Водяний молот, також великий ковальський молот, кричний молот, важільний молот, або просто молот — великий важільний молот, який приводиться в дію за допомоги енергії водяного колеса. Підіймається спеціальним механізмом, опускається під дією сили тяжіння. Такі молоти використовувалися в минулому на металургійних підприємствах мануфактурного типу і кузнях для обтискання криць і їх подальшої обробки та для інших ковальських робіт. Залежно від розташування осі обертання молотовища і від того, на яку частину діє механізм, що підіймає молот, розрізняють хвостовий, середньобійний і чоловий молоти. Під час промислової революції на зміну водяним молотам прийшли парові молоти.
Історія
Важільні молоти простої конструкції з приводом від ноги були відомі у Китаї принаймні ще з 1 ст. до. н. е., вони вперше згадуються у письмових джерелах від 40 року до н. е. Вони широко використовувалися у сільському господарстві для лущення зерна, а пізніше також для подрібнення руди. Пізніше в Китаї почали використовувати для обробітку зерна молоти, що приводилися у дію від водяного колеса. З європейських авторів опис вододійних «товкачевих» дробарок для зерна трапляється в працях Плінія Старшого.
До 1135 і 1175 років відносяться письмові джерела зі Штирії, в яких згадуються вертикально діючі молоти для подрібнення руд. Механізовані молоти для кування заліза вперше згадуються у французьких джерелах, можливо, у 1116 році і напевно — у 1249 році.
Середньовічні європейські механічні молоти у 15-му столітті найчастіше являли собою вертикальні товкачі, для приведення їх в дію найчастіше використовували вертикальне водяне колесо.Леонардо да Вінчі часто робив замальовки ковальних механічних молотів з вертикальною дією. Найстаріше зображення європейського механічного «горизонтального» ковальського молота міститься, мабуть, у книзі «Історія північних народів» Олая Магнуса, виданій у 1565 році. На цьому деривориті зображено три молоти і вододійний міх осмундської сиродутної печі, що були поширені у Швеції.
У Німеччині були розповсюджені середньобійні молоти, описані Ґ. Агриколою у книзі «De Re Metallica» (1596). У Франції, Італії й Великій Британії були розповсюджені хвостові молоти. Пізніше виникли чолові молоти. У другій половині 18 століття водяне колесо почали заміняти паровим приводом. У 1842 році Джеймс Несміт одержав патент на сконструйований ним перший паровий молот, на якому пара використовувалася для безпосереднього привода рухомих частин молота. Парові молоти поступово витіснили молоти старої конструкції.
На території України водяні молоти у процесі виробництва металу почали широко застосовувати на руднях, що виникли наприкінці 14 століття і були поширені на українському Поліссі до середини 19 століття. Використання водяних молотів тут відноситься, принаймні, до 17—19 століть.
Типи молотів
Хвостовий молот
Хвостові молоти мають вісь обертання на деякій відстані від кінця молотовища. Кулачки приводневого валу захоплюють згори кінець молотовища й тиском на нього підіймають молот. Маса молота становить 6 — 15 пудів, висота підйому 2 фути (60,96 см), кількість ударів від 150 до 300 на хвилину.
Середньобійний молот
Середньобійні молтоти мають вісь обертання на кінці молотовища, яке підіймається разом з чолом (клюпою) завдяки кулачкам, насадженим на приводовий вал. Характерну частину середньобійного молота становить так званий відбій. При підійманні молота молотовище вдаряє по відбою, який своєю пружністю прискорює й посилює удари молота. Маса молота становить близько 20 пудів (320 кг), висота підйому 15 — 20 дюймів (38,1 — 50,8 см), кількість ударів на хвилину 80 — 160.
Чоловий молот
Чолові молоти мають вісь обертання і точку докладання сили на протилежних кінцях. Такі молоти складалися з Т-подібного суцільного виливку, виготовленого з сірого чавуну, довга частина якого мала довжину близько 8 футів (243 см). Поперечними виступами на одному з кінців він спирався на спеціальну підставку, у чоловій частині молотовища на відстані близько 30 см від його торця, у спеціально зроблений отвір всавлялася клюпа молота. На обертовому дерев'яному валу, що підіймав молот, зазвичай монтувалося чотири кулачки. При потребі зупинити молот, на кулачок, що мав підіймати чолову частину молота, клали шматок металу, завдяки чому молот підіймався вище аніж звичайно. Тієї ж миті під молот підкладали дерев'яну підпорку, що не дозволяла йому падати. Металеву накладку прибирали з кулачка й, оскільки молот залишався піднятим вище аніж звичайно, кулачки не могли зачипити його. Для того, щоб знову ввести молот в дію, на один з кулачків клали металевий брусок, він чіпляв чоло молота й підіймав його. Одночасно з цим з-під молота швидко виймалася дерев'яна підпорка й молот знову включався в роботу.
Чолові молоти використовувалися виключно для обтискання шматків криці, тому їхня маса доходила до 300—350 пудів (4,8 — 5,6 т, до 6 т). Висота підйому 2 фути (60,96 см), число ударів 40 — 100 на хвилину.
Музейні експонати
У багатьох країнах світу великі механічні молоти зберігаються як музейні експонати. У музеях України зберегається кілька великих залізних молотів, що використовувалися на руднях Правобережжя: два молоти — з рудень Димерської і Білоберезької — зберігаються у Київському історичному мзеї, один молот — у Волинському краєзнавчому музеї (дані 1960 року). Крім того, в Україні в селі Лисичово на Закарпатті є водяна кузня Гамора, на якій є діючий водяний молот, що вважається єдиним в Європі молотом, що перебуває у постійній експлуатації, тобто є не тільки музейним експонатом, але й використовується для випуску продукції.
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Водяний молот |
Виноски
- Needham, Joseph; Wang, Ling. (2000) Science and Civilisation in China: Volume 4, Physics and Physical Technology, Part 2, Mechanical Engineering [ 17 серпня 2018 у Wayback Machine.]. — Cambridge University Press. P. 183—184, 379, 394, 395. (англ.)
- Wilson, Andrew (2002): «Machines, Power and the Ancient Economy», The Journal of Roman Studies, Vol. 92, pp. 1–32 (16, 21f.) (англ.)
- Развитие металлургии в Украинской ССР. — Наукова думка, 1980. С. 33-37. (рос.)
- А. Ржешотарский. Кричный передел. // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.) — т. XVIa (1895): Коялович — Кулон, с. 781—784.
- Thomas Turner. The metallurgy of iron. Third edition. London, 1908. P. 393—394. (англ.)
- П.К Федоренко. Рудни Левобережной Украины в XVII—XVIII вв. -Изд-во Академии наук СССР, 1960. С. 66. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vodyanij molot takozh velikij kovalskij molot krichnij molot vazhilnij molot abo prosto molot velikij vazhilnij molot yakij privoditsya v diyu za dopomogi energiyi vodyanogo kolesa Pidijmayetsya specialnim mehanizmom opuskayetsya pid diyeyu sili tyazhinnya Taki moloti vikoristovuvalisya v minulomu na metalurgijnih pidpriyemstvah manufakturnogo tipu i kuznyah dlya obtiskannya kric i yih podalshoyi obrobki ta dlya inshih kovalskih robit Zalezhno vid roztashuvannya osi obertannya molotovisha i vid togo na yaku chastinu diye mehanizm sho pidijmaye molot rozriznyayut hvostovij serednobijnij i cholovij moloti Pid chas promislovoyi revolyuciyi na zminu vodyanim molotam prijshli parovi moloti Vodyanij molot kuzni Gamora u seli Lisichovo Zakarpatskoyi oblasti source source source source source source Video roboti vodyanogo molota IstoriyaMalyunok vodyanogo molota u Knizhci pro zemlerobstvo Van Chzhenya 1314 rik Mehanichnij serednobijnij molot na malyunku nizhnya chastina z knizhki De Re Metallica Georgiusa Agrikoli 1596 Obtiskannya zaliznoyi zagotovki pid velikim kovalskim molotom Kartina Kuznya Dzhozef Rajt 1772 Vododijni moloti vertikalnoyi diyi dlya podribnennya rudi De Re Metallica Georgiusa Agrikoli 1596 Vazhilni moloti prostoyi konstrukciyi z privodom vid nogi buli vidomi u Kitayi prinajmni she z 1 st do n e voni vpershe zgaduyutsya u pismovih dzherelah vid 40 roku do n e Voni shiroko vikoristovuvalisya u silskomu gospodarstvi dlya lushennya zerna a piznishe takozh dlya podribnennya rudi Piznishe v Kitayi pochali vikoristovuvati dlya obrobitku zerna moloti sho privodilisya u diyu vid vodyanogo kolesa Z yevropejskih avtoriv opis vododijnih tovkachevih drobarok dlya zerna traplyayetsya v pracyah Pliniya Starshogo Do 1135 i 1175 rokiv vidnosyatsya pismovi dzherela zi Shtiriyi v yakih zgaduyutsya vertikalno diyuchi moloti dlya podribnennya rud Mehanizovani moloti dlya kuvannya zaliza vpershe zgaduyutsya u francuzkih dzherelah mozhlivo u 1116 roci i napevno u 1249 roci Serednovichni yevropejski mehanichni moloti u 15 mu stolitti najchastishe yavlyali soboyu vertikalni tovkachi dlya privedennya yih v diyu najchastishe vikoristovuvali vertikalne vodyane koleso Leonardo da Vinchi chasto robiv zamalovki kovalnih mehanichnih molotiv z vertikalnoyu diyeyu Najstarishe zobrazhennya yevropejskogo mehanichnogo gorizontalnogo kovalskogo molota mistitsya mabut u knizi Istoriya pivnichnih narodiv Olaya Magnusa vidanij u 1565 roci Na comu derivoriti zobrazheno tri moloti i vododijnij mih osmundskoyi sirodutnoyi pechi sho buli poshireni u Shveciyi U Nimechchini buli rozpovsyudzheni serednobijni moloti opisani G Agrikoloyu u knizi De Re Metallica 1596 U Franciyi Italiyi j Velikij Britaniyi buli rozpovsyudzheni hvostovi moloti Piznishe vinikli cholovi moloti U drugij polovini 18 stolittya vodyane koleso pochali zaminyati parovim privodom U 1842 roci Dzhejms Nesmit oderzhav patent na skonstrujovanij nim pershij parovij molot na yakomu para vikoristovuvalasya dlya bezposerednogo privoda ruhomih chastin molota Parovi moloti postupovo vitisnili moloti staroyi konstrukciyi Na teritoriyi Ukrayini vodyani moloti u procesi virobnictva metalu pochali shiroko zastosovuvati na rudnyah sho vinikli naprikinci 14 stolittya i buli poshireni na ukrayinskomu Polissi do seredini 19 stolittya Vikoristannya vodyanih molotiv tut vidnositsya prinajmni do 17 19 stolit Tipi molotivHvostovij molot Hvostovij molot Hvostovij molot Hvostovi moloti mayut vis obertannya na deyakij vidstani vid kincya molotovisha Kulachki privodnevogo valu zahoplyuyut zgori kinec molotovisha j tiskom na nogo pidijmayut molot Masa molota stanovit 6 15 pudiv visota pidjomu 2 futi 60 96 sm kilkist udariv vid 150 do 300 na hvilinu Serednobijnij molot Serednobijnij molot Serednobijnij molot Poznachennya na malyunku B molot E kulachki zubi Serednobijni moltoti mayut vis obertannya na kinci molotovisha yake pidijmayetsya razom z cholom klyupoyu zavdyaki kulachkam nasadzhenim na privodovij val Harakternu chastinu serednobijnogo molota stanovit tak zvanij vidbij Pri pidijmanni molota molotovishe vdaryaye po vidboyu yakij svoyeyu pruzhnistyu priskoryuye j posilyuye udari molota Masa molota stanovit blizko 20 pudiv 320 kg visota pidjomu 15 20 dyujmiv 38 1 50 8 sm kilkist udariv na hvilinu 80 160 Cholovij molot Cholovij molot Cholovij molot Cholovi moloti mayut vis obertannya i tochku dokladannya sili na protilezhnih kincyah Taki moloti skladalisya z T podibnogo sucilnogo vilivku vigotovlenogo z sirogo chavunu dovga chastina yakogo mala dovzhinu blizko 8 futiv 243 sm Poperechnimi vistupami na odnomu z kinciv vin spiravsya na specialnu pidstavku u cholovij chastini molotovisha na vidstani blizko 30 sm vid jogo torcya u specialno zroblenij otvir vsavlyalasya klyupa molota Na obertovomu derev yanomu valu sho pidijmav molot zazvichaj montuvalosya chotiri kulachki Pri potrebi zupiniti molot na kulachok sho mav pidijmati cholovu chastinu molota klali shmatok metalu zavdyaki chomu molot pidijmavsya vishe anizh zvichajno Tiyeyi zh miti pid molot pidkladali derev yanu pidporku sho ne dozvolyala jomu padati Metalevu nakladku pribirali z kulachka j oskilki molot zalishavsya pidnyatim vishe anizh zvichajno kulachki ne mogli zachipiti jogo Dlya togo shob znovu vvesti molot v diyu na odin z kulachkiv klali metalevij brusok vin chiplyav cholo molota j pidijmav jogo Odnochasno z cim z pid molota shvidko vijmalasya derev yana pidporka j molot znovu vklyuchavsya v robotu Cholovi moloti vikoristovuvalisya viklyuchno dlya obtiskannya shmatkiv krici tomu yihnya masa dohodila do 300 350 pudiv 4 8 5 6 t do 6 t Visota pidjomu 2 futi 60 96 sm chislo udariv 40 100 na hvilinu Muzejni eksponatiU bagatoh krayinah svitu veliki mehanichni moloti zberigayutsya yak muzejni eksponati U muzeyah Ukrayini zberegayetsya kilka velikih zaliznih molotiv sho vikoristovuvalisya na rudnyah Pravoberezhzhya dva moloti z ruden Dimerskoyi i Biloberezkoyi zberigayutsya u Kiyivskomu istorichnomu mzeyi odin molot u Volinskomu krayeznavchomu muzeyi dani 1960 roku Krim togo v Ukrayini v seli Lisichovo na Zakarpatti ye vodyana kuznya Gamora na yakij ye diyuchij vodyanij molot sho vvazhayetsya yedinim v Yevropi molotom sho perebuvaye u postijnij ekspluataciyi tobto ye ne tilki muzejnim eksponatom ale j vikoristovuyetsya dlya vipusku produkciyi Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vodyanij molotVodyana kuznyaVinoskiNeedham Joseph Wang Ling 2000 Science and Civilisation in China Volume 4 Physics and Physical Technology Part 2 Mechanical Engineering 17 serpnya 2018 u Wayback Machine Cambridge University Press P 183 184 379 394 395 angl ISBN 0 521 05803 1 Wilson Andrew 2002 Machines Power and the Ancient Economy The Journal of Roman Studies Vol 92 pp 1 32 16 21f angl Razvitie metallurgii v Ukrainskoj SSR Naukova dumka 1980 S 33 37 ros A Rzheshotarskij Krichnyj peredel Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros t XVIa 1895 Koyalovich Kulon s 781 784 Thomas Turner The metallurgy of iron Third edition London 1908 P 393 394 angl P K Fedorenko Rudni Levoberezhnoj Ukrainy v XVII XVIII vv Izd vo Akademii nauk SSSR 1960 S 66 ros