Віра Лебедова

Костянтина Іванівна Малицька (30 травня 1872, Кропивник, тепер Калуського району Івано-Франківської області — 17 березня 1947, Львів) (літературні псевдоніми: Віра Лебедова, Чайка Дністрова) — українська поетеса, прозаїк, перекладач, бібліограф, редактор, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині. Найбільше прославилась як автор популярних пісень «Чом, чом, чом, земле моя…», «У Січі, у Січі гуртуймось брати».

Костянтина Малицька
Ім'я при народженні	Костянтина Іванівна Малицька
Народилася	30 травня 1872(1872-05-30)^[1] Кропивник, Калуський район, Івано-Франківська область^[1]
Померла	23 лютого 1947(1947-02-23)^[2] (74 роки), 22 січня 1947(1947-01-22)^[3] (74 роки) або 17 березня 1947(1947-03-17)^[4]^[1] (74 роки) Львів, Українська РСР, СРСР^[1]
Поховання	Личаківський цвинтар^[2]
Країна	Австро-Угорщина  ЗУНР  УНР  Польська Республіка  СРСР
Діяльність	вчителька, редакторка, публіцистка, письменниця, перекладачка, педагог
Сфера роботи	література^[5]^[5], переклад^[5]^[5], редагування^[5]^[5] і педагогіка^[5]
Заклад	Дзвінок (журнал) і Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника
Членство	Союз українок, Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Рідна школа, Українське Крайове Товариство охорони дітей і опіки над молоддю і Жіноча громада Буковини
Малицька Костянтина Іванівна у Вікісховищі
Роботи у  Вікіджерелах

Життєпис

Костянтина Малицька у 1910-ї роки

Костянтина Малицька народилась 30 травня 1872 року в селі Кропивник (тепер Калуського району Івано-Франківської області), в сім'ї греко-католицького священика. Початкову школу закінчила в Станиславові (Івано-Франківськ), вчительську семінарію — у Львові. Вчителювала в народних школах невеличких міст Галичини (зокрема в Галичі), на Буковині (Лужани) та у Львові в дівочій школі Українського Педагогічного Товариства. Брала активну участь у громадсько-політичному житті, засновувала хори, читальні «Просвіти». Була однією із засновниць «Жіночої громади Буковини». Тривалий час працювала у виділі цієї організації як секретар. Працювала в педагогічних товариствах «Рідна школа», «Крайове товариство охорони дітей і опіки над молоддю»

У 1912 році спільно з Марією Білецькою дала почин для заснування фонду «На потреби України», що був матеріальною допомогою для УСС 1914 року. У 1914 році інтернована російською окупаційною владою до Красноярська, де стала першою вчителькою української школи імені І. Котляревського. Після п'ятирічного перебування в Сибіру Костянтина Іванівна у 1920 р. повернулася до Львова, де знову почала працювати в школі імені Тараса Шевченка.

Влітку 1941 року ініціювала заснування товариства «Жіноча Служба Україні» та очолювала його до вересня 1941 року.

Померла у Львові 17 березня 1947 року Похована на Личаківському цвинтарі, поле № 5.

Твори

К. Стеценко. «Шевченкові». Кантата для мішаного хору у супроводі фортепіано на слова К. Малицької, написана до 100-річчя від дня народження Т. Шевченка. 1914 р.

Костянтина Малицька відома як дитяча письменниця, автор поезій, оповідань і сценаріїв, зокрема «Малі герої», «Гарфа Леїлі»; автор багатьох січових пісень. Друкувала твори в журналах «Молода Україна», «Світ дитини», «Зоря», альманахах «Нова хата», «Учитель», «Жіноча доля», сатиричному часописі «Комар» та інших виданнях. Була редактором дитячого журналу «Дзвінок» (Львів). Писала статті на педагогічні і громадські теми, робила переклади. Відома своїм переказом «Робінзона Крузо» Д. Дефо (Львів, 1903), перекладала також прозу Сельми Лаґерлеф («Керниця трьох мудреців з Востока» — у кн.: «Просвітні листки». Ч. І. — Львів, 1907), окремі твори О. Пушкіна та М. Лермонтова.

У радянський час, з 1944 року вона працювала старшим бібліографом Наукової бібліотеки імені Василя Стефаника, уклала універсальний покажчик дитячої літератури.

У 2016 році вперше з 1932 року побачила світ книга для дітей Костянтини Малицької «Чистенький і Юрзи-Мурзи» видавництва «Розумна дитина».

Вшанування пам'яті

У Калуші на пошану Костянтини Малицької названа вулиця (на ній встановлена меморіальна таблиця з барельєфом), засновані з 2002 року щорічні премії для педагогів міської (у трьох номінаціях) і районної рад.

• Пам'ятник на могилі Костянтини Малицької
• Меморіальна таблиця на вул. Драгоманова, 12 (Львів), де працювала Малицька
• Барельєф у Калуші на вул. К. Малицької

Примітки

1. http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CM%5CA%5CMalytskaKonstantyna.htm
2. Вічна Ватра на Личакові: могили пластунів у Львівському історико-культурному музеї-заповіднику «Личаківський цвинтар» — Львів: 2007. — С. 70. — 76 с.
   d:Track:Q36036d:Track:Q65564948
3. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=61250
4. Library of Congress Authorities — Library of Congress.
   d:Track:Q13219454d:Track:Q131454
5. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
6. Працювала під псевдоніми та криптоніми: Горський Стефан; Кропивницька Віра; Лебедів Віра; Лебедова Віра; Лужанська Віра; Чайка Дністрова; Растик; Vanellus; Кр. Софія; В. Л.; К.; К. М.; К. М…; к. м.; М.; М-а; М-ка К.; Віра Л. (Дивись тут [ 2013-10-17 у Wayback Machine.].)
7. Паньківський К. Жіноча Служба Україні // Роки німецької окупації. — Ньюарк- Нью-Йорк-Торонто : Видавництво “Ключі”, 1965. — С. 43. — (“Життя і Мислі” кн. 7)
8. Жіноча Служба Україні // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1957. — Кн. 2, [т. 2] : Голинський — Зернов. — С. 693. — .
9. ЦДАМЛМ України, ф. 175, оп. 1, од.зб. 7, арк. 1.
10. http://vsesvit-journal.com/index.php?option=com_content&task=view&id=235&Itemid=41
11. http://librar.org.ua/sections_load.php?s=philology&id=3049&start=4
12. . Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 3 жовтня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
13. . Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 29 вересня 2019.
14. . Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 29 вересня 2019.

Джерела

• О. Д. Огуй. Малицька Костянтина Іванівна [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 477. — .
• Меленчук О. Шевченкіана Костянтини Малицької // Virtus. — 2018. — № 26. — Вересень. — С. 178—183.
• Константина Малицька — вихователька поколінь: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/16504/file.pdf [ 22 травня 2022 у Wayback Machine.]

Аудіозаписи творів

• Костянтина Малицька (аудіокнига);
• Костянтина Малицька (аудіозапис прозової мініатюри);
• Костянтина Малицька В Січ ставай.

Література

• Енциклопедія українознавства
• Малицька Костянтина (біографія)[ 17 листопада 2021 у Wayback Machine.]
• Стрілецька Голгофа. Спроба антології. — Львів: Каменяр, 1992. — 399 с.
• Гусар Ю. Подвижниця на культурно-освітній ниві: [30 травня — 140 років від дня народження письменниці Костянтини Іванівни Малицької] / Юхим Гусар // Буковинське віче. 2012. 25 травня (№ 21). С. 4.
• Костянтина Малицька Твори. Упорядники: Івасюк О. М., Бузинська В. — Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2011. — 520 с.
• Товариство «Просвіта» у Львові: покажчик видань 1868—1939: каталог / НАН України; уклад.: О. Бербека, Л. Головата. — Львів: Львівська наукова бібліотека України імені Василя Стефаника, 1996. — 580 с. — .
• Тетяна Ткаченко
• Бойко Андріана Спогади Костянтини Малицької як джерело до вивчення її біографії / А. Т. Бойко // Науковий вісник Ужгородського університету: Серія: Педагогіка. Соціальна робота / редкол.: Козубовська І.В. (гол. ред.) та ін. — Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», 2011. — Вип. 21. — С. 26–28.

Посилання

• Малицька Костянтина Іванівна // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 47-48.
• // Українська газета плюс. — 2007. — 8—15 березня.
• твори К. Малицької на ЧТИВІ
• Костянтина Малицька .

Зовнішні аудіофайли
	Дмитро Гнатюк, «Чом, чом, чом, земле моя»