Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az
  • Вікіпедія

Вільям Рендольф Герст старший англ William Randolph Hearst Sr h ɜr s t 6 29 квітня 1863 14 серпня 1951 американський біз

Вільям Рендолф Герст

Вільям Рендолф Герст
www.wikidata.uk-ua.nina.azhttps://www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вільям Рендольф Герст-старший (англ. William Randolph Hearst Sr., []; 29 квітня 1863 — 14 серпня 1951) — американський бізнесмен, політик і видавець газет, який побудував найбільшу у країні медійну компанію Hearst Communications, яка використовувала епатажні методи жовтої журналістики.

Вільям Рендольф Герст
англ. William Randolph Hearst
image
Народився29 квітня 1863(1863-04-29)[1][2][…]
Сан-Франциско, США
Помер14 серпня 1951(1951-08-14)[1][2][…] (88 років)
Беверлі-Гіллз, США
·інфаркт міокарда
Похованняd
Країнаimage США[4]
Діяльністьполітик, репортер, видавець, світська особа, підприємець, колекціонер мистецтва
Alma materГарвардський університет, d і Гарвардський коледж
Знання мованглійська[1]
Роки активності1880[2] — 1949[2]
Посадачлен Палати представників США[d]
ПартіяДемократична партія США
БатькоДжордж Герст
МатиФібі Герст
У шлюбі зd
Дітиd, d, d, d і d[5]
Автографimage
IMDbID 0372558
  • image Медіафайли у Вікісховищі

Герст увійшов у видавничий бізнес в 1887 році, після того як отримав контроль над газетою свого батька San Francisco Examiner. Згодом, переїхавши до Нью-Йорку, він придбав газету New York Journal, яка вела важку «газетну війну» з газетою Джозефа Пулітцера The New York World. Купивши з часом більше газет, Герст створив медіамережу, яка налічувала майже тридцять газет у найбільших американських містах на своєму піку. Пізніше він розширив бізнес і журналами, створивши одну з найбільших медіакомпаній у світі.

Він був двічі обраний від Демократичної партії до Палати представників, крім цього невдало балотувався на президента Сполучених Штатів у 1904 році, мера Нью-Йорка в 1905 і 1909 роках та губернатора штату Нью-Йорк в 1906 році. Політично він підтримував ліве крило прогресивного руху, виступаючи від імені робітничого класу. Він контролював редакційну позицію та висвітлення політичних новин у всіх своїх газетах і журналах і тим самим транслював свою особисту точку зору. Він висвітлював іспанська звірства на Кубі і закликав до війни у 1898 році проти Іспанії. Після 1918 року, він закликав до ізоляціоністської зовнішньої політики, щоб уникнути будь-якої заплутаності в тому, що він розглядав як корумповані європейські справи. Він був войовничим націоналістом, запеклим антикомуністом, і дуже підозріло ставився до Ліги Націй, зокрема Британії, Франції, Японії, і Росії. Він був чільним прихильником Франкліна Рузвельта в 1932—1934 роках, але потім змінив позицію і став його найвідомішим противником.

На піку розквіту імперії Герста в середині 1930-х років тираж сягав 20 млн читачів в день, але він був поганим менеджером, через що опинився глибоко в боргах і більшість його активів було ліквідовано наприкінці 1930-х років. Він зумів зберегти лише свої газети і журнали.

Історія його життя стала головним джерелом натхнення для образу персонажа Чарльза Фостера Кейна, головного героя фільму Орсона Веллса «Громадянин Кейн». Його знаменитий маєток, замок Герста, на пагорбі з видом на Тихий океан в районі Сан-Сімеона, Каліфорнія, нині є Національною історичною пам'яткою.

Походження та ранні роки

Вільям Р. Герст народився в Сан-Франциско в родині Джорджа Герста, мільйонера, який очолював найбільшу в США приватну гірничодобувну компанію Hearst, Haggin, Tevis and Co., а також був сенатором США (1886-91). Дружина Джорджа — Фібі Герст, меценат і феміністка

Його прадід по батьківській лінії, Джон Герст, ольстерський протестант. Він емігрував в Америку з ірландського містечка  з дружиною і шістьма дітьми в 1766 році та оселився в Південній Кароліні. Їх імміграція в Південну Кароліну була частково зумовлена колоніальною політикою уряду, який заохочував імміграцію ірландців-протестантів. Імена «Джон Гірс» (John Hearse) і «Джон Гірс-молодший» з'явилися в документах 26 жовтня 1766 року про надання 400 і 100 акрів (1,62 і 0,40 км²) землі у Лонг Кейнз (нині — округ Аббвілл), виходячи з 100 акрів (0,40 км²) для голів домогосподарств і 50 акрів (20 га) на кожного утриманця протестантських іммігрантів.

Мати Вільяма Герста, уроджена Фібі Елізабет Апперсон, також ірландського походження, її сім'я приїхала з Голвея. Вона була першою жінкою-регентом Каліфорнійського університету Берклі, фінансувала багато антропологічних експедицій і заснувала Музей антропології Фібі А. Герст.

Сам Вільям Герст після підготування в школі Святого Павла в Конкорді, Нью-Гемпшир, вступив у Гарвардський коледж у 1885 році. Коли він був членом Дельта Каппа Епсилон (Гарвардський клуб), його було виключено за різномантітні витівки, починаючи від спонсорування масових пивних вечірок на Гарвардській площі до використання пудингових горщиків як нічних із зображенням його професорів (їхні зображення було відображено в мисці).

Видавничий бізнес

image
Рекламне оголошення та список 28 газет Герста, із зазначенням кількості читачів (20 млн.) і кількості залучених міст (18)

Шукаючи заняття, в 1887 році він узяв на себе управління газетою , яку його батько отримав у 1880 році в ролі погашення карткового боргу. Давши газеті грандіозний девіз, «монарх газет» (Monarch of the Dailies), він придбав найкраще обладнання і найталановитіших письменників того часу, зокрема Емброуза Бірса, Марка Твена, Джека Лондона, і політичного карикатуриста . Самопроголошений популіст Герст продовжував публікувати історії про корупцію в муніципальному і фінансовому секторах, часто нападаючи на компанії, в яких цікавилася його власна родина. Протягом декількох років його газета домінувала на ринку Сан-Франциско.

New York Morning Journal

На початку своєї кар'єри в San Francisco Examiner, Герст передбачав запуск великого газетного холдингу, і «завжди знав, що його мрія про всеохопну мультигазетну імперію неможлива без тріумфу в Нью-Йорку». У 1895 році за фінансової підтримки своєї матері він купив безуспішний New York Morning Journal. Герст найняв письменників, таких як Стівен Крейн та Джуліан Готорн, і вступив у війну з Джозефом Пулітцером, власником і видавцем з New York World, з якого він «вкрав» Річарда Аутколта, винахідника кольорових коміксів, а також весь недільний персонал Пулітцера.. Іншим видатним публіцистом Герста став Джеймс Дж. Монтегю, який перейшов із і почав свою відому колонку «Більше правди в поезії» у New York Evening Journal Герста..

Коли Герст купив «penny paper», так звану через те, що її копії продавалися всього за 1 пенні за штуку, журнал конкурував із 16 іншими великими щоденними газетами в Нью-Йорку, приділяючи особливу увагу політиці Демократичної партії. Герст перевів своїх кращих менеджерів із San Francisco Examiner і «швидко зарекомендував себе як найпривабливіший роботодавець» серед газет у Нью-Йорку. Він був великодушний, платив більше, ніж його конкуренти, віддавав належне своїм письменникам і був незмінно ввічливим, невибагливим, «бездоганно спокійним» і поблажливим до «примадонн, ексцентриків, богеми, п'яниць чи засуджених», оскільки в них були корисні таланти ".

Активістський підхід Герста до журналістики можна підсумувати девізом «Коли інші говорять, Journal діє» (While others Talk, the Journal Acts).

Жовта журналістика і суперництво з New York World

image
Зліва направо: Герст, Роберт Віньйола і Артур Брісбен у Нью-Йорку, під час знімання фільму Світ і його дружина (1920)

New York Journal і його головний суперник, New York World, освоїли стиль популярної журналістики, який почали висміювати як «жовта журналістика», після створення Аутколтом першого в світі комікса під назвою «Жовтий малюк». New York World Пулітцера зрушив межі масового звернення до газет за допомогою сміливих заголовків, агресивного збору новин, щедрого використання карикатур та ілюстрацій, популістської політики, прогресивних кампаній, бурхливого суспільного настрою і драматичних злочинів, а також розповідей про людські інтереси. Журнал Герста використовував той же рецепт успіху, змусивши Пулітцера знизити ціну з двох центів до одного. Незабаром ці дві газети замкнулися в запеклій конкуренції за читачів, в якій обидві сторони витрачали великі суми грошей і отримувати величезні прибутки від тиражів.

Протягом декількох місяців після купівлі New York Journal Герст найняв трьох головних редакторів із команди Пулітцера: недільного редактора Моррілла Годдарді, який значно розширив обсяг і привабливість американської недільної газети, Соломона Карвалью, і молодого Артура Брісбейна, який став керуючим редактором газетної імперії Герста і легендарним оглядачем. Всупереч загальноприйнятим припущенням, їх не спокусили вищою зарплатою — радше кожен із них утомився від темпераментного владолюбного Пулітцера із параноїдальною, відразливою політикою офісу, яку він заохочував.

У той час багато критиків Герста приписують неймовірний успіх Журналу дешевій сенсаційності. Як зауважив Кеннет Вайт у статті «Некоронований король: Сенсаційний підйом Вільяма Рендольфа Герста»: «Замість того, щоб піти на дно, він [Герст] повів журнал вгору». Хоча жовта журналістика була наклепом, «всі гарні жовті журналісти … шукали людину в кожній історії та редагувалися без страху емоцій або драми. Вони носили свої почуття на своїх сторінках, вважаючи, що це чесний і корисний спосіб спілкування з читачами». Але, як зауважив Вайт, «це звернення до почуттів не самоціль … наші емоції, як правило, запалюють наші уми: історія вірогідніше живить почуття читачів, ніж сухий трактат, що стимулює думки».

Нарешті обидві газети оголосили перемир'я наприкінці 1898 року, після того як обидві втратили величезні суми грошей, покриваючи іспано-американську війну. У перші три роки Герст, ймовірно, втратив кілька мільйонів доларів у ролі видавця журналу (фактичні цифри неможливо перевірити). Але газета стала отримувати прибуток після того, як вона закінчила боротьбу із New York World.

Під Герстом Journal залишався вірним популістському або лівому крилу Демократичної партії та був єдиним великим виданням на Сході, яке підтримало Вільяма Дженнінгса Браяна на виборах президента США в 1896 році. Висвітлення цих історичних виборів були, мабуть, найповнішими серед усіх газет у країні, невпинно наступаючи на безпрецедентну роль грошей у республіканській кампанії і панівну роль політичного і фінансового менеджера Вільяма Маккінлі, Марка Ханни, першого національного партійного «боса» в американській історії. Тільки через рік після керування газетою Герст зміг похвалитися тим, що продажі післявиборчого випуску Журналу (разом із вечірніми та німецькомовними виданнями) перевищили 1,5 мільйона, — рекордом, що «не має аналогів у світовій історії».

Однак політичне охоплення Журналу не було цілковито однобічним. Спочатку він підтримав Російську революцію 1917 року, але пізніше відвернувся від неї. Герст наполегливо боровся проти вільсонівського інтернаціоналізму, Ліги Націй і міжнародного суду, тим самим апелюючи до ізоляціоністської аудиторії.

Іспано-американська війна

Щоденний оборот «Morning Journal» зазвичай піднімався вище позначки в 1 мільйон після потоплення панцерного крейсера Мена і вступу США в іспансько-американську війну, яку деякі називали «Війною Журналу» через величезний вплив газети у провокуванні американського обурення проти  Іспанії. Велика частина висвітлення, що призводило до війни, починаючи з початку кубинської революції в 1895 році, була зіпсована чутками, пропагандою і сенсацією, а «жовті» газети вважалися найгіршими правокаторами. Справді, Journal та інші нью-йоркські газети були настільки односторонніми і повними помилок у своїх повідомленнях, що висвітлення кубинської кризи і подальшої іспансько-американської війни часто згадується як одна з найважливіших віх у розвитку жовтої журналістики. Величезні заголовки в Журналі покладали відповідальність за потоплення Мену на саботаж, оснований на відсутності фактичних доказів, і викликали обурення проти Іспанії серед читачів газети в Нью-Йорку.

Тим не менш, хрестовий похід Журналу проти іспанського панування на Кубі був обумовлений не просто шовінізмом. Журналістська активність Журналу на підтримку кубинських повстанців радше була зосереджена на політичних і ділових амбіціях Герста. Можливо, найвідомішим міфом в американській журналістиці є твердження, без будь-яких доказів, що знаменитий ілюстратор Фредерік Ремінгтон, посланий Герстом на Кубу для висвітлення кубинської війни за незалежність, телеграфував Герсту, щоб сказати йому, що на Кубі все спокійно. Імовірно Герст відповів: «Будь ласка, залишся. Ти влаштовуєш фотографії, а я влаштовую війну».

Герст був особисто присвячений справі кубинських повстанців, і журнал розмістив деякі з найважливіших і мужніх повідомлень про конфлікт, а також деякі з найсенсаційніших. Фактично, їх розповіді про кубинський заколот і злодіяння Іспанії на острові, багато з яких виявилися неправдивими, були викликані головним чином обуренням щодо жорстокої політики Іспанії на острові, яка призвела до загибелі сотень тисяч невинних кубинців; найвідоміша історія полягала в тюремному ув'язненні та звільненні Евангеліни Сіснерос.

Коли Герст і жовта преса не викликали прямої війни Америки з Іспанією, вони розпалювали громадську думку в Нью-Йорку до лихоманки. Однак еліти Нью-Йорка читали інші газети, такі як «Times» і «Sun», які були стриманішими. The Journal і the World були місцевими газетами, орієнтованими на дуже велику аудиторію робочого класу в Нью-Йорку. Вони не увійшли в десятку джерел новин у газетах в інших містах, і їх історії просто не вилилися за межі Нью-Йорка. Обурення по всій країні відбувалося зі свідчень того, що Іспанія робила на Кубі, що чинило серйозний вплив на рішення Конгресу оголосити війну. Тобто війну було оголошено Конгресом, тому що громадська думка була проти кровопролиття, і тому що такі лідери, як Маккінлі, зрозуміли, що Іспанія втратила контроль над Кубою. Ці фактори важили більше для президента, ніж мелодрами в New York Journal.

Герст відплив на Кубу з невеликою армією журнальних репортерів, щоб особисто висвітлити іспансько-американську війну, привізши з собою портативне друкарське обладнання, яке використовувалося для друку однієї  газети на Кубі після закінчення бойових дій. Двох кореспондентів Журналу, Джеймса Крілмана і Едварда Маршалла, поранили в бою. Лідер кубинських повстанців генерал дав Герсту кубинський прапор, який був пронизаний кулями, як подарунок на знак визнання головної ролі Герста у звільненні Куби.

Розширення

Частково, щоб сприяти власним політичним амбіціям, Він відкрив газети в деяких інших містах, зокрема в Чикаго, Лос-Анджелесі й Бостоні. До середини 1920-х років у нього була загальнонаціональна компанія з 28 газет, серед яких , , , , , , , і його флагман .

Герст також урізноманітнив свої публікації у книговиданні і журналах; деякі з них все ще перебувають в обігу, зокрема такі періодичні видання, як Cosmopolitan, Good Housekeeping, Town and Country, і Harper's Bazaar.

image
Карикатурист Роджерс в 1906 році зображає Герста, як Страшила з країни Оз, що застряг у власному бруді Harper's Weekly.

У 1924 році він відкрив , колоритний таблоїд, що відверто наслідував New York Daily News. Серед його інших холдингів були дві служби новин:  та , або INS, останню з яких він заснував у 1909 році. Він також володів радіостанцією WINS у Нью-Йорку, King Features Syndicate, як і раніше володів авторськими правами на низку популярних персонажів коміксів, кінокомпанією , великою нерухомістю в Нью-Йорку і тисячами акрів землі в Каліфорнії та Мексиці, а також бізнесом лісу і видобутку корисних копалин, що були успадковані від його батька..

Герст підтримував своїх письменників і карикатуристів, попри відсутність явного попиту на них від своїх читачів. Критик преси А. Дж. Ліблінг зазначав, що багато зірок Герста не було б визнано придатними в інших місцях. Один із фаворитів Герста,  Джордж Герріман, був винахідником коміксу , не особливо популярного ні серед читачів, ні серед редакторів під час його первісної публікації, проте зараз багато-хто вважає його класичним; його випуск став можливим лише завдяки довірі Герста.

У 1929 році він став одним зі спонсорів першої навколосвітньої подорожі на дирижаблі, на LZ 127 «Граф Цепелін» із Німеччини. Його спонсорство було зумовлено поїздкою, розпочатою на Військово-повітряній станції Лейкгерст, Нью-Джерсі, тому капітан корабля, доктор Уго Еккер, спочатку вилетів із Німеччини через Атлантику, щоб забрати фотографа Герста і принаймні трьох кореспондентів Герста. Одна з них, Грейс Маргарита Гей Драммонд-Гей, пролетівши цим рейсом, стала першою жінкою, що подорожувала по повітрю.

Медіаімперія Герста досягла піку виручки близько 1928 року, але економічний крах Великої депресії у Сполучених Штатах і велике надмірне розширення його імперії коштували йому контролю над його володіннями. Коли настав колапс, всі активи Герста сильно постраждали. Отримавши відмову продати чергову партію облігацій нічого не підозрюючим інвесторам, квола імперія Герста захиталася. Не маючи можливості обслуговувати свої існуючі борги, Hearst Corporation зіткнулася з реорганізацією, санкціонованою судом у 1937 році. З цього моменту Герста понизили до простого співробітника, що підкоряється директивам зовнішнього менеджера. Газети та інші об'єкти було ліквідовано, кінокомпанія закрилася; було навіть проведено продаж предметів мистецтва й антикваріату. Попри те, що Друга світова війна відновила доходи від тиражів і реклами, його великі дні були вже позаду. Однак Hearst Corporation донині є великим приватним медіаконгломератом, що базується в Нью-Йорку.

Висвітлення Голодомору

На початку 1935 року на шпальтах відомого у ті часи видання Chicago American було опубліковано великі статті журналіста Гарета Джонса з його ексклюзивними фотографіями про винищення українців голодом, які він зробив під час подорожі Україною у 1933 році. Матеріали також з'явилися і в . Їх опублікував репортер Томас Волкер. Всі ці видання належали Герсту. Появі цих публікацій можна завдячувати «анти-червоній» кампанії медіа-магната.

  • image
    Стаття про Голодомор у Chicago American від 25.02.1935
  • image
    Стаття про Голодомор у Chicago Herald and Examiner від 3.03.1935
  • image
    Стаття про Голодомор у Chicago American від 4.03.1935

Участь у політиці

image
Журнал Puck опублікував цей комікс у своєму виданні від 31 жовтня 1906 року. Для підтримки Герста в його балотуванні на пост губернатора були намальовані «щасливий хуліган», «Дідусь Фоксі», «Альфонс і Гастон», «Бастер Браун», «Діти Катценьямер» і «Мул Мод». Всі ці комікси поширювалися в газетах, що належать Герсту.

Герст двічі виграв вибори в Конгрес, а потім програв серію виборів. Він ледь не зміг стати мером Нью-Йорка в 1905 і 1909 роках та губернатором штату Нью-Йорк в 1906 році, коли його переміг губернатор Чарльз Еванс Г'ююз. Герст, номінально залишаючись демократом, створив власну Партію незалежності.

Невдалі кампанії Герста після його перебування в Палаті представників наділили його невтішним, але недовговічним прізвиськом «Вільям також-Рендольф Герст» (William 'Also-Randolph' Hearst), , котре придумав Воллес Ірвін.

Герст перебував у лівому крилі Прогресивного руху, виступаючи від імені робітничого класу (які купували його газети) і засуджував багатих та могутніх (які зневажали його редакційні статті). За підтримки Таммані-Голл (регулярної демократичної організації в Манхеттені) його було обрано у Конгрес в 1902 і 1904 роках. Він балотувався від Демократичної партії на пост президента у 1904 році, поступившись судді з Нью-Йорка . Порвавши з Таммані в 1907 році, він балотувався в мери Нью-Йорка, але Таммані-Голл доклав усіх зусиль, щоб перемогти його.

Опонент Британської імперії Герст виступав проти американської участі в Першій світовій війні та критикував формування Ліги Націй. Його газети утрималися від підтримки будь-якого кандидата на виборах президента в 1920 і 1924 році. В 1922 році Герста підтримали лідери Таммані-Голу на виборах до Сенату США від штату Нью-Йорк. Ел Сміт наклав вето на це, викликавши тривалу ворожнечу з боку Герста. Хоча Герст поділяв думку Сміта про Сухий закон, він у газетах підтримав Герберта Гувера на президентських виборах 1928 року. Підтримку Герстом Франкліна Д. Рузвельта на Національному з'їзді Демократичної партії в 1932 році, через своїх союзників Вільяма Гіббса Макаді і Джона Ненса Гарнера, можна також вважати частиною його помсти Сміту, який був суперником Рузвельта на цьому з'їзді.

Зміна поглядів

Як пояснює біограф Бен Проктор,

У 1920-х роках він став демократом, попереджаючи своїх співгромадян про небезпеку великого уряду, неконтрольовану федеральну владу, яка могла порушувати індивідуальні права американців … [Після підтримки Рузвельта в 1932 році] Герст незабаром став дуже критичним щодо Нового курсу. Із розвитком газетного бізнесу Герст почав підтримувати великий бізнес.

Герст розішовся з Рузвельтом навесні 1935 року, коли президент ветував законопроєкт щодо ветеранів (Bonus Act) і спробував увійти у Світовий суд. Газети Герста були його зброєю, але він більше не використовував енергійних репортерів, редакторів і оглядачів, які могли б зробити серйозну атаку. Він досяг 20 мільйонів читачів у середині 1930-х років, але здебільшого це був робочий клас, який підтримував Рузвельта на виборах 1936 року. Газети Герста — як і більшість великих ЗМІ — підтримували республіканцяАльфа Лендона на цих виборах.

У 1934 році, домовившись із єврейськими лідерами, щоб візит відповідав їхнім інтересам, Герст відвідав Берлін, щоб узяти інтерв'ю в Адольфа Гітлера. Коли Гітлер запитав, чому американська преса його так неправильно зрозуміла, Герст відповів: «Тому що американці вірять у демократію і не схильні до диктатури». У газетах Герста були колонки про нацистського лідера Германа Герінга і самого Гітлера, а також Муссоліні та інших диктаторів у Європі й Латинській Америці.

Особисте життя

Міллісент Вілсон

image
Міллісент Вілсон

У 1903 році Герст одружився з Міллісент Веронікою Вілсон (1882—1974), 21-річною дівчиною, що співала в хорі в Нью-Йорку. Свідоцтво в книзі Луї Піццитоли «Герст над Голлівудом» вказує на те, що мати Міллісент Ганна Вілсон керувала прилеглим до Таммані-Голлу борделем біля штаб-квартири політичної влади в Нью-Йорку на рубежі 20-го століття. Міллісент народила Вільяму п'ятьох синів: [en] (1904—1972), [en] (1908—1993), [en] (1910—1958), близнюків [en] (1915—2000) і Девіда Вітмора Герста (1915—1986). Крім цього, Герст був дідом Петті Герст, широко відомої тим, що її викрали, а потім вона приєдналася до в 1974 році (її батьком був Рендольф Апперсон Герст, четвертий син Герста).

Меріон Дейвіс

image
Меріон Дейвіс

Покінчивши з політичними сподіваннями, Герст розпочав стосунки з актрисою фільмів і коміком Меріон Дейвіс (1897—1961), колишньою коханкою свого друга Пола Блока, і приблизно з 1919 року він жив з нею відкрито в Каліфорнії. Роман із Девіс тривав до кінця життя Вільяма. Міллісент же розійшлася з Герстом у середині 1920-х років, але пара залишилася в законному шлюбі до смерті Герста. Після смерті Патриції Лейк, нібито племінниці Девіс, сім'я Лейк заявила, що вона була насправді дочкою Герста і Девіс.

Власність у Каліфорнії

image
Замок Герста, Каліфорнія.

На початку 1919 року Герст почав будівництво свого замку, який він не завершив, на ранчо в 240,000 акрів (90,000 гектарів) у Сан-Симеон, Каліфорнія, який він обставив творами мистецтва, антикваріатом і цілими кімнатами, привезеними з великих будинків Європи. Він також розводив на ранчо арабських коней. На ранчо Сан-Симеон знімали фільм 1960 року Спартак, наче на маєтку Марка Ліцинія Красса (його грає Лоуренс Олів'є).

У Герста також була власність на річці Макклауд в окрузі Сискію, в Північній Каліфорнії, п. н. Вінтун (Wyntoon). Він був розроблений знаменитим архітектуром Джулією Морган, яка також спроєктувала замок Герста і працювала у співпраці з Вільямом Дж. Доддом по ряду інших проєктів.

У 1947 році Герст заплатив 120 000 доларів за H-подібний особняк Беверлі-Гіллз (розташований за адресою 1011 N Beverly Dr, Beverly Hills CA 90210) на 3,7 гектарах в трьох кварталах від бульвару Сансет. Цей будинок, знаний як Beverly House, колись був «найдорожчим» приватним будинком у США, вартістю 165 мільйонів доларів (81,4 мільйона фунтів стерлінгів). Він має 29 спалень, три басейни, тенісні корти, власний кінотеатр та нічний клуб. Адвокат і інвестор Леонард Росс володіє ним з 1976 року. Садиба була виставлена на ринок за 95 мільйонів доларів наприкінці 2010 року.  Beverly House має деякі кінематографічні зв'язки. Там знімалась жахлива сцена фільму «Хрещений батько» з зображенням відрубаної голови коня в ліжку продюсера, Джек Вольтца. Персонаж був головою кінокомпанії називаються міжнародними, ім'я Герста на початку фільму компанії. за даними Hearst Over Hollywood, Джон та Жаклін Кеннеді залишилися в будинку для частини свого медового місяця. Вони дивилися свій перший фільм разом як подружня пара в кінотеатрі особняка. Це був фільм Герста, знятий в 1920-х роках.

На початку 1890-х років Герст почав будувати будинок на пагорбах з видом на Плезантон, штат Каліфорнія, на землі, купленій його батьком десятьма роками раніше. Мати Герста Фібі взяла на себе цей проєкт, найняла Джулію Морган, щоб закінчити маєток, що отримав назву Hacienda del Pozo de Verona. Після її смерті він служив клубом Заміського клубу Каслвуд з 1925 по 1969 рік, після чого був зруйнований в результаті масового пожежі.

Колекція творів мистецтва

image
Картина Яна Венікса,1697 року, що належала Герсту

Герст був відомий своєю великою колекцією творів мистецтва з усього світу і протягом століть. Найпримітнішими в його колекції були його грецькі вази, іспанські та італійські меблі, східні килими, облачення епохи Відродження, велика бібліотека з багатьма книгами, підписані їх авторами, а також картини і статуї зі всього світу. Крім збору творів образотворчого мистецтва, він також збирав рукописи, рідкісні книги і автографи.

Його будинок часто відвідували різноманітні знаменитості і політики в якості гостей, які зупинялися у номерах із антикварними меблями і прикрашеними творами мистецтва кількох відомих художників.

Починаючи з 1937 року Герст почав продавати частину своєї колекції творів мистецтва, щоб зменшити тягар, який він переніс від депресії. У перший рік він продав предметів на 11 мільйонів доларів. 1941 року він виставив на продаж близько 20 000 предметів, які були хорошим показником його широкого і різноманітного смаку. В предмети, які він виставив на продаж, були картини ван Дайка, чаші, сервант Чарльза Діккенса, кафедра, вітраж, зброю і обладунки, жилет Джорджа Вашингтона і Біблія Томаса Джефферсона. Попри масштаби цих продажів, коли замок Герста перейшов у власність штату Каліфорнія, все ще було досить предметів для того, щоб весь будинок розглядався в якості музею.

Замок св. Доната

image
Замок св. Доната

Побачивши фотографії замку Святого Доната в журналі Country Life, Герст купив замок у валлійській долині Гламорган та оновив його в 1925 році як подарунок своїй коханій Девіс. Замок був відновлений Герстом, який витратив цілий статок на купівлю цілих кімнат із замків та палаців у Європі. Великий зал був куплений у Бренденстокського пріорату в Вілтширі і був реконструйований на його нинішньому місці в замку Святого Доната. У Бренденстокського пріорату він теж купив і переніс гостьовий будино і великий амбарний сарай; Деякі з матеріалів були використані для створення бенкетної зали Св. Доната, в комплекті з французьким димарем і вікнами XVI століття; також використовувалися камін, датований  1514 роком і дахом чотирнадцятого століття, який став частиною Залу Браденсток. Герст побудував 34 зелених і білих мармурових ванних кімнати для багатьох гостьових апартаментів в замку і завершив серію терасних садів, збережених досьогодні. Герст і Девіс проводили більшу частину свого часу, провівши ряд розкішних вечірок, в яких взяли участь Чарлі Чаплін, Дуглас Фербенкс, ІВінстон Черчілль і молодий Джон Ф. Кеннеді. Після відвідин замку Святого Доната Джордж Бернард Шоу сказав: «Це те, що Бог збудував би, якщо б у нього були гроші». Коли Герст помер, замок був куплений і досі належить і використовується Атлантичний коледж.

Інтерес до авіації

Герст був особливо зацікавлений в нових технологіях, пов'язаних з авіацією, і мав свій перший досвід польоту в січні 1909 року в Лос-Анджелесі. Луї Полан, знаменитий французький авіатор, взяв його на повітряну прогулянку на своєму біплані Фармана..

Фінансова катастрофа

Боротьба Герста проти Рузвельта і його Нового курсу в поєднанні зі страйками профспілок і бойкотами підірвала фінансову міць його імперії. Поширення його основних публікацій скоротилося в середині 1930-х років, в той час як суперники, такі як New York Daily News, процвітали. Герст відмовився прийняти ефективні заходи по скороченню витрат і натомість збільшив свої дуже дорогі покупки в мистецтві. Його друг Джозеф П. Кеннеді запропонував придбати журнали, але Герст ревно охороняв свою імперію і відмовився. Замість цього він продав частину своєї закладеної нерухомості.

Нарешті, його фінансові консультанти зрозуміли, що він заборгував десятки мільйонів, і не міг виплатити відсотки по кредитах, не кажучи вже про скорочення принципала. Пропонований продаж облігацій не зміг залучити інвесторів, оскільки фінансова криза Герста стала широко відомою. У міру поглиблення кризи він відпустив більшу частину свого домашнього персоналу, продав своїх екзотичних тварин у зоопарк Лос-Анджелесу і призначив піклувальника, що контролювати свої фінанси. Він все ще відмовлявся продавати свої улюблені газети. Піклувальник скоротив річний оклад Герста до 500 000 доларів США і припинив щорічний платіж у розмірі 700 000 доларів США у вигляді дивідендів. Він повинен був платити орендну плату за проживання в своєму замку в Сан-Сімеоні. Юридично це було не банкрутство, хоча широка публіка зазвичай це розуміють як оцінювачі пройшли гобеленів, картин, меблів, срібла, кераміки, будівель, автографи, коштовності та інші предмети колекціонування. Його колекції були продані в серії аукціонів і приватних продажів у 1938-39 роках. Джон Д. Рокфеллер, молодший, купив $100,000 античного срібла для свого нового музею в Colonial Williamsburg.

Герст був принижений, але не переможений, він кинув свою енергію в статті в своїх численних публікаціях, особливо в зв'язку з швидко зростаючою кризою в Європі. Він як і раніше відмовлявся нападати на Гітлера. Тим не менше кількість прихильників Герста зменшувалось, оскільки Герст вперше у своїй кар'єрі розглядався як аутсайдер. Він став ціллю для насмішок в одному з найвідоміших фільмів усіх часів, «Громадянин Кейн», який вийшов 1 травня 1941 року.

Смерть і спадщина

У 1947 році Герст покинув свій маєток в Сан-Сімеоні, щоб звернутися за медичною допомогою, яка була недоступна у віддаленому місці. Він помер в Беверлі-Гіллз 14 серпня 1951 року у віці 88 років. Він був похований в склепі родини Герстів на кладовищі Cypress Lawn Cemetery в Колмі, штат Каліфорнія. 1947 року Герст залишив свій Сан Сімеон майна звернутися за медичною допомогою, яка була недоступна у віддаленому місці. Він помер в Беверлі Хіллз на 14 серпня 1951 року, у віці 88 років. Він був похований в сімейному мавзолеї Герст Кипарисового газон кладовищі в Колма, Каліфорнія. Як і їх батько, жоден з п'яти синів Герста не закінчив коледж, але кожен з них послідував за батьком у медіа-бізнесі, а Вільям Рендолф молодший навіть став лауреатом Пулітцерівської премії.

Критика

image
Карикатура на Герста, який розкидає «жовту пресу». 1910 рік.

Мартін Лі і Норман Соломон відзначали у своїй книзі 1990 року «Недостовірні джерела», що Герст «регулярно придумував сенсаційні історії, підроблені інтерв'ю, лякав фальшивими картинами і спотворював реальні події». Цей підхід дискредитував «жовтої журналістику».

Використання Герстом жовтих методів журналістики в його New York Journal, щоб підняти підтримку військового авантюризму США на Кубі, Пуерто-Рико і Філіппінах в 1898 році, також зазнало критики в 1919 році в книзі Ептона Сінклера «The Brass Check». За словами Сінклера, газети Герста спотворили світові події і свідомо намагалися дискредитувати соціалістів. Інший критик поширив критику в Imperial Hearst (1936), звинувативши в тому, що газетти Герста приймали платежі з-за кордону, щоб спотворювати новини. Після війни ще один критик, Джордж Селдес, повторив звинувачення в роботі «Факти і фашизм» (1947).

У фантастиці

Громадянин Кейн

Фільм Громадянин Кейн був вільно оснований на житті Герста. Веллс і співавтор фільму Герман Манкевич створили Кейна як складового персонажа кількох чоловіків, серед яких , Семюел Інсулл і  Говард Г'юз. Герст, будучи в люті від думки про те, що громадянин Кейн був тонко замаскованим і дуже безглуздим його портретом, використовував свій величезний вплив і ресурси в невдалій спробі перешкодити виходу фільму, навіть ніколи його не бачивши. Веллс і студія RKO Pictures чинили опір, але Герсту і його голлівудським друзям в кінцевому підсумку вдалося чинити тиск на театральні мережі, щоб обмежити покази громадянина Кейна, , у результаті помірні касові збори серйозно нашкодили кар'єрі Веллса надалі.

Тим не менш фільм отримав нагороду Оскар, а майже шістдесят років потому, телеканал HBO зняв історію боротьби Герста з фільмом у фільмі 1999 року Проєкт 281. Герста у фільмі зіграв Джеймс Кромвелл.

Громадянин Кейн двічі займав 1-е місце в списку 100 найкращих американських фільмів за 100 років за версією AFI (1998 і 2007).

Інші роботи

  • У романі Джона Стейнбека Грона гніву, Герста анонімно схарактеризувати як «газетний хлопець з узбережжя», який «отримав мільйон акрів» і виглядає «божевільним» на фотографіях (глава 18).
  • Персонаж Гейла Вінанда, газетного магната, який думає, що він може контролювати суспільні настрої, але насправді є лише слугою мас, з роману Айн Ренд Джерело (1943), створений за мотивами і подобою життя Вільям Рендольф Герст.
  • Герст є головним персонажем у романі Гора Відала Імперія.
  • Роман Голіаф (2011) Скотта Вестерфельда зображує Герста в період Першої світової війни.

Див. також

  • Замок Герста
  • Башта Герста

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.
    d:Track:Q953058d:Track:Q1798125
  5. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  6. «Hearst» [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]. [en].
  7. Rodney Carlisle, «The Foreign Policy Views of an Isolationist Press Lord: W. R. Hearst & the International Crisis, 1936–41» Journal of Contemporary History (1974) 9#3 pp 217—227.
  8. The Battle Over Citizen Kane [Архівовано 20 березня 2017 у Wayback Machine.], PBS.
  9. Kyle J. Betit. Scots-Irish in Colonial America. The Irish Times. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 11 квітня 2014.
  10. Carlson, 2007, с. 3—4
  11. Robinson, 1991, с. 33
  12. The American Pageant: A History of the Republic, Thirteenth edition, Advanced Placement Edition, copyright 2006
  13. Hearst Castle National Park Service. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 17 грудня 2013.
  14. Whyte, 2009, с. 463
  15. https://books.google.com/books?id=K_27NfPEut4C&pg=PA463&lpg=PA463#v=onepage&q&f=false[недоступне посилання]
  16. The Press: The King Is Dead. Time. 20 серпня 1951. Архів оригіналу за 3 червня 2008. Процитовано 28 листопада 2017.
  17. Whyte, 2009, с. 48
  18. Whyte, 2009, с. 116—17
  19. Whyte, 2009, с. 100—106, 110—111, 346—348
  20. Whyte, 2009, с. 92
  21. Whyte, 2009, с. 314
  22. Whyte, 2009, с. 455, 463
  23. Whyte, 2009, с. 164—65, 178
  24. Whyte, 2009, с. 193
  25. Whyte, 2009, с. 163
  26. Nasaw, The Chief pp. 270—274, 378
  27. Whyte, 2009
  28. PBS. Crucible of Empire:The Spanish American War. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 11 червня 2014.
  29. Campbell, W. Joseph (2003). Yellow Journalism: Puncturing the Myths, Defining the Legacies. с. 72. Архів оригіналу за 3 червня 2013. Процитовано 28 листопада 2017.
  30. Campbell, W. Joseph (December 2001). You Furnish the Legend, I'll Furnish the Quote. Архів оригіналу за 3 червня 2013. Процитовано 28 листопада 2017.
  31. . A Romance of the Pearl of the Antilles. .
  32. Ted Curtis Smythe, The Gilded Age Press, 1865—1900 (2003) p 191.
  33. Thomas M. Kane, Theoretical roots of US foreign policy (2006) p 64
  34. [[#CITEREF|]]
  35. Time staff reporter (2 червня 1958). The Press: New York, May 24 (UPI). Time. Архів оригіналу за 14 січня 2009. Процитовано 17 березня 2011.
  36. Los Angeles to Lakehurst. Time. 9 вересня 1929. Архів оригіналу за 3 червня 2008. Процитовано 28 листопада 2017.
  37. The Press: American's End. Time. 5 липня 1937. Архів оригіналу за 3 червня 2008. Процитовано 28 листопада 2017.
  38. Що писали американські газети про Голодомор у 1932-33 роках. ФОТОДОКУМЕНТ. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 28 листопада 2017.
  39. William Randolph Hearst | American newspaper publisher. Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 22 серпня 2017.
  40. Edson, Charles Leroy (1920). The Gentle Art of Columning: A Treatise on Comic Journalism. Encyclopedia Britannica (англ.). . с. 34. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 22 серпня 2017.
  41. Edson, Charles Leroy (March 1912). Interesting People: Wallace and Will Irwin. . с. 545. Архів оригіналу за 6 червня 2016. Процитовано 28 листопада 2017.
  42. Roy Everett Littlefield, III, William Randolph Hearst: His Role in American Progressivism (1980)
  43. David Nasaw, The Chief (2000) pp 163, 172, 195—201, 205.
  44. Russell M. Posner, «California's Role in the Nomination of Franklin D. Roosevelt.» California Historical Society Quarterly 39#2 (1960): 121—139. in JSTOR [Архівовано 15 грудня 2018 у Wayback Machine.]
  45. Ben Procter (2007). William Randolph Hearst: The Later Years, 1911-1951. Oxford UP. с. 248.
  46. Nasaw, pp 511–14.
  47. Nasaw, The Chief p p xiv, 515-17.
  48. Rodney P. Carlisle, «William Randolph Hearst: A Fascist Reputation Reconsidered.» Journalism and Mass Communication Quarterly 50#1 (1973): 125–33.
  49. Nasaw, The Chief pp 475–76.
  50. Andrew Nagorski (2012). Hitlerland: American Eyewitnesses to the Nazi Rise to Power. Oxford UP. с. 176.
  51. Nasaw, The Chief pp 470–77.
  52. Toledo Blade: «Paul Block: Story of success» BY JACK LESSENBERRY [Архівовано 26 грудня 2014 у Wayback Machine.] January 9, 2013
  53. Golden, Eve (2001). Golden Images: 41 Essays on Silent Film Stars. New York, NY: McFarland & Company, Inc. с. 26. ISBN .
  54. Wyntoon is located at approximately 41°11′21″ пн. ш. 122°03′58″ зх. д. / 41.18917° пн. ш. 122.06611° зх. д. / 41.18917; -122.06611
  55. Brenoff, Ann (20 вересня 2010). Hearst Estate in Beverly Hills Marked Down: Is It a Bargain at $95M?|AOL Real Estate. New York, NY: Housingwatch.com. с. 26. ISBN . Архів оригіналу за листопад 22, 2010. Процитовано 17 березня 2011.
  56. 240 000 акрів (97 000 гектарів)
  57. 41°11′21″ пн. ш. 122°03′58″ зх. д. / 41.18917° пн. ш. 122.06611° зх. д. / 41.18917; -122.06611
  58. Seely, Jana. The Hearst Castle, San Simeon: The Diverse Collection of William Randolph Hearst. Southeastern Antiquing and Collecting Magazine. Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 28 листопада 2017.
  59. Bevan, Nathan (3 серпня 2008). Lydia Hearst is queen of the castle. Wales on Sunday. Архів оригіналу за 22 жовтня 2008. Процитовано 3 серпня 2008.
  60. Aircraft, Volume 1 [Архівовано 15 лютого 2017 у Wayback Machine.], 1910
  61. Hearst an Aviator [Архівовано 15 лютого 2017 у Wayback Machine.], [en], Volume 9, 1910
  62. Nassaw, The Chief, pp. 528–56.
  63. Nasaw, David (2000). The Chief The Life of William Randolph Hearst. New York, NY: Houghton Mifflin Company. с. 357–358. ISBN .
  64. Howard, James. The Complete Films of Orson Welles. New York, Citadell Press, 1991, p. 47.

Література

  • Bernhardt, Mark. «The Selling of Sex, Sleaze, Scuttlebutt, and other Shocking Sensations: The Evolution of New Journalism in San Francisco, 1887—1900.» American Journalism 28#4 (2011): 111—142.
  • Carlisle, Rodney. «The Foreign Policy Views of an Isolationist Press Lord: W. R. Hearst & the International Crisis, 1936–41» Journal of Contemporary History (1974) 9#3 pp 217–227.
  • Carlson, Oliver (2007). Hearst – Lord of San Simeon. Read Books. ISBN .
  • Davies, Marion (1975). The Times We Had: Life with William Randolph Hearst. Indianapolis: . ISBN .
  • Duffus, Robert L. (September 1922). The Tragedy of Hearst. The World's Work: A History of Our Time. XLIV: 623—631. Процитовано 4 серпня 2009.
  • Frazier, Nancy (2001). William Randolph Hearst: Modern Media Tycoon. Woodbridge, CT: Blackbirch Press. ISBN .
  • Hearst, William Randolph, Jr. (1991). The Hearsts: Father and Son. Niwot, CO: Roberts Rinehart. ISBN .
  • Landers, James. «Hearst's Magazine, 1912—1914: Muckraking Sensationalist.» Journalism History 38.4 (2013): 221.
  • Leonard, Thomas C. «Hearst, William Randolph»; American National Biography Online (2000). Access Date: May 12, 2016
  • Levkoff, Mary L. (2008). Hearst: The Collector. New York: Harry N. Abrams Inc. ISBN .
  • Liebling, A.J. (1964). The Press. New York: Pantheon.
  • Lundberg, Ferdinand (1936). Imperial Hearst: A Social Biography. New York: Equinox Corporative Press.
  • Nasaw, David (2000). The Chief: The Life of William Randolph Hearst. Boston: . ISBN ., a prominent scholarly biography.
  • Pizzitola, Louis (2002). Hearst Over Hollywood: Power, Passion, and Propaganda in the Movies. New York: Columbia University Press. ISBN .
  • Procter, Ben H. (1998). William Randolph Hearst: The Early Years, 1863–1910. New York: Oxford University Press. ISBN .
  • Procter, Ben H. (2007). William Randolph Hearst: The Later Years, 1911–1951. New York: Oxford University Press. ISBN .
  • Robinson, Judith (1991). The Hearsts: An American dynasty. University of Delaware Press. ISBN .
  • St. Johns; Adela Rogers (1969). The Honeycomb. Garden City, NY: Doubleday.
  • Swanberg, W.A. (1961). Citizen Hearst. New York: Scribner.
  • Thomas, Evan. The war lovers: Roosevelt, Lodge, Hearst, and the rush to empire, 1898 (2010).
  • Whyte, Kenneth (2009). The Uncrowned King: The Sensational Rise of William Randolph Hearst. Berkeley: .

Посилання

  • Герст // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
image
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вільям Рендольф Герст
image
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Вільям Рендольф Герст
  • Hearst the Collector at LACMA [Архівовано 15 грудня 2019 у Wayback Machine.]
  • Zpub.com: William Randolph Hearst biography [Архівовано 7 січня 2020 у Wayback Machine.]
  • The William Randolph Hearst Art Archive [Архівовано 17 січня 2020 у Wayback Machine.] at Long Island University
  • Guide to the William Randolph Hearst Papers [Архівовано 5 вересня 2019 у Wayback Machine.] at The Bancroft Library
  • Hearstcastle.org: Hearst Castle at San Simeon [Архівовано 17 січня 2020 у Wayback Machine.]
  • William Randolph Hearst на сайті IMDb (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vilyam Rendolf Gerst starshij angl William Randolph Hearst Sr h ɜr s t 6 29 kvitnya 1863 14 serpnya 1951 amerikanskij biznesmen politik i vidavec gazet yakij pobuduvav najbilshu u krayini medijnu kompaniyu Hearst Communications yaka vikoristovuvala epatazhni metodi zhovtoyi zhurnalistiki Vilyam Rendolf Gerstangl William Randolph HearstNarodivsya29 kvitnya 1863 1863 04 29 1 2 San Francisko SShAPomer14 serpnya 1951 1951 08 14 1 2 88 rokiv Beverli Gillz SShA infarkt miokardaPohovannyaCypress Lawn Memorial ParkdKrayina SShA 4 Diyalnistpolitik reporter vidavec svitska osoba pidpriyemec kolekcioner mistectvaAlma materGarvardskij universitet shkola svyatogo Pavlad i Garvardskij koledzhZnannya movanglijska 1 Roki aktivnosti1880 2 1949 2 Posadachlen Palati predstavnikiv SShA d PartiyaDemokratichna partiya SShABatkoDzhordzh GerstMatiFibi GerstU shlyubi zMillisent GerstdDitiRendolf Apperson Gerstd Dzhon Rendolf Gerstd Vilyam Rendolf Gerst molodshijd Dzhordzh Rendolf Gerstd i David Whitmore Hearstd 5 AvtografIMDbID 0372558 Mediafajli u Vikishovishi Gerst uvijshov u vidavnichij biznes v 1887 roci pislya togo yak otrimav kontrol nad gazetoyu svogo batka San Francisco Examiner Zgodom pereyihavshi do Nyu Jorku vin pridbav gazetu New York Journal yaka vela vazhku gazetnu vijnu z gazetoyu Dzhozefa Pulitcera The New York World Kupivshi z chasom bilshe gazet Gerst stvoriv mediamerezhu yaka nalichuvala majzhe tridcyat gazet u najbilshih amerikanskih mistah na svoyemu piku Piznishe vin rozshiriv biznes i zhurnalami stvorivshi odnu z najbilshih mediakompanij u sviti Vin buv dvichi obranij vid Demokratichnoyi partiyi do Palati predstavnikiv krim cogo nevdalo balotuvavsya na prezidenta Spoluchenih Shtativ u 1904 roci mera Nyu Jorka v 1905 i 1909 rokah ta gubernatora shtatu Nyu Jork v 1906 roci Politichno vin pidtrimuvav live krilo progresivnogo ruhu vistupayuchi vid imeni robitnichogo klasu Vin kontrolyuvav redakcijnu poziciyu ta visvitlennya politichnih novin u vsih svoyih gazetah i zhurnalah i tim samim translyuvav svoyu osobistu tochku zoru Vin visvitlyuvav ispanska zvirstva na Kubi i zaklikav do vijni u 1898 roci proti Ispaniyi Pislya 1918 roku vin zaklikav do izolyacionistskoyi zovnishnoyi politiki shob uniknuti bud yakoyi zaplutanosti v tomu sho vin rozglyadav yak korumpovani yevropejski spravi Vin buv vojovnichim nacionalistom zapeklim antikomunistom i duzhe pidozrilo stavivsya do Ligi Nacij zokrema Britaniyi Franciyi Yaponiyi i Rosiyi 7 Vin buv chilnim prihilnikom Franklina Ruzvelta v 1932 1934 rokah ale potim zminiv poziciyu i stav jogo najvidomishim protivnikom Na piku rozkvitu imperiyi Gersta v seredini 1930 h rokiv tirazh syagav 20 mln chitachiv v den ale vin buv poganim menedzherom cherez sho opinivsya gliboko v borgah i bilshist jogo aktiviv bulo likvidovano naprikinci 1930 h rokiv Vin zumiv zberegti lishe svoyi gazeti i zhurnali Istoriya jogo zhittya stala golovnim dzherelom nathnennya dlya obrazu personazha Charlza Fostera Kejna golovnogo geroya filmu Orsona Vellsa Gromadyanin Kejn 8 Jogo znamenitij mayetok zamok Gersta na pagorbi z vidom na Tihij okean v rajoni San Simeona Kaliforniya nini ye Nacionalnoyu istorichnoyu pam yatkoyu Zmist 1 Pohodzhennya ta ranni roki 2 Vidavnichij biznes 3 New York Morning Journal 3 1 Zhovta zhurnalistika i supernictvo z New York World 4 Ispano amerikanska vijna 5 Rozshirennya 5 1 Visvitlennya Golodomoru 6 Uchast u politici 6 1 Zmina poglyadiv 7 Osobiste zhittya 7 1 Millisent Vilson 7 2 Merion Dejvis 7 3 Vlasnist u Kaliforniyi 7 4 Kolekciya tvoriv mistectva 7 5 Zamok sv Donata 7 6 Interes do aviaciyi 7 7 Finansova katastrofa 7 8 Smert i spadshina 8 Kritika 9 U fantastici 9 1 Gromadyanin Kejn 9 2 Inshi roboti 10 Div takozh 11 Primitki 12 Literatura 13 PosilannyaPohodzhennya ta ranni rokired Vilyam R Gerst narodivsya v San Francisko v rodini Dzhordzha Gersta miljonera yakij ocholyuvav najbilshu v SShA privatnu girnichodobuvnu kompaniyu Hearst Haggin Tevis and Co a takozh buv senatorom SShA 1886 91 Druzhina Dzhordzha Fibi Gerst mecenat i feministka Jogo pradid po batkivskij liniyi Dzhon Gerst olsterskij protestant Vin emigruvav v Ameriku z irlandskogo mistechka Ballibej z druzhinoyu i shistma ditmi v 1766 roci ta oselivsya v Pivdennij Karolini Yih immigraciya v Pivdennu Karolinu bula chastkovo zumovlena kolonialnoyu politikoyu uryadu yakij zaohochuvav immigraciyu irlandciv protestantiv 9 Imena Dzhon Girs John Hearse i Dzhon Girs molodshij z yavilisya v dokumentah 26 zhovtnya 1766 roku pro nadannya 400 i 100 akriv 1 62 i 0 40 km zemli u Long Kejnz nini okrug Abbvill vihodyachi z 100 akriv 0 40 km dlya goliv domogospodarstv i 50 akriv 20 ga na kozhnogo utrimancya protestantskih immigrantiv 10 Mati Vilyama Gersta urodzhena Fibi Elizabet Apperson takozh irlandskogo pohodzhennya yiyi sim ya priyihala z Golveya 11 Vona bula pershoyu zhinkoyu regentom Kalifornijskogo universitetu Berkli finansuvala bagato antropologichnih ekspedicij i zasnuvala Muzej antropologiyi Fibi A Gerst Sam Vilyam Gerst pislya pidgotuvannya v shkoli Svyatogo Pavla v Konkordi Nyu Gempshir vstupiv u Garvardskij koledzh u 1885 roci Koli vin buv chlenom Delta Kappa Epsilon Garvardskij klub jogo bulo viklyucheno za riznomantitni vitivki pochinayuchi vid sponsoruvannya masovih pivnih vechirok na Garvardskij ploshi do vikoristannya pudingovih gorshikiv yak nichnih iz zobrazhennyam jogo profesoriv yihni zobrazhennya bulo vidobrazheno v misci 12 Vidavnichij biznesred nbsp Reklamne ogoloshennya ta spisok 28 gazet Gersta iz zaznachennyam kilkosti chitachiv 20 mln i kilkosti zaluchenih mist 18 Shukayuchi zanyattya v 1887 roci vin uzyav na sebe upravlinnya gazetoyu San Francisco Examiner yaku jogo batko otrimav u 1880 roci v roli pogashennya kartkovogo borgu 13 Davshi gazeti grandioznij deviz monarh gazet Monarch of the Dailies vin pridbav najkrashe obladnannya i najtalanovitishih pismennikiv togo chasu zokrema Embrouza Birsa Marka Tvena Dzheka Londona i politichnogo karikaturista Gomera Devenporta Samoprogoloshenij populist Gerst prodovzhuvav publikuvati istoriyi pro korupciyu v municipalnomu i finansovomu sektorah chasto napadayuchi na kompaniyi v yakih cikavilasya jogo vlasna rodina Protyagom dekilkoh rokiv jogo gazeta dominuvala na rinku San Francisko New York Morning Journalred Na pochatku svoyeyi kar yeri v San Francisco Examiner Gerst peredbachav zapusk velikogo gazetnogo holdingu i zavzhdi znav sho jogo mriya pro vseohopnu multigazetnu imperiyu nemozhliva bez triumfu v Nyu Jorku 14 15 U 1895 roci za finansovoyi pidtrimki svoyeyi materi vin kupiv bezuspishnij New York Morning Journal Gerst najnyav pismennikiv takih yak Stiven Krejn ta Dzhulian Gotorn i vstupiv u vijnu z Dzhozefom Pulitcerom vlasnikom i vidavcem z New York World z yakogo vin vkrav Richarda Autkolta vinahidnika kolorovih komiksiv a takozh ves nedilnij personal Pulitcera 16 Inshim vidatnim publicistom Gersta stav Dzhejms Dzh Montegyu yakij perejshov iz Portland Oregonian i pochav svoyu vidomu kolonku Bilshe pravdi v poeziyi u New York Evening Journal Gersta Koli Gerst kupiv penny paper tak zvanu cherez te sho yiyi kopiyi prodavalisya vsogo za 1 penni za shtuku zhurnal konkuruvav iz 16 inshimi velikimi shodennimi gazetami v Nyu Jorku pridilyayuchi osoblivu uvagu politici Demokratichnoyi partiyi 17 Gerst pereviv svoyih krashih menedzheriv iz San Francisco Examiner i shvidko zarekomenduvav sebe yak najprivablivishij robotodavec sered gazet u Nyu Jorku Vin buv velikodushnij plativ bilshe nizh jogo konkurenti viddavav nalezhne svoyim pismennikam i buv nezminno vvichlivim nevibaglivim bezdoganno spokijnim i poblazhlivim do primadonn ekscentrikiv bogemi p yanic chi zasudzhenih oskilki v nih buli korisni talanti 18 Aktivistskij pidhid Gersta do zhurnalistiki mozhna pidsumuvati devizom Koli inshi govoryat Journal diye While others Talk the Journal Acts Zhovta zhurnalistika i supernictvo z New York Worldred nbsp Zliva napravo Gerst Robert Vinjola i Artur Brisben u Nyu Jorku pid chas znimannya filmu Svit i jogo druzhina 1920 New York Journal i jogo golovnij supernik New York World osvoyili stil populyarnoyi zhurnalistiki yakij pochali vismiyuvati yak zhovta zhurnalistika pislya stvorennya Autkoltom pershogo v sviti komiksa pid nazvoyu Zhovtij malyuk New York World Pulitcera zrushiv mezhi masovogo zvernennya do gazet za dopomogoyu smilivih zagolovkiv agresivnogo zboru novin shedrogo vikoristannya karikatur ta ilyustracij populistskoyi politiki progresivnih kampanij burhlivogo suspilnogo nastroyu i dramatichnih zlochiniv a takozh rozpovidej pro lyudski interesi Zhurnal Gersta vikoristovuvav toj zhe recept uspihu zmusivshi Pulitcera zniziti cinu z dvoh centiv do odnogo Nezabarom ci dvi gazeti zamknulisya v zapeklij konkurenciyi za chitachiv v yakij obidvi storoni vitrachali veliki sumi groshej i otrimuvati velichezni pributki vid tirazhiv Protyagom dekilkoh misyaciv pislya kupivli New York Journal Gerst najnyav troh golovnih redaktoriv iz komandi Pulitcera nedilnogo redaktora Morrilla Goddardi yakij znachno rozshiriv obsyag i privablivist amerikanskoyi nedilnoyi gazeti Solomona Karvalyu i molodogo Artura Brisbejna yakij stav keruyuchim redaktorom gazetnoyi imperiyi Gersta i legendarnim oglyadachem Vsuperech zagalnoprijnyatim pripushennyam yih ne spokusili vishoyu zarplatoyu radshe kozhen iz nih utomivsya vid temperamentnogo vladolyubnogo Pulitcera iz paranoyidalnoyu vidrazlivoyu politikoyu ofisu yaku vin zaohochuvav 19 U toj chas bagato kritikiv Gersta pripisuyut nejmovirnij uspih Zhurnalu deshevij sensacijnosti Yak zauvazhiv Kennet Vajt u statti Nekoronovanij korol Sensacijnij pidjom Vilyama Rendolfa Gersta Zamist togo shob piti na dno vin Gerst poviv zhurnal vgoru 20 Hocha zhovta zhurnalistika bula naklepom vsi garni zhovti zhurnalisti shukali lyudinu v kozhnij istoriyi ta redaguvalisya bez strahu emocij abo drami Voni nosili svoyi pochuttya na svoyih storinkah vvazhayuchi sho ce chesnij i korisnij sposib spilkuvannya z chitachami Ale yak zauvazhiv Vajt ce zvernennya do pochuttiv ne samocil nashi emociyi yak pravilo zapalyuyut nashi umi istoriya virogidnishe zhivit pochuttya chitachiv nizh suhij traktat sho stimulyuye dumki 21 Nareshti obidvi gazeti ogolosili peremir ya naprikinci 1898 roku pislya togo yak obidvi vtratili velichezni sumi groshej pokrivayuchi ispano amerikansku vijnu U pershi tri roki Gerst jmovirno vtrativ kilka miljoniv dolariv u roli vidavcya zhurnalu faktichni cifri nemozhlivo pereviriti Ale gazeta stala otrimuvati pributok pislya togo yak vona zakinchila borotbu iz New York World 22 Pid Gerstom Journal zalishavsya virnim populistskomu abo livomu krilu Demokratichnoyi partiyi ta buv yedinim velikim vidannyam na Shodi yake pidtrimalo Vilyama Dzhenningsa Brayana na viborah prezidenta SShA v 1896 roci Visvitlennya cih istorichnih viboriv buli mabut najpovnishimi sered usih gazet u krayini nevpinno nastupayuchi na bezprecedentnu rol groshej u respublikanskij kampaniyi i panivnu rol politichnogo i finansovogo menedzhera Vilyama Makkinli Marka Hanni pershogo nacionalnogo partijnogo bosa v amerikanskij istoriyi 23 Tilki cherez rik pislya keruvannya gazetoyu Gerst zmig pohvalitisya tim sho prodazhi pislyaviborchogo vipusku Zhurnalu razom iz vechirnimi ta nimeckomovnimi vidannyami perevishili 1 5 miljona rekordom sho ne maye analogiv u svitovij istoriyi 24 Odnak politichne ohoplennya Zhurnalu ne bulo cilkovito odnobichnim 25 Spochatku vin pidtrimav Rosijsku revolyuciyu 1917 roku ale piznishe vidvernuvsya vid neyi Gerst napoleglivo borovsya proti vilsonivskogo internacionalizmu Ligi Nacij i mizhnarodnogo sudu tim samim apelyuyuchi do izolyacionistskoyi auditoriyi 26 Ispano amerikanska vijnared Shodennij oborot Morning Journal zazvichaj pidnimavsya vishe poznachki v 1 miljon pislya potoplennya pancernogo krejsera Mena i vstupu SShA v ispansko amerikansku vijnu yaku deyaki nazivali Vijnoyu Zhurnalu cherez velicheznij vpliv gazeti u provokuvanni amerikanskogo oburennya proti Ispaniyi 27 Velika chastina visvitlennya sho prizvodilo do vijni pochinayuchi z pochatku kubinskoyi revolyuciyi v 1895 roci bula zipsovana chutkami propagandoyu i sensaciyeyu a zhovti gazeti vvazhalisya najgirshimi pravokatorami Spravdi Journal ta inshi nyu jorkski gazeti buli nastilki odnostoronnimi i povnimi pomilok u svoyih povidomlennyah sho visvitlennya kubinskoyi krizi i podalshoyi ispansko amerikanskoyi vijni chasto zgaduyetsya yak odna z najvazhlivishih vih u rozvitku zhovtoyi zhurnalistiki Velichezni zagolovki v Zhurnali pokladali vidpovidalnist za potoplennya Menu na sabotazh osnovanij na vidsutnosti faktichnih dokaziv i viklikali oburennya proti Ispaniyi sered chitachiv gazeti v Nyu Jorku Tim ne mensh hrestovij pohid Zhurnalu proti ispanskogo panuvannya na Kubi buv obumovlenij ne prosto shovinizmom 28 Zhurnalistska aktivnist Zhurnalu na pidtrimku kubinskih povstanciv radshe bula zoseredzhena na politichnih i dilovih ambiciyah Gersta 28 Mozhlivo najvidomishim mifom v amerikanskij zhurnalistici ye tverdzhennya bez bud yakih dokaziv sho znamenitij ilyustrator Frederik Remington poslanij Gerstom na Kubu dlya visvitlennya kubinskoyi vijni za nezalezhnist telegrafuvav Gerstu shob skazati jomu sho na Kubi vse spokijno Imovirno Gerst vidpoviv Bud laska zalishsya Ti vlashtovuyesh fotografiyi a ya vlashtovuyu vijnu 29 30 Gerst buv osobisto prisvyachenij spravi kubinskih povstanciv i zhurnal rozmistiv deyaki z najvazhlivishih i muzhnih povidomlen pro konflikt a takozh deyaki z najsensacijnishih Faktichno yih rozpovidi pro kubinskij zakolot i zlodiyannya Ispaniyi na ostrovi bagato z yakih viyavilisya nepravdivimi 28 buli viklikani golovnim chinom oburennyam shodo zhorstokoyi politiki Ispaniyi na ostrovi yaka prizvela do zagibeli soten tisyach nevinnih kubinciv najvidomisha istoriya polyagala v tyuremnomu uv yaznenni ta zvilnenni Evangelini Sisneros 28 31 Koli Gerst i zhovta presa ne viklikali pryamoyi vijni Ameriki z Ispaniyeyu voni rozpalyuvali gromadsku dumku v Nyu Jorku do lihomanki Odnak eliti Nyu Jorka chitali inshi gazeti taki yak Times i Sun yaki buli strimanishimi The Journal i the World buli miscevimi gazetami oriyentovanimi na duzhe veliku auditoriyu robochogo klasu v Nyu Jorku Voni ne uvijshli v desyatku dzherel novin u gazetah v inshih mistah i yih istoriyi prosto ne vililisya za mezhi Nyu Jorka 32 Oburennya po vsij krayini vidbuvalosya zi svidchen togo sho Ispaniya robila na Kubi sho chinilo serjoznij vpliv na rishennya Kongresu ogolositi vijnu Tobto vijnu bulo ogolosheno Kongresom tomu sho gromadska dumka bula proti krovoprolittya i tomu sho taki lideri yak Makkinli zrozumili sho Ispaniya vtratila kontrol nad Kuboyu 33 Ci faktori vazhili bilshe dlya prezidenta nizh melodrami v New York Journal 34 Gerst vidpliv na Kubu z nevelikoyu armiyeyu zhurnalnih reporteriv shob osobisto visvitliti ispansko amerikansku vijnu privizshi z soboyu portativne drukarske obladnannya yake vikoristovuvalosya dlya druku odniyeyi gazeti na Kubi pislya zakinchennya bojovih dij Dvoh korespondentiv Zhurnalu Dzhejmsa Krilmana i Edvarda Marshalla poranili v boyu Lider kubinskih povstanciv general Kaliksto Garsiya dav Gerstu kubinskij prapor yakij buv pronizanij kulyami yak podarunok na znak viznannya golovnoyi roli Gersta u zvilnenni Kubi 35 Rozshirennyared Chastkovo shob spriyati vlasnim politichnim ambiciyam Vin vidkriv gazeti v deyakih inshih mistah zokrema v Chikago Los Andzhelesi j Bostoni Do seredini 1920 h rokiv u nogo bula zagalnonacionalna kompaniya z 28 gazet sered yakih Los Angeles Examiner Boston American Atlanta Georgian Chicago Examiner Detroit Times Seattle Post Intelligencer Washington Times Herald Washington Herald i jogo flagman San Francisco Examiner Gerst takozh uriznomanitniv svoyi publikaciyi u knigovidanni i zhurnalah deyaki z nih vse she perebuvayut v obigu zokrema taki periodichni vidannya yak Cosmopolitan Good Housekeeping Town and Country i Harper s Bazaar nbsp Karikaturist Rodzhers v 1906 roci zobrazhaye Gersta yak Strashila z krayini Oz sho zastryag u vlasnomu brudi Harper s Weekly U 1924 roci vin vidkriv New York Daily Mirror koloritnij tabloyid sho vidverto nasliduvav New York Daily News Sered jogo inshih holdingiv buli dvi sluzhbi novin Universal News ta International News Service abo INS ostannyu z yakih vin zasnuvav u 1909 roci 35 Vin takozh volodiv radiostanciyeyu WINS u Nyu Jorku King Features Syndicate yak i ranishe volodiv avtorskimi pravami na nizku populyarnih personazhiv komiksiv kinokompaniyeyu Cosmopolitan Productions velikoyu neruhomistyu v Nyu Jorku i tisyachami akriv zemli v Kaliforniyi ta Meksici a takozh biznesom lisu i vidobutku korisnih kopalin sho buli uspadkovani vid jogo batka Gerst pidtrimuvav svoyih pismennikiv i karikaturistiv popri vidsutnist yavnogo popitu na nih vid svoyih chitachiv Kritik presi A Dzh Libling zaznachav sho bagato zirok Gersta ne bulo b viznano pridatnimi v inshih miscyah Odin iz favoritiv Gersta Dzhordzh Gerriman buv vinahidnikom komiksu Krazy Kat ne osoblivo populyarnogo ni sered chitachiv ni sered redaktoriv pid chas jogo pervisnoyi publikaciyi prote zaraz bagato hto vvazhaye jogo klasichnim jogo vipusk stav mozhlivim lishe zavdyaki doviri Gersta U 1929 roci vin stav odnim zi sponsoriv pershoyi navkolosvitnoyi podorozhi na dirizhabli na LZ 127 Graf Cepelin iz Nimechchini Jogo sponsorstvo bulo zumovleno poyizdkoyu rozpochatoyu na Vijskovo povitryanij stanciyi Lejkgerst Nyu Dzhersi tomu kapitan korablya doktor Ugo Ekker spochatku viletiv iz Nimechchini cherez Atlantiku shob zabrati fotografa Gersta i prinajmni troh korespondentiv Gersta Odna z nih Grejs Margarita Gej Drammond Gej proletivshi cim rejsom stala pershoyu zhinkoyu sho podorozhuvala po povitryu 36 Mediaimperiya Gersta dosyagla piku viruchki blizko 1928 roku ale ekonomichnij krah Velikoyi depresiyi u Spoluchenih Shtatah i velike nadmirne rozshirennya jogo imperiyi koshtuvali jomu kontrolyu nad jogo volodinnyami Koli nastav kolaps vsi aktivi Gersta silno postrazhdali Otrimavshi vidmovu prodati chergovu partiyu obligacij nichogo ne pidozryuyuchim investoram kvola imperiya Gersta zahitalasya Ne mayuchi mozhlivosti obslugovuvati svoyi isnuyuchi borgi Hearst Corporation zitknulasya z reorganizaciyeyu sankcionovanoyu sudom u 1937 roci Z cogo momentu Gersta ponizili do prostogo spivrobitnika sho pidkoryayetsya direktivam zovnishnogo menedzhera 37 Gazeti ta inshi ob yekti bulo likvidovano kinokompaniya zakrilasya bulo navit provedeno prodazh predmetiv mistectva j antikvariatu Popri te sho Druga svitova vijna vidnovila dohodi vid tirazhiv i reklami jogo veliki dni buli vzhe pozadu Odnak Hearst Corporation donini ye velikim privatnim mediakonglomeratom sho bazuyetsya v Nyu Jorku Visvitlennya Golodomorured Na pochatku 1935 roku na shpaltah vidomogo u ti chasi vidannya Chicago American bulo opublikovano veliki statti zhurnalista Gareta Dzhonsa z jogo eksklyuzivnimi fotografiyami pro vinishennya ukrayinciv golodom yaki vin zrobiv pid chas podorozhi Ukrayinoyu u 1933 roci Materiali takozh z yavilisya i v Chicago Herald and Examiner Yih opublikuvav reporter Tomas Volker Vsi ci vidannya nalezhali Gerstu Poyavi cih publikacij mozhna zavdyachuvati anti chervonij kampaniyi media magnata 38 nbsp Stattya pro Golodomor u Chicago American vid 25 02 1935 nbsp Stattya pro Golodomor u Chicago Herald and Examiner vid 3 03 1935 nbsp Stattya pro Golodomor u Chicago American vid 4 03 1935Uchast u politicired nbsp Zhurnal Puck opublikuvav cej komiks u svoyemu vidanni vid 31 zhovtnya 1906 roku Dlya pidtrimki Gersta v jogo balotuvanni na post gubernatora buli namalovani shaslivij huligan Didus Foksi Alfons i Gaston Baster Braun Diti Katcenyamer i Mul Mod Vsi ci komiksi poshiryuvalisya v gazetah sho nalezhat Gerstu Gerst dvichi vigrav vibori v Kongres a potim prograv seriyu viboriv Vin led ne zmig stati merom Nyu Jorka v 1905 i 1909 rokah ta gubernatorom shtatu Nyu Jork v 1906 roci koli jogo peremig gubernator Charlz Evans G yuyuz 39 Gerst nominalno zalishayuchis demokratom stvoriv vlasnu Partiyu nezalezhnosti Nevdali kampaniyi Gersta pislya jogo perebuvannya v Palati predstavnikiv nadilili jogo nevtishnim ale nedovgovichnim prizviskom Vilyam takozh Rendolf Gerst William Also Randolph Hearst 40 kotre pridumav Volles Irvin 41 Gerst perebuvav u livomu krili Progresivnogo ruhu vistupayuchi vid imeni robitnichogo klasu yaki kupuvali jogo gazeti i zasudzhuvav bagatih ta mogutnih yaki znevazhali jogo redakcijni statti 42 Za pidtrimki Tammani Goll regulyarnoyi demokratichnoyi organizaciyi v Manhetteni jogo bulo obrano u Kongres v 1902 i 1904 rokah Vin balotuvavsya vid Demokratichnoyi partiyi na post prezidenta u 1904 roci postupivshis suddi z Nyu Jorka Eltonu B Parkeru Porvavshi z Tammani v 1907 roci vin balotuvavsya v meri Nyu Jorka ale Tammani Goll doklav usih zusil shob peremogti jogo 43 Oponent Britanskoyi imperiyi Gerst vistupav proti amerikanskoyi uchasti v Pershij svitovij vijni ta kritikuvav formuvannya Ligi Nacij Jogo gazeti utrimalisya vid pidtrimki bud yakogo kandidata na viborah prezidenta v 1920 i 1924 roci V 1922 roci Gersta pidtrimali lideri Tammani Golu na viborah do Senatu SShA vid shtatu Nyu Jork El Smit naklav veto na ce viklikavshi trivalu vorozhnechu z boku Gersta Hocha Gerst podilyav dumku Smita pro Suhij zakon vin u gazetah pidtrimav Gerberta Guvera na prezidentskih viborah 1928 roku Pidtrimku Gerstom Franklina D Ruzvelta na Nacionalnomu z yizdi Demokratichnoyi partiyi v 1932 roci cherez svoyih soyuznikiv Vilyama Gibbsa Makadi i Dzhona Nensa Garnera mozhna takozh vvazhati chastinoyu jogo pomsti Smitu yakij buv supernikom Ruzvelta na comu z yizdi 44 Zmina poglyadivred Yak poyasnyuye biograf Ben Proktor U 1920 h rokah vin stav demokratom poperedzhayuchi svoyih spivgromadyan pro nebezpeku velikogo uryadu nekontrolovanu federalnu vladu yaka mogla porushuvati individualni prava amerikanciv Pislya pidtrimki Ruzvelta v 1932 roci Gerst nezabarom stav duzhe kritichnim shodo Novogo kursu Iz rozvitkom gazetnogo biznesu Gerst pochav pidtrimuvati velikij biznes 45 Gerst rozishovsya z Ruzveltom navesni 1935 roku koli prezident vetuvav zakonoproyekt shodo veteraniv Bonus Act i sprobuvav uvijti u Svitovij sud 46 Gazeti Gersta buli jogo zbroyeyu ale vin bilshe ne vikoristovuvav energijnih reporteriv redaktoriv i oglyadachiv yaki mogli b zrobiti serjoznu ataku Vin dosyag 20 miljoniv chitachiv u seredini 1930 h rokiv ale zdebilshogo ce buv robochij klas yakij pidtrimuvav Ruzvelta na viborah 1936 roku Gazeti Gersta yak i bilshist velikih ZMI pidtrimuvali respublikancyaAlfa Lendona na cih viborah 47 48 U 1934 roci domovivshis iz yevrejskimi liderami shob vizit vidpovidav yihnim interesam 49 Gerst vidvidav Berlin shob uzyati interv yu v Adolfa Gitlera Koli Gitler zapitav chomu amerikanska presa jogo tak nepravilno zrozumila Gerst vidpoviv Tomu sho amerikanci viryat u demokratiyu i ne shilni do diktaturi 50 U gazetah Gersta buli kolonki pro nacistskogo lidera Germana Geringa i samogo Gitlera a takozh Mussolini ta inshih diktatoriv u Yevropi j Latinskij Americi 51 Osobiste zhittyared Millisent Vilsonred nbsp Millisent Vilson U 1903 roci Gerst odruzhivsya z Millisent Veronikoyu Vilson 1882 1974 21 richnoyu divchinoyu sho spivala v hori v Nyu Jorku Svidoctvo v knizi Luyi Piccitoli Gerst nad Gollivudom vkazuye na te sho mati Millisent Ganna Vilson keruvala prileglim do Tammani Gollu bordelem bilya shtab kvartiri politichnoyi vladi v Nyu Jorku na rubezhi 20 go stolittya Millisent narodila Vilyamu p yatoh siniv Dzhordzh Rendolf Gerst en 1904 1972 Vilyam Rendolf Gerst molodshij en 1908 1993 Dzhon Rendolf Gerst en 1910 1958 bliznyukiv Rendolf Apperson Gerst en 1915 2000 i Devida Vitmora Gersta 1915 1986 Krim cogo Gerst buv didom Petti Gerst shiroko vidomoyi tim sho yiyi vikrali a potim vona priyednalasya do Simbionistskoyi armiyi zvilnennya v 1974 roci yiyi batkom buv Rendolf Apperson Gerst chetvertij sin Gersta Merion Dejvisred nbsp Merion Dejvis Pokinchivshi z politichnimi spodivannyami Gerst rozpochav stosunki z aktrisoyu filmiv i komikom Merion Dejvis 1897 1961 kolishnoyu kohankoyu svogo druga Pola Bloka 52 i priblizno z 1919 roku vin zhiv z neyu vidkrito v Kaliforniyi Roman iz Devis trivav do kincya zhittya Vilyama Millisent zhe rozijshlasya z Gerstom u seredini 1920 h rokiv ale para zalishilasya v zakonnomu shlyubi do smerti Gersta Pislya smerti Patriciyi Lejk nibito pleminnici Devis sim ya Lejk zayavila sho vona bula naspravdi dochkoyu Gersta i Devis 53 Vlasnist u Kaliforniyired nbsp Zamok Gersta Kaliforniya Na pochatku 1919 roku Gerst pochav budivnictvo svogo zamku yakij vin ne zavershiv na rancho v 240 000 akriv 90 000 gektariv u San Simeon Kaliforniya yakij vin obstaviv tvorami mistectva antikvariatom i cilimi kimnatami privezenimi z velikih budinkiv Yevropi Vin takozh rozvodiv na rancho arabskih konej Na rancho San Simeon znimali film 1960 roku Spartak nache na mayetku Marka Liciniya Krassa jogo graye Lourens Oliv ye U Gersta takozh bula vlasnist na richci Makklaud v okruzi Siskiyu v Pivnichnij Kaliforniyi p n Vintun Wyntoon 54 Vin buv rozroblenij znamenitim arhitekturom Dzhuliyeyu Morgan yaka takozh sproyektuvala zamok Gersta i pracyuvala u spivpraci z Vilyamom Dzh Doddom po ryadu inshih proyektiv U 1947 roci Gerst zaplativ 120 000 dolariv za H podibnij osobnyak Beverli Gillz roztashovanij za adresoyu 1011 N Beverly Dr Beverly Hills CA 90210 na 3 7 gektarah v troh kvartalah vid bulvaru Sanset Cej budinok znanij yak Beverly House kolis buv najdorozhchim privatnim budinkom u SShA vartistyu 165 miljoniv dolariv 81 4 miljona funtiv sterlingiv Vin maye 29 spalen tri basejni tenisni korti vlasnij kinoteatr ta nichnij klub Advokat i investor Leonard Ross volodiye nim z 1976 roku Sadiba bula vistavlena na rinok za 95 miljoniv dolariv naprikinci 2010 roku 55 Beverly House maye deyaki kinematografichni zv yazki Tam znimalas zhahliva scena filmu Hreshenij batko z zobrazhennyam vidrubanoyi golovi konya v lizhku prodyusera Dzhek Voltca Personazh buv golovoyu kinokompaniyi nazivayutsya mizhnarodnimi im ya Gersta na pochatku filmu kompaniyi 56 za danimi Hearst Over Hollywood Dzhon ta Zhaklin Kennedi zalishilisya v budinku dlya chastini svogo medovogo misyacya Voni divilisya svij pershij film razom yak podruzhnya para v kinoteatri osobnyaka Ce buv film Gersta znyatij v 1920 h rokah Na pochatku 1890 h rokiv Gerst pochav buduvati budinok na pagorbah z vidom na Plezanton shtat Kaliforniya na zemli kuplenij jogo batkom desyatma rokami ranishe Mati Gersta Fibi vzyala na sebe cej proyekt najnyala Dzhuliyu Morgan shob zakinchiti mayetok sho otrimav nazvu Hacienda del Pozo de Verona 57 Pislya yiyi smerti vin sluzhiv klubom Zamiskogo klubu Kaslvud z 1925 po 1969 rik pislya chogo buv zrujnovanij v rezultati masovogo pozhezhi Kolekciya tvoriv mistectvared nbsp Kartina Yana Veniksa 1697 roku sho nalezhala Gerstu Gerst buv vidomij svoyeyu velikoyu kolekciyeyu tvoriv mistectva z usogo svitu i protyagom stolit Najprimitnishimi v jogo kolekciyi buli jogo grecki vazi ispanski ta italijski mebli shidni kilimi oblachennya epohi Vidrodzhennya velika biblioteka z bagatma knigami pidpisani yih avtorami a takozh kartini i statuyi zi vsogo svitu Krim zboru tvoriv obrazotvorchogo mistectva vin takozh zbirav rukopisi ridkisni knigi i avtografi 58 Jogo budinok chasto vidviduvali riznomanitni znamenitosti i politiki v yakosti gostej yaki zupinyalisya u nomerah iz antikvarnimi meblyami i prikrashenimi tvorami mistectva kilkoh vidomih hudozhnikiv Pochinayuchi z 1937 roku Gerst pochav prodavati chastinu svoyeyi kolekciyi tvoriv mistectva shob zmenshiti tyagar yakij vin perenis vid depresiyi U pershij rik vin prodav predmetiv na 11 miljoniv dolariv 1941 roku vin vistaviv na prodazh blizko 20 000 predmetiv yaki buli horoshim pokaznikom jogo shirokogo i riznomanitnogo smaku V predmeti yaki vin vistaviv na prodazh buli kartini van Dajka chashi servant Charlza Dikkensa kafedra vitrazh zbroyu i obladunki zhilet Dzhordzha Vashingtona i Bibliya Tomasa Dzheffersona Popri masshtabi cih prodazhiv koli zamok Gersta perejshov u vlasnist shtatu Kaliforniya vse she bulo dosit predmetiv dlya togo shob ves budinok rozglyadavsya v yakosti muzeyu Zamok sv Donatared nbsp Zamok sv Donata Pobachivshi fotografiyi zamku Svyatogo Donata v zhurnali Country Life Gerst kupiv zamok u vallijskij dolini Glamorgan ta onoviv jogo v 1925 roci yak podarunok svoyij kohanij Devis 59 Zamok buv vidnovlenij Gerstom yakij vitrativ cilij statok na kupivlyu cilih kimnat iz zamkiv ta palaciv u Yevropi Velikij zal buv kuplenij u Brendenstokskogo prioratu v Viltshiri i buv rekonstrujovanij na jogo ninishnomu misci v zamku Svyatogo Donata U Brendenstokskogo prioratu vin tezh kupiv i perenis gostovij budino i velikij ambarnij saraj Deyaki z materialiv buli vikoristani dlya stvorennya benketnoyi zali Sv Donata v komplekti z francuzkim dimarem i viknami XVI stolittya takozh vikoristovuvalisya kamin datovanij 1514 rokom i dahom chotirnadcyatogo stolittya yakij stav chastinoyu Zalu Bradenstok Gerst pobuduvav 34 zelenih i bilih marmurovih vannih kimnati dlya bagatoh gostovih apartamentiv v zamku i zavershiv seriyu terasnih sadiv zberezhenih dosogodni Gerst i Devis provodili bilshu chastinu svogo chasu provivshi ryad rozkishnih vechirok v yakih vzyali uchast Charli Chaplin Duglas Ferbenks IVinston Cherchill i molodij Dzhon F Kennedi Pislya vidvidin zamku Svyatogo Donata Dzhordzh Bernard Shou skazav Ce te sho Bog zbuduvav bi yaksho b u nogo buli groshi Koli Gerst pomer zamok buv kuplenij i dosi nalezhit i vikoristovuyetsya Atlantichnij koledzh Interes do aviaciyired Gerst buv osoblivo zacikavlenij v novih tehnologiyah pov yazanih z aviaciyeyu i mav svij pershij dosvid polotu v sichni 1909 roku v Los Andzhelesi Luyi Polan znamenitij francuzkij aviator vzyav jogo na povitryanu progulyanku na svoyemu biplani Farmana 60 61 Finansova katastrofared Borotba Gersta proti Ruzvelta i jogo Novogo kursu v poyednanni zi strajkami profspilok i bojkotami pidirvala finansovu mic jogo imperiyi Poshirennya jogo osnovnih publikacij skorotilosya v seredini 1930 h rokiv v toj chas yak superniki taki yak New York Daily News procvitali Gerst vidmovivsya prijnyati efektivni zahodi po skorochennyu vitrat i natomist zbilshiv svoyi duzhe dorogi pokupki v mistectvi Jogo drug Dzhozef P Kennedi zaproponuvav pridbati zhurnali ale Gerst revno ohoronyav svoyu imperiyu i vidmovivsya Zamist cogo vin prodav chastinu svoyeyi zakladenoyi neruhomosti Nareshti jogo finansovi konsultanti zrozumili sho vin zaborguvav desyatki miljoniv i ne mig viplatiti vidsotki po kreditah ne kazhuchi vzhe pro skorochennya principala Proponovanij prodazh obligacij ne zmig zaluchiti investoriv oskilki finansova kriza Gersta stala shiroko vidomoyu U miru pogliblennya krizi vin vidpustiv bilshu chastinu svogo domashnogo personalu prodav svoyih ekzotichnih tvarin u zoopark Los Andzhelesu i priznachiv pikluvalnika sho kontrolyuvati svoyi finansi Vin vse she vidmovlyavsya prodavati svoyi ulyubleni gazeti Pikluvalnik skorotiv richnij oklad Gersta do 500 000 dolariv SShA i pripiniv shorichnij platizh u rozmiri 700 000 dolariv SShA u viglyadi dividendiv Vin povinen buv platiti orendnu platu za prozhivannya v svoyemu zamku v San Simeoni Yuridichno ce bulo ne bankrutstvo hocha shiroka publika zazvichaj ce rozumiyut yak ocinyuvachi projshli gobeleniv kartin mebliv sribla keramiki budivel avtografi koshtovnosti ta inshi predmeti kolekcionuvannya Jogo kolekciyi buli prodani v seriyi aukcioniv i privatnih prodazhiv u 1938 39 rokah Dzhon D Rokfeller molodshij kupiv 100 000 antichnogo sribla dlya svogo novogo muzeyu v Colonial Williamsburg Gerst buv prinizhenij ale ne peremozhenij vin kinuv svoyu energiyu v statti v svoyih chislennih publikaciyah osoblivo v zv yazku z shvidko zrostayuchoyu krizoyu v Yevropi Vin yak i ranishe vidmovlyavsya napadati na Gitlera Tim ne menshe kilkist prihilnikiv Gersta zmenshuvalos oskilki Gerst vpershe u svoyij kar yeri rozglyadavsya yak autsajder Vin stav cillyu dlya nasmishok v odnomu z najvidomishih filmiv usih chasiv Gromadyanin Kejn yakij vijshov 1 travnya 1941 roku 62 Smert i spadshinared U 1947 roci Gerst pokinuv svij mayetok v San Simeoni shob zvernutisya za medichnoyu dopomogoyu yaka bula nedostupna u viddalenomu misci Vin pomer v Beverli Gillz 14 serpnya 1951 roku u vici 88 rokiv Vin buv pohovanij v sklepi rodini Gerstiv na kladovishi Cypress Lawn Cemetery v Kolmi shtat Kaliforniya 1947 roku Gerst zalishiv svij San Simeon majna zvernutisya za medichnoyu dopomogoyu yaka bula nedostupna u viddalenomu misci Vin pomer v Beverli Hillz na 14 serpnya 1951 roku u vici 88 rokiv Vin buv pohovanij v simejnomu mavzoleyi Gerst Kiparisovogo gazon kladovishi v Kolma Kaliforniya Yak i yih batko zhoden z p yati siniv Gersta ne zakinchiv koledzh 63 ale kozhen z nih posliduvav za batkom u media biznesi a Vilyam Rendolf molodshij navit stav laureatom Pulitcerivskoyi premiyi Kritikared nbsp Karikatura na Gersta yakij rozkidaye zhovtu presu 1910 rik Martin Li i Norman Solomon vidznachali u svoyij knizi 1990 roku Nedostovirni dzherela sho Gerst regulyarno pridumuvav sensacijni istoriyi pidrobleni interv yu lyakav falshivimi kartinami i spotvoryuvav realni podiyi Cej pidhid diskredituvav zhovtoyi zhurnalistiku Vikoristannya Gerstom zhovtih metodiv zhurnalistiki v jogo New York Journal shob pidnyati pidtrimku vijskovogo avantyurizmu SShA na Kubi Puerto Riko i Filippinah v 1898 roci takozh zaznalo kritiki v 1919 roci v knizi Eptona Sinklera The Brass Check Za slovami Sinklera gazeti Gersta spotvorili svitovi podiyi i svidomo namagalisya diskredituvati socialistiv Inshij kritik Ferdinand Landberg poshiriv kritiku v Imperial Hearst 1936 zvinuvativshi v tomu sho gazetti Gersta prijmali platezhi z za kordonu shob spotvoryuvati novini Pislya vijni she odin kritik Dzhordzh Seldes povtoriv zvinuvachennya v roboti Fakti i fashizm 1947 U fantasticired Gromadyanin Kejnred Film Gromadyanin Kejn buv vilno osnovanij na zhitti Gersta Vells i spivavtor filmu German Mankevich stvorili Kejna yak skladovogo personazha kilkoh cholovikiv sered yakih Garold Makkormik Semyuel Insull i Govard G yuz Gerst buduchi v lyuti vid dumki pro te sho gromadyanin Kejn buv tonko zamaskovanim i duzhe bezgluzdim jogo portretom vikoristovuvav svij velicheznij vpliv i resursi v nevdalij sprobi pereshkoditi vihodu filmu navit nikoli jogo ne bachivshi Vells i studiya RKO Pictures chinili opir ale Gerstu i jogo gollivudskim druzyam v kincevomu pidsumku vdalosya chiniti tisk na teatralni merezhi shob obmezhiti pokazi gromadyanina Kejna 64 u rezultati pomirni kasovi zbori serjozno nashkodili kar yeri Vellsa nadali Tim ne mensh film otrimav nagorodu Oskar a majzhe shistdesyat rokiv potomu telekanal HBO znyav istoriyu borotbi Gersta z filmom u filmi 1999 roku Proyekt 281 Gersta u filmi zigrav Dzhejms Kromvell Gromadyanin Kejn dvichi zajmav 1 e misce v spisku 100 najkrashih amerikanskih filmiv za 100 rokiv za versiyeyu AFI 1998 i 2007 Inshi robotired U romani Dzhona Stejnbeka Grona gnivu Gersta anonimno sharakterizuvati yak gazetnij hlopec z uzberezhzhya yakij otrimav miljon akriv i viglyadaye bozhevilnim na fotografiyah glava 18 Personazh Gejla Vinanda gazetnogo magnata yakij dumaye sho vin mozhe kontrolyuvati suspilni nastroyi ale naspravdi ye lishe slugoyu mas z romanu Ajn Rend Dzherelo 1943 stvorenij za motivami i podoboyu zhittya Vilyam Rendolf Gerst Gerst ye golovnim personazhem u romani Gora Vidala Imperiya Roman Goliaf 2011 Skotta Vesterfelda zobrazhuye Gersta v period Pershoyi svitovoyi vijni Div takozhred Zamok Gersta Bashta GerstaPrimitkired a b v g Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b v g d RKDartists d Track Q17299517 a b v SNAC 2010 d Track Q29861311 LIBRIS Korolivska biblioteka Shveciyi 2012 d Track Q953058d Track Q1798125 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Hearst Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Random House Webster s Unabridged Dictionary en Rodney Carlisle The Foreign Policy Views of an Isolationist Press Lord W R Hearst amp the International Crisis 1936 41 Journal of Contemporary History 1974 9 3 pp 217 227 The Battle Over Citizen Kane Arhivovano 20 bereznya 2017 u Wayback Machine PBS Kyle J Betit Scots Irish in Colonial America The Irish Times Arhiv originalu za 8 kvitnya 2014 Procitovano 11 kvitnya 2014 Carlson 2007 s 3 4 Robinson 1991 s 33 The American Pageant A History of the Republic Thirteenth edition Advanced Placement Edition copyright 2006 Hearst Castle National Park Service Arhiv originalu za 17 grudnya 2013 Procitovano 17 grudnya 2013 Whyte 2009 s 463 https books google com books id K 27NfPEut4C amp pg PA463 amp lpg PA463 v onepage amp q amp f false nedostupne posilannya The Press The King Is Dead Time 20 serpnya 1951 Arhiv originalu za 3 chervnya 2008 Procitovano 28 listopada 2017 Whyte 2009 s 48 Whyte 2009 s 116 17 Whyte 2009 s 100 106 110 111 346 348 Whyte 2009 s 92 Whyte 2009 s 314 Whyte 2009 s 455 463 Whyte 2009 s 164 65 178 Whyte 2009 s 193 Whyte 2009 s 163 Nasaw The Chief pp 270 274 378 Whyte 2009 a b v g PBS Crucible of Empire The Spanish American War Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2014 Procitovano 11 chervnya 2014 Campbell W Joseph 2003 Yellow Journalism Puncturing the Myths Defining the Legacies s 72 Arhiv originalu za 3 chervnya 2013 Procitovano 28 listopada 2017 Campbell W Joseph December 2001 You Furnish the Legend I ll Furnish the Quote Arhiv originalu za 3 chervnya 2013 Procitovano 28 listopada 2017 William Thomas Stead A Romance of the Pearl of the Antilles Review of Reviews Ted Curtis Smythe The Gilded Age Press 1865 1900 2003 p 191 Thomas M Kane Theoretical roots of US foreign policy 2006 p 64 CITEREF a b Time staff reporter 2 chervnya 1958 The Press New York May 24 UPI Time Arhiv originalu za 14 sichnya 2009 Procitovano 17 bereznya 2011 Los Angeles to Lakehurst Time 9 veresnya 1929 Arhiv originalu za 3 chervnya 2008 Procitovano 28 listopada 2017 The Press American s End Time 5 lipnya 1937 Arhiv originalu za 3 chervnya 2008 Procitovano 28 listopada 2017 Sho pisali amerikanski gazeti pro Golodomor u 1932 33 rokah FOTODOKUMENT Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 28 listopada 2017 William Randolph Hearst American newspaper publisher Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 22 serpnya 2017 Procitovano 22 serpnya 2017 Edson Charles Leroy 1920 The Gentle Art of Columning A Treatise on Comic Journalism Encyclopedia Britannica angl Brentano s s 34 Arhiv originalu za 22 serpnya 2017 Procitovano 22 serpnya 2017 Edson Charles Leroy March 1912 Interesting People Wallace and Will Irwin The American Magazine s 545 Arhiv originalu za 6 chervnya 2016 Procitovano 28 listopada 2017 Roy Everett Littlefield III William Randolph Hearst His Role in American Progressivism 1980 David Nasaw The Chief 2000 pp 163 172 195 201 205 Russell M Posner California s Role in the Nomination of Franklin D Roosevelt California Historical Society Quarterly 39 2 1960 121 139 in JSTOR Arhivovano 15 grudnya 2018 u Wayback Machine Ben Procter 2007 William Randolph Hearst The Later Years 1911 1951 Oxford UP s 248 Nasaw pp 511 14 Nasaw The Chief p p xiv 515 17 Rodney P Carlisle William Randolph Hearst A Fascist Reputation Reconsidered Journalism and Mass Communication Quarterly 50 1 1973 125 33 Nasaw The Chief pp 475 76 Andrew Nagorski 2012 Hitlerland American Eyewitnesses to the Nazi Rise to Power Oxford UP s 176 Nasaw The Chief pp 470 77 Toledo Blade Paul Block Story of success BY JACK LESSENBERRY Arhivovano 26 grudnya 2014 u Wayback Machine January 9 2013 Golden Eve 2001 Golden Images 41 Essays on Silent Film Stars New York NY McFarland amp Company Inc s 26 ISBN 0 7864 0834 0 Wyntoon is located at approximately 41 11 21 pn sh 122 03 58 zh d 41 18917 pn sh 122 06611 zh d 41 18917 122 06611 Brenoff Ann 20 veresnya 2010 Hearst Estate in Beverly Hills Marked Down Is It a Bargain at 95M AOL Real Estate New York NY Housingwatch com s 26 ISBN 0 7864 0834 0 Arhiv originalu za listopad 22 2010 Procitovano 17 bereznya 2011 240 000 akriv 97 000 gektariv 41 11 21 pn sh 122 03 58 zh d 41 18917 pn sh 122 06611 zh d 41 18917 122 06611 Seely Jana The Hearst Castle San Simeon The Diverse Collection of William Randolph Hearst Southeastern Antiquing and Collecting Magazine Arhiv originalu za 15 grudnya 2018 Procitovano 28 listopada 2017 Bevan Nathan 3 serpnya 2008 Lydia Hearst is queen of the castle Wales on Sunday Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2008 Procitovano 3 serpnya 2008 Aircraft Volume 1 Arhivovano 15 lyutogo 2017 u Wayback Machine 1910 Hearst an Aviator Arhivovano 15 lyutogo 2017 u Wayback Machine Editor amp Publisher en Volume 9 1910 Nassaw The Chief pp 528 56 Nasaw David 2000 The Chief The Life of William Randolph Hearst New York NY Houghton Mifflin Company s 357 358 ISBN 0 395 82759 0 Howard James The Complete Films of Orson Welles New York Citadell Press 1991 p 47 Literaturared Bernhardt Mark The Selling of Sex Sleaze Scuttlebutt and other Shocking Sensations The Evolution of New Journalism in San Francisco 1887 1900 American Journalism 28 4 2011 111 142 Carlisle Rodney The Foreign Policy Views of an Isolationist Press Lord W R Hearst amp the International Crisis 1936 41 Journal of Contemporary History 1974 9 3 pp 217 227 Carlson Oliver 2007 Hearst Lord of San Simeon Read Books ISBN 1 4067 6684 4 Davies Marion 1975 The Times We Had Life with William Randolph Hearst Indianapolis Bobbs Merrill ISBN 0 672 52112 1 Duffus Robert L September 1922 The Tragedy of Hearst The World s Work A History of Our Time XLIV 623 631 Procitovano 4 serpnya 2009 Frazier Nancy 2001 William Randolph Hearst Modern Media Tycoon Woodbridge CT Blackbirch Press ISBN 1 56711 512 8 Hearst William Randolph Jr 1991 The Hearsts Father and Son Niwot CO Roberts Rinehart ISBN 1 879373 04 1 Landers James Hearst s Magazine 1912 1914 Muckraking Sensationalist Journalism History 38 4 2013 221 Leonard Thomas C Hearst William Randolph American National Biography Online 2000 Access Date May 12 2016 Levkoff Mary L 2008 Hearst The Collector New York Harry N Abrams Inc ISBN 0 8109 7283 2 Liebling A J 1964 The Press New York Pantheon Lundberg Ferdinand 1936 Imperial Hearst A Social Biography New York Equinox Corporative Press Nasaw David 2000 The Chief The Life of William Randolph Hearst Boston Houghton Mifflin ISBN 0 395 82759 0 a prominent scholarly biography Pizzitola Louis 2002 Hearst Over Hollywood Power Passion and Propaganda in the Movies New York Columbia University Press ISBN 0 231 11646 2 Procter Ben H 1998 William Randolph Hearst The Early Years 1863 1910 New York Oxford University Press ISBN 0 19 511277 6 Procter Ben H 2007 William Randolph Hearst The Later Years 1911 1951 New York Oxford University Press ISBN 0 19 532534 6 Robinson Judith 1991 The Hearsts An American dynasty University of Delaware Press ISBN 0 87413 383 1 St Johns Adela Rogers 1969 The Honeycomb Garden City NY Doubleday Swanberg W A 1961 Citizen Hearst New York Scribner Thomas Evan The war lovers Roosevelt Lodge Hearst and the rush to empire 1898 2010 Whyte Kenneth 2009 The Uncrowned King The Sensational Rise of William Randolph Hearst Berkeley Counterpoint Posilannyared Gerst Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vilyam Rendolf Gerst nbsp Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Vilyam Rendolf Gerst Hearst the Collector at LACMA Arhivovano 15 grudnya 2019 u Wayback Machine Zpub com William Randolph Hearst biography Arhivovano 7 sichnya 2020 u Wayback Machine The William Randolph Hearst Art Archive Arhivovano 17 sichnya 2020 u Wayback Machine at Long Island University Guide to the William Randolph Hearst Papers Arhivovano 5 veresnya 2019 u Wayback Machine at The Bancroft Library Hearstcastle org Hearst Castle at San Simeon Arhivovano 17 sichnya 2020 u Wayback Machine William Randolph Hearst na sajti IMDb angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vilyam Rendolf Gerst amp oldid 41576738

Дата публікації: Грудень 31, 2024, 04:06 am
Найбільш читані
  • Грудень 19, 2024

    Церква Святого Миколая (Белз)

  • Грудень 19, 2024

    Церква Святого Миколая (Бодруджаль)

  • Грудень 19, 2024

    Церква Святого Миколая (Глотово)

  • Грудень 19, 2024

    Церква Святого Миколая Чудотворця (Язловець)

  • Листопад 29, 2024

    Цекропін

Щодня

  • Вікіпедія

  • Т-84

  • Т-64

  • Т-80

  • Цифрова камера

  • АрселорМіттал Кривий Ріг

  • Сімферополь

  • 1906

  • Микола II (російський імператор)

  • Нобелівська премія з літератури

NiNa.Az - Студія

  • Вікіпедія

Підписка на розсилку

Підписавшись на нашу розсилку, ви завжди будете отримувати від нас найсвіжіші новини.
Будемо на зв`язку
Зв`яжіться з нами
DMCA Sitemap Feeds
© 2019 nina.az - Всі права захищені.
Авторське право: Dadaş Mammedov
Топ