Грона гніву (англ. The Grapes of Wrath) — роман американського письменника Джона Стейнбека, в якому розповідається історія переселення фермерської родини з Оклахоми до Каліфорнії в роки Великої депресії. Роман вийшов друком 1939 року й здобув національну літературну премію та Пулітцерівську премію. Він фігурував також у переліку творів, за які Джон Стейнбек отримав 1962 року Нобелівську премію.
Грона гніву | ||||
---|---|---|---|---|
The Grapes of Wrath | ||||
Обкладинка першого видання | ||||
Назва на честь | d | |||
Форма | роман і історичний роман | |||
Тема | Велика депресія у США | |||
Напрям | реалізм | |||
Автор | Джон Стейнбек[1] | |||
Мова | англійська | |||
Опубліковано | 14 квітня 1939 | |||
Країна | США | |||
Попередній твір | Про людей та мишей | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі |
У 1940 році Джон Форд зняв за мотивами роману однойменний фільм з участю Генрі Фонди. Роман Джона Стейнбека для екранної версії дуже пом'якшили і перетворили на майже зовсім позавблену широкого політичного кута сімейну драму, перетлумачивши фінальний діалог Тома Джоуда (Генрі Фонда) так, що з нього зникло почуття виразного суспільного гніву, залишивши тільке туманне обурення з позицій моралі,що відбірало значну частину часу і місця, а також душі картини.
Українською роман переклала Ольга Смольницька («Грона Гніву», Київ, КМ-Букс, 608с., 2018).
Сюжет
Розповідь починається після того, як Тома Джоуда випускають на поруки з в'язниці Макалестера, де він відбував термін за вбивство. Дорогою додому він зустрічає колишнього проповідника Джима Кейзі, якого він пам'ятав ще зі школи. Коли вони добираються до ферми, де Том провів дитинство, виявляється, що вона покинута. Від старого сусіда Малі Грейвза вони довідуються, що родина перебралася до ферми дядька Джона. Грейвз розповідає також, що банк виселив усіх фермерів з землі, але він сам відмовився виїхати.
Наступного ранку Том і Кейзі добираються до ферми дядька Джона саме тоді, як родина Тома завантажує своє майно на вантажівку. Пиловий казан знищив урожай, і родина не може виплатити борги. Тепер вони сподіваються знайти щастя в Каліфорнії, куди їх закликають переселитися листівки, обіцяючи гарну платню. Джоудів привабила ця реклама, й вони вирішили вкласти все, що мали, в переселення. Хоча Том розуміє, що виїхати з Оклахоми означає порушити умови виходу з в'язниці, він зважується ризикнути. Родина запрошує Кейзі з собою.
На дорозі 66 родина Джоудів бачить інших переселенців, що спокусилися на ті ж обіцянки. На зупинці вони чують розповіді тих, хто вже повертається з Каліфорнії. Ці розповіді змушують їх замислитися — те, що їх чекає, може не виправдати сподівань. Дорогою помер дід, і його поховали в полі, бабуся померла вже поруч із кордоном Каліфорнії, а Ной, старший син, та Конні, чоловік Роуз, вагітної доньки Джоуда, покинули гурт. Усі решта під проводом мами усвідомлюють, що в них не залишається жодного іншого виходу — треба йти далі, в Оклахомі в них уже нічого не залишилося.
На місці вони розуміють, що на добру платню годі сподіватися, бо існує надлишок робітників, прав вони не мають, великі фермери домовилися між собою, а дрібні фермери страждають від зниження цін. Є промінчик надії в таборі Відпеч, чистому й доглянутому, яким завідує спеціальний адміністративний комітет з проблем переселенців. Цей комітет було організовано для допомоги мігрантам, але йому бракує грошей і місця, щоб забезпечити всіх, хто потрапив у скруту. Оскільки табір федеральний, то над ним не має влади місцеві каліфорнійські органи, що постійно допікають прибульців і провокують їх.
Деякі робітники намагаються боротися з експлуатацією, організувавши профспілки. До них належить Кейзі. Він потрапив до в'язниці, взявши на себе провину за напад на надто грубого представника місцевої влади. Решта Джоудів працює штрейкбрехерами на тій самій плантації персиків, де Кейзі організовує страйк. Доходить до насильства. Том Джоуд стає свідком побиття Кейзі, приходить йому на допомогу й убиває нападника. Йому доводиться утікати. Джоуди переселяються на ферму, що спеціалізується на бавовні, але там Тома можуть упізнати.
Том прощається з матір'ю, обіцяючи, що куди б він не втік, він усюди буди невтомно захищати пригнічених. Дитина Роуз народжується мертвою, однак мама Джоуд тримається стійко, змушуючи родину долати всі перипетії. Коли почалися дощі, помешкання Джоудів залило, й вони перебираються на вище місце. Там, у старій стодолі вони застають сина й батька, що вмирає з голоду. Роуз пропонує йому посмоктати свої груди, рятуючи від смерті. Це єдиний вчинок родини Джоудів, що виявився не марним.
Критика
Грона гніву вважається одним із найвизначніших творів американської літератури. Його вивчають в американських школах та університетах і детально аналізують.
Водночас, його сприйняли неоднозначно, особливо каліфорнійські фермери, вказуючи на те, що Стейнбек перебільшив страждання в таборах переселенців, прагнучи до політичної вигоди. Автора звинувачували в пропаганді комуністичних поглядів. Публікація роману стала національною подією. Подекуди його забороняли й навіть спалювали, але головне, що його читали. Стейнбек відповідав на закиди своїх супротивників, що він сам бував у таборах для переселенців, і що нестерпні умови життя в них ламають людські душі.
Див. також
Виноски
- Бібліотека Конгресу — 1800.
- Cordyack, Brian. . Graduate School of Library and Information Science, University of Illinois, Urbana-Champaign. Архів оригіналу за лютий 24, 2005. Процитовано 18 лютого 2007.
- Shillinglaw, Susan; Benson, Jackson J (2 лютого 2002). . London: Penguin. Архів оригіналу за 11 жовтня 2008. Процитовано 17 грудня 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grona gnivu angl The Grapes of Wrath roman amerikanskogo pismennika Dzhona Stejnbeka v yakomu rozpovidayetsya istoriya pereselennya fermerskoyi rodini z Oklahomi do Kaliforniyi v roki Velikoyi depresiyi Roman vijshov drukom 1939 roku j zdobuv nacionalnu literaturnu premiyu ta Pulitcerivsku premiyu Vin figuruvav takozh u pereliku tvoriv za yaki Dzhon Stejnbek otrimav 1962 roku Nobelivsku premiyu Grona gnivuThe Grapes of WrathObkladinka pershogo vidannyaNazva na chest dForma roman i istorichnij romanTema Velika depresiya u SShANapryam realizmAvtor Dzhon Stejnbek 1 Mova anglijskaOpublikovano 14 kvitnya 1939Krayina SShAPoperednij tvir Pro lyudej ta mishejNagorodi 100 knig stolittya za versiyeyu Le Monde d Cej tvir u Vikishovishi U 1940 roci Dzhon Ford znyav za motivami romanu odnojmennij film z uchastyu Genri Fondi Roman Dzhona Stejnbeka dlya ekrannoyi versiyi duzhe pom yakshili i peretvorili na majzhe zovsim pozavblenu shirokogo politichnogo kuta simejnu dramu peretlumachivshi finalnij dialog Toma Dzhouda Genri Fonda tak sho z nogo zniklo pochuttya viraznogo suspilnogo gnivu zalishivshi tilke tumanne oburennya z pozicij morali sho vidbiralo znachnu chastinu chasu i miscya a takozh dushi kartini Ukrayinskoyu roman pereklala Olga Smolnicka Grona Gnivu Kiyiv KM Buks 608s 2018 SyuzhetRozpovid pochinayetsya pislya togo yak Toma Dzhouda vipuskayut na poruki z v yaznici Makalestera de vin vidbuvav termin za vbivstvo Dorogoyu dodomu vin zustrichaye kolishnogo propovidnika Dzhima Kejzi yakogo vin pam yatav she zi shkoli Koli voni dobirayutsya do fermi de Tom proviv ditinstvo viyavlyayetsya sho vona pokinuta Vid starogo susida Mali Grejvza voni doviduyutsya sho rodina perebralasya do fermi dyadka Dzhona Grejvz rozpovidaye takozh sho bank viseliv usih fermeriv z zemli ale vin sam vidmovivsya viyihati Nastupnogo ranku Tom i Kejzi dobirayutsya do fermi dyadka Dzhona same todi yak rodina Toma zavantazhuye svoye majno na vantazhivku Pilovij kazan znishiv urozhaj i rodina ne mozhe viplatiti borgi Teper voni spodivayutsya znajti shastya v Kaliforniyi kudi yih zaklikayut pereselitisya listivki obicyayuchi garnu platnyu Dzhoudiv privabila cya reklama j voni virishili vklasti vse sho mali v pereselennya Hocha Tom rozumiye sho viyihati z Oklahomi oznachaye porushiti umovi vihodu z v yaznici vin zvazhuyetsya riziknuti Rodina zaproshuye Kejzi z soboyu Na dorozi 66 rodina Dzhoudiv bachit inshih pereselenciv sho spokusilisya na ti zh obicyanki Na zupinci voni chuyut rozpovidi tih hto vzhe povertayetsya z Kaliforniyi Ci rozpovidi zmushuyut yih zamislitisya te sho yih chekaye mozhe ne vipravdati spodivan Dorogoyu pomer did i jogo pohovali v poli babusya pomerla vzhe poruch iz kordonom Kaliforniyi a Noj starshij sin ta Konni cholovik Rouz vagitnoyi donki Dzhouda pokinuli gurt Usi reshta pid provodom mami usvidomlyuyut sho v nih ne zalishayetsya zhodnogo inshogo vihodu treba jti dali v Oklahomi v nih uzhe nichogo ne zalishilosya Na misci voni rozumiyut sho na dobru platnyu godi spodivatisya bo isnuye nadlishok robitnikiv prav voni ne mayut veliki fermeri domovilisya mizh soboyu a dribni fermeri strazhdayut vid znizhennya cin Ye prominchik nadiyi v tabori Vidpech chistomu j doglyanutomu yakim zaviduye specialnij administrativnij komitet z problem pereselenciv Cej komitet bulo organizovano dlya dopomogi migrantam ale jomu brakuye groshej i miscya shob zabezpechiti vsih hto potrapiv u skrutu Oskilki tabir federalnij to nad nim ne maye vladi miscevi kalifornijski organi sho postijno dopikayut pribulciv i provokuyut yih Deyaki robitniki namagayutsya borotisya z ekspluataciyeyu organizuvavshi profspilki Do nih nalezhit Kejzi Vin potrapiv do v yaznici vzyavshi na sebe provinu za napad na nadto grubogo predstavnika miscevoyi vladi Reshta Dzhoudiv pracyuye shtrejkbreherami na tij samij plantaciyi persikiv de Kejzi organizovuye strajk Dohodit do nasilstva Tom Dzhoud staye svidkom pobittya Kejzi prihodit jomu na dopomogu j ubivaye napadnika Jomu dovoditsya utikati Dzhoudi pereselyayutsya na fermu sho specializuyetsya na bavovni ale tam Toma mozhut upiznati Tom proshayetsya z matir yu obicyayuchi sho kudi b vin ne vtik vin usyudi budi nevtomno zahishati prignichenih Ditina Rouz narodzhuyetsya mertvoyu odnak mama Dzhoud trimayetsya stijko zmushuyuchi rodinu dolati vsi peripetiyi Koli pochalisya doshi pomeshkannya Dzhoudiv zalilo j voni perebirayutsya na vishe misce Tam u starij stodoli voni zastayut sina j batka sho vmiraye z golodu Rouz proponuye jomu posmoktati svoyi grudi ryatuyuchi vid smerti Ce yedinij vchinok rodini Dzhoudiv sho viyavivsya ne marnim KritikaGrona gnivu vvazhayetsya odnim iz najviznachnishih tvoriv amerikanskoyi literaturi Jogo vivchayut v amerikanskih shkolah ta universitetah i detalno analizuyut Vodnochas jogo sprijnyali neodnoznachno osoblivo kalifornijski fermeri vkazuyuchi na te sho Stejnbek perebilshiv strazhdannya v taborah pereselenciv pragnuchi do politichnoyi vigodi Avtora zvinuvachuvali v propagandi komunistichnih poglyadiv Publikaciya romanu stala nacionalnoyu podiyeyu Podekudi jogo zaboronyali j navit spalyuvali ale golovne sho jogo chitali Stejnbek vidpovidav na zakidi svoyih suprotivnikiv sho vin sam buvav u taborah dlya pereselenciv i sho nesterpni umovi zhittya v nih lamayut lyudski dushi Div takozh100 knig stolittya za versiyeyu Le Monde VinoskiBiblioteka Kongresu 1800 d Track Q131454 Cordyack Brian Graduate School of Library and Information Science University of Illinois Urbana Champaign Arhiv originalu za lyutij 24 2005 Procitovano 18 lyutogo 2007 Shillinglaw Susan Benson Jackson J 2 lyutogo 2002 London Penguin Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2008 Procitovano 17 grudnya 2008