Галицьке генерал-губернаторство

Галицько-Буковинське генерал-губернаторство
Генерал-губернаторство
↓ 1914 – 1917 ↓
Галицько-Буковинське генерал-губернаторство: історичні кордони на карті
Столиця	Чернівці
Мови	Українська, польська, російська
Релігії	Православ'я
Форма правління	Окупаційна адміністрація Росії
Губернатор
- 1914—1915	Георгій Бобринський
- 1916—1917	Федір Трєпов
- 1917	Дмитро Дорошенко
Історія
- Засновано	1914
- Ліквідовано	1917
Попередник Наступник Королівство Галичини і Володимирії Герцогство Буковина Королівство Галичини і Володимирії Герцогство Буковина
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Галицько-Буковинське генерал-губернаторство

Галицько-Буковинське генерал-губернаторство — тимчасова адміністративно-територіальна одиниця, створена урядом Російської імперії наприкінці 1914 року на завойованих російськими військами землях Галичини, Буковини і Посяння з центром у місті Чернівці.

Історія

Генерал-губернаторство існувало в 1914—1917 роках і поділялося на Львівську, Перемиську, Тернопільську і Чернівецьку губернію. Очолювали Галицько-Буковинське генерал-губернаторство російські військові генерал-губернатори Георгій Бобринський у 1914—1915 роках і Федір Трепов у 1916—1917 роках.

Одним з основних завдань російської окупаційної адміністрації стало нищення українства в усіх його проявах — політичному, релігійному і культурному. Проводячи цілеспрямовану антиукраїнську політику, російська окупаційна влада закривала українські школи, періодичні видання, друкарні. Було заборонено продавати і позичати в бібліотеках книжки українською мовою, вводилися обмеження на вживання української мови й робилися спроби запроваджувати в школах викладання російською мовою.

За постановою російського генерал-губернатора відбувалися масові депортації української інтелігенції в глиб Росії. В перші місяці окупації було заарештовано 1200 і вислано 578 чоловік. Особливо сильних репресій зазнала Українська греко-католицька церква, сотні священиків якої було депортовано до Росії. 2 вересня 1914 року було заарештовано і вивезено спочатку до Курська, а пізніше до суздальської в'язниці митрополита Андрея Шептицького.

В червні 1915 року, відступаючи, російські війська взяли заручниками близько 700 провідних українських, єврейських і польських діячів. Російський політик Павло Мілюков, виступаючи у Державній Думі, розцінив політику російської адміністрації у Галицько-Буковинському генерал-губернаторстві як «європейський скандал».

Наприкінці літа 1916 року Галицько-Буковинське генерал-губернаторство очолив генерал Федір Трепов. Край було поділено на дві губернії — Чернівецьку (губернатор Лігін) і Тернопільську (губернатор І·Чарторизький).

22 квітня 1917 року крайовим комісаром Галицько-Буковинського генерал-губернаторства з правами генерал-губернатора Тимчасовий уряд призначив Дмитра Дорошенка.

В серпні 1917 року внаслідок відступу російських військ з західноукраїнських земель Галицько-Буковинське генерал-губернаторство було ліквідовано.

Див. також

• Галичина під час російської окупації (1914—1915)

Посилання

• Довідник з історії України