Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Вінісіус ді Морайс | ||||
|---|---|---|---|---|
| Vinícius de Moraes | ||||
 Вінісіус ді Морайс. Париж. 1970 | ||||
| Ім'я при народженні | Marcus Vinícius da Cruz de Melo Morais | |||
| Прізвисько | O Poetinha і Poetinha | |||
| Псевдонім | O Poetinha / Маленький поет | |||
| Народився | 19 жовтня 1913 Ріо-де-Жанейро, Бразилія | |||
| Помер | 9 липня 1980 (66 років) Ріо-де-Жанейро, Бразилія | |||
| Громадянство |  Бразилія | |||
| Діяльність | ||||
| Alma mater | університет Ріо-де-Жанейро | |||
| Мова творів | португальська | |||
| Роки активності | 1930–1980 | |||
| Напрямок | модернізм | |||
| Жанр | босанова, самба | |||
| Членство | d | |||
| У шлюбі з |
| |||
| Автограф |  | |||
| Нагороди |  Великий Хрест ордена За заслуги в культурі | |||
| Сайт: viniciusdemoraes.com.br | ||||
| | ||||
 Вінісіус ді Морайс у Вікісховищі | ||||
Вінісіус ді Мора́йс (порт. Vinícius de Moraes, повне ім'я Ма́ркус Вінісіус да Крус ді Мелу Мора́йс порт. Marcus Vinícius da Cruz de Melo Morais, 19 жовтня 1913, Ріо-де-Жанейро — 9 липня 1980, Ріо-де-Жанейро) — бразильський поет, пісняр, есеїст, драматург, критик, визначний діяч сучасної бразильської культури, музики і літератури. Служив дипломатом, також писав музику в стилі босанова і записав декілька альбомів, як виконавець власної лірики.
Життя
Народився 1913 року в Ріо-де-Жанейро, в родині державного службовця Клодуалду Перейра да Сілва Морайса і Лідії Крус ді Морайс.
У 9 років офіційно змінив ім'я на Вінісіус ді Морайс.
У 1924—1929 вчився у школі єзуїтів Colégio Santo Inácio, співав в хорі, як актор брав участь у дитячих спектаклях, створив з друзями невеликий музичний ансамбль, що грав вдома у знайомих родин.
У 1930—1933 навчався на факультеті права в університеті Ріо-де-Жанейро.
У 1938 отримав стипендію Британської ради по вивченню англійської мови та літератури в Оксфордському університеті, і поїхав вчитися. Працював асистентом бразильської програми BBC. З початком Другої світової війни повернувся в Бразилію.
За прикладом багатьох письменників свого покоління почав працювати як кінокритик в газеті «A Manhã» («Ранок»).
Вступив за конкурсом на дипломатичну службу і, одночасно, співпрацював з декількома газетами й журналами, як письменник і кінокритик.
У 1946 отримав свою першу дипломатичну посаду: віце-консула Бразилії в Лос-Анджелесі, Каліфорнія, США. Там залишався майже п'ять років, повернувся на батьківщину в 1950.
Знов працював в газеті, «Última Hora», як хронікер і кінокритик.
У 1952 поїхав до Європи вивчати організацію кінофестивалей у Каннах, Берліні, Локарно та Венеції для підготовки фестивалю в Сан-Паулу.
У 1953—1956 обіймав посаду другого секретаря посольства в Парижі, потім представляв Бразилію в ЮНЕСКО, а в 1957 переведений до посольства в Монтевідео, Уругвай.
У 1964 повернувся до Бразилії, після звільнення у 1969 з дипломатичної служби цілком віддає себе творчій діяльності.
Протягом життя був офіційно одружений дев'ять разів і мав п'ятьох дітей.
Помер вранці 9 липня 1980 у себе вдома, у віці 66 років, в присутності Токінью й останньої дружини.
Творчість
Створив сотні пісень у співпраці з видатними бразильськими співаками і композиторами.
У 1958 вийшов альбом співачки Canção do Amor Demais (Пісня про кохання), що складався з творів Антоніу Жобіма і ді Морайса. Альбом також включав дві композиції з гітарним акомпанементом відносно невідомого на той час Жуана Жілберту — Chega de Saudade та Outra Vez(Інший раз) З цього альбому почалася тріумфальна музична кар'єра Вінісіуса у босанові. Пісні Жобіма та Вінісіуса були записані численними бразильськими співаками та виконавцями того часу. Твори дуету Жобім-ді Морайс у першому, другий і третьому альбомах Жуана Жілберту визначили звучання і основний репертуар босанови і вплинути на нове покоління співаків і авторів пісень.
Найвидатнішими з цих пісень є Garota de Ipanema (Дівчина з Іпанеми), Insensatez та Chega de Saudade.
У серпні 1962 вперше публічно виступав як співак та виконавець разом із Жобімом та Жілберту в нічному клубі Au Bon Gourmet. Це було перше з його «кишенькових шоу» — виступів для невеликої аудиторії, яку він знайомив з новими композиціями, деякі з яких згодом стали міжнародними хітами. Крім того, він представляв перспективних нових виконавців пісень, як Нара Леан.
З 1961 почалася багаторічна співпраця ді Морайса з гітаристом Баденом Павеллом. Попри панування босанови в тогочасній бразильській музиці, цей тандем прагнув поєднання самби з такими афро-бразильськими формами, як кандомбле, та капоейра. Співпраця Вінісіуса ді Морайса з Баденом Павеллом стала однією з найінтенсивніших у його поетичній кар'єрі. Майже три місяці вони прожили разом у квартирі Вінісіуса і писали без зупинки. Творче партнерство, результатом котрого було народження афро-самби, тривало і згодом, в різних місцях. У 1963 вийшов альбом Baden Powell à Vontade із широко відомою композицією . Один із найвідоміших альбомів, який вони випустили 1966 року, Os Afro Sambas de Baden e Vinicius, став поворотним пунктом бразильської популярної музики.
Того ж 1961 року сталося знайомство Вінісіуса і Еду Лобу, 18-річного студента-правника, майбутнього відомого бразильського співака, гітариста і композитора. У 1963 вони започаткували плідне творче партнерство. Пісня Arrastão, на слова Вінісіуса та музику Еду Лобу у виконанні Еліс Режини, створена в 1965, виграла 1-й телевізійний фестиваль бразильської популярної музики.
У 1970 розпочалося партнерство Вінісіуса з гітаристом Токінью. Ця співдружність тривала до самої смерті поета. Протягом одинадцяти років Токінью супроводжував Вінісіуса в його найпопулярніший період і в часи найбільшого непорозуміння з критиками. Цей дует записав більш ніж п'ятнадцять студійних і живих альбомів, в тому числі класичні композиції Tarde em Itapoã (Вечір в Ітапоа), Carta ao Tom (Лист до Тома) та Regra Três (Правило три).
Вінісіус є автором багатьох збірок поезій і п'єс. У 1956 у міському театрі Ріо-де-Жанейро відбулась прем'єра музичної вистави за створеною Вінісіусом у 1954 п'єсою «Орфей з Консейсана» (порт. Orfeu da Conceição). Того ж року на студії Odeon Records вийшов альбом з семи саундтреків, що складали музичне оформлення вистави, він вважається першою спільною роботою Жобіма і ді Морайса, пісні виконує Роберто Пайва, гітара — Луїс Бонфа. У 1959 ця п'єса була перетворена французьким режисером Марселем Камю на музичний фільм Чорний Орфей (порт. Orfeu Negro), що мав великий міжнародний успіх, здобув премію «Золота пальмова гілка» 12-го Каннського кінофестивалю та премію «Оскар» у номінації за найкращий фільм іноземною мовою.
Вшанування
Указом президента Бразилії від 1 грудня 2010 посмертно нагороджений Великим Хрестом ордена За заслуги в культурі
Дискографія
| Рік | Альбом | Співпраця | Лейбл |
|---|---|---|---|
| 1956 | Orfeu da Conceição | Том Жобім | Odeon |
| 1963 | Vinícius e Odete Lara | Одете Лара, Баден Павелл | Elenco |
| 1965 | De Vinícius e Baden especialmente para Ciro Monteiro | Баден Павелл | Elenco |
| 1965 | Vinícius e Caymmi no Zum Zum | Дорівал Кайммі | Elenco |
| 1966 | Os Afro-sambas | Баден Павелл | Elenco |
| 1966 | Vinícius: Poesia e Canção]] | Forma | |
| 1967 | Garota de Ipanema (Trilha sonora do filme) | Philips | |
| 1967 | Vinícius | Elenco | |
| 1969 | Vinícius em Portugal | Festa | |
| 1970 | En La Fusa con Maria Creuza y Toquinho | Марія Креуза, Токінью | Diorama |
| 1970 | Amália/Vinícius | Амалія Родрігес | |
| 1971 | Como Dizia O Poeta… | RGE | |
| 1971 | Toquinho e Vinícius | Токінью | RGE |
| 1971 | Vinícius + Bethânia + Toquinho — En La Fusa | Марія Бетанія, Токінью | Trova |
| 1972 | Marilia/Vinícius | Марілія Медалья | RGE |
| 1972 | Vinícius Canta: Nossa Filha Gabriela | Токінью | Polydor |
| 1972 | São Demais os Perigos Desta Vida | Токінью | RGE |
| 1973 | O Bem-Amado | Som Livre | |
| 1974 | Vinícius & Toquinho | Токінью | Philips |
| 1974 | Saravá Vinícius! | Quarteto em Cy, Токінью | Mercury |
| 1975 | Vinícius/Toquinho | Токінью | Philips |
| 1975 | O Poeta e o Violão | Токінью | RGE |
| 1976 | Deus lhe Pague | Еду Лобу | EMI |
| 1977 | Antologia Poética | Philips | |
| 1977 | Tom, Vinícius, Toquinho e Miúcha | Том Жобім, Токінью, Міуша | Som Livre |
| 1979 | 10 Anos de Toquinho e Vinícius | Токінью | Philips |
| 1980 | Um Pouco de Ilusão | Токінью | Ariola |
| 1980 | Testamento | RGE | |
| 1980 | A Arca de Noé | Токінью | Universal |
| 1981 | A Arca de Noé 2 | Токінью | PolyGram |
| 1991 | Poeta, Moça e Violão — Vinícius, Clara e Toquinho | Клара Нуньєс, Токінью | Collector's Editora LTDA |
| 2006 | Vinícius & Amigos | Reader's Digest | |
| 2015 | Um encontro no Au bon gourmet | Жуан Жілберту, Том Жобім | Doxy |
Примітки
- Arnaldo Nogueira Júnior. . www.releituras.com (порт.). Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 28.02.2018.
- . www.viniciusdemoraes.com.br (англ.). Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 28.02.2018.
- . www.imdb.com (англ.). Архів оригіналу за 12 липня 2009. Процитовано 28.02.2018.
- . discogs.com. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 28.02.2018.
- Festival de Cannes: Black Orpheus. festival-cannes.com. Процитовано 28.02.2018.
- . oscars.org. Архів оригіналу за 8 вересня 2016. Процитовано 28.02.2018.
- Decreto de 1° de dezembro de 2010 (PDF). Diário Oficial da União (порт.) (230): 44. 2010-12-2. ISSN 1677-7042. (PDF) оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 5 вересня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vinisius di MorajsVinicius de MoraesVinisius di Morajs Parizh 1970Im ya pri narodzhenni Marcus Vinicius da Cruz de Melo MoraisPrizvisko O Poetinha i PoetinhaPsevdonim O Poetinha Malenkij poetNarodivsya 19 zhovtnya 1913 1913 10 19 Rio de Zhanejro BraziliyaPomer 9 lipnya 1980 1980 07 09 66 rokiv Rio de Zhanejro BraziliyaGromadyanstvo BraziliyaDiyalnist eseyistdramaturgkritikpoetavtor pisen spivpracyaTom ZhobimTokinyuBaden PavellZhuan ZhilbertuShiku BuarkiAlma mater universitet Rio de ZhanejroMova tvoriv portugalskaRoki aktivnosti 1930 1980Napryamok modernizmZhanr bosanova sambaChlenstvo dU shlyubi z Gilda Quiros MattosoMarta IbanezGessi GesseChristina GurjaoNelita Abreu RochaMaria Lucia ProencaLila BoscoliBeatriz Tati AzevedoRegina PederneirasAvtografNagorodi Velikij Hrest ordena Za zaslugi v kulturiSajt viniciusdemoraes com br Vinisius di Morajs u Vikishovishi Vinisius di Mora js port Vinicius de Moraes povne im ya Ma rkus Vinisius da Krus di Melu Mora js port Marcus Vinicius da Cruz de Melo Morais 19 zhovtnya 1913 Rio de Zhanejro 9 lipnya 1980 Rio de Zhanejro brazilskij poet pisnyar eseyist dramaturg kritik viznachnij diyach suchasnoyi brazilskoyi kulturi muziki i literaturi Sluzhiv diplomatom takozh pisav muziku v stili bosanova i zapisav dekilka albomiv yak vikonavec vlasnoyi liriki ZhittyaNarodivsya 1913 roku v Rio de Zhanejro v rodini derzhavnogo sluzhbovcya Klodualdu Perejra da Silva Morajsa i Lidiyi Krus di Morajs U 9 rokiv oficijno zminiv im ya na Vinisius di Morajs U 1924 1929 vchivsya u shkoli yezuyitiv Colegio Santo Inacio spivav v hori yak aktor brav uchast u dityachih spektaklyah stvoriv z druzyami nevelikij muzichnij ansambl sho grav vdoma u znajomih rodin U 1930 1933 navchavsya na fakulteti prava v universiteti Rio de Zhanejro U 1938 otrimav stipendiyu Britanskoyi radi po vivchennyu anglijskoyi movi ta literaturi v Oksfordskomu universiteti i poyihav vchitisya Pracyuvav asistentom brazilskoyi programi BBC Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni povernuvsya v Braziliyu Za prikladom bagatoh pismennikiv svogo pokolinnya pochav pracyuvati yak kinokritik v gazeti A Manha Ranok Vstupiv za konkursom na diplomatichnu sluzhbu i odnochasno spivpracyuvav z dekilkoma gazetami j zhurnalami yak pismennik i kinokritik U 1946 otrimav svoyu pershu diplomatichnu posadu vice konsula Braziliyi v Los Andzhelesi Kaliforniya SShA Tam zalishavsya majzhe p yat rokiv povernuvsya na batkivshinu v 1950 Znov pracyuvav v gazeti Ultima Hora yak hroniker i kinokritik U 1952 poyihav do Yevropi vivchati organizaciyu kinofestivalej u Kannah Berlini Lokarno ta Veneciyi dlya pidgotovki festivalyu v San Paulu U 1953 1956 obijmav posadu drugogo sekretarya posolstva v Parizhi potim predstavlyav Braziliyu v YuNESKO a v 1957 perevedenij do posolstva v Montevideo Urugvaj U 1964 povernuvsya do Braziliyi pislya zvilnennya u 1969 z diplomatichnoyi sluzhbi cilkom viddaye sebe tvorchij diyalnosti Protyagom zhittya buv oficijno odruzhenij dev yat raziv i mav p yatoh ditej Pomer vranci 9 lipnya 1980 u sebe vdoma u vici 66 rokiv v prisutnosti Tokinyu j ostannoyi druzhini TvorchistStvoriv sotni pisen u spivpraci z vidatnimi brazilskimi spivakami i kompozitorami U 1958 vijshov albom spivachki Cancao do Amor Demais Pisnya pro kohannya sho skladavsya z tvoriv Antoniu Zhobima i di Morajsa Albom takozh vklyuchav dvi kompoziciyi z gitarnim akompanementom vidnosno nevidomogo na toj chas Zhuana Zhilbertu Chega de Saudade ta Outra Vez Inshij raz Z cogo albomu pochalasya triumfalna muzichna kar yera Vinisiusa u bosanovi Pisni Zhobima ta Vinisiusa buli zapisani chislennimi brazilskimi spivakami ta vikonavcyami togo chasu Tvori duetu Zhobim di Morajs u pershomu drugij i tretomu albomah Zhuana Zhilbertu viznachili zvuchannya i osnovnij repertuar bosanovi i vplinuti na nove pokolinnya spivakiv i avtoriv pisen Najvidatnishimi z cih pisen ye Garota de Ipanema Divchina z Ipanemi Insensatez ta Chega de Saudade U serpni 1962 vpershe publichno vistupav yak spivak ta vikonavec razom iz Zhobimom ta Zhilbertu v nichnomu klubi Au Bon Gourmet Ce bulo pershe z jogo kishenkovih shou vistupiv dlya nevelikoyi auditoriyi yaku vin znajomiv z novimi kompoziciyami deyaki z yakih zgodom stali mizhnarodnimi hitami Krim togo vin predstavlyav perspektivnih novih vikonavciv pisen yak Nara Lean Vinnisius i P yer Serzhes Z 1961 pochalasya bagatorichna spivpracya di Morajsa z gitaristom Badenom Pavellom Popri panuvannya bosanovi v togochasnij brazilskij muzici cej tandem pragnuv poyednannya sambi z takimi afro brazilskimi formami yak kandomble ta kapoejra Spivpracya Vinisiusa di Morajsa z Badenom Pavellom stala odniyeyu z najintensivnishih u jogo poetichnij kar yeri Majzhe tri misyaci voni prozhili razom u kvartiri Vinisiusa i pisali bez zupinki Tvorche partnerstvo rezultatom kotrogo bulo narodzhennya afro sambi trivalo i zgodom v riznih miscyah U 1963 vijshov albom Baden Powell a Vontade iz shiroko vidomoyu kompoziciyeyu Odin iz najvidomishih albomiv yakij voni vipustili 1966 roku Os Afro Sambas de Baden e Vinicius stav povorotnim punktom brazilskoyi populyarnoyi muziki Togo zh 1961 roku stalosya znajomstvo Vinisiusa i Edu Lobu 18 richnogo studenta pravnika majbutnogo vidomogo brazilskogo spivaka gitarista i kompozitora U 1963 voni zapochatkuvali plidne tvorche partnerstvo Pisnya Arrastao na slova Vinisiusa ta muziku Edu Lobu u vikonanni Elis Rezhini stvorena v 1965 vigrala 1 j televizijnij festival brazilskoyi populyarnoyi muziki U 1970 rozpochalosya partnerstvo Vinisiusa z gitaristom Tokinyu Cya spivdruzhnist trivala do samoyi smerti poeta Protyagom odinadcyati rokiv Tokinyu suprovodzhuvav Vinisiusa v jogo najpopulyarnishij period i v chasi najbilshogo neporozuminnya z kritikami Cej duet zapisav bilsh nizh p yatnadcyat studijnih i zhivih albomiv v tomu chisli klasichni kompoziciyi Tarde em Itapoa Vechir v Itapoa Carta ao Tom List do Toma ta Regra Tres Pravilo tri Vinisius ye avtorom bagatoh zbirok poezij i p yes U 1956 u miskomu teatri Rio de Zhanejro vidbulas prem yera muzichnoyi vistavi za stvorenoyu Vinisiusom u 1954 p yesoyu Orfej z Konsejsana port Orfeu da Conceicao Togo zh roku na studiyi Odeon Records vijshov albom z semi saundtrekiv sho skladali muzichne oformlennya vistavi vin vvazhayetsya pershoyu spilnoyu robotoyu Zhobima i di Morajsa pisni vikonuye Roberto Pajva gitara Luyis Bonfa U 1959 cya p yesa bula peretvorena francuzkim rezhiserom Marselem Kamyu na muzichnij film Chornij Orfej port Orfeu Negro sho mav velikij mizhnarodnij uspih zdobuv premiyu Zolota palmova gilka 12 go Kannskogo kinofestivalyu ta premiyu Oskar u nominaciyi za najkrashij film inozemnoyu movoyu VshanuvannyaUkazom prezidenta Braziliyi vid 1 grudnya 2010 posmertno nagorodzhenij Velikim Hrestom ordena Za zaslugi v kulturiDiskografiyaRik Albom Spivpracya Lejbl 1956 Orfeu da Conceicao Tom Zhobim Odeon 1963 Vinicius e Odete Lara Odete Lara Baden Pavell Elenco 1965 De Vinicius e Baden especialmente para Ciro Monteiro Baden Pavell Elenco 1965 Vinicius e Caymmi no Zum Zum Dorival Kajmmi Elenco 1966 Os Afro sambas Baden Pavell Elenco 1966 Vinicius Poesia e Cancao Forma 1967 Garota de Ipanema Trilha sonora do filme Philips 1967 Vinicius Elenco 1969 Vinicius em Portugal Festa 1970 En La Fusa con Maria Creuza y Toquinho Mariya Kreuza Tokinyu Diorama 1970 Amalia Vinicius Amaliya Rodriges 1971 Como Dizia O Poeta RGE 1971 Toquinho e Vinicius Tokinyu RGE 1971 Vinicius Bethania Toquinho En La Fusa Mariya Betaniya Tokinyu Trova 1972 Marilia Vinicius Mariliya Medalya RGE 1972 Vinicius Canta Nossa Filha Gabriela Tokinyu Polydor 1972 Sao Demais os Perigos Desta Vida Tokinyu RGE 1973 O Bem Amado Som Livre 1974 Vinicius amp Toquinho Tokinyu Philips 1974 Sarava Vinicius Quarteto em Cy Tokinyu Mercury 1975 Vinicius Toquinho Tokinyu Philips 1975 O Poeta e o Violao Tokinyu RGE 1976 Deus lhe Pague Edu Lobu EMI 1977 Antologia Poetica Philips 1977 Tom Vinicius Toquinho e Miucha Tom Zhobim Tokinyu Miusha Som Livre 1979 10 Anos de Toquinho e Vinicius Tokinyu Philips 1980 Um Pouco de Ilusao Tokinyu Ariola 1980 Testamento RGE 1980 A Arca de Noe Tokinyu Universal 1981 A Arca de Noe 2 Tokinyu PolyGram 1991 Poeta Moca e Violao Vinicius Clara e Toquinho Klara Nunyes Tokinyu Collector s Editora LTDA 2006 Vinicius amp Amigos Reader s Digest 2015 Um encontro no Au bon gourmet Zhuan Zhilbertu Tom Zhobim DoxyPrimitkiArnaldo Nogueira Junior www releituras com port Arhiv originalu za 9 serpnya 2016 Procitovano 28 02 2018 www viniciusdemoraes com br angl Arhiv originalu za 3 lipnya 2020 Procitovano 28 02 2018 www imdb com angl Arhiv originalu za 12 lipnya 2009 Procitovano 28 02 2018 discogs com Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2014 Procitovano 28 02 2018 Festival de Cannes Black Orpheus festival cannes com Procitovano 28 02 2018 oscars org Arhiv originalu za 8 veresnya 2016 Procitovano 28 02 2018 Decreto de 1 de dezembro de 2010 PDF Diario Oficial da Uniao port 230 44 2010 12 2 ISSN 1677 7042 PDF originalu za 21 lyutogo 2019 Procitovano 5 veresnya 2023