali dlya ukrayinskogo shlyahetstva Getman pomer 1722 roku ne vstignuvshi zavershiti budovu vsih monastirskih sporud Jogo pohovali v sklepi Haralampiyivskoyi cerkvi yaku na toj chas uzhe osvyatili U stinu cerkvi vmurovana bilokam yana rizblena plita z napisom Zdћ opochivaet tћlom rab Bozhij Ioann Skoropadskij vojsk zaporozhskih getman sej obiteli fundator prestavisya v Gluhovћ roku 1722 mћsyacya iyulya tretogo dnya Anastasiya Skoropadska pomerla 1729 roku i bula pohovana poryad iz cholovikom Yiyi mogila poznachena takoyu zh rizblenoyu plitoyu 1733 roku poruch iz batkami pohovali donku Skoropadskih Ulyanu 1885 roku v Haralampiyivskij cerkvi pohovali Petra Ivanovicha Skoropadskogo batka ostannogo getmana Pavla Skoropadskogo Plan i fasad Gamaliyivskogo monastirya kincya 18 st reprodukciya zobrazhennya z Gluhivskogo krayeznavchogo muzeyu U zapoviti getmansha Anastasiya Skoropadska rozporyadilasya peretvoriti monastir iz zhinochogo na cholovichij sho i bulo vikonano 1733 roku Syudi pereveli chenciv z Mutinskogo monastirya bilya Krolevcya Pershim igumenom stav German Konashevich Kononovich Vin zavershiv budivnictvo vsih kam yanih sporud zokrema fortifikacijnih 1735 nastupnij nastoyatel arhimandrit Mikola Lenkovich osvyativ murovanij sobor Rizdva Bogorodici U XVIII st monastir zaznavav neodnorazovih spustoshen i rujnuvan vnaslidok pozhezh i administrativnih dij rosijskoyi vladi Ale popri rujnuvannya ta perebudovi oboronni sporudi monastirya nepogano zberigalisya do 1960 h rokiv 5 zhovtnya 1738 pozhezha zavdala velikogo zbitku monastiryu comu pospriyala nayavnist u monastiri ponad 40 dizhok iz legko zajmistoyu gorilkoyu 1737 monastir ocholiv arhimandrit Sofronij kolishnij rektor Moskovskoyi akademiyi 1741 roku vin vidvidav Peterburg de podav skargu na diyi kozackoyi starshini yaka vidbirala u monastirya zemelni volodinnya napriklad getman Danilo Apostol viddav rosijskomu generalu Shtofelnu monastirski sela Mutin i Kamin Imperatricya Yelizaveta Petrivna svoyeyu gramotoyu vid 6 lipnya 1743 povernula monastiryu jogo volodinnya 1786 Gamaliyivskij monastir razom iz reshtoyu ukrayinskih monastiriv nakazom Katerini II urivnyano v pravah iz rosijskimi tobto u nogo konfiskovano zemli a natomist derzhava vidilili koshti na jogo utrimannya 1511 krb 90 kop na rik yak dlya monastirya II klasu 1794 znishenij novoyu pozhezheyu monastir buv zakritij na trivalij chas Nadgrobna plita Petra Skoropadskogo batka ostannogo getmana Pavla Skoropadskogo v Haralampiyivskij cerkvi 1799 nastoyatelem Gamaliyivskogo monastirya Chernigivskoyi yeparhiyi buv priznachenij vidomij naukovec poet i cerkovnij diyach Irinej Falkovskij jogo visvyachennya v san arhimandrita vidbulosya v Kiyevo Pecherskij lavri Prote odrazu zh pislya cogo priznachennya vinik konflikt mizh I Falkovskim i mitropolitom Yeroteyem Konflikt rozglyadali na rivni Svyashennogo Sinodu Superechka vicherpalasya 1803 roku koli Falkovskij stav rektorom Kiyivskoyi Akademiyi 1827 monastir vidnovleno znovu yak zhinochij syudi pereveli sotnyu chernic iz zakritogo Kerbutivskogo monastirya Pislya 1834 vsi monastirski sporudi vidremontovano deyaki z nih zaznali perebudov najsuttyevishih nadbramna vezha dzvinicya Golovnoyu svyatineyu monastirya bula Kerbutivska chudotvorna Yerusalimska ikona Bozhoyi Materi u sribnij rizi Veliku shanu mala takozh odna z kopij Chernigivskoyi Illinskoyi ikoni Bozhoyi Materi takozh u sribnij rizi Seredina XIX st monastir volodiv 30 desyatinami ornoyi zemli 18 des sadu 3 des gorodiv ribnim ozerom i mav 284 krb zhaluvannya z derzhavnoyi skarbnici Pochatok XX st do 300 richchya pravlinnya Romanovih imperatricya Oleksandra Fedorivna podaruvala monastiryu novij 320 pudovij dzvin Jogo vezli zalizniceyu do Shostki a potim volami do Gamaliyivki 1921 v umovah radyanskoyi vladi chernici na osnovi gospodarskih budivel monastirya zmusheni buli stvoriti kustarnu artil 1924 monastir zakrili posirotili chernici hodili po lyudyah i zaroblyali na zhittya vishivannyam abo pletinnyam Harlampiyivska tepla cerkva zalishalasya parafiyalnoyu dlya sela Gamaliyivki u monastirskih keliyah zhili lyudi 1928 velikij monastirskij dzvin znyali rozbili na shmatki j vidvezli na pereplav Derev yanij barokovij ikonostas soboru Rizdva Bogorodici znishili poperedno znyavshi pozolotu Chastinu monastirskih ikon i knizhok selyani she dovgo perehovuvali po hatah Na teritoriyi monastirya v nastupni roki diyali budinok dlya litnih lyudej dityachij pritulok klub zernoshovishe 1941 vidnovleno diyalnist Haralampiyivskoyi teployi cerkvi funkcionuvala do 1961 1956 Gamaliyivskij monastir ogolosheno pam yatkoyu arhitekturi respublikanskogo znachennya ale 1962 roku Sumskij oblvikonkom peredav kolishnyu obitel Ministerstvu vnutrishnih sprav yake pereobladnalo yiyi pid virobnicho vihovnu ustanovu suvorogo rezhimu utrimannya pidpriyemstvo 319 66 nini Shostkinska vipravna koloniya 66 1963 arhitekturnij ansambl viklyuchili z derzhavnih reyestriv pam yatok Pislya cogo sobor Rizdva Bogorodici buv podilenij betonnimi perekrittyami na tri poverhi teper tut majsterni dlya vigotovlennya vognegasnikiv v jogo bani vstanovili bak na vodu Obidva kolishni hrami peretvoreno na promislovi cehi u yakih vstanovleno riznomanitni verstati Korpusi kelij nadbuduvali j peretvorili na kameri dlya v yazniv Dzvinicyu ta bilshist ukriplenih muriv znesli z 4 narizhnih vezh zbereglasya odna vsi tri nadbramni znisheno Mogilni pliti Ivana Anastasiyi j Ulyani Skoropadskih u teplij cerkvi do polovini zalito betonom Ostannim fahivcem hto bachiv monastir pered viddannyam jogo MVS bula arhitektor restavrator Yevgeniya Plamenicka Vona zafiksuvala na fotoplivci dzvinicyu ta vezhi yakih uzhe nemaye Ci fotoznimki ostannye svidchennya pro pam yatki buli zgodom opublikovani v knizi Viktora Vecherskogo Monastiri Chernigovo Sivershini 8 grudnya 2015 u Wayback Machine SuchasnistNachalnik Shostkinskoyi vipravnoyi koloniyi 66 Zyuzko Oleksandr Mikolajovich U rizni roki ustanovu ocholyuvali A M Parfentyev A Ye Chmir M G Bukus V S Derkach Ya I Kis G O Glushenko Pri vipravnij koloniyi diye vechirnya zminna shkola direktor Matyushenko Oleksandr Mikolajovich 1987 reshtki monastirya znovu postavleno pid derzhavnu ohoronu yak pam yatku arhitekturi ohoronnij 1553 Meshkanci Gamaliyivki neodnorazovo stavili pitannya pro vidselennya koloniyi ta peredachu monastirskoyi teritoriyi zi soborom i teployu cerkvoyu religijnij gromadi sela Narazi v teplij cerkvi svyasheniki UPC MP provadili sluzhbi Bozhi dlya uv yaznenih U lyutomu 2010 Prezident Ukrayini Viktor Yushenko vidav ukaz pro vivilnennya teritoriyi monastirya vid vipravno trudovoyi koloniyi prote lishe naprikinci togo zh 2010 roku zavdyaki energijnim zusillyam pravlyachogo arhiyereya Konotopskoyi ta Gluhivskoyi yeparhiyi vladiki Luki MNS Ukrayini vidililo 300 tis grn na peresunennya zahisnogo ogorodzhennya koloniyi Haralampiyivsku cerkvu ta susidnij korpus igumeniyi za pervisnim priznachennyam litnya trapezna zalishki pivnichno zahidnoyi bashti ta oboronnih muriv zavdyaki comu viddilili vid zakritogo zakladu Navesni 2011 roku Shostkinska vipravna koloniya 66 urochisto peredala cerkvu Svyashennomuchenika Haralampiya Konotopskij yeparhiyi Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Moskovskogo patriarhatu Kompleks Gamaliyivskogo Haralampiyevskogo cholovichogo monastirya gordist Sumshini odin iz najvidomishih monastirskih ansambliv na Livoberezhzhi Tomu cya podiya ce spilna peremoga yaka ob yednuye vsih nas navkolo vidrodzhennya duhovnoyi spadshini ukrayinskogo narodu zaznachiv pid chas ceremoniyi peredachi hramu UPC MP golova Sumskoyi ODA Yurij Chmir Div takozhSpisok murovanih hramiv v stili kozackogo barokoPrimitki Arhiv originalu za 31 travnya 2014 Procitovano 31 travnya 2014 Tyuremnij portal Arhiv originalu za 29 chervnya 2012 Procitovano 31 travnya 2014 UPC MP peredali hram na teritoriyi istorichnogo kompleksu TSN 6 03 2011 nedostupne posilannya z lipnya 2019 DzherelaDerzhavnij arhiv Sumskoyi oblasti F 3343 Op 1 Spr 169 Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti F 71 Op 3 Spr 10 RDIA F 1399 Op 2 Spr 843 F 1488 Op 4 Spr 950 Gamaleevskij Haralampiev zhenskij monastyr Chernigov 1862 Istoriko statisticheskoe opisanie Chernigovskoj eparhii Chernigov 1873 Kn 4 S 20 Generalneye sledstvie o maetnostyah Nezhinskogo polka 1729 1730 Chernigov 1901 S 47 Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury USSR K 1986 t 4 Capenko M Arhitektura Levoberezhnoj Ukrainy XVII XVIII vv Moskva 1967 Capenko M Po ravninam Desny i Sejma Moskva 1967 Logvin G Chernigov Novgorod Severskij Gluhov Putivl M Iskusstvo 1980 S 216 A Borisenko Gamaleevskij Haralampievskij monastyr Sovetskoe Polese Shostka 10 08 1991 Viktor Vecherskij Gamaliyivskii monastir XVIII storichchya Pam yatki Ukrayini 2001 4 s 89 91 31 travnya 2014 u Wayback Machine Gamaliyivskij Haralampiyiv monastir Viktor Vecherskij Monastiri Chernigovo Sivershini 8 grudnya 2015 u Wayback Machine L Yepik Uv yaznenij Gamaliyivskij monastir Perekrestok Shostka 20 221 15 05 2003 Anzhelika Komarova Mogila getmana Skoropadskogo za kolyuchim drotom Svoboda 8 02 2007 31 travnya 2014 u Wayback Machine PosilannyaGamaliyivskij Harlampiyiv monastir Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Monastir Gamaliyivskij Pradidivska slava 31 travnya 2014 u Wayback Machine Sajt Sergiya Klimenka suchasni svitlini kolishnogo monastirya 31 travnya 2014 u Wayback Machine Kerbutivskij Novomlinskij monastir Monastir posilenogo rezhimu Sho chekaye usipalnicyu Skoropadskih pid Shostkoyu 19 chervnya 2020 u Wayback Machine UP 19 listopada 2018 Gamaliyivskij monastir usipalnicya Skoropadskih na YouTube

Дата публікації:
Топ